Суспільна та територіальна організація сфери послуг регіону в умовах ринкової трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут Географії

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Суспільна та територіальна організація сфери послуг регіону в умовах ринкової трансформації

Виконала Жовнір Світлана Михайлівна

Київ - 2008

АНОТАЦІЯ

географічний економіка ринковий

Жовнір С.М. Суспільна та територіальна організація сфери послуг регіону в умовах ринкової трансформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Інститут географії НАН України, Київ, 2008.

Розглянуто суспільну та територіальну організацію сфери послуг регіону в умовах трансформаційної економіки. Розроблено загальну методичну схему проведення суспільно-географічного дослідження сфери послуг регіону. Здійснено систематику суб'єктів господарювання у сфері послуг за сукупністю ознак. З'ясовані регіональні особливості та проблеми розвитку сфери послуг в Україні. Розглядаючи сферу послуг у контексті концепції міжгалузевої інтеграції, визначено поняття «регіональний міжгалузевий комплекс послуг», розроблено структурно-функціональну модель міжгалузевого комплексу послуг регіону. З позицій суспільної географії здійснено типізацію та ранжирування центрів обслуговування (ЦО) Вінницької області. Обґрунтовано концепцію кластерів послуг ЦО, визначено поняття «кластери послуг ЦО», запропоновано методику складання паспортів кластерів послуг ЦО, складено паспорти кластерів послуг ЦО визначених рангів. Розроблено просторову модель ієрархічної багаторівневої територіальної системи обслуговування Вінниччини. Окреслені головні напрямки удосконалення ТОСП у Вінницькій області. Розроблено та використано опитувальний лист-анкету для проведення соціогеографічного дослідження ТОСП регіону.

Ключові слова: потреби, послуги, сфера послуг, «революція послуг», регіональний ринок послуг, регіональний міжгалузевий комплекс послуг, територіальна організація сфери послуг, центри обслуговування, кластери послуг, територіальна система обслуговування.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Феноменом суспільного розвитку в останні десятиріччя визнано «революцію послуг», яка призвела до перебудови структури світового господарства та зайнятості населення, сформувала якісно нове розуміння значення послуг в житті суспільства. Глобальний суспільно-економічний процес утвердження сфери послуг як найперспективнішої сфери ділової активності безпосередньо впливає на трансформаційні зміни в Україні, що охопили економіку, суспільство, регіони. В Україні сформувалась стійка тенденція до зростання сфери послуг, яка складає сьогодні 55% ВВП, але ще не відповідає рівню розвинених країн. Удосконалення сфери послуг, на пріоритетності якої наголошено у Стратегії економічного і соціального розвитку України «Шляхом Європейської інтеграції» (2004 - 2015 рр.) та Основних засадах розвитку інформаційного суспільства в Україні (2007 - 2015 рр.), є важливою умовою поступального розвитку українського суспільства. Це стимулює пошук шляхів інтенсифікації розвитку сфери послуг, визначає сферу послуг важливим і багатогранним об'єктом наукового пізнання.

Сфера послуг стрімко зростає і диверсифікується відповідно зростанню та урізноманітненню попиту на послуги. Водночас, наявні диспропорції територіальної організації сфери послуг, контрасти рівня обслуговування у центрі і на периферії спричиняють міграційні процеси. Досконала територіальна організація сфери послуг - одне з ключових завдань у реалізації регіональної політики держави, один з критеріїв у перебудові адміністративно-територіального устрою. Ґрунтовне вивчення геопросторових аспектів функціонування сфери послуг на регіональному, мікрорегіональному, локальному рівнях актуальне і своєчасне.

Динамізм суспільного розвитку вносить постійні корективи в раніше усталені поняття, теорії, обумовлює необхідність переоцінки низки факторів, що впливають на територіальну організацію суспільства, у тому числі, сфери послуг. Окреслена проблематика усвідомлена як значуща і актуальна для суспільної географії. Об'єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних положень та методологічних основ дослідження сфери послуг регіону визначили вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів наукової роботи кафедри економічної і соціальної географії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (держбюджетна тема №303 «Розробка концепції і програми сталого соціально-економічного розвитку регіону Українського Причорномор'я у контексті міжнародних програм екологічного захисту Чорного моря», № державної реєстрації 0101U001739). Автор приймала участь у дослідженні структурних трансформацій господарського комплексу, розробці теоретичних положень щодо місця і ролі сфери послуг у структурі господарства. Дисертаційне дослідження пов'язане з виконанням науково-дослідної теми кафедри економічної і соціальної географії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського «Проблеми соціально-економічного розвитку регіону» (2002 - 2005 рр.), участь автора в якій полягала у розробці питань територіальної організації сфери послуг Вінницької області та пропозицій щодо її удосконалення (довідка № 10/23 від 21.04.08).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методологічних засад дослідження сфери послуг в умовах ринкової трансформації господарства України, дослідження територіальної організації сфери послуг (ТОСП) регіону.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- проаналізувати та узагальнити концептуальні суспільно-географічні підходи вітчизняної та зарубіжної науки щодо розвитку і територіальної організації сфери послуг;

- розвинути теоретичні положення географії сфери послуг та поглибити методологічні основи суспільно-географічного дослідження сфери послуг;

- з'ясувати місце та роль сфери послуг у господарському комплексі регіонів в умовах суспільних трансформацій, дати оцінку новим тенденціям розвитку ринку послуг;

- дослідити основні напрямки трансформації сфери послуг в Україні і регіонах;

- розкрити сутність сфери послуг як регіонального міжгалузевого комплексу;

- здійснити типізацію та ранжування центрів обслуговування Вінницької області;

- розробити методологічні принципи концепції кластерів послуг у суспільно-географічних дослідженнях сфери послуг регіону і скласти паспорти кластерів послуг для центрів обслуговування різних рангів;

- розробити просторову модель регіональної територіальної системи обслуговування Вінниччини.

Об'єктом дослідження визначено сферу послуг регіону (на прикладі Вінницької області). Предметом дослідження є суспільна та територіальна організація сфери послуг регіону в умовах ринкової трансформації.

Методи дослідження. У дослідженні територіальної організації сфери послуг поєднано загальнонаукові, загальногеографічні, суспільно-географічні методи. Розглядаючи сферу послуг як полікомпонентну систему, застосовано системно-структурний аналіз, завдяки якому сформовано уявлення про склад, взаємозв'язки, організацію сфери послуг. З'ясування особливостей елементів територіальної структури досліджуваного регіону забезпечив геопросторовий підхід. Для аналізу стану та тенденцій розвитку сфери послуг використано статистичні методи; у розрахунках індексів локалізації, щільності, розосередженості об'єктів - математичні методи. Широко застосовувались методи групування та порівняльний у дослідженні регіональних відмінностей розвитку сфери послуг; історичний - у з'ясуванні особливостей розвитку географії сфери послуг на різних етапах, вивченні особливостей формування сфери послуг регіону; картографічний метод використано у розробці просторових моделей регіональної, субрегіональних, мікрорегіональних територіальних систем обслуговування. Графічні методи застосовувались у вивченні секторальної структури послуг, динаміки структури ВВП тощо. У дослідженні використано соціогеографічні методи (опитування).

Інформаційну базу проведеного дослідження становлять дані Державного комітету статистики України, Національного банку України, Головного управління статистики у Вінницькій області, Вінницької обласної та районних державних адміністрацій. Використано фондові матеріали кафедр економічної і соціальної географії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, матеріали особистих досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів.

У дослідженні вперше:

- здійснено систематику суб'єктів господарювання у сфері послуг за розмірами, організаційно-правовими формами, способами утворення, видами об'єднань, характером діяльності;

- сферу послуг регіону розглянуто в контексті теорії міжгалузевої інтеграції, визначено поняття «регіональний міжгалузевий комплекс послуг», розроблено структурно-функціональну модель регіонального міжгалузевого комплексу послуг;

- здійснено типізацію та ранжування центрів обслуговування Вінницької області;

- обґрунтовано концепцію кластерів послуг центрів обслуговування, введено поняття «кластери послуг центрів обслуговування», розроблено методику складання паспортів кластерів послуг центрів обслуговування і складено паспорти кластерів послуг центрів обслуговування різних рангів;

- розроблено просторову модель ієрархічної багаторівневої територіальної системи обслуговування населення Вінницької області;

удосконалено:

- науково-теоретичне обґрунтування географії сфери послуг як напрямку суспільної географії - розвинуто науково-теоретичні положення географії сфери послуг як синтетичної наукової дисципліни;

- методику суспільно-географічного дослідження сфери послуг - розроблено загальну схему суспільно-географічного дослідження сфери послуг регіону;

- модель поведінки споживачів у процесі вибору послуг з позицій суспільної географії - до моделі введено блок територіальних факторів, що впливають на поведінку людини на споживчому ринку;

отримало подальший розвиток:

- визначення факторів, що впливають на територіальну організацію сфери послуг - схарактеризовано нові фактори, які впливають на територіальну організацію сфери послуг регіону на сучасному етапі;

- вивчення національного ринку послуг - схарактеризовано регіональні особливості виробництва і реалізації послуг в Україні, проблеми формування національного ринку послуг в умовах ринкової трансформації, визначено перспективні напрямки розвитку ринку послуг;

- дослідження тенденцій розвитку сфери послуг - окреслено подальші структурні трансформації сфери послуг;

- застосування соціогеографічних методів - для дослідження територіальної організації сфери послуг регіону розроблено та апробовано опитувальний лист-анкету.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження є методологічною основою для раціональної територіальної організації сфери послуг регіону. Розроблені методична схема дослідження ТОСП і методика складання паспортів кластерів послуг центрів обслуговування можуть бути використані у дослідженні сфери послуг інших регіонів. Визначені наукознавчі орієнтири дослідження сфери послуг започатковують подальший розвиток цього напрямку географічних досліджень. Результати дослідження використані органами державного управління регіону з метою підвищення ефективності функціонування сфери послуг і реалізації державної регіональної політики (дов. №602 від 16.04.08). Результати дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес у вивченні навчальних дисциплін «Основи суспільної географії», «Основи соціальної географії», «Географія Вінницької області» у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського (дов. № 10/29 від 21.04.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації, які містяться в ній і виносяться на захист, одержані здобувачем особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на наукових і науково-практичних конференціях міжнародного, національного та регіонального рівнів: з'їзді Українського Географічного товариства (Чернівці, 2004); Міжнародній науковій конференції «Геополітичні та географічні проблеми Криму у багатовекторному вимірі України» (Сімферополь, 2004); восьмій Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2005» (Дніпропетровськ, 2005); республіканській конференції «Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні» (Київ, 2003); третій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (Київ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні засади природничо-географічної та економічної освіти: досвід, проблеми, перспективи» (Вінниця, 2005); третій регіональній науково-практичній конференції «Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери (у контексті вступу України до СОТ) (Вінниця, 2006); Міжвузівській науковій конференції студентів і аспірантів «Географія, екологія, геоекологія: перший досвід наукових досліджень» (Дніпропетровськ, 2005); науково-практичній конференції «Ландшафти і сучасність» (Вінниця, 2000); ХХ Вінницькій науковій історико-краєзнавчій конференції (Вінниця, 2005); щорічних наукових конференціях викладачів і студентів Вінницького державного педагогічного університету (2003 - 2007 рр.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження сфери послуг» розглянуто історичні витоки, становлення та розвиток географії сфери послуг, визначено теоретичні основи дослідження сфери послуг та методику його проведення.

Витоки сучасної географії сфери послуг ми пов'язуємо зі становленням комерційної географії, яка започаткувала дослідження, перш за все, торговельної діяльності різних країн. Бурхливий розвиток економіко-географічних досліджень сфер комерції та послуг відбувався в Україні у 20 - 30-ті рр. ХХ ст. (праці академіка К. Воблого, В. Кістяківського, А. Синявського). У 1960 - 1980-ті рр. формуються рекреаційна географія (М. Мироненко, В. Преображенський, І. Твєрдохлєбов), географія сфери обслуговування (О. Алексєєв, С. Ковальов, В. Покшишевський). Різні аспекти обслуговування населення висвітлювались у класичних роботах економіко-географів і економістів: Г. Балабанова, М. Барановського, М. Білецького, Є. Воронової, А. Голикова, В. Джамана, М. Долішнього, В. Дорошенка, А. Доценка, І. Дудника, Я. Жупанського, Л. Запорожан, О. Заставецької, Е. Калмуцької, О. Кочерги, М. Крачила, В. Куценко, О. Любіцевої, М. Мальської, А. Мельник, Л. Меркушевої, Н. Михайлової, Л. Нємець, Я. Олійника, М. Пістуна, Г. Рогожина, В. Руденка, Л. Руденка, А. Степаненка, М. Тимчука, О. Топчієва, М. Фащевського, О. Хомри, О. Шаблія, Т. Шпараги, В. Шупера, В. Юрківського та інших вчених.

Географія сфери послуг - напрямок суспільної географії, що досліджує територіальний аспект соціально-економічної організації сфери послуг. Предметом вивчення географії сфери послуг є територіальна організація сфери послуг, а в умовах інформаційного суспільства - і віртуальна ТОСП.

Методологія дослідження сфери послуг багаторівнева й інтегрує філософську, загальнонаукову, загальногеографічну, суспільно-географічну методологію. Багатоаспектність об'єкта зумовлює загальнонаукову інтегрованість його суспільно-географічного дослідження: використання територіального і комплексного підходів, поєднання традиційних суспільно-географічних методів з соціогеографічними, необхідність керуватись такими основними принципами, як історизм, антропоцентризм, соціальні пріоритети оцінок функціонування сфери послуг. Дослідження сфери послуг засвідчило, що вона характеризується складною структурою, багатофакторністю взаємозв'язків, багаторівневою ієрархічною організацією тощо. Прийнявши за основу загальні принципи комплексного конструктивно-географічного підходу, нами розроблена загальна схема проведення суспільно-географічного дослідження сфери послуг регіону та методика складання паспортів кластерів послуг центрів обслуговування (ЦО).

Наукове дослідження сфери послуг ґрунтується на сукупності парадигм, концепцій, теорій, що вивчають сферу послуг як різновид людської діяльності. З позицій суспільної географії першочерговий інтерес мають ті, що пов'язані з просторовою організацією сфери послуг: теорія центральних місць В. Кристаллера та А. Льоша, в якій сфера послуг розглядається як система ЦО різних рангів та їх зон обслуговування; концепція територіальної організації суспільства, теорія систем розселення, концепція територіальних систем обслуговування, концепція міжгалузевої інтеграції.

З позицій включення України в систему міжнародних стандартів обліку та статистики, створення достовірної геоінформаційної бази щодо функціонування сфери послуг є особливо важливим завданням. Актуальні напрямки досліджень -удосконалення систематики послуг, створення інтегрованих баз даних щодо територій, створення системи регіонального моніторингу ринків послуг.

У другому розділі «Місце і роль сфери послуг у структурі господарства» розкрито сутність та суспільну природу послуг, визначено роль сфери послуг у структурі господарства і фактори, що впливають на територіальну організацію сфери послуг, проаналізовано підходи до систематики послуг.

З позицій суспільної географії, потреби і поведінка споживачів - важливі фактори територіальної організації сфери послуг. Розроблена модель поведінки споживачів у процесі вибору послуг відображає вплив політико-правових, науково-технічних, економічних, геопросторових, природних, демографічних, соціальних, культурних, психологічних, спонукальних факторів на поведінку людини на споживчому ринку. Досліджуючи сферу послуг, ми виходимо з того, що послуга - цілеспрямована діяльність, направлена на задоволення потреб. Відмінність послуг як продукту, що вони не існують поза їх виробниками, не накопичуються, не транспортуються, а споживаються у процесі їх створення, в момент надання. Результат обслуговування залежить і від виробника, і від споживача, що обумовлює специфічні риси послуг: мінливість якості, неоднорідність, індивідуалізацію.

Сфера послуг революційно розвивається з другої половини ХХ ст., кардинально змінивши структуру світової економіки, посівши в трисекторній моделі провідну роль. Послуги створюють продукт і дохід держави, відіграють визначальну роль в економічному зростанні - таким є сучасне розуміння місця і ролі сфери послуг у структурі господарства. Чітко відслідковуються новітні тенденції дифузії і взаємодії сфер виробництва і послуг, зростання ролі виробничих послуг, які все в більшій мірі впливають на розвиток виробництва та його структуру.

Процес формування функціонально-територіальної структури сфери послуг (порівняно з промисловістю та сільським господарством) є найбільш динамічним. Визначальний фактор формування сфери послуг - орієнтація на споживача, тому сфера послуг є суб'єктно орієнтованою у просторі: її «територіальний малюнок» формує контингент споживачів послуг, відповідно якому організується вся система обслуговування. Характеристики споживача визначають масштаби і структуру сфери послуг, форми зосередження, ранги ЦО. Важливий фактор - специфічні характеристики самих послуг: поріг послуги, періодичність попиту, наявність «хвиль попиту», характер споживання, кон'юнктура та умови конкуренції у територіальному сегменті. Ці чинники визначають величину закладів і повноту набору послуг, територіальну близькість до місця проживання чи зайнятості споживача, форми організації надання послуг. Внаслідок різноманіття діяльності з виробництва послуг, вибірковості та індивідуального характеру споживання, сфера послуг відзначається найбільш складною організацією.

В Україні основою аналізу даних про виробництво послуг є «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2005 (КВЕД). В умовах постійної появи нових послуг удосконалення систематики видів діяльності у сфері послуг залишається актуальним, особливо з огляду на євроінтеграційну стратегію розвитку України.

У третьому розділі «Напрямки сучасної трансформації сфери послуг» схарактеризовано новітні тенденції розвитку сфери послуг, визначено регіональні особливості та проблеми формування національного ринку послуг в умовах ринкової трансформації, окреслено перспективні напрямки розвитку ринку послуг.

Домінування сфери послуг у структурі економік країн-лідерів сьогодні є беззаперечним. Стрімке зростання сфери послуг у стислі часові терміни дає підстави стверджувати про «світову революцію послуг». Перетворення сфери послуг на визначальну у провідних країнах світу ми розглядаємо як результат поглиблення суспільного поділу праці, глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства. Поява принципово нових можливостей виробництва і споживання послуг (Інтернет) формує якісно новий тип світогосподарських зв'язків, радикально трансформуючи структуру сфери послуг: обслуговування здійснюється незалежно від місцезнаходження виробника та споживача, у багатьох випадках це відбувається майже миттєво (on-line). Перелік «глобальних послуг» невпинно зростає, актуальним стає вивчення географії віртуальної торгівлі, освіти, медицини тощо.

Сучасні структурні зміни сфери послуг полягають у наступному: 1) виникають абсолютно нові види послуг - інформаційні послуги, електронна торгівля, логістика, IP-телефонія, Інтернет-банкінг та ін.; 2) активно відособлюється та виділяється у самостійні сфери бізнесу низка послуг, які мали допоміжний характер у межах фірми - реклама, маркетингові, юридичні послуги, аудит та ін.; 3) існує тенденція до об'єднання і утворення великих інтегрованих компаній, які пропонують клієнтам «пакети» послуг; 4) завдяки сучасним телекомунікаційним технологіям все більше послуг втрачає свою «географічну залежність», набуваючи глобального характеру.

Формування національного ринку послуг відбувається в складних умовах трансформаційної економіки: становлення ринкових відносин, поширення приватної власності, кардинальних структурних змін, входження України у світовий ринковий простір. Нами розроблено класифікацію суб'єктів господарювання у сфері послуг за сукупністю ознак: розміром, організаційно-правовою формою, способом утворення, видами об'єднань, характером діяльності. В умовах ринку виробниками послуг виступають юридичні особи і громадяни - підприємці, які здійснюють господарську діяльність комерційного або некомерційного характеру, утворюючи різні види і організаційні форми підприємств, залежно від форм власності й способу утворення.

Сфера послуг - домінуючий сегмент у структурі господарського комплексу, частка якого у національному ВВП має стійку тенденцію до зростання. Проведене дослідження засвідчує, що найбільш стрімко в Україні формуються ринки оптової і роздрібної торгівлі, громадського харчування, телекомунікаційних, інформаційних, фінансових послуг. Інтенсифікації розвитку сфери послуг сприятимуть інвестиції, які повинні бути спрямовані, перш за все, у виробництво послуг, що базуються на використанні сучасних технологій і матимуть ринковий попит. Формуючи експортні ресурси держави, національний ринок послуг не тільки сприяє зростанню національної економіки, але й зміцнює імідж України у світовому співтоваристві.

Сучасні проблеми формування ринку послуг зумовлені процесами ринкової трансформації господарського комплексу. Серед головних проблем ми виділяємо «тіньовий» сектор, неформальну діяльність у секторі домогосподарств, монополізм. Досліджено проблему регіональних диспропорцій у формуванні ринку послуг.

У четвертому розділі «Територіальна організація сфери послуг Вінницької області» розглянуто формування регіонального міжгалузевого комплексу послуг, здійснено типізацію та ранжування ЦО, розроблено концепцію кластерів послуг ЦО визначених рангів, досліджено ТОСП Вінниччини та схарактеризовані територіальні системи обслуговування (ТСО).

На сучасному етапі одночасно з процесами диверсифікації послуг ускладнюється їх багатофункціональна залежність та пов'язаність, існує тенденція до інтеграції та територіальної концентрації сервісної діяльності. Це призводить до формування функціональних груп послуг (ФГП), спрямованих на більш повне задоволення потреб населення. Ми виділяємо елементарні, прості, складні ФГП. Об'єднання ФГП на найвищому рівні ієрархії дає нам підстави, розглядаючи сферу послуг у контексті концепції міжгалузевої інтеграції, стверджувати про формування міжгалузевого комплексу послуг (МКП) регіону.

МКП регіону - відкрита поліструктурна система, пріоритетна функція якої - забезпечення населення регіону послугами, перелік та якість яких відповідає загальнодержавним соціальним стандартам. У функціонально-галузевій структурі господарства регіону МКП об'єднує виробництва і види діяльності зі створення специфічного продукту -послуг. В основу виділення МКП покладено принцип та критерій спеціалізації на особливій функції - виробництві послуг, обслуговуванні потреб населення і господарства регіону. Функціонування МКП регіону в умовах запровадження в країні інноваційної моделі економіки здатне забезпечити позитивний синергетичний ефект в результаті міжгалузевої взаємодії, стати фактором прискорення соціально-економічного регіонального розвитку, підвищення якості життя населення.

Встановлено, що у Вінницькій області в останні роки спостерігається позитивна динаміка показників функціонування сфери послуг. З 2001 до 2005 р. частка сфери послуг у структурі випуску товарів і послуг зросла з 26% до 33%, у структурі ВДВ - з 38% до 48%. У структурі МКП регіону найбільшу питому вагу мають сектори транспорту і зв'язку (26% у структурі випуску товарів і послуг, 21% у структурі ВДВ), торгівлі і ремонту (відповідно 21% і 22%). Сфера послуг області - важлива компонента формування обласного бюджету, джерело надходження іноземної валюти. Позитивною тенденцією є зростання обсягу експорту послуг. Розвиток сфери послуг - один з важливих напрямків вирішення соціальних проблем області, адже лише за офіційними даними більше половини зайнятого населення (364 тис. осіб) знаходить можливості працевлаштування саме у сфері послуг.

У контексті включення України до системи міжнародних транспортних коридорів, ми переконані у необхідності впровадження на Вінниччини, що має значний транзитний потенціал, широкомасштабних заходів для прискорення товаропросування і оптимізації маршрутів на логістичних принципах. Це може відбутись лише за умов підвищення ефективності функціонування кожного з секторів МКП, посилення комплексоутворюючих зв'язків та інтеграційних процесів.

Одним з головних питань дослідження стала систематика ЦО регіону. За результатами групування поселень за людністю, адміністративним статусом, функціональними типами та іншими ознаками здійснено типізацію та ранжування ЦО Вінницької області. Виділено 1513 господарських та соціальних центрів різних рангів та територій. Враховуючи, що ЦО І рангу виступає столичне місто Київ, в ієрархії ЦО Вінницької області розрізняємо ЦО семи рангів: ІІ ранг - один ЦО регіонального рівня (дуже велике місто); ІІІ ранг - 8 ЦО субрегіонального рівня (міста обласного підпорядкування, малі міста); ІV ранг - 21 ЦО мікрорегіонального рівня (малі міста, смт.); V ранг - 45 ЦО локального рівня (смт., великі села); VІ ранг - 236 ЦО місцевого рівня (села середньої людності); VІІ ранг - 817 ЦО первинного рівня (малі села); VІІІ ранг - 385 елементарні ЦО (дрібні села). Здійснене ранжування ЦО базується на комплексній оцінці факторів, що визначають характер та асортимент послуг, які надаються у ЦО кожного рангу.

Проведений аналіз підходів до систематики сфери послуг засвідчив, що існуючі статистичні та функціонально-галузеві класифікації послуг не мають суспільно-географічних ознак, не «прив'язують» послуги до певної території, не пояснюють їх територіальну диференціацію. Для розв'язання питання систематики послуг у відповідності з їх просторовою організацією, ми пропонуємо власний підхід - зіставити види послуг з ієрархією ЦО шляхом розробки кластерів послуг для кожного з рангів ЦО. Ми називаємо кластерами послуг (з англ. «cluster» - пучок, група) стандартні (оптимальні) набори послуг для центра обслуговування залежно від його рангу. Нами розроблені паспорти кластерів послуг для ЦО ІІ - VІІІ рангів на основі КВЕД ДК 009:2005, що має статус державного стандарту. У побудові паспортів кластерів послуг ЦО застосовано систему літерно-цифрових кодів, яка відповідає ієрархічній системі кодування КВЕД.

Детальне вивчення паспортів кластерів послуг ЦО за рангами засвідчило, що у їх формуванні простежується дія загальних принципів територіальної організації сфери послуг, викладених у теорії центральних місць. Підтверджується, що послуги вищих рангів є лише у ЦО вищих рангів, кластер послуг ЦО кожного наступного рангу включає перелік послуг кластерів послуг ЦО попередніх (нижчих) рангів.

Практичне значення розроблених паспортів кластерів послуг полягає у можливості їх використання на різних рівнях адміністративного управління. Шляхом порівняння реально існуючого переліку послуг у ЦО з оптимальним для ЦО відповідного рангу, можна удосконалювати структуру сфери послуг, поліпшуючи тим обслуговування населення. Розроблені паспорти кластерів послуг базуються на матеріалах Вінницької області, але їх можна розглядати як стандарт для побудови аналогічних паспортів кластерів послуг для інших регіонів.

У ході дослідження з'ясовано, що регіональна ТСО (РТСО) Вінницької області має складну, ієрархічну (багаторівневу) організацію і є підсистемою національної ТСО України. Просторова модель РТСО Вінницької області.

РТСО Вінницької області формують: ЦО ІІ - VІІІ рангів, їх зони обслуговування, ТСО шести ієрархічних рівнів. Каркас РТСО утворюють ЦО ІІ, ІІІ та IV рангів (30 ЦО), у яких, відповідно рангам послуг, концентрується переважна більшість закладів сфери послуг. Характерними рисами конфігурації РТСО Вінницької області є ексцентричне розміщення ядра РТСО (зміщення на північний захід), концентрація ЦО ІІІ і IV рангів на південному сході та «пустоти» у північно-західних і північно-східних районах. Функціонування РТСО характеризується множиною системоутворюючих зв'язків, що встановлюються між ЦО різних рангів та їх зонами обслуговування. Це відтворювальні, адміністративно-управлінські, розподільчі, трудові, демографічні, інформаційні, культурно-побутові, рекреаційні зв'язки та їх просторові відмінності. Відповідно ієрархії ЦО, виділяємо шість ієрархічних рівнів ТСО: регіональний (обласний); субрегіональний - 8 СТСО; мікрорегіональний - 22 МТСО; локальний - 45 ЛТСО; місцевий - 236 МіТСО; первинний - 817 ПТСО.

Ядром РТСО Вінницької області, її «верхівкою» та інтегратором виступає м. Вінниця - багатофункціональний центр, що виконує організаційно-господарські, управлінські, транспортні, промислові та культурно-побутові функції. Кластер послуг ЦО ІІ рангу Вінниці характеризує складність функціонально-компонентної структури, інтенсивність процесів функціональної взаємодії та комплексотворення, переважання складних ФГП. Зона обслуговування ЦО ІІ рангу за характером споживання послуг населенням та ступенем інтенсивності зв'язків обслуговування поділена на три пояси: 1) ближній (головний) пояс - територія, що охоплює споживачів повсякденних, періодичних, епізодичних і разових послуг, має радіус до 30 км або межі півгодинної транспортної доступності; 2) середній пояс - територія, що охоплює споживачів періодичних, епізодичних і разових послуг, має радіус від 30 до 60 км або межі годинної транспортної доступності; 3) віддалений (зовнішній) пояс - охоплює споживачів епізодичних і разових послуг, має радіус понад 60 км.

У регіоні сформувались Центральна, Гайсинська, Жмеринська, Козятинська, Ладижинська, Могилів-Подільська, Тульчинська, Хмільницька субрегіональні ТСО. Ядрами СТСО виступають їх центральні місця: ЦО ІІ рангу м. Вінниця (ядро РТСО водночас виконує функції ядра ТСО субрегіонального рівня), 7 ЦО ІІІ рангу - міста обласного підпорядкування Жмеринка, Могилів-Подільський, Хмільник, Козятин, Ладижин, міста районного підпорядкування Гайсин і Тульчин. Ядра СТСО - багатофункціональні центри, що виконують промислові, транспортні, організаційно-господарські та культурно-побутові функції. У ядрах СТСО сформовані кластери послуг ЦО ІІІ рангу, де переважають прості та складні ФГП. Характер суспільно-господарських зв'язків свідчить, що радіуси зон обслуговування даних ЦО охоплюють територію декількох адміністративних районів, а зазначені міста виконують функції центрів міжрайонної інтеграції.

Лідером серед субрегіонів за абсолютними і відносними показниками є Центральна субрегіональна ТСО за рахунок потужного ядра - міста Вінниці. Характерні риси просторового малюнку Центральної СТСО: значна протяжність з північного заходу на південний схід, концентрація ЦО IV і V рангів у центрі та на південному сході, майже суцільне кільце ЦО V рангу навколо ядра СТСО. Розташування поселень у найближчій до ядра частині головного поясу (десятихвилинна транспортна доступність) обумовлює виконання ними функцій житлової, приміської рекреаційної, розвантажувальної зони великого міста. Наявність стійких трудових, торговельних, культурно-побутових зв'язків між Вінницею, Калинівкою, Гніванню та іншими поселеннями ближнього поясу дає підстави прогнозувати формування Вінницької агломерації.

Характерні риси просторового малюнку Могилів-Подільської субрегіональної ТСО - концентрація ЦО IV і V рангів у центрі та на південному сході, «пустоти» у північно-західній частині. Особливостями СТСО є відсутність спільних границь з центральним субрегіоном та прикордонне положення, що визначає спеціалізацію субрегіону на здійсненні прикордонного і митного захисту держави, зосередження спеціально обладнаних інженерно-технічних об'єктів (митна зона, під'їзні шляхи, комунікації, будівлі). Виконання центрами обслуговування контрольно-пропускних, транспортних, фінансово-економічних, організаційно-управлінських, інформаційно-аналітичних функцій впливає на компонентну структуру кластерів послуг ЦО, зумовлює наявність державних служб і комерційних фірм, які надають послуги, пов'язані з митною діяльністю: спеціалісти митної справи, нотаріальні та юридичні послуги, охорона і забезпечення безпеки, фінансові послуги, страхування, послуги митних брокерів, консультування з питань комерційної діяльності, перевезення вантажів, екологічно-радіаційний контроль та ін. Ядром СТСО є ЦО ІІІ рангу м. Могилів-Подільський - багатофункціональний з переважанням промислових функцій, прикордонний центр. Це організаційно-господарський, транспортний, торговельний, фінансовий, освітній, медичний, культурний центр субрегіону. Могилів-Подільська СТСО характеризується значною внутрішньою неоднорідністю.

На мікрорегіональному рівні в межах регіону сформувалось 22 МТСО. У ТОСП регіону на ядра МТСО (ЦО IV рангу) покладено важливі функції: вони формують каркас ТСО на мікрорегіональному рівні - рівні адміністративних районів, а кластер послуг ЦО IV рангу включає послуги, пов'язані з державним управлінням, діяльністю фінансово-кредитних установ, транспорту і зв'язку, наданням соціальної допомоги, що відсутні у кластерах послуг ЦО нижчих рангів.

Сформовані кластери послуг ЦО ІV рангу визначають м. Бершадь і смт. Чернівці центрами внутрішньорайонної інтеграції. Розроблено просторові моделі Бершадської та Чернівецької МТСО.

Досліджено, що обслуговування населення організовано порівняно краще у Бершадській МТСО, де жителі мають можливість регулярно задовольняти потреби в отриманні необхідних послуг. Компонентна структура кластерів послуг частини ЦО VІ - VIII рангів не повністю відповідає оптимальній і потребує удосконалення. Вирішення соціально-економічних проблем та створення необхідної мережі підприємств сфери обслуговування можливо на основі системного розвитку ЦО ІV рангу м. Бершаді та сільських поселень, ЦО V - VІІІ рангів. Однією з найменш розвинених в області є Чернівецька МТСО. Для більшості населення мікрорегіону отримання послуг ускладнено недоліками сформованої ієрархії ЦО, адже частка ЦО VIIІ рангу складає 45%. Аналіз компонентної структури кластерів послуг ЦО Чернівецької МТСО свідчить, що кластери послуг ЦО VІ - VIII рангів є неповними, в результаті чого у більшості поселень надається лише мінімальний перелік послуг. Організація обслуговування населення у Чернівецькій МТСО потребує суттєвого удосконалення. Не зважаючи на те, що 75% ЦО у Чернівецькій МТСО є малими та дрібними селами, це не повинно виключати їх мешканців із територіальної системи обслуговування. Розроблені пропозиції щодо удосконалення Бершадської та Чернівецької МТСО сприятимуть покращенню обслуговування населення.

У липні 2006 р. нами було проведено регіональне тематичне одноразове опитування жителів Вінницької області з питань оцінки респондентами доступності послуг; факторів, що впливають на споживання послуг; оцінки діяльності виробників послуг; сприйняття споживачами нових видів послуг. За характером відповідей до анкети включено запитання закритого типу, шкальні та дихотомічні запитання. Відповіді респондентів чітко вказують на територіальні диспропорції у ТОСП регіону та підтверджують гіпотезу, яка висувалась на початку дослідження. У ТОСП регіону дійсно існує диференціація у доступності послуг, рівні та якості обслуговування населення залежно від рангу ЦО, що знайшло відображення в оціночних судженнях респондентів - жителів ЦО ІІ - VІІІ рангів Вінницької області.

ВИСНОВКИ

1. Значні структурні зміни у світовому господарстві кінця ХХ ст. пов'язані з «революцією послуг» та перетворенням сфери послуг на провідну у розвинених країнах світу. Суспільні трансформації зумовили необхідність поглибленого наукового дослідження сфери послуг і формування напрямку суспільної географії - географії сфери послуг - науки, що вивчає територіальну організацію сфери послуг.

2. Наукове дослідження сфери послуг базується на сукупності парадигм, теорій, концепцій. З позицій суспільної географії першочерговий інтерес мають ті, що вивчають просторову організацію сфери послуг. Розвиток постіндустріального суспільства обумовлює необхідність подальшого поглиблення теоретичних положень, розроблених географічною наукою. Прийнявши за основу загальні принципи комплексного конструктивно-географічного підходу, нами запропоновано загальну методичну схему проведення суспільно-географічного дослідження сфери послуг регіону та методику складання паспортів кластерів послуг ЦО.

3. Сфера послуг характеризується складною структурою, багатофакторністю взаємозв'язків, ієрархічною організацією. Рушійним чинником розвитку сфери послуг є потреби, які визначають стратегію, цілі, механізми, результати діяльності. Кожному рівню ієрархії потреб відповідають певні послуги. На різних регіональних рівнях задоволення потреби одного ієрархічного рівня має свою специфіку.

4. Сфера послуг - потужна комунікативна складова глобалізаційного процесу. Виникнення глобальних виробників і споживачів послуг, створення глобальних каналів реалізації послуг - фактори, що визначають розвиток індустрії послуг на сучасному етапі. В подальшому, «глобальні» послуги споживачі отримуватимуть за відсутності безпосередніх контактів з виробником, а традиційні послуги, що мають локальний характер, будуть вносити зміни у структуру геопростору.

5. У структурі національного господарського комплексу сфера послуг є домінуючим сегментом, що динамічно розвивається: збільшується виробництво послуг, ускладнюється їх структура. Одним із пріоритетних завдань розвитку сфери послуг вважаємо необхідність усунення значних регіональних диспропорцій виробництва та реалізації послуг, що склались в Україні.

6. Посилення тенденцій до інтеграції сервісної діяльності, її локалізації та територіальної концентрації призводить до формування функціональних груп послуг (елементарних, простих, складних), об'єднаних спільною метою комплексного обслуговування споживачів. Тенденції міжгалузевої інтеграції зумовлюють формування міжгалузевого комплексу послуг регіону. МКП регіону - це багатогалузевий функціональний комплекс з надання послуг, обслуговування потреб населення і господарства регіону. Нами здійснено структуризацію МКП, визначено його таксономічні рівні: сектори, класи, підкласи, види послуг, а також зв'язки між ними, на основі яких послуги об'єднані у функціональні групи. Виділені у компонентно-функціональній структурі види послуг - стрижнева основа системного взаємоузгодження КВЕД, що має статус державного стандарту, із запропонованою функціональною класифікацією.

7. На основі комплексної оцінки факторів, що визначають характер та асортимент послуг, нами розроблено типізацію центрів обслуговування регіону, яка включає 1513 ЦО ІІ - VIII рангів. У формуванні ієрархії ЦО Вінниччини простежується дія загальних принципів організації системи обслуговування, викладених В. Кристаллером та А. Льошем у теорії центральних місць.

8. Кластери послуг виступають головними характеристиками ЦО різних рангів. Кластер послуг ЦО представляє комплекс послуг заданого рівня. Головна ознака - функціональна: кластер об'єднує різні види послуг, незалежно від їх галузевої приналежності. Головний критерій - повнота набору послуг, що залежить від наявності послуг з різною періодичністю попиту. Таким чином, замість галузевих підходів до формування ієрархічних рівнів ТСО (національного, регіонального, локального та ін.), визначальним стає функціональний підхід. При розробці моделей ТСО різних ієрархічних рівнів слід орієнтуватись на оптимальний перелік послуг, який існує для ЦО кожного рангу.

9. У Вінницькій області визначені ТСО наступних рівнів: регіональна (1), субрегіональні (7), мікрорегіональні (22), локальні (45), місцеві (236), первинні (817). З позицій суспільної географії досліджені регіональна, субрегіональні (Центральна, Могилів-Подільська), мікрорегіональні (Бершадська, Чернівецька) ТСО. Встановлено основні закономірності функціонування РТСО: просторова суперпозиція зон обслуговування ЦО різних рангів, відповідність територіального малюнку сфери послуг системі розселення і шляхам сполучення, формування мереж обслуговування, прояв ефекту урбанізації, екологічна територіальна диференціація. Наявність стійких трудових, організаційно-господарських, торговельних, культурно-побутових зв'язків між Вінницею та поселеннями ближнього поясу дає підстави прогнозувати формування Вінницької агломерації.

10. Проведене тематичне одноразове опитування жителів Вінницької області підтвердило, що у територіальній організації сфери послуг регіону існує помітна диференціація у доступності послуг, рівні та якості обслуговування залежно від рангу ЦО, ступеня сформованості кластерів послуг ЦО.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жовнір С.М. Формування регіональної системи соціальних послуг // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2004. - Вип. 7. - С. 140 - 143.

2. Жовнір С.М. Теоретичне дослідження сфери послуг: сутність та суспільна природа послуг // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 238: Географія. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 171- 180.

3. Жовнір С.М. Ринок послуг: проблеми, перспективи // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. - Тернопіль, 2005. - №2. - С. 185 - 188.

4. Жовнір С.М. Впровадження нової методологічної бази статистики послуг - необхідна умова інтеграції України у світове співтовариство // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2006. - Вип. 11. - С. 108 - 112.

5. Жовнір С.М. Сфера послуг як регіональний міжгалузевий комплекс // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2006. - Вип. 12. - С. 182 - 188.

6. Жовнір Л.Ф., Жовнір С.М. Позиції Вінницької області на міжнародному ринку товарів і послуг // Регіональна бізнес-економіка та управління: Науковий, виробничо-практичний журнал, 2004. - № 1. - С. 63 - 67. Особистий внесок автора: проаналізовано торгівлю послугами у зовнішньоекономічній діяльності області, обґрунтовані напрямки вдосконалення торгівлі послугами.

7. Жовнір С.М. Транспортна інфраструктура як чинник і індикатор розвитку Подільського суспільно-економічного району // Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні: Наук.-практ. конф. Київ, 11 - 12 груд. 2003 р.: Зб. доп. - К: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. - С. 80 - 84.

8. Жовнір Л.Ф., Жовнір С.М. Пріоритети екологізації господарського розвитку Вінниччини // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. - Київ - Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - Т. 1. - С. 281 - 282. Особистий внесок автора: визначено потенційні райони розвитку рекреаційних послуг з метою розробки регіональної екологічної політики.

9. Жовнір С.М. Об'єктивність формування територіальної системи соціальних послуг // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 20-21 квіт. 2004 р.-К.: ВГЛ Обрії, 2004.-С.192-193.

10. Жовнір С.М. Система послуг: регіональні відмінності у споживанні // Геополитические и географические проблемы Крыма в многовекторном измерении Украины: Междунар. науч. конф. Симферополь, 20 - 22 мая 2004 г. - Симферополь: Таврический национальный ун-т им. В.И. Вернадского, 2004. - С. 41 - 43.

11. Жовнір С.М. Система послуг: сучасні проблеми дослідження // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць. - К.: ВГЛ Обрії, 2004. - Т. 2. - С. 222 - 224.

12. Жовнір С.М. Підходи та проблеми систематики сфери послуг // Географія, екологія, геоекологія: перший досвід наукових досліджень: Міжвуз. наук. конф. студ. і асп. Дніпропетровськ, 28 - 29 квіт. 2005 р. / За заг. ред. проф. Л.І. Зелінської. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2005. - С. 69.

13. Жовнір С.М. Основні закономірності територіальної організації сфери послуг регіону // Наука і освіта 2005: VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 7 - 21 лют. 2005 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 13: Географія та геологія. - С. 74 - 75.

14. Жовнір С.М. Основні аспекти вивчення сфери послуг у шкільному курсі географії // Психолого-педагогічні засади природничо-географічної та економічної освіти: досвід, проблеми, перспективи: Всеукр. наук.-практ. конф. Вінниця, 29 - 30 верес. 2005 р.: Зб. тез. - Вінниця, 2005. - С. 56 - 57.

15. Жовнір Л.Ф., Жовнір С.М. Регіональні особливості торгівельного обслуговування населення Вінниччини на сучасному етапі // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження: ХХ Вінницька наук. істор.-краєзн. конф. Вінниця, 27-28 жовт. 2005р.: Зб. мат-лів. - Вінниця: ДП ДКФ, - 2005. - С. 290 - 293. Особистий внесок автора: проаналізовано структурні зрушення у торговельному обслуговуванні населення Вінниччини.

16. Жовнір С.М. Суспільно-географічний напрям досліджень сфери послуг // Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук. Основні наукові проблеми та перспективи дослідження: Зб. наук. праць. - Вінниця: ВДПУ, 2006. - Вип. 3. - С. 32 - 35.

17. Жовнір С.М. Сучасний стан та тенденції розвитку сфери послуг України // Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук. Основні наукові проблеми та перспективи дослідження: Зб. наук. праць. - Вінниця: ВДПУ, 2007. - Вип. 4. - С. 50 - 53.

Размещено на Allbest.ru