Сезонні умови латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах

Размещено на http://www.allbest.ru/

національна академія наук україни інститут географії

СЕЗОННІ УМОВИ ЛАТЕРАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН У ПОЛІСЬКИХ ЛАНДШАФТАХ

11.00.01 - фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Голубцов Олександр Григорович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі ландшафтознавства Інституту географії Національної академії наук України.

Науковий керівник _ кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Сорокіна Людмила Юріївна, Інститут географії НАН України.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, старший науковий співробітник Тютюнник Юліан Геннадійович, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України, професор;

кандидат географічних наук, доцент Барановська Ольга Віталіївна, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, доцент.

Захист відбудеться «3»липня_2009р. о 14_ год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.163.02 Інституту географії НАН України за адресою: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 44.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту географії НАН України за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 44.

Автореферат розісланий «__»_________2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат географічних наук, В.І. Передерій старший науковий співробітник.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Надходження забруднюючих речовин у ландшафти пов'язане, головним чином, з господарською діяльністю людини. Такі забруднення можуть бути локальними (наприклад, геохімічні аномалії свинцю поблизу транспортних шляхів), мати регіональний характер (високий вміст нітратів або пестицидів у межах агроугідь) або глобальний, яким є забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС радіонуклідами значних територій, у тому числі, за межами України. Причому навіть незначні об'єми забруднюючих речовин, зокрема, важких металів, через геохімічні особливості деяких поліських ландшафтів можуть спричинити серйозні геоекологічні проблеми.

Для моніторингу і мінімізації хімічного забруднення важливо знати не лише загальні закономірності просторового перерозподілу забруднювачів, а й мінливість протягом року шляхів і механізмів їхньої міграції. Оцінка гідротермічних станів ландшафтів з точки зору прогнозу формування міграційних потоків дає можливість сформулювати рекомендації щодо способів ефективного подолання негативних наслідків хімічного забруднення територій локального або, навіть, регіонального рівня, а також щодо вирішення управлінських питань у галузі охорони природи і моніторингу стану навколишнього природного середовища.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відділі ландшафтознавства Інституту географії НАН України і пов'язана з виконанням держбюджетних тем «Принципи, критерії та методи оцінювання ландшафтів для оптимізації природокористування в Україні», № держреєстрації 0105U000890 (2005-2007рр.) і «Методологія і методика дослідження ландшафтів як основи земельного кадастру України», № держреєстрації 0108U001144 (2008-2010рр.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження - визначити сезонні умови та закономірності латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах (на прикладі Київського і Чернігівського Полісся).

Досягнення мети передбачало виконання таких завдань:

- визначити теоретичну і методологічну основу дослідження;

- розробити методику дослідження;

- визначити індикативні показники і характеристики для з'ясування умов латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах;

- інвентаризувати інформацію про ландшафтну структуру, ландшафтно-геохімічні і ландшафтно-геофізичні властивості, антропогенні зміни та хімічне забруднення досліджуваної території (на прикладі ключових ділянок);

- провести системний (комплексний) аналіз природних умов і антропогенних трансформацій досліджуваної території;

- встановити закономірності формування та визначити сезонні варіанти міграційної структури поліських ландшафтів (на прикладі ключових ділянок);

- провести експериментальні роботи для перевірки виявлених сезонних особливостей латеральної міграції забруднювачів у ландшафтах;

- опрацювати пропозиції щодо практичного впровадження одержаних результатів.

Об'єктом дисертаційного дослідження є ландшафти поліського типу, що розглянуті на прикладі Київського і Чернігівського Полісся. У Київському Поліссі ключовою ділянкою є Димерський комплексний географічний стаціонар Інституту географії НАНУ, на території якого представлені ландшафтні комплекси моренно-водно-льодовикових рівнин із розвиненою ерозійною мережею і надзаплавних терас; у Чернігівському Поліссі - ключова ділянка «Щорс» із ландшафтними комплексами моренно-водно-льодовикових рівнин, давніх прохідних долин, надзаплавних терас і заплав.

Предмет дослідження - сезонні умови, особливості і просторові закономірності латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах.

Методи дослідження - експедиційні методи ландшафтознавчої і ландшафтознавчо-геохімічної зйомки, стаціонарні і напівстаціонарні ландшафтознавчо-геофізичні та -геохімічні. Експериментальні роботи для відслідковування міграції хімічних елементів здійснено з використанням штучних сорбентів. Лабораторний аналіз відібраних зразків ґрунту здійснено рентген-флюоресцентним і спектрофотометричним методами. Комп'ютерне опрацювання просторових даних проведене з використанням картографічних методів, методів ГІС-аналізу.

Вихідні матеріали. Основою роботи є дані, отримані автором під час польових і напівстаціонарних досліджень на ключових ділянках. Використано результати робіт науковців відділу ландшафтознавства Інституту географії НАНУ, зокрема, багаторічних ландшафтознавчо-геофізичних і ландшафтознавчо-геохімічних досліджень на Димерському комплексному географічному стаціонарі, отриманих В.Т. Гриневецьким, Л.М Шевченко, В.М. Чехнієм, М.Ф Петровим, М.В Давидюком; результати регіональних досліджень у Київському і Чернігівському Поліссі, отриманих О.М. Мариничем, В.С. Давидчуком, Л.Ю. Сорокіною, О.М. Петренком, Р.Ф. Зарудною; матеріали великомасштабного агрохімічного обстеження ґрунтів у Щорському районі Чернігівської області надані Чернігівським Центром «Облдержродючість»; дані метеорологічних спостережень за 2006_2007 роки на метеостанціях «Щорс», «Київ», «Тетерів», «Чорнобиль».

Наукова новизна одержаних результатів:

у теоретичному аспекті - обґрунтовано застосування поняття «стан ландшафту» для моделювання різночасових міграційних обстановок; визначено поняття «сезонні варіанти міграційної структури ландшафтів» як характеристики просторово-часової диференціації території за умовами латеральної міграції забруднювачів;

у методичному аспекті - розроблено алгоритм інтегрального оцінювання показників і характеристик ландшафтної структури, ландшафтно-геофізичних і ландшафтно-геохімічних умов території; опрацьовано методику встановлення сезонних умов латеральної міграції забруднюючих речовин із застосуванням ГІС-технологій; створено комп'ютерні моделі сезонних варіантів міграційної структури ландшафтів у межах ключових ділянок;

у регіональному аспекті - виявлено сезонні умови, закономірності та особливості латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах - на ключових ділянках Київського і Чернігівського Полісся;

у прикладному аспекті - запропоновано методичні підходи щодо проведення різночасового контролю вмісту забруднювачів (важких металів) із використанням штучних сорбентів; виконано геоекологічну оцінку забруднення територій сільських населених пунктів і обґрунтовано підходи для організації моніторингу забруднень локального рівня.

Практичне значення одержаних результатів полягає у встановленні сезонних умов латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах. Результати дослідження у Київському і Чернігівському Поліссі можуть бути коректно екстрапольовані на поліські ландшафти інших фізико-географічних областей Українського Полісся з урахуванням регіональних особливостей. Виявлені закономірності є основою для планування природоохоронних заходів на локальному рівні, у тому числі, для удосконалення геоекологічного моніторингу територій, вирішення управлінських питань у галузі охорони навколишнього природного середовища, пов'язаних із аварійним забрудненням територій. Результати дисертаційного дослідження використані відділом з питань надзвичайних ситуацій Щорської райдержадміністрації Чернігівської області для планування моніторингу хімічного забруднення, а також Чернігівським центром «Облдержродючість» для вдосконалення агрохімічного обстеження та оцінки ґрунтів (отримано довідки про впровадження).

Особистий внесок здобувача. Проведені ландшафтознавчі і ландшафтознавчо-геохімічні експедиційні дослідження на ключових ділянках, визначені детальна ландшафтна структура та антропогенні зміни ландшафтів ключової ділянки у Чернігівському Поліссі, уточнена структура ландшафтів та досліджено сучасний характер використання ландшафтів ключової ділянки у Київському Поліссі. За опрацьованою автором методикою визначено сезонні варіанти міграційної структури ландшафтів. Проведено експериментальні роботи щодо відслідковування сезонних особливостей латеральної міграції забруднювачів, для чого вперше використано штучні сорбенти.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались та обговорювались на Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів, присвяченій 155-річчю В.О.Домгера (Дніпропетровськ, 2006), Міжнародній молодіжній науковій конференції «Гірські території - екологічні проблеми міст», (Єреван, Вірменія, 2007), Х З'їзді Українського географічного товариства (Київ, 2008), Міжнародній науковій конференції «Проблеми розвитку наук про Землю в баченні молодих науковців» (Київ, 2008), І Міжнародній науково-практичній конференції «Озера та штучні водойми України: сучасний стан й антропогенні зміни» (Луцьк, 2008), Міжнародній конференцій «Ландшафтні читання, присвячені 90-річчю Г.Є.Гришанкова» (Сімферополь, 2008), Науково-практичній конференції, присвяченої 30-річчю навчальної і наукової діяльності Чорногірського географічного стаціонару Львівського національного Університету імені Івана Франка «Природні комплекси й екосистеми верхів'я ріки Прут: функціонування, моніторинг, охорона» (Львів-Ворохта, 2009).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 11 робіт, загальним обсягом 4,07 др.арк. з них 5 статей у виданнях, включених ВАК України до фахових.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку літератури, додатків, загальним об'ємом 245 стор., у тому числі 155 сторінок тексту, 42 рисунки, 11 таблиць, 2 додатки. Список літератури включає 208 найменувань.

ландшафт сезонний міграція забруднюючий

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Досвід вивчення та теоретичні основи дослідження сезонних умов латеральної міграції забруднюючих речовин у ландшафтах. Дослідження латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах набули особливої актуальності у зв'язку із необхідністю встановлення закономірностей вторинного просторового перерозподілу радіоактивних елементів після аварії на Чорнобильській АЕС (В.С. Давидчук та ін., 1989, 1994; В. Г. Линник, 1990). Цей досвід використано при розробці методики оцінювання сучасного стану природних і змінених ландшафтно-геохімічних систем (Л.Л. Малишева, 1992, 1999), яку успішно застосовано при ландшафтознавчо-геохімічному прогнозуванні перерозподілу ймовірних забруднювачів (радіонуклідів та інших) у 30-ти кілометрових зонах Хмельницької, Рівненської АЕС (Л.Л. Малишева, Л.Ю. Сорокіна, С.В. Гайдай та ін., 2003; L. Malysheva, L. Sorokina, A. Galagan ets., 2005), а також для оцінки геоекологічного стану територій (В.Г. Потапенко, 1996; О.В. Аріон, 1997, С.В. Гайдай, 2006 та інші). Широкий спектр обґрунтувань ландшафтознавчо-геохімічних оцінювань та геоекологічне вивчення міських ландшафтів, зокрема м. Києва, виконані Ю.Г. Тютюнником (1996, 2002). Здійснено ландшафтознавчо-геофізичне дослідження латеральних речовинних потоків правобережної частини Полісся на основі потенційно-енергетичного аналізу гіпсометричної поверхні для виявлення градієнтів, як головної умови формування потоків (Н.В. Пазинич, 2005).

Перебіг міграційних процесів змінюється не лише у просторі - у ландшафтах, а й у часі - залежно від динамічних ландшафтно-геофізичних параметрів. Тому для визначення напрямків та інтенсивності міграційних потоків хімічних елементів є важливим досвід ландшафтознавчо-геофізичних досліджень (В.А.Фриш, 1974, 1976; А.А.Краукліс, 1979; І.І.Мамай, 1980, 2005; А.Г.Ісаченко, 1985, 1991, І.І.Дудник,1985; Н.Л.Беручашвілі, 1986; 1991; К.М.Дьяконов, 1988; R.Koitzsch, R.Gьntner, 1990; K.Kaden u.a., 1999). В Україні такі роботи належать Г.П.Міллеру, 1974; Б.П. Мусі, 1982; В.Т.Гриневецькому, В.І.Олещенку, 1975; В.Т.Гриневецькому, Л.М.Шевченко, 1984, 1988, 1990; В.Т.Гриневецькому, О.М.Мариничу, Л.М.Шевченко, 1994; В.М.Петліну, 1998; В.М.Чехнію, 2003. Вивчення змін міграційних процесів у часі під впливом гідротермічних передумов, шляхом спостережень за фізичними станами типових ландшафтних комплексів Київського Полісся проводиться на Димерському комплексному географічному стаціонарі Інституту географії НАН України (В.Т.Гриневецький та ін., 1994). Особливу увагу у цих дослідженнях приділено динаміці геохімічних параметрів ландшафтних комплексів.

Київське і Чернігівське Полісся зазнає техногенного тиску, що супроводжується хімічним забрудненням територій радіоактивними елементами (137Cs, 90Sr, ін.), важкими металами (Pb, Cd, As, Cu, Zn, ін.), нафтопродуктами, пестицидами, сполуками азоту, поверхнево активними речовинами. Тому надалі під забруднюючими речовинами розумітимемо саме ці елементи і сполуки. Експериментальні дослідження виконані нами для аналізу вмісту в ландшафтних комплексах, перш за все, важких металів (Pb, Cu, Zn). Ландшафтознавче вивчення проблем хімічного забруднення і міграції забруднювачів у ландшафтах даної території пов'язане передусім із дослідженнями перерозподілу радіонуклідів (В.С.Давидчук та ін., 1994, Е.В.Соботович, 2002). Проводились роботи щодо з'ясування вмісту і форм знаходження важких металів у ґрунтах (Е.Я.Жовинський, 2002, А.І.Самчук, І.В.Кураєва, 2006). Виконана ландшафтознавчо-екологічна оцінка Чернігівської (О.В.Барановська, 1997) та Київської (Н.В.Петрина, 2000) областей, у тому числі їхніх поліських частин. Загальне уявлення про склад і джерела забруднюючих речовин територій дають дані моніторингу навколишнього середовища, що здійснюється відповідними установами. Проте вивченість Київського і Чернігівського Полісся щодо хімічного забруднення з позицій ландшафтознавства залишається недостатньою.

Закономірності латеральної міграції забруднюючих речовин з точки зору їх залежності від зміни гідротермічних та аеродинамічних обстановок у ландшафтах у згаданих роботах майже не розглядаються. Тому мета дослідження полягала у поєднанні власне ландшафтознавчого і у його межах ландшафтознавчо-геохімічного і ландшафтознавчо-геофізичного підходів для визначення перерозподілу у просторі забруднюючих речовин. Встановлення сезонних умов латеральної міграції забруднювачів ми ґрунтуємо на урахуванні особливостей ландшафтної структури, її антропогенних трансформацій, ландшафтно-геохімічних умов території (В.С. Давидчук та ін., 1994; Л.Л. Малишева, 1999), а також мінливості протягом року ландшафтно-геофізичних умов, які зумовлюють зміни міграційних обстановок.

Проявом просторового обміну речовин, що спричинює їхню диференціацію між ландшафтними комплексами, є латеральна міграція - переміщення хімічних елементів і сполук із горизонтальними водними потоками - поверхневим і підземним стоком, а також повітряними потоками. Як моделі, що описують ландшафтно-геофізичні передумови міграційної обстановки, використовується поняття станів ландшафтів (Н.Л. Беручашвілі, 1991, І.І. Мамай, 2005). У центрі уваги нашого дослідження - сезонні стани ландшафтів. При цьому міграційні процеси визначаються проявом протягом кожного сезону певних внутрішньосезонних, зокрема, погодних станів ландшафтів, що ідентифікуються за сукупністю метеопоказників.

Залежно від зміни протягом року станів ландшафтів міграційна структура ландшафтів має часову варіантність, зокрема, сезонну. Сезонні варіанти міграційної структури ми розглядаємо як сукупність ландшафтних комплексів, поєднаних латеральними речовинними потоками, кожен з яких протягом сезону є однорідним за певною фазою та інтенсивністю ландшафтно-геохімічних процесів (мобілізації-транспортування-акумуляції забруднюючих речовин). Ландшафтна структура території для встановлення сезонних варіантів міграційної структури змодельована на основі виділення генетико-морфологічного типу ландшафтної конфігурації (М.Д.Гродзинський, 2005), деталізованої до рангу підурочищ. При цьому ландшафтні комплекси розглядаються як природні утворення із певним ступенем антропогенної трансформації. Класифікація складових міграційної структури ґрунтується на виділенні зон переважної акумуляції, різної інтенсивності винесення і транзиту забруднювачів.

Системний підхід дає можливість застосувати досвід системних інтерпретацій щодо структури ландшафтів, їх функціонування та динаміки для встановлення просторово-часових закономірностей формування та перебігу в них міграційних процесів. Дослідження і аналіз ландшафтних комплексів із урахуванням їхньої складності і цілісності здійснено на основі ландшафтознавчого підходу. Для оцінки умов перерозподілу забруднювачів функціонування ландшафтних комплексів розглянуто з позицій ландшафтознавчо-геохімічного і ландшафтознавчо-геофізичного підходів, методичний арсенал яких складає цілісну систему методів дослідження.

2. Методика визначення сезонних умов латеральної міграції забруднюючих речовин. Загальний алгоритм дослідження представлений на рис.1. Кожен етап передбачає виконання одного із поставлених завдань і складається з визначення теоретичної і методологічної основи, розробки методики дослідження; інвентаризації та інтерпретації ландшафтних, ландшафтно-геохімічних і -геофізичних умов і антропогенних факторів за визначеною сукупністю показників; комплексного аналізу даних про досліджувану територію і визначення закономірностей сезонної латеральної міграції забруднюючих речовин; практичного впровадження одержаних результатів.

Визначальними ландшафтними передумовами перерозподілу речовин є літоморфні ознаки території: інтенсивність латеральних потоків залежить від форм земної поверхні, зростає зі збільшенням показників ухилу поверхні й залежить від властивостей поверхневих відкладів - гранулометричного складу, потужності і характеру підстилаючих порід. Особливе значення мають властивості ґрунту - гранулометричний склад, що визначає його здатність утримувати речовину, змитість, що є показником інтенсивності делювіальних процесів, оглеєння, наявність та розташування торфово-болотяних ґрунтів і торфовищ, що є фактором рухомості або акумуляції хімічних елементів. Сучасний рослинний покрив і його розвиток протягом року є фактором посилення акумуляції хімічних елементів і зменшення інтенсивності їхніх міграційних потоків.

Найважливішими геохімічними характеристиками ґрунту як основного середовища міграції хімічних елементів у ландшафтних комплексах, що впливають на міграційну здатність елементів і можливість утворення певних асоціацій хімічних елементів, є склад типоморфних елементів, вміст хімічних елементів, кислотність/лужність (рН), окисно-відновний потенціал, вміст гумусу, гранулометричний і мінералогічний склад ґрунтів, їхня сорбційна ємність.

Узагальненим представленням ландшафтознавчої інформації про ключові ділянки стали ландшафтні карти, укладені у масштабі 1:10 000 і 1:25 000 за допомогою засобів ГІС-аналізу (програми MapInfo Professional). Легенди ландшафтних карт формувались у табличній формі за уніфікованою формою. Окремими позиціями такі легенди включають геохімічні показники і відомості про антропогенні трансформації ландшафтних комплексів. Як результат аналізу сукупності інформації про кожний ландшафтний комплекс у легенді подано характеристики сезонних варіантів латеральної міграції забруднюючих речовин.

До даних про ландшафтно-геофізичні умови території для аналізування міграційних умов включено показники гідротермічного, аеродинамічного режимів з метою акцентувати увагу на найдинамічніших характеристиках ландшафтних комплексів: коливання температури повітря, поверхні ґрунту і його верхнього кореневмісного шару (0_20см); вологість повітря і ґрунту; кількість, інтенсивність і періодичність атмосферних опадів; показники просторової варіації висоти снігового покриву; режим випадання снігу та сніготанення; вітровий режим.

Моделлю міграційних обстановок є сезонні стани ландшафтів, виділення яких протягом року здійснюється за стійким переходом середньої добової температури повітря через певні межі (00С, 150С) з урахуванням встановлення і сходу стійкого снігового покриву, початку і закінчення заморозків. Температурні інтервали (… _5- такого відтинку часу, що дає можливість екстраполювати виявлені закономірності.

Дослідження сезонних умов латеральної міграції забруднюючих речовин передбачає детальне врахування сукупності факторів впливу на міграційні процеси - 0, 0-5, 5-10, 10-15, …0С) і відповідні часові співвідношення тепла і вологи визначають диференціацію станів всередині кожного сезону. Дослідження сезонних умов латеральної міграції забруднювачів доцільно здійснювати на прикладі „модельних” років і періодів, розкриваючи особливості її протікання через сукупність станів ландшафтів протягом особливостей ландшафтної структури, геохімічних і геофізичних аспектів функціонування і динаміки ландшафтних комплексів. Для отримання достовірних результатів дослідження доцільно здійснювати на локальному рівні, що дає можливість розглянути зазначені фактори у їхньому тісному взаємозв'язку і взаємовпливі. Для детального дослідження обрані ключові ділянки у Київському і Чернігівському Поліссі, які відповідають вимогам ландшафтної репрезентативності, забезпеченості достовірними тривалими ландшафтознавчо-геофізичними або метеоспостереженнями.

На основі системного аналізу показників і характеристик ландшафтних, ландшафтно-геохімічних і ландшафтно-геофізичних умов, антропогенних трансформацій встановлено просторово-часові закономірності латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах, для території ключових ділянок укладено серію прогнозних карт варіантного сезонного перерозподілу забруднювачів. Такий комплексний підхід дає можливість використовувати отримані результати для прогнозування просторового перерозподілу широкого спектру забруднювачів.

3. Ландшафти Київського і Чернігівського Полісся: структура, геохімічна і геофізична характеристика, антропогенні трансформації. Ландшафтна структура Київського і Чернігівського Полісся має багато спільних рис. Тут поширені ландшафтні комплекси межирічних моренно-водно-льодовикових і водно-льодовикових вирівняних або слабонахилених рівнин складених потужними переважно піщаними і супіщаними водно-льодовиковими, моренними відкладами, а також моренні пасма. Домінують дерново-слабо- і середньопідзолисті піщані і супіщані ґрунти, часто оглеєні. Схили таких рівнин мають незначну крутизну, розчленованість ерозійною мережею зростає з поважчанням гранулометричного складу ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід. Характерними також є вирівняні давні долини стоку з дерново-підзолистими, переважно піщаними, у комплексі з оглеєними і болотними ґрунтами у численних западинах; значні ділянки у межах долин заболочені; борові і низькі сирі тераси; заплави із чергуванням підвищених поверхонь із дерновими оглеєними ґрунтами і знижених заболочених із торфовими і болотними ґрунтами (Физико-географическое районирование…, 1968; О.М.Маринич, П.Г.Шищенко, 2006).

Найбільші трансформації поліських ландшафтів пов'язані зі змінами природної рослинності. Варіювання напрямку й інтенсивності міграційних потоків у фітоваріантних комплексах залежить від ступеню зміненості рослинного покриву порівняно з природним станом: найменш інтенсивні потоки на залісених ділянках, найінтенсивніші - у межах угідь, що розорюються. Ландшафтні комплекси зі зміненою літогенною основою (забудова, дамби, кар'єри, транспортні шляхи) є механічними ландшафтно-геохімічними бар'єрами на шляху водних і повітряних міграційних потоків речовин. Ландшафтні комплекси у зонах впливу осушувальних меліорацій піддаються вітровій ерозії.

Поліські ландшафтні комплекси належать переважно до геохімічних класів Н; Н, Н-Fе і Н-Fе. Характерними геохімічними рисами ландшафтних комплексів Н_класу є контроль іоном водню геохімічного режиму і міграції інших хімічних елементів, незначний вміст гумусу (до 3%) і легкий гранулометричний склад ґрунтів, кисла реакція їхніх верхніх горизонтів, низький вміст обмінних катіонів. У ландшафтних комплексах Н, Н-Fе-класу переважають іони водню і двовалентного заліза, ґрунти оглеєні, мають кислу або слабокислу реакцію рН; дернові ґрунти - із високим вмістом гумусу. У ландшафтних комплексах кислого глейового Н-Fе-класу акумулюється значна кількість органічних решток, формується потужний, добре гуміфікований шар торфу, характерні високі показники сорбційної ємності ґрунтового поглинаючого комплексу. Фрагментарно представлені геохімічні класи змішаного типу, зокрема Са|Н_Fе - на ділянках поширення карбонатних порід, де в ґрунтах розвинуте карбонатне оглеєння, вони мають лужну реакцію ґрунтового розчину, містять значну кількість гумусу і обмінних катіонів (Л.Л. Малишева, 2000).

Здійснення латеральної міграції протягом кожного сезону визначається сукупністю внутрішньосезонних станів ландшафтів. Їх наявність і чергування не є сталими кожного року і коригуються погодними умовами, зокрема, з інтенсивним проявом різних процесів, пов'язаних із зливовими дощами, з сильним вітром, різким підвищенням або зниженням температури, сніготаненням тощо.

4. Просторово-часові закономірності сезонних умов міграції забруднювачів у поліських ландшафтах. Формування міграційної структури ландшафтів за зимових сезонних станів ландшафтів визначається пануванням від'ємних температур повітря, промерзанням ґрунтового покриву, атмосферними опадами головним чином у вигляді снігу, встановленням і тривалим збереженням снігового покриву. Це є причиною найменш інтенсивного просторового перерозподілу забруднювачів, які можуть переноситись внаслідок перевіювання снігу або шляхом знесення вітром з оголених ділянок, переважно схилів, при морозних сухих станах ландшафтів.

Виникнення латеральної міграції забруднювачів із водними потоками пов'язане з короткотерміновим підвищенням температури з відтаванням неглибокого верхнього шару ґрунту. Водна латеральна міграція здійснюється за схемою: винесення з вододільних ландшафтних комплексів моренно-горбистих пасом і моренно-водно-льодовикових рівнин, які використовуються під сільськогосподарські угіддя і є переважно знелісеними. Транзит здійснюється у схилових ландшафтних комплексах рівнин, а також, за сприятливих умов (різкого підвищення температури і інтенсивного сніготанення) - в ерозійній мережі. Акумуляція відбувається на низьких поверхнях ландшафтних комплексів водно-льодовикових і алювіальних низовин, заболочених на окремих ділянках, на знижених надзаплавних терасах та вирівняних долинно-водно-льодовикових рівнинах під лісами борового і суборового типу, а також у межах заплавних лучно-болотних ландшафтних комплексів (рис.2А_вклейка).

Протягом весняних сезонних станів ландшафтів необхідним є виділення внутрішньосезонних станів із різними умовами латеральної міграції забруднювачів. Збільшення сонячної радіації і, відповідно, перехід температури повітря через нульову позначку в бік додатних значень і її подальше підвищення зумовлює формування ранньовесняного стану з інтенсивним сніготаненням, відтаванням ґрунту і сходженням талих вод, що посилюється дощовими опадами, із затопленням заплав повеневими водами. Винесення найбільшої інтенсивності спостерігається з зайнятих сільськогосподарськими угіддями територій - ландшафтних комплексів моренно-горбистих пасом і вододільних моренно-водно-льодовикових рівнин з пануванням дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтів. Дещо уповільнене - з водно-льодовикових і давньоалювіальних рівнин, головним чином, їхніх крайових похилих частин. Піщані відклади, якими переважно складені ці ландшафтні комплекси, і поширені тут лісові масиви здатні істотно затримувати водні потоки і накопичувати вологу разом із хімічними елементами. Інтенсивний транзит хімічних елементів властивий для ландшафтних комплексів схилів названих рівнин і ерозійної мережі (лощини, балки і яри). Акумуляція відбувається на знижених поверхнях ландшафтних комплексів надзаплавних терас, у межах западин і знижень на моренно-водно-льдовикових, долинно-водно-льодовикових рівнинах. Особливим є режим міграції хімічних елементів у заплавних ландшафтних комплексах: під час затоплення вони накопичують хімічні елементи, що виносяться із спряжених генетично інших ландшафтних комплексів, і ті, що надходять із повеневими водами. При сходженні повеневих вод відбувається винесення забруднювачів із високих заплав (за винятком тих, що фіксуються на сорбційних ландшафтно-геохімічних бар'єрах) і накопичення на низьких заплавах з торфовими і болотними ґрунтами (рис. 2Б_вклейка).

Другий - пізньовесняний внутрішньосезонний стан ландшафтів формується, коли підвищення температури повітря, прогрівання ґрунтового покриву і незначна кількість (або відсутність) атмосферних опадів призводять до пересихання ґрунту, що, за наявності вітрів достатньої швидкості, сприяє перерозподілу забруднювачів із повітряними потоками. Вразливими є ландшафтні комплекси алювіальних піщаних рівнин, розорані або осушені ділянки ландшафтних комплексів моренно-водно-льодовикових і долинно-водно-льодовикових рівнин за умов відсутності рослинності. Випалювання залишків трав'яної рослинності у цей час посилює ефект від вітрового перенесення і сприяє залученню накопичених рослинністю забруднювачів до повітряних міграційних потоків. Умови водної латеральної міграції в ландшафтах у цей період є близькими до літніх сезонних станів, але потоки речовин є інтенсивнішими через порівняно менше проективне вкриття рослинністю.

Латеральна міграція забруднюючих речовин за літнього сезонного стану ландшафтів визначається, у першу чергу, атмосферними опадами. Важливим є їхня інтенсивність: опади протягом літа мають переважно зливовий характер і саме зливи є причиною водного перенесення хімічних елементів. Разом із тим, наявність рослинності вносить корективи в інтенсивність міграції - вона суттєво гальмує водні потоки і здатна вилучати хімічні елементи з міграційного потоку. Забруднюючі речовини при зливах можуть найбільш інтенсивно виноситись із ландшафтних комплексів вододільних ландшафтних комплексів моренно-горбистих пасом з дерново-середньопідзолистими супіщаними ґрунтами, моренно-водно-льодовикових рівнин з пануванням дерново-середньопідзолистих ґрунтів, які широко використовуються під сільськогосподарські угіддя і є переважно знелісеними. Гідротермічні умови літа (додатні температури, висока вологість та ін.) сприяють накопиченню забруднювачів на ландшафтно-геохімічних бар'єрах. Ландшафтні комплекси ерозійної мережі виступають як транзитні при досить значній кількості опадів, в інших випадках - як акумулятивні (рис.2В_вклейка). Внутрішньосезонні стани ландшафтів із відсутністю атмосферних опадів або їх незначною кількістю, є сприятливими для біогенного накопичення хімічних елементів, у тому числі, забруднюючих. Поширені у цей час на Поліссі лісові пожежі, ймовірне вигорання сільськогосподарських угідь можуть зумовлювати повітряну міграцію накопичених рослинністю забруднювачів.

Латеральна міграція за осіннього сезонного стану ландшафтів є найменш інтенсивною. Дощі облогового характеру з низькою інтенсивністю не сприяють просторовому перерозподілу забруднюючих речовин. Суттєвішою у цей час є радіальна міграція забруднювачів з інфільтрацією. Поступове відмирання рослинності з утворенням або поповненням рослинного опаду спричинює гальмування поверхневих водних потоків і осадження завислих часток. Винесення забруднювачів з підвищених хвилястих поверхонь ландшафтних комплексів моренно-горбистих пасом і моренно-водно-льодовикових рівнин із дерново-середньопідзолистими супіщаними ґрунтами, на яких зведені ліси і які розорюються, можливе лише при випадінні злив (рис. 2Г_вклейка). Повітряна міграція може бути активною ранньою осінню на поверхні агроугідь за умов тривалої відсутності опадів.

5. Геоекологічна оцінка територій та методичні підходи організації моніторингу хімічних забруднювачів з урахуванням сезонних особливостей їхньої латеральної міграції. Результати дослідження валового вмісту в ґрунтах хімічних елементів, у тому числі, важких металів, виконані на модельних профілях ключової ділянки Димерського комплексного географічного стаціонару (КГС), показують (рис.3), що зростання антропогенного тиску на ландшафти призводить до підвищення вмісту забруднювачів. Посиленому тиску піддаються відкриті ландшафтні комплекси основних поверхонь вододілів, у залісених фіксуються менші концентрації забруднювачів.

Низький вміст забруднювачів - на схилах і в днищах ерозійних форм, які є транзитними у міграційній структурі ландшафтів. Порівняно більший їх вміст фіксується у нижніх частинах схилів. Це пов'язано із особливостями руху міграційного водного потоку, який завдяки піщаному складу ґрунту і особливостям мікрорельєфу може гальмуватись, спричиняючи накопичення цих елементів у ґрунті. Розподіл забруднювачів по ландшафтно-геохімічних спряженнях (катенах) залежить від комплексу умов - ландшафтних, ландшафтно-геохімічних і ландшафтно-геофізичних. Зміна хоча б одного з них (геоморфологічних, характеристик ґрунтового покриву і його геохімічних і геофізичних властивостей, рослинного покриву) у межах ландшафтного комплексу при сталих інших умовах призводить до суттєвої різниці у накопиченні або винесенні хімічних елементів.

На модельних профілях у межах дослідницького полігону Димерського КГС виконано ряд експериментальних спостережень з використанням штучних сорбентів, що надало можливість відслідкувати особливості латеральної міграції хімічних елементів у різних сезонних гідротермічних умовах. Суть методу полягає у створенні штучного геохімічного сорбційного бар'єру, накопичення рухомих форм елемента на якому пропорційне його концентрації в певному середовищі, у нашому дослідженні - в ґрунті (В.К. Лукашев, К.И.Лукашев, 1978, 1991; А.І. Самчук, 1984). Використано фосфат-целюлозний сорбент (И.С. Скорынина и др., 1970), який закладали у межах типових ландшафтних комплексів по катені у гумусному горизонті (3_5 см) ґрунту протягом ранньовесняного, пізньовесняного і літнього періодів. Проаналізовано валовий вміст хімічних елементів у зразках і у «чистому» сорбенті за допомогою спектрального аналізу, а також їх валовий вміст у ґрунтах у точках закладання сорбенту.

Встановлено, що фосфат-целюлозний сорбент здатний фіксувати хімічні елементи (V, Сr, Zn, Y, Pb та ін.), які містяться у ґрунті, протягом всіх періодів експерименту. Тенденція залежності їхнього накопичення на сорбенті від положення точки у ландшафтному комплексі і його стану виявилася найпомітнішою для ранньовесняного стану (рис. 4.), коли спостерігалось поступове відтавання ґрунту і сходження талих вод. Відповідно, інтенсивність водних міграційних потоків могла впливати на кількість накопичених елементів на штучному бар'єрі у різних точках, що частково підтверджують наші дослідження. Стосовно інших періодів спостережень, ознаки залежності адсорбції не такі очевидні через значну внутрішньосезонну мінливість процесів латеральної міграції та, відповідно, недостатню кількість даних послідовного одночасного ряду спостережень на обох катенах.

Виявлено зворотний бік даного експерименту: «чистий» сорбент містив по 20 мг/кг міді і нікелю, після вилучення зразка вміст цих елементів у більшості випадків виявився меншим за вихідний. Отже, різниця між вмістом певного елементу на вихідному та використаному матеріалі дає можливість зробити висновки про інтенсивність міграційних процесів у ґрунті. Такі дослідження є перспективними і потребують більшої кількості лабораторних аналізів і триваліших періодів експерименту.

Результати лабораторних аналізів щодо валового вмісту забруднювачів на території ключової ділянки «Щорс» показують (рис. 5), що загалом вміст хімічних елементів, включно з важкими металами, знаходиться у межах фонового для Чернігівського Полісся. Зафіксовано перевищення фонового вмісту Zn (50 мг/кг) і Cr (40 мг/кг), ще в одному випадку вміст Zn перевищує гранично допустиму концентрацію у ґрунті - 80мг/кг. Підвищений вміст зазначених елементів фіксується у межах сільськогосподарських угідь, поблизу автодоріг. Найменші показники вмісту важких металів - у ландшафтних комплексах, які належать до зон періодичного винесення хімічних елементів - пологонахилених межирічних рівнин, що розорюються, слабоопуклих поверхонь надзаплавних терас, зайнятих городами, днища балки із постійним водотоком.

На локальному рівні можливі зміни у джерелах надходження забруднюючих речовин і в їхньому складі. Наприклад, геохімічні аномалії важких металів або нафтопродуктів уздовж транспортних шляхів, перенасичення нітратами і пестицидами агроугідь, забруднення поверхнево активними речовинами. Диференціація у формуванні полів забруднення досить чітко проявляється у межах сільських населених пунктів. До того ж такі фактори забруднення як внесення органічних і мінеральних добрив, викиди опалювальних систем, випалювання рослинних залишків тощо мають виражений сезонний характер. Особливості ж міграційної структури ландшафтів сільських населених пунктів визначають специфіку протікання в їхніх межах міграційних процесів протягом року. Ці умови впливають на можливість принесення або виведення забруднень за межі населених пунктів. Встановлені просторово-часові закономірності латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах стали основою для геоекологічної оцінки території сільських населених пунктів протягом року і дали можливість запропонувати методичні підходи щодо організації моніторингу локального рівня.

На рівні сільських рад можливе і доцільне здійснення оперативного, а у разі надзвичайних ситуацій - кризового геоекологічного моніторингу стану навколишнього природного середовища. Перебування в управлінні порівняно невеликої території може забезпечити неперервний ряд спостережень на визначених тестових ділянках і оперативне опрацювання або передачу даних відповідним державним установам. При формуванні такої системи мають враховуватись ландшафтна структура території, просторово-часові особливості міграції ймовірних забруднювачів, сучасна структура природокористування.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання щодо комплексного врахування і аналізу геохімічного і геофізичного аспектів функціонування ландшафтних комплексів для визначення сезонних умов латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах, з'ясованих на прикладі ключових ділянок у Київському і Чернігівському Поліссі. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю урахування при вивчені вторинного перерозподілу забруднювачів ландшафтно-геофізичних умов як причини часової варіантності формування міграційних потоків. Розроблена у роботі методика дослідження ґрунтується на системному аналізі показників і характеристик ландшафтної структури, ландшафтно-геофізичних і ландшафтно-геохімічних умов території із застосуванням засобів ГІС. На основі одержаних результатів запропоновано методичні підходи та рекомендації щодо геоекологічної оцінки забруднення сільських територій, організації моніторингу забруднень локального рівня, зокрема з використанням штучних сорбентів.

2. Латеральна міграція забруднюючих речовин у поліських ландшафтах відбувається при значній мозаїчності ландшафтних комплексів, контрастних ландшафтно-геохімічних умов міграції. Протягом року спостерігається різноманітність міграційних обстановок, які впливають на латеральну міграцію забруднюючих речовин і її інтенсивність. Як модель таких відносно однорідних протягом деякого відрізку часу ландшафтно-геофізичних передумов міграції доцільно розглядати стан ландшафту, що ідентифікується за сукупністю показників температурного режиму і вологості повітря і ґрунту, характеристик снігового покриву, кількості і інтенсивності атмосферних опадів, вітрового режиму тощо.

3. Загальними сезонними закономірностями латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах є такі: виникнення латеральної міграції протягом року пов'язане із станами ландшафтів, сформованих внаслідок стрибкоподібної зміни градієнтів гідротермічного режиму, що призводить до різкої зміни умов міграції у ландшафтних комплексах - сніготанення, зміни фізичних і хімічних характеристик ґрунтів (промерзання/відтавання, насичення вологою, підвищення міграційної активності хімічних елементів тощо). На інтенсивність і перерозподіл потоків суттєво впливає наявність і фаза розвитку рослинності, склад ґрунтоутворюючих порід, характер і ступінь антропогенних трансформацій ландшафтних комплексів. За інших станів ландшафтів, що домінують протягом року, переважає радіальна міграція хімічних елементів. Пік інтенсивної водної латеральної міграції забруднюючих речовин спостерігається під час ранньовесняних станів: при сніготаненні і сходженні заплавних вод, імпульсивні спалахи активізації поверхневого водного перерозподілу речовин протягом року _ під час злив або інтенсивних відлиг. Латеральна міграція забруднюючих речовин із повітряними потоками виникає при станах ландшафтів із низькою вологістю повітря і сухим ґрунтом, незакріпленим рослинністю.

4. Закономірні зміни станів ландшафтів протягом року є підставою виділення сезонних варіантів міграційної структури ландшафтів - сукупності поєднаних латеральними речовинними потоками ландшафтних комплексів, кожен з яких протягом сезону є однорідним за певною фазою та інтенсивністю ландшафтно-геохімічних процесів (мобілізації-транспортування-акумуляції хімічних речовин). Роль ландшафтного комплексу у міграційній структурі є змінною залежно від особливостей сезонних умов водної латеральної міграції забруднювачів:

- ландшафтні комплекси западин, знижень на заплавах, низьких заболочених надзаплавних терас займають найстабільніше положення - акумулятивних ділянок;

- ландшафтні комплекси межирічних рівнин, надзаплавних терас і давніх прохідних долин мають внутрішню диференціацію за умовами міграції. Винесення речовин із ландшафтних комплексів межирічних рівнин, надзаплавних терас і давніх прохідних долин водними потоками активується на їхніх похилих і присхилових ділянках; інтенсивність потоків обумовлюється тут зростанням похилу поверхні і поважчанням гранулометричного складу ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід, ступенем антропогенних трансформацій; у межах залісених ландшафтних комплексах з рівною поверхнею з піщаними ґрунтами домінує акумуляція;

- ландшафтні комплекси схилів є найдинамічнішими, протягом року вони можуть бути зонами інтенсивного транзиту, винесення або акумуляції забруднюючих речовин. Це характерна риса поліських схилових ландшафтних комплексів. Інтенсивність і хід міграційних процесів залежить від співвідношення сезонних особливостей гідротермічного режиму і літоморфологічних характеристик, фази розвитку рослинності, антропогенних трансформацій ландшафтних комплексів;

- ландшафтні комплекси ерозійної мережі є транзитними під час станів із максимальним стоком і високим рівнем ґрунтових вод, що спостерігається, головним чином, при сніготаненні навесні, під час злив; за інших умов - забруднювачі тут накопичуються;

- особливий режим мають ландшафтні комплекси заплав - при затопленні вони приймають забруднюючі речовини, що виносяться із спряжених ландшафтних комплексів і надходять із заплавними водами. При сходженні вод відбувається винесення забруднюючих речовин із заплав з дерновими ґрунтами під луками. Низькі заболочені заплави і торфовища протягом року є акумулятивними.

Латеральні повітряні потоки у поліських ландшафтах активуються протягом року при станах ландшафтів із низькою вологістю повітря, сухим ґрунтом і достатньою швидкістю вітру на поверхнях, що не вкриті рослинністю - розорюваних і осушених агроугіддях. Потужний фактор залучення забруднювачів у повітряні потоки - лісові пожежі, вигорання торфовищ, випалювання весною залишків рослинності.

5. Поліські ландшафти характеризуються значним різноманіттям і мінливістю умов латеральної міграції забруднюючих речовин, тому ґрунтовний аналіз для виявлення її сезонних особливостей і закономірностей доцільно проводити на локальному рівні. Це дає можливість інвентаризувати інформацію про ландшафтні комплекси, їхні антропогенні трансформації, ландшафтно-геохімічні і ландшафтно-геофізичні умови та здійснити її системний аналіз. Опрацьовані на прикладі репрезентативних ключових ділянок у межах Київського та Чернігівського Полісся згідно розробленої методики такі детальні дослідження стали основою характеристики міграційної структури досліджуваних ландшафтів. Просторове представлення її сезонних варіантів, виконане засобами ГІС, ілюструє особливості ландшафтних і ландшафтно-геохімічних умов протягом року залежно від сезонних станів ландшафтів і є основою для подальших прикладних оцінювань території.

6. Проведені експериментальні дослідження міграції забруднюючих речовин (важких металів Pb, Zn, Cu та інших хімічних елементів) на обох ключових ділянках показують залежність їхнього розподілу від комплексу умов - ландшафтних, ландшафтно-геохімічних і ландшафтно-геофізичних. Зміна будь-якого з них (геоморфологічних, характеристик ґрунтового покриву і його геохімічних і геофізичних властивостей, рослинного покриву) у межах одного ландшафтного комплексу за інших сталих умов призводить до суттєвої різниці у накопиченні або винесенні хімічних елементів. Ландшафтні комплекси рангу підурочища, роль яких визначено у кожному із сезонних варіантів міграційної структури на ключових ділянках, також можуть бути ще диференційовані за умовами латеральної міграції.

7. Метод штучних сорбентів, який використано вперше для дослідження особливостей міграції важких металів у ландшафтах протягом різних їхніх станів, дає можливість відстежувати міграційну активність забруднювачів завдяки співставленню їх адсорбованої кількості з гідротермічними умовами. Результати експерименту свідчать про можливість застосування даного методу для відслідковування особливостей міграції забруднюючих речовин, зокрема важких металів, за різних станів ландшафтів протягом року і в цілому підтверджують деякі виявлені закономірності просторово-часового перерозподілу забруднювачів. Експериментальні дослідження міграції хімічних елементів із використанням штучних сорбентів є перспективними і потребують використання більших масивів аналітичних даних.

8. Практичне значення встановлених просторово-часових закономірностей латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах саме на локальному рівні полягає у отриманні важливої інформації для планування і проведення природоохоронних заходів. Розроблено рекомендації і підходи щодо організації геоекологічного моніторингу локального рівня для територій землекористування місцевих громад, геоекологічної оцінки ландшафтних комплексів у межах сільських населених пунктів. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у роботі відділу з питань надзвичайних ситуацій Щорської райдержадміністрації Чернігівської області для планування моніторингу хімічного забруднення, використовуються Чернігівським центром «Облдержродючість» для оцінки якості і агрохімічного обстеження ґрунтів.

9. Перспективним у дослідженні сезонних умов латеральної міграції забруднюючих речовин у ландшафтах є детальніше вивчення і аналіз внутрішньо сезонних станів, у першу чергу, погодних, які є найбільш динамічними, але досить прогнозованими станами ландшафтів. Необхідним є доопрацювання поняття «міграційна структура».

Значний науковий інтерес становить детальне дослідження і моделювання міграційних процесів у ландшафтних комплексах на топічному рівні з використанням ГІС-технологій.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті:

1. Голубцов О.Г. Про сезонні умови латеральної міграції забруднюючих речовин / О. Г.Голубцов // Київський географічний щорічник. Науковий збірник. _ 2005. _ Вип. 5. _ К.: КВ УГТ, 2005. - С. 144_149.

2. Голубцов О.Г. Сезонні умови латеральної міграції забруднювачів: теоретичні і методичні аспекти / О.Г. Голубцов // Український географічний журнал - 2008, _ №3. _ С. 33_37.

3. Голубцов О.Г. Сезонні умови формування міграційної структури територій (на прикладі ландшафтів Димерського модельного полігону) / О.Г. Голубцов, С.В. Мисник // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия «География». 2008г. Том 21 (60) _ №3. _ С. 129_140 (здобувач - проведення дослідження і аналіз результатів (90% - тут і далі вказано персональний внесок співавторів), Мисник С.В. - збір і узагальнення даних (10%).

4. Голубцов О.Г. Місцеві особливості формування первинного поля забруднення (на прикладі ландшафтів Димерського модельного полігону) / О.Г. Голубцов, О.О. Галаган // Наук. зап. Вінницького держ. пед. ун-ту. Сер. Географія. - 2008. _ Вип. 17. _ С. 5_9 (здобувач і Галаган О.О. - збір даних, проведення дослідження і аналіз результатів з персональним внеском кожного 50%).

5. Самчук А.І. Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антопогенізованих поліських ландшафтах / А.І. Самчук, О.Г. Голубцов, О.О.Галаган // Український географічний журнал - 2009, №1. _ С. 19_25 (здобувач - проведення дослідження і аналіз результатів (40%), Самчук А.І. - методична постановка і супровід (40%), Галаган О.О. - методична постановка і проведення дослідження (20%).

Матеріали конференцій:

6. Голубцов О.Г. Сезонні умови латеральної міграції забруднювачів: методичні підходи до вивчення / О.Г. Голубцов // Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів, присвяченої 155-річчю видатного дослідника Придніпров'я В.О.Домгера / За ред. проф. Л.І.Зеленської. - Дніпропетровськ: Вид_во ДНУ, 2006. - Вип. 3. - С. 16_17.