Мікроосередкові процеси в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

УДК 911.3 (477.44): 551.438

МІКРООСЕРЕДКОВІ ПРОЦЕСИ В АНТРОПОГЕННИХ ЛАНДШАФТАХ ПОДІЛЬСЬКОГО ПОБУЖЖЯ

11.00.11 - конструктивна географія і

раціональне використання природних ресурсів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

ШМАГЕЛЬСЬКА МАРИНА ОЛЕКСІЇВНА

Чернівці - 2009

Дисертацією є рукопис

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Денисик Григорій Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри фізичної географії

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Гуцуляк Василь Миколайович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри фізичної географії та раціонального природокористування

кандидат географічних наук, доцент Брусак Віталій Пилипович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри геоморфології та палеогеографії

Захист відбудеться «27» квітня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. М. Коцюбинського, 2; географічний факультет, ауд.24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий 23 березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор географічних наук, професор В.О. Джаман

АНОТАЦІЯ

Шмагельська М.О. Мікроосередкові процеси в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2009.

Дисертаційна робота присвячена поглибленню сутності конструктивно-географічних засад дослідження антропогенних мікроосередкових процесів, їхнього різноманіття та класифікації. Детально проаналізовано натуральні й антропогенні чинники, що зумовлюють розвиток небажаних антропогенних мікроосередкових процесів. На прикладі Подільського Побужжя розглянуто мікроосередкові процеси як індикатори напрямів змін в антропогенних ландшафтах. Обґрунтовано заходи щодо стабілізації та раціональної організації функціонування мікроосередкових процесів в сучасних ландшафтах Подільського Побужжя.

Ключові слова: мікроосередок, несприятливі мікроосередкові процеси, антропогенні ландшафти, рівні раціональної організації, оптимізація.

ландшафт антропогенний мікроосередковий

Аннотация

Шмагельская М.А. Микроочаговые процессы в антропогенных ландшафтах Подольского Побужья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2009.

Диссертационная работа посвящена углублению сущности конструктивно-географических основ исследования антропогенных микроочаговых процессов. Такие процессы - первичное проявление новых ландшафтных, екосистемных, энергетических, вещественных связей, которые формируются в природной среде. Микроочаговые процессы раскрывают причины и механизмы текущих тенденций трансформаций окружающей среды на локальном уровне.

Исследования антропогенных микроочаговых процессов - один из важных методологических и методических способов изучения происходящих процессов, которые проявляются сейчас в дестабилизированной природной среде. В результате возникают перспективы оптимизации микроочаговых процессов, а также, учитывая их индикаторное значение, открываются пути к управлению состоянием окружающей среды и возможности предвиденья возникновения нежелательных или агрессивных процессов и явлений на ранних стадиях их развития.

Детально проанализированы естественные и антропогенные факторы развития и функционирования антропогенных микроочаговых процессов. На примере Подольского Побужья рассмотрено микроочаговые процессы, - как индикаторы будущих направлений изменений в антропогенных ландшафтах: селитебных, фоновых (сельскохозяйственные, лесные). Также, рассмотрены микроочаговые процессы в ландшафтах техногенного происхождения (промышленные, дорожные, водные), рекреационных и других. Доказано, что при активном развитии, антропогенные микроочаговые процессы могут привести к развитию мезо- и макроочаговых процессов во всех антропогенных ландшафтах, поэтому их исследования могут быть использованы для познания процессов, которые происходили в прошлом и функционируют в современной дестабилизирующей окружающей среде. Разработаны мероприятия стабилизации и рациональной организации нежелательных микроочаговых процессов, которые уже существуют в современных ландшафтах Подольского Побужья на локальном и региональном уровне; составлены оригинальные минипроэкты оптимизации микроочаговых процессов в сельскохозяйственных, промышленных и водных антропогенных ландшафтах, а также экологической сети Подольского Побужья.

Ключевые слова: микроочаг, неблагоприятные микроочаговые процессы, антропогенные ландшафты, уровни рациональной организации, оптимизация.

ANNOTATION

Shmagelska M.O. Microseat processes in Podilsky Pobuzia anthropological landscapes. - Manuscript.

Dissertation research on the receipt of scientific degree candidate of geographical sciences, specialty 11.00.11 - structural geography and rational use of natural resources. - Chernivzi Jurij Fedkovich National University, 2009.

The dissertation is dedicated to the deepening essence of the constructive-geographical principles of the investigation of the anthropological microseat processes, its variety and classification. In details were analyzed natural and anthropological factors, which cause the development of the unfavoured anthropological microseat processes. By the Podilsky Pobuzia example microseat processes were examined as indicators of the direction changes in anthropological landscapes. The steps as for the stabilization and efficient organization the operation of the microseat processes in present-day Podilsky Рobuzia landscapes were substantiated.

Key words: microseat, unflavored microseat processes, anthropological landscapes, levels of efficient organization, optimization.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Дослідження динамічних процесів у розвитку геокомпонентів і ландшафтних комплексів, їх актуальних змін та пізнання закономірностей функціонування в уже змінених і теперішніх умовах є одним з основних завдань сучасних конструктивної географії та ландшафтознавства. Теоретичні дослідження, основою яких є найновіший фактичний матеріал, дали поштовх зарубіжним (А. Хенрихфрайзе - Німеччина, В.С. Залєтаєву - Росія та ін.) і вітчизняним (Воропай Л.І., Гуцуляку В.М., Гродзинському В.Д., Денисику Г.І., Тютюннику Ю.І., Самойленко В.М., Стефанкову Л.І. та ін.) вченим до формування концепції ландшафтно і екологічно дестабілізованого середовища як якісно особливої фази у розвитку ландшафтної сфери. Згідно з основними положеннями цієї концепції, ландшафтно і екологічно дестабілізоване середовище характеризу ється аномально швидкими змінами структурної організації геокомпонентів і ландшафтних комплексів та взаємозв'язків між ними. В результаті виникають нові феномени у їхній реакції на зовнішні, частіше антропогенні, впливи, що призводять до непередбачуваних трендів у розвитку середовища. В таких умовах широкого розвитку набувають мікроосередкові процеси - прояв нових ландшафтних, екосистемних, енергетичних, речовинних зв'язків, що формуються у навколиш ньому середовищі. Їх вивчення є актуальним і перспективним. З одного боку, мікроосередкові процеси розкривають причини й механізми плинних тенденцій трансформації на локальному рівні і можливу перспективу їх регіоналізації, а з іншого, - враховуючи їх індикаторне значення, відкривається шлях до управління станом навколишнього середовища і можливість попередження виникнення небажаних або агресивних процесів та явищ на ранніх стадіях їх розвитку.

Подільське Побужжя (у межах Хмельницької та Вінницької областей, площа 20,9 тис. кмІ) як регіон стародавнього, активного й різнобічного освоєння природних ресурсів є прекрасною модельною територією, де мікроосередкові процеси уже давно мають суттєвий вплив на функціонування та визначають особливості сучасного розвитку природи й потребують детальних ландшафтознавчих досліджень та розробки конструктивно - географічних заходів з їхньої оптимізації.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з основними напрямами науково-дослідної роботи кафедри фізичної географії природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, зокрема “Регіональне ландшафтознавство: теорія і практика”, та є складовою загальноуніверситетської наукової теми “Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток” (протокол №3 від 09.11.1999р.). Матеріали дисертаційного дослідження - частина держбюджетної теми “Виготовлення наукового обґрунтування на створення регіонального ландшафтного парку “Середнє Побужжя” (2005-2006 рр.), № державної реєстрації 0105U006377 (автором досліджені мікроосередкові процеси в проектованому парку).

Мета і завдання роботи. Метою роботи є удосконалення теоретико-методологічних засад регіональних досліджень мікроосередкових процесів, пізнання особливостей їхнього функціонування та розробка підходів до оптимізації.

Для досягнення окресленої мети вирішувалися такі наукові завдання:

- удосконалити теоретико-методологічні підходи та принципи регіональних досліджень мікроосередкових процесів, доповнити їх новими методами та прийомами досліджень на прикладі окремого регіону;

- дослідити та систематизувати чинники розвитку мікроосередкових процесів і на їхній основі визначити різноманіття та провести класифікацію мікроосередкових процесів;

- проаналізувати історію та особливості сучасного функціонування мікроосередкових процесів в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя;

- визначити основні тренди розвитку мікроосередкових процесів на локальному й регіональному рівнях та спрогнозувати їх вплив на функціонування сучасних ландшафтів регіону;

- розробити й обґрунтувати перспективні шляхи та зразки проектів оптимізації мікроосередкових процесів у межах Подільського Побужжя.

Об'єкт, предмет досліджень. Об'єкт дослідження - мікроосередкові процеси в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя.

Предмет дослідження - чинники й закономірності формування, структура, функціонування та напрями оптимізації мікроосередкових процесів Подільського Побужжя.

Теоретико-методологічною основою дослідження є напрацювання та ідеї вітчизняних й зарубіжних вчених - географів та ландшафтознавців: Воропай Л.І., Гуцуляка В.М., Гродзинського М.Д., Денисика Г.І., Залєтаєва В.С., Ковальчука І.П., Кузьміної Ж.В., Мількова Ф.М., Новікової Н.М., Пащенка В.М., Самойленка В.М., Стефанкова Л.І., Шищенка П.Г.

Методи досліджень. У дисертаційній роботі, як головні, використані конструктивно-науковий ландшафтознавчий підхід та принципи комплексності і природно-антропогенного сумісництва, а також групи: а) загальнонаукових (ретроспективний, системний, структурний), б) дисциплінарних (аналіз літературних джерел, природних аналогій, картографічних, польових ландшафто знавчих досліджень), в) міждисциплінарних (моделювання, ГІС-технологій (GIS - based analysis), районування) методів.

Вихідними матеріалами для дисертаційної роботи слугували матеріали різноманітних установ та організацій, зокрема Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій та Вінницькій областях, фондові джерела обласних архівів регіону дослідження та Державного архіву України, щорічники “Довкілля України”, а також власні експедиційні дослідження упродовж 2002-2008 років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

- досліджені мікроосередкові процеси у межах окремо взятого регіону;

- проведена класифікація мікроосередкових процесів та досліджено чинники, що зумовлюють їхнє різноманіття;

- проаналізовано розвиток мікроосередкових процесів в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя;

удосконалено:

- аналіз чинників й закономірностей формування та функціонування мікроосередкових процесів;

- підходи та методи оптимізації мікроосередкових процесів на локальному та регіональному рівнях;

- розробку проектів оптимізації мікроосередкових процесів;

отримали подальший розвиток:

- теоретико-методологічні засади регіональних ландшафтознавчих і конструктивно-географічних досліджень мікроосередкових процесів;

- методика обґрунтування проектів раціонального використання мікроосередків та оптимізації небажаних процесів, характерних для них.

Практичне значення одержаних результатів роботи. Результати, одержані в ході дисертаційного дослідження, показали специфіку формування, розвитку й функціонування мікроосередкових процесів в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя, визначили їхню роль та значення у майбутньому господарському освоєнні регіону. Вони можуть бути використані при розробці регіональних природоохоронних та екологічних програм розвитку, в обласних управліннях з охорони навколишнього природного середовища як перспективний план дій, що націлений на оптимізацію сучасних ландшафтів.

Теоретико-методичні результати дослідження впроваджено в навчальний процес підготовки фахівців на природничо-географічному факультеті Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського при викладанні курсів “Фізична географія України”, “Географія Вінницької області”, “Природнича географія Поділля”, “Антропогенне ландшафтознавство”, формуванні та виконанні науково-дослідної тематики.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій наведено результати власних досліджень автора щодо розробки теоретико - методичних основ регіональних досліджень мікроосередкових процесів; на основі власних польових досліджень укладено велико- і дрібномасштабні карти, розроблено основні напрями оптимізації мікроосередкових процесів у межах Подільського Побужжя.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати проведених досліджень доповідались та обговорювались на щорічних звітних наукових конференціях викладачів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського у 2002-2008 роках, наукових форумах міжнародного й регіонального рівнів, а саме: Міжнародній конференції “Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002); Другому всеукраїнському науковому семінарі “Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика” (Тернопіль, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Географічна наука і освіта в Україні” (Київ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Природничі науки в закладах освіти України: дослідження, впровадження та перспективи” (Умань, 2005); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 130-річчю заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та 60-річчю створення кафедри фізичної географії (Чернівці, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції “Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність” (Умань, 2007); Третій Міжнародній науково-практичній конференції присвяченій 130-літньому ювілею академіка Степана Рудницького (Тернопіль, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції “Історична географія: початок ХХІ ст. (Вінниця, 2007)”; Другій Міжнародній науково-практичній конференції “Географія та екологія: наука і освіта” (Умань, 2008).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 4,2 д.а., з них 8 статей у виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових видань, 7 тез доповідей у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 212 сторінок (149 сторінок друкованого тексту основної частини), 32 рисунки, 9 таблиць, 8 додатків. Список використаних джерел налічує 305 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Конструктивно-географічні засади дослідження антропогенних мікроосередкових процесів” проаналізовано досвід вітчизняних та зарубіжних вчених, які вивчали антропогенні мікроосередкові процеси у дестабілізованому середовищі; представлений авторський підхід до питання щодо різноманіття й мозаїчності мікроосередкових процесів, можливостей класифікації та значення їхніх досліджень у розвитку конструктивної географії й ландшафтознавства.

Мікроосередкові процеси - це первинний, зародковий прояв нових (ландшафтних, екологічних, енергетичних, речовинних та ін.) зв'язків, що формуються в сучасному дестабілізованому середовищі. Завдяки цьому мікроосередкові процеси можуть бути використані як індикатори поки-що прихованих трендів.

Наявність мікроосередків визначається при аналізі характеру мозаїчності рисунку просторової структури ландшафту досліджуваної території. Необхідно розрізняти натуральну, натурально-антропогенну й антропогенну мозаїчність. Натуральна мозаїчність структури ландшафту є його основною властивістю, яка відображає ступінь зрілості ландшафту, забезпечує його стійкість, функціонування без кризових ситуацій тощо. Прикладом натуральної мозаїчності у межах Подільського Побужжя є вільшняки, що включають в себе мілководдя, перезволожені ділянки, сплавники, ламані, осокові купини, пристовбурні мікропідвищення вільхи тощо. Усі ці елементи мозаїки об'єднані між собою в єдиний ландшафтний комплекс - вільшняк.

Натурально-антропогенна мозаїчність - явище вторинне, що часто на локальних ділянках викликає ускладнення структури ландшафтного комплексу. Як приклад - ускладнення просторової структури прибережних ландшафтів рівнинних річок під виливом підтоплення водосховищами. Тут формується екотонна система “вода-суша”, де виділяється від трьох до п'яти смуг трансформації ландшафтних комплексів. Ускладнення структури натурально-антропогенної мозаїчності зумовлене антропогенним чинником, але в подальшому її формування й функціонування проходить за природними закономірностями.

Антропогенна мозаїчність - зумовлена і розвивається під впливом антропогенного чинника. Вона може повністю відрізнятися від початкової, натуральної мозаїчності. Типовий приклад - кар'єрно-відвальний комплекс, що формується при розробці корисних копалин. Тут створюється складна структура непритаманних для навколишнього середовища антропогенних ландшафтних комплексів. Коефіцієнт мозаїчності розробок корисних копалин у 2-3 і більше разів перевищує коефіцієнт попереднього натурального ландшафту.

Польові дослідження у межах Подільського Побужжя й, частково, Поділля, показали, що частіше приходиться мати справу не з натуральними, а натурально-антропогенними й, особливо, антропогенно зумовленими мікроосередковими процесами. Натуральні ландшафтні комплекси на Подільському Побужжі залишились лише на 1,5-2% території. Переважають натурально-антропогенні, коли людина дає початковий імпульс (поштовх, збудження), а в подальшому процеси розвиваються або просто проходять як у звичайних умовах. Натурально-антропогенні процеси характерні для ландшафтно-техногенних систем: покинутих ділянок доріг, дамб на річках, аеродромів, меліоративних систем тощо.

До антропогенних віднесені процеси, розвиток яких контролюється або підтримується у певному режимі людиною. Здебільшого, це активно діючі ландшафтно-інженерні системи, а саме діючі кар'єри, дороги, меліоративні системи тощо. Таким чином, початковий поділ мікроосередкових процесів проведено за чинниками, що зумовлюють їх розвиток: натуральні, натурально-антропогенні й антропогенні.

Ступінь небезпеки того чи іншого мікроосередкового процесу поки-що оцінюється умовно і здебільшого лише з антропоцентристських позицій, тобто з погляду “користі” для людини. Разом з тим, супутні їм явища, що обов'язково виникають як наслідок цілеспрямованих змін, уже відносяться до категорії “несприятливих”. Оцінку таких несприятливих процесів, наприклад, у гідромікроосередках можна проводити на основі загального ефекту, який для природного середовища дасть розвиток мікроосередкових процесів, що виникає при порушенні гідрорежиму прилеглих або віддалених, але гідродинамічно пов'язаних між собою територій. Загрозою може стати розширення ареалу розвитку мікроосередкових процесів. Звідси, мікроосередкові процеси доцільно поділяти на чотири основних категорії: стабільні - не призводять до збільшення площ мікроосередків, а лише підтримують їхнє функціонування; згасаючі - поступово втрачають притаманні їм властивості, що призводить до знищення мікроосередків; агресивні - процеси, що активно “саморозвиваються” і швидко розширюють площі мікроосередків; “пульсуючі” - процеси, що під впливом того чи іншого, переважно антропогенного, чинника можуть розвиватися або згасати й, відповідно розширювати або зменшувати площі мікроосередків.

Використання мікроосередкових процесів, як індикаторів антропогенно дестабілізованого навколишнього середовища, можна здійснювати за допомогою історико-генетичних рядів ландшафтознавчих карт. Кожний “часовий зріз” покаже наявність тих чи інших мікроосередкових процесів, які сприяли чи не сприяли дестабілізації навколишнього середовища і в якій мірі. При цьому важливо встановити достовірними чи недостовірними, як індикатори, є ці мікроосередкові процеси. При оцінці достовірності доцільно виходити з суми площ, на яких зафіксовано мікроосередкові процеси (індикат) і визначити їхнє співвідношення з площею ландшафтного комплексу - урочища, місцевості чи регіону загалом.

Типи мікроосередкових процесів виділено: а) натуральні - за натуральним чинником, що є провідним у їхньому формуванні; б) антропогенні - за видом господарської діяльності людей; в) натурально-антропогенні - за складністю проявів взаємозв'язків, що формуються під натуральним і антропогенним впливом. Вид мікроосередкових процесів виділено за способом ведення того чи іншого виду господарської діяльності, що зумовлює їхній розвиток.

У зв'язку з тим, що натуральні мікроосередкові процеси у межах Подільського Побужжя зараз проявляються слабко, вони не фонові й на загальний екостан ландшафтних комплексів впливають лише частково, в цьому дослідженні їхнього детального аналізу не проведено.

При активному розвитку антропогенні мікроосередкові процеси призводять до розвитку мезо- і макроосередкових процесів в усіх антропогенних ландшафтах. У зв'язку з цим, дослідження антропогенних мікроосередкових процесів є важливим методологічним засобом пізнання процесів, що проходили й проходять в дестабілізованому навколишньому середовищі. Особливо це стосується регіонів, де антропогенне навантаження досягло або досягає критичного стану. Серед таких регіонів і сучасне Подільське Побужжя.

У другому розділі дисертації “Аналіз природних чинників господарського освоєння та формування мікроосередкових процесів у межах Подільського Побужжя” проаналізовано просторово-часові чинники, що сприяли розвитку мікроосередкових процесів, зокрема своєрідність природних умов і ландшафтів регіону, їхня придатність до заселення та господарського освоєння тощо.

Активне й різнобічне використання природних ресурсів Подільського Побужжя, що призвело до зародження й функціонування тут небажаних мікроосередкових процесів, розпочалося не з часів його заселення (пізній палеоліт - 150-10 тис. років тому), а з початку формування у межах Поділля першої у Східній Європі трипільської (неоліт) Буго-Дністровської землеробської культури (7-4 тис. років до н.е.). Упродовж двох минулих тисячоліть тут майже повністю знищені лісові та освоєні земельні й водні ресурси. Антропогенне навантаження на регіон зростає й зараз (коефіцієнт за П.Г. Щищенком - від 7,8 до 8,6), що призвело до заміни у межах Подільського Побужжя натуральних ландшафтів антропогенними (90-94% території). Це створило необхідні умови для активного розвитку тут небажаних мікроосередкових процесів. Встановлено, що їх сучасний розвиток тісно пов'язаний як з історією заселення й господарського освоєння, так і з особливостями функціонування теперішніх антропогенних ландшафтів.

У третьому розділі “Антропогенні мікроосередкові процеси - індикатори дестабілізованого середовища Подільського Побужжя” досліджено особливості зародження й сучасного функціонування мікроосередкових процесів у антропогенних ландшафтах регіону.

У фонових антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя - сільськогосподарських та лісових, формування сучасних мікроосередків зумовлено антропогенним чинником: різноманітними меліоративними заходами, будівництвом, створенням ландшафтно-інженерних систем, непродуманими вирубками лісів тощо. Зменшення (28-32%) площ польових ландшафтів призведе до збільшення їхньої контурності та зростання ролі й значення антропогенних мікроосередків не лише у межах схилових, але й вододільних та плакорних недренованих місцевостей. Більше того, уже спостерігається зародження та розвиток похідних польових мікроосередкових процесів та часткова активізація тих, що функціонували раніше. Похідні мікроосередкові процеси проявляються у частковому засоленні ґрунтів або їхньому перезволоженні (“мочари”), що зумовлено надмірним поливом у минулому надзаплавно-терасових ландшафтних комплексів долини Південного Бугу та недренованих межиріч. Разом з тим, польові дослідження показують, що при переході до ринкових відносин частина мікроосередків, переважно типу ландшафтно-інженерних систем (теплиці, в лісах рекреаційні мікроосередки), почали інтенсивно розвиватися, а в тих, що занепадають, - розвиваються відновлювані природні процеси, котрі стабілізують не лише функціонування самих мікроосередків, але й фонових ландшафтів.

Водогосподарське будівництво у межах Подільського Побужжя, особливо створення каскаду водосховищ - причина формування (виникнення) своєрідної східчастої контрастності рівня зволоження території всієї заплави річки Південний Буг, розвитку аридизації заплави в мікроосередках розташованих у нижніх б'єфах водосховищ, розселених заплавою уверх за течією степових видів рослин. Разом це відображає тенденцію прогресивного розвитку процесів остепніння лучних угруповань заплави, посилення та активізацію ролі мезорельєфу в просторовій диференціації лучної рослинності, що визвано функціонуванням мікроосередків в нижніх б'єфах усіх водосховищ Подільського Побужжя.

У мікроосередках прируслової та середньої смуги низької заплави спостерігається стадія слабковираженого остепніння, то на підвищеній притерасній заплаві, де глибина залягання ґрунтових вод перевищує 2,5-3 м., процес остепніння лучної рослинності у мікроосередках прогресує значно скоріше і досягає стадії формування мікрогруп степових видів з їхнім домінуванням. При цьому, мікрогрупи степових угруповань тут займають до 20% території, що можна оцінити як середньовиражений процес остепніння заплави.

Активно розвиваються мікроосередкові процеси в селитебних ландшафтах Подільського Побужжя, ландшафтах техногенного походження - промислових і дорожніх. До цієї групи відносяться й рекреаційні мікроосередки. Зараз найбільш актуальною проблемою є стабілізація небажаних процесів саме в цих типах мікроосередків, тим більше, що майже усі вони (особливо промислові та рекреаційні) приурочені безпосередньо до долини річки Південний Буг та її приток.

Стабільними за розвитком процесів, але поступово зникаючі кількісно, є белігеративні мікроосередки. Їхнє збереження для науки і практики є першочерговим завданням. Найбільш екологічно небезпечним є розвиток процесів у тафальних мікроосередках.

У четвертому розділі “Стабілізація та раціональна організація функціонування мікроосередкових процесів в антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя” обґрунтовано можливі напрями оптимізації небажаних мікроосередкових процесів на локальному й регіональному рівнях, а також в структурі екомережі регіону.

Мікроосередкові процеси у випадку їхнього масового поширення можуть повністю змінити характер і напрям розвитку ландшафтних комплексів регіонального і навіть глобального масштабів. Процеси в мікроосередках, особливо екологічно нестабільних регіонів, можуть бути використані як індикатори характеру майбутніх регіональних змін середовища, а також можуть стати новою основою для виявлення основних напрямів глобальних змін ландшафтної оболонки Землі.

Розробку заходів, щодо оптимізації небажаних мікроосередкових процесів, зумовлених впливом антропогенних чинників доцільно розподілити на два етапи: а) підготовка індивідуальних мікропроектів стабілізації небажаних процесів у мікроосередках; б) на основі індивідуальних - розробка регіональних проектів територій, що виокремлюються якимись специфічними особливостями природних умов або антропогенного впливу. Зокрема, розроблено мікро- і регіональні проекти стабілізації мікроосередкових процесів у сільськогосподарських, рекреаційних та гірничопромислових ландшафтах Подільського Побужжя. Обов'язковим також є врахування тенденцій розвитку мікроосередкових процесів при формуванні локальних та регіональних екомереж. Мікроосередкові процеси дестабілізують регіональні екомережі, а їхня оптимізація тут вимагає у 2,4 - 2,7 разів більше коштів, ніж за межами екомережі. Це зумовлено тим, що в структурі екомережі мікроосередки з небажаними процесами необхідно не лише оптимізувати, але й “вписати” їх в хід розвитку екомережі у майбутньому. В роботі це показано на прикладі оптимізації небажаних процесів мікроосередків кар'єрів, тваринницьких ферм та ерозійно-акумулятивних ландшафтних комплексів.

ВИСНОВКИ

1. Сучасне екологічно дестабілізоване середовище характеризується аномально швидкими змінами структурної організації природних систем і міжсистемних зв'язків. В умовах зростаючих впливів на них людського суспільства, як реакція, виникають, активно й повсюдно розвиваються нові явища - антропогенні мікроосередки та процеси, що зумовлені їхнім функціонуванням. Це не що інше, як первинний, зародковий прояв нових ландшафтних, екосистемних, енергетичних, речовинних зв'язків, що формуються у природному середовищі. У зв'язку з цим, дослідження антропогенних мікроосередкових процесів є важливим методологічним і методичним засобом пізнання процесів, що функціонували і проявляються зараз у дестабілізованому природному середовищі. Особливо це стосується регіонів, де антропогенне навантаження досягло або досягає критичного стану.

2. Антропогенні мікроосередки та процеси, що проявляються в них, - надзвичайно різноманітні. Різноманіття антропогенних мікроосередкових процесів дає змогу розділити їх на групи за чинниками, що зумовлюють їхній розвиток, походженням, характер прояву, динаміку, тривалість, щільність в середині контуру, площу, ступінь загрози, індикаційні властивості тощо. При цьому важливим є встановити достовірними чи недостовірними, як індикатори навколишнього середовища, є ці мікроосередкові процеси. Різноманіття мікроосередкових процесів дає можливість виділити їх в окремий клас з подальшим виокремленням підкласів, типів і видів.

3. Подільське Побужжя як регіон стародавнього (палеоліт - 150-10 тис. років тому), активного (7-6 тис. до н.е.) та різнобічного (усі види господарської діяльності) освоєння є прекрасним полігоном для вивчення мікроосередкових процесів як індикаторів розвитку сучасного дестабілізованого природного середовища. Встановлено, що ступінь антропогенізації природних районів Подільського Побужжя краще відображати через райони співвідношення натуральних і антропогенних ландшафтних комплексів, тоді як мікроосередкові процеси (індикати) показують у бажаному чи небажаному напрямі це відбувається.

4. Найбільш активно небажані мікроосередкові процеси зараз розвиваються у селитебних ландшафтах Подільського Побужжя та ландшафтах техногенного походження: промислових і дорожніх. До цієї групи мікроосередків поступово наближаються й рекреаційні. У фонових антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя, сільськогосподарських та лісових, активно розвиваються лише мікроосередки типу ландшафтно-інженерних систем (меліоративних систем, теплиць тощо), а у мікроосередках, де антропогенні процеси поступово затухають, починають розвиватись відновлювані природні процеси, що відображає загальну тенденцію прогресивного розвитку процесів остепніння лучних угруповань заплави регіону.

Стабілізуються лише белігеративні мікроосередки. Найбільш екологічно небезпечним є активізація розвитку процесів у тафальних мікроосередках.

5. Переважно активний розвиток мікроосередкових процесів у межах Подільського Побужжя, врешті-решт, призводить до повної трансформації окремих геокомпонентів і ландшафтних комплексів та зміни їхньої структури. Об'єднуючись, мікроосередки з небажаними процесами можуть переростати в локальні, а потім і регіональні, формуючи передумови екологічних криз. У зв'язку з цим, процеси у мікроосередках, особливо екологічно нестабільних регіонів, можуть бути використані як індикатори характеру майбутніх регіональних змін навколишнього середовища, а також стати новою основою для виявлення основних напрямів глобальних змін ландшафтної оболонки.

6. Розробку заходів з оптимізації небажаних мікроосередкових процесів, зумовлених антропогенними чинниками, доцільно проводити в два етапи: а) підготовка індивідуальних мікропроектів стабілізації процесів у мікроосередках, де вони розвиваються в небажаних напрямах (при наявності часу і коштів - можна в усіх); б) на основі індивідуальних мікропроектів - розробка регіональних проектів окремих територій (Подільське Побужжя, Середнє Придністров'я, загалом Поділля), що виокремлюються якимись специфічними особливостями природних умов або антропогенного впливу. При цьому, в обох випадках обов'язковим є врахування наявних в регіонах структурних частин - екомереж.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шмагельська М.О. “Історичні зрізи” змін ландшафтів Подільського Побужжя / М.О.Шмагельська // Наукові записки ВДПУ ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2004. - Вип.7. - С. 78-82.

2. Шмагельська М.О. Динаміка змін ландшафтів Подільського Побужжя у ХІІІ - середині ХІХ століттях / М.О.Шмагельська // Наукові записки ВДПУ ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2004. - Вип.8. - С. 81-87.

3. Шмагельська М.О. Вплив антропогенного чинника на ландшафти (на прикладі Подільського Побужжя) / М.О.Шмагельська // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2005. - Вип. 10. - С. 44-48.

4. Шмагельська М. Ландшафти Середнього Побужжя, їх своєрідність та оптимізація / М.О.Шмагельська // Наук. записки Тернопільського нац. пед. ун-ту ім. В.Гнатюка. Серія: Географія. - Тернопіль, 2005. - №3. - С. 21-24.

5. Шмагельська М. Природа Середнього Побужжя: своєрідність та раціональне використання / М.О.Шмагельська // Науковий вісник Чернівецького університету. Зб. наук. праць. - Чернівці: Рута, 2006. - Вип. 305: Географія. - С. 149-160.

6. Шмагельська М.О. Класифікація антропогенних мікроосередкових процесів / М.О.Шмагельська // Наукові записки ВДПУ ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2007. - Вип. 13. - С. 65-69.

7. Шмагельська М.О. Специфіка розвитку мікроосередкових процесів у ландшафтах техногенного походження / М.О.Шмагельська // Наукові записки ВДПУ ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2008. - Вип.15. - С. 66-72.

8. Шмагельська М.О. Мікроосередки западин та можливі шляхи їх раціонального використання / М.О.Шмагельська // Фізична географія та геоморфологія. - К.: ВГЛ “Обрії”, 2008. - Вип. 54. - С. 242-245.

Тези наукових доповідей

1. Шмагельська М.О. Східне Поділля: екологічні проблеми й сучасний стан річок та водосховищ / М.О.Шмагельська // Регіональні екологічні проблеми. Зб. наук. праць. - К.: ВГЛ “Обрії”, 2002. - С. 242-243.

2. Шмагельська М.О. Історико-географічний підхід у краєзнавчих досліджен нях (на прикладі Подільського Побужжя) / М.О.Шмагельська // Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Мат. ІІ Всеукр. сем. (11-12 грудня 2002р.) - Тернопіль, 2002. - Ч. 2. - С. 91-94.

3. Шмагельська М.О. Історико-географічний метод у шкільній географії / М.О.Шмагельська // Географічна наука і освіта в Україні. Тези доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 27-28 березня 2003р.) - К.: ВГЛ “Обрії”, 2003. - С. 308-309.

4. Денисик Г.І. Історико-географічні аспекти регіональних досліджень навколишнього середовища / Г.І. Денисик, М.О.Шмагельська // Природничі науки в закладах освіти України: дослідження, впровадження та перспективи. Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. (24-25 березня 2005р.) - Умань: АЛМІ, 2005. - С. 101-103. (Особистий внесок: визначено історичні аспекти взаємодії суспільства та природи, досліджень навколишнього середовища).

5. Шмагельська М. Розвиток досліджень антропогенних мікроосередкових процесів / М.О.Шмагельська // Історія української географії та картографії. Частина І. Зб. матер. Третьої міжнар. наук. конф. (Тернопіль, 6-7 грудня 2007р.) - Тернопіль, 2007. - С. 99-100.

6. Шмагельська М.О. Мікроосередкові екопроцеси: загальні закономірності розвитку / М.О.Шмагельська // Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність. Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - К.: Науковий світ, 2007.

7. Шмагельська М.О. Мікроосередкові процеси як індикатори напрямів змін в антропогенних ландшафтах / М.О.Шмагельська // Географія та екологія: наука і освіта. Мат. другої Всеукр. наук.-практ. конф. (17-18 квітня 2008р.) - Умань: Візаві, 2008. - С. 240-242.

Размещено на Allbest.ru