Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА

УДК 911.3:314.17

Суспільно-географічне дослідження геопросторової неоднорідності умов життєдіяльності сільського населення регіону

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Машкова Ольга Вікторівна

Одеса - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі соціально-економічної географії Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: - доктор географічних наук, професор, Топчієв Олександр Григорович, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, завідувач кафедри економічної і соціальної географії заслужений діяч науки і техніки України.

Офіційні опоненти: - доктор географічних наук, професор, Нємець Людмила Миколаївна, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, завідувач кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства

- доктор географічних наук, доцент, Сонько Сергій Петрович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри екології і безпеки життєдіяльності

Захист відбудеться “5 ” грудня 2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Шампанський пров., 2, геолого-географічний факультет, ауд. 27.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24)

Автореферат розісланий “ 4” грудня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук, доцент Л.В.Хомич



АНОТАЦІЯ

Машкова О. В. Суспільно-географічне дослідження геопросторової неоднорідності умов життєдіяльності сільського населення регіону. - Рукопис. сільський регіональний якість життя

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна і соціальна географія. - Одеський національний університет імені Іллі Мечникова, Одеса, 2008.

В роботі здійснено суспільно-географічне дослідження факторів та закономірностей територіальної диференціації умов життєдіяльності сільського населення регіону, отримало подальший розвиток уявлення про регіональні відмінності формування якості життя як відображення просторово-функціональних особливостей сільської місцевості. В дисертації розроблено структурно-логічну модель суспільно-географічних відношень і зв'язків формування умов життєдіяльності сільського населення регіону, запропоновано багаторівневу систему оцінки умов та чинників геопросторової неоднорідності сільського життєвого середовища в індивідуальному, локальному та регіональному “зрізах”. Автором розроблено серію картосхем, що характеризують просторову диференціацію умов, факторів та ознак геопросторової неоднорідності життя сільського населення Херсонської області, встановлено математично-статистичну залежність між критеріями якості життя та факторами її формування, проведено типізацію та районування Херсонської області за характеристиками умов розвитку сільської місцевості.

Ключові слова: сільське населення, сільська місцевість, розселення сільського населення, УЖ, якість життя, геопросторова неоднорідність, регіональні відмінності.



АННОТАЦИЯ

Машкова О. В. Общественно-географическое исследование геопространственной неоднородности условий жизнедеятельности сельского населения региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Одесский национальный университет имени Ильи Мечникова, Одесса, 2008.

В диссертационной работе с позиций общественно-географической науки исследованы факторы и закономерности территориальной дифференциации условий жизнедеятельности сельского населения региона, получили дальнейшее развитие представления о региональных отличиях формирования качества жизни как отображения пространственно-функциональных особенностей сельской местности. Автором обобщены и систематизированы общественно-географические отношения и связи формирования условий жизни сельского населения региона с помощью создания структурно-логической модели, предложена многоуровневая система оценки факторов геопространственной неоднородности сельской жизненной среды в индивидуальном, локальном и региональном “срезах”. Установлено, что территориальная дифференциация условий жизнедеятельности сельского населения объясняется совокупным действием многочисленных факторов, но основной реакцией общества на изменения качественных характеристик жизни является динамика населения. Многолетние тренды численности и густоты населения представляют собой результирующий признак качества жизни населения региона. Выявлено, что природно-ресурсные и экологические предпосылки способствуют хозяйственному освоению территории и не имеют существенной внутрирегиональной дифференциации. Главным лимитирующим ресурсно-экологическим фактором в современной системе сельского расселения остается наличие водных ресурсов. В диссертации разработана серия картосхем, которые характеризуют дифференциацию условий, факторов и признаков геопространственной неоднородности условий жизни сельского населения Херсонской области, установлена математически-статистическая зависимость между критериями качества жизни и факторами ее формирования, проведена типизация и районирование Херсонской области по характеристикам условий развития сельской местности. Выявленная закономерность тяготения населения области (особенно сельского) на юго-запад отображает реальные преимущества западной и южной части области в качестве жизни. По результатам регрессионного анализа установлено, что наиболее весомыми признаками являются относительное транспортно-географическое положение и композитное общественно-географическое положение. Причем, показатель относительного транспортно-географического положения работает как “реактивный” (обратный фактор) и демонстрирует закономерность падения густоты сельского населения и демографической нагрузки на сельскохозяйственные угодья с ростом расстояния от областного центра г. Херсона. Композитное общественно-географическое положение имеет прямую связь с показателем густоты населения и обнаруживает закономерность роста густоты сельского населения с улучшением положения и наращиванием центральности.

Ключевые слова: сельское население, сельская местность, расселение сельского населения, условия жизнедеятельности, качество жизни, геопространственная неоднородность, региональные отличия.



SUMMARY

Mashkova O. V. Socially research of geospatial heterogeneity of conditions of ability to live of agricultural population of region. - Manuscript.

Dissertation for a Candidate degree of Geographical sciences (speciality 11.00.02 - Economic and Social Geography) - Illa Mechnicov Odessa National University, Odessa, 2008.

The factors and laws of territorial differentiation of the living conditions of rural population of the region are investigated in the given work. The author generalizes and systematizes socially-geographical conditions and ties of living conditions forming of the rural population by means of creating a logical and structural model and multilevel system of an estimation of the geospatial dissimilarity factors of the rural environment in individual, local and regional “cuts”. The series of maps schemes which characterize the differentiation of conditions factors and features of geospatial dissimilarity of the rural populations living conditions of the Kherson region are worked out mathematically-statistical dependence between the criteria of the living quality and the factors of its forming is established, the division of the Kherson region according to the characteristics of the countryside development conditions is provided.

Key words: the rural population, countryside, moving of the rural population, condition of vital ability, quality of life, geospatial heterogeneity, regional differences.



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Глибинні та масштабні зміни, які відбуваються в Україні протягом останніх років і стосуються всіх сторін суспільного життя, висувають на перший план питання підвищення рівня, якості життя (ЯЖ) населення і людського розвитку в цілому. Закономірності просторової організації життєдіяльності окремих територіальних спільнот також залишаються одними з пріоритетних напрямків суспільно-географічних досліджень. Сучасні реалії розвитку українського села примушують ставити безліч питань, які стосуються незворотних процесів скорочення населення у сільській місцевості, перебудови демографічної структури села, виникнення нових форм господарювання тощо. Розуміння того, які з цих процесів є об'єктивними і відповідають прогресивному розвитку суспільства в цілому, а які є наслідком певних прорахунків політики реформування аграрного сектору економіки дозволить більш відповідально і обґрунтовано говорити про ті чи інші заходи щодо відродження та перебудови сільської місцевості.

Зауважимо, що різні аспекти вивчення умов життєдіяльності (УЖ) суспільства як на урбанізованих територіях, так і у сільській місцевості знаходили своє відображення у працях вітчизняних географів ще з початку 1960-х років. Разом з тим, всебічного аналізу матеріальних та нематеріальних складових життєвого середовища у сільській місцевості не проводилось, адже нормативно-плановий підхід до забезпечення потреб населення зумовлював ідеологічні обмеження під час таких досліджень. Відповідно, на даний час не маємо і комплексної методики, яка б дозволяла всебічно охарактеризувати умови і фактори територіальної диференціації життєдіяльності сільського населення (СН) регіону. Актуальність та важливість зазначених проблем, їх недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з тематикою робіт, що виконуються Херсонською обласною державною адміністрацією по реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року (згідно з Указом Президента України від 10 квітня 2006 року №300/2006 „Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності”, постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року № 1001 „Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року” та Стратегією економічного та соціального розвитку України на 2004 - 2015 роки „Шлях європейської інтеграції”). Дослідження, що склали основу дисертаційної роботи, використані автором під час підготовки пункту 1.3 “Розвиток високопродуктивного агропромислового комплексу та зрошуваного землеробства” і пункту 2 “Людський розвиток, підвищення ЯЖ населення”. Дисертація пов'язана з тематикою наукових досліджень кафедри соціально-економічної географії Херсонського державного університету, зокрема виконується в рамках науково-дослідної теми, що розробляється кафедрою, “Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи” (№ державної реєстрації 0198U007532).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявити фактори і закономірності територіальної диференціації умов життєдіяльності сільського населення обласного регіону.

Досягнення мети передбачало постановку і вирішення у роботі комплексу взаємопов'язаних завдань:

- уточнити суспільно-географічну сутність, визначити відношення і зв'язки, які виникають в процесі формування життєвого середовища різних територіальних спільнот і окремих індивідів;

- розробити методичні підходи оцінки факторів формування умов життєдіяльності СН обласного регіону;

- здійснити порівняльний аналіз умов життєдіяльності населення в сільській та міській місцевостях;

- визначити вплив просторової диференціації умов життєдіяльності на формування відмінностей у ЯЖ сільського та міського населення на прикладі Херсонської області;

- охарактеризувати СН Херсонської області та кількісно-якісні параметри його суспільного функціонування;

- проаналізувати умови та фактори територіальної диференціації життєвого середовища СН Херсонської області;

- провести типізацію та районування території Херсонської області за відмінностями умов життєдіяльності СН.

Об'єктом дослідження є територіальна диференціація життєвого середовища сільського населення Херсонської області. Предметом дослідження є фактори формування геопросторових відмінностей умов життєдіяльності сільського населення.

Методологія і методи дослідження. Теоретико-методологічні засади дисертації склали положення теорії суспільної географії та географії населення. У роботі використані законодавчі та нормативні акти Української держави стосовно соціальних аспектів життєдіяльності суспільства; використання, відтворення та охорони земельних ресурсів; розвитку землекористування і багатоукладного сільського господарства в нових умовах реформування.

В процесі дослідження використовувались теоретичні та методологічні розробки, викладені у працях вітчизняних і зарубіжних вчених Е.Б. Алаєва, О.І. Алексєєва, Г.В. Балабанова, М.О. Барановського, А.Г. Гольцова, І.О. Горленко, І.В. Гукалової, А.І. Доценка, С.О. Ковальова, С.А. Лісовського, Л.М. Нємець, Я.Б. Олійника, М.Д. Пістуна, Л.Г. Руденка, С.П. Сонька, А.В. Степаненка, О.Г. Топчієва, М.І. Фащевського, О.І. Шаблія.

При розробці теми були використані окремі положення теорії регіонального розвитку, географічних оцінок, комплексний та типологічний підходи. Методологічною основою дослідження УЖ СН регіону став міждисциплінарний підхід, який дозволив опрацювати наукові задачі, поставлені в роботі у межах філософії, соціології, економіки, суспільної географії. Таке дослідження стало можливим за умови використання методів аналітичного огляду та узагальнення літературних джерел. Основні наукові результати дисертаційної роботи було також отримано за допомогою методів - системного аналізу і синтезу (для уточнення суспільно-географічної сутності понять, що формують понятійно-концептуальне поле дослідження УЖ і ЯЖ населення); абстрактно-логічного аналізу і моделювання (для узагальнення і систематизації суспільно-географічних відношень і зв'язків формування УЖ населення регіону за допомогою структурно-логічної моделі), порівняльно-географічного аналізу (для здійснення порівняльного аналізу УЖ населення в сільській та міській місцевостях та перевірки результатів проведеного районування Херсонської області за характеристиками умов розвитку сільської місцевості), картографічного методу як засобу візуалізації отриманих даних.

Виявлення закономірностей та залежностей формування життєвого середовища СН в межах обласного регіону базувалося на системному вивченні і аналізі всіх ресурсно-екологічних та суспільно-географічних факторів, що зумовлюють територіальну диференціацію основних компонентів життя, а також на використанні методів математичної статистики (кореляційний і регресійний аналіз - для оцінки стану окремих компонентів сільського життєвого середовища, взаємозв'язків між ними, встановлення домінуючих чинників розвитку сільської місцевості та їх “ваги” впливу; факторний аналіз - для групування чинників функціонування сільської місцевості, редукції великої кількості статистичних показників; кластерний аналіз - як метод типізації і подальшого районування регіонів Херсонської області за особливостями розвитку сільської місцевості і специфікою сільського життєвого середовища). Опрацювання і відображення статистичної інформації здійснювалось за допомогою пакету програм MapInfo Professional, Microsoft Excel, Statistica, Surfer.

Фактологічну базу дисертаційної роботи склали офіційні документи і статистичні матеріали Херсонського обласного управління статистики, первинні матеріали Херсонського обласного управління сільського господарства, державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, матеріали суцільних обстежень сільських населених пунктів, проведених Держкомстатом протягом 2000-2005 років, нормативні акти законодавчих та виконавчих органів влади України, відомчі документи та звіти, матеріали конференцій, зарубіжні і вітчизняні публікації.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі з позицій суспільно-географічної науки досліджено фактори та закономірності територіальної диференціації умов життєдіяльності сільського населення регіону.

Вперше:

- узагальнено і систематизовано суспільно-географічні відношення і зв'язки формування умов життєдіяльності населення регіону за допомогою структурно-логічної моделі;

- запропоновано багаторівневу систему оцінки факторів диференціації умов життєдіяльності сільського населення, що дає можливість оцінити геопросторову неоднорідність сільського життєвого середовища в індивідуальному, локальному та регіональному “зрізах”;

- розроблено серію картосхем, що характеризують просторову диференціацію умов, факторів та ознак геопросторової неоднорідності життя сільського населення Херсонської області;

- встановлено математично-статистичну залежність між критеріями якості життя та факторами її формування в умовах Херсонської області;

- проведено типізацію і районування Херсонської області за характеристиками умов розвитку сільської місцевості.

Одержали подальший розвиток:

- концепція якості життя населення завдяки узагальненню термінів, понять, категорій, що зустрічаються у понятійно-концептуальному полі дослідження умов життєдіяльності населення, у єдину понятійно-термінологічну систему;

- уявлення про регіональні відмінності формування умов життєдіяльності населення як відображення просторово-функціональних особливостей сільської місцевості.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, одержані в дисертації висновки та рекомендації використовуються Херсонською державною обласною адміністрацією в процесі підготовки та реалізації заходів стратегії економічного та соціального розвитку Херсонського регіону, і можуть бути використані надалі як наукове обґрунтування нової, адекватної реаліям сьогодення соціально-економічної політики в сільській місцевості області. Основні положення дисертації знайшли відображення у навчально-методичному процесі Херсонського державного університету, зокрема при викладанні дисциплін “Економічна і соціальна географія України”, “Географія населення”, “Соціальна географія”, “Основи суспільної географії”, при організації науково-дослідної роботи студентів, магістрантів і аспірантів. Розроблені теоретико-методологічні засади дослідження геопросторової неоднорідності сільського життєвого середовища, виявлені закономірності територіальної диференціації УЖ СН регіону розвивають та поглиблюють суспільно-географічний напрям дослідження концепції ЯЖ. Вони можуть бути використані для поглиблення вивчення цієї проблематики або для проведення аналогічних досліджень в інших регіонах країни.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Наукові положення і висновки, які містяться у ньому і виносяться на захист, одержані автором самостійно і є його внеском у розвиток теорії та методології дослідження територіальної організації життєдіяльності населення. Використані положення інших авторів мають відповідні посилання. У спільних публікаціях автору належить 50% обсягу роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, семінарах, зокрема, на Всеукраїнській конференції “Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення” (Херсон, 2005, 2007 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток географічної думки на Півдні України: проблеми і пошуки” (Мелітополь, 27-28 вересня 2006 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Регіон - 2007: стратегія оптимального розвитку” (Харків, 17-18 квітня 2007 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку депресивних регіонів” (Ніжин, 25-26 квітня 2007 року), ІІІ Міжвузівській науково-практичній конференції “Наукова парадигма географічної освіти України ХХІ столітті” (Донецьк, 19 грудня 2007 року), Х З'їзді українського географічного товариства (Київ, 26-29 березня 2008 р.), а також на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного університету (2005 - 2008 рр).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,2 д.а., з яких особисто автору належать 2,5 д.а. В провідних фахових виданнях опубліковано 4 статті загальним обсягом 1,2 д.а. (в тому числі 1,0 д.а. належить особисто автору)

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 172 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (161 найменування), 31 рисунка, 4 додатків. Загальний обсяг дисертації - 182 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертаційної РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження умов життєдіяльності сільського населення” визначаються суспільно-географічні відношення і зв'язки формування УЖ СН регіону, пропонуються основи методики суспільно-географічного дослідження геопросторової неоднорідності умов життя СН обласного регіону.

Географічність проблеми територіальної диференціації умов життя та їх оцінки полягає в тому, що основою організації процесів розвитку та відтворення життєдіяльності населення, становлення певного життєвого циклу є конкретна територія з певним комплексом ознак, які є динамічними, дуже часто суб'єктивно оцінюваними різними особистостями. Саме простір життєдіяльності, на наш погляд, акумулює в собі не тільки об'єктивні чинники територіальної диференціації ЯЖ населення, але і виступає передумовою формування суб'єктивних оцінок тих чи інших аспектів життя.

Територіальність та географічна детермінованість більшості процесів формування відмін у ЯЖ населення зумовлені суспільно-географічними відношеннями і зв'язками, що виникають в процесі життєдіяльності людини або групи людей в межах певного простору. Саме простір життєдіяльності, на наш погляд, акумулює в собі не тільки об'єктивні чинники територіальної диференціації ЯЖ населення, але і виступає передумовою формування суб'єктивних оцінок тих чи інших аспектів життя.

Узагальнення цих відношень і зв'язків (рис.1) дозволяє акцентувати наступне:

1. Природно - географічне середовище суттєво впливає на формування певних УЖ СН. Вплив природно-ресурсного фактора здійснюється за такими напрямками: а) специфіка природи визначатиме певні, регіонально диференційовані потреби і спосіб життя суб'єкта (необхідність у відповідному одязі, житлових умовах тощо); б) природне середовище є лімітуючим фактором соціально-економічного розвитку суспільства і окремого індивіда і, впливаючи на формування рівня життя і добробуту населення, визначає відмінності у ЯЖ; в) у певних природних умовах складаються традиції в споживанні, у тому числі національні, регіональні, особисті.

2. Соціо-економіко-географічне середовище є визначальним компонентом у формуванні відповідного рівня життя населення, його добробуту та, наприкінці, ЯЖ. Його вплив на територіальну диференціацію життєвого середовища проявляється через такі механізми: а) залежно від рівня й структури зайнятості населення у відповідних галузях народного господарства формується рівень його доходів - реальна основа задоволення потреб населення в матеріальних благах і послугах; б) загальний рівень соціально-економічного розвитку регіону прямо пропорційно впливає на задоволення потреб населення, зокрема на споживання й на ЯЖ в цілому; в) зосередження господарської й соціальної діяльності населення в обмеженій кількості поселень зумовлює просторову диференціацію як результатів господарської діяльності, так і екологічної ситуації в сільській місцевості: екологічний стан регіону впливає не тільки на рівень і структуру споживання, але й на ЯЖ й відтворення територіальних спільнот людей в цілому.

3. Суспільно-політична діяльність визначає активність окремих індивідів та громад, що створює умови для політичної конкуренції. При оптимістичному варіанті розвитку подій така конкуренція має наслідком прийняття рішень, що сприятимуть покращенню ЯЖ. Як правило, саме суспільно-політична спрямованість окремої територіальної громади визначає особливості політики природокористування та першочергові заходи регіональної політики.

4. Всі компоненти понятійно-термінологічного поля “якість життя” (“рівень життя”, “спосіб життя”, “добробут” тощо) формуються залежно від особливостей суб'єктивного сприйняття і оцінки явищ, подій, процесів, що відбуваються природному, соціально-економічному, суспільно-політичному середовищі. Відповідно, простір життєдіяльності, опосередковано впливаючи на такі оцінки, бере участь у формуванні менталітету, етно-національних особливостей, ціннісних орієнтацій, духовності та культури.

Акцентуємо, що в трудовій діяльності, побуті, сімейній сфері селян є певні специфічні риси, які вимагають розробки окремих методологічних та методичних підходів щодо оцінки УЖ та ЯЖ СН. Аналіз наявної теоретико-методологічної бази та методичних підходів дослідження геопросторової неоднорідності умов життя показав, що не існує жодної методики щодо визначення територіальної диференціації, оцінки характеристик сільського життєвого середовища. На наш погляд, суспільно-географічна оцінка УЖ СН може створити необхідний “базис” для оцінки ЯЖ і забезпечити всебічне дослідження як складових ЯЖ, так і факторів її формування.

Запропонована система оцінки УЖ СН (табл. 1) дає можливість оцінити чинники диференціації умов життя СН в індивідуальному, локальному та регіональному “зрізах”. Така багаторівнева система оцінки дозволяє, на наш погляд, якнайширше представити оцінні передумови і чинники, що диференціюють життєдіяльність у сільській місцевості як на рівні домогосподарства, так і на рівні окремого селища або адміністративного регіону. Такий підхід вивчення умов і чинників життя СН на різних територіально-таксономічних рівнях дозволяє, на нашу думку, проаналізувати вплив чинників (та їх “вагу” впливу) на формування комплексу життєвих умов СН і, відповідно, диференціювати заходи щодо ефективного покращення ЯЖ і добробуту СН.

У другому розділі “Суспільно-географічні аспекти формування і оцінки умов життєдіяльності сільського населення регіону” досліджені просторові аспекти диференціації сільського життєвого середовища, виявлені специфічні риси життєдіяльності сільського і міського населення регіону.

Сільська місцевість характеризується певними особливостями, що зумовлюють її специфічний розвиток, функціонування і, відповідно, детермінують життєдіяльність населення на цих територіях. Серед цих особливостей найбільш характерними є такі:

- майже “континуальний” характер сільської місцевості - її межі, фіксовані адміністративним поділом країни, охоплюють територію близько 90% від загальної площі суходолу країни;

- значна залежність виробництва від природних та екологічних характеристик території;

- певна обмеженість сфер докладання праці (більшою мірою це руральні та напівруральні галузі сільськогосподарського виробництва);

- значно менші розміри сільських поселень, порівняно з міськими, що зумовлює нижчий рівень забезпеченості закладами соціальної інфраструктури і, відповідно, обмеженість можливостей задоволення матеріальних та нематеріальних потреб сільських жителів;

- більш низький рівень соціального та культурно-побутового обслуговування.

Диференціація УЖ СН і ЯЖ в цілому спостерігається на різних рівнях: 1) індивідуальному (в межах окремого селища, від домогосподарства до домогосподарства); 2) локальному (в межах сільради або адміністративного району, від селища до селища); 3) регіональному (в межах обласного регіону, від району до району, між містами та сільською місцевістю регіону тощо).

Акцентуємо, що контрастність змін у ЯЖ неоднакова в залежності від масштабу охоплення території (рівня) і найбільші контрасти (за окремими показниками в десятки разів) спостерігаються на регіональному рівні між міською та сільською місцевістю. Диспропорції у забезпеченні відповідними УЖ загострюють кризові явища у соціально-демографічній сфері, перш за все сільської місцевості.

Аналіз специфічних рис життєдіяльності населення у сільській та у міській місцевості дозволив встановити досить значні відмінності в умовах праці у суспільному секторі, особистому господарстві, наявних доходах та бюджеті вільного часу і т.д. Серед основних позицій, що детермінують відміни у ЯЖ СН регіону, в результаті проведених досліджень виділено такі:

- переважно фізична низькокваліфікована праця в первинному секторі і практично не регламентований і не лімітований робочий час, доходи в цілому менші середньо-регіональних, високий рівень бартерних оплат, сезонні коливання в доходах

- особисте господарство - один з провідних видів діяльності, є майже у всіх жителів сільської місцевості, праця в особистому господарстві неформалізована і не лімітована, практично відсутній вільний час, особливо в літній період

- слаборозвинутий побут значної частки населення і низький рівень централізованого забезпечення комунальними послугами, необхідність самостійного створення та відтворення комунальних послуг, низька концентрація, іноді значна віддаленість основних об'єктів соціальної інфраструктури;

- значна частка природних та квазіприродних екосистем, напівприродних агроландшафтів, невисока частка земель під забудовою, кращі характеристики стану довкілля, але слаборозвинена екологічна інфраструктура;

- дисперсний характер розселення з низькою густотою населення;

- багатодітність в сім'ї та більший природний приріст, значний міграційний відтік населення, у віковій структурі підвищена частка осіб похилого віку.

- обмеженість видів та низька якість медичних послуг, що надаються населенню, низька концентрація, іноді значна віддаленість основних медичних закладів, рівень захворюваності нижчий, але рівень смертності (в тому числі дитячої) вищий, ніж в містах.

- характерна висока мобільність населення та постійні маятникові міграції значної частки населення.

- певна обмеженість у можливостях організації дозвілля та задоволенні духовних потреб, натомість більша просторова та часова доступність природних місцевих рекреаційних об'єктів.

- наявні можливості для отримання дошкільної та середньої освіти, для отримання інших освітніх послуг необхідний виїзд до міста або заочне навчання;

- низький рівень задіяності в суспільно-політичних подіях, обмежені можливості доступу до зв'язку та інформації.

У третьому розділі “Особливості просторової диференціації умов життєдіяльності у сільській місцевості Херсонської області” представлені результати дослідження ресурсно-екологічних передумов, соціально-економічних факторів геопросторової неоднорідності життєдіяльності СН в Херсонській області, визначені закономірності просторової диференціації сільського життєвого середовища і перспективи поліпшення УЖ населення в контексті регіонального розвитку.

Зміни чисельності населення - найважливіший показник, який характеризує реакцію суспільства на соціально-економічні та екологічні умови існування. Ми вважаємо, що динаміка чисельності населення є головною “інтегральною” ознакою що свідчить про відносну різницю в ЯЖ. Тобто, за умови відносно високої ЯЖ будуть спостерігатися кращі показники формування чисельності населення.

Таким чином, дослідження геодемографічного процесу в області та її регіонах дозволить показати територіальні відміни у ЯЖ СН. Зауважимо, що скорочення населення, притаманне більшості адміністративних одиниць Херсонської області, має певні територіальні особливості.

Загалом просторові зміни процесів формування чисельності населення відбуваються у напрямку „Центр-Периферія” таким чином:

1. Відбувається зменшення показників народжуваності та зростає смертність, як наслідок - зростають показники депопуляції.

2. Близькі до нульових або навіть позитивні характеристики сальдо міграцій поступово змінюються різко від'ємними значеннями.

Фактично відбувається перерозподіл чисельності населення між периферійними східними та північними районами області на користь західних, в яких навіть спостерігається зростання чисельності населення. Ці процеси мають доволі чітку і довготривалу тенденцію. Проведені дослідження свідчать про стійкий “рух” населення з півночі та сходу області до її південного заходу

В якості гіпотези було обрано наступну тезу: із зростанням відстані до обласного центру показники формування населення погіршуються, а показники скорочення чисельності населення збільшуються. Для перевірки гіпотези виконано кореляційний аналіз між показниками формування населення та топологічною відстанню до обласного центру - м. Херсону.

Проведений кореляційний аналіз (табл. 2) дозволив зробити висновки, які, на наш погляд, підтверджують гіпотезу про зміни показників формування населення по мірі зростання відстані до м. Херсона. Встановлено сильний кореляційний зв'язок між показниками зовнішньорегіональних міграцій, показником загального сальдо міграцій і загальним показником формування чисельності населення.

Таким чином, в Херсонській області спостерігається наступна тенденція - із збільшенням відстані до обласного центру відбувається погіршення показників формування населення, зокрема, різко зростає негативне сальдо міграцій, а також сальдо внутрішніх міграцій, смертність, і як наслідок, депопуляція (хоча останні три показники мають середню значущість зв'язку). Спостерігається також тенденція в зниженні показників народжуваності по мірі збільшення відстані до обласного центру, але її значення доволі слабкі. Проведений кореляційно-регресивний аналіз дозволив встановити, що найбільшу роль у формуванні чисельності населення області у сучасний період відіграють механічні рухи населення. Це потребує особливої уваги дослідників саме до міграційних процесів та їх складових. На нашу думку, виявлені та проаналізовані демографічні процеси сьогодення, потребують внесення певних коректив у програму демографічної політики країни або регіонів. Стимулювання лише народжуваності не зможе стабілізувати чисельність населення, особливо в периферійних районах регіону.

Проведений аналіз тяжіння населення Херсонської області виявив стрімке зрушення на південний захід, майже незмінним вектором. При цьому темпи зміни центру СН відрізняються більшою швидкістю. Суспільно-географічна інтерпретація виявлених явищ є, на наш погляд, такою:

1. Виходячи з тези “населення голосує “ногами”, вважаємо, що тяжіння населення області на південний захід відображає реальні переваги заходу та півдня області в ЯЖ. Це пов'язано перш за все із наявністю в цій частині області адміністративного центру області та міських агломерацій.

2. Тренд населення в цілому не пов'язаний із сучасними трансформаційними процесами на селі. Вони лише прискорили процеси зменшення демографічної ролі периферії півночі та сходу області. Попередні дослідження показують, що вищезгадана тенденція спостерігалась ще з часів перепису 1959 року.

Стосовно тяжіння СН до міського, то ми вважаємо, що розвиток сільської місцевості (принаймні в Херсонській області) все більше залежить від соціально-економічних процесів, осередками яких є міста. Попередній період колонізації (господарського освоєння), коли поширювалась мережа сільських населених пунктів скінчився, і зараз, під домінуючим впливом суспільних чинників йде пристосування сільської місцевості до реалій сьогодення.

Дослідження геопросторової неоднорідності сільської місцевості Херсонської області здійснювалось за допомогою математико-статистичного аналізу. В якості вихідних даних нами використана така статистична інформація в розрізі адміністративних районів Херсонської області: х₁-бонітет ґрунтів, х₂ - лісистість території (у %), х₃-розораність, х₄-водні ресурси в структурі природно-ресурсного потенціалу території, х₅-відносне транспортно-географічне положення, х₆ - спеціалізація рослинництва, х₇ - товарність рослинництва, х₈ - частка СН (у %), х₉ - частка СН, що мешкає у великих селах (у %), х₁₀ - композитне суспільно-географічне положення (СГП) (у балах), х₁₁ - частка населення, що працює за межами села (у %), х₁₂ - середній розмір села (осіб), х₁₃ - частка зрошуваних земель (у %), х₁₄ - середня заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств за 2002-2006 рр. (нормована), х₁₅ - частка нових житлових будинків, х₁₆ - сальдо міграцій в сільській місцевості за 2002-2006 рр., х₁₇ - середньорічні темпи змін чисельності СН (1989-2006 рр.).

За результатами регресійного аналізу встановлено, що ознаками, які виявились найбільш вагомими, є: відносне транспортно-географічне положення та композитне СГП (табл. 3). Безумовно, кожний з цих факторів є вагомою ознакою інтегрального СГП, але вони уточнюють місцеположення адміністративних одиниць, надаючи положенню більшої конкретики.

Залежність між змінами вказаних вагомих показників та густотою СН на сільськогосподарські угіддя виглядає наступним чином:

у=-6,02х₅+7,93х₁₀+21,38,

де у - демографічне навантаження на одиницю сільськогосподарських земель, осіб/км²;

х₅ - відносне транспортно-географічне положення (топологічні відстані до обласного центру);

х₁₀ - композитне СГП (в балах, центральне - 4, полупериферійне - 3, периферійне - 2, глибинне - 1).

Зауважимо, що показник відносного транспортно-географічного положення працює як “реактивний” (зворотній чинник) і демонструє наступну закономірність: із зростанням відстані від м. Херсону падає густота СН та демографічне навантаження на сільськогосподарські угіддя. Ця тенденція є характерною як для Лівобережжя Херсонської області із високим показником зрошення, так і для Правобережжя (з незначним зрошенням).

Композитне СГП має прямий зв'язок з показником густоти населення. Наявність цього зв'язку демонструє наступну закономірність: із покращенням положення, нарощуванням центральності зростає густота населення і, як наслідок, - демографічне навантаження на земельні ресурси.

Таким чином відзначимо, що в сучасний період головним чинником, що впливає на розвиток сільської місцевості є суспільно-географічний, і, що важливо, - найбільшу вагу має фактор місця.

За вказаними вище даними проведена типізація регіонів Херсонської області з наступним районуванням за особливостями розвитку сільської місцевості. Особливості сільської місцевості дозволяють виділити три мезорайони, які відрізняються за розташуванням, територією, адміністративним складом та специфічними факторами, що визначають УЖ СН.

Південно-західний район (Тип І). До його складу входять Білозерський, Цюрупинський, Голопристанський, Скадовський райони, Херсонська та Новокаховська міськради. Знаходиться в межах найбільшого впливу міських поселень. Відрізняється найвищими показниками ЯЖ СН, про що свідчить середній розмір сільського поселення - від 730 осіб в Скадовському районі до 1303 в Цюрупинському. Для цього району також найвища в області лісистість, частка нових житлових будинків в сільській місцевості, незначне скорочення, а в Херсонській міськраді - навіть збільшення СН.

Південно-східний район (Тип ІІ) включає Каховський, Чаплинський, Каланчацький, Новотроїцький, Генічеський та Іванівський райони. Головною ознакою цього регіону Херсонської області є високий показник зрошення (Північнокримський та Каховський канали). Середня людність сільських поселень коливається у межах, близьких до середньообласного показника (660 осіб). Так, цей найважливіший показник розвитку сільської місцевості коливається від 395 осіб в Іванівському районі до 756 в Каховському.

Північно-східний район (Тип ІІІ). Складається із Бериславського, Великоолександрівського, Високопільського, Нововоронцовського, Горностаївського, Великолепетиського, Нижньосірогозького та Верхньорогачицького районів Херсонської області, які компактно розташувалися на півночі правобережної та північному сході лівобережної частини області. Відрізняється найменшими показниками чисельності, густоти населення, демонструє найгірші в області показники формування населення.

Для групування чинників функціонування сільської місцевості, редукції великої кількості статистичних показників, найбільш дієвим є факторний аналіз, результати якого дозволили виділити 4 групи факторів, які в цілому накопичують 85% відсотків вихідних даних.

Фактор перший - “демографічно-позиційний”. Включає в себе наступні ознаки: відносне географічне положення (топологічна відстань до обласного центру) та СГП (центральне, субпериферійне, глибинне, периферійне), оцінене нами в балах. Ці дві ознаки формують так звану “позиційну” підгрупу першого фактора. Друга підгрупа об'єднує демографічні характеристики СН (зміна чисельності населення та сальдо міграцій), а також сильно пов'язану із демографічною особливістю місцевості розселенську ознаку - середню людність села.

Друга група чинників - “соціально-економічна”. Включає в себе ознаки: частка міського населення, розмір середньої плати в сільському господарстві (2002-2005 рр.) та обсяги введення житла на одну особу (середньозважений показник за 2002-2005 рр.) і частка працездатного СН, працюючого в містах (у %).

Третя група чинників - “водно-меліоративна”. Включає в себе дві, в значні мірі пов'язані ознаки: частка водних ресурсів в структурі природно-ресурсного потенціалу та частка зрошувальних сільськогосподарських земель.

Четверта група - “грунтово-виробнича”. Об'єднує чинники, які в значній мірі визначають життя сільської місцевості,і зумовлюють потребу в трудових ресурсах: бонітет ґрунтів та пов'язані із ним виробничі ознаки сільського господарства, а саме - спеціалізацію та товарність виробництва.



ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі з позицій суспільно-географічної науки досліджено умови, фактори, чинники та закономірності територіальної диференціації УЖ СН регіону.

В результаті проведених досліджень сформульовано такі висновки:

1. Основою організації процесів розвитку та відтворення життєдіяльності населення, становлення певного життєвого циклу є конкретна територія з певним комплексом ознак, які є динамічними, дуже часто суб'єктивно оцінюваними різними особистостями. Простір життєдіяльності акумулює в собі не тільки об'єктивні чинники територіальної диференціації ЯЖ населення, але і виступає передумовою формування суб'єктивних оцінок тих чи інших аспектів життя. Відповідно, оцінка специфічних рис, особливостей УЖ і життєвого середовища є “базисом” подальшої оцінки ЯЖ певних територіальних спільнот.

2. Територіальна диференціація УЖ СН пояснюється сукупною дією численних умов та факторів. Вважаємо, що основною реакцією суспільства на зміни якісних характеристик життя є динаміка населення. Тому, на наш погляд, багаторічні тренди чисельності (відповідно і густоти) населення є результуючою ознакою ЯЖ населення регіону.

3. Природно-ресурсні та екологічні передумови сприяють господарському освоєнню території та не мають суттєвої внутрішноьрегіональної диференціації. Головним лімітуючим фактором серед природно-екологічних в сучасній системі сільського розселення залишається наявність водних ресурсів.

4. Погіршення показників формування СН відбувається у напрямку „Центр - Периферія”. Проведений кореляційно-регресивний аналіз дозволив встановити, що найбільшу роль у формуванні чисельності населення області у сучасний період відіграють механічні рухи населення.

5. Виявлена закономірність тяжіння населення області (особливо сільського) на південний захід відображає реальні переваги заходу та півдня області в ЯЖ. За результатами регресійного аналізу встановлено, що ознаками, які виявились найбільш вагомими, є: відносне транспортно-географічне положення та композитне СГП.

Причому, показник відносного транспортно-географічного положення працює як “реактивний” (зворотній чинник) і демонструє наступну закономірність: із зростанням відстані від м. Херсону падає густота СН та демографічне навантаження на сільськогосподарські угіддя. Композитне СГП має прямий зв'язок з показником густоти населення і виявляє закономірність зростання густоти СН із покращенням положення і нарощуванням центральності.

6. Сучасні тенденції розвитку сільської місцевості Херсонського регіону дозволяють відзначити значні територіальні відмінності у геодемографічних процесах, аграрному виробництві, інфраструктурному забезпеченні та антропогенній трансформації довкілля, що, відповідно, вимагає суттєвої диференціації заходів соціальної та економічної політики в сільській місцевості.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Машкова О. В. Умови і чинники територіальної диференціації якості життя сільського населення / Ольга Машкова // Географія і сучасність. Наук. часопис нац. пед. ун-ту ім. М. Драгоманова. - Київ, 2007. - Вип.18. - C. 145-151.

2. Машкова О. Специфічні риси умов життєдіяльності сільського і міського населення регіону / Ольга Машкова // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту : зб. наук. пр. - Чернівці : Рута, 2007. - Вип. 361 : Географія. - С.130-138.

3. Мальчикова Д. Вплив функціональних особливостей територіальних систем сільського розселення на якість життя населення / Д. Мальчикова, О. Машкова // Часопис соціально-економічної географії : зб. наук. пр.- Харків : “ЕКОГРАФ”, 2007. - Вип. 3(2) - С.188-190. (Особистий внесок здобувача полягає в аналізі впливу умов життя і праці людей в сільській місцевості на формування способу життя).

4. Машкова О. В. Суспільно-географічний аналіз наукових підходів дослідження категорії “якість життя” / Ольга Машкова // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту імені М. Коцюбинського. Серія : Географія. - Вінниця, 2008 - Вип. 1. - С.108-114.

Статті в інших наукових виданнях:

5. Машкова О. В. Просторові аспекти якості життя у сільській місцевості /Ольга Машкова // Географія в інформаційному суспільстві : зб. наук. пр. у 4-х т. - К.: ВГЛ «Обрії» , 2008. - Т. 2. - 2008. - С.339-340.

6. Машкова О. Проблема оцінювання рівня життя сільського населення /Ольга Машкова // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення : зб. наук. пр. - Херсон : ПП Вишемирський, 2005. - С. 213-215.

7. Машкова О. В. Суспільно-географічні відношення і зв'язки формування якості життя населення /Ольга Машкова // Регіональні проблеми України : географічний аналіз та пошук шляхів вирішення : зб. наук. пр. - Херсон : ПП Вишемирський, 2007. - С. 169-173.

8. Пилипенко І. Просторова оцінка змін чисельності сільського населення / І. Пилипенко, О. Машкова , В. Тихончук // Наук. записки Херсон. відділу Укр. геогр. товариства. - Вип.4. - Херсон : Вишемирський В. С., 2008. - С. 70-82.

Матеріали наукових конференцій

9. Машкова О. Поняття якості життя в історичному аспекті / Ольга Машкова// Розвиток географічної думки на півдні України : проблеми і пошуки: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Мелітополь, 27-28 вересня 2006р.) / М-во освіти і науки, Мелітопольський держ. пед. ун-т. - Мелітополь : Вид-во “Мелітополь”, 2006. - С. 179-185.

10. Машкова О. В. Районування Херсонської області за рівнем захворюваності сільських жителів як один з підходів визначення якості життя сільського населення / Ольга Машкова // Регіон-2007 : стратегія оптимального розвитку : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 17-18 квітня 2007 р.) / М-во освіти і науки, Харк. нац. ун-т. ім. В. Н. Каразіна. - Харків: ХНУ, 2007. - С. 175-176.

11. Машкова О. В. Просторова диференціація складових рівня життя населення у міській та сільській місцевостях / Ольга Машкова // Наукова парадигма географічної освіти України ХХІ столітті : зб. наук. статей ІІІ Міжвузівської наук.-практ. конф. (Донецьк, 19 грудня 2007 р.) /. М-во освіти і науки, Донецьк. інс. соц. освіти. - Донецьк : ДІСО, 2007. - С.275-281.

12. Машкова О. В. Сільська місцевість : специфіка розвитку та оцінювання якості життя / Ольга Машкова // Проблеми розвитку депресивних регіонів : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Ніжин, 25-26 квітня 2007 р.) / М-во освіти і науки, Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин : ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2007. - С. 63-65.

Размещено на Allbest.ru

...