Фізичні процеси та властивості чорноземів Придністерського Поділля
Вплив просторової неоднорідності гідротермічних умов території на властивості ґрунтів. Роль шпаруватості ґрунту у формуванні водно-повітряного режиму ґрунтів. Характерні особливості зміни гранулометричного складу чорноземів Придністерського Поділля.
| Рубрика | География и экономическая география |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.12.2015 |
| Размер файла | 2,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Фізичні процеси та властивості чорноземів Придністерського Поділля
Зміст
- Фізичні процеси та властивості чорноземів Придністерського Поділля
- Вступ
- 1. Процеси гранулометричної диференціації
- 2. Структурний стан
- 3. Складення
- Висновки
- Література
Вступ
Значення фізичних властивостей і режимів у формуванні родючості чорноземів типових надзвичайно велике. Агрофізична характеристика чорнозему типового є важливою складовою частиною теоретичного обґрунтування всіх основних прийомів землеробства та сільськогосподарської меліорації, оскільки їхнім головним завданням є насамперед покращення фізичних умов ґрунту і їхнє пристосування до потреб культурних рослин. У практиці сільського господарства часто недооцінюють важливість фізичних властивостей чорноземів типових і родючість його пов`язують головним чином з наявністю поживних елементів. Але часто несприятливі фізичні чинники, такі як засухи, ущільнення ґрунту великогабаритною технікою, ґрунтова кірка, розпиленість ґрунту, недостатня аерація чи теплозабезпеченість, лімітують урожай жорсткіше, ніж нестача цих біофільних елементів. Тільки оптимальні фізичні умови, що поєднуються з достатньою кількістю елементів живлення рослин, забезпечують максимальну продуктивність агрофітоценозів [117, С. 3].
В природних умовах гранулометричні елементи чорноземів типових практично завжди скріплені в агрегати, тобто знаходяться не роздільно. Велика кількість тонкодисперсних часток, гумінових кислот, гідрокарбонатів кальцію і наявність густо розгалуженої кореневої системи різнотравно- злакової або культурної рослинності, створюють передумови для утворення характерної зернисто-грудкуватої структури. Тому, агрегати складаються завжди із структурних елементів різних порядків, які в своїй сукупності визначають фізичні властивості чорноземів типових.
Важливу роль у формуванні водно-повітряного режиму ґрунтів, розвитку кореневої системи відіграє шпаруватість ґрунту, яка є похідною від його складення. Чорноземи характеризуються високою внутрішньоагрегатною і міжагрегатною шпаруватістю, добре аеруються, відзначаються високою вологоємкістю і здатністю нагромаджувати значну кількість води і утримувати її, забезпечуючи водне живлення рослин.
З метою вивчення впливу тривалого сільськогосподарського використання на фізичний стан чорноземів типових досліджували такі фізичні показники: гранулометричний і мікроагрегатний склад, щільність твердої фази, щільність будови, загальну шпаруватість і шпаруватість аерації, структурний стан.
1. Процеси гранулометричної диференціації
Гранулометричний склад є однією з найважливіших генетичних і агрономічних характеристик ґрунту. Тісно пов`язаний із властивостями ґрунтотворних порід, гранулометричний склад відображає їхню трансформацію у процесі ґрунтоутворення, є одним з індикаторів змін, що відбуваються в ґрунті внаслідок антропогенного впливу. Гранулометричний склад зумовлює формування повітряного, теплового і поживного режимів, які в значній мірі визначають ріст, розвиток і врожайність сільськогосподарських культур [19; 52; 126; 127].
Вивчаючи гранулометричний склад чорноземів типових на ключових ділянках, ми поставили перед собою наступні цілі:
1. Підтвердити думку про те, що ґрунтотворними породами у межах Придністерського Поділля є літологічно однотипний верхній ярус верхньоплейстоценових лесоподібних суглинків.
2. Зважаючи на специфіку морфологічної будови профілю чорноземів типових, виявити характерні особливості зміни гранулометричного складу в межах профілю.
Результати гранулометричного аналізу наведені в додатку М, рис 5.1 і рис 5.2. Гранулометричний склад чорноземів типових коливається від середньосуглинкового до важкосуглинкового з відчутним переважанням грубопилуватої фракції (39-52%). З півночі на південь ґранулометричний склад ґрунтів стає важчим, що зумовлено літологічною зональністю порід лесової формації.
Рис 5.2. Розподіл мулу по профілю чорноземів типових
Фракція грубого та середнього піску (частки розміром 1-0,25 мм) присутня тільки в чорноземах типових ключових ділянок Ї Борівці та Ї Олексинці?. Вміст дрібного піску (частки розміром 0,25-0,05 мм) досить значний, з коливанням в абсолютній більшості горизонтів (3 - 15%). Підвищений вміст даної фракції властивий для чорноземів типових Придністерського Поділля, які сформувались на лесових породах Ї західноукраїнського типу.
Стабільний вміст дрібного піску (частки 0,25-0,05 мм) в гранулометричному складі чорноземів типових дає можливість стверджувати, що в межах ключових ділянок досліджувані ґрунти сформувались на літологічно однорідній материнській породі.
У розподілі гранулометричних елементів чорноземів типових на всіх ключових ділянках характерні певні загальні закономірності. Спостерігається невелике зменшення вмісту дрібного піску в перехідних горизонтах, і значне збільшення даної фракції в материнській породі. Відсоток грубопилуватої фракції в незначній мірі зменшується з глибиною. Спостерігається незначне коливання мулистої фракції в перехідних горизонтах генетичного профілю. Фракції середнього і дрібного пилу мають рівномірний розподіл з невеликими відхиленнями. В оглеєних шарах материнської породи різко зростає кількість фракцій дрібного і середнього пилу.
Чорноземи різних біокліматичних фацій відрізняються між собою характером розподілу мулу в генетичному профілі. Для теплих фацій характерним є підвищення вмісту мулистих часток в гумусово- акумулятивному горизонті, але Волога атлантична фація чорноземів, до якої належать досліджувані ґрунти, характеризується як правило, збідненістю мулом горизонту Н і деяким накопичення його в перехідних горизонтах [69, С.100].
Таблиця 5.1 Коефіцієнт оглинювання чорноземів типових
Зміна біокліматичних умов на території Придністерського Поділля вплинула на особливості розподілу фракцій гранулометричного складу, насамперед мулу. У чорноземах типових ключових ділянок Ї Борівці ЇСиньків, Ї Олексинці фракція мулу (<0,001 мм) становить 24-32%. Велика кількість опадів в поєднанні зі сприятливими водно-фізичними властивостями ґрунтів і середньо-важкосуглинковим гранулометричним складом сприяють процесам лесиважу передколоїдної і колоїдної фракції. У південно-східному напрямку інтенсивність процесів лесиважу зменшується, що впливає на зниження вмісту мулистих фракцій у чорноземах типових ключових ділянок ЇГуменці, ЇВелика Слобідка до 17-21%.
Отже, відсотковий вміст мулистих фракцій зменшується в напрямку посилення жорсткості біокліматичних умов.
Важливим фізичним процесом є наявність внутрішньоґрунтового вивітрювання, що призводить до оглинювання чорноземів типових. Процес оглинювання виражений в чорноземах всіх ключових ділянок. Оглинювання виражається коефіцієнтом оглинювання. Дані коефіцієнту оглинювання чорноземів типових Придністерського Поділля подані у таблиці 5.1. Найвиразніше процеси оглинювання виражені в розрізах КЦ-1 і СН-4. Високі показники коефіцієнту оглинювання в межах ґрунтової товщі зумовлені наявністю великої кількості атмосферної вологи і помірними показниками температурного режиму, що сприяє метаморфізації ґрунтової товщі.
2. Структурний стан
Структура ґрунту є одним з ключових факторів родючості чорноземів. У структурному ґрунті створюються оптимальні умови повітряного, теплового, водного режимів, що сприяє розвитку мікробіологічної діяльності, мобілізації доступних рослинам поживних речовин. Тривале застосування важкої сільськогосподарської техніки на чорноземах зумовлює перегрупування структури ґрунту, деградацію його диференціальної пористості, наслідком чого є збільшення щільності орного і підорного горизонтів.
В.Р. Вільямс пише Ї… максимального вираження елементи родючості, якими є вода і поживні речовини, досягають тільки на міцному структурному ґрунті? [23].
Незважаючи на значний вплив кліматичних, біологічних і агротехнічних факторів на утворення, розміри, форму і якість структурних окремостей, в основному ці характеристики залежить від співвідношення елементарних ґрунтових часток, їх складу, і властивостей [29, С. 113].
Згідно класифікації А. Д. Вороніна, чорноземи типові території досліджень по співвідношенню плазми і скелетних елементарних ґрунтових часток характеризуються плазмово-скелетним типом структури. За даними гранулометричного аналізу відсоток плазми поступово збільшується в південно-східному напрямку, що безпосередньо відображається на особливостях морфометрії та якості структурних окремостей. В міру збільшення вмісту плазми і зменшення кількості пилуватих і піщаних часток збільшується кількість структурних агрегатів середніх розмірів, форма агрегатів змінюється від грудкуватої до грубозернистої, підвищується їх водостійкість.
Для більшості окультурених ґрунтів характерним є перебування всієї дисперсно-колоїдної частини ґрунту у вигляді мікроагрегатів або макроагрегатів. Для характеристики структурного стану чорноземів типових застосовано методи мікроагрегатного [160] і структурно-агрегатного [143] аналізів.
Мікроагрегованість. В гумусових горизонтах чорноземів типових стійкі мікроагрегати утворюються переважно за рахунок достатньої кількості органічних речовин при високому ступені насичення ґрунтово- вбирного комплексу ввібраними основами, особливо кальцієм [29, С. 124].
Дослідження фракцій мікроагрегатного складу, проведені А. Д. Вороніним, вказують на те, що всі вони складені як агрегованими, так і неагрегованими частками. Неагреговані частки, які входять до фракцій мікроагрегатного складу, мають розмір рівний розміру даної фракції [29, С. 125-126].
Результати мікроагрегатного аналізу чорноземів типових наведені в додатку Н і на рис 5.3.
У межах модальних ділянок досліджувані ґрунти відзначаються добре вираженою мікроагрегованістю. У складі мікроагрегатів переважають фракції розміром >0,01 мм, вміст яких становить 78-92%. Мікроструктура характеризується високою міцністю, особливо у верхніх горизонтах ґрунту. Про це свідчить незначний вміст активного мулу і фракцій менше 0,01 мм. Фракція мікроагрегатів розміром >0,001 мм відносно рівномірно виражена по профілю чорноземів типових у межах всіх ключових ділянок і коливається в діапазоні 1,8-4,7%. В розподілі пилуватих фракцій розміром 0,01-0,001 мм простежується закономірність до поступового зниження їх відсоткової частки з глибиною.
Переважаючими серед фракцій мікроагрегатного складу є мікроагрегати розміром 0,05-0,01 мм, вміст яких варіює від 44,3% до 61,4%. Вони рівномірно розподілені в межах прогумусованого профілю, характеризуються збільшенням вмісту в материнській породі, що пояснюється доброю мікрооструктуреністю лесоподібних порід.
В гумусових горизонтах чорноземи типові найліпше мікроагреговані і мікроструктура характеризується найвищою міцністю, на що вказує високий відсоток грубої (1-0,05 мм), агрономічно цінної фракції мікроагрегатів. З глибиною якість мікроструктури погіршується. Серед агрегатів даного розміру доля фракції 1-0,25 мм, вміст і характер розподілу найбільш чітко синхронний змінам біокліматичних умов. Збільшення кількості агрегатів цього розміру означає поліпшення мікрооструктуреності ґрунтів.
В межах всіх ключових ділянок максимальна кількість даної фракції приурочена до верхнього перехідного гумусового горизонту, зменшуючись в горизонті Н і в напрямку материнської породи де їх відсоток знижується до 1,1%. Найкраща мікрооструктуреність простежується в зоні перетину гумусового і карбонатного профілів чорноземів типових. В напрямку посилення континентальності клімату відсоток мікроагрегатного розміру грубого і середнього піску у верхній частині гумусового профілю зростає від 2,7-3,3% у ключовій ділянці Ї Борівці, до 11,4- 15,9% на ключовій ділянці Ї Велика Слобідка. У тому ж напрямку крива профільного розподілу у верхній частині ґрунтового профілю прямує до розширення. Дані мікроагрегатного аналізу підтверджуються морфологічними дослідженнями, які вказують на високу мікрооструктуреність гумусового профілю.
Для оцінки результатів мікроагрегатного аналізу розраховано показники мікроагрегатного стану чорноземів типових, серед яких фактор дисперсності (Кд, %) за Качинським, ступінь агрегатності (Ка, %) за Бейвером і Роадесом, коефіцієнт мікрооструктуреності (Ча, %) за Дімо, (Рс, %) - гранулометричний показник структурності за Вадюніною [54].
Основа цих розрахунків полягає в співставленні різних фракцій гранулометричного і мікроагрегатного складу в одних ґрунтових зразках. Дані розрахунків наведені в таблиці 5.2.
Міцність мікроагрегатів чорноземів типових на різних ключових ділянках і на різних глибинах не однакова і характеризується значною мінливістю. Амплітуда коливань фактору дисперсності в межах гумусового профілю змінюється в напрямі посилення континентальності клімату. Максимально висока міцність мікроагрегатів прослідковується в ґрунтах ключової ділянки ЇГуменці?, де показник фактору дисперсності коливається у вузькому діапазоні величин - 16-23%. Амплітуда коливань фактору дисперсності чорноземів типових ключової ділянки ЇБорівці? дещо вищий (6-15%), що вказує на диференціацію якості мікроагрегатів у межах гумусового профілю.
ґрунт шпаруватість гранулометричний чорнозем
Таблиця 5.2. Показники мікроагрегатного складу чорноземів типових Придністерського Поділля
|
Глибина, см |
ЇБорівці ?Розріз КЦ-1 |
Глибина, см |
ЇСиньків? Розріз СН-4 |
Глибина, см |
ЇОлексинці? Розріз ОЛ-1 |
Глибина, см |
ЇВелика Слобідка? Розріз ВС-1 |
Глибина, см |
ЇГуменці? Розріз ВЗ-1 |
||||||||||||||||
|
Рс, % |
Кд, % |
Ка, % |
Ча, % |
Рс, % |
Кд, % |
Ка, % |
Ча, % |
Рс, % |
Кд, % |
Ка, % |
Ча, % |
Рс, % |
Кд, % |
Ка, % |
Ча, % |
Рс, % |
Кд, % |
Ка, % |
Ча, % |
||||||
|
0-10 |
73,26 |
6,12 |
81,39 |
40,15 |
0-15 |
62,21 |
9,93 |
86,88 |
27,08 |
0-12 |
55,51 |
7,78 |
66,73 |
26,92 |
0-10 |
51,40 |
14,49 |
80,40 |
16,6 |
0-10 |
53,21 |
18,01 |
77,80 |
25,7 |
|
|
10-20 |
78,98 |
8,52 |
78,05 |
41,2 |
15-25 |
58,64 |
8,80 |
84,99 |
27,71 |
12-20 |
57,29 |
10,40 |
70,93 |
24,88 |
20-30 |
49,52 |
13,73 |
81,79 |
13,8 |
10-20 |
56,08 |
20,49 |
76,83 |
21,7 |
|
|
20-30 |
83,43 |
10,59 |
74,16 |
42,04 |
25-35 |
58,23 |
7,32 |
82,57 |
25,22 |
20-30 |
57,74 |
11,27 |
74,25 |
27,14 |
40-50 |
52,63 |
18,36 |
81,91 |
10,2 |
20-35 |
52,34 |
20,67 |
79,49 |
20,3 |
|
|
30-40 |
84,40 |
11,84 |
75,15 |
40,46 |
35-50 |
57,73 |
12,01 |
84,14 |
22,84 |
30-40 |
57,89 |
8,18 |
77,26 |
29,56 |
70-80 |
51,66 |
13,04 |
78,24 |
16,6 |
35-45 |
44,59 |
20,00 |
73,48 |
15,1 |
|
|
40-50 |
84,15 |
9,85 |
69,60 |
43,45 |
50-60 |
56,95 |
11,35 |
82,75 |
19,42 |
40-50 |
57,74 |
13,32 |
77,87 |
26,19 |
100-110 |
52,18 |
14,65 |
74,52 |
14,8 |
45-55 |
48,74 |
21,62 |
72,62 |
11,9 |
|
|
50-62 |
82,94 |
8,56 |
68,22 |
41,82 |
60-70 |
55,16 |
9,61 |
80,86 |
18,42 |
50-60 |
56,11 |
7,68 |
78,32 |
24,15 |
120-130 |
57,29 |
16,10 |
70,67 |
14,4 |
55-67 |
50,83 |
17,65 |
77,80 |
13,7 |
|
|
62-70 |
82,71 |
7,23 |
71,40 |
41,95 |
70-80 |
55,04 |
12,81 |
81,96 |
17,17 |
60-70 |
56,45 |
10,55 |
79,24 |
20,78 |
140-150 |
57,86 |
12,26 |
75,43 |
19,4 |
67-80 |
49,18 |
18,39 |
76,15 |
14,8 |
|
|
70-80 |
82,90 |
9,11 |
73,67 |
39,52 |
80-90 |
52,45 |
11,27 |
80,72 |
16,57 |
70-80 |
57,25 |
10,96 |
79,45 |
17,75 |
160-170 |
57,37 |
15,28 |
70,14 |
21,0 |
80-90 |
50,99 |
20,69 |
76,60 |
13,3 |
|
|
80-90 |
84,16 |
8,68 |
74,60 |
38,81 |
90-100 |
53,74 |
8,52 |
78,23 |
17,37 |
80-90 |
59,16 |
12,30 |
74,38 |
16,08 |
180-190 |
52,24 |
15,68 |
63,21 |
20,7 |
90-100 |
53,38 |
22,67 |
76,17 |
13,2 |
|
|
90-100 |
81,70 |
9,98 |
75,50 |
39,05 |
100-110 |
55,97 |
10,81 |
76,60 |
17,98 |
90-100 |
60,07 |
15,26 |
74,44 |
16,72 |
220-230 |
53,40 |
18,29 |
55,68 |
20,3 |
100-110 |
52,95 |
18,75 |
75,00 |
13,9 |
|
|
100-112 |
81,62 |
13,32 |
77,56 |
39,74 |
110-120 |
54,61 |
14,58 |
72,65 |
19,96 |
100-110 |
58,88 |
11,54 |
74,34 |
17,47 |
- |
- |
- |
- |
- |
120-130 |
49,83 |
20,65 |
66,58 |
13,2 |
|
|
112-120 |
80,45 |
15,29 |
77,41 |
40,84 |
120-130 |
56,76 |
16,99 |
66,06 |
23,32 |
110-120 |
57,08 |
9,57 |
73,72 |
23,45 |
- |
- |
- |
- |
- |
140-150 |
51,48 |
16,67 |
61,96 |
15,7 |
|
|
120-130 |
80,27 |
14,01 |
77,76 |
41,38 |
140-150 |
57,44 |
18,70 |
59,31 |
23,18 |
140-150 |
64,45 |
13,11 |
66,99 |
28,71 |
- |
- |
- |
- |
- |
160-170 |
49,12 |
17,68 |
38,80 |
12 |
|
|
130-138 |
77,15 |
11,67 |
80,37 |
40,54 |
- |
- |
- |
- |
- |
170-180 |
65,70 |
8,06 |
62,51 |
33,33 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
138-150 |
76,53 |
12,14 |
79,76 |
39,23 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
55,51 |
7,78 |
66,73 |
26,92 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
160-170 |
75,03 |
11,02 |
80,47 |
41,01 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
57,29 |
10,40 |
70,93 |
24,88 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
180-190 |
74,34 |
12,82 |
77,20 |
38,68 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
57,74 |
11,27 |
74,25 |
27,14 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
200-210 |
73,23 |
12,61 |
67,77 |
34,45 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
57,89 |
8,18 |
77,26 |
29,56 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Примітки. Рс - гранулометричний показник структурності за Вадюніною; Кд - фактор дисперсності за Качинським; Ка - ступінь агрегатності за Бейвером і Роадесом; Ча - число агрегації за Дімо.
Ступінь агрегатності за Бейвером і Роадесом враховує співвідношення агрономічно цінних мікроагрегатів розміром більше 0,05 мм і кількість гранулометричних елементів того ж розміру [19, С. 61].
У межах всіх ключових ділянок водостійкість мікроструктури чорноземів типових погіршується з глибиною, що зумовлено закономірною зміною комплексу факторів структуротворення. Головним серед них є зменшення вниз по генетичному профілю вмісту гумусу, погіршення його якісного складу, зниження ємності катіонного обміну і кількості ввібраного кальцію.
Мікрооструктуреність ґрунту за В. Н. Дімо оцінюється кількістю водостійких агрегатів розміром 0,25-0,01 мм. Показник мікроструктуреності виражається різницею між сумами фракцій грубого пилу і дрібного піску при мікроагрегатному і гранулометричному складі виражений у відсотках [142]. Чим вищий показник мікрооструктуреності, тим краща мікроагрегатність ґрунту.
Показники мікроструктурності чорноземів типових змінюються по профілю і коливаються в широкому діапазоні величин (10-43%). В межах гумусового профілю мікроагрегованість (за В. М. Дімо) знижується в основному до глибини максимальних скупчень видимих карбонатних новоутворень (70-110 см). Нижче карбонатного профілю мікроагрегованість поступово збільшується, що пояснюється високою мікрооструктуреністю лесоподібних порід.
Найліпша мікроагрегованість (Ча, %) притамана чорноземам типовим ключової ділянки ЇБорівці?. Ступінь мікроагрегованості в значній мірі успадкований від високої мікрооструктуреності лесоподібних порід. Проте якість мікроструктури формується в процесі ґрунтотворення і залежить від комплексу факторів, що її визначають.
Процеси оструктурення і агрегації. У тісному зв`язку з мікроагрегованістю ґрунтів знаходиться їх структурно-агрегатний склад. Плазмово-скелетний тип структури чорноземів типових характеризується агрегованістю, а наявність гумусу і карбонатів у глинистій плазмі спричинили утворення пухкої і пористої матриці без чіткої орієнтації, в результаті чого утворились багатогранні педи [29, С. 114].
Для характеристики структурного стану ґрунтів недостатньо знати тільки розподіл агрегатів у певний момент часу, оскільки агрегатний склад досить динамічний в часі і часто залежить від сільськогосподарського використання ґрунтів. Під дією руйнівних сил, які виникають у результаті обробітку, переміщення по полю сільськогосподарської техніки, в результаті періодичного чергування дощів та сухих періодів, агрегати руйнуються, ущільнюється ґрунтовий профіль, ґрунти стають безструктурними. Ступінь змін структурного стану залежить від стійкості ґрунту щодо зовнішніх руйнівних сил [20; 53; 73; 142]. Структура ґрунту є одним із основних факторів його родючості. В структурному ґрунті створюються оптимальні умови водного, повітряного, теплового, поживного режиму і відповідно умови життя вищих рослин і мікроорганізмів [86]. Дані структурно- агрегатного стану показано в додатку О, рис. 5,4-5,8.
Морфологічними дослідженнями виявлено тенденцію до покращення структури чорноземів типових в напрямку підвищення жорсткості гідротермічних умов ґрунтів. В орному шарі сума агрономічно цінних агрегатів розміром 0,25-10 мм варіює в межах 43,54-70,17%, що недостатньо для формування сприятливого водно-повітряного режиму ґрунтів. Це підтверджується даними морфологічного аналізу, згідно якого, в орному шарі переважає грудкувато-порохувата структура. Коефіцієнт структурності коливається в межах 0,77-2,35, що залежить від способу обробітку ґрунту.
Результати структурно-агрегатного аналізу по даних профілях графічно зображені на рис 5.4-5.8.
а)
б)
Рис. 5.4. Структурно-агрегатний стан чорнозему типового Розріз КЦ-1
а - сухе просіювання; б - мокре просіювання
.
а)
б)
Рис. 5.5. Структурно-агрегатний стан чорнозему типового
Розріз СН-4 а - сухе просіювання; б - мокре просіювання
а)
б)
Рис. 5.6. Структурно-агрегатний стан чорнозему типового Розріз ОЛ-1
а - сухе просіювання; б - мокре просіювання.
а)
б)
Рис. 5.7. Структурно-агрегатний стан чорнозему типового Розріз ВЗ-1
а - сухе просіювання; б - мокре просіювання
а)
б)
Рис. 5.8. Структурно-агрегатний стан чорнозему типового Розріз ВС-1
а - сухе просіювання; б - мокре просіювання
Сума водостійких агрегатів становить 53,18-65,54%. Під орним шаром чорноземів типових морфологічно прослідковується щільний, сильно деградований, опресійний шар потужністю 10-15 см (підплужна підошва). У морфологічному відношенні замість типової для гумусового горизонту зернистої структури, утворилася брилувато-горіхувата. Брилисті агрегати важко руйнуються знаряддями обробітку ґрунту, залишаючись на поверхні тривалий час. Негативний ефект переущільнення ґрунту підсилюється низькою часткою в структурі посівних площ земель з травопільними сівозмінами. Внаслідок переущільнення, у підплужній підошві збільшується водостійкість агрегатів (сума водостійких агрегатів 63,98-80,06%), що ймовірно, зумовлено збільшенням їхньої фізичної міцності. Коефіцієнт структурності в підорному горизонті менше одиниці (0,14-0,75). В цьому ж шарі сума агрономічно-цінних структурних агрегатів коливається від 12,33% до 42,75%. Для покращення структурно-агрегатного складу потрібно частіше використовувати глибоку оранку (30-35 см), внаслідок якої розпушується ґрунт і створюються сприятливі умови для глибокого промочування ґрунтів у весняно-осінній період [80].
Для перехідних горизонтів характерна зернисто-грудкувата структура. Коефіцієнт структурності варіює в межах 0,98-3,34. Сума водостійких агрегатів розміром >0,25 мм становить 58,7-63,84%. Високе насичення карбонатами кальцію горизонту Hpk призводить до розпушення ґрунтової структури, послаблення фізичного щеплення між структурними агрегатами, покращення аерації. Проте, невисокий вміст гумусу в ілювіально- карбонатному горизонті є першопричиною зниження вмісту водостійких агрегатів розміром >0,25 мм. Глибина залягання карбонатних новоутворень в ґрунтовому профілі чорноземів типових Придністерського Поділля, в тому числі їх видимих форм, знижується із сходу на захід, що пояснюється посиленням процесів вилуговування в даному напрямку. Спостерігається загальна тенденція до послаблення водостійкості макроструктури з глибиною.
3. Складення
За словами І.Б. Ревута, Їнайбільш істотно структура впливає на щільність ґрунту, на його шпаровий простір, тобто на об`єм шпар, розподіл їх за розмірами радіусів. Суму цих властивостей ґрунту називають його складенням? [134, С. 95]. Серед показників, які визначають складення ґрунту, інтегральними є щільність твердої фази, щільність будови, загальна шпаруватість і шпаруватість аерації. Використання чорноземів типових в умовах інтенсивного землеробства веде до зміни загальних фізичних властивостей переважно в бік погіршення. Результати загальних фізичних властивостей чорноземів типових Придністерського Поділля подано в додатку П.
Щільність твердої фази. Щільність твердої фази є одним з найбільш стабільних параметрів ґрунту. Порівняно з іншими фізичними величинами вона коливається у вузьких межах і не підлягає значній динаміці. Величина щільності твердої фази залежить від хімічних і мінералогічних властивостей ґрунту [54, C. 150]. Показники щільності твердої фази чорноземів типових Придністерського Поділля і результати їх статистичної обробки наведені в таблиці 5.3 і на рис. 5.9.
Таблиця 5.3. Дані статистичної обробки показників щільності твердої фази чорноземів типових Придністерського Поділля
|
Глибина, см |
n |
х |
S |
S х |
S х , % |
V, % |
|
|
0-10 |
5 |
2,59 |
0,03 |
0,01 |
0,50 |
1,11 |
|
|
10-20 |
5 |
2,60 |
0,04 |
0,02 |
0,61 |
1,37 |
|
|
20-30 |
5 |
2,61 |
0,04 |
0,02 |
0,71 |
1,59 |
|
|
30-40 |
5 |
2,63 |
0,05 |
0,02 |
0,85 |
1,91 |
|
|
40-50 |
5 |
2,62 |
0,04 |
0,02 |
0,67 |
1,49 |
|
|
50-60 |
5 |
2,65 |
0,02 |
0,01 |
0,40 |
0,90 |
|
|
60-70 |
5 |
2,66 |
0,02 |
0,01 |
0,31 |
0,70 |
|
|
70-80 |
5 |
2,66 |
0,02 |
0,01 |
0,28 |
0,62 |
|
|
80-90 |
5 |
2,68 |
0,02 |
0,01 |
0,42 |
0,93 |
|
|
90-100 |
5 |
2,69 |
0,04 |
0,02 |
0,68 |
1,52 |
|
|
100-110 |
5 |
2,68 |
0,04 |
0,02 |
0,59 |
1,31 |
|
|
110-120 |
5 |
2,71 |
0,06 |
0,03 |
1,00 |
2,24 |
|
|
120-130 |
5 |
2,70 |
0,06 |
0,03 |
0,93 |
2,07 |
|
|
130-140 |
5 |
2,68 |
0,07 |
0,03 |
1,09 |
2,44 |
|
|
140-150 |
5 |
2,68 |
0,05 |
0,02 |
0,84 |
1,88 |
Дерновий процес ґрунтотворення наклав свій відбиток на величину і характер профільного розподілу щільності твердої фази. В межах ґрунтового профілю вона коливається у вузькому діапазоні показників, що обумовлено в першу чергу однорідністю мінералогічного складу товщі лесових порід. Середні значення величин щільності твердої фази поступово зростають від 2,59 г/см3 в орному шарі до 2,70 г/см3 в материнській породі. Це викликано поступовим зменшенням у даному напрямку вмісту гумусу і незначним збільшенням опіщаненості ґрунтової товщі, особливо другого метрового шару.
Рис. 5.9. Щільність твердої фази чорноземів типових Придністерського Поділля
Корелятивний зв`язок між зміною вмісту дрібного піску та величиною щільності твердої фази помітний не лише в межах ґрунтового профілю, але і в географічному плані. В межах гумусового профілю щільність твердої фази становить 2,59-2,66 г/см3. Мінливість варіаційного ряду показників щільності твердої фази є дуже незначною (не більше 2,44%), що опосередковано вказує на невелику різницю середніх величин даного показника в межах території дослідження.
Щільність будови. Однією з важливих загальних фізичних властивостей ґрунту є щільність будови. Як відомо, щільність будови, характеризуючи величини та геометрію порового простору, частково визначає водо-, повітро- та теплообмін в ґрунті, співвідношення твердої фази та пор, кількість і міцність контактів між ґрунтовими частинками [144, С. 53]. Гумусованість ґрунту, його біогенність і структурний стан впливають на щільність будови. Значна кількість органічної речовини сприяє розпушенню ґрунту. Оптимальна щільність будови ґрунтів для орного горизонту - 1,0- 1,3 г/см3 при шпаруватості 55-60% [13]. У процесі ущільнення ґрунтів зменшується не тільки загальний об`єм шпар, але і їхній розмір, що впливає на стан кореневих волосків, які не можуть розвиватися при розмірі шпар, що менші 10 мкм. Ущільнений ґрунт погано вбирає та фільтрує вологу, а це за наявності грозових опадів сприяє збільшенню поверхневого стоку й ерозії, зниженню вологозабезпечення рослин [106, С. 60].
За даними В. В. Медвєдева, діапазон коливань щільності будови досліджуваних ґрунтів на ріллі протягом вегетаційного періоду досягає 0,31- 0,36 г/см3. В кінці цього періоду чорноземи типові характеризуються рівноважною щільністю [88, С. 204-205].
Тривалий обробіток із застосуванням важкої великогабаритної техніки, дуже часто в періоди з неоптимальною для даного агротехнічного заходу вологістю ґрунту, значно знижує його опір механічному навантаженню [87; 91]. Це спричинило перегрупування в упаковці ґрунтової маси і зміну щільності будови верхніх горизонтів чорноземів типових. Це підтверджується дослідженнями В. В. Медведева та В. Г. Цибулько за якими деформація та ущільнення під впливом ґрунтообробних агрегатів поширюється на глибину 40-50 см [13, С. 45-50]. Таким чином, антропогенний вплив на чорноземи типові призводить до порушення природного ходу їх складення. Результати статистичної обробки показників щільності будови приведені в таблиці 5.4 і на рис. 5.10.
Таблиця 5.4 Дані статистичної обробки показників щільності будови чорноземів типових Придністерського Поділля
|
Глибина, см |
n |
х |
S |
S х |
S х ,% |
V,% |
|
|
0-10 |
5 |
1,24 |
0,08 |
0,04 |
2,94 |
6,57 |
|
|
10-20 |
5 |
1,37 |
0,04 |
0,02 |
1,27 |
2,84 |
|
|
20-30 |
5 |
1,46 |
0,08 |
0,04 |
2,58 |
5,77 |
|
|
30-40 |
5 |
1,41 |
0,07 |
0,03 |
2,06 |
4,60 |
|
|
40-50 |
5 |
1,35 |
0,07 |
0,03 |
2,30 |
5,15 |
|
|
50-60 |
5 |
1,30 |
0,10 |
0,04 |
3,45 |
7,71 |
|
|
60-70 |
5 |
1,31 |
0,06 |
0,03 |
1,95 |
4,35 |
|
|
70-80 |
5 |
1,26 |
0,08 |
0,04 |
2,99 |
6,69 |
|
|
80-90 |
5 |
1,25 |
0,06 |
0,03 |
2,15 |
4,80 |
|
|
90-100 |
5 |
1,24 |
0,04 |
0,02 |
1,45 |
3,24 |
|
|
100-110 |
5 |
1,28 |
0,03 |
0,01 |
0,90 |
2,02 |
|
|
110-120 |
5 |
1,29 |
0,03 |
0,01 |
0,92 |
2,05 |
|
|
120-130 |
5 |
1,30 |
0,05 |
0,02 |
1,72 |
3,84 |
|
|
130-140 |
5 |
1,32 |
0,06 |
0,03 |
1,96 |
4,38 |
|
|
140-150 |
5 |
1,36 |
0,09 |
0,04 |
2,85 |
6,37 |
Рис 5.10. Щільність будови чорноземів типових
Аналізуючи показники щільності будови чорноземів типових прослідковується два їхніх максимуми, що приурочені до підплужної підошви в межах гумусово-акумулятивного горизонту і до материнської породи. В орному шарі щільність будови варіює в межах 1,12-1,33 г/см3 (Додаток П). Підорний шар зазнає регулярного ущільнення ґрунтообробними механізмами, таким чином умовно відокремлюється в техногенний шар відносно щільного складення, з максимальною щільністю будови в підплужній підошві, що варіює в межах 1,35-1,58 г/см3. З глибиною щільність будови поступово зменшується, досягаючи в шарі максимальних скупчень видимих міцелярних форм карбонатів найнижчих значень в межах ґрунтового профілю - 1,24 г/см3. Пухке складення даного шару обумовлено в першу чергу інтенсивною зоотурбацією ґрунтовою мезофауною, а також переважанням в структурному складі мезоагрегатів розміром 3-7 мм. З глибини 120-130 см щільність будови чорноземів типових поступово зростає і в межах материнської породи досягає максимальних показників - 1,36 г/см3 (табл 5.4).
Спостерігається значне збільшення показників щільності будови материнської породи у чорноземах типових ключових ділянок Ї Борівці і Ї Олексинці, що пояснюється оглеєнням лесоподібного суглинку.
Шпаруватість і аерація. Величина шпаруватості залежить від гранулометричного складу ґрунту, його структурності та мікроагрегованості, від вмісту живих організмів і органічної речовини, в культурних ґрунтах - від способів обробітку. У середньому величина шпаруватості коливається в межах 40-60% від об`єму ґрунту. В орних ґрунтах загальна шпаруватість нижче 30-40% вважається агрономічно несприятливою [58, С. 322-360]. Шпаруватість зумовлює водно-повітряний режим і водно-фізичні властивості ґрунтів. Загальна шпаруватість є функцією від щільності будови тому зі збільшенням щільності будови зменшується загальна шпаруватість ґрунту, а отже, погіршується його водопроникність і водомісткість. В ґрунтах, які тривалий час використовуються під посівами багаторічних трав, величина загальної шпаруватості зростає за рахунок поліпшення структурного стану ґрунтів.
За даними В. В. Медведєва, шпаровий простір чорноземів типових на цілині може бути віднесений до бімодального типу (у ньому переважають дві групи шпар - більше 60 і менше 30 мкм). В умовах тривалого розорювання цей простір поступово трансформується до модального, з переважанням при рівноважній щільності шпар дрібніших 30 мкм [88, С. 205].
У цілому досліджувані ґрунти характеризуються високою (50-60%) загальною шпаруватістю на всю глибину прогумусованого профілю (160-180 см). Крива їх профільного розподілу корелює з величиною щільності будови. Найвищі показники загальної шпаруватості є в шарі максимальних скупчень видимих міцелярних форм карбонатів (51-55%), зменшуючись у напрямку підплужної підошви (41-48%). Проте, найнижчі показники спостерігаються в материнській породі, де вони становлять 38- 40 %. Зменшення кількості шпар великих розмірів в умовах ріллі викликає зниження аерації ґрунтів. Незважаючи на таку обставину, чорноземи типові території дослідження відзначаються доброю аерацією гумусованої частини профілю. При польовій вологості 15-21% шпаруватість аерації складає половину і більше загального об`єму шпар. Результати загальної шпаруватості і шпаруватості аерації показано на рис. 5.11 і 5.12.
Рис. 5.11. Загальна шпаруватість чорноземів типових Придністерського Поділля
Рис. 5.12. Шпаруватість аерації чорноземів типових Придністерського Поділля
Грудкувато-зерниста структура гумусового профілю, висока переритість перехідних горизонтів ґрунтовою мезофауною, пухке складення визначили високі величини загальної шпаруватості (50-55%) і шпаруватості аерації (30-35%). Добра мікро- і макроагрегованість генетичних горизонтів чорноземів обумовлює оптимальні співвідношення агрегатної і міжагрегатної шпаруватості, забезпечуючи водно-повітряний режим досить сприятливий для проходження біохімічних процесів функціонування системи ґрунт- рослина.
Висновки
Просторова неоднорідність гідротермічних умов території впливає на характер фізичних процесів та властивостей ґрунтів. Чорноземам західної частини Придністерського Поділля, внаслідок профільного оглеєння, властиве переущільнення перехідних горизонтів ґрунту з деградацією показників структурно-агрегатного складу.
Чорноземи типові є грубопилувато-середньо- і важкосуглинковими за гранулометричним складом. Вміст і профільний розподіл гранулометричних елементів відзначається загальними закономірностями, а також підфаціальними особливостями. Домінуючими, в порядку зменшення вмісту, є грубопилувата (49-51%) і мулиста (17-32%) фракції. Спостерігається поступове збільшення дрібнопіщаної фракції з глибиною. Наявність піщаної фракції притаманне лесоподібним породам Їзахідноукраїнського? типу. Розподіл пилуватих фракцій немає чіткої закономірності і визначений характером седиментації лесоподібного суглинку. Фракція грубого та середнього піску (частки 1-0,25 мм) присутня тільки в чорноземах типових ключових ділянок ЇБорівці? та ЇОлексинці?. Тип розподілу мулу в чорноземах типових змінюється від недиференційованого на заході, до рівномірно-акумулятивного на сході.
Досліджувані ґрунти добре мікроагреговані, що частково успадковано від материнської породи. У складі мікроагрегатів домінують фракції розміром >0,01 мм, вміст яких становить 78-92%. Мікроагрегати міцні, особливо у верхніх горизонтах ґрунту, свідченням чого є незначний вміст активного мулу і фракцій менше 0,01 мм. Фракція мікроагрегатного мулу (частки розміром <0,001 мм) недиференційована по профілю чорноземів типових і коливається в діапазоні 1,8-4,7%. В розподілі пилуватих фракцій розміром 0,01-0,001 мм простежується закономірність до поступового зниження їх відсоткової частки із глибиною. Найкраща мікрооструктуреність спостерігається в карбонатній частині гумусового горизонту. В напрямку посилення відносної континентальності клімату відсоток мікроагрегатів розміром 1-0,25 мм в гумусовому горизонті чорноземів зростає від 2,7-3,3% (ключова ділянка ЇБорівці) до 11,4-15,9% (ключова ділянка ЇВелика Слобідка?). Покращення мікроагрегованості зумовлено просторовими змінами вмісту гумусу і карбонатів кальцію, та похідними від них властивостями твердої фази ґрунту.
У межах гумусового профілю щільність твердої фази складає 2,60- 2,70 г/см3. Мінливість варіаційного ряду показників щільності твердої фази є незначною, що опосередковано вказує на неістотність різниць середніх величин даного показника в межах території дослідження. З глибиною, в міру зменшення вмісту гумусу, показники щільності твердої фази поступово збільшуються.
Щільність складення чорноземів типових змінюється з 1,12-1,32 г/см3 в орному шарі до 1,35-1,58 і 1,43-1,58 г/см3, відповідно, в підплужній підошві і материнській породі. Морфологічно виражена концентрація дрібнокристалічного кальциту в горизонті Hpk знижує фізичне щеплення між структурними агрегатами і мікроагрегатами, що сприяє розпушенню ґрунтової макроструктури. Підтвердження цьому факту знаходимо в найнижчих показниках щільності будови (1,18-1,25 г/см3) на межі метрового шару. Дана риса профільного розподілу показників щільності складення найбільш виражена в ґрунтах з ілювіально-карбонатним горизонтом. Чорноземи типові території дослідження відзначаються доброю аерацією гумусового горизонту. При польовій вологості 12-21% шпари аерації займають половину і більше від загального об`єму шпар.
Чорноземи типові мають добре виражену макроструктуру. Сума агрономічно цінних структурних агрегатів розміром 0,25-10 мм в орному горизонті ґрунтів варіює в діапазоні 43,54-70,17%. Утворення підплужної підошви знижує якість структури і водопроникність шару, що підтверджується збільшенням вмісту брилуватої фракції (79,03-86,65%) та її водостійкості (63,98-80,06%), а також низьким коефіцієнтом структурності (0,14-0,75). Збільшення ступеня гумусованості і карбонатності гумусового горизонту покращує водостійкість макроструктури, що проявляється в знижені розпиленості ґрунтової структури при агрегатному аналізі. В умовах нераціонального землекористування, тривале використання чорноземів типових під ріллею сприяє деградації їхніх фізичних властивостей.
Підфаціальними фізичними типодіагностичними ознаками є показники загального ступеня диференціації профілю і тип розподілу мулу в профілі. Для чорноземів типових на захід від річки Жванчик загальний ступінь диференціації профілю більше 1,0; елювіально-ілювіальний тип розподілу мулу. На схід від р. Жванчик чорноземи типові відзначаються низькими значеннями показника загального ступеня диференціації профілю (менше 0,95) і рівномірно-акумулятивним типом розподілу мулу.
Література
1. Орлов Д. С. Органическое вещество почв Российской Федерации / Д. С. Орлов, О. Н. Бирюкова, Н. И. Суханова // - М. : Наука, 1996. - 256 с.
2. Орлов Д. С. Практикум по биохимии гумуса / Д. С. Орлов, Л. А. Грицишина, Н. Л. Ерошичева. - М. : Изд-во МГУ, 1969. - 155 с.
3. Папіш І. Я. Аналіз структури ґрунтового покриву районів поширення чорноземів типових в межах Західного лісостепу / І. Я. Папіш // Материалы межгосударственного научного семинара ЇСовременные проблемы охраны и воспроизводства почвенного плодородия: экология, экономика, право. - К., 1994. - С. 91-95.
4. Папіш І. Я. Валовий хімічний склад чорноземів Сокальсько-Торчинської пасмової височини / І. Я. Папіш // Вісник Львівського університету. Серія географічна. - 2013. - Вип. 44. - С. 265-274.
5. Папіш І. Я. Ґрунтово-географічне районування чорноземної території Західного регіону України / І. Я. Папіш // Україна та глобальні процеси: географічний вимір, Т. 3 - Київ-Луцьк, 2000. - С. 141-145.
6. Папіш І. Я. Літологічні особливості чорноземів опідзолених басейну верхнього Дністра / І. Я. Папіш // Агрохімія і ґрунтознавство. - Кн. 2. - Харків, 2006. - С. 125-126.
7. Папіш І. Я. Проблеми ґенези чорноземів Галичини / І. Я. Папіш, С. П. Позняк // Вісник Львівського ун-ту. Серія географічна. - 2010. - Випуск 38. - С. 271-280.
8. Папіш І. Я. Процеси гранулометричної диференціації в чорноземах типових Північно-Подільського лісостепу / І. Я. Папіш // Вісник Львівського ун-ту. Серія географічна. - 1998. - Випуск 23. - С. 138-143.
9. Папіш І. Я. Практикум з картографії ґрунтів: Навчальний посібник / І. Я. Папіш, Т. С. Ямелинець. - Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. - 450 с.
10. Папіш І. Я. Внутрішньофаціальні особливості чорноземів типових Вологої атлантичної фації / І. Я. Папіш // Вісник Львів. ун-ту. Серія геогр.
- Вип. 21. - 1998. - С. 47-51.
11. Підвальна Г. С. Гумусовий стан автоморфних ґрунтів Пасмового Побужжя / Г. С. Підвальна, С. П. Позняк // - Монографія. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. - 192 с.
12. Плодородие почв и устойчивость земледелия (агроэкологические аспекты) / И. П. Макаров, В. Д. Муха. И. С. Кочетков и др. - М. : Колос, 1995. - 288 с.
13. Плотникова Т. А. Характеристика особенностей образования и природы гумусових веществ почв с помощью данных оптической плотности / Т. А. Плотникова // География, генезис и плодородие почв: Сб. трудов. - Л. : Колос, 1972. - Вып. V. - C. 196-210.
14. Плотникова Т. А. Использование модифицированой схемы Пономаревой- Плотниковой для определение состава, природы и свойств гумуса почв / Т. А. Плотникова, Н. Е. Орлова // Почвоведение. - 1984. - № 8. - С. 120- 130.
15. Плотникова Т. А. Упрощенный вариант определения оптической плотности гумусовых веществ с одним светофильтром / Т. А. Плотникова, В. В. Пономарева // Почвоведение. - 1967. - №7. - С. 73-85.
16. Позняк С. П., Папіш І. Я., Кіт М. Г. Аналіз структури ґрунтового покриву районів поширення чорноземів типових в межах Західного лісостепу / С. П. Позняк, І. Я. Папіш, М. Г. Кіт // Материалы межд. науч. семинара
«Современные проблемы охраны и воспроизводства почвенного плодородия: экология, экономика, право». - Киев : СОПС, 1994. - С. 94- 95.
17. Позняк С.П. Ґрунтово-географічні проблеми Західного регіону України / С.П. Позняк, М. Г. Кіт // Матеріали Всеукр. наук. конф. «Проблеми географії України». - Львів, 1994. - С. 15-16.
18. Позняк С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів / С. П. Позняк // Підручник. У двох частинах. Ч. 2 - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2010.
- 286 с.
19. Позняк С. П. Динаміка гумусу чорноземів типових районів інтенсивного бурякосіяння / С. П. Позняк, І. Я. Папіш // Тез. доп. IV з` їзду ґрунтознавців і агрохіміків України. - Харків, 1994. - С. 73-74.
20. Позняк С. П. Зміни чорноземів степової зони України при зрошенні / С. П. Позняк // Сучасні географічні проблеми УРСР: Зб. наук. пр. - К., 1990. - С. 275-276.
21. Позняк С. П. Изменение свойств почв юга Украины под влиянием орошения / С. П. Позняк // Науч. тр. почв. ин-та им. В. В. Докучаева. - М., 1973. - Ч. 2. - С. 10-17.
22. Позняк С. П. Орошаемые черноземы юго-запада Украины / С. П. Позняк
- Львов : ВНТЛ, 1997. - 240 с.
23. Позняк С. П. Практикум з фізики ґрунту / С. П. Позняк, І. Я. Папіш // Фізика твердої фази ґрунту. Ч. 1. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2001.
- 56 с.
24. Позняк С. П. Структура ґрунтового покриву та раціональна організація території районів поширення чорноземів типових Західного лісостепу / С. П. Позняк, М. Г. Кіт, І. Я. Папіш // Материалы наук.-практ. конф.
ЇПроблемы земельной реформы в Украине?. - Киев, 1994. - С. 207-208.
25. Позняк С. П. Сучасні проблеми ґрунтоутворення і екології ґрунтів / С. П. Позняк // Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. пр. - К., 2002. - С. 31-32.
26. Позняк С. П. Чорнозем - феномен природи / С. П. Позняк // Вісн. Львів. держ. ун-ту. Сер. геогр. - Львів, 1998. - Вип. 23. - С. 358-361.
27. Позняк С. П. Картографування ґрунтового покриву: Навчальний посібник
/ С. П. Позняк, Є. Н. Красєха, М. Г. Кіт- Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - 500 с.
28. Позняк С. П. Історичний аналіз дослідження чорноземів Галичини та Поділля / С. П. Позняк, Л. В. Мазник // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія:
географія. Спеціальний випуск. - Тернопіль : СМП ЇТайп?. - № 2 (випуск 32). - 2012. - С. 19-24.
29. Полынов Б. Б. Валовий почвенный анализ и его толкование / Б. Б. Полынов // Почвоведение. - № 10. - 1944. - С. 482-490.
30. Польчина С. М. Ґрунтознавство. Головні типи ґрунтів / С. М. Польчина - Ч. 1. - 2010. - 92 с.
31. Пономарева В. В. Гумус и почвообразование / В. В. Пономарева, Т. А. Плотников - Л. : Наука, 1980. - 319 с.
32. Почвоведение / Под ред. И. С. Каурычева. - М. : Агропроиздат, 1989. - 719 с.
33. Почвоведение: В 2-х ч. [Под ред. В. А. Ковды, Б. Г. Розанова] - М. : Высш.шк., Ч.1, 1988. - 400 с.
34. Прасолов Л. И. О методах и направлениях почвоведения / Л. И. Прасолов
// Проблемы современного почвоведения - № 8. - М. : Наука, 1939. - С. 21-29.
35. Прасолов Л. И. Чернозем как тип почвообразования / Л. И. Прасолов // Почвы СССР. Европейская часть. Т. 1. Условия почвообразования и характеристика главнейших типов почв. - Л. : Изд-во АН СССР, 1939. - С. 225-259.
36. Природа Івано-Франківської області / За редакцією К. І. Геренчука. - Львів : Вища шк., 1973. - 160 с.
37. Природа Тернопільської області / За редакцією К. І. Геренчука. - Львів : Вища шк., 1979. - 167 с.
38. Природа Хмельницької області / За редакцією К. І. Геренчука. - Львів : Вища шк., 1980. - 152 с.
39. Природні умови та ресурси Тернопільщини / Л. П. Царик, М. Я. Сивий. - Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2011. - 512 с.
40. Ревут И. Б. Физика почв / И. Б. Ревут. - Л. : Колос, 1964. - 319 с.
41. Роде А. А. Генезис почв и современные процессы почвообразования / А. А. Роде. - М. : Наука, 1984. - 256 с.
42. Роде А. А. Система методов исследования в почвоведении / А. А. Роде - Новосибирск: Наука, 1971. - 256 с.
43. Розанов Б. Г. Генетическая морфология почв / Б. Г. Розанов - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1975. - 293 с.
44. Розанов Б. Г. Морфология почв / Б. Г. Розанов - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1983. - 320 с.
45. Роїк М. В. Сучасні науково обґрунтовані підходи до використання землі / М. В. Роїк // Агроінком. - 2003. - № 1-2. - С. 8-16.
46. Руденко Ф. А. Гідрог...
Подобные документы
Грунт - поверхневий шар земної кори, видозмінений під впливом вивітрювання. Найважливіші морфологічні ознаки ґрунтів: забарвлення, структура, будова, механічний склад, включення. Родючість ґрунту. Основні напрями охорони ґрунтів.
реферат [9,9 K], добавлен 13.05.2007Адміністративне розташування Путильського району та характеристика природних умов: оро-гідрографічних, кліматичних, геологічних, грунтового покриву, флори і фауни. Оцінка рівня забруднення ґрунтів. Аналіз розподілу хімічних елементів по території.
курсовая работа [84,4 K], добавлен 03.10.2014Географічне дослідження регіональних природоохоронних систем на теренах Поділля. Обґрунтування оптимальної моделі природоохоронної системи як засобу збереження біотичного і ландшафтного різноманіття та ландшафтно-екологічної оптимізації території.
автореферат [57,0 K], добавлен 08.06.2013Особливості циркуляційних процесів. Розміщення на материку і характер підстилаючої поверхні. Розподіл температур повітря, ґрунту і опадів по території України. Фактори, що впливають на зміну клімату. Несприятливі погодні явища. Агрокліматичні ресурси.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 11.11.2015Основні особливості та загальна характеристика природних умов Чернігівщини. Видовий склад класу ссавці ряду копитні на території області. Особливості будови ссавців та їх різноманітність. Вплив людини на тварин і причини скорочення їх чисельності.
курсовая работа [88,9 K], добавлен 24.05.2015Ознайомлення із змістом палеокліматичних гіпотез. Дослідження зміни кліматичних умов, складу рослинного та тваринного світів в Північній Європі з історичного погляду. Вплив уповільнення теплої течії Гольфстрім на клімат Великобританії та Північної Європи.
реферат [22,0 K], добавлен 23.11.2010Общая характеристика озер Кавказа. Типы озер по происхождению, питанию, режиму, химическому составу, их ресурсы и использование. Описание тектонических, вулканических, ледниковых, водно-аккумулятивные, водно-эрозионные озер и искусственных водохранилищ.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 10.11.2010Природні умови Сумської області, клімату, рослинності, порід, рельєфу. Особливості розвитку ґрунтового покриву, господарська історія його використання. Види ґрунтів, які зустрічаються у межах області, їх географічний розподіл і топографічне розміщення.
реферат [374,6 K], добавлен 22.11.2010Оцінка сучасних поглядів на ГІС та ГІТ. Аналіз основних можливостей створення просторових баз даних некомерційними ГІС. Оцінка просторового розподілу основних родовищ корисних копалин території. Розробка технології створення просторової бази даних.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 14.04.2019Кількісні характеристики водяної пари в повітрі. Кругообіг води в природі. Процеси конденсації та сублімації. Утворення туманів та хмар. Парниковий ефект та кислотні дощі. Динаміка зміни температури та опадів по Чернігівській області за 2002-2007 роки.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 20.09.2010Поняття та відмінні особливості тундри, її географічне розташування, оцінка природних ресурсів. Класифікація та типи, екологічне значення тундри. Представники флори та фауни, розповсюджені на її території. Характерні види рослин та тварин тундри.
презентация [805,6 K], добавлен 18.03.2015Економіко-географічна характеристика Єгипту та Алжиру. Особливості природних умов на території цих держав, їх географічне положення. Аспекти історичного розвитку і сучасного стану господарства країн. Аналіз показників населення та рівень їх культури.
реферат [31,9 K], добавлен 26.11.2010Характеристика державного устрою Німеччини. Законодавча і судова влада. Склад території, економіко-географічне положення. Господарська оцінка природних умов і ресурсів. Розвиток господарства, грошова одиниця, традиційні страви, національні особливості.
реферат [35,5 K], добавлен 14.12.2010Геологічна будова Альпійської гірської країни та історія геологічного розвитку. Особливості рельєфу і клімату території. Циркуляційні процеси і опади по сезонам року. Внутрішні води, ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ та сучасний стан ландшафтів.
курсовая работа [9,2 M], добавлен 17.10.2010Специфічні особливості мінеральних ресурсів. Комплексне використання родовищ корисних копалин. Динаміка зміни вартості мінеральної сировини. Картографічний метод. Вплив науково-технічного прогресу на зміну доступності мінерально-сировинних ресурсів.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 22.12.2014Зональні типи несприятливих екзогенних процесів у літосфері, їх сутність. Гляціальні, кріогенні, флювіальні, еолові несприятливі явища; азональні суфозійні, гравітаційні процеси: утворення карсту, абразія берегів; вплив на життя та діяльність людини.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 18.09.2011Державний устрій, адміністративний поділ та збройні сили Румунії. Опис географічного положення, рельєфу, ґрунтів, клімату та природних ресурсів. Демографічна ситуація та населення країни. Огляд особливостей розвитку економіки та сільського господарства.
презентация [3,3 M], добавлен 04.12.2013Вивчення фізико-географічних умов Уральської гірської країни, яка є природною межею між двома частинами світу - Європою та Азією. Взаємозв’язок між геологічною будовою та формами рельєфу. Опис кліматичних умов території, сучасного стану ландшафтів Уралу.
курсовая работа [926,8 K], добавлен 17.10.2010Аналіз герба та прапора Донеччини. Характеристика рельєфу, ґрунтів. клімату. Географічне розташування та історія утворення Донецької області. Пам'ятки доісторичної доби. Агропромисловий та транспортний комплекс, екологічна ситуація, чисельність населення.
реферат [358,1 K], добавлен 09.10.2011- Визначення метеорологічних і кліматичних факторів. Аналіз метеорологічних умов забруднення атмосфери
Визначення радіаційного балансу діяльного шару землі. Аналіз теплового режиму та розподілу водяної пари в атмосфері. Характеристика об'єкта - джерела забруднення. Аналіз метеорологічних умов поширення домішок і повторюваності туманів й атмосферних опадів.
курсовая работа [737,4 K], добавлен 02.05.2009
