Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРЬКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Курсова робота

З ДИСЦИПЛІНИ «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»

НА ТЕМУ: « ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КІРОВОГРАДСЬКОГО РЕГІОНУ»

Студентки

Пащенко Н.С.

Керівник

Навроцький О.О.

Харків _ 2016 рік



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ

РОЗДІЛ 3. ЕГП ТА ПГП

РОЗДІЛ 4. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ

4.1 Мінеральні

4.2 Земельні

4.3 Водні

4.4 Агрокліматичні

4.5 Флористичні та фауністичні ресурси

4.6 Рекреаційні

РОЗДІЛ 5. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ

5.1 Загальна характеристика системи розселення

5.2 Найбільші міста

РОЗДІЛ 6. КАДРОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ

РОЗДІЛ 7. НАУКА ТА ОСВІТА

РОЗДІЛ 8. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОМИСЛОВОСТІ (ГАЛУЗІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ)

8.1 Найбільші підприємства

РОЗДІЛ 9. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

9.1 Найбільші сільськогосподарські підприємства

РОЗДІЛ 10. СФЕРА ПОСЛУГ

РОЗДІЛ 11. РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

РОЗДІЛ 12. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ РЕГІОНУ

12.1 Iнвестицiйне спiвробiтництво

РОЗДІЛ 13. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ІННОВАЦІЙ

РОЗДІЛ 14. ВИКОРИСТАННЯ КУЛЬТУРНОГО ТА ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЛЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

РОЗДІЛ 15. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

ВИСНОВКИ



ВСТУП

Між Дніпром та Південним Бугом із сходу на захід, від лісостепової Черкащини до степової Миколаївщини з півночі на південь, на висоті 108-269 м над рівнем моря на площі 24,6 тис. км2, в центрі України простягається хвиляста рівнина. Саме тут розташована Кіровоградська область. На території області протікає 438 річок загальною довжиною 5,5 тис. км. Найбільші з них - Дніпро, Південний Буг, Інгул, Інгулець, Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик. На річках та в балках збудовано 85 водосховищ та 2585 ставків загальною площею 25,7 тис.га.

Справжнім багатством цього краю є родючі чорноземні грунти. За ступенем природної родючості грунтів Кіровоградська область перебуває на 4 позиції в Україні. За 100-бальною шкалою якості грунти Кіровоградщини оцінені у 67 балів.

Різноманітна і приваблива земля Кіровоградщини розташована в центрі України. Важливо зберегти її різноманіття, багатства, природні ресурси для нащадків.



РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ

Площа Кіровоградського регіону складає 24,6 тис. кмІ.

Кількість населення за даними 2013 року складає 995 171 чоловік.

На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями України. Примітно, що в селищі Добровеличківка розташовується географічний центр України (Рис. 1.1)



РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ

Число адміністративно - територіальних одиниць

Відомості про райони (Табл. 1.2)

Таблиця 1.2 - Райони та районні центри

Найменування району	Територія в тис. кв. км	Найменування районного центру
Знам'янський	1,3	м Знам'янка
Кіровоградський	1,6	м Кіровоград
Компаніївський	1	смт Компаніївка
Маловисківський	1,2	м Мала Виска
Новгородківський	1	смт Новгородка
Новоархангельський	1,2	смт Новоархангельськ
Новомиргородський	1	м Новомиргород
Новоукраїнський	1,7	м Новоукраїнка
Олександрівський	1,2	смт Олександрівка
Олександрійський	0	м Олександрія
Онуфріївський	0,9	смт Онуфріївка
Петрівський	1,2	смт Петрове
Світловодський	1,2	м Світловодськ
Ульяновський	0,7	м Ульяновка
Устинівський	0,9	смт Устинівка
Знам'янський	1,3	м Знам'янка
Знам'янський	1,3	м Знам'янка
Кіровоградський	1,6	м Кіровоград
Компаніївський	1	смт Компаніївка
Маловисківський	1,2	м Мала Виска

Міста обласного Райони у містах (Табл . 2.2)

значення:

№	Район	Входження
1	Фортечний	м. Кіровоград
2	Подільський	м. Кіровоград

1. Кіровоград

2. Олександрія

3. Знам'янка

4. Світловодськ

Об'єднані громади (Табл. 3.2)

Таблиця 3.2 - Громади

Бобринецька територіальна громада	Маловисківська територіальна громада	Новоукраїнська територіальна громада
Бобринецька міська, Червонодолинська сільська ради	Маловисківська міська, Паліївська, Первомайська, Олександрівська сільські ради	Новоукраїнська міська, Мар'янопільська, Сотницько-Балківська сільські ради



РОЗДІЛ 3. ЕГП ТА ПГП

Позитивні риси

- У районі розташований географічний центр України - село Добровеличківка;

- За кількістю водосховищ і ставків область займає третє місце серед областей України;

- Через територію району проходять важливі транзитні шляхи сполучення;

- Сприятливі природні умови сприяють розвитку АПК області;

- Ґрунти області характеризуються високою родючістю;

- Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів;

- Переважає теплий помірно вологий клімат.

Негативні риси

- Відсутність можливості прямого виходу до державного кордону та опосередкованість виходу до морського узбережжя;

- Корисних копалин в районі порівняно мало;

- Нерівномірний територіальний розвиток;

- Слабка реконструкція основних виробництв;

- Недостатньо високий рівень економічного розвитку малих міст і селищ міського типу;

- Сільській місцевості мало автодоріг з твердим покриттям;

- Має найменші запаси природних підземних вод.



РОЗДІЛ 4. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ

4.1 Мінеральні

Кіровоградська область належить до одного з найбільш насичених мінеральними ресурсами регіонів України. На її території виявлено 32 види і налічується майже 300 родовищ різноманітних корисних копалин.

Мінерально-сировинна база області на 15,5% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (буре вугілля, горючі сланці, уранові руди), на 58,2% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта (26,3%) - це руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води (Додаток А).

На території Олександрівського району виявлене Бовтиське родовище горючих сланців із значними ресурсами 3,7 млрд.т.

Область посідає провідне місце в Україні за запасами урану та займає монопольне становище за його видобутком. Розвідано 16 родовищ, з яких розробляється чотири.

На території області розташовано 5 комплексних родовищ нікелю і кобальту

Запаси та прогнозні ресурси корінних руд золота з середнім вмістом золота 6-6,5 г/т оцінені на двох родовищах - Клинцівському в Кіровоградському районі та Юріївському в Компаніївському районі.

Як вже було зазначено, надра області характеризуються наявністю ряду унікальних складових, перед усім для розвитку енергетики (уранові руди, буре вугілля, горючі сланці), чорної металургії (залізо, хром, нікель, кобальт), нерудних корисних копалин (каоліни, трепел, графіт), декоративно-облицювальних і будівельних матеріалів (Рис.1.4).



4.2 Земельні

Земельний фонд Кіровоградської області складає 2458,8 тис. га, з них 2040,4 тис. га або 83,0 відсотка займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель.

В структурі сільгоспугідь рілля складає 83,0 відсотка, багаторічні насадження - 1,1; сіножаті - 1,2; пасовища - 11,1 відсотка. Розорюваність земель складає 74,0 відсотка суші.

Ліси та інші лісовкриті площі складають 183,0 тис. га, у тому числі полезахисні лісосмуги - 28,3 тис. га. Загальна лісистість області з урахуванням усіх захисних лісових насаджень складає 7,4%: ліси (7,4%), під водою (3,15), інші землі (1,8%).

Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 987,9 тис. га, або 40,2 відсотка від загальної площі області, у тому числі колективних сільськогосподарських підприємств 0,6 відсотка, сільськогосподарських товариств - 21,3, сільськогосподарських кооперативів - 3,2, державних сільськогосподарських підприємств - 2,3 відсотка, з них радгоспи всіх систем - 0,8 відсотка.

Облік якості сільськогосподарських угідь Кіровоградської області виконана фахівцями Кіровоградського філіалу інституту землеустрою у 1996 році. З того моменту великомасштабне обстеження ґрунтів не проводилося.

4.3 Водні

Площі, зайняті водними об'єктами, займають 3,5% території області. Географічна мережа складається з 438 річок загальною довжиною 5558 км. Територією області протікають найбільші ріки України - Південний Буг (Гайворонський та Голованіський райони) та Дніпро (Світловодський район), всі інші річки належать до їх басейнів. Середні річки - Синюха, Інгул, Інгулець, Чорний Ташлик, Велика Вись, Тясмин, Цибульник, Ятрань. Нараховується 202 малі річки довжиною більше 10 км.

За кількістю водосховищ і ставків область займає третє місце серед областей України. В області налічується 2185 ставків і 85 водосховищ (Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Кіровоградське, Докучаєвське, Інгульське, Софіївське та ін.) загальною площею водного дзеркала 25628,2 га. Область має найменші запаси природних підземних вод. Болотами зайнято 10,4 тис. га, що складає 0,42% території області.

4.4 Агрокліматичні

Клімат області помірно континентальний. Середні температури січня становлять -5-6°С, липня - +20-21°С. Зима м'яка з частими відлигами, літо тепле, сухе. Тривалість безморозного періоду 160-170 днів. Середньорічна кількість опадів становить 430-520 мм, максимальна випадає у теплий період року (близько 70%). Днів з опадами за рік 120-140.

Ґрунти областi мають високу родючість. Ґрунтовий покрив областi характерний для перехідної зони від південного лісостепу до пiвнiчного степу.

В пiвнiчнiй частинi областi переважають чорноземи потужні малогумуснi iз вмістом гумусу 5,0% та середньогумуснi із вмістом гумусу трохи більше 5,5%. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградурованi, а також чорноземи опiдзоленi, темно-сiрi опiдзоленi та сiрi опiдзоленi ґрунти.

Для пiвденно-схiдних районiв найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо- та малогумуснi, а в пiвденнiй частинi - чорноземи звичайні малогумуснi малопотужні. У долинах річок поширені чорноземно-лучні та лучно-болотні ґрунти.



4.5 Флористичні та фауністичні ресурси

Природна рослинність займає 15-16% площі території області та представлена лісовим, степовим, лучним, болотним і водним типами рослинності. Лісова рослинність представлена змішаними лісами, найпоширеніші породи: дуб, клен польовий, клен гостролистий, акація, тополя, каштан, ясен, липа, береза, чорна горобина, вільха, обліпиха, верба, дика вишня, у підліску бересток, терен, калина, глід, ожина. Серед хвойних порід переважають сосна та ялина.

В області наявні лучні степи, виявлено значні ділянки справжніх степів та трапляються чагарникові степи. Степова рослинність представлена багаторічними травами, злаками: тонконіг лучний та вузьколистий, пирій повзучий, типчак, тимофіївка, ковила, волошка, молочай, ромашка, стоколос тощо. Лучна і болотна рослинність поширена в заплавах річок. Серед квітуючих степових рослин можна виділити горицвіт, барвінок, сон-траву, дикорослі іриси. У вологих тріщинах скель зростають дрібні папороті - аспленій північний, аспленій волосовидний, пухирник ламкий. Зростають також декілька видів шипшини.

Рідкісні й зникаючі рослини: астраган шерстистоквітковий, ковила волосиста, ірис злаколистий, ірис понтичний, лілія лісова, підсніжник звичайний, сон великий, барвінок малий, валеріана лікарська, звіробій звичайний, конвалія звичайна, льон жовтий та ін.

Незважаючи на значне господарське освоєння території, тваринний світ області залишається відносно багатим.

Фауна області представлена досить великою кількістю видів ссавців (65 видів): косуля, лось, дикий кабан, заєць-русак, лисиця, вовк, горностай, куниця, ондатра, видра, єнотоподібний собака, їжак, бобер річковий, кріт, кажани, тощо. Багато гризунів. Найбільший представник ссавців в області є лось, найменші - бурозубка і білозубка.

Рідкісні тварини та птахи: борсук, свиня дика, заєць сірий, їжак звичайний, козуля європейська, зяблик, славка чорноголова, дрізд чорний, соловейко східний, синиця велика, жулан, малинівка, вівсянка звичайна, сіра чапля та інші.

4.6 Рекреаційні

На Кировоградщині налічується 39 об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі пам'ятка природи Чорний ліс, Онуфріївський парк, хутір Надія, дендрологічний парк Веселі Боковеньки, закладений у 1893 р. по типу ландшафтних парків. Він зосереджений навколо річки Боковеньки і балки Скотуватої, що перетворені на систему мальовничих ставків. Створено п'ять основних пейзажних груп, які в мініатюрі відтворюють ландшафт певної природної зони. Флористична колекція парку налічує близько 1000 видів дерев і чагарників, у тому числі рідкісних і екзотичних (кипарисовик нутканський, тюльпанне дерево та ін.).

Основою рекреаційних ресурсів області є м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ, мінеральні води (сульфатно-хлоридно-натрієво-кальцієві для пиття і радонові для ванн), екскурсійно-туристські об'єкти.

В області 16 готелів, в тому числі готель "Турист" у м. Кіровограді; турбази "Славутич" (м. Світловодськ) і "Лісова пісня" (с. Онікеїв); 2 мотеля.

У Кіровоградській області діє 16 музеїв із 4 відділами і музей-заповідник І. Карпенка-Карого (Тобілевича) "Хутір Надія", створений у 1956 р. в с Миколаївка на території садиби, закладеної в 1871 р. батьком драматурга.

В області на державному обліку перебуває 6 тис. нерухомих пам'яток, у тому числі 392 пам'ятки архітектури.



РОЗДІЛ 5. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ

Кількість населення 1025,8 тис.чоловiк (станом на 1 березня 2016 року)

Народжуваність 10,8 ‰ (станом на 1 березня 2016 року)

Смертність 17,0 ‰ (станом на 1 березня 2016 року)

Природний приріст -6.2 ‰ (станом на 1 березня 2016 року)

Статєво-вікова структура: : питома вага чоловіків у загальній чисельності населення складає 46%, жінок - 54% (Рис. 1.5)

5.1 Загальна характеристика системи розселення

Загальна кількість наявного населення області становить 1129,0 тис. жителів. Кількість міського населення становить 60,2%, сільського - 39,8%. Щільність населення складає 45,9 осіб/кв. км.

В області проживають представники понад 30 національностей: українці - 90,1%, росіяни - 7,5%, молдавани - 0,7%, білоруси - 0,5%, вірмени - 0,3%, болгари - 0,2%, євреї - 0,1%, інші - 0,6%.

5.2 Найбільші міста

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч
за даними Держкомстату

Кіровоград	Ў233,3	Смоліне	^9,8
Олександрія	Ў82,6	Помічна	Ў9,2
Світловодськ	Ў46,4	Олександрівка	Ў8,9
Знам'янка	Ў23,7	Нове	^8,7
Долинська	^19,5	Власівка	Ў7,7
Новоукраїнка	Ў17,6	Петрове	Ў7,5
Гайворон	Ў15,1	Нова Прага	Ў7,1
Новомиргород	Ў11,5	Новоархангельськ	^6,4
Мала Виска	Ў11,0	Голованівськ	Ў6,1
Бобринець	^11,0	Ульяновка	Ў6,1
Кіровоград	Ў233,3	Смоліне	^9,8



РОЗДІЛ 6. КАДРОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року (Табл. 6.1)

Таблиця 6.1 - Сфери зайнятості населення

сфера діяльності	кількість зайнятих	частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	121 017	31,2%
Обробна промисловість	49 148	12,7%
Оптова та роздрібна торгівля	38 514	9,9%
Освіта	32 028	8,3%
Охорона здоров'я та соціальна допомога	31 720	8,2%
Транспорт і зв'язок	27 528	7,1%
Державне управління	23 198	6,0%
Будівництво	12 091	3,1%
Виробництво електроенергії, газу та води	11 853	3,1%
Добувна промисловість	11 204	2,9%
Колективні, громадські та особисті послуги	9 584	2,5%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам	9 095	2,3%
Готелі та ресторани	6 794	1,8%
Фінансова діяльність	2 538	0,7%
Послуги домашньої прислуги	842	0,2%
Рибне господарство	392	0,1%
Всього зайнятих економічною діяльністю	387 546	100,0%



РОЗДІЛ 7. НАУКА ТА ОСВІТА

В області функціонує 405 дошкільних закладів, 617 загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності, 14 спеціальних школи (школи-інтернати) та школи соціальної реабілітації, 27 професійно-технічних училища, 6 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації та 17 закладів І-ІІ рівнів акредитації. Найбільшими з них є Кіровоградський національний технічний університет, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, Державна льотна академія.

У Кіровоградській області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І--IV рівнів акредитації.

У 2000 р. в області зосереджувалося 13 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основній діяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4 -- дослідники. Всього чисельність фахівців становить 0,5 тис. осіб, із них із науковим ступенем докторів наук -- 17 осіб і кандидатів наук -- 38. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, становить 0,2 тис. осіб, із них 22 доктори і 58 кандидатів наук. В області працює 14 академіків і членів-кореспондентів, а також 34 доктори і 449 кандидатів наук, які зайняті в економіці області.

Фінансування наукових та науково-технічних робіт становить 3,4 млн грн., у тому числі за рахунок держбюджету -- 1,2, власних коштів -- 0,9, коштів замовника -- 1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власні кошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить 3,3 млн грн. (у фактичних цінах), основна частина яких -- -- це науково-технічні розробки (2,7 млн грн.). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічні послуги становлять відповідно 0,09, 0,46 і 0,11 млн. гривень.



РОЗДІЛ 8. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОМИСЛОВОСТІ (ГАЛУЗІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ)

Кіровоградська область за структурою економіки є аграрно-індустріальною.

Промисловий комплекс області охоплює 12 провідних галузей. У галузевій структурі промисловості 33,9% займає харчова промисловість, машинобудування та металообробка - 22,7%, електроенергетика - 17,7%, будівельних матеріалів - 5,3%, паливна - 3,1%, кольорова металургія - 2,1%, легка - 1,6%. природний демографічний агропромисловий транспортний

Добувна промисловість області представлена підприємствами по видобутку енергетичних та неенергетичних матеріалів, видобутку і переробці бурого вугілля, унікальними комплексами з видобутку та виробництва графіту, уранової руди, граніту, каоліну. Найбільші підприємства - «Заваллівський графітовий комбінат», Інгульська та Смолінська шахти, ЗАТ «Капустянський граніт», ЗАТ «Елгран», ВАТ «Кіровоградське рудоуправління» та інші.

У структурі обробної промисловості питома вага машинобудування складає 19,5%, харчової промисловості - 39,1%, металургії - 7,6%, будівельних матеріалів та скловиробів - 3,6%, хімічної промисловості - 3,5%.

У зв''язку з сільськогосподарською спеціалізацією області, основним напрямком машинобудування є забезпечення потреб сільського господарства і переробної промисловості необхідною технікою й запасними частинами.

Металургія представлена унікальним комплексом по виробництву нікелю необробленого - ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», Світловодський комбінат твердих сплавів та тугоплавких металів.

У хімічній промисловості ДП «Межирічський вітамінний завод» ДАК «Укрмедпром», ВАТ «Чисті метали» та ТОВ «Силікон» спеціалізуються на виробництві напівпровідникових матеріалів і сполук, поставляють продукцію як в країни СНД, так і далекого зарубіжжя. Більше 70 найменувань лакофарбової продукції освоєно та виробляється ТОВ «Компанія «Хімпрогрес», ТОВ «АКЗО Нобель Декор Україна».

Харчова промисловість області представлена 93 переробними підприємствами. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. До складу молокопереробної галузі входить 12, борошномельно-круп'яної - 13, м'ясопереробної - 8 підприємств, а також 5 спиртозаводів. В олієжировій галузі - 11 підприємств, на долю яких припадає понад 35% від загального обсягу товарного випуску харчової продукції.

У легкій промисловості працюють підприємства текстильної промисловості, з виробництва шкіри та взуття, з виробництва готового одягу та хутра.

Підприємства області виробляють швейні та панчішно-шкарпеткові вироби, м'які та корпусні меблі, складну побутову техніку, садово-городній інвентар, лікарські вироби, фарфоро-фаянсовий та скляний посуд, товари побутової хімії тощо.

Виробництво та передачу електроенергії здійснюють філія Кременчуцької ГЕС ВАТ «Укргідроенерго», Новоархангельська, Червонохутірська, Гайворонська, Тернівська ГЕС, ВАТ «Кіровоградобленерго».

8.1 Найбільші підприємства

1) ВАТ «Гідросила»

2) «Завод дозуючих автоматів»

3) НВО «Етал», ЗАТ «Радій»

4) ВАТ «Олімп», ТОВ «Укрнасоссервіс»

5) ЗАТ «Автоштамп», ТОВ «Ось»

6) ПАТ "Гідросила"

7) ПАТ "Червона зірка"

8) ВАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал"

9) ТОВ "ПТУ "Віра Сервіс Інтермаш"

10)ПАТ "Кіровоградський завод дозуючого обладнання"

11)ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат"



РОЗДІЛ 9. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Загальна площа сiльськогосподарських угiддь - 1722,5 тис. га, в т.ч. ріллі - 1519 тис. га. На сiльське господарство припадає 37% валового загального продукту областi.

В галузевiй структурi сiльського господарства провiдне мiсце належить рослинництву, питома вага якого складає 70%, ( тваринництва - 30% ).

Основнi культури, якi вирощуються на територiї областi:

· зерновi ( озима пшениця, ячмiнь, кукурудза на зерно, гречка, просо);

· бобовi ( горох );

· технiчнi культури ( соняшник, цукровий буряк ).

Садiвництво представлено вирощуванням яблук, груш, слив, вишнi та ягiд.

Сiльське господарство областi складають 523 пiдприємства, 355 колективних сiльськогосподарських пiдприємств, 25 мiжгосподарських пiдприємств та 143 інших агропромислових формувань, а також 1984 фермерських господарства. В сiльському господарствi зайнято 115,9 тис. чоловiк.

9.1 Найбільші сільськогосподарські підприємства

1) Державне підприємство "Оникіївське лісове господарство"

2) Державне підприємство "Голованівське лісове господарство"

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросвіт"

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра- С"

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс"



РОЗДІЛ 10. СФЕРА ПОСЛУГ

Торговельне обслуговування населення області забезпечують 2,2 тис. підприємств роздрібної торгівлі, у тому числі 1,6 тис. магазинів, 92 ринки по продажу споживчих товарів, 151 автозаправна станція, 591 аптека і аптечних кіосків. Громадське харчування здійснюють 635 підприємств.

Медичні послуги надають 94 лікарняні заклади, 205 амбулаторно-поліклінічних, 559 фельдшерсько-акушерських пунктів. В області функціонує обласний протитуберкульозний центр „Лісова поляна”, обласна бальнеологічна лікарня у м. Знам'янка. На Кіровоградщині сконцентрований певний науково-технічний потенціал. Освіта на Кіровоградщині представлена дошкільними, загальноосвітніми та вищими навчальними закладами. Вищих навчальних закладів налічується - 24, ті які мають ІІІ-ІV рівні акредитації 6, І-ІІ - 18, ПТУ в області 25. Загальноосвітніх навчально-виховних закладів відкрито 613, а дошкільних 546.

В області функціонують: обласна філармонія, український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького, театр ляльок, клубні заклади, 647 масових і універсальних бібліотек, 32 музичні школи, 3 художні школи, 10 шкіл мистецтв, колективи художньої самодіяльності, з яких понад 200 носять почесне звання «народний аматорський». Тут діють 19 державних і 131 громадський музей. Серед них особливо виділяються Кіровоградський меморіальний музей Г. Нейгауза, Олександрійський музей миру, державний заповідник-музей І. К. Тобілевича «Хутір Надія», обласний художній музей, художньо-меморіальний музей О. Осьмьоркіна, Кіровоградський міський літературно-меморіальний музей ім. І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича).

На Кіровоградщині все більше уваги приділяється збільшенню мережі природно-заповідних територій та об'єктів. Нині їх налічується 156 одиниць загальною площею 9,8 тис. га. Є також природно-заповідні території місцевого значення - 47 заказників, 40 пам'яток природи, 41 заповідне урочище, 5 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

РОЗДІЛ 11. РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Область має вигідне географічне положення і розвинену транспортну мережу. Територію перетинають чисельні залiзничнi магiстралi. Здійснюються в основному транспортні перевезення в напрямку Донбас - Карпати, що зв'язують важливі промислові та сільськогосподарськi райони пiвдня з пiвденним заходом та центром України. Експлуатаційна довжина залізниць - 944 км., з яких електрифіковано 601 км. Густота мережі залізних доріг - 38 км на 1000 кв. км. Основні залізничні вузли - Знам'янка, Помічна, Гайворон, Донинська (Рис. 1.11)

Розвинений автотранспорт. 10 автомагістралей довжиною 728,7 км, які зв'язують Україну з державами СНД та Центральної і Південної Європи. Густота автомобільних доріг складає 308,5 км на 1000 кв. км.

Авіаційні перевезення здійснюються ВАТ «Авіакомпанія «Кіровоградські авіалінії». Крім того, є дві комерційні авіакомпанії «УРГА» та «Чайка», які працюють на міжнародних авіаційних маршрутах. На Дніпрі розвинене судноплавство (пристань Світловодськ).



РОЗДІЛ 12. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ РЕГІОНУ

Зовнiшньоторговельний обiг за 2009 рiк склав 20,7 млн.дол.США

(Табл. 12.1).

Таблиця 12.1 - Частка експорту та iмпорту

Експорт	59,7 млн.дол.США
Iмпорт	39,0 млн.дол.США
Сальдо	20,7 млн.дол.США

В структурi експорту переважають поставки таких видiв продукцiї та товарiв (Табл. 12. 2):

Таблиця 12.2 - Структура експорту

машини, устаткування, електричні машини	26,7%
масляне насіння та плоди	22,5%
зерновi культури і продукцiя мукомрольного виробництва	14,2%
одяг та предмети одягу текстильні	5,1%
м`ясо та субпродукти харчовi	4,8%
вироби з каменю, гіпсу, цементу	2,8%
цукор	2,2%

Найбiльшi експортнi постачання здiйснювались в Росiйську Федерацiю - 26,2%.

В структурi iмпорту переважали такi види продукцiї та товари (Табл. 12.3):

Таблиця 12.3 - Структура iмпорту

машини, устаткування, електричні машини	21,6%
мiнеральне паливо, нафта, та продукцiя її переробки	16,8%
засоби наземного транспорту	7,9%
текстиль та текстильні вироби	6,2%
продукція хімічної промисловості	4,3%



12.1 Iнвестицiйне спiвробiтництво

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економику області станом на 01.01.99 року становив 15390,4 тис. доларів США, понад 70% яких, це надходження у вигляді рухомого і нерухомого майна, а решта (біля 30%) - грошові внески.

Пріоритетними об"єктами інвестування залишаються підприємства машинобудування і металообробки, агропромислового комплексу, внутрішньої торговлі, транспорту і кольорової металургії.

В областi зареєстровано 180 пiдприємств за участю iноземних партнерів з 35 країн світу. Головним партнером Східної Європи є Болгарія (22 СП). У тому числі співзасновників з промислово розвинутих країн світу - США (15СП), Велика Британія - (5СП) та Італія (3 СП).



РОЗДІЛ 13. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ІННОВАЦІЙ

Підвищення ефективності інноваційної діяльності у промисловості, сприяння розвитку виробництва високотехнологічної продукції машинобудування, приладобудування та харчової промисловості мiстить такi завдання:

1) розроблення програми інноваційного розвитку області з метою формування ефективної інноваційної політики, розбудови інноваційної інфраструктури, підтримки та регулювання інноваційних процесів у промисловості;

2) сприяння створенню центрів інноваційного розвитку з метою інформаційно-аналітичної, методичної та фінансової підтримки науково- дослідницьких розробок на підприємствахмашинобудування, сприяння розробленню та впровадженню у виробництвонових видів техніки;

3) поліпшення матеріально-технічного та фінансового забезпечення науквих досліджень, насамперед завдяки активізації співпраці науковців як з провідними науковими центрами України та зарубіжжя, так і з промисловими підприємствами регіону;

4) надання маркетингової підтримки при реалізації екологічно чистиххарчових продуктів з підвищеними споживчими якостями продукції, підтримка участі провідних виробників екологічно чистої продукції та високоякісної продукції глибокої переробки у міжнародних виставках та ярмарках;

5) налагодження кооперації між науковими установами, органами місцевої влади та бізнесу у створенні інноваційної інфраструктури області: бізнес-інкубаторів, технопарків, інвестиційних компаній;

6) створення системи стратегічного планування потреб економіки у висококваліфікованих кадрах за видами економічної діяльності та у професійно-кваліфікаційному розрізі;

7) забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців та робітничих кадрів для задоволення потреб регіонів з урахуванням пріоритетів їх розвитку;

8) забезпечення підтримки та розвитку інтелектуального і творчого потенціалу через систему освіти та навчання протягом життя;

9) розвиток науково-інноваційного співробітництва державного та недержавного сектору науки, вищих навчальних закладів і наукових установ з реальним сектором економіки;

10) розвиток інноваційної культури шляхом популяризації провадження наукової, винахідницької та інноваційної діяльності, а також створення цілісної системи освіти з урахуванням кадрового забезпечення інноваційної діяльності (Рис 1.13);

11) стимулювання промисловців до запровадження новітніх технологій та інновацій, сприяння розвитку новаторської і раціоналізаторської роботи у підприємствах;

12) підвищення ефективності дії механізму стандартизації та сертифікації продукції, захисту інтелектуальної власності, дотримання авторського права та суміжних прав, забезпечення досягнення високих стандартів якості, безпеки, екологічності продукції.



РОЗДІЛ 14. ВИКОРИСТАННЯ КУЛЬТУРНОГО ТА ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЛЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Забезпечення стабільного розвитку містить такі завдання:

- проектування і створення туристичного бренду Кіровоградської об- ласті, всебічна інформаційна підтримка його просування на внутріш-ньому та зовнішньому ринках туристично-рекреаційних послуг;

- розвиток у регіоні туристичної інфраструктури (облаштування місць короткочасного відпочинку для туристів; якісного сервісу на об'єктах обслуговування - стоянках автомобільного транспорту, у кемпінгових зонах уздовж магістральних автошляхів та поблизу популярних об'єктів природно-заповідного фонду, під'їздів до туристичних об'єктів) (Рис. 1.14);

Рис.1.14 - Кемпінг

- розвиток мережі доступних засобів тимчасового розміщення, зокрема молодіжних міні-готелів, хостелів, агросадиб;

- сприяння розвитку перспективних напрямків туризму, зокрема екстремального, культурно-пізнавального, мисливського та рибальського, релігійного, спортивно-оздоровчого та ін.;

- розробка туристично-екскурсійних маршрутів області, до яких входитимуть найбільш привабливі пам'ятки історії, архітектури, заповідні зони області, за різноманітними тематиками культурно-пізнавального, оздоровчого, релігійного, спортивного та інших напрямків;

- стимулювання та підтримка розвитку перспективних історико-культурних, історико-архітектурних, природо-ландшафтних та інших об'єктів сфери культури регіону, включення їх до туристичних маршрутів Кіровоградщини;

- створення сприятливих умов для залучення інвестицій, впровадження інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованихна розвиток туристичної інфраструктури, підтримку середнього а малого бізнесу у туристичній сфері (зокрема у сільській місцевості);

- проведення комплексної рекламної кампанії туристично-рекреаційних можливостей регіону та кращих пропозицій туристичних компаній Кіровоградської області; у всеукраїнському та міжнародному медіа-просторі;

- підтримка привабливих для інтерактивного залучення туристів народних промислів; проведення обстеження населених пунктів з метою визначення перспективних територій для розвитку сільського(«зеленого») туризму;



РОЗДІЛ 15. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Аналіз сучасного стану економіки області свідчить про існування низки проблем: дефіциту паливних, водних і лісових ресурсів; критичного рівня зносу основних фондів та зниження темпів росту основних виробничих фондів; високого рівня ресурсомісткості продукції; нераціональної галузевої (недостатня частка галузей, що виробляють товари народного споживання) і територіальної структури господарського комплексу; недостатнього рівня розвитку інноваційного та інвестиційного комплексів (нераціональна структура, відволікання значної частини фінансових ресурсів від інвестування реального сектора економіки); незбалансованості робочих місць; незадовільного стану розвитку соціальної сфери та рівня життя населення (низький рівень реальних доходів, недостатній рівень споживання продовольчих, особливо промислових товарів та послуг); складної екологічної ситуації.

У найближчій перспективі Кіровоградська область не змінить основного напряму спеціалізації. В загальнодержавному поділі праці вона буде виділятись розвитком електроенергетики, первинного збагачення та переробки уранової руди, видобутку і збагачення рудної сировини для чорної металургії, промисловості рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів, пластмасових виробів, підйомно-транспортного, сільськогосподарського і тракторного машинобудування, промисловості будівельних матеріалів, швейної промисловості, борошномельно-круп'яної і комбікормової, медичної та поліграфічної промисловості.

Передбачаються такі основні напрями розвитку господарського комплексу: підвищення рівня використання природних (особливо водних і земельних ресурсів) та ресурсів виробництва (комплексне використання, залучення вторинних ресурсів і відходів виробництва); удосконалення галузевої і територіальної структури господарського комплексу; надання пріоритетності галузям соціальної сфери і галузям спеціалізації матеріального виробництва, особливо експортоорієнтованих галузей промисловості, удосконалення спеціалізації та підвищення рівня інтеграції сільськогосподарського виробництва; охорона і оздоровлення навколишнього середовища. Особливо актуальною є проблема забрудненості атмосферного повітря в найбільших містах шкідливими викидами (оксиди вуглецю, оксиди азоту та сірчаного ангідриду) промислових підприємств. За даними офіційної статистики, протягом останніх років спостерігається деяке зниження викидів у повітря, але пояснюється це не впровадженням екологічних заходів, а зниженням обсягів виробництва та нестабільною роботою більшості підприємств, які характеризуються підвищеним екологічним тиском. Основними забруднювачами повітряного басейну є Черкаські об'єднання "Азот", "Аврора" та "Хімволокно".

І їхня частина складає більше половини усіх викидів в області. Значне забруднення атмосфери здійснюється також автотранспортом, промисловими підприємствами, промисловими та побутовими котельнями. Незважаючи на виконання ряду заходів щодо охорони атмосферного повітря, його стан у багатьох населених пунктах, особливо в містах Черкаси, Золотоноша, Сміла, Тальне, залишається незадовільним. Доказом цього є висока частка захворювань органів дихання населення. Великою проблемою є знешкодження відходів виробництва, насамперед промислового.

Отже, аналізуючи екологічну ситуацію в області, не можна заспокоюватися з приводу фактичного зменшення техногенного тиску на довкілля в останні роки, що обумовлене економічною кризою. Необхідна спеціальна довготермінова програма, на основі якої здійснюватиметься комплекс заходів, спрямований на раціональне використання природних ресурсів та екологізацію окремих виробництв області. Адже при зміні економічної ситуації на краще екологічні проблеми стануть найактуальнішими і їх розв'язання буде набагато складнішим.



ВИСНОВКИ

Дослідивши Кіровоградську область з усіх сторін її існування я прийшлп висновку, що в області критична демографічна ситуація, оскільки народжуваність переважає над смертністю. Також зменшується життєвий рівень населення, це свідчить про значне зменшення доходів та реальної заробітної плати. Більшість населення регіону знаходиться за межею бідності.

Стосовно промисловості, то основною ланкою в цій системі є обробна промисловість, якій належить 88,4% випуску продукції всієї промисловості.

Машинобудівна промисловість Кіровоградщини в зв'язку із сільськогосподарською спеціалізацією представлена виробництвом необхідної техніки і запасних частин, а саме зернових жниварок, культиваторів, стогометів-скиртокладів, зчіплювачів, навантажувачів, зернозбиральних комбайнів різних модифікацій, ефективних млинарських устаткувань «Фермер», яке потрібні для переробки зерна на високосортне борошно.

Сільське господарство області різногалузеве, але провідною галуззю є рослинництво, питома вага якого (66%) в загальногосподарському виробництві.

Транспортна система має розвинену мережу усіх видів транспорту. Більша частина автомобільних шляхів має тверде покриття (86,6%).

З цього випливає, що область має змогу розвиватися в тому ж плані.

Размещено на Allbest.ru

...