Основні категорії статистики населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ І АУДИТУ

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Основні категорії статистики населення»

з дисципліни: Статистика

2012 рік

План

1. Методологічні особливості статистики населення

2. Статистика чисельності та складу населення

3. Статистика природ нього та механічного руху населення

4. Джерела інформації про населення

1. Методологічні особливості статистики населення

Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, які відшукуються з допомогою якісного аналізу кількісних характеристик. Як об'єкт дослідження населення має універсальну статистичну природу, оскільки є масовою сукупністю, в якій реалізується закон великих чисел та формуються процеси випадкового характеру.

Основними категоріями статистики населення є демографічна подія та демографічний процес. Демографічна подія -- це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливає на зміну чисельності й складу всього населення, відтворення його поколінь.

Демографічними подіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення. Сукупність таких подій формує відповідний демографічний процес.

Отже, демографічний процес -- це множина однорідних демографічних подій, що відбуваються з населенням у цілому (народжуваність, смертність, шлюбність, розлученість). Демографічний процес, як процес руху населення, може набувати однієї з трьох форм:

природного руху -- процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення (смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність та розлученість);

механічного руху --- процес зміни чисельності та складу населення за рахунок його територіального переміщення (урбанізація, еміграція, іміграція);

соціального руху -- процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).

Мета статистичного дослідження цих процесів полягає в оцінюванні їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку та взаємозв'язку. Для цього застосовується система статистичних методів, які умовно поділяють на три групи.

методи екстенсивного аналізу -- визначають абсолютний розмір явищ та процесів, їх середній рівень, досліджують закономірності розподілу (структури та співвідношення, диференціації та концентрації), а також закономірності взаємозв'язку та розвитку;

методи інтенсивного аналізу -- визначають ступінь поширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. В основу їх покладено систему взаємозв'язаних відносних величин інтенсивності;

методи моделювання -- дозволяють прогнозувати розвиток демографічних процесів, а також робити перспективні розрахунки чисельності населення (метод демографічних таблиць, метод умовного та реального поколінь тощо). Оскільки метод демографічних таблиць, а також методи умовного та реального покоління суто специфічні, то вони потребують хоча б стислого пояснення.

Метод демографічних таблиць -- побудова теоретичної моделі процесу відтворення населення на підставі таблиць, що містять імовірнісні показники.

Прикладом таких таблиць можуть бути: таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості життя, таблиці шлюбності, а також таблиці плідності. В основу цих таблиць покладено ймовірнісні показники зміни демографічного стану, які враховують реально існуючий режим вимирання населення, укладення шлюбів, порядок народження чергової дитини тощо.

У свою чергу, для побудови демографічних таблиць застосовують методи:

реального покоління -- метод аналізу закономірностей відтворення одного покоління одночасно народжених людей протягом усього періоду їхнього існування;

умовного покоління -- метод аналізу закономірностей відтворення різних поколінь, які одночасно існують на певний момент часу або за короткий проміжок часу.

Оскільки метод реального покоління потребує нагромадження даних про сукупність людей протягом їхнього столітнього існування, то практичне застосування цього методу при побудові демографічних таблиць досить ускладнюється, а їх результати втрачають свою актуальність. Як правило, демографічні таблиці будуються методом умовного покоління.

Отже, система зазначених методів дозволяє дослідити визначальні параметри населення та закономірності його розвитку.

Вирішення основних соціальних, економічних і культурних проблем суспільства здійснюється для населення, яке є визначальним елементом продуктивних сил. Тому потрібно знати чисельність населення країни, його склад, територіальний розподіл, темпи та інтенсивність демографічних процесів.

У завдання статистики населення входить вивчення і характеристика:

чисельності населення і його розміщення по території та місцю проживання;

природного та механічного руху населення (народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення, міграції населення, реєстрація шлюбів та розлучень);

складу населення за соціальним станом, галузями економіки, заняттями і професією, національністю, віком і статтю, освітою тощо.

2. Статистика чисельності та складу населення

статистика населення територія рух

Кількісною характеристикою населення будь-якого регіону є його чисельність.

Джерелом інформації про чисельність населення є переписи, що провадяться в Україні не частіше, як раз на 10 років, а в міжпереписний період -- це результатиоцінок -- розрахунки за даними поточного обліку процесів природного та механічного руху.

Основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність, є наявне та постійне населення.

Наявне населення (НН) -- це чисельність осіб, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання.Постійне населення (ПН) -- це чисельність осіб, які постійно, протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації.

Поряд з ними враховуються ще такі категорії населення, як тимчасово проживаючі та тимчасово відсутні.

Тимчасово проживаючі (ТП) -- особи, які постійно проживають в іншому населеному пункті, але на момент обстеження перебувають у даному пункті (за відсутності на постійному місці проживання не більш як 6 місяців).

Тимчасово відсутні (ТВ) -- особи, які постійно проживають в даному населеному пункті, але на момент обстеження перебувають за його межами, якщо термін їх відсутності не перевищує 6 місяців.

На підставі зазначених категорій населення визначаютьбаланси категорій населення, які характеризують зв'язок між наявним та постійним населенням, а саме:

НН = ПН - ТВ + ТП або ПН = НН - ТП + ТВ.

Баланси категорій населення використовуються для перевірки точності обліку й розрахунку чисельності постійного та наявного населення. Окремо існує категорія «юридичного населення» -- особи, які офіційно прописані на певній території. Ця категорія не збігається з поданими раніше і не реєструється переписами, оскільки перепис не передбачає перевірки паспортних даних. Проте категорії постійного та наявного населення широко використовуються як при визначенні демографічних показників, так і при розрахунку народногосподарських потреб. А саме, на підставі чисельності постійного населення обчислюють потреби в житловому будівництві, забезпеченості шкільними та дошкільними закладами, потребу в кількості приватизаційних документів.

Таблиця 1. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня чисельність за січень-вересень 2012 року. Наявне населення (осіб)

	На 1 жовтня 2012 року	Середня чисельність за січень-вересень 2012 року
	все населення	міське	сільське	все населення	міське	сільське
Україна	45559235	31346821	14212414	45596436	31363847	14232589
Автономна Республіка Крим	1963741	1231608	732133	1963374	1231908	731466
області
Вінницька	1630544	816161	814383	1632365	815973	816392
Волинська	1040336	540811	499525	1039467	539973	499494
Дніпропетровська	3310520	2764139	546381	3315409	2768145	547264
Донецька	4382662	3969647	413015	4392920	3978502	414418
Житомирська	1270560	739358	531202	1271879	739891	531988
Закарпатська	1253724	466199	787525	1252242	465736	786506
Запорізька	1786356	1375918	410438	1789012	1377623	411389
Івано-Франківська	1381428	598371	783057	1380778	598039	782739
Київська	1722945	1064331	658614	1721251	1061729	659522
Кіровоградська	997785	621339	376446	1000103	622135	377968
Луганська	2260272	1961531	298741	2266474	1966573	299901
Львівська	2540295	1544545	995750	2540617	1544692	995925
Миколаївська	1174857	796358	378499	1176540	797236	379304
Одеська	2389250	1594898	794352	2388773	1594938	793835
Полтавська	1470553	901891	568662	1473874	903368	570506
Рівненська	1157239	553151	604088	1155747	552711	603036
Сумська	1146370	777093	369277	1149352	778151	371201
Тернопільська	1078674	475051	603623	1079553	474984	604569
Харківська	2738597	2197135	541462	2740389	2197191	543198
Херсонська	1080371	660577	419794	1081869	661505	420364
Хмельницька	1316966	729094	587872	1318569	728648	589921
Черкаська	1272593	716626	555967	1274948	717517	557431
Чернівецька	906106	384117	521989	905685	383579	522106
Чернігівська	1081741	685795	395946	1085125	686606	398519
м.Київ	2822120	2822120	х	2818189	2818189	х
Севастополь (міськрада)	382630	358957	23673	381932	358305	23627

Таблиця 2. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня чисельність за січень-вересень 2012 року. Постійне населення (осіб)

	На 1 жовтня 2012 року	Середня чисельність за січень-вересень 2012 року
	все населення	міське	сільське	все населення	міське	сільське
Україна	45378880	31091190	14287690	45416081	31108216	14307865
Автономна Республіка Крим	1954986	1216802	738184	1954619	1217102	737517
області
Вінницька	1623459	807155	816304	1625280	806967	818313
Волинська	1037608	534775	502833	1036739	533937	502802
Дніпропетровська	3307211	2758131	549080	3312100	2762137	549963
Донецька	4369777	3953736	416041	4380035	3962591	417444
Житомирська	1271329	737218	534111	1272648	737751	534897
Закарпатська	1250891	461053	789838	1249409	460590	788819
Запорізька	1785567	1371875	413692	1788223	1373580	414643
Івано-Франківська	1378702	592094	786608	1378052	591762	786290
Київська	1717166	1053281	663885	1715472	1050679	664793
Кіровоградська	991370	615260	376110	993688	616056	377632
Луганська	2255675	1955612	300063	2261877	1960654	301223
Львівська	2521925	1521588	1000337	2522247	1521735	1000512
Миколаївська	1174142	793422	380720	1175825	794300	381525
Одеська	2378190	1576637	801553	2377713	1576677	801036
Полтавська	1462715	890110	572605	1466036	891587	574449
Рівненська	1156179	547856	608323	1154687	547416	607271
Сумська	1144178	772638	371540	1147160	773696	373464
Тернопільська	1075423	470366	605057	1076302	470299	606003
Харківська	2722961	2177421	545540	2724753	2177477	547276
Херсонська	1078939	657294	421645	1080437	658222	422215
Хмельницька	1313803	723451	590352	1315406	723005	592401
Черкаська	1268964	710972	557992	1271319	711863	559456
Чернівецька	903041	379141	523900	902620	378603	524017
Чернігівська	1073199	675561	397638	1076583	676372	400211
м.Київ	2780813	2780813	х	2776882	2776882	х
Севастополь (міськрада)	380667	356928	23739	379969	356276	23693

Дані про чисельність наявного населення є основою для визначення необхідного обсягу житлово-комунальних послуг, послуг торговельної мережі, транспорту та зв'язку, побутової та туристичної сфер, медичних та культурних закладів тощо.

Зазначені показники чисельності (ПН і НН) вирізняються також за своїм статистичним призначенням. Чисельність постійного населення використовується при визначенні складу населення (за статтю, віком, місцем проживання), співвідношення його окремих груп (демографічне навантаження). Чисельність наявного населення покладено в основу розрахунку всіх показників інтенсивності природного та механічного руху.

Обидва показники чисельності населення є моментними, оскільки реєструються на певну дату (на критичний момент перепису або на початок кожного року в міжпереписний період). Утакому вигляді вони характеризують лише стан населення. Втім, для оцінки демографічного процесу необхідні інтервальні показники. З цією метою вживається не моментна чисельність населення, а середня. Залежно від первинних даних та мети розрахунку використовуються такі середні:

арифметична проста --у разі, коли відомі дані про чисельність населення на початок та кінець року;

хронологічна проста--коли відомі дані на початок кожного місяця або кварталу;

арифметична зважена -- коли проміжки часу між моментами не рівні.

На підставі даних про чисельність населення будують структурні та типологічні групування. Прикладом структурних групувань є розподіли міських поселень за чисельністю наявного населення, у тому числі окремо для міст (з інтервалом за кількістю жителів у межах від 10 тис. до 1 млн осіб і більше) і селищ міського типу (починаючи від 0,5 тис. осіб).

Окрім розмірів населення статистика вивчає його структуру, розміщення, а також динаміку.

Склад населення досліджується за такими демографічними ознаками, як стать, вік, шлюбний стан, а також за соціальними ознаками: національність та рідна мова, громадянство, суспільна група, джерело засобів існування, освіта.

Статевий склад населення аналізується за допомогою абсолютних та відносних показників (структури та координації), статистичних групувань.

В Україні, за останніми даними, на кожних 1000 чоловіків припадало 1151 жінки, або на кожних 1000 жінок припадало в середньому 869 чоловіків.

Отже, в Україні пропорції зміщені на користь жінок. Таке співвідношення притаманне всім країнам, які зазнали втрат чоловічого населення під час Другої світової війни, хоча диспропорція в них значно менша (у більшості таких країн значення d^mблизьке до 50%). Пояснюється це тим, що в Україні та деяких країнах колишнього Радянського Союзу існує велика розбіжність у рівні дожиття чоловічого та жіночого населення. У нашій країні жінки переживають чоловіків у середньому на 11 років. Такий розрив спостерігається в Білорусі, Естонії, Казахстані, а в Російській Федерації та Латвії він сягає рекордного у світі рівня -- 12 років. Натомість у країнах Європи ця різниця коливається в межах від 5 до 8 років.

Втім головною метою структурно-порівняльного аналізу статевого складу є аналіз пропорцій не стільки всього населення, скільки окремих його груп (вікових, соціальних), що є вкрай важливим для нормального процесу відтворення населення. Збалансованість статей у межах вікових контингентів не є стійкою. Така рухливість підпорядкована певній закономірності розподілу. А саме, при переході від групи новонароджених, де переважає частка чоловічої статі (51,2% хлопчиків проти 48,8% дівчаток або таке значення з незначною варіацією), до молодих вікових груп співвідношення статей зрівнюється. При пересуванні до старших вікових груп частки жінок переважають. Це відбувається через більш високу смертність чоловіків з біологічних причин (зниженість інстинкту самозбереження, більша вразливість захворюваннями) та соціальних (переважання важких та небезпечних умов діяльності, поширеність шкідливих звичок тощо), а також унаслідок втрат чоловічого населення під час останніх війн і різних репресій.

Узагальнюючим показником статевих пропорцій євік балансування -- вік, в якому чисельність чоловіків та жінок урівноважується. За оптимальних умов він має наближуватись до верхньої межі плідного віку (50 років). В Україні вік балансування становить 32 роки, а в містах 28. Цікаво, що в сільській місцевості України вік балансування сягає «соціальних стандартів» (44 роки), проте насправді він не враховує значних диспропорцій у молодих генеративних вікових групах. А саме серед сільського населення спостерігається дефіцит жінок у найплідніших дітородних групах (15--39 років), зумовлений міграцією дівчат та молодих жінок із села в місто.

Віковий склад населення вивчається з метою визначення режиму відтворення населення; перспективних розрахунків його чисельності; впливу на інтенсивність природного, соціального руху, на процес старіння населення. Віковий склад населення подається у вигляді ряду розподілу його чисельності (в абсолютному або відносному вираженні) за віком, а саме: повним числом років життя, що виповнилось на момент обстеження.

Групування складаються за одно-, п'яти- та десятирічним інтервалом, залежно від вікової групи населення. Так, для молодших груп населення віком 0--4 роки застосовується однорічний інтервал, оскільки біологічні особливості їх існування та виживання в окремих роках різні. Для середніх та старших груп населення застосовується п'ятирічний інтервал. Іноді для старших груп віком від 70+ користуються десятирічним інтервалом, якщо насиченість цих груп населення незначна.

Складаються також групування, в яких виокремлюються типові групи населення за їх соціальним змістом --контингенти населення, або за демографічним призначенням (участю в процесі відтворення) --демографічні покоління.

Статистика використовує такіконтингенти населення: немовлята (до 1 року), ясельний контингент (0--2 роки), дитсадковий (3--6 років), дошкільний (1--6 років), шкільний контингент складається з двох груп (діти -- 7--14 років та підлітки -- 15--17 років), дітородний контингент жінок (15--49 років), працездатний контингент (16--54 роки для жінок, 16--59 років для чоловіків), допрацездатний (0--15 років), післяпрацездатний (55 p.+ для жінок, 60 p.+ для чоловіків).

Процесстаріння населення --підвищення частки старших вікових груп за рахунок скорочення молодших. Більш контрастно виражений він у жінок. Водночас відбулися позитивні зрушення в дітородному контингенті населення, частка якого збільшилась на 3,2 п.п. і в останньому році становила майже половину всього населення (50,7%). Проте головною складовою дітородного контингенту є жінки віком 15--49 p., частка яких збільшувалася не так інтенсивно, як серед чоловіків.

У групуваннях задемографічними поколіннями вирізняють такі групи: діти (0--14 років), батьки (15--49 років) і прабатьки (50 і старші). Залежно від чисельного співвідношення демографічних поколінь у країні розрізняють три типи вікової структури: прогресивний, стаціонарний і регресивний. Моделі типів вікової структури запропонував шведський демограф Г. Зундберг.

Прогресивний тип -- відповідає населенню зі швидкою зміною поколінь через високу народжуваність та смертність, а також з інтенсивним зростанням чисельності населення. Йому притаманне таке співвідношення поколінь: діти -- 40%, батьки -- 50%, прабатьки -- 10%. Отже, переважає частка дітей.

Стаціонарний тип -- відповідає населенню, в якому врівноважуються частки дітей та прабатьків через поступове скорочення смертності та збільшення тривалості життя, а саме: діти -- 27%, батьки -- 50%, прабатьки -- 23%.

Регресивний тип -- відповідає населенню з повільною зміною поколінь, в якому частка прабатьків дещо більша, ніж частка дітей, через скорочення народжуваності і подовження тривалості життя. За цього типу створюються умови скорочення і навіть часткового виродження населення, адже виконується таке співвідношення: діти -- 20%, батьки -- 50%, прабатьки -- 30%.

Україна вже пережила демографічний перехід від прогресивного до регресивного типу і тепер має таку структуру населення за демографічними поколіннями: діти -- 18,5%, батьки -- 50,7%, прабатьки -- 30,8%. Отже, поглиблюється процес старіння населення, а тому підвищується рівень загальної смертності (збільшується частка старших груп, з більшою інтенсивністю вимирання). Водночас скорочується частка потенційно дітородного контингенту, яка братиме в майбутньому участь у відтворенні населення.

На підставі структурних і типологічних групувань будуються аналітичні групування, які визначають вплив вікової структури населення та її зміни на показники народжуваності, смертності, шлюбності тощо.

Статистичні групування населення за віком є основою для обчислення середніх та відносних показників.

А саме, визначаються частки окремих вікових груп, контингентів, демографічних поколінь у загальній чисельності населення, у межах окремої статі та за місцем проживання.

3. Статистика природного та механічного руху населення

Населення зазнає змін у часі завдяки його відтворенню та міграції.

Відтворення населення - це безперервне його оновлення за рахунок появи одних життів і зникнення інших. Ця заміна поколінь людей лежить в основі природного руху населення. Загальний абсолютний приріст (скорочення) чисельності населення розкладається на природний приріст та механічний.

Природний рух - процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення, а механічний рух за рахунок його територіального переміщення.

Статистика вивчає природний рух населення з метою визначення його абсолютних розмірів, оцінки рівнів та ступенів поширення серед окремих контингентів населення, тенденцій зміни природного руху та складових, а також порівняння інтенсивності цих процесів у регіональному аспекті. Для цього використовується система статистичних методів: екстенсивного та інтенсивного аналізу, а також моделювання.

Екстенсивний аналіз передбачає визначення абсолютних розмірів природного приросту та його складових, а саме: чисельності померлих, народжених за період (як правило, за один рік); чисельності зареєстрованих шлюбів та розлучень.

Таблиця 3. Шлюби та розлучення

	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Кількість зареєстрованих шлюбів, тис.	489,9	482,8	431,7	307,5	345,0	310,5	344,9	274,5
На 1000 населення	9,6	9,3	8,4	6,0	6,8	6,2	6,9	5,5
Кількість зареєстрованих розлучень, тис.	183,4	192,8	198,3	193,0	188,2	179,7	175,8	197,3
На 1000 населення	3,6	3,7	3,8	3,8	3,7	3,6	3,5	4,0

Зазначені абсолютні показники подаються як у цілому по країні, так і за окремими регіонами (областями, демографічними зонами) і видами поселення (міське, сільське). Вони наводяться також окремо за кожною статтю та віковою групою. Абсолютний розмір природного приросту визначається за формулою:

?e = N - M,де

?e - природний приріст чисельності населення за період (рік);

N - чисельність народжених за період (рік);

M - чисельність померлих за той самий період.

?e може набувати як додатних, так і від'ємних значень. Тривале зберігання від'ємного приросту призводить до депопуляції населення країни або її окремого регіону. Депопуляція - це процес систематичного скорочення чисельності населення з одночасним погіршенням його якісних характеристик. Саме такий процес відбувається зараз в Україні.

На підставі абсолютної чисельності померлих, народжених, а також одружених і розлучених, поданих у розрізі статі, віку, за видами поселень та регіонами, розраховують відносні показники природного руху (коефіцієнти інтенсивності та порівняння протилежних явищ). Він показує, яке число народжених припадає на 100 випадків смертей. Також обчислюється коефіцієнт несталості шлюбів:

Своєрідним індикатором соціально-демографічного стану країни є так званий індекс людського розвитку. Це узагальнююча характеристика, що обчислюється як середня арифметична проста з трьох нормованих середніх: середньої очікуваної тривалості життя при народженні середнього освітнього рівня та середнього рівня доходів. У свою чергу, середній освітній рівень визначається як середня арифметична зважена з середнього процента грамотності дорослого населення та сукупної частки тих, хто навчається в початкових, середніх та вищих навчальних закладах серед осіб молодших 24 років. При цьому ваги розподіляються в пропорції 2:1 на користь процента грамотності дорослих. Кожна нормована середня розраховується за формулою:

, де

x' - середнє фактичне значення показника

x_min, x_max - відповідно мінімальна та максимальна межа нормування показника.

Використовують такі межі нормування показників: середньої очікуваної тривалості життя (25 та 85 років), процента грамотності дорослого населення та сукупної частки тих, хто навчається в навчальних закладах (0 та 100%), середнього розміру реального ВВП на душу населення з поправкою на паритет купівельної спроможності (100 та 5448 $ США).

Інтенсивний аналіз ґрунтується на коефіцієнтах інтенсивності, які обчислюються в розрахунку на 1000 населення (%О):

смертності;
народжуваності;
шлюбності;
розлучуваності
природного приросту?e = N - M.

Таблиця 4. Природний рух населення у січні-вересні 2012 року 1. Кількість народжених і померлих, природний приріст (скорочення) (осіб)

	Кількість народжених	Кількість померлих	Природний приріст (скорочення)	Кількість померлих дітей у віці до 1 року
Україна	390396	495220	-104824	3312
Автономна Республіка Крим	18426	20230	-1804	167
області
Вінницька	13875	18678	-4803	128
Волинська	11602	10271	1331	81
Дніпропетровська	27745	38440	-10695	276
Донецька	32146	52644	-20498	393
Житомирська	11694	15447	-3753	94
Закарпатська	14030	11026	3004	133
Запорізька	14166	19917	-5751	117
Івано-Франківська	12895	12539	356	79
Київська	15803	20281	-4478	92
Кіровоградська	8272	12379	-4107	76
Луганська	16333	27198	-10865	129
Львівська	22751	23593	-842	184
Миколаївська	10198	13162	-2964	73
Одеська	22649	25222	-2573	208
Полтавська	10920	18009	-7089	61
Рівненська	13834	10606	3228	115
Сумська	8301	14148	-5847	58
Тернопільська	9212	11003	-1791	66
Харківська	20339	29859	-9520	158
Херсонська	9455	11935	-2480	71
Хмельницька	11210	15138	-3928	104
Черкаська	9601	15408	-5807	97
Чернівецька	8814	8512	302	76
Чернігівська	7652	15008	-7356	70
м.Київ	25118	20663	4455	191
Севастополь (міськрада)	3355	3904	-549	15

Чисельність народжених групується завіком матері з п'ятирічним інтервалом (від 15 до 49 років), а також за місяцями народження. Окремо групуються мертвонароджені за регіонами та видами поселень. Будується ряд розподілу народжених для контингенту матерів молодших 20 років (до 16 років і далі з однорічним інтервалом).

Новонароджені також поділяються за порядком їх народження (виокремлюють вісім черговостей). Вирізняють також сукупність народжених поза шлюбом за окремими регіонами.

Чисельність одружених поділяється окремо для кожної статі за віком. При цьому враховується шлюбоздатне населення (жінки віком від 17 років та чоловіки віком від 18 років) і виділяються такі вікові групи:

18 - 19 років

20 - 24 роки

далі з п'ятирічним інтервалом до останньої групи 60 років і більше.

Цікавим є комбінаційний розподіл подружніх пар за віком нареченої та нареченого. Він дозволяє дослідити зв'язок між віком наречених, а також визначити лаг віку одружених - середній інтервал між віком наречених ф:

ф = ух - хґі, де

хґі - середина і-вікового інтервалу наречених жінок,

ух - середній вік чоловіків, одружених з жінками і-вікової групи. Лаг, розрахований за окремими віковими групами, дозволяє виявити традиції шлюбності. Так, для України характерною є невелика різниця у віці подружніх пар (2,6 роки за даними 1998 року).

Чисельність розлучених розподіляється в цілому за окремими регіонами, а для кожної статі за віком розлучених з таким самим інтервалом, як і для одружених.

Система показників природного руху відбиває процес відтворення населення. Відтворення всього населення характеризують абсолютні та відносні показники природного приросту ?e та ke:

ke = n - m, де

n коефіцієнт народжуваності;

m - коефіцієнт смертності.

Рівень коефіцієнта природного приросту ke визначає напрям відтворення населення:

- відтворення розширене, якщо ke>0;

- відтворення просте, якщо ke=0;

- відтворення звужене, якщо ke<0.

Механічний рух -- це переміщення людей через кордони регіона, яке пов'язано зі зміною їх місця проживання. Проте механічний рух або міграція має глибші наслідки, ніж просто скорочення чи збільшення чисельності населення. У результаті переміщення змінюється також і структура населення на території як прибуття, так і вибуття мігрантів.

Розрізняють кілька видів міграції залежно від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів.Внутрішня міграція -- міграційні потоки не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними. Ця міграція поділяється на внутрішньорегіональну (у межах області, Автономної Республіки Крим) та міжрегіональну (переміщення з області в область).Зовнішня міграція (міждержавна) -- міграційні потоки перетинають державні кордони. Після порушення цілісності колишнього СРСР з'явилися нові групи регіонів зовнішньої міграції, а саме: країни близького зарубіжжя (країни СНД та Балтії) і країни далекого зарубіжжя. Кожний із зазначених видів міграції розподіляється на короткострокову та довгострокову. Джерелом інформації про механічний рух населення є дані поточного обліку. Первинний статистичний облік провадять органи МВС під час прописування та виписування особи, яка заповнює талон до листка прибуття або вибуття. У талонах зазначаються демографічні характеристики (стать, вік, сімейний стан), та соціальні (місце народження, національність, освіта, місце роботи, громадянство, місце прописки, мета приїзду та строк). Окремо формулюється причина переїзду: зміна місця роботи, навчання, наслідки аварії на ЧАЕС, відпочинок, за родинними обставинами, відбування покарання, лікування, статус біженця, реабілітація та репатріація тощо. Подається також інформація про членів сім'ї (стать, дата та місце народження). Крім даних державної статистики, щодо мігрантів збирається інформація відомчою статистикою. Це поточні обстеження тимчасово вибулих (прибулих) з країн далекого зарубіжжя, які проводяться державними відділами паспортної та міграційно-реєстраційної роботи. А саме, збираються відомості щодо країни вибуття або прибуття та мети виїзду (приїзду).

Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого --сукупності мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать: валова міграція та сальдо міграції.

Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік:

ВМ = П + В .

Сальдо міграції характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

Д_м = П - В.

Широко використовують групування прибулих та вибулих за регіонами прибуття (вибуття), за їхньою освітою, національністю, а також за причиною в'їзду (виїзду). Так, за віком будується структурне групування (з п'ятирічним інтервалом) та типологічне, в якому виокремлюються групи осіб, молодших/старших працездатного віку та працездатного віку, а також група молоді (15--28 років). Подається статево-вікова структура сальдо міграції. На підставі відповідних групувань визначають відносні показники -- частка прибулих (вибулих) у валовій міграції; частка вікової групи чи контингенту в сукупності прибулих або вибулих; частка окремої статі в сукупностях мігрантів; частка еміграційних потоків у певну країну або групу країн (країни Балтії, СНД, країни Європи, Америки, Азії, Африки та ін.). Розраховуються також співвідношення вибулих та прибулих у цілому та окремо за статево-віковими групами; співвідношення внутрішньо- та міжрегіональних міграційних потоків, а також чисельності мігрантів до близького та далекого зарубіжжя; співвідношення сальдо міграції чоловіків та жінок; сальдо міграції міського та сільського населення.

Окремо визначаються показники інтенсивності міграційних процесів, що подаються в промілле.

Загальні коефіцієнти міграції обчислюють щодо всього населення. Це коефіцієнти: прибуття і вибуття; рухомості (валової міграції) та механічного приросту.

Коефіцієнт механічного приросту чисельності населення (‰ пункти) характеризує його інтенсивність.

Спеціальні коефіцієнти міграції визначаються для окремихконтингентів абогруп населення, наприклад окремо для чоловіків та жінок; для працездатного населення, а також для тих, чий вік перевищує встановлену межу працездатності або ще не досяг її, для сільського та міського населення.

Часткові коефіцієнти міграції визначаються окремо для кожної вікової групи мігрантів.

Розраховується також середній вік мігрантів у цілому та в межах статі, за видами поселень та видами міграції.

На підставі розподілів мігрантів за віком визначається абсолютна та відносна варіація віку прибулих і вибулих протягом року.

Останнім часом зазнала певних змін структура міграційних потоків. Зростає частка міждержавної міграції, особливо серед вибулих. Нині об'єктивно стає дедалі більше приводів для переміщень, а саме: повернення вимушених репатріантів та військовослужбовців на Батьківщину, поява біженців із місць воєнних дій або вибуття з екологічно забруднених територій. Водночас на міграцію впливає розвиток ринкових процесів -- залучення іноземних інвестицій, налагодження міжнародного партнерства та комерційних зв'язків. У свою чергу переміщення впливають на демографічну ситуацію, а також на соціальне становище в країні.

4. Джерела інформації про населення

Інформація про населення (чисельність, склад, розміщення і т.д.) формується з двох основних джерел. Це перепису населення та поточний облік природного та міграційного руху. Крім цього є і додаткові джерела: вибіркові обстеження, регістри населення та різні списки. Без даних, отриманих завдяки переписів населення та поточного обліку, неможливо розрахувати демографічні показники. У більшості демографічних коефіцієнтів в якості знаменника приймається населення, що отримується з даних переписів або його оцінок в міжпереписний роки, а в якості чисельника беруться відомості, надані поточним обліком.

Перепис населення - один з найважливіших джерел інформації про населення, що представляє науково організований процес збирання, обробки і аналізу даних про чисельність і склад населення. Перепис населення дозволяє отримати інформацію не тільки про чисельність населення та його демографічні характеристики (статево-віковий структурі, числі і склад сімей), а й про соціально-економічних параметрах - складі населення за освітою, зайнятості, джерелами засобів існування. Крім цього, у програму перепису можуть бути включені різні питання, що представляють на даний момент інтерес для державного управління, наприклад, питання про зайнятість і безробіття, про характер житлових умов населення, про інвалідність населення та ін Завданнями перепису є: отримання інформації про зміни, відбувалися в населенні в міжпереписний період і коректування на цій основі оцінок чисельності та складу населення по територіях, а також підготовка бази для перспективних розрахунків.

Всі відомості при проведенні перепису збираються за станом на певний момент часу, званий критичним. Це той день і годину, до яких приурочують збираються відомості для забезпечення порівнянності отриманих даних. Перепис виступає моментальної фотографією населення. Для проведення перепису вибирають час, коли населення найменш рухомо - за межами сезону відпусток, канікул, святкових днів. Дата перепису - це той день, який починається з критичного моменту, а терміни перепису - той період часу, протягом якого проводиться обхід населення і заповнення переписних листів.

У 1897 р. був проведений перший перепис населення.

Висновок

Вирішення основних соціальних, економічних і культурних проблем суспільства здійснюється для населення, яке є визначальним елементом продуктивних сил. Тому потрібно знати чисельність населення країни, його склад, територіальний розподіл, темпи та інтенсивність демографічних процесів У завдання статистики населення входить вивчення і характеристика:чисельності населення і його розміщення по території та місцю проживання; природного та механічного руху населення (народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення, міграції населення, реєстрація шлюбів та розлучень); складу населення за соціальним станом, галузями економіки, заняттями і професією, національністю, віком і статтю, освітою тощо.

Чисельність населення встановлюють проведенням його періодичних перезаписів, звичайно через кожних 10 років. В період між переписами населення користуються даними реєстрації померлих, народжених, а також даними про механічний рух населення,

При встановленні чисельності населення по окремих територіях (областях, районах, міських та сільських населених пунктах) відграничують населення наявне та постійно проживаюче. До категорії наявного населення відносять всіх осіб, які знаходяться на момент обліку населення на даній територіальній одиниці, а до постійного населення відносять тільки тих осіб, які постійно проживають у даному населеному пункті. Тих же осіб, які мають постійне місце проживання у даній місцевості, але на момент обліку населення відсутні, відносяться до категорії тимчасово відсутніх, а постійно проживаючих у наших територіальних одиницях, але тимчасово присутніх на даній території відносять до тимчасово проживаючих. Кількість наявного населення визначають вирахуванням з чисельності постійного населення, тимчасово відсутнього населення з додаванням до цієї різниці кількості тимчасово проживаючих осіб. Кількість постійного населення обчислюють відніманням від наявного населення тимчасово проживаючих осіб, з додаванням до цієї різниці кількості тимчасово відсутнього населення.

Визначення чисельності населення є складною і важливою роботою і потребує дотримання певних умов:

точне встановлення часу, по відношенню до якого визчається чисельність населення ( не чисельність в 2011р., а чисельність на 1 січня 2012р.), бо це може бути середньоспискова чисельність за рік, або чисельність на певну дату, а ці дані різні.

Чисельність визначається на певну дату і обовязково встано- влюється критичний момент на цю дату ( переважно 12 год. ночі)

В статистиці під рухом населення розуміють зміну його чисельності. При цьому розрізняють два види руху населення: природній і механічний. Природній рух населення - це зміна одного покоління іншим в результаті народження і смертності. Сюда відносяться шлюби і розлучення.

Механічний рух населення (міграція населення) - це рух населення: приїзди, виїзди.

Статистика визначає абсолютні показники руху населення: кількість народжених, померлих в даному році.

Природній приріст населення, дорівнює кількості народжених мінус кількості померлих; кількості тих, що приїхали і тих, що виїхали.

Механічний приріст населення дорівнює кількості, що при- їхала мінус кількість, що виїхала. Цей показник може бути і додатній і відємний, або дорівнювати 0.

Коефіціенти руху населення визначаються по відношенню до середньорічної чисельності населення і визначаються на 1000 чоловік населення, тобто в промілле(‰ ).

Для характеристики життєвого рівня населення і його росту велике значення має показник середньої тривалості майбут- нього життя.

Середня тривалість майбутнього життя - це кількість років, які в середньому має прожити покоління, що народилося в даному році при тому, що смертність буде на тому рівні, що і в році народження цього покоління.

Список використаної літератури

1. Стеценко С. Г., Швець В. Г. Статистика населення: Підручник. -- К.: Вища шк., 1993.

2. Барнетт Т., Круглов Ю., Стешенко В. С. Оцінка можливих демографічних і соціально-економічних впливів поширення ВІЛ/СНІДу в Україні: Демографічні дослідження. -- К.: НАН Ін-т економіки, 1998. -- Вип. 20. -- 248 с.

3. “Статистичний щорічник України за 2000 рік”

4. Щорічний статистичний довідник. -К.: Мінстат. - 2003 р

5. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. - К.: КНЕУ, 2000

6. Економічна статистика: Практикум / А.М.Єріна, О.К.Мазуренко, З.О.Кальян - К.: “Екс об”, 2002

7. Основи соціальної статитистики. Підручник. - К., 1999

8. Заставний Ф.Д. Населення України. Національно-територіальні питання. -Львів, 1993.

9. http://www.ukrstat.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru

...