Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра ТТАЕ

РЕФЕРАТ

З дисципліни Паливо-енергетичний потенціал України та енергоресурсозбереження

на тему: Рудні ресурси України

Виконав:

Клемань В.І.

Прийняв викладач:

Юрасова Оксана Георгіївна

Львів 2015

План

Вступ

1. Криворізький залізорудний басейн

2. Кременчуцький залізорудний басейн

3. Білозерський залізорудний район

4. Керченський залізорудний район

5. Придніпровський марганцеворудний басейн

Висновок

Список літератури

Вступ

Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил. За характером використання мінеральні ресурси поділяються на групи: паливно-енергетичні, рудні й нерудні. На їх базі розвиваються такі важливі галузі промислового виробництва, як чорна і кольорова металургія, електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість та ін.

Мінеральні ресурси поділяються на рудні і нерудні. До рудних відносяться руди кольорових та чорних металів.

У надрах України залягають мінерали і породи, що містять різні метали -- від алюмінію і заліза, найбільш поширених у земній корі, до рідкісних елементів, що трапляються лише зрідка або розсіяні у невеликій кількості як домішки до інших мінералів. Запаси деяких руд не мають промислового значення. А за запасами залізної, марганцевої, титанової та уранової руд Україна посідає перше місце серед країн Європи. Родовища руд здебільшого пов'язані з породами Українського щита, а також давньої (Донецької) і молодої (Карпатської) складчастих областей.

Загальні запаси залізних руд України за категоріями А + В + С, оцінюються в 27,4 млрд. т, а прогнозовані -- у 20 млрд. т. Основні родовища зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному районі та Керченському. Країна посідає одне з провідних місць у світі за запасами марганцю, які становлять 2,28 млрд. т.

Україна має певні запаси руд кольорових металів. Запаси нікелю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях; ртуті -- у Донбасі і Закарпатті; титану -- в Житомирській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чорного та Азовського морів; бокситів -- у Дніпропетровській області; алунітів -- у Закарпатті; нефелінів -- у Приазов'ї. Унікальні родовища сировини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елементів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов'ї. Розробку золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.

1. Криворізький залізорудний басейн

Один з найбільших у світі басейнів з покладами багатих залізних руд. Розташований у південно-західній частині Дніпропетровської області у басейні річки Інгульця. Простягається вузькою смугою (2--7 км) з півночі на південь більш як на 100 км. Площа близько 300 км2. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках -- і до 2000 м. Промислові запаси залізної руд становлять близько 18 млрд. тон Безпосереднім продовженням Криворізького басейну на півночі є Кременчуцький залізорудний район. Разом з рудними районами Запорізької, Кіровоградської і Полтавської областей Криворізький басейн об'єднується у велику залізорудну провінцію - Великий Кривий Ріг.

У межах басейну налічують близько 300 рудних покладів, які відрізняються між собою за розмірами, формою та умовами залягання. Найпоширеніші стовпоподібні поклади, є також пластоподібні й штокоподібні поклади, неправильної форми рудні тіла. За мінеральним складом багаті руди поділяють на магнетитові, мартитові, гематито-мартитові, мартит-дисперсногематитові й дисперсногематитові. Найпоширеніші мартитові руди (понад 80% усіх запасів басейну). Вміст заліза в мартитових і гематито-мартитових рудах становить пересічно 60-- 62%, у мартит-дисперсногематитових -- 55--60%, у дисперсногематитових -- 50--55% . Багаті руди Криворізького залізорудного басейну характеризуються незначним вмістом (соті частини процентів) шкідливих домішок - сірки, фосфору, миш'яку. Вміст кремнезему в них становить 1-- 10%. До підкласу метаморфізованих родовищ, що мають магнетитовий склад, належать родовища бідних залізних руд. Ці руди представлені пластами залізистих кварцитів (джеспілітів, залізистих роговиків), що мають велику протяжність і заглиблюються до кількох сотень метрів і навіть до кількох кілометрів. Ці руди бідні на залізо (пересічно 20--28% ) і потребують збагачування. Основне промислове значення у Криворізькому залізорудному басейні мають неокислені бідні залізні руди.

Промислове освоєння залізних руд басейну почалося у 2-й пол. 19 ст., коли було засновано Акціонерне т-во криворізьких залізних руд. Багаті руди розробляють шахтним способом. Діє 10 рудників виробничого об'єднання "Кривбасруда". Для добування й збагачення бідних руд -- залізистих кварцитів споруджено 5 гірничо-збагачувальних комбінатів, які об'єднують 9 кар'єрів. К. з. б.-- осн. сировинна база чорної металургії зокрема України. Велике значення для водопостачання Криворізького залізорудного басейну має Дніпро-- Кривий Ріг канал.

У довоєнний період у Криворізькому басейні основна частка у видобутку товарної руди припадала на підземний спосіб. У зв'язку з інтенсивним використанням пластів багатих руд, розташованих близько до поверхні, їх запаси на цих горизонтах значно скоротилися і виникла потреба різкого збільшення глибини шахт. На реконструйованих у повоєнний період основних шахтах глибина їх досягла 1000--1200 м, а видобуток руди підвищився від 500-- 1000 тис. т до 1--2 млн. т на рік, а на окремих шахтах («Гигант», «Северная», «Саксагань») він досягнув 3--5 млн. т і більше.

Одночасно з розвитком підземного видобутку руди швидкими темпами розвивається відкритий спосіб (кар'єрний). Відкритий спосіб має величезні перспективи, оскільки він забезпечує широке використання великих запасів бідних руд. Цей спосіб обумовив створення потужних гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК), до складу яких входять збагачувальні фабрики, аглофабрики і кар'єри. Перші виробляють з бідної руди її концентрат з вмістом заліза 62%, а другі перетворюють його в офлюсований агломерат, повністю готовий для доменної плавки.

На території Криворізького басейну діє більше двох десятків 1 крупних шахт і кар'єрів, працює п'ять ГЗК: Північний, Центральний, Новокриворізький, Південний і Інгулецький. Найпотужніший серед них -- Південний.

2. Кременчуцький залізорудний басейн

Кременчуцький залізорудний басейн розташований на території Кременчуцького району Полтавської області, за 15--20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузькою смугою простягнулась з півдня на північ на 45 км. Площа 100 кмІ. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він знаходиться в шести кілометрах від Дніпра, середня частина території перетинається залізницею Полтава--Кременчук. Розвідані запаси залізних руд становлять 4,5 млрд. т. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. В басейні є руди з вмістом заліза до 69%, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35--38%. Експлуатація басейну відкритим способом почалася з 1955 р.

Запаси у північній частині 11 млрд т, у південній -- 4,4 млрд т. Вміст заліза 32%. Розвідано 9 залізорудних родовищ -- Горишнє-Плавнинське, Лавриківське, Єристовське,Беланівське, Галещинське, Василівське, Харченківське, Мануйлівське і Броварське. Вони утворюють неперервну смугу залізистих кварцитів меридіонального простягання протяжністю 45 км і шириною 200-700 м. Глибина залягання докембрійських порід, до яких приурочені залізисті кварцити і багаті залізні руди -- на півдні 15-20 м, на півночі -- 420 м.

Район складає північну гілку Криворізько-Кременчуцької структурно-металогенічної зони. Саксаганську світу (потужністю до 1200-1300 м) складають п'ять підсвіт залізистих кварцитів, які розділяються сланцевими горизонтами. У Кременчуцькому районі розвідано запаси залізних руд, що становлять 4,1 млрд т. Це багаті руди з середнім вмістом заліза 58,5%, магнетитові кварцити (32,8% заліза), кумінгтоніт-магнетитові кварцити (27,4% заліза).

3. Білозерський залізорудний район

Білозерський залізорудний район розташований в Запорізькій області, на південному схилі УЩ, простягається він в субмеридіональному напрямку на 65 км, при ширині 5-20 км. В геологічній будові району беруть участь метаморфізовані осадово-вулканогенні породи архею, які містять пласти залізистих кварцитів. Залізисті кварцити утворюють пласти потужністю від 60 до 250 м, які простежуються по простяганню на декілька кілометрів і по падінню більше ніж на 1500 м. До залізистих кварцитів приурочені поклади багатих залізних руд потужністю до 100 м.

В Білозерському районі розвідано запаси залізних руд, які становлять 0,7 млрд т, з вмістом заліза 60,6 %, з них 40 % багатих руд -- мартенівських. На базі їх працює Запорізький залізорудний комбінат, що видобуває близько 3 млн т багатої залізної руди, яка не потребує збагачення. Загальні запаси руд району (до глибини 1500 м) становлять близько 1,4 млрд. т. На частку багатих руд з вмістом заліза 60-- 64% припадає близько 600 млн. т. Решта запасів руд має переважно вміст заліза 46--48%. В перспективі у районі збільшиться використання значних запасів залізистих кварцитів з вмістом заліза 25--40%, які після збагачення перетворюються в концентрат з вмістом заліза 65--70%. Видобуток руди в районі відкритим способом почався з 1969 р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені.

Район має зручні залізничні і річкові транспортні зв'язки. На березі Каховського водосховища збудовано місто Дніпрорудний, яке є портом для відправки руди по Дніпру.

4. Керченський залізорудний район

Про наявність залізних руд на території Керченського півострова було відомо ще наприкінці XIX ст., але ґрунтовні геологічні дослідження його запасів проводилися з 1926 р. і в повоєнний період.

Родовища залізних руд приурочені до мульд і прогинів широтного простягання довжиною 6-40 км і шириною 1,5-13 км. Загальна площа басейну понад 250 кмІ. Рудний горизонт тяжіє до морських кімерійських відкладів нижнього пліоцену і представлений пологозалягаючими пластами піщано-глинистих порід з бурими залізняками. Головні родовища: Очерет-Бурунське, Ельтиген-Ортельське, Киз-Аульське, Новоселівське (південа група); Катерлезьке, Баксинське, Північне, Акманайське (північна група). Потужність рудних покладів від 0,5-2 м в крайових до 25-40 м в центральних частинах мульд(на глиб. 140-180 м). Головні типи руд: коричневі (складені гідроферихлоритом, феримонтмо-рилонітом і гідрогетитом) і тютюнові (лептохлоритові). Коричневі руди сформувалися у верхній частині пласта за рахунок окиснення тютюнових руд. Переважаюча частина руд характеризується оолітовою текстурою. Запаси залізних руд басейну становлять 1,8 млрд т, в тому числі 560 млн т коричневих руд (з вмістом заліза 37,5%). Крім того, в руді є значні домішки марганцю, ванадію, фосфору, миш'яку.

Керченська руда використовується тільки на комбінаті «Азовсталь», куди вона доставляється по Азовському морю.

5. Придніпровський марганцеворудний басейн

Придніпровський марганцеворудний басейн за запасами і видобутком руд є другим у світі. В ньому зосереджено 80% запасів марганцю колишнього Радянського Союзу. В 1989--1990 pp. Україна забезпечувала 75% загальносоюзного видобутку марганцевих руд.

Басейн розташований у південній частині Дніпропетровської і Запорізької областей і складається з трьох підрайонів: Нікопольського (запаси понад 1 млрд. т), Великотокмакського (запаси 1,4 млрд. т) і Інгулецького (запаси близько 600 млн. т), розташованого між річками Інгулець і Дніпро. Загальні запаси басейну перевищують З млрд. т. На даний час експлуатується переважно Нікопольський підрайон.

Промисловий видобуток марганцю розпочався з 1886 р. Видобуток руди здійснюється переважно відкритим способом. В Україні відкриті марганцеві родовища є також в Одеській, Івано-Франківській областях і в Карпатах. мінеральний ресурс залізорудний басейн

Руди кольорових металів

В Україні відкриті і розробляються родовища сировинних ресурсів -- алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо.

Алюмінієві руди

Алюміній -- легкий, порівняно міцний метал, що має значне поширення. У зв'язку з широким використанням його назвали «крилатим металом». Він застосовується в усіх галузях народного господарства і має велике майбутнє.

Як сировину для виробництва алюмінію можна використовувати боксити, алуніти, сієніти, нефеліни, а також каолін, запаси якого на території України дуже великі. Основною алюмінієвою рудою, на якій базується майже вся світова алюмінієва промисловість, є боксити. Запаси бокситів на території України незначні. Промислове значення мають родовища Смілянське (Черкаська обл.) і Високопільське (Дніпропетровська обл.). Вони в змозі забезпечити сировиною Запорізький алюмінієвий завод протягом певного часу, але їх запасів недостатньо для збільшення виробництва алюмінію в Україні. Родовища бокситів відкриті, але до кінця не розвідані на півдні Дніпропетровської області, в Приазов'ї, Карпатах. Цінною сировиною для виробництва алюмінію є алуніти. Значні запаси їх відкриті в Закарпатській області (родовища Берегівське, Беганське). Нефелінові сієніти як сировина для виробництва алюмінію є в Приазов'ї і Дніпропетровській області. Дуже важливою сировиною для виробництва алюмінію є каолін. Його родовища є в багатьох областях України, а видобувається він переважно у Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Родовища бокситів є і на Черкащині, в Приазов-Донецькому кряжі. Алуніти є в Беганському і Берегівському родовищах Закарпатської області.

Нікелеві руди

В Україні відкрито цілий ряд родовищ нікелю, але всі вони дрібні за величиною запасів. Найбільшими з них, які мають промислове значення, є Побузьке і І Іридніпровське. Є невеликі запаси нікелевих і кобальтових руд у Побужжі (Кіровоградська область) та Придніпров'ї. В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля і електроенергія Південно-Української атомної електростанції.

Титанові руди

Поклади титанових руд зосереджені в межах Українського щита. Найбільші розвідані родовища -- Іршанське (Житомирська область) і Самотканське (Дніпропетровська область). Титан і його сплави -- легкіді стійкі метали, а тому е необхідними в авіа-, ракето- і кораблебудуванні, у виробництві хімічних реакторів.

Цинкові свинцеві і мідні руди

В Україні є знанні запаси поліметалічних руд. Родовище свинцево-цинкових руд є в Нагольному кряжі (Донбас), але вони поки що не використовуються. Промислові запаси поліметалічних руд розміщені в родовищах Закарпатської обл. (Брегівське та Беганське). Основні рудні мінерали тут - галеніт (основна руда свинцю), сфалерит (цинкова руда), халькопірит (мідна руда).

Мідні руди, які мають промислове значення, розміщені на Волині в північно-західній частині Українського щита (поблизу м. Дубно).

Ртутні руди

В Україні є значні запаси ртуті. Основне її родовище -- Микитівське, яке розташоване в межах м. Горлівки. У Микитівському родовищі виділено чотири рудні зони. Багатоярусне зруденіння має вертикальний розріз до 200 м. Основний рудний мінерал - кіновар, другорядні - антимоніт, арсенопірит, бісмутин та ін. Микитівське родовище в Україні займає друге місце у світі після іспанського Альмадена за покладами ртуті. Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику, дає понад 90 % продукції СНД. Родовище експлуатується з 1886 р. У зв'язку з розпадом СРСР, і занепадом економіки родовище було законсервовано і не експлуатується з 1991 р. Родовища ртуті є також в Закарпатті та Криму. Розробку покладів ртутних руд на Закарпатті припинено.

Ресурси золота

В Україні виділяються три золотоносні провінції: Карпати, Донбас та Український щит.

К а р п а т и - найбільш досконало вивчена провінція. Тут розвідано запаси золота у кількості майже 55 т - Мужіївське родовище та родовище Сауляк. Промислове освоєння Мужіївського золотополіметалічного родовища розпочато у 1999 році. Безпосередньо до Мужіївського родовища прилягає Берегівське золотополіметалічне родовище, яке має руди аналогічного складу. В межах єдиного гірничого відводу Мужіївського шахтного поля вже на першому етапі можна довести запаси до 80 - 100 т золота, 1000 т срібла та близько 2,5 млн т свинцю та цинку. Родовище Сауляк попередньо розвідане двома горизонтами штольневих виробок, з поверхні - розчистками. Виявлено і розвідано три рудних тіла. Прогнозні ресурси категорії P і визначаються у 35 т і категорії Р2 - 65 т. За попередніми оцінками фахівців, загальні ресурси Карпатської провінції визначаються: золота - 400 т, срібла - 5,5 тис. т, свинцю - 2,7 млн т, цинку - 5,3 млн т.

Золотоносність Д о н б а с у вивчається давно, але через відсутність ґрунтовних досліджень немає однозначної оцінки. Загальні прогнозні ресурси Донбасу визначаються у 400 т золота. Тут також відкрито невелике за запасами Бобриківське родовище золото-сульфідних руд.

Головною золотоносною провінцією України є У к р а ї н с ь к и й щ и т, загальні прогнозні ресурси якого визначаються у 2 400 т золота. Тут найбільш досконало вивчено шість родовищ: Майське, Клинцівське, Юр'ївське, Сергіївське, Балка Золота та Балка Широка. Ресурси, оцінені в їх межах, становлять понад 620 т золота.

Розвиток кольорової металургії

Розвиток кольорової металургії як галузі металургійного комплексу почався з введенням у дію в 1933 р. алюмінієвого, а в 1936 р. -- магнієвого заводу в Запоріжжі, а також з організації виробництва цинку в м. Костянтинівці (Донецька обл.). По випуску продукції кольорової металургії Україна займала третє місце в колишньому Радянському Союзі після Російської Федерації і Казахстану.

В Україні кольорова металургія почала швидко розвиватися в радянський період у зв'язку з інтенсивним розвитком енергетики і машинобудування.

В повоєнні роки були розвідані і почалося промислове освоєння родовищ руд важливих кольорових і рідкісних металів та їх виробництво. Разом з тим Україна залишалась крупним імпортером кольорових металів.

Комплекс підприємств цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення і металургійну переробку руд кольорових і рідкісних металів. До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини.

Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами -- сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.

В цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині з Північної Осетії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Артемівську працює завод по обробці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації. В м. Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату. Придніпровський район кольорової металургії спирається на потужну енергетичну базу, яку утворюють Дніпрогес, теплові і атомні електростанції. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алюмінієвий заводи. Титано-магнієвий завод одержує магнієву сировину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову -- з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпортних бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмінієвий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод.

У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів.

Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл». Україна має тісні економічні зв'язки з іншими країнами СНД по забезпеченню її потреб у кольорових металах. Так, з Російської Федерації надходять мідь та її сплави, цинкові концентрати, олово, дорогоцінні метали, з Узбекистану -- мідь, з Казахстану -- свинець і мідь, з Киргизії -- сурма.

Уранові руди.

Особливе місце серед рудних корисних копалин посідають уранові руди. Це важливі паливно-енергетичніресурси. В Україні експлуатуються три уранових родовища, проте розвідано значно більше. Здебільшого вони зосереджені у Кіровоградській області, серед них -- Новокостянтинівське, яке за запасами сировини належить до найбільших у світі. Сумарні запаси уранових руд, за якими Україна входить у першу десятку країн світу, можуть забезпечити потреби діючих вітчизняних атомних електростанцій упродовж На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.

Висновок

Проблеми щодо раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів України полягають у важковидобувному характері значної частини ресурсів, виснаженості найбільш якісної частини запасів, обмеженні обсягів фінансування геологорозвідувальних робіт тощо. У перспективі здійснюватиметься розвідка нових для України корисних копалин -- золота, міді, хрому, свинцю, цинку, молібдену, рідкісноземельних металів, фосфоритів тощо. Це дасть змогу за існуючими прогнозними оцінками збільшити експортні можливості вітчизняної мінерально-сировинної бази у 1,5--2 рази та скоротити імпорт сировини на 60--70% (без урахування вуглеводнів).

Список літератури

1. Фізична географія України. - Заставний Ф. Д.

Размещено на Allbest.ru