Характеристика агрометеорологічних умов Рожищенського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Волинський національний університет ім. Лесі Українки

Географічний факультет

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з агрометеорології і агрокліматології

на тему: «Характеристика агрометеорологічних умов Рожищенського району»

Виконала:

студентка 22 групи Савич Тетяна

Луцьк 2011

Вступ

Рожищенський район розташований в північно-східній частині Волинської області, в проміжній зоні між лісостепом і Поліссям. Межує з Ковельським, Маневицьким, Ківерцівським, Луцьким, Локачинським і Турійським районами.

Відстань між обласним та районним центрами становить 26 км (залізницею) або 25 км (шосейними дорогами).

На території району, яка становить 92, 8 тисячі гектарів або 4, 6 % території області, знаходиться 66 сільських населених пунктів, місто Рожище та селище міського типу Дубище.

Тут наявні 11 озер, протікає 7 річок, найбільші з яких: Стир, Стохід, Лютиця, Конопелька, Серна, Фоса, Прудник.

1. Клімат Рожищенського району континентальний (помірно-теплий, вологий), з м'якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною та осінню.

На території Волинської області працює шість метеорологічних станцій у таких пунктах: Луцьк. Любешів, Світязь, Маневичі, Ковель, Володимир-Волинський. Крім цих станцій матеріал для вивчення клімату збирають 15 метеопостів. На метеостанції м. Ковеля ведуться актинометричні спостереження за сонячною радіацією, радіаційним балансом та тривалістю сонячного сяйва, тому радіаційні характеристики в роботі ґрунтуються не на розрахунках, а на основі матеріалів інструментальних актинометричних спостережень. радіація рослинність сільськогосподарський теплий

Сонячна радіація є одним з основних факторів формування клімату, характеристика радіаційного режиму розкриває закономірності розподілу сонячної радіації і радіаційного балансу в часі і просторі.

2. Сонячна радіація, яка поступає на поверхню Землі від Сонця, називається прямою, і величина її залежить від висоти сонця над горизонтом та ступеня хмарності. Річний прихід сонячної радіації при ясному небі для області становив би 117 ккал/см², але хмарність зменшує величину прямої сонячної радіації втроє і за рік становить -40,3 ккал/см² тепла. У середньому за рік на земну поверхню району надходить 92,7 ккал/см² тепла. Альбедо - відношення відбитої радіації до сумарної, змінюється за сезонами і залежить від особливостей підстеляючої поверхні, влітку альбедо у лісових масивах становить 10-19 %, взимку вкрита снігом поверхня відбиває до 70-75% сонячної радіації. Радіаційний баланс за рік становить 34-38 ккал/см² [30].

Рис. 5. Річний хід місячних сум радіації, радіаційного балансу та середньої місячної величини альбедо у Рожищенському районі

R - сумарна радіація;

Q - відбита радіація;

Е_еф - ефективне випромінювання;

В - радіаційний баланс;

А - альбедо.

3. Рослини поглинають випромінювання, що знаходиться в діапазоні видимої частини спектра (довжина хвиль від 380 до 720 нм). Це так звана фотосинтетично активна радіація (ФАР). У межах 400 -- 700 нм вона поглинається хлорофілом рослин у присутності каротиноїдів. На 1 га посіву за вегетаційний період (весна - осінь), залежно від кліматичної зони, надходить величезна кількість ФАР -- від 4,19 -- 6,29 млрд Дж/га в північних районах до 33,4-41,8 -- у Середній Азії. Культурні рослини поглинають у середньому 1,3 % ФАР, природні угіддя, луки, ліси, планктон -- 0,4 %.

Посів як фотосинтезуюча система при інтенсивному вирощуванні польових культур може поглинати 2 -- 3 і навіть більше відсотків ФАР (максимально в природних умовах 8 -- 10, теоретично можливе поглинання за ідеальних умов фотосинтезу 28 -- 30, наближених до них -- 19 -- 20 %). При цьому кількість біомаси, що сформувалася в процесі фотосинтезу з розрахунку на 1 % поглинання ФАР, у різних зонах неоднакова. На широті Київ -- Харків - 40 ц/га.

Дослідженнями встановлено, що у Рожищенському районі для озимих і ярих зернових, картоплі, кукурудзи, сорго, коренеплодів і ін. культур оптимальною площею листкової поверхні на 1 га посіву буде від 40 -- 50 до 60 тис. м² на гектар або від 4 -- 5 до 6 м² на 1м² посіву, тобто листковий індекс у посіві становитиме відповідно 4/1, 5/1, 6/1.

4. Річні суми опадів у Ржищенському районі становлять 550- 600 мм. Найбільше опадів спостерігається в червні, липні та серпні (до 80 - 90 мм за місяць), найменше - у січні 24 - 32 мм (табл.. 4). Отже, протягом року опади розподіляються нерівномірно. Приблизно 70 % всієї їх кількості випадає в теплий період року (з квітня по жовтень) і тільки 30% - в зимовий.

Суми опадів змінюються з року в рік. Наприклад, у 1931 р. в м. Луцьку за рік випло 743 мм ( середня багаторічна кількість - 617 мм), за липень - 129 мм (середня місячна - 84 мм), у 1961 р. - 286 мм, а в липні - 8 мм. Найбільша добова кількість опадів становить 122 мм.

5. За теплий сезон відмічається в середньому 60 - 65 днів з опадами, що дають за добу не менше 1 мм, з них 25 - 28 днів з опадами не менше 5 мм. Протягом року спостерігається 160 - 180 днів з опадами. Взимку днів з опадами більше, ніж влітку, але інтенсивність зимових опадів незначна. Влітку опади часто супроводжуються грозами, рясними дощами, інтенсивність яких становить 0,10 - 0,28 мм/хв. В середньому за рік на область припадає 81% рідких, 10 % твердих і 9 % змішаних опадів.

На Волині буває по два - три бездощових періодів в теплу половину року. Які тривають до 10 днів. Бездощові періоди тривалістю понад 20 днів у Волинській області спостерігаються не кожен рік. Значно рідше - один раз на десять років відсутні опади протягом 30 - 36 днів.

Взимку всю територію області вкриває сніговий покрив, який з'являється в кінці другої декади листопада - на початку грудня.

Перший сніг дуже рідко зберігається цілу зиму, найчастіше він тане і з'являється новий.

6. Найвологішим роком був 1931 р. В м. Рожище за рік випало 743 мм (середня багаторічна кількість - 67 мм), за липень - 129 мм (середня місячна - 84 мм), а найсухіший був 1961 р. - 286 мм, а в липні - 8 мм.

Серед кліматичних факторів, що негативно впливають на рослинність - це ранні весняні та осінні заморозки, які найчастіше пошкоджують лісові, сільськогосподарські культури.

7. Середня багаторічна температура в районі дослідження змінюється мало і становить 7 - 7,5⁰С.

8. Середня температура повітря найтеплішого місяця, а саме липня, становить 18,3⁰С.

9. Середня температура найхолоднішого місяця січня становить -6⁰С.

10. Тривалість без морозного періоду - 140 - 142 діб.

11. Вегетаційний період починається 5 - 9 квітня і триває до першої - другої декади листопада. Середньодобова температура повітря понад 5⁰С утримується 195 - 205 діб. Останні заморозки мають місце в травні, перші заморозки восени у першій декаді вересня - на початку жовтня; тривалість без морозного періоду - 140 - 142 діб.

12. Тривалість періоду з температурами вище вказаних меж (10, 15, 20, 30⁰С), виходячи з таблиці 1, становить 5 місяців. В період з травня по вересень.

13.Абсолютний максимум становить 39⁰С у серпні місяці, а абсолютний мінімум - -38,5⁰С.

14. Тривалість снігового покриву становить 4 місяці (з грудня по березень).

15. Висота снігового покриву протягом усієї зими невелика. Середня з максимальних декадних висот за зиму становить 11 - 13 см. Найбільші декадні висоти спостерігаються в лютому. Сніговий покрив на території області наростає нерівномірно в зв'язку з частими відлигами, під час яких сніг осідає або й зовсім тане.

Руйнування снігового покриву відбувається в середньому в кінці лютого і протягом першої декади березня, а повне зникнення - в третій декаді березня. Проте в окремі зими після танення стійкого снігового покриву ще в квітні бувають снігопади.

Характерною рисою волинської весни є повернення, після додатних температур холодної погоди.

16. Запас вологи в снігу становить 450 мм.

17. Глибина промерзання ґрунту в області незначна і в середньому становить 20 - 25 см. Навіть у найсуворіші зими промерзання ґрунту не перевищує 110 см, але в окремі роки він не промерзає і сніг випадає на мокрий ґрунт.

18. Актимвна температумра -- температура повітря, більша за біологічний мінімум протягом усього періоду вегетації. В залежності від визначення біологічного мінімуму, виділяють суму температур більшу 5°C та більшу 10°C. Ця сума підраховується як сума середньодобових температур повітря за весь період, поки ці температури перевищують визначене значення. Сума активних температур є показником наявних ресурсів тепла і визначає можливість достигання тих або інших теплолюбних кільтур. В Рожищенському районі сума активних температур більших 10°C коливається від 1600°C.

19. Зволоження ґрунту залежить від рельєфу та глибини залягання ґрунтових вод. Річний максимум запасів вологи за близького залягання ґрунтових вод спостерігається у кінці зими та навесні і нерідко перевищує повну волого місткість ґрунту.

20. Тому деякі кліматичні показники позитивно впливають на стан лісових, садівних насаджень, сільськогосподарських культур, а деякі (град, мокрий сніг, сильні вітри, ранні заморозки) негативно позначаються на їх рості і розвитку.

Агропромисловий комплекс Волині є провідною галуззю економіки. В останні роки у сільському господарстві створювалась третина валової доданої вартості усіх галузей економіки області.

У 2009 р. виробники усіх категорій зібрали 639,7 тис. т. зернових (у вазі після доробки), 966 тис. т. картоплі, 262, 4 тис. т. цукрових буряків, 245,5 тис. т. овочів.

Вирощування картоплі, яким займають, в основному, господарства населення, розповсюджене в усіх районах області. Найбільші площі ця культура займає і у Рожищенському районі.

Лісове господарство

Область володіє значними лісовими ресурсами, які займають третину території (691 тис. га). У структурі лісів переважають хвойні породи дерев, які займають 60% всієї площі лісів. М'яколисті (береза, осика) та твердолисті ліси, відповідно, займають 24 та 16%. Лісові ресурси Волині становлять вагому сировинну базу для розвитку лісопромислового комплексу. Загальний запас деревини по області складає 102 млн. м³.

Виходячи з цього, можна зробити наступні висновки щодо вирощування сільськогосподарських культур. Дані кліматичні умови найбільш сприятливі для вирощування зернових, зерновобобових, технічних, кормових культур.

У поточному році агроформуваннням району із загальної площі ріллі 15,6 тис. га. було засіяно 13,1 тис. га. В структурі посівних площ найбільша питома вага припадала на посів зернових і зерновобобових культур - 81,3%, з них 46,5% на озимі зернові та 34,8% на ярі культури, 15,8% припадало на технічні культури, з них 11,2% - на озимий ріпак та 2,8% займали кормові культури. З кожним роком збільшуються посівні площі ріпаку, кукурудзи на зерно і соняшнику.

Культурна рослинність.

На території мого району дуже розвинена культурна рослинність. Адже район має сприятливі агрокліматичні умови для вирощування сільськогосподарських рослин і садівництва. Основними рослинами є:

Буряк цукровий (Beta vulgaris saccharifera) -- найважливіша в Україні технічна рослина, сировинна база цукрової промисловості; різновид буряка звичайного.

Буряк червоний (Beta vulgaris) -- одно- та дворічна, перехрестнозапильна трав'яниста рослина родини амарантових (Amaranthaceae), овочева, кормова і цукрова культура. Основний інгредієнт борщу.

Виноград справжній (Vitis vinifera) -- рід рослин сімейства Vitaceae, а також плоди що ростуть на виноградній лозі.

Гарбуз (Cucurbita) -- родова назва рослин із родини гарбузових. Однорічна трав'яниста рослина з повзучим стеблом, п'ятилопатевими листками та великими жовтими квітками. Вирощують її на городах і баштанах. Збирають восени достиглі плоди і сушать.

Горох польовий (Pisum) -- рід рослин з родини Бобові.

Гречка звичайна (Fagopirum sagitatum)рослина роду Fagopyrum сімейства Гречкові (Polyponaceae). Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, вона може виростати висотою до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, які вживають для харчування люди, а також використовуються в тваринних кормах. З гречки роблять дієтичне гречане борошно, або варять гречану кашу.

Груша звичайна (Pyrus communis L.) Місцеві назви - груша дика, лісовка, дичка тощо. З родини розових - Rosaceae.

Кабачок (Cucurbita pepo) - однолітня однодомна перехреснозапильна з різностатевими квітками рослина родини гарбузових, овочева культура. Має прямостоячі негіллясті пагони. Батьківщина - Центральна Америка й Індія.

Капуста білокачанна (Brassica oleracea) -- дворічна рослина родини хрестоцвітних (або капустяних).

Капуста цвітна (Brassica oleracea) -- поширена овочева культура, рослина роду Капуста, сімейства Капустяні.

Картопля (Solanum tuberosum) -- поширена сільськогосподарська культура родини пасльонових, яку в народі називають «другим хлібом»[1], одна з найважливіших продовольчих, технічних і кормових культур.

Квасоля (Phaseolus) -- рід рослин родини бобових.

Кукурудза звичайна (Zea mays) -- рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан. Поширена однорічна трав'яниста харчова і кормова рослина.

Морква ( Daucus) -- рід рослин сімейства зонтичних-- дворічна рослина (деколи одно- чи багаторічна), в перший рік росту утворює розетку із листя та коренеплід, на другий рік життя -- кущ з насінням.

Овес посівний (Avena sativa) - поширена злакова сільськогосподарська культура. Стебло має голе, високе. Колоски - дво-тривікові

Огірок (Cucumis sativus) вид одомашнених овочів з родини гарбузових.

Просо посівне (Panicum) -- рід однолітніх трав'янистих рослин родини тонконогових. У Азії, Америці, Африці, Європі налічується до 500 видів проса. У природі просо -- це бур'ян або трава, якою годують худобу.

Пшениця тверда (Triticum durum) відноситься до родиниТонконогові (Poaceae), підродини Pooideae, триби Пшеничні (Triticeae), роду Пшениця (Triticum)

Цибуля городня (Allium cepa) -- багаторічна трав'яниста рослина, представник роду Цибуля Allium родини Цибулевих. Батьківщина цибулі -- Середня Азія.

Часник (Allium sativum) -- багаторічна рослина родини цибулевих (Alliaceae). Дико росте в Європі й Азії; культивується повсюдно. Продуктивною частиною часника є цибулина. Часник містить вуглеводи, білкові речовини, клітковину, товщ, золу, вітамін С. Використовується в кулінарії, у м'ясопереробній промисловості, консервному виробництві, а також як лікарська рослина.

Щавель кислий (Rumex acetosa) -- багаторічна трав'яниста рослина, що росте у великій кількості на більшій частині Європи на луках та культивується як городина.

Яблуня садова (Malus domestica) -- вид рослин дрібних листяних дерев і чагарників з роду Яблуня сімейства Розові. Широко розповсюджене плодове дерево.

Ячмінь звичайний (Hordeum vulgare), рід рослин родини злакових.

Представники лісової рослинності Рожищенського району:

Брусниця звичайна, безщитник жіночий, багно звичайне, буях, буквиця лікарська, береза бородавчаста, бруслина бородавчаста, береза пухнаста, бузина червона, верба козяча, верба біла, вероніка аптечна, верес звичайний, вільха чорна, вербозілля лучне, горобина звичайна, герань лісова, граб звичайний, гілокомій блискучий, дуб звичайний, дикран віниковидний, жовтець повзучий, зірочник ланцетолистий, зеленчук жовтий, зиновать руська, костяниця, кропива дводомна, конвалія звичайна, кульбаба лікарська, калюжниця болотна, кислиця звичайна, клен платановидний, крушина ламка, ліщина звичайна, липа серце листа, малина звичайна, молінія голуба, м'ята кільчаста, материнка звичайна, ожика сиза, орляк звичайний, осока волосиста, осока трясучковидна, осока струнка, осика, очерет звичайний, перлівка поникла, печіночниця звичайна, підмаренник весняний, підмаренник болотний, птілій страусове перо, плевроцій сизий, плаун булавовидний, перстач гусячий, рунянка звичайна, суниці лісові, ситник розлогий, ситник нитковидний, сфагнум болотний, сосна, тонконіг дібровний, хвощ лісовий, хвощ річковий, хвощ болотний, чорниця звичайна, чина весняна, череда трироздільна, шипшина собача, щитник чоловічий, яглиця звичайна, ялина європейська, ясен звичайний, яблуня лісова.

Висновок

Агрометеорологічні умови Рожищенського району є досить різноманітними, адже він належить до двох фізико-географічних зон - мішаних лісів і лісостепу.

Виходячи з цього, можна зробити наступні висновки щодо вирощування сільськогосподарських культур. Дані кліматичні умови найбільш сприятливіші для вирощування зернових, зерновобобових, технічних, кормових культур.

Територія Рожищенського району має найбільш сприятливі багаті лісорослинні умови для росту і розвитку лісів.

Список використаних джерел

Атлас Волинської області [карти] / ред. Б. Н. Костюка; Москва: Держгеодезія СРСР, 1991. - 1 атл.(42 с.) : карти, іл. - Масштаб до кожної карти.

Комплексний Атлас України [Карти ] / ред. В. П. Наумов, К. Л. Мірошниченко. - К. : Держ. Наук.-вироб. П-во «Картографія», 2005. - 1 атл. (96с.) : карти, іл. - Масштаб до кожної карти.

Природа Волинської області: монографія / за ред. К. І. Геренчука; Львів. держ. ун-т. - Львів : Вища школа, 1975. - 147 с.

Додатки

Таблиця 1. Кліматичні показники району, дослідження за даними метеостанції, Луцьк

Таблиця 2. Значення середньомісячних температур а даними Ковельської метеостанції

Таблиця 3. Значення середньомісячної кількості опадів (мм) за даними Ковельської метеостанції

Размещено на Allbest.ru