Сучасний стан, проблеми та роль металургійної та машинобудівної промисловості в розвитку економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан, проблеми та роль металургійної та машинобудівної промисловості в розвитку економіки України

Анотація. У статті проаналізовано сучасний стан двух галузей важкої промисловості, проаналізовано загальний стан металургійного та машинобудівного сектору економіки України, перелічено основні проблеми металургійних та машинобудівних підприємств.

Вступ. Економіка України залежить від провідних галузей промисловості, якими є металургія, машинобудування, хімічна, енергетична і вугільна промисловість. Рівень розвитку машинобудування та металургії - один з основних показників економічного і промислового розвитку країни. За обсягом металопродукції, яка йде на експорт, Україна посідає третє місце.

Мета дослідження. Оцінка стану та розвитку металургійного та машинобудівного сектору економіки,способи вирішення проблем машинобудівних та металургійних підприємств України.

Результати досліджень.

Сучасна металургія характеризується наявністю заводів з повним і неповним металургійним циклом. Повний металургійний цикл включає виробництво чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологічних циклів: виробництво чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату. Заводи переробної металургії розміщуються в основному в районах розвинутого машинобудування, де нагромаджуються значні відходи металообробки і металобрухт.

Крім зазначених металургійних заводів, є ще і так звана “мала металургія”. Вона представлена окремими цехами по виробництву сталі і прокату на крупних машинобудівних заводах, які створюються з метою використання відходів металу і забезпечення безперебійного постачання конструкційного матеріалу. Металургійні комбінати України, як і в індустріально розвинутих країнах, є основними підприємствами галузі. На них забезпечується комбінування виробництва -- технологічний зв'язок виплавки металу з коксохімічним виробництвом, що сприяє досягненню більш високої економічної і екологічної ефективності виробництва.

Машинобудування - важлива галузь промисловості розвинутих країн світу. Воно значною мірою визначає не лише галузеву структуру промисловості, а й її розміщення. Велике значення машинобудування визначається тим, що воно виробляє знаряддя праці як для галузей, що виготовляють засоби виробництва, так і для галузей, які виробляють предмети споживання, а також самі предмети споживання. Машинобудування України представлено практично усіма галузями (крім годинникової), але далеко не всіма підгалузями. Рівень розвитку машинобудування значною мірою визначає економічний розвиток країни в цілому.

Основною сировиною для машинобудування є продукція металургійної промисловості. Поряд з тим воно не може обійтися без великої кількості конструкційних матеріалів, які виробляють лісова, хімічна, легка промисловість. Деякі види машинобудування (виробництво екскаваторів, устаткування для металургії тощо) потребують великої кількості металу. Вони належать до метало ємних галузей. Підприємства машинобудування в Україні споживають третину виготовленого прокату, а також 40 % чавунного та 2/3 сталевого литва.

Питома вага машинобудування у промисловій структурі України складає 30%, тоді як у Японії, США та Німеччині цей показник становить 40-60%. Такі дані свідчать про те, що у нашій країні ця галузь розвинена недостатньо. металургійний машинобудівний електроенергія промисловий

Так, у січні 2014р. порівняно з попереднім місяцем 2013р., індекс промислової продукції України становив відповідно 95,8% та 96,6%, у січні 2015 року індекс становив вже 78,7%.(мал.1)

У металургійної та машинобудівної продукції України за період січень - березень 2015 року порівняно з такими ж періодами 2013 та 2014 років обсяг нових замовлень на виробництво металургійної та машинобудівної продукції зменшився майже вдвічі, і також зменшився обсяг іноземних замовлень цієї продукції.(мал.2)

Майже понад 60% продукції металургійного виробництва та машинобудування, виробленої в Україні, реалізується за її межами.

Основні проблеми металургійних та машинобудівних підприємств України:

ь Війна на Донбасі призводить до пошкоджень потужностей, порушень енергетичної та транспортної інфраструктури металургійного виробництва;

ь безперервно зростають ціни на електроенергію для промислових споживачів;

ь складна ситуація з вантажними залізничними перевезеннями;

ь відсутність у більшості підприємств сертифікату згідно з міжнародними стандартами;

ь модернізують українську металургію в основному зарубіжні компанії;

ь на підприємствах немає масового інформування про доступ на європейський ринок; труднощі з термінами виконання наявних контрактів з причин застарілих технологій

Переважна більшість підприємств важкого машинобудування (крім виробництва устаткування для нафто-, газовидобувної . промисловості) розміщується в Донецькому та Придніпровському економічних районах, де є взаємопоєднання сировини і споживача продукції. В цих районах сконцентровано майже повністю виробництво металургійного устаткування. Найбільші центри виробництва цієї продукції в Україні є одними з найбільших в СНД і зосереджені вони в Донецькому районі. Зокрема, це Краматорськ, в якому діють два заводи: Огаро-Краматорськии який виробляє устаткування для металургійної промисловості, Ново-Краматорський Машинобудівний завод, який випускає ковальсько-поесове і металургійне устаткування, прокатні мостові стани безперервної дії, слябінги, спеціальні великі важкі металорізальні верстати для металургійної промисловості.

Крупними виробниками металургійного устаткування є Дебальцево, на машинобудівному заводі якого сконцентровано виробництво устаткування для доменних і сталеплавильних печей, запасні частини для коксохімічного устаткування; Кадіївка, де на ливарно-механічному заводі виготовляють доменне і сталеплавильне устаткування, в тому числі для механізациї автоматизації металургійних цехів; Латугіно Луганської області, де налагодже-но виробництво прокатних валків; Маріуполь, де розташований завод важкого машинобудування, який випускає устаткування для металургійної промисловості.

Так, з 2031 підприємств машинобудування і металообробки України найбільша їх кількість концентрується у Донецькій (207), Дніпропетровській (159), Луганській (149) і Запорізькій (126) областях. Багато підприємств розміщено в Київській (74), Харківській (188), Львівській (155), Одеській (108) областях, а також у м. Києві (173), де добре розвинута науково-дослідна база і є достатня чисельність кваліфікованих кадрів.

Тобто аж 356 підприємств, з яких багато крупних виробників, знаходиться в зоні АТО та зараз майже всі не діють.

Для того щоб вирішити ці проблеми, потрібно:

· підвищити якість й ефективність виробництва з орієнтацією на потреби внутрішнього ринку та збільшення експортного потенціалу

· прискорити структурну перебудову машинобудівного комплексу на основі збільшення виробництва у таких пріоритетних галузях:

Ш ракетно-космічній;

Ш літакобудуванні;

Ш суднобудуванні;

Ш інформаційних та телекомунікаційних системах;

Ш важкому машинобудуванні;

Ш сільськогосподарському машинобудуванні;

Ш приладобудуванні та електротехнічній промисловості.

· забезпечити зростання темпів випуску наукоємної продукції високого технологічного рівня;

· освоїти нові конкурентноспроможні зразки техніки;

· необхідно створювати замкнуті цикли виробництв у середині країни

Сучасний стан металургійної промисловості, що дає значний внесок в експортний потенціал країни, характеризується технологічною відсталістю.

Мало виготовляється спеціальних сортів сталі. Подальший розвиток чорної і кольорової металургії стримується через брак енергоносіїв і води, особливо в Донбасі. Можливості для екстенсивного розвитку металургії вичерпано, її треба докорінно модернізувати.

Сучасному машинобудуванню України потрібний не просто метал, а його найефективніші високоекономічні види: холоднокатаний металевий прокат, гнуті профілі, прокат з антикорозійним покриттям, стальна холоднокатана стрічка, високоякісні метизи, порошки з легованих сталей і сплавів, а також металокераміки.

Останніми роками у світовій практиці з'явилася тенденція до будівництва невеликих заводів неповного циклу потужністю 50-- 500 тис. т, оснащених електропечами, машинами неперервного розливу сталі і сортовими станами. Вони перспективні й в Україні, оскільки спиратимуться на ресурси металевого брухту і задовольнять попит споживачів на різні ефективні види прокату.

Висновки

Таким чином, Україна потребує комплексного формування та поетапної реалізації національної стратегії розвитку машинобудівної та металургійної галузі, також забезпечення належного рівня її конкурентоспроможності на міжнародних ринках. Слід виробити комплекс організаційних заходів для досягнення реальних результатів в плані технологічної модернізації та забезпечення прориву в області конкурентоспроможності машинобудівних підприємств.

Важливим завданням розвитку даної промисловості є компенсація вибуваючих потужностей за рахунок завершення вже початого будівництва і реконструкцій ряду підприєсмтв. Крім того, слід закрити ряд нерентабильних підтриємст. Це дасть змогу дещо сповільнити спад виродництва, а потім стабілізувати випуск даної продукції і створити передумови для зростання, завдяки будівництву нових підприємств, збільшення обсягів реконструкції діючих та приділенню особливої уваги технічному переозброєнню галузі.

Размещено на Allbest.ru