Економіка Чернігівської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівська область відноситься до Центральноукраїнського, соціально-економічного макрорегіону України.

географічний промисловий надра економічний

Площа: 31865 кмІ,

Населення: 1 048 622 (на 1.10.2015)

Середня зарплата у Чернігівській області за останніми даними становить 2904 грн.

На території Чернігівської області налічується 440 об'єктів обліку (з врахуванням комплексності - 377 родовищ) різноманітних корисних копалин; із них 204 об'єкти обліку (з врахуванням комплексності - 175 родовищ експлуатуються.

Сировинний потенціал регіону на 59,7% складається з паливно - енергетичних корисних копалин - нафти, газу, конденсату, торфу; 31,9% загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині, 8,5% - води - прісної та мінеральної; 0,5% - нерудних корисних копалин для металургії.

В межах області відомо 24 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні, з них: 13 нафтових, 4 газоконденсатних та нафтогазоконденсатних.

Промислово розробляються 19 родовищ, знаходиться в розвідці - 5. На 11 родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу по категоріях А+В+С1 в кількості 10,4 млрд. куб. м (1% від запасів України).

На 17 родовищах підраховані видобувні запаси розчиненого у нафті газу по категоріях А+В+С1 в кількості 1,36 млрд. куб. м (5% від запасів України). В минулому році видобуто 0,040 млрд. куб. м розчиненого газу, що складає 5% від загальнодержавного.

Видобувні запаси нафти обліковуються на 20 родовищах по категорія А+В+С1 в кількості 12,8 млн. т (10% від запасів України). Видобуток нафти склав 0,461 млн. т (12,8% від видобутку в Україні).

Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах по категоріях А+В+С1 в кількості 2,35 млн. т (3% від запасів України). Видобуто 0,01 млн. конденсату (1% від видобутку в Україні).

Крім того, в області знаходиться 13 нафтогазоперспективних об'єктів які підготовлені до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу якi (кат. Сз) оцінюються в 25,6 млрд. м3, а нафти - 7,0 млн. т.

По 198 родовищах підраховані запаси торфу в кількості 64,1 млн. Періодично розробляється 88 родовищ із запасами 58,9 млн. т. Видобуток торфу за минулий рік склав 53 тис. т. Весь видобутий торф використаний паливо для комунальних потреб.

Сировинна база будівельної галузі представлена І23 родовищами, з яких в розробку залучено 62.

Цементна сировина представлена 2 родовищами, з них Новгород - Сіверське родовище крейди (ділянка Красна Гірка) розробляється на крейду будівельну. На сировинній базі Новгород-Сіверського родовища планувалось будівництво Північно-Українського цементного заводу, але в зв'язку з фінансовою скрутою будівництво заводу в найближчі роки не планується.

Крейда будівельна представлена 5 родовищами з промисловими запасами по категоріях А+В+С1 34,8 тис. т (6,91% від запасів України). Розробляється 2 родовища, видобуток на яких склав 32 тис. т (11,76% від видобутку в Україні).

Балансом запасів корисних копалин по області враховано 2 родовища скляної сировини. В промисловій розробці знаходиться Папірнянське родовище, видобуток на якому становить 49 тис. т (15,18% від видобутку в Україні).Цегельно-черепична сировина зосереджена на 96 родовищах із загальними запасами по категоріях А+В+С1 89,4 тис. м3. В експлуатації знаходиться 43 родовища, видобуток на яких склав 46 тис. м3 (2,38% від видобутку в Україні).

Глина тугоплавка представлена 3 родовищами з промисловими запасами по категоріях А+В+С1 12229 тис. т. Періодично розробляється Глібівське родовище гончарних глин, видобуток на якому в 2002 р. не проводився.

Найбільш розвиненими галузями виробництва в будівельній індустрії області є виготовлення стінових матеріалів, будівельного вапна і пісків різноманітного призначення. Усунення дефіциту в цьому секторі можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ.

Виробництво будівельного щебеню в області практично відсутнє. Забезпечення промисловості даними видами сировини доцільне за рахунок завезення її з інших областей, наприклад Житомирської або Полтавської. Будівельні піски в області не видобуваються. Резервною сировинною базою забезпечення будівельних об'єктів цим дефіцитним матеріалом можуть служити руслові піски р. Десна.

Підземні води в області для господарчо-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 29 ділянках.

Сумарна кількість затверджених запасів складає 514,8 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. На даний час введено в експлуатацію 20 ділянок, сумарний водозабір по яких складає 127,31 тис. м3/добу.

Мінеральні підземні води розвідані на 2 ділянках із запасами 186 м³/добу за категоріями А+В+С1, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка, з якої видобувається 35,4 м³/добу. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу

Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

В області експлуатується 6 родовищ прісних підземних вод: Менське, власник свердловин ЗАТ «Менський Комунальник», Чернігівське, власник свердловин ДП «Чернігівводоканал»; Щорське - ЗАТ «Комунальник»; Прилуцьке - 2 родовища; власник свердловин виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства; Бахмацьке, власник свердловин Конотопське відділення південно-західної залізниці.

В області використовуються такі водоносні горизонти:

* Четвертинний;

* Харківський;

* Бучацький;

* Верхньокрейдяний,

* Нижньокрейдяний.

Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в «основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н. - Сіверський, Чернігівський райони).

Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може буги відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.

Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у вурхньокрейдяному (м. Семенівка) виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту. У нижньокрейдяному горизонті виявлено вміст фтору (м. Прилуки, м. Ніжин, м. Щорс, м. Мена).

З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води.

У 2002 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 69,19 млн. куб. м, у т.ч. мінеральної 17 тис. куб. м.

В області, згідно ліцензій, експлуатується два родовища мінеральної води: родовище Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій «Остреч» Менського району, та родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ЗАТ «Пивкомбінат «Десна»

Галузі промисловості: харчова, ткацька (головним чином в Північній Чернігівщині), кустарна (найбільша в Україні), хатня (на це мав вплив і довший, ніж в інших частинах України, зимовий час).

На початку 20 ст. господарство Чернігівщини дещо піднеслося, на що вплинула і діяльність земств. Але знову занепало у 1917 - 22 pp. і докорінно змінилося вже за радянських часів у зв'язку з індустріалізацією країни та новим сільськогосподарським устроєм.

Нині Чернігівщина (Чернігівська область) належить до індустріально-аграрних регіонів України. Питома вага промисловості у сукупній валовій продукції Чернігівської області становила на 1970 - 66,4%. За повоєнні роки більшість діючих підприємств зазнала багаторазових реконструкцій, створено нові галузі промисловості: нафтохімічну, приладобудування, текстильну, машинобудівну, паливну (55% видобутку нафти в Україні). Промислова продукція підприємств області експортується до 50 країн світу. Далі важливу ролю в економіці області відіграє сільське господарство, що нині являє собою інтенсивне багатогалузеве виробництво, яке спеціалізується на землеробстві зерно-картопляного та тваринництві молочно-м'ясного напряму.

У 2012 році від підприємств, взятих на облік Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, у повітряний басейн надійшло 46 тис. т забруднюючих речовин (на 8% менше, ніж у 2011 році та майже у 2 рази менше порівняно з 1990 роком). Із загальної кількості забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 16 тис. т та 30 т. Крім цих речовин в атмосферу надійшло 1,9 млн. т діоксиду вуглецю (на 4% менше, ніж у 2011 році), який також впливає на зміну клімату.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення в розрахунку на квадратний кілометр території області склала 1,4 т забруднюючих речовин, а на одну особу - 42 кг. Проте в містах щільність викидів значно перевищила середній рівень по області. У м. Чернігів обсяги викидів у розрахунку на 1 кв. км були більшими в 191 раз, у м. Ніжин - в 17 разів, у м. Прилуки - в 12 разів. Майже половина викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел припадає на м. Чернігів.

Серед регіонів України за обсягами викидів Чернігівська область займає 12 місце. Більше двох третин викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел припадає на Донецьку, Дніпропетровську та Луганську області.

У 2012 році на підприємствах та в домогосподарствах Чернігівської області утворилося 741 тис. т відходів І-ІV класів небезпеки. Із них 740 тис. т належить до ІV класу небезпеки - це відходи виробництва харчових продуктів та напоїв, відходи діяльності установ громадського харчування, комунальні відходи та інші.

Протягом 2012 року з Чернігівської області вивезено 289 т непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які несуть загрозу забруднення природних об'єктів, і на кінець року в області їх залишилося 157 т.

Станом на 1 січня 2013 року в спеціально відведених місцях чи об'єктах та на території підприємств Чернігівської області накопичено 9724 тис. т відходів І-ІV класів небезпеки, з них майже 2 тис. т належать до І класу небезпеки. Переважна більшість відходів І класу (93%) зберігається на території м. Чернігова.

У середньому на 1 кв. км території області на початку 2013 року зберігалося 305 т відходів І-ІV класів небезпеки, у розрахунку на одного жителя - 9 т.

У скарбниці заповідників Чернігівської області збереглося чимало рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України. На заповідних територіях охороняються плаун річний, підсніжник звичайний, лілія лісова, сон розкритий, гніздівка звичайна та інші види рослин, занесені до переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення.

Фауну парків представляють 67 видів тварин, серед них: лелека чорний, дятел білоспинний, нетопир середземноморський, лунь лучна, крячок малий, горностай та інші. Під охороною знаходяться 10 видів рослинних угрупувань, які занесені до Зеленої книги України, з них 5 - рідкісні, 2 - типові рослинні угрупування та 3 - такі, що перебувають під загрозою зникнення.

На утримання природно-заповідного фонду Чернігівської області у 2012 р. витрачено 7174 тис. грн., у т. ч за рахунок Державного бюджету - 5584 тис. грн.

У 2012 році мисливський фонд Чернігівської області налічував 5 видів копитних тварин (13 тис. голів), 13 - хутрових звірів (71 тис. штук), 11 - пернатої дичини (838 тис. штук). Зокрема, у мисливських угіддях області мешкали 905 лосів, 485 оленів, 8 тис. козуль, 4 тис. кабанів, 41 тис. зайців, 12 тис. ондатр, 6 тис. бобрів, по 3 тис. лисиць та куниць, майже 2 тис. єнотовидних собак, по 1 тис. білок, борсуків та норок, 301 тис. качок, по 115 тис. перепілок та куликів, 8,5 тис. куріпок тощо. Окремі мешканці мисливських угідь (борсуки, видри, норки, рисі) занесені до Червоної книги України.

У 2012 році кількість копитних тварин порівняно з 2011 роком дещо зменшилася (на 186 голів, або на 1%), хутрових звірів та пернатої дичини - збільшилася відповідно на 1 тис. та 14 тис. (на 2%).

Право ведення мисливського господарства із загальною площею угідь 2755 тис. га надано 54 господарствам області. Серед основних користувачів мисливських угідь - недержавні підприємства, які використовують 91% їх площі.

На охорону, відтворення, облік диких тварин та впорядкування мисливських угідь витрачено 3,7 млн. грн. Окупність ведення мисливського господарства становила 68%.

У 2012 році в мисливських господарствах налічувалося 10 розплідників зі штучного розведення копитних тварин для розселення, в яких утримувались олені благородні, лані, муфлони та кабани. Загальне поголів'я мисливських тварин у розплідниках збільшилося за рік на 12% і становило 297 голів.

Висновки: У теперішній час назріла гостра необхідність здійснення радикальних структурних перетворень економіки області за рахунок модернізації виробництв з впровадженням новітніх технологій, розширення внутрішнього ринку і розвитку його інфраструктури, нарощування експорту, активізації інвестиційних процесів, створення умов для вільного обігу капіталу, активних реформ у найперспективніших секторах економіки. Чернігівська область є одним із перспективних регіонів України, що обумовлене її потужним природно-ресурсним, економічним і науково-технічним потенціалами, особливостями структури господарського комплексу, геополітичним положенням. Проведений аналіз беззаперечно свідчить про наявність системної кризи в функціонування економіки регіону. Проте, на особливу увагу заслуговують медична підсистема, екологічна та підсистема житлово-комунального господарства, як галузі по життєзабезпеченню суспільства регіону в цілому.

Размещено на Allbest.ru