Окремі аспекти розвитку та розміщення продуктивних сил на території Київської області

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Окремі аспекти розвитку та розміщення продуктивних сил на території Київської області

Мірзоєва Т.В.

Нам'ясенко Ю.О.

Досліджено сучасний стан трудових ресурсів і розміщення населення на території Київської області. Проаналізовано промисловий і сільськогосподарський потенціал регіону. Визначені провідні підприємства області. Приділено увагу транспортній інфраструктурі, що забезпечує ефективний розвиток і функціонування продуктивних сил. Висвітлено основні проблеми промислового сектору регіону в умовах сьогодення. Окреслено окремі напрямки розвитку та розміщення продуктивних сил на території Київської області.

Ключові слова: Київська область, продуктивні сили, трудові ресурси, сільськогосподарське виробництво, промисловість.

продуктивний київський промисловий

Постановка проблеми. Київська область є однією з найбільших і економічно розвинених областей України, вона входить у десятку найбільш індустріально розвинутих областей України. Вигідне економіко-географічне положення області та значний вплив м. Києва сприяє її швидкому економічному розвитку. Київська область сформована навколо столиці України й тому має перевагу в транспортно-географічному положенні, так як до Києва сходяться магістралі всіх видів транспорту, зв'язуючи при цьому область з усіма частинами України та іншими країнами. Розміщення й розвиток продуктивних сил на території Київської області визначає як розвиток конкретного регіону, так і певною мірою всієї держави. В зв'язку з цим виникає необхідність постійного й прискіпливого вивчення даного питання в цілому та окремих його аспектів. А саме таких складових продуктивних сил як трудові ресурси та засоби виробництва, представлені аграрною та промисловою сферами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у формування теоретичних засад і прикладних рекомендацій щодо питання розвитку й розміщення продуктивних сил загалом здійснили такі науковці, як Клиновий Д.В., Пепа Т.В., Дорогунцов С.І., Данилишин Б.М., Іщук С.І., Ли- шиленко В.І., Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушен- ко П.П., Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і економіку регіонів України досліджували в своїх наукових працях Жук М.В., Круль В.П., За- блоцький Б.Ф. та інші вчені.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Не дивлячись на значну кількість наукових праць щодо розвитку й розміщення продуктивних сил, наразі необхідним є вивчення даного питання безпосередньо в контексті Київської області. Враховуючи, що даний регіон є визначальним для розвитку економіки держави, що на його території знаходиться столиця України м. Київ, то питання розвитку й розміщення його продуктивних сил в умовах сьогодення потребує поглибленого вивчення. Недостатня розробленість і практична значимість зазначених вище питань обумовили вибір теми статті.

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідити особливості розвитку й розміщення продуктивних сил Київської області на прикладі трудових ресурсів і засобів виробництва в умовах сьогодення для подальшої розробки напрямків їх удосконалення.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Порівнюючи характеристику Київської області із сусідніми регіонами країни можна відмітити, що Київщина є лідером серед областей-сусідів та областей України, що відносяться до одного із Київською областю типу. Наприклад, валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу в 2013 році в Київській області становив 39988 грн, що на 19,5% більше, ніж у середньому по Україні. В той же час основні показники області є суттєво нижчими ніж у столичних Московській області (Російська Федерація) та Мазовецькому воєводстві (Республіка Польща) [2].

Традиційно Київська область має значні трудові ресурси. В 2015 році загальна кількість населення складала -- 1729,2 тис осіб, з якого на міське припадає 62,2%, а на сільське 37,8% загальної чисельності населення [1]. Порівняно з 2014 роком (1725,5 тис осіб) чисельність населення зросла, що пояснюється процесами переселення в зв'язку з подіями на Сході країни. Загалом високий рівень міграції населення з інших регіонів країни є традиційною специфічною рисою столичної області.

Якщо порівнювати з 2001 роком (1 827, 9 тис осіб), то кількість населення зменшилась на 5,4%, що пояснюється, перш за все, погіршенням демографічної ситуації в країні. Особливо це стосується сільського населення, серед якого смертність вдвічі перевищує народжуваність. За прогнозами експертів, якщо не зміниться сучасна тенденція в сільській місцевості Київської області, то кількість населення і кількість зайнятого населення у 2020 році зменшиться порівняно з 2010 роком відповідно в 1,16 і 2,5 рази [4]. В порівнянні з минулими десятиліттями вже зараз чисельність сільського населення суттєво зменшилась як внаслідок природного руху населення, так і внаслідок зростання рівня урбанізації. Стрімкими темпами зростає рівень внутрішньої еміграції з Київської області до м. Київ. Загалом, міграційний приріст населення фіксується майже в усіх містах та половині районів області. Міграційне скорочення спостерігалось у десяти районах, місті Фастів та Обухівській міськраді. Тому можна стверджувати, що така складова продуктивних сил регіону як трудові ресурси наразі зазнає значних змін.

Вкрай неоднорідним є розміщення населення по території області, що є наслідком впливу двох чинників: наявність м. Києва, що не входитьдо складу області та наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року, що призвели до обезлюднення північної частини регіону. У найближчих до міста Києва районах -- Бориспільському, Броварському, Васильківському, Вишгородсько- му, Києво-Святошинському та Обухівському, які складають близько чверті території області (26,3%), проживає майже половина населення області (45,8%), щільність населення тут складає 106,9 людини на 1 кв. км. й на цій території виробляється близько половини ВРП Київщини В той же час на півночі області, зокрема, в Поліському та Іванівському районах, на площі, що становить 17,4% території, мешкає 2,1% населення, щільність -- 7,4 [2].

Чисельність економічно-активного населення Київської області в 2015 році складала 795,5 тис осіб, з яких 784,3 тис осіб -- люди працездатного віку. З усієї чисельності економічно активного населення до зайнятого населення можна віднести 734,4 тис осіб у віці від 15 до 70 років, з них кількість людей працездатного віку становить 732,2 тис осіб.

На вільні та новостворені робочі місця в 2015 році в області було працевлаштовано 18,3 тис. незайнятих та безробітних осіб, що на 9,9% менше, ніж у 2014 році [1]. Рівень працевлаштування безробітних склав 25,5% (у січні-лис- топаді 2014 року -- 29,9 відсотка).

За рівнем безробіття Київська область займає одне з останніх місць серед інших регіонів України. Тільки 7,7% економічно активного населення віком від 15 до 70 років в 2015 році були безробітними, а для людей працездатного віку цей показник ставив лише на 0,1% більше, а саме 7,8% від загального числа економічно активного населення. Це, звичайно, пояснюється зосередженням засобів виробництва та капіталу в Київській області.

З урахуванням особливостей розміщення продуктивних сил на території області виділяються три господарських райони: Поліський, Київський приміський та Південний лісостеповий.

Київська область є промислово розвиненим регіоном України та займає 7 місце за обсягами реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу. В 2015 році реалізовано промислової продукції у відпускних цінах підприємств на суму 61,3 млрд грн. (у січні-листопаді 2014 року -- 43,0 млрд. гривень) [5].

Промисловий потенціал області в 2015 році становили 2750 підприємств, з них 60 відносяться до видобувної промисловості і розроблення кар'єрів, а 2333 займаються переробною діяльністю. Більша половина надходжень до бюджету області забезпечується промисловими підприємствами.

Загальна ж кількість активних підприємств Київської області в 2015 році становила 31534 од., які забезпечили обсяг реалізованої продукції на суму 258703,6 млн грн. Основна частина активних підприємств відносяться до малого класу -- їх кількість становила 16868 (це 94,4% від загальної кількості); 960 -- підприємства середнього класу й тільки 45 підприємств із усієї кількості є великими. Наведені цифри свідчать про суттєвий розвиток малого бізнесу в Київській області.

Основне спрямування важкої промисловості столичного регіону -- це машинобудівна та металообробна галузі, що випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. Далеко за межами України відомий товаровиробник шин ЗАТ «Ро- сава», виробники екскаваторів -- ВАТ «Борекс», автобусів -- ЗАТ «Бориспільський автозавод», скловиробів -- ВАТ «Гостомельський склозавод», азбестотехнічних виробів -- ВАТ «Трібо» та ряд інших провідних підприємств області [3].

Серед основних підприємств хімічної промисловості -- Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів, Броварський завод пластмас. Загальнодержавне значення мають такі провідні підприємства, як Трипільська ТЕС, Казенний завод порошкової металургії (м. Бро- вари), найбільший в Європі ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» (м. Обухів).

Легка промисловість Київської області досить розвинена й представлена, в основному, такими галузями, як трикотажна, шкіряна, швейна, льонообробна. До основних центрів легкої промисловості відносяться наразі такі міста як Біла Церква, Переяслав-Хмельницький, Фастів, Бровари, Васильків.

Досить розвиненими є будівельна та деревообробна промисловість. Наявні заводи по виробництву залізобетонних виробів і цегли, які знаходяться в містах: Біла Церква, Березань, Бровари, Вишгород; завод обробки граніту в місті Буча.

На території області виділяють Київський і Білоцерківський промислові вузли. Київський промисловий вузол характеризується високою комплексністю та територіальними взаємозв'язками з іншими районами й центрами, спеціалізується на не матеріаломісткому машинобудуванні, легкій промисловості та будівельній індустрії. До основних промислових центрів належать такі міста: Бровари, Фастів, Васильків, Вишневе, Ірпінь, Обухів. Основний розвиток і приріст промислового виробництва Київської області в останні роки здійснюється за рахунок харчової, целюлозно-паперової промисловості, а також машинобудування.

Білоцерківський промисловий вузол є моноцентричним утворенням, яке сформоване навколо м. Біла Церква. До складу даного промислового вузла, в основному, входять поселення, які розташовані близько до центра тяжіння -- міста Біла Церква. Вузол характеризується вигідним положенням відносно Києва, а також промислових центрів Придніпров'я. До основних галузей відносяться хімічна та харчова промисловість, а також машинобудування. Машинобудування спеціалізується на виробництві електроприладів і сільськогосподарської техніки. Також поширені деревообробні та будівельні підприємства.

Київщина -- провідна агропромислова область України. Сприятливі кліматичні умови та родючі землі Київської області, основна частина яких -- чорноземи, сприяють розвитку сільського господарства. Загальний земельний фонд Київщини в 2015 році становив 2895,7 тис га (4,4% площі земельних угідь України), площа сільськогосподарських угідь 1668,7 тис га (або 57,6% загальної площі земель, що свідчить про екстенсивний розвиток сільського господарства), на ріллю припадає 1356,1 тис га, багаторічні насадження займають 48 тис га і для природних кормових угідь виділено 252,2 тис га. На початок 2015 року кількість сільськогосподарських підприємств у столичному регіоні становила 2239 одиниць. Аграрні підприємства області представлені як крупними агрохолдингами (Миронівський Хлібопродукт, ТАКО, Світанок, Агро Інвест Україна тощо), так і мережею середніх і дрібних фермерських підприємств. Принциповою відмінністю аграрної сфери Київської області від інших областей є те, що в даному регіоні частка господарств населення у сільськогосподарському виробництві є відносно незначною. В 2015 році обсяг продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств зменшився відносно 2014 року на 10,3% і склав 12969,3 млн. гривень (по Україні -- 6 місце) [5]. Обсяг виробництва продукції сільського господарства у розрахунку на одну особу в 2015 році складав 7508 гривень (по Україні -- 10 місце).

Додатковим стимулом для розвитку сільськогосподарського виробництва в Київській області є наявність в межах області такого міста як Київ, який можна назвати найбільшим ринком продовольства в Україні. Роль аграрного виробництва в структурі економіки області є важливою й тому, що без Києва Київська область є однією з найменш урбанізованих областей країни. Загальний обсяг реалізованої сільськогосподарськими підприємствами власно виробленої продукції за січень-листопад 2015 р. порівняно з відповідним періодом 2014 р. збільшився у 1,6 раза, у т.ч. продукції рослинництва -- у 1,8 раза, продукції тваринництва -- на 36,9% [5].

За рівнем продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах Київська область входить в десятку найкращих [6]

Основними сільськогосподарськими культурами є: зернові, цукрові буряки, льон, картопля, овочі, плоди, ягоди та кормові буряки. Станом на 1 листопада 2015 року зернових і зернобобових культур було зібрано 24457,0 тис ц (87,5% до відповідної дати 2014 року), цукрових буряків 6270,4 тис ц (63,8%); картоплі 14316,0 тис ц (79,8%); насіння соняшнику 2877,9 тис ц (94,7%); овочів відкритого ґрунту 4683,5 тис ц (90,2%). Середня ціна реалізації для зернових і зернобобових культур становила 2764 грн за тону. Загалом, починаючи з 2000 року галузь рослинництва Київської області демонструвала стійкі темпи зростання. Наприклад, обсяги виробництва зернових і зернобобових культур в період 2000-2014 рр. збільшились у 2,4 р, насіння соняшнику -- в 12 р., овочів -- майже в 2 р. [1].

Потрібно зазначити, що в порівнянні з іншими регіонами Київська область займає передові місця в кількості виробленої продукції рослинництва та рівні середньостатистичних цін.

За розвитком тваринництва Київська область не поступається іншим регіонам України, а за деякими показними іноді випереджає їх. Київщина має потужну селекційну базі, науково технічне забезпечення, що виражається в наявності великої кількості спеціалізованих інститутів, а також великий досвід інтенсивного ведення тваринництва. Основу продукції тваринництва складають: велика рогата худоба молочних і м'ясних порід, свині, птиці та вівці. В 2015 році молока було вироблено 446,3 тис т (95,6% до 2014 р.);

яєць 2742,5 млн шт. (101,1% до 2014 р.) і м'яса (у живій вазі) 292,3 тис т. (94,2% до 2014 р.). Середні ціни реалізації для худоби та птиці (у живій вазі) становила 20141,3 грн за тону; 4382,9 грн за тону для молока та молочних продуктів і 1146 грн за тону для яєць.

Виробництво м'яса (у живій вазі) та молока в 2015 році зменшилось на 5,8% та 4,4% відповідно до минулого року. Проте таке становище характерне для більшості областей України, і може бути пояснене як наслідок підвищення цін на корми та інші складові виробничої собівартості по всій території України. Не дивлячись на те, що Київська область в 2015 році має від'ємні прирости надою молока, за сумарною кількістю надою молока вона займає далеко не останні місця.

Заслуговує на увагу позитивна динаміка збільшення продуктивності курей несучок в сільгосппідприємствах. За 2015 рік кількість вироблених яєць становить 2742,5 млн шт., що є найвищим показником серед усіх областей нашої держави.

Однією з основних ланок агропромислового комплексу є переробні заводи, основними сучасними завданнями яких є перехід на нові стандарти якості, які базуються на таких міжнародних стандартах, як: Міжнародний стандарт серії ІБО 9001 «Система управління якістю» та система безпеки продуктів харчування ХАССП, стандарти ІБО 22000.

Лідерами молокопереробної галузі в області є: ВАТ «Галактон», ВАТ «Яготинський маслозавод». М'ясопереробну промисловість очолюють: ЗАТ «М'ясопереробний завод» (м. Вишневе), ТОВ «Поліс» (м. Біла Церква), ЗАТ «Аграрник» (м. Біла Церква), ТОВ «Індекс» (м. Яготин). Спиртову галузь Київщини представляють: Червоно- слобідський, Стадницький, Трипільський і Тхо- рівський заводи. Вироблена аграрна продукція реалізується не лише в Україні, а і за її межами, майже в 40 країнах світу.

Ефективне розміщення та розвиток продуктивних сил будь-якого регіону неможливі без наявності транспортної інфраструктури. Основними видами транспорту Київської області є: автотранспорт, залізниця, авіація, річковий транспорт, а також трубопровідний транспорт.

Київська область та м. Київ є регіонами країни у яких найвищий показник відсотку протяжності автомобільних доріг з твердим покриттям по всій країні. У Київській області цей показник є на рівні 96%. По території області проходять автомагістралі міжнародного значення: Львів -- Харків, Львів -- Москва, Санкт-Петербург -- Одеса та інші. До основних проблем автотранспортної підсистеми Київської області відноситься, по-перше, незадовільна якість асфальтного покриття автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям і, по-друге, відсутність необхідної кількості розв'язок, які б надали змогу збільшити пропускну здатність на дорогах Київської області. Річковий транспорт існує завдяки таким річкам, як Дніпро, Десна, Прип'ять, які протікають по території області. Область має залізничне сполучення з усіма регіонами України та країнами СНД. Через її територію проходять міжнародні експреси в усі держави Східної Європи.

Аеропорт міжнародного класу «Бориспіль» -- повітряні ворота України. Він співпрацює з більшяк 30 авіакомпаніями світу. Крім цього потрібно зазначити, що на території Київської області існує велика кількість малих приватних злітно-посадкових смуг. Авіаційним транспортом області щорічно відправляється близько 2 000 тис пасажирів, 1 200 т пошти і 7 600 т вантажу.

Основні проблеми промислового комплексу Київської області подібні до проблем в інших регіонах: -- висока зношеність основних виробничих фондів в промисловості, тенденція до випереджаючого вибуття основних засобів над їх надходженням; -- висока енергоємність продукції промисловості (зокрема, підприємств металургії та оброблення металу, машинобудування, виробництва скловиробів та будівельних матеріалів), яка негативно впливає на конкурентоспроможність товарів; -- залежність промислових підприємств від кон'юнктури зовнішнього ринку (у харчовій, целюлозно-паперовій, хімічній та нафтохімічній промисловості); -- значна насиченість внутрішнього ринку товарами легкої промисловості, які завозяться за заниженою митною вартістю, та контрабандними товарами, що ставить в нерівні та невигідні умови товаровиробників області.

Крім зазначених проблем негативно впливають на розвиток промисловості наступні чинники: -- зростання цін на сировину й матеріали, що призводить до підвищення собівартості продукції та зниження її конкурентоспроможності; -- закриття на значний період часу ринків збуту продукції у Російській Федерації; -- постійна нестача обігових коштів у зв'язку з поширенням торговельними підприємствами практики відстрочення розрахунків за придбаний товар; --економічно невигідні умови реалізації товару через великі торговельні мережі, які поступово займають домінуючі позиції на ринку продовольчих і непродовольчих товарів.

Висновки з даного дослідження і перспективи

Як свідчить викладений матеріал, розвиток продуктивних сил на території Київської області в 2015 році відбувався доволі нерівномірно в розрізі його основних складових -- трудових ресурсів і засобів виробництва. Якщо промислова сфера продемонструвала підйом, то розвиток аграрної сфери й ситуація з трудовими ресурсами характеризувалися деяким спадом. Загалом розвиток і розміщення продуктивних сил на території Київської області в умовах сьогодення супроводжується низкою проблем, значна частина яких повинна вирішуватись як на рівні області, так і на рівні держави, так як проблеми носять загальнодержавний характер.

В плані розвитку промисловості та аграрної сфери на сучасному етапі необхідним є підвищення конкурентоспроможності продукції промисловості на внутрішньому й зовнішньому ринках, фінансова стабілізація, що може бути досягнута тільки з підвищенням ефективності використання бюджетних важелів. Необхідною є реалізація соціальних завдань, а саме збільшення робочих місць та підвищення зайнятості населення на місцях.

Крім того, розвиток і розміщення продуктивних сил Київської області потрібно планувати так, щоб подолати міжрегіональний дисбаланс, який нині є між північними й південними територіями області. В перспективі саме цим питанням планується приділити увагу.

Список літератури

Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Загальна характеристика області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: koda.gov.ua/files/com.../82/.../ Proekt_SEA.doc

Каталог підприємств України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://yellow.com.ua

Порівняльний кореляційно-регресійний аналіз зміни кількості сільськогосподарської техніки та сільського населення Київської області за період 2000-2011 років. Непочатенко А. В., Непочатенко В. А., Розумнюк В. Т., Шевченко Р. Л., Непочатенко И. А., Непочатенко А. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka. kushnir.mk.ua

Офіційний веб-сайт Київської обласної державної адміністрації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kyiv-obl.gov.ua

Сільське господарство Київської області: стан та перспективи. Короткий огляд. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: old.csi.org.ua/www/.../sil_gos_23_04_l4.doc

Размещено на Allbest.ru