Наукові основи регіонального еколого-природоохоронного картографування

Рис. 6. Карта «Екологічний стан і охорона природи у Харківській області», 1:500 000 (масштаб зменшено)

Рис. 7. Фрагмент легенди комплексної еколого-природоохоронної карти м. Харкова

Останній, п'ятий розділ роботи, «Експериментальні роботи зі створення рекомендованої системи регіональних еколого-природоохоронних карто-графічних творів», представляє практичну реалізацію теоретичних засад кон-цепції регіонального еколого-природоохоронного картографування з позицій системності.

Рис. 8. Структура картографічної бази даних у реляційній моделі регіональної еколого-природоохоронної геоінформаційної системи

Обласний рівень представлено окремими картами (ландшафтно-екологічною картою і картою «Екологічний стан і охорона природи у Харківській області» (рис. 6)), трьома серіями карт (базовою - біотичного і природно-ресурсного потенціалів та екологічного моніторингу; динамічних компонентів природного середовища - екологічного стану і охорони атмосферного повітря, антропогенного забруднення атмосферного повітря, екологічної оцінки якості поверхневих вод, антропогенного навантаження на водні ресурси і охорони водних ресурсів; депонуючих компонентів природного середовища - екологічної оцінки деградації земель, екологічної небезпеки твердих відходів, охорони земель, санітарного стану і охорони лісів, екологічного стану і охорони рослин-ності й тваринного світу) і трьома атласами - «Медико-екологічний атлас Харківської області», «Використання та охорона природних ресурсів Харківської області», «Харківська область. Еколого-природоохоронний атлас для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку».

Систему еколого-природоохоронних картографічних творів адміністративних районів (окремі карти, серії карт і атласи) розроблено у відповідності до спеціалізації району, рівня екологічної вивченості і специфіки розміщення району. Для районів з розвиненою промисловістю (Куп'янський район Харківської області) і районів, в яких проводилися масштабні екологічні дослідження (Красноградський район Харківської області) запропоновано комплексні карти, «Екологічний стан і охорона природи», на яких відображено причини погіршення якості довкілля, заповідні об'єкти, стан і заходи з охорони атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод. Екологічну оцінку території визначено як «добру», «відносно добру», «задовільну» і «погану».

Переважаюча більшість карт адміністративних районів області присвячена характеристиці екологічного стану і охорони земель. Так, для Сахновщинського району Харківської області запропоновано серію з чотирьох карт (1:100 000), три з яких присвячені еколого-природоохоронній характеристиці земель («Забруднення земель хімічними речовинами та їх відновлення», «Порушені землі та їх охорона», «Екологічний стан і охорона земель»). На останній карті серії, «Екологічний стан і охорона природи», показано джерела забруднення довкілля, обсяги та структуру внесених пестицидів, водоохоронні зони, полезахисні лісосмуги, об'єкти природно-заповідного фонду, зонування території за рівнем екологічної напруги.

У процесі ЕПК міських адміністративних районів перевага надається відображенню стану і охорони атмосфери, поверхневих і підземних вод та оцінці медико-екологічної ситуації. На окремій карті, «Екологічний стан і охорона природи» (Московський район м. Харкова), відображено підприємства, що забруднюють навколишнє середовище (насамперед динамічні, а потім депонуючі компоненти природного середовища), обсяги забруднення, проведено зонування території за рівнем екологічного ризику для життя і здоров'я населення та вказано першочергові природоохоронні заходи. За аналогічним підходом розроблено серію еколого-природоохоронних карт Орджонікідзевського району м. Харкова, що включає п'ять карт («Екологічний стан і охорона атмосферного повітря», «Екологічний стан і охорона вод», «Екологічний стан і охорона земель», «Медико-екологічна ситуація» і «Екологічний стан і охорона природи») та еколого-природоохоронний атлас Жовтневого району м. Харкова.

Муніципальний рівень системи ЕПКТ представлено: окремою комплексною еколого-природоохоронною картою міста, «Екологічний стан та охорона природи м. Харкова» (1:25 000), яка синтезує інформацію про існуючі види забруднень території, причини їх виникнення та представляє районування за впливом екологічної ситуації на стан здоров'я населення (рис. 7); серією з чотирьох еколого-природоохоронних карт компонентів природи; еколого-природоохорон-ним і медико-екологічним атласами.

Для локального рівня ЕПК розроблено картографічні твори сільськогосподарських підприємств, у тому числі фермерських господарств, та промислових підприємств. Ґрунтуючись на підходах щодо еколого-природоохоронного картографування сільськогосподарських підприємств, запропоновано структуру і зміст картографічних творів фермерських господарств, розроблених на основі генеральних планів землеустрою з першочерговим відображенням природоохоронних заходів та з урахуванням географічного положення господарства. Мас-штаб карт обрано в залежності від структури господарства і площі території (див. табл.). Окрема еколого-природоохоронна карта, «Екологічний стан і охорона природи», представляє інформацію про розташування земельних угідь, рельєф, ґрунти, загальну оцінку якості довкілля і доповнюється трьома природоохоронними картами-врізками: «Охорона земель», «Охорона зелених насаджень», «Охорона вод», які в свою чергу складають серію карт охорони природи в межах фермерського господарства.

Практичну реалізація теоретичних напрацювань еколого-природоохорон-ного картографування промислових підприємств, сконцентрованих на порівняно невеликій території, здійснено на прикладі розробки карти «Екологічний стан і охорона природи на території Балаклійського цементно-шиферного комбінату». На основній карті представлено інформацію про екологічний стан безпосередньо на підприємстві, обсяги і перевищення гранично допустимих концентрації викидів шкідливих речовин в атмосферу і поверхневі води, виділено ділянки найбільш небезпечних виробництв і для кожного джерела викиду вказано перелік першочергових природоохоронних заходів. На картах-врізках показано рівень порушення відповідного компоненту природи та концентрацію мікроеле-ментів у сніговому покриві і ґрунтах у зоні розсіювання викидів шкідливих речовин.

Еколого-природоохоронне картографування промислових підприємств, розосереджених по території, реалізовано шляхом створення окремої карти («Екологічний стан і охорона природи на Юліївському нафтогазоконденсатному родовищі») і серій еколого-природоохоронних карт (базової і комплексної) Козіїв-ського родовища нафти і газу.

ВИСНОВКИ

На основі виконаного дисертаційного дослідження розв'язана важлива наукова проблема - розроблено наукові основи регіонального еколого-природоохо-ронного картографування, шляхом обґрунтування його теоретико-методоло-гічних і методичних положень та практичної апробації концепції регіонального еколого-природоохоронного картографування України, основу якої складає дослідження його сутності, історії і тенденцій розвитку, упорядкування поняттєво-термінологічного апарату, принципів, наукових підходів та рівнів картографування. Теоретичні напрацювання реалізовано шляхом розробки експериментальної системи еколого-природоохоронних картографічних творів (окремих карт, серій карт і атласів) Харківського регіону.

Теоретико-методологічні результати:

Аналіз історичного досвіду та сучасного стану картографування еколо-гічних проблем і заходів охорони природи дозволив визначити сутність системного регіонального еколого-природоохоронного картографування, як систему аерокосмічних, польових та камеральних картографічних досліджень, які здійснюються на основі геоінформаційних технологій з метою створення системи картографічних творів (окремих карт, серій карт і (чи) атласів), що розробляються за єдиною програмою, яка передбачає системну характеристику регіонів, уніфікацію структури, змісту і оформлення картографічних творів, що охоплюють всю систему природних, господарських і адміністративних одиниць територій та призначені для вивчення і дослідження взаємодій у системі «природа-суспільство» з метою вирішення екологічних проблем у регіонах. Відповідно до сутності еколого-природоохоронного картографування, визначено місце еколого-природоохоронного картографування в системі екологічно орієнтованих напрямків тематичної картографії, а саме - на перетині екологічного і природо-охоронного напрямків та упорядковано поняттєво-термінологічний апарат. Зокрема, введено поняття еколого-природоохоронної карти, як просторово-часової, образно-знакової моделі, що відображає стан, оцінку і перспективи прояву екологічних проблем та існуючі (запроектовані і перспективні) заходи щодо охорони природи за допомогою системи картографічних засобів.

Запропоновано два підходи до класифікації еколого-природоохоронних карт, а саме: за методологічними критеріями (концепцією, ступенем інтеграції інформації, специфікою картографічної інформації) та за методичними критеріями (трансформацією еколого-природоохоронних проблем, функціональною спрямованістю, оперативністю створення, методикою аналізу).

Обґрунтовано принципи системного регіонального еколого-природоохо-ронного картографування, які ґрунтуються на засадах організаційної стратегії екологічних досліджень і природоохоронної діяльності, а саме: урахування потреб практики в галузі охорони природи; створення для кожного територіального рангу наскрізної системи картографічних творів (окремої карти, серії карт і атласу) і забезпечення її внутрішньої єдності; використання уніфікованої системи показників, характеристик і умовних позначень, адаптованої для застосування засобами автоматизованого створення і читання карт, та урахування вітчизняного і зарубіжного досвіду укладання еколого-природоохоронних карт; концентрація картографічних досліджень у районах екологічної небезпеки; консолідація зусиль з метою отримання реальної, оптимальної і доступної інформації про екологічний розвиток території; адаптація системи еколого-природоохоронних картографічних творів до загальнодержавної системи топографічного і тематичного (в першу чергу земельноресурсного) картографування; формування раціональної структури системи еколого-природоохоронних картографічних творів.

Для забезпечення системного вивчення екологічного стану і охорони природи території та з метою достатньої візуалізації інформації і можливості співставлення карт різної тематики, в ході дослідження запропоновано два підходи до вибору масштабів системи еколого-природоохоронних картографічних творів, а саме - для картографічних творів регіонального, субрегіонального і муніципального рівнів пріоритетним є використання масштабного ряду вітчизняних топографічних карт (1:10 000 - 1:1 000 000), а на локальному рівні - масштаб картографічного твору слід розраховувати відповідно до розмірів осередків порушення стану оточуючого середовища (1:500 - 1:10 000).

Запропоновано систему показників, характеристик і умовних позначень еколого-природоохоронного картографування, в основу розробки якої покладено державну систему екологічного нормування та досягнення вітчизняного й зарубіжного досвіду еколого-природоохоронного картографування. Характеристики і показники еколого-природоохоронного картографування (690 найменувань) згруповано в розділи, відповідно до напрямів здійснення екологічного моніторингу і охорони природи - моніторинг і охорона земель, вод, атмосферного повітря, надр, рослинності, тваринного світу та природних комплексів.

Обґрунтовано періодизацію розвитку еколого-природоохоронного картографування. Виділено три етапи його становлення: 1. Етап формування природоохоронної тематики в географічному картографуванні (до середини 50-х років ХХ ст.) - елементи природоохоронного та медико-географічного змісту переважно зустрічаються у загально-географічних та тематичних картах і атласах; 2. Етап становлення наукових основ природоохоронного картографування, зародження екологічного картографування (середина 50-х - кінець 80-х років ХХ ст.) - карти заповідних територій стають обов'язковими у національних атласах ряду країн, а природоохоронні - в картах і атласах виданих в СРСР. Набуло розвитку оцінювальне природно-ресурсне картографування, яке поступово трансформувалось в екологічне; 3. Етап розвитку еколого-природоохоронного картографування (з кінця 80-х років ХХ ст. - по наш час) - еколого-природо-охоронне картографування реалізується шляхом відображення комплексної оцінки сприятливості навколишнього середовища й окремих його компонентів для життєдіяльності людини, в залежності від чого представляють заходи з оптимізації природокористування, збереження та відновлення якості природного середовища.

Визначено основні тенденції еколого-природоохоронного картографування: переважання регіонального аспекту у відображенні інформації; перехід від окремих карт до серій карт і атласів даної тематики; розширення еколого-природоохоронної тематики; збільшення переліку еколого-природоохоронних показників і характеристик; перехід до створення еколого-природоохоронних картографічних творів на ландшафтній основі з урахуванням адміністративно-господарського поділу територій; розширення використання матеріалів аерокосмічних зйомок під час укладання еколого-природоохоронних карт, серій карт і атласів; інтенсифікація процесу застосування геоінформаційних технологій при створенні еколого-природоохоронних творів; розширення представлення карт даної тематики у мережі Інтернет.

Науково-методичні результати:

Система регіональних еколого-природоохоронних картографічних творів має створюватись на основі концептуальних моделей об'єкта картографування та інформаційного забезпечення картоукладацьких робіт, розроблятись з урахуванням вище викладених принципів і являти собою наскрізну систему об'єктно-орієнтованих картографічних творів уніфікованих за структурою, змістом, математичною основою і зображувальними засобами. Запропоновано структурно-логічні моделі, що відображають структуру екологічного моніторингу, особливості екологічної оцінки об'єкта картографування, процес систематизації змісту карт і логіку створення системи картографічних творів (окремих карт, серій карт і атласів) для усіх рівнів еколого-природоохоронного картографування.

Еколого-природоохоронний атлас являє собою своєрідну енциклопедію знань про екологічні проблеми і природоохоронну діяльність у регіоні і розробляється, як картографічний твір широкого спектру використання, що відображає інформацію про соціально-економічні й природні передумови розвитку еколо-гічних проблем і заходи їх вирішення, максимально повно передає інформацію про об'єкт картографування і створюється для усіх рівнів природокористування - від окремого підприємства до адміністративної області. У структурі комплексних регіональних атласів рекомендується передбачати спеціальний еколого-природоохоронний розділ, або кожен із тематичних розділів атласу завершувати еколого-природоохоронною картою.

Серія карт (як правило, стінних) призначена для спеціалістів, наукових співробітників і студентів вищих навчальних закладів. На кожній з основних карт серії доцільно відображати основні причинно-наслідкові зв'язки виникнення екологічних проблем, ареали їх прояву, районування (зонування) території відповідно до їх стану та комплексу природоохоронних заходів, передумови погіршення екологічних ситуацій. Прогнозовані наслідки впровадження природо-охоронних заходів та їх ефективність - раціонально виносити на карти-врізки. Карти серії мають складатися з чотирьох-п'яти тематичних карт компонентів природи (земель, атмосферного повітря, вод, рослинності і тваринного світу) і завершуватись комплексною картою, яка може виступати як окремий картографічний твір.

Окрема комплексна карта дає загальне уявлення про екологічні проблеми регіону і заходи їх усунення, призначається як демонстраційний засіб для організацій регіонального, муніципального чи локального рівнів, як посібник для навчальних закладів і довідник для широкого кола користувачів. Основна карта має відображати комплексну характеристику екологічного стану території та рекомендовані природоохоронні заходи, а карти-врізки - екологічний стан і охорону компонентів природи.

Встановлено, що в процесі розробки структури і змісту системи еколого-природоохоронних картографічних творів різного територіального рангу слід враховувати економічну спеціалізацію території, рівень її екологічного вивчення та концентрацію екологічно небезпечних об'єктів.

Запропоновано методики створення комплексних еколого-природоохо-ронних карт населених пунктів і адміністративних областей, а саме - комплексних еколого-природоохоронних карт міст, ландшафтно-екологічних карт адміністративних областей та проблемних медико-екологічних карт і карт шумового забруднення територій. В основу запропонованих методик покладено пофакторно-інтегративний аналіз екологічних ситуацій, методи структурно-логічного моделювання і математико-картографічного аналізу та широке застосування геоінформаційних технологій.

Сучасне еколого-природоохоронне картографування має реалізуватись на широкому застосуванні геоінформаційних технологій, зокрема шляхом створення спеціалізованих регіональних ГІС, що розробляються з урахуванням положень класичної картографії та наукових основ регіонального еколого-природоохоронного картографування. Відповідно до цього, визначено вимоги щодо її проектування, а саме: формування структури і змісту атрибутивних баз даних еколого-природоохоронних ГІС має базуватись на останніх досягненнях еколого-природоохоронного картографування; ГІС має бути недорогою, широко тиражованою і адаптованою до роботи в мережі; мати об'єктно-орієнтований підхід до опису території різного рангу; забезпечувати можливість побудови багаторівневих шарів тематичної інформації; підтримувати різноманітні форми представлення інформації про територію, що картографується; зберігати значні обсяги інформації; підтримувати роботу з розподіленими базами даних та забезпечувати швидкий доступ до них; мати широкі можливості маніпулювання та інтегрування з різними типами даних; мати доступ до форматів інших систем та потужні аналітичні засоби; бути відкритою для отримання нової інформації й розробки користувацьких програмних додатків.

Прикладні результати:

На підставі теоретичних і методичних розробок, які є предметом захисту дисертаційного дослідження, створено експериментальну систему еколого-природоохоронних картографічних творів (окремих карт, серій карт, атласів) для усіх регіональних адміністративно-господарських рівнів, а саме: а) для Харківської області - комплексну еколого-природоохоронну карту, три серії карт (базову, динамічних і депонуючих компонентів), три атласи (навчальний, популярний і медико-екологічний); б) для адміністративних районів області (Куп'янського, Красноградського і Сахновщинського) окремі карти і серію карт; в) для адміністративних районів міста (Московського, Орджонікідзевського і Жовтневого) - окрему карту, серію карт і комплексний еколого-природо-охоронний атлас; г) для окремого сільськогосподарського підприємства (господарство імені 9-ї п'ятирічки Близнюківського району Харківської області) - окрему комплексну карту і серію карт; д) для промислових підприємств (Балаклійського цементно-шиферного комбінату, Юліївського і Козіївського родовищ нафти і газу) - окремі карти і серію карт; е) для фермерського господарства розроблено зміст і структуру окремої карти і серії карт.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Левицкий И.Ю. Атласное картографирование охраны природы и использования природных ресурсов. Анализ карт советских атласов / И.Ю. Левицкий, В.А. Пересадько. - М., 1988. - 684 с. (Особистий внесок автора: 28 д.а. - аналіз картогра-фічних творів).

Пересадько В.А. Картографічне забезпечення екологічних досліджень і охорони природи. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. - 242 с.

Пересадько В.А. Система характеристик і показників та уніфіковані умовні позначення для їх відображення при атласному регіональному еколого-природоохоронному картографуванні / В.А. Пересадько / - Х., 1995. - 210 с. - Деп. в ДНТБ України 01.12.95. № 2591.

Пересадько В.А. Використання еколого-географічних творів у процесі формування баз даних регіональних ГІС / В.А. Пересадько // Проблеми безперервної геогра-фічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - К. : ЗАТ «Інст. перед. Технологій», 2005. - Вип. 5. - С. 125-127.

Пересадько В.А. Використання картографічного методу дослідження при вивченні медико-екологічної ситуації / В.А. Пересадько // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - Вінниця : Консоль, 2002. - С. 295-297.

Пересадько В.А. Відображення еколого-природоохоронної інформації в шкільних географічних атласах: стан і перспективи / В.А. Пересадько // Проблеми безпе-рервної географічної освіти і картографії : зб. наук. Праць. - Х., 2001. - Вип. 2. - С. 98-101.

Пересадько В.А. Еколого-природоохоронне картографування депонуючих компонентів природного середовища / В.А. Пересадько // Проблеми безперервної гео-графічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - К.: Інститут передових технологій, 2008. - Вип. 8. - С. 229-234.

Пересадько В. А. Еколого-природоохоронне картографування динамічних компонентів природного середовища: суть, стан і перспективи / В.А. Пересадько // Картографія та вища школа. - К. : ЗАТ «Інст. передових технологій», 2007. - Вип. 12. - С. 104-114.

Пересадько В.А. Еколого-природоохоронні проблеми міст та напрямки їх картографування / В.А. Пересадько // Людина і довкілля. Проблеми неоекології. - Х., 2001. - Вип. ІІ. - С. 167-170.

Пересадько В.А. Електронні еколого-природоохоронні карти: суть, проблеми і досягнення / В.А. Пересадько // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - Х., 2007. - Вип. 7. - С. 152-156.

Пересадько В.А. Застосування прийомів математико-картографічного аналізу для оцінки екологічної ситуації в містах на прикладі м. Харкова / В.А. Пересадько // Вісник Харківського національного університету. - 2006. - № 763. - С. 119-125.

Пересадько В.А. Історія і сучасний стан еколого-географічного картографування України та її регіонів / В.А. Пересадько // Вісник геодезії та картографії. - 2005. - № 2. - С. 33-37.

Пересадько В.А. Історія розвитку еколого-природоохоронного картографування в країнах близького і далекого зарубіжжя / В.А. Пересадько // Вісник геодезії та картографії. - 2001. - № 2. - С. 25-31.

Пересадько В.А. Картографическая информация об охране окружающей среды и рациональном природопользовании / В.А. Пересадько Вестник Харьковского университета. - 1988. - № 325. - С. 13-15.

Пересадько В. А. Картографічні твори як основа створення регіональної еколого-географічної ГІС / В.А. Пересадько // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - Вінниця : Антекс-УЛТД, 2004. - Вип. 4. - С. 222-226.

Пересадько В.А. Класифікація еколого-природоохоронних картографічних творів / В.А. Пересадько // Картографія та вища школа: зб. наук. праць. - К., 1998. - С. 55-56.

Пересадько В.А. Методика розробки медико-екологічних карт населених пунктів / В.А. Пересадько // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - Х., 2009. - Вип. 9. - С. 191-195.

Пересадько В.А. Навчальні регіональні еколого-природоохоронні атласи, як результат наукової діяльності студентів / В.А. Пересадько // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - К. : ЗАТ «Інститут передедових технологій», 2006. - Вип. 6. - С. 174-175.

Пересадько В.А. Напрямки розробки еколого-природоохоронних карт промислових підприємств / В.А. Пересадько // Картографія та вища школа. - К. : Держ. карт. ф-ка, 2003. - Вип. 8. - С. 38-41.

Пересадько В.А. Наукові, методичні й організаційні принципи створення системи еколого-природоохоронних картографічних творів / В.А. Пересадько // Вісник Харківського національного університету - Харків, 2002. - № 521. Геологія. Гео-графія. Екологія. - С. 148-152.

Пересадько В.А. Науково-методичні підходи до розробки регіональних медико-екологічних картографічних творів різних територіальних рангів / В.А. Пересадько // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - Х., 2009. - Вип. 10. - С. 165-170.

Пересадько В.А. Науково-методичні принципи створення серії еколого-природоохоронних карт сільськогосподарського підприємства / В.А. Пересадько // Картографія та вища школа. - К. : ДНВП УкрморКартографія, 2000. - Вип. 4. - С. 22-26.

Пересадько В.А. Необходимость создания и задачи эколого-природоохранного атласа административной области / В.А.Пересадько // Новые направления исследований в географии : Вестник ХГУ. - Х., 1992. - № 363. - С.44-47.

Пересадько В.А. Обґрунтування масштабного ряду системи регіональних еколого-природоохоронних картографічних творів / В.А. Пересадько // Вісник Харківського національного університету. - 2002. - № 563. Геологія. Географія. Екологія. - С. 212-216.

Пересадько В.А. Обґрунтування уніфікованої системи характеристик, показників та умовних позначень для еколого-природоохоронного картографування / В.А.Пе-ресадько Вісник Харківського національного університету. - 1998. - № 402. - С. 126-128.

Пересадько В.А. Оперативне еколого-географічне картографування: стан і напрямки розвитку / В.А.Пересадько // Картографія та вища школа. - К. : Держ. карт. ф-ка, 2004. - Вип. 9. - С. 17-21.

Пересадько В.А. Основні аспекти концепції системного еколого-природо-охоронного картографування / В.А.Пересадько // Картографія та вища школа. - К.: ПП «Обрій», 2001. - Вип. 5. - С. 14-18.

Пересадько В.А. Основні положення проектування баз даних для регіонального еколого-природоохоронного геоінформаційного картографування / В.А. Пересадько // Вісник Харківського національного університету. - Х. : Основа, 2002. - № 655.- С. 148-151.

Пересадько В.А. Основні положення розробки системи характеристик, показників та умовних позначень для еколого-природоохоронного картографування / В.А.Пе-ресадько // Людина і довкілля. Проблеми неоекології. - Х., 2002. - Вип. ІІІ. - С. 60-64.

Пересадько В.А. Принципи вибору елементів географічної основи при створенні системи регіональних еколого-природоохоронних картографічних творів / В.А. Пересадько // Вісник Харківського національного університету. - 2002. - № 563. Геологія. Географія. Екологія. - С. 217-220.

Пересадько В. Проблеми створення карти транспортного шумового забруднення м. Харкова / В. Пересадько, А. Леоненко // Наукові записки Тернопільського пед. ун-та. - Серія : Географія. - Тернопіль, 2002. - № 2. - С.193-195. (Особистий внесок: 0,1 д.а. - розробка методики картографування акустичного дискомфорту в містах).

Пересадько В.А. Регіональна екологічна інформаційна система: суть, задачі та напрямки розробки / В.А. Пересадько // Картографія та вища школа. - К. : ЗАТ «Інститут передових технологій», 2005. - Вип. 10. - С. 73-78.

Пересадько В.А. Розробка еколого-природоохоронних картографічних творів адміністративних районів / В.А. Пересадько // Картографія та вища школа: зб. наук. праць. - К.: Інститут передових технологій, 2008. - Вип. 13. - С. 25-33.

Пересадько В.А. Системне еколого-природоохоронне картографування: завдання, цілі і методи / В.А. Пересадько // Український географічний журнал. - 2002. - № 2. - С. 53-57.

Пересадько В. Соціально-екологічне картографування: сутність, стан, методика / В. Пересадько, Г. Рєзнік // Часопис соціально-економічної географії. - К., 1998. - Вип. 5 (2). - С. 55-56. (Особистий внесок: 0,1 д.а. - розробка напрямів соціально-екологічного картографування і визначення показників картографування).

Пересадько В.А. Cуть еколого-природоохоронного картографування / В.А. Пересадько Вісник Харківського університету. - 1998. - № 402. - С. 124-125.

Пересадько В.А. Теоретичні та прикладні аспекти застосування геоінформаційних технологій при розробці ландшафтно-екологічних карт регіонів (на прикладі Харківської області) / В.А. Пересадько, О.І. Сінна Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - 2008. - № 29. - С. 179-186. (Особистий внесок: 0,2 д.а. - розробка концепції ландшафтно-екологічної карти, обгрунтування необхідності створення ландшафтно-екологічних карт).

Пересадько В.А. Шумове забруднення навколишнього середовища як один з видів транспортного навантаження на довкілля та напрямки його картографування / В.А. Пересадько // Людина і довкілля.- Х., 2004. - Вип. 5. - С.102-105.

АНОТАЦІЯ

Пересадько В.А. Наукові основи регіонального еколого-природоохоронного картографування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю 11.00.12 - географічна картографія. - Інститут географії НАН України. Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичного обґрунтування, методичного забезпечення, апробації концепції регіонального еколого-природоохо-ронного картографування України, основу якої складає дослідження його сутності, історії і тенденцій розвитку, упорядкування поняттєво-термінологічного апарату, принципів, наукових підходів, етапів та рівнів картографування. Визначено місце еколого-природоохоронного картографування в системі екологічно орієнтованих напрямків тематичної картографії. Запропоновано класифікацію еколого-природоохоронних карт за методологічними та методичними критеріями. Доведено, що регіональне еколого-природоохоронне картографування має реалізуватись шляхом створення системи регіональних еколого-природоохоронних картографічних творів (окремих карт, серій карт і атласів) для усіх рівнів територіально-адміністративного поділу - від фермерських господарств до адміністративної області. Запропоновано систему показників, характеристик та умовних позначень для еколого-природоохорон-ного картографування. Обґрунтовано періодизацію розвитку еколого-природоохоронного картографування - виділено три етапи його становлення та визначено тенденції розвитку.

Визначено принципи, підходи та вдосконалено методику комплексного регіонального еколого-природоохоронного картографування на основі широкого застосуванням методу структурно-логічного моделювання, прийомів математико-картографічного аналізу та геоінформаційних технологій.

Розроблено напрями формування регіональної еколого-природоохоронної ГІС. Створено систему еколого-природоохоронних картографічних творів Харківського регіону.

Ключові слова: еколого-природоохоронне картографування, еколого-природоохоронна карта, етапи еколого-природоохоронного картографування, структурно-логічне моделювання, система показників і характеристик, система регіональних еколого-природоохоронних картографічних творів, геоінформаційні технології, еколого-природоохоронна ГІС.

АННОТАЦИЯ

Пересадько В.А. Научные основы регионального эколого-природоохран-ного картографирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора географических наук по специальности 11.00.12 - географическая картография. - Институт географии НАН Украины. Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена разработке теоретического обоснования, методического обеспечения, апробации концепции регионального эколого-природоохранного картографирования (ЭПК) Украины, основу которой составляет исследование его сущности, истории и тенденций развития, упорядочение понятийно-терминологического аппарата, принципов, научных подходов и уровней картографирования. Обоснована целесообразность использования данной концепции в процессе информационного обеспечения проведения экологического мониторинга и организации природоохранной деятельности в регионах. Определенно место ЭПК в системе экологически ориентированных направлений тематической картографии - экологи-ческого, природоохранного, геоэкологического и картографирования природопользования. В частности, сделан ретроспективный обзор и детальный анализ развития теоретических и методических положений, касающихся сущности ЭПК, на основании чего дано определение эколого-природоохранной карты, основным содержанием которой является отображение причин ухудшения экологической обстановки и мероприятий направленных на оптимизацию взаимодействий в системе «природа-общество». Предложена классификация эколого-природоохранных карт по методологическим (концепция, степень интеграции и специфика картографической информации) и методическим (трансформация эколого-природоохранных проблем, функциональная направленность, оперативность создания, методика анализа) критериям.

Обосновано периодизацию развития ЭПК - выделены три этапа его становления: формирования природоохранной тематики в географическом картографировании (до середины 50-х годов ХХ ст.); становление научных основ природоохранного картографирования и зарождение экологического картографирования (середина 50-х - конец 80-х годов ХХ ст.); развитие эколого-природоохранного картографирования (конец 80-х годов ХХ ст. - по наше время). Определены тенденции и недостатки его развития.

Доказано, что региональное ЭПК должно реализовываться путем создания системы региональных эколого-природоохранных картографических произведений (ЭПКТ), отдельных карт, серий карт и атласов, для всех уровней территориально- административного деления: административная область, административные районы области и городов, населенные пункты, сельскохозяйственные (в том числе фермерские хозяйства) и промышленные предприятия.

Обоснованы принципы разработки системы региональных ЭПКТ, которые базируются на организационной стратегии экологических исследований и природоохранной деятельности в регионах, в частности: учет потребностей практики в области охраны природы; создание для каждого региона сквозной системы картографических произведений; адаптация системы эколого-природоохранных картографических произведений к государственной системе топографического и тематического (в первую очередь земельноресурсного) картографирования; постепенный переход к созданию региональных эколого-природоохранных ГИС, разработка которых должна осуществляться с учетом современных достижений классической картографии и др.

Предложены масштабный ряд ЭПКТ и авторская система показателей, характеристик и условных обозначений для ЭПК, которая реализована в процессе разработки региональной системы ЭПКТ. Последняя создана на основе концептуальных моделей объекта картографирования и информационного обеспечения картосоставительских работ.

Выделены особенности и требования к структурным элементам системы региональных ЭПКТ, а именно: эколого-природоохранный атлас, как своеобразная энциклопедия знаний об экологических проблемах и природоохранной деятельности в регионе, должен отображать информацию о всех социально-экономических и природных предпосылках и последствиях формирования экологических проблем и создаваться на основе проблемно-покомпонентного подхода, включать разделы информирующие о современном и перспективном состоянии компонентов природы (земель, атмосферного воздуха, поверхностных и подземных вод, растительности и животного мира), окружающей среды в целом и о её влиянии на условия жизни и деятельности населения; серии карт (в основном стенных) должны включать четыре-пять покомпонентных карт и завершатся комплексной эколого-природоохранной картой. Структура серии карт зависит от экономических и природных особенностей и изученности объекта картографирования, остроты и объема экологических проблем; отдельные комплексные карты дают общее представление об экологических проблемах в регионе и мероприятиях по их устранению и предназначены как демонстрационное средство для организаций разных уровней, учебных целей и широких масс населения.

В работе обосновано, что наиболее оперативным и эффективным способом информирования об эколого-природоохранных проблемах территорий является создание локальных и региональных ГИС при условии унификации их содержания и структуры, разработки с учетом достижений современной классической картографии и адаптации в национальную эколого-природоохранную ГИС.

Предложены и апробированы методики создания комплексных эколого-природоохранных карт с учетом ландшафтной структуры территории и влияния экологического состояния окружающей среды на состояние здоровья населения. В основу предложенных методик положено пофакторно-интегративный анализ экологических ситуаций, методы структурно-логического и математико-картографического анализа, а также широкое использование геоинформационных технологий.

Создана экспериментальная система региональных ЭПКТ Харьковского региона, которую представляют: 7 атласов, 8 серий карт, 9 отдельных карт.

Ключевые слова: эколого-природоохранное картографирование, эколого-природоохранная карта, этапы эколого-природоохранного картографирования, структурно-логическое моделирование, система показателей и характеристик, система региональных эколого-природоохранных картографических произведений, геоинформационные технологии, эколого-природоохранная ГИС.

SUMMARY

Peresadko V.A. Scientific bases of regional ecological and natural protective cartography.-Manuscript

Thesis on scientific degree of doctor of geographical sciences on speciality 11.00.12 - geographical cartography. -Institute of Geography of the Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv,2009.

Dissertation work is devoted to the development of theoretical grounding, methodical supply, approbation of the conception of the regional ecological-and-natural protective cartography in Ukraine, in the basis of which is the research of its essence, history and progress, arrangement of conceptual and terminological apparatus, principles, scientific approaches, stages and levels of mapping. The place of ecological-and-natural protective cartography has been specified in the system of ecologically oriented directions of thematic cartography.

Classification of ecological-and-natural protective maps according to methodological and methodical criteria has been offered. It has been proved that regional ecological-and-natural protective cartography should be realized by creation of the system of regional ecological-and-natural protective cartographic works (individual maps, series of maps and atlases) for all levels of territorial administrative division - from farms to the administrative region. The system of indexes, descriptions and conditional denotations has been offered for ecological-and-natural protective cartography. Division of ecological-and-natural protective cartography development into periods has been grounded- three stages of its formation have been selected as well as tendencies of its development have been defined.

The principles, approaches have been determined, and technique of complex regional ecological-and-natural protective cartography based on wide application of structurally logical modeling method, instruments of mathematical-cartographic analysis and geoinformation technologies have been improved.

The directions of regional ecological-and-natural protective GIS formation have been developed.

The system of ecological-and-natural protective cartographical works of the Kharkiv region has been created.

Keywords: ecological-and-natural protective cartography, ecological-and-natural map, stages of ecological-and-natural protective cartography, structurally logical design, system of indexes and descriptions, system of regional ecological-and-natural protective cartographic works, geoinformation technologies, ecological-and-natural GIS.