Багатофункціональність еколого-географічної ГІС може бути розширена за допомогою закладеної розробниками можливості вдосконалення програми, враховуючи властивості мов програмування (наприклад, Avenue, MapBasic), які дають змогу вдосконалювати інтерфейс програми та вводити нові функціональні можливості (відповідно до теоретичних положень вітчизняної картографії), що покращують роботу з нею, вирішують нові завдання проблемно-орієнтованого картографування та доводять еколого-географічну ГІС до її поліфункціональності.

Сумісність використання усіх видів та типів цифрових просторових даних в процесі геоінформаційного еколого-географічного картографування забезпечується через процедуру інтеграції, що полягає у практичному використанні засобів забезпечення багатофункціональності ГІС: наявності в ГІС функції безпомилкового відкриття даних, створених у різних форматах; здатності виправляти помилки в різноманітних типах даних, створених в різних форматах та геоінформаційних системах; наявності системи запитів для формування виразів, здійснення перетворень даних, об'єднання даних у процесі моделювання; існування процедури надання непросторовим даним просторової (координатної) прив'язки; наявності універсальних конвертерів форматів; здатності зберігати дані в обмінних форматах. В залежності від методу здійснення інтеграція може бути логічною та фізичною, а в залежності від способу проведення - внутрішньою та зовнішньою.

Ефективність функціонування комплексної еколого-географічної ГІС обумовлена призначенням, результатами її використання та витратами на створення і експлуатацію. При розробці методів оцінки ефективності доцільно керуватися методологічними принципами, що передбачають таку оцінку з позицій системного підходу, отримання не тільки загального показника, але і часткових оцінок, забезпечення гнучкості методик до зміни умов роботи ГІС. Це наступні принципи: спадковості (передбачає доповнення актуальної інформації ретроспективною); системної відповідності (означає, що всі екологічні фактори знаходяться у взаємозв'язку з техногенними та іншими природними факторами і використовуються при екологічних обстеженнях окремих природних об'єктів та населених пунктів); неперервності (дозволяє постійне оновлення інформаційного забезпечення за допомогою моніторингу); послідовності (заключається в необхідності поетапного збору, систематизації та аналізу інформації); репрезентативності (вимагає достовірно відображати суттєві ознаки та властивості природних об'єктів, що досліджуються); масштабності (передбачає формування вимог до дотримання масштабу економічної діяльності, складу та питомої ваги інформації, що необхідна для вирішення конкретних задач); економічності (полягає у відповідності ціни отримання інформації до загальної вартості розробки природоохоронних заходів для їх реалізації).

У четвертому розділі дисертації "Створення картографічних творів еколого-географічного спрямування на основі ГІС" розглянуто основні напрями проведення геоінформаційного еколого-географічного картографування.

При створенні екологічних атласів різних територіальних рівнів важливим завданням визначено застосування принципів послідовності подання різних тематичних карт в них. При використанні послідовно-традиційного принципу комплектування карти атласу представлені традиційно, а саме: спочатку розділ (після вступного), який відображає компоненти природи у різних комбінаціях: фізична поверхня, поверхневі води, підземні води, ґрунтовий покрив, рослинний світ і т.д. Наступний розділ представлений картами зміни вказаних компонентів природи, після чого подаються у традиційній послідовності зміни у суспільстві (головний показник - здоров'я населення). При використанні блоково-проблемного принципу комплектування атласу, кожний блок карт послідовно відображає проблему, пов'язану з певними компонентами природи. Наприклад, екологічні проблеми ґрунтів характеризуються кількома картами, серед яких: карта сучасного стану; карта механічних порушень; карта хімічних забруднень; карта захворювань населення від несприятливого стану ґрунтового покриву і т.д. Очевидно, що найчастіше усього використовується комбінований принцип комплектування карт атласу, який передбачає одночасне використання перших двох визначених принципів.

Однією з головних умов підвищення наочності та інформативності еколого-географічних карт є уніфікація системи умовних позначень, тобто застосування типових легенд. Про це свідчить, наприклад, досвід використання багатоаркушевих карт (топографічних, геологічних тощо) з уніфікованою легендою, карт шкільно-краєзнавчих атласів, інших серійних видань. Такі легенди розроблені стосовно карт для широкого використання і карт для використання в науковій та управлінській діяльності з формулюванням та використанням принципів картографічної семіотики: раціональної достатності, що передбачає охоплення лише того комплексу показників, який необхідний конкретному користувачеві в його діяльності; адекватного сприйняття, що пов'язаний із врахуванням рівня підготовки майбутнього користувача до читання карт і передбачає розробку спеціальних підходів до засобів подання змісту карт в кожному конкретному випадку в залежності від вікової та професійної орієнтації користувача.

Практична розробка еколого-географічних карт різної тематики та змісту (зокрема, карт екологічної оцінки окремих природних факторів, які впливають на поширення окремих еколого-залежних хвороб населення; якості поверхневих вод; екологічного стану природного середовища та ін.) стала підґрунтям до формулювання основних принципів геоінформаційного еколого-географічного картографування, які визначають його місце і роль в регіональних програмах, а також є своєрідними методологічними положеннями, що окреслюють зміст, рамки застосування і визначають достовірність та актуальність досліджень. Це принципи: наукової доцільності, що передбачає використання накопиченого вже досвіду картографування, а також відомих і апробованих методів та прийомів створення карт; територіальної узгодженості, застосування якого спрямоване на визначення співвідношень формальної (окреслені адміністративними межами) та фактичної (окреслені природними та/або соціально-економічними особливостями) території регіону; сучасності (передбачає своєчасне забезпечення розробок необхідною картографічною інформацією та використання для цього оперативних фактичних даних); нетрадиційності (значною мірою забезпечує новизну і достовірність отриманих результатів); оцінковості (передбачає переважне використання показників, які підвищують актуальність карт шляхом доведення їх змісту за певними критеріями до рівня територіальної градаційно-оцінювальної системи).

При визначенні конкретних видів карт для проведення регіональної екологічної політики, що створюються засобами ГІС, по-новому сформульовано сутність інвентаризаційних (відбивають найактуальніші за часом і змістом фактичні дані та (повністю або частково) використовуються для формування баз даних відповідних географічних інформаційних систем); рекомендаційних (відображають результати аналізу первинних даних шляхом представлення інтегрованої інформації на основі різних підходів і методик в оцінці явищ та процесів і призначені для прийняття остаточних рішень); прогнозних (вказують на стан території дослідження з урахуванням проведених заходів і є картами-висновками, які акумулюють та закріплюють остаточні знання про об'єкт дослідження на основі аналізу і синтезу первинних даних, отриманої на їх основі інформації з урахуванням існуючих теоретичних, методичних та практичних уявлень про дану проблему) карт.

Практичним результатом геоінформаційного еколого-географічного картографування, зокрема, є: серія карт екологічної оцінки окремих природних факторів, які впливають на поширення окремих еколого-залежних хвороб населення: сибірської виразки, туляремії, лептоспірозу (державний територіальний рівень картографування); карта екологічної оцінки якості природних вод (на прикладі Житомирської області); серія карт дослідження екологічного стану природного середовища як оцінки можливостей щодо безпечної життєдіяльності живих організмів в межах окремих територіальних одиниць з урахуванням характеристики всього середовища, а також окремих його компонентів (наявна характеристика об'єкта картографування представлена на рис. 5, відхилення основного показника від середнього рівня (рис. 6), формування негативних осередків екостану природного середовища щодо умов проживання населення - на рис. 7); карти враженості населення ВІЛ/СНІДом (на прикладі Дніпропетровської області).

Доцільність геоінформаційного картографування ВІЛ/СНІДу з точки зору вивчення просторових особливостей розвитку даної пандемії, зокрема для України, пояснюється характерними особливостями цього явища, а саме: досить динамічними змінами у часі й просторі, що вимагає ретельного моніторингу як змін в адміністративно-територіальному розподілі, так і інших факторів, необхідних для розуміння даного епідемічного явища. Початковим етапом його дослідження стало створення статистичних картографічних моделей враженості сільського населення Дніпропетровської області ВІЛ/СНІДом та на основі геоінформаційного аналізу - картографічної моделі, що демонструє зміну рівнів враженості цією хворобою за розрахованим коефіцієнтом концентрації.

Перевагою створення еколого-географічних карт за допомогою мережі Інтернет, що відбувається на основі принципової моделі організації Інтернет-картографування (її головними компонентами є: програмне забезпечення з можливостями перегляду інформації (браузер) та картографування в Глобальній мережі (наприклад, ArcIMS, ArcExplorer Web), що встановлене на комп'ютері користувача та спеціалізований картографічний сервер з відповідним програмним забезпеченням), є одержання картографічних моделей в режимі реального часу для оперативного реагування на різноманітні еколого-географічні ситуації з метою прийняття рішень.

Запропоноване застосування методики Інтернет-картографування, розробленої на основі відповідного програмного забезпечення, дозволяє розширити аудиторію користувачів еколого-географічними картами як динамічної інформаційної основи і доповнює можливості геоінформаційного еколого-географічного картографування інструментом управління просторово розподіленими даними та виконавцями.

Висновки

Розробка теоретичних та практичних основ геоінформаційного еколого-географічного картографування збагачує загальну теорію картографії та геоінформаційного картографування і є методичною основою для виконання науково-дослідних робіт, впровадження їх результатів в практику та розв'язує наукову проблему автоматизованого створення і функціонування еколого-географічних картографічних творів в сучасному геоінформаційному середовищі шляхом формування нового проблемно-орієнтованого напряму тематичної картографії.

1. На основі аналізу теоретичних розробок, що сьогодні існують в екологічній картографії та геоінформаційному картографуванні, сформульовано теоретико-методологічні основи геоінформаційного еколого-географічного картографування, яке стало гнучким інструментом неперервного накопичення та оперативного представлення великої кількості різноманітної інформації щодо просторових об'єктів, які характеризують стан різних територій в еколого-географічному відношенні. Визначено, що його науково-методичну організацію складає методологія системного картографування, яка дає цілісну характеристику компонентів: об'єкта, предмета, методів, завдань, сукупності засобів та чіткої послідовності проведення досліджень.

2. Основу теоретико-методологічної концепції геоінформаційного еколого-географічного картографування складає розроблений його поняттєво-термінологічний апарат, який базується на визначених структурних блоках: об'єктно-предметному; проблемної орієнтації; територіальної визначеності; геоінформаційному, що сформували відповідні поняттєві групи. Методологія геоінформаційного еколого-географічного картографування включає систему принципів, наукових підходів, територіальних та змістовно-компонентних рівнів картографування, які взаємодіють між собою в горизонтальному та вертикальному розрізах.

3. Поглиблено теорію геоінформаційного картографування в частині застосування способів картографічного зображення з формулюванням визначень та розкриттям сутності. Виділено особливості їх використання та взаємодії зі способами в класичній картографії через вид координатної прив'язки зображувальних засобів. Удосконалено підхід до вибору методів розбиття шкал кількісних показників для створення еколого-географічних карт на основі узагальнення інтерактивних методів, які розширюють функціональні можливості ГІС та достовірність представлення результатів на еколого-географічних картах, створених за їх допомогою.

4. Застосуванням методу наукової класифікації набули подальшого розвитку підходи до визначення класифікаційних ознак еколого-географічних карт та до класифікації інформаційних ресурсів, необхідних для проведення геоінформаційного еколого-географічного картографування. Визначено, що ознаками класифікації еколого-географічних карт в геоінформаційному картографуванні з урахуванням комплексності подання інформації, необхідно обрати прийоми подальшого використання та територіальне охоплення і масштаб, що дасть змогу зорієнтуватися у великому масиві еколого-географічних карт різних видів, типів та змісту. Серед класифікаційних ознак удосконаленої класифікації інформаційних ресурсів чільне місце належить: формі представлення інформації, виду фахового використання, можливості доступу, формі власності, способу обробки, виду носія, інтенсивності використання, формі організації.

5. Обґрунтовано, що важливим сучасним джерелом еколого-географічної інформації є Інтернет, головними перевагами якого при використанні як джерела такої інформації є: доповнення ГІС інструментом управління просторово розподіленими даними та виконавцями; швидке ознайомлення з новітньою літературою; відкриття широкого простору для отримання в режимі реального часу наукових консультацій з фахівцями з інших організацій і можливість співпраці з ними.

У процесі дослідження доведено, що вагомим видом інформаційних ресурсів для геоінформаційного еколого-географічного картографування є оригінальні картографічні ресурси, цінність і фундаментальність яких для побудови баз даних еколого-географічних ГІС обумовлені значною інформативною насиченістю внаслідок використання при їх розробці великого обсягу фактичного матеріалу та можливістю безпосереднього застосування (без значних перетворень). Основу інформаційних ресурсів повинні складати геоінформатизовані дані, що являють собою цифровий опис сукупності часткових представлень об'єктів реальної дійсності, який створюється людиною в комп'ютерному середовищі і призначається для комп'ютерного використання при вирішенні просторових задач та вироблення просторових рішень.

6. Теоретичними та практичними розробками на основі методів аналізу та синтезу визначено принципи оцінки якості цифрових просторових даних, задіяних в процесі картографування стосовно помилок: запобігання, що ґрунтується на виявленні причин помилок та системному аналізі їхніх джерел; знаходження (передбачає наявність надлишкової інформації та системи контролю, завдяки яким помилки можуть бути знайдені); видалення (визначає особливості застосування теорій, апаратного та технологічного виправлення помилок при формуванні цифрових даних); допуску (формує обґрунтовані допустимі рівні помилок). Оцінено якість цифрової географічної основи України, що застосовується для геоінформаційного картографування на державному рівні.

7. При підході до вибору програмного забезпечення ГІС головною ознакою його класифікації запропоновано та обрано функціональні характеристики програм, відповідно до чого в геоінформаційному еколого-географічному картографуванні можуть успішно застосовуватись як основні повнофункціональні та/або багатофункціональні ГІС, а як додаткові програми та/або модулі - ГІС з наявністю функцій картографування у/та за допомогою мережі Інтернет; реляційні бази даних; спрощені варіанти багатофункціональних ГІС; вузькофункціональне програмне забезпечення. Практичний досвід картографування свідчить, що вибір програмного забезпечення для побудови багатофункціональних еколого-географічних ГІС необхідно проводити з урахуванням системи головних принципів, які визначені автором на основі аналізу функціональних можливостей програм та головних функцій ГІС: комплексності бази даних; багаторівневості структури; універсальності інтеграції даних; гнучкості системи запитів, модульності ГІС; багатоваріантності представлення даних; оптимальності використання ресурсів комп'ютера і формують чотирирівневу структуру ГІС (включає набір реляційних баз даних; наявність універсального конвертера форматів; модульний склад ГІС та використання браузера мережі Інтернет), яка є останнім сучасним досягненням, що забезпечує їх багатофункціональність. Рівень структури ГІС, що дає змогу використовувати мову гіпертекстових посилань (за допомогою якої налагоджується система взаємодоповнення, взаємоузгодження та здійснюється швидкий доступ до різних складових ГІС) є одночасно дієвим інструментом її оптимізації.

8. Науково-методичний підхід до розробки еколого-географічних атласів різних регіональних рівнів полягає у практичному використанні сформульованих принципів їх створення щодо послідовності подання різних тематичних карт в них: послідовно-традиційного; блоково-проблемного; комбінованого, в результаті чого було запропоновано оптимальний зміст регіональних атласів адміністративної області та адміністративного району у вигляді списків карт. На основі визначених принципів картографічної семіотики сформульовано підхід до конструювання типових легенд еколого-географічних карт для широкого використання та інвентаризаційних і побудовано електронну бібліотеку типових умовних знаків точкової локалізації.

9. Основними принципами еколого-географічного картографування, що визначають його місце і роль в регіональних програмах, а також є своєрідними методологічними положеннями, які окреслюють зміст, межі практичного застосування та визначають достовірність і актуальність проведених досліджень є принципи: наукової доцільності, що передбачає використання накопиченого вже досвіду картографування, а також відомих і апробованих методів та прийомів створення карт; територіальної узгодженості (спрямований на визначення співвідношень формальної та фактичної території регіону); сучасності (передбачає своєчасне забезпечення розробок необхідною картографічною інформацією та використання для цього оперативних фактичних даних); нетрадиційності (забезпечує новизну і достовірність отриманих результатів); оцінковості (передбачає переважне використання показників, які підвищують актуальність карт шляхом доведення їх змісту до рівня територіальної градаційно-оцінювальної системи за певними критеріями).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бондаренко Е.Л. Геоінформаційне еколого-географічне картографування / Бондаренко Е.Л. - К.: Фітосоціоцентр, 2007. - 272 c.

2. Бондаренко Е.Л. Геоінформаційні основи еколого-географічного картографування / Е.Л. Бондаренко, В.О. Шевченко, В.І. Остроух. - К.: Фітосоціоцентр, 2005. - 116 с. Особистий внесок - досліджено інформаційне забезпечення еколого-географічного картографування, принципи функціонування регіональних еколого-географічних ГІС та розробки окремих видів картографічних творів.

3. Шевченко В.О. Розробка тематичних карт з регіональної екологічної політики / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко // Охорона природного середовища. - К.: Ніка-центр, 2006. - С. 146-156. Особистий внесок - обґрунтовано принципи розробки регіональних еколого-географічних карт.

Навчальні та навчально-методичні посібники

4. Загальна медична географія світу / [Шевченко В.О., Гуцуляк В.М., Нечипоренко Г.Л., Бондаренко Е.Л., Рудиченко В.Ф., Паламарчук Л.Б.]; за ред. В.О. Шевченка. - К., 1998. - 178 с. Особистий внесок - розглянуті питання прямої дії техногенного фактора на здоров'я населення.

5. Бондаренко Е.Л. Картографічне моделювання суспільно-географічних процесів / Бондаренко Е.Л. - Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2004. - 40 с.

6. Картографічні ресурси Інтернет / [Шевченко В.О., Бондаренко Е.Л., Селезньов О.М., Нечай А.П.]. - К.: Видавництво українського фітосоціологічного центру, 2001. - 28 с. Особистий внесок - обґрунтовано принципи пошуку необхідної інформації в Інтернет та визначено основні види картографічних ресурсів всесвітньої мережі.

7. Шевченко В.О. Автоматизація картографічних робіт / Шевченко В.О., Бондаренко Е.Л., Гордєєв А.Ю. - К.: Укрморкартографія, 2000. - 63 с. Особистий внесок - визначено принципи відображення об'єктів і явищ в системі автоматизованої обробки картографічної інформації, її представлення та введення до пам'яті комп'ютера.

Статті у фахових наукових виданнях

8. Бондаренко Е.Л. Теоретико-методичні основи геоінформаційного забезпечення моніторингу навколишнього середовища / Е.Л. Бондаренко // Фізична географія та геоморфологія: зб. наук. пр. - 2001. - Вип. 41. - С. 177-182.

9. Бондаренко Е.Л. Географічна інформація для здійснення регіональної екологічної політики / Е.Л. Бондаренко // Фізична географія та геоморфологія: зб. наук. пр. - 2002. - Вип. 43. - С. 100-105.

10. Бондаренко Е.Л. Можливості застосування мови гіперпосилань в регіональній еколого-географічній ГІС / Е.Л. Бондаренко // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: наук. зб.; відп. ред. В.К. Хільчевський. - К.: Ніка-центр, 2002. - Т. 3. - С. 196-199.

11. Бондаренко Е.Л. Поняття еколого-географічної ситуації регіону та методи проведення геоінформаційного аналізу / Е.Л. Бондаренко // Фізична географія та геоморфологія: зб. наук. пр. - 2002. - Вип. 42. - С. 152-158.

12. База даних медико- та еколого-географічного ГІС-картографування / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко, Н.А. Овсяннікова, З.П. Савченко // Картографія та вища школа: зб. наук. пр. - К.: Укрморкартографія, 2000. - Вип. 4. - С. 60-64. Особистий внесок - запропоновано структуру бази даних геоінформаційного еколого-географічного картографування.

13. Карти для проведення регіональної екологічної політики / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко, Р.І. Сосса, С.П. Фокін // Вісник геодезії та картографії. - 2002. - №1. - С. 33-36. Особистий внесок - обґрунтовано використання картографічного методу у здійсненні регіональної екологічної політики; запропоновано принципи картографування та визначення інвентаризаційних, рекомендаційних і прогнозних карт.

14. Шевченко В.О. Основні принципи створення навчальної картографічної продукції / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко, В.І. Остроух // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: зб. наук. пр. - Вінниця: Консоль, 2002. - Вип. 3. - С. 55-58. Особистий внесок - запропоновано принципи розробки спеціального змісту навчальних тематичних карт.

15. Бондаренко Е.Л. Класифікація інформаційних ресурсів для еколого-географічного картографування / Е.Л. Бондаренко // Фізична географія та геоморфологія: зб. наук. пр. - 2003. - Вип. 44. - С. 64-69.

16. Бондаренко Е.Л. Характеристика структури бази даних для створення карт з регіональної екологічної політики / Е.Л. Бондаренко // Вісник Київського національного університету. Сер. Географія. - 2003. - №49. - С. 64-66.

17. Бондаренко Е.Л. Аналіз функціональних можливостей програмного продукту Surfer для створення цифрових моделей рельєфу / Е.Л. Бондаренко // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: наук. зб.; відп. ред. В.К. Хільчевський. - К.: ВГЛ "Обрії", 2003. - Т. 5. - С. 359-364.

18. Шевченко В.О. Інформаційні ресурси еколого-географічного картографування / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко // Вісник геодезії та картографії. - 2003. - №3. - С. 16-18. Особистий внесок - визначено структуру інформаційних ресурсів еколого-географічного картографування.

19. Бондаренко Е.Л. Створення віртуальних карт регіонів як один із способів web-картографування / Е.Л. Бондаренко // Картографія та вища школа: зб. наук. пр. - К.: Державна картографічна фабрика, 2003. - Вип. 8. - С. 59-63.

20. Бондаренко Е.Л. Особливості вдосконалення ГІС для вирішення проблемно-орієнтованих завдань еколого-географічного картографування / Е.Л. Бондаренко // Картографія та вища школа: зб. наук. пр. - К.: Інститут передових технологій, 2007. - Вип. 12. - С. 51-57.

21. Шевченко В.О. Врахування принципів картосеміотики при розробці легенд тематичних карт (на прикладі еколого-географічної карти) / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко // Вісник геодезії та картографії. - 2004. - №4. - С. 20-23. Особистий внесок - обґрунтовано використання принципів картосеміотики для розробки уніфікованої легенди еколого-географічної інвентаризаційної карти.

22. Регіональні карти екологічної оцінки окремих природних факторів, які впливають на поширення хвороб населення / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко, С.В. Дончук, Н.А. Овсяннікова // Картографія та вища школа: зб. наук. пр. - Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2004. - Вип. 9. - С. 28-32. Особистий внесок - запропоновано методичну схему укладання карт.

23. Шевченко В.О. Типові легенди регіональних еколого-географічних карт / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко // Вісник Київського національного університету. Географія. - 2004. - №50. - С. 48-49. Особистий внесок - запропоновано принципи розробки типової легенди еколого-географічної карти для широкого використання.

24. Бондаренко Е.Л. Поняття та методологічна структура геоінформаційного еколого-географічного картографування / Е.Л. Бондаренко // Фізична географія та геоморфологія: зб. наук. пр. - 2005. - Вип. 47. - С. 228-233.

25. Бондаренко Е.Л. Способи картографічного зображення в середовищі географічних інформаційних систем / Е.Л. Бондаренко // Картографія та вища школа: зб. наук. пр. - К.: Інститут передових технологій, 2005. - Вип. 10. - С. 54-60.

26. Бондаренко Е.Л. Нові підходи до визначення понять і термінів геоінформаційного еколого-географічного картографування / Е.Л. Бондаренко // Вісник геодезії та картографії. - 2005. - №2. - С. 29-32.

27. Шевченко В.О. Науково-методичні основи створення регіонального екологічного атласу адміністративної області / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко // Вісник Київського національного університету. Географія. - 2005. - №51. - С. 21-23. Особистий внесок - запропоновано список карт регіонального еколого-географічного атласу адміністративної області.

28. Бондаренко Е.Л. Принципи забезпечення та оцінка якості цифрових просторових даних для геоінформаційного картографування / Е.Л. Бондаренко // Вісник Київського національного університету. Географія. - 2006. - №52. - С. 45-47.

29. Шевченко В.О. Картографування явища пандемії ВІЛ/СНІД як наукове та практичне завдання / В.О. Шевченко, Д.В. Ніколаєнко, Е.Л. Бондаренко // Вісник геодезії та картографії. - 2006. - №2. - С. 19-21. Особистий внесок - обґрунтована доцільність геоінформаційного картографування явища пандемії ВІЛ/СНІД.

30. Бондаренко Е.Л. Використання інтеграційних можливостей ГІС в геоінформаційному еколого-географічному картографуванні / Е.Л. Бондаренко // Картографія та вища школа: зб. наук. пр. - К., 2006. - Вип. 11. - С. 79-84.

31. Бондаренко Е.Л. Підхід до вибору програмного забезпечення для геоінформаційного еколого-географічного картографування / Е.Л. Бондаренко // Вісник Київського національного університету. Географія. - 2006. - №53. - С. 10-12.

32. Бондаренко Е.Л. Розвиток цифрової картографії в Україні / Е.Л. Бондаренко // Картографія та вища школа : зб. наук. пр. - К., 2001. - Вип. 6. - С. 25-30.

33. Бондаренко Е.Л. Вимоги до створення цифрових карт / Е.Л. Бондаренко, В.О. Шевченко, С.В. Дончук // Картографія та вища школа : зб. наук. пр. - К., 2002. - Вип. 7. - С. 4-8. Особистий внесок - визначено основні вимоги до цифрових карт, запропоновано визначення цифрових тематичних карт.

34. Бондаренко Е.Л. Розробка наукових основ автоматизованого еколого-географічного картографування України / Е.Л. Бондаренко // Картографія та вища школа: зб. наук. пр. - К.: Укрморкартографія, 1999. - Вип. 3. - С. 22-23.

35. Бондаренко Е.Л. Тенденції розвитку інформаційних систем / Е.Л. Бондаренко // Картографія та вища школа: зб. наук. пр. - К.: Укрморкартографія, 2000. - Вип. 4. - С. 5-8.

36. Бондаренко Е.Л. Принципи побудови багатофункціональних геоінформаційних систем / Е.Л. Бондаренко // Картографія та вища школа: зб. наук. пр. - Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2004. - Вип. 9. - С. 43-47.

37. Бондаренко Е.Л. Геоінформаційне забезпечення регіональних екологічних досліджень / Е.Л. Бондаренко // Вісник Київського національного університету. Географія. - 2007. - №54. - С. 15-17.

38. Остроух В.І. Комп'ютерний практикум для студентів: засвоєння новітніх технологій створення карт / В.І. Остроух, В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: зб. наук. пр. - Вінниця: Антекс УЛТД, 2004. - Вип. 4. - С. 210-215. Особистий внесок - запропоновано нові автоматизовані схеми створення тематичних карт на основі геоінформаційних технологій.

39. Шевченко В.О. Критерії визначення якості цифрових просторових даних для геоінформаційного картографування / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко // Картографія та вища школа: зб. наук. пр. - К., 2005. - Вип. 10. - С. 41-48. Особистий внесок - обґрунтовано критерії визначення якості цифрової географічної основи для геоінформаційного картографування.

40. Шевченко В.О. Географічна інформація як основа для картографування / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко // Картографія та вища школа : зб. наук. пр. - К., 2006. - Вип. 11. - С. 68-72. Особистий внесок - обґрунтована сутність геопросторової інформації як бази для геоінформаційного картографування.

Карти

41. Україна. Регіональні особливості ризику зараження населення на лептоспіроз / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко, С.В. Дончук. - Вінниця: ДП "ДКФ", 2004, масштаб 1:2500000, 1 др. арк. Особистий внесок - запропоновано методику геоінформаційного картографування в середовищі спеціалізованого програмного забезпечення.

42. Україна. Регіональні особливості ризику зараження населення на сибірську виразку / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко, С.В. Дончук. - Вінниця: ДП "ДКФ", 2004, масштаб 1:2500000, 1 др. арк. Особистий внесок - запропоновано методику геоінформаційного картографування в середовищі спеціалізованого програмного забезпечення.

43. Україна. Регіональні особливості ризику зараження населення на туляремію / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко, В.І. Остроух, Н.А. Овсяннікова. - К., 2006, масштаб 1:2500000, 1 др. арк. Особистий внесок - запропоновано методику геоінформаційного картографування в середовищі спеціалізованого програмного забезпечення.

Статті у наукових виданнях і тези доповідей на наукових та науково-практичних конференціях

44. Бондаренко Е.Л. Підходи до класифікації еколого-географічних карт / Е.Л. Бондаренко // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: зб. наук. пр. у 3-х т. - Київ-Луцьк: Ред.-вид. відд. "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - Т. 2. - С. 378-379.

45. Бондаренко Е.Л. Підхід до класифікації програмного забезпечення для геоінформаційного картографування / Е.Л. Бондаренко // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: зб. наук. пр. у 4-х т. - К.: ВГЛ "Обрії", 2004. - Т. 4. - С. 145-147.

46. Шевченко В.О. Головні принципи регіонального геоінформаційного еколого-географічного картографування / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції ["Регіональні екологічні проблеми України"], (Київ, 11-12 квіт. 2002 р.). - К.: ВГЛ "Обрії", 2002. - С. 86-87. Особистий внесок - обґрунтовано визначення принципів регіонального геоінформаційного еколого-географічного картографування.

47. Шевченко В.А. Подходы к созданию карт эколого-географических ситуаций на основе ГИС-технологий / В.А. Шевченко, Э.Л. Бондаренко // Материалы Международной конференции ["InterCarto 8. ГИС для устойчивого развития территорий"], (Хельсинки - Санкт-Петербург, 28 мая - 1 июня 2002 г.). - Санкт-Петербург, 2002. - С. 382-384. Особистий внесок - запропоновані підходи до розробки та інформаційне наповнення бази даних при створенні карт еколого-географічних ситуацій.

48. Шевченко В.А. Геоинформационная система регионального экологического мониторинга / В.А. Шевченко, Э.Л. Бондаренко // Материалы Международной конференции ["InterCarto 9: ГИС для устойчивого развития территорий"], (Новороссийск - Севастополь, 25-29 июня 2003 г.). - Севастополь, 2003. - С. 426-429. Особистий внесок - визначені характерні риси ГІС регіонального екологічного моніторингу та обґрунтовані ієрархічні територіальні рівні картографування.

49. Шевченко В.О. Геоінформаційне картографування природних заповідників як реалізація принципів регіонального еколого-географічного картографування / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко, Л.О. Палієнко // Матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю Канівського природного заповідника ["Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття"], (Канів, 9-11 верес. 2003 р.). - Канів, 2003. - С. 344-345. Особистий внесок - обґрунтовано етапи практичного здійснення геоінформаційного картографування.

50. Спеціалізована регіональна геоінформаційна система адміністративного району / В.О Шевченко, Е.Л. Бондаренко, С.В. Дончук, Н.О. Полякова, С.П. Фокін // Бердичівщина: поступ у ІІІ тисячоліття : наук. зб. "Велика Волинь". Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині; відп. ред. М.Ю. Костриця. - Житомир: М.А.К., 2001. - Т. 22 - С. 440-442. Особистий внесок - обґрунтовано рівні ієрархічної структури ГІС.

51. Карта екологічної оцінки якості поверхневих вод території Житомирської області / Е.Л. Бондаренко, С.І. Сніжко, Н.Л. Радченко, В.О. Шевченко, Т.Г. Шевченко, С.П. Сіренький // Житомирщина на зламі тисячоліть: наук. зб. "Велика Волинь": Праці Житомирського краєзнавчого товариства дослідників Волині; відп. ред. М.Ю. Костриця. - Житомир: М.А.К., 2000. - Т. 21. - С. 261-262. Особистий внесок - запропонована методика геоінформаційного картографування екологічної оцінки якості поверхневих вод.

52. Шевченко В.О. Ментальна схема картографування / В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко // Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку: зб. наук. пр.; відп. за вип. А.А. Москалюк. - К.: ДНВП "Картографія", 2005. - С. 30-33. Особистий внесок - обґрунтовано етапи ментальної схеми картографування.

53. Shevchenko V.O. Cartosemiotics Principles in Creation of Regional Ecological-Geographical Maps / V.O. Shevchenko, E.L. Bondarenko // Cartography and Cartosemiotics. The selected problems of theoretical cartography 2003; ed. by A. Wolodtschenko, A. Иesnuleviиus, G. Beconyte. - Vilnius, 2004. - 1 електронний опт. диск (CD-ROM); 12 см. - Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000, XP. - Р. 68-74. Особистий внесок - визначено принципи картографічної семіотики, що необхідно враховувати при створенні еколого-географічних карт.

Размещено на Allbest.ru