Малі острівні країни Латинської Америки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький педагогічний інститут

Географічний факультет

Кафедра економічної і соціальної географії та методики викладання

Індивідуальний науковий проект

Малі острівні країни Латинської Америки

студента географічного факультету

групи ГОЕ-10-1-2

Педченка Андрія

Кривий Ріг - 2013

Зміст

Вступ

1. Поняття про малі острівні країни. Критерії їх визначення

2. Загальні риси соціально-економічного розвитку малих острівних країн Латинської Америки

3. Перспективи інтеграції малих острівних країн Латинської Америки в регіональну та світову економіку

4. Аналіз змісту завдання з точки зору з програми з географії для 10 класу середньої загальноосвітньої школи

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

острівний географічний латинський америка

Малі острівні країни, чисельність населення яких невелика, являють собою особливий випадок з точки зору як навколишнього середовища, так і розвитку. Вони відрізняються екологічною нестійкістю і вразливістю. Через невеликі розміри, обмеженості ресурсів, географічної ізольованості від ринків вони опиняються в економічно несприятливому становищі і не можуть розраховувати на «ефект масштабу». Для малих острівних країн океан і прибережна смуга мають стратегічне значення і являють собою цінний ресурс розвитку.

Завдяки географічній ізольованості таких островів, на них збереглося відносно багато унікальних видів флори і фауни, що визначає їх вельми важливе місце в глобальній системі біологічного різноманіття. Крім того, вони відрізняються багатством і різноманітністю культур населяють їх народів, для яких характерна особлива пристосованість до острівного середовища і знання методів раціонального використання наявних ресурсів.

Малі острівні країни, що розвиваються стикаються з усіма екологічними проблемами і труднощами, які характерні для прибережних зон, зосереджених на обмеженому просторі суші. Вони вважаються виключно уразливими з точки зору глобального потепління і підвищення рівня моря, причому деякі низько розташовані острова стикаються зі зростаючою загрозою втрати всієї своєї національної території. Більшість тропічних островів в даний час починають відчувати перші наслідки зростання частотності циклонів, штормів і ураганів, пов'язаних з кліматичними змінами. Цей фактор серйозно стримує їх соціально -економічний розвиток.

Оскільки можливості розвитку малих островів обмежені, планування і здійснення заходів у сфері сталого розвитку стикається з особливими проблемами. Малі острівні країни, що розвиваються навряд чи зуміють вирішити ці проблеми без сприяння і допомоги міжнародного співтовариства.

1. Поняття про малі острівні країни. Критерії їх визначення

До числа малих острівних країн належать прибережні країни, розташовані на невеликій висоті над рівнем моря, які стикаються з низкою схожих проблем в галузі сталого розвитку, включаючи невелику чисельність населення, обмежені ресурси, віддаленість, схильність до стихійних лих, вразливість від зовнішнього впливу і надмірну залежність від зовнішньої торгівлі. Крім того, зростанню економіки цих країн і розвитку найчастіше перешкоджають значні транспортні витрати і витрати на послуги зв'язку, непропорційно високі витрати на утримання державного апарату і розвиток інфраструктури, що обумовлено малими розмірами цих держав, а також відсутністю будь-яких можливостей для використання ефекту масштабу.

Африка (7)

Гвінея-Бісау 1

Кабо-Верде

Коморські острови 1

Маврикій

Мальдівські острови

Сан-Томе і Прінсіпі 1

Сейшельські острови

Азія (22)

Самоа Сполучених Штатів (Американське Самоа) 2

Бахрейн

Вануату 1

Гуам 2

Кірібаті 1

Маршаллові острови

Мальдівські острови 1

Науру

Ніуе 2

Нова Каледонія 2

острови Кука 2

Самоа 1

Сінгапур

Співдружність Північних Маріанських островів 2

Соломонові острова 1

Палау

Папуа-Нова Гвінея

Тімор-Лешті 1

Тонга

Тувалу 1

Федеральні Штати Мікронезії

Фіджі

Французька Полінезія 2

Латинська Америка та Карибський басейн (23)

Ангілья 2

Антигуа і Барбуда

Аруба 2

Багамські острови

Барбадос

Беліз

Британські Віргінські острови 2

Віргінські острови Сполучених Штатів 2

Гаїті 1

Гайана

Гренада

Домініка

Домініканська Республіка

Куба

Монтсеррат 2

Нідерландські Антильські острови 2

Пуерто-Ріко 2

Сент-Вінсент і Гренадіни

Сент-Кітс і Невіс

Сент-Люсія

Сурінам

Тринідад і Тобаго

Ямайка

1 також є найменш розвинутими країнами

2 не є членами ООН

В даний час число малих острівних держав і територій, включених до переліку, використовуваний Департаментом з економічних і соціальних питань для моніторингу процесу сталого розвитку малих острівних держав , становить 51. Дані країни часто поділяються на три групи відповідно з регіонами, де вони розташовані: Карибський басейн, басейн Тихого океану і АІМС (Африка, Індійський океан, Середземне море і Південно-Китайське море). Ці держави і території часто взаємодіють у рамках Організації Об'єднаних Націй в рамках Альянсу малих острівних держав (АОСІС).

Таблиця 1. Критерії ідентифікації малих острівних країн Латинської Америки

№ п/п	Офіційна назва країни	Розміри території, кв. км	Населення, чол.	Сукупний ВВП, млрд. дол.	ВВП на душу населення, дол./чол.
Незалежні держави
	Антигуа і Барбуда	442	88 000	1 176	12 640
	Співдружність Багамських Островів	13878	342000	8149	21280
	Барбадос	431	256000	3685	12380
	Республіка Гаїті	27751	10033000	7843	760
	Гренада	384	89502	8230	7110
	Співдружність Домініки	754	72512	4 800	6460
	Домініканська Республіка	48442	10090000	58951	5470
	Республіка Куба	110860	11061886	1140	5440
	Сент-Вінсент і Гренадіни	389	109000	7130	6380
	Федерація Сент-Кітс і Невіс	261	52000	7480	13330
	Сент-Люсія	620	172000	1186	6530
	Республіка Тринідад і Тобаго	5128	1339000	23986	14400
	Ямайка	10991	2719000	14840	5140
Залежні країни
	Ангілья	102	14764	1750	12200
	Аруба	193	107000	2584	2383
	Кюрасао	472	151892	10499	11500
	Сінт-Мартен	34	40917	400	11400
	Бонайре	294	14006	-	-
	Сінт-Естатіус	21	3100	-	-
	Саба	13	2000	-	-
	Сен-Бартелeмі (Сен-Бартельмі)	21	8902	-	-
	Бермудські Острови	533	66163	5823	91477
	Віргінські Острови (Британські)	153	24491	25432	3890
	Віргінські Острови (США)	346	109750	1577	1436
	Острови Кайман	264	54397	1939	43800
	Мартініка	1079	381400	2583000	35156
	Монтсеррат	102	4488	64000	12800
	Співдружність Пуерто-Ріко	9104	3725789	74496	18000

Задля ідентифікації об'єктів, що відповідають предмету даного дослідження, ми послідовно проаналізували кожну його складову.

Регіоном дослідження обрано Латинську Америку - територію, що розташувалася між південним кордоном США та Антарктидою й населена нащадками вихідців із Піренейського півострова, лінгвістична приналежність яких і зумовила назву регіону.

Як свідчить проведений нами аналіз географічного положення, із 52 об'єктів політичної карти Латинської Америки до категорії острівних відносяться 28. За незначним винятком усі вони розташовані в межах так званого Карибського басейну, на території Малих Антильських островів (як фізико-географічного об'єкту).

З метою виділення з даного загалу групи малих острівних країн нам довелося проаналізувати числові значення таких показників, як площа території, чисельність населення, сукупний та душовий ВВП 28 острівних країн досліджуваного регіону.

Ми з'ясували, що розміри території острівних країн Латинської Америки співвідносяться як 3726: 1 і коливаються в діапазоні від 48442 кв. км у Домініканської Республіки до 13 кв. км в Саба. При цьому у 18 країн розміри території становлять 500 кв. км (Бермудські Острови) і менше (табл. 2). Зважаючи на дану обставину психологічною межею показника розміру території ми обрали 500 кв. км і менше.

Таблиця 2. Рейтинг малих острівних країн Латинської Америки за розмірами території, кв. км

№ п/п	Країна	Розміри території, кв. км
	Саба	13
	Сен-Бартелeмі	21
	Сінт-Естатіус	21
	Сінт-Мартен	34
	Ангілья	102
	Монтсеррат	102
	Віргінські Острови (Британські)	153
	Аруба	193
	Федерація Сент-Кітс і Невіс	261
	Острови Кайман	264
	Бонайре	294
	Віргінські Острови (США)	346
	Гренада	384
	Сент-Вінсент і Гренадіни	389
	Барбадос	431
	Антигуа і Барбуда	442
	Кюрасао	472
	Бермудські Острови	533

Показники чисельності населення острівних країн Латинської Америки співвідносяться як 5531 : 1 і коливаються в діапазоні від 11061886 чол. на Кубі до 2 000 чол. у Саба (табл. 1). Критерієм віднесення країни до числа малих острівних за показником чисельності населення ми вважали його кількість менше 1 млн. чол. За даним показником виділилася група з 22 країн (табл. 3).

Таблиця 3. Рейтинг малих острівних країн Латинської Америки за чисельністю населення, чол.

№ п/п	Країна	Населення, чол.
	Саба	2000
	Сінт-Естатіус	3100
	Монтсеррат	4488
	Сен-Бартелeмі	8902
	Бонайре	14006
	Ангілья	14764
	Віргінські Острови (Британські)	24491
	Сінт-Мартен	40917
	Федерація Сент-Кітс і Невіс	52000
	Острови Кайман	54397
	Бермудські Острови	66163
	Співдружність Домініки	72512
	Антигуа і Барбуда	88000
	Гренада	89502
	Аруба	107000
	Сент-Вінсент і Гренадіни	109000
	Віргінські Острови (США)	109750
	Кюрасао	151892
	Сент-Люсія	172000
	Барбадос	256000
	Мартініка	381400
	Співдружність Багамських Островів	342000

Як свідчить аналіз даних табл. 3, чотирнадцять острівних країн регіону мають чисельність населення менше 100 тис. чол. Населення ще восьми країн коливається в діапазоні від 100 до 350 тис. чол.

Показники сукупного ВВП малих острівних країн Латинської Америки співвідносяться як 26:1 і коливаються у діапазоні від 10499 (млрд. дол.) в Кюрасао до 400 (млрд. дол) в Саба. Критерієм віднесення країни до числа малих острівних за сукупним ВВП ми вважали його кількість у 10 000 (млрд. дол.). За даним показником виділилася група з 17 країн (табл. 4).

Таблиця 4. Рейтинг малих острівних країн Латинської Америки за сукупним ВВП

№ п/п	Країна	Сукупне ВВП, млрд. дол.
1	Сінт-Мартен	400
2	Республіка Куба	1140
3	Антигуа і Барбуда	1176
4	Сент-Люсія	1186
5	Віргінські Острови (США)	1577
6	Ангілья	1750
7	Острови Кайман	1939
8	Аруба	2584
9	Барбадос	3685
10	Співдружність Домініки	4800
11	Бермудські Острови	5823
12	Сент-Вінсент і Гренадіни	7130
13	Федерація Сент-Кітс і Невіс	7480
14	Республіка Гаїті	7843
15	Співдружність Багамських Островів	8149
16	Гренада	8230
17	Кюрасао	10499

Як свідчить аналіз даних таблиці 4, десять острівних країн регіону мають сукупне ВВП менше 5000 млрд. Сукупне ВВП ще семи країн регіону знахоться у проміжку між 5000 і 10500 млрд.

Показники ВВП на душу населення малих острівних країн Латинської Америки співвідносяться як 128:1 і коливаються у діапазоні від 91477 (дол.) в Бермудських островів до 760 (дол) в Гаїті. Критерієм віднесення країни до числа багатих малих острівних країн за ВВП на душу населення ми вважали його кількість більше 20000 (дол.). За даним показником можна поділити малі острівні країни Латинської Америки на «багаті острови» та країни з менш розвиненою економікою див.(таблицю 5).

Таблиця 5. Рейтинг малих острівних країн Латинської Америки за ВВП на душу населення, дол.

№ п/п	Країна	ВВП на душу населення, дол.
1	Республіка Гаїті	760
2	Віргінські Острови (США)	1436
3	Аруба	2383
4	Віргінські Острови (Британські)	3890
5	Ямайка	5140
6	Республіка Куба	5440
7	Домініканська Республіка	5470
8	Сент-Вінсент і Гренадіни	6380
9	Співдружність Домініки	6460
10	Сент-Люсія	6530
11	Гренада	7110
12	Сінт-Мартен	11400
13	Кюрасао	11500
14	Ангілья	12200
15	Барбадос	12380
16	Антигуа і Барбуда	12640
17	Монтсеррат	12800
18	Федерація Сент-Кітс і Невіс	13330
19	Республіка Тринідад і Тобаго	14400
20	Співдружність Пуерто-Ріко	18000
21	Співдружність Багамських Островів	21280
22	Мартініка	35156
23	Острови Кайман	43800
24	Бермудські Острови	91477

Проаналізувавши дані таблиці 5, можна зробити висновок, що серед малих острівних країн Латинської Америки одинадцять країн мають низький ВВП на душу населення, який має діапазон від 760 дол. в Гаїті до 7110 дол. в Гренаді. Також дев'ять малих острівних країн Латинської Америки мають середній рівень ВВП на душу населення який має діапазон від 11 400 дол. в Сінт-Мартені до 18000 дол. в Пуерто-Ріко. Також серед малих острівних країн Латинської Америки наявні чотири країни з високим рівнем ВВП на душу населення вони мають діапазон від 21280 дол. у Багамських островів до 91477 дол. у Бермудських островів.

Висновок: Проаналізувавши острівні країни Латинської Америки за критеріями (розміри території, населення, сукупний ВВП, ВВП на душу населення) ми можемо виділити країни які найбільше підходять критеріям для визначення «малі острівні країни Латинської Америки». 1) За розмірами території до нашого списку входять такі країни: Саба, Сен-Бартелемі, Сінт-Естатіус, Сінт-Мартен, Ангілья, Монтсеррат, Віргінські острови(Британські), Аруба, Сент-Кітс і Невіс, Кайманові острови, Бонайре, Віргінські острови(США), Гренада, Сент-Вінсент і Гренадіни, Барбадос, Антигуа і Барбуда, Кюрасао, Бермудські острови. 2) За населенням до малих острівних країн Латинської Америки віднояться: Саба, Сен-Бартелемі, Сінт-Естатіус, Сінт-Мартен, Ангілья, Монтсеррат, Віргінські острови(Британські), Аруба, Сент-Кітс і Невіс, Кайманові острови, Бонайре, Віргінські острови(США), Гренада, Сент-Вінсент і Гренадіни, Барбадос, Антигуа і Барбуда, Кюрасао, Бермудські острови, Домініка, Сент-Люсія, Мартініка, Багамські острови. 3) За сукупним ВВП відносяться: Сінт-Мартен, Ангілья, Куба, Антигуа і Барбуда, Сент-Люсія, Віргінські острови(США), Кайманові острови, Аруба, Барбадос, Домініка, Бермуди, Сени-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Гаїті, Багами, Гренада, Кюрасао. 4) За ВВП на душу населення відносяться: Гаїті, Віргінські острови(США), Аруба, Віргінські острови(Британські), Ямайка, Куба, Домінікана, Сент-Вінсент і Гренадіни, Домініка, Сент-Люсія, Гренада.

Серед країн Латинської Америки до малих острівних країн можна віднести:

1. Антигуа і Барбуда (відповідає 3 показникам)

2. Співдружність Багамських островів (відповідає 2 показникам)

3. Барбадос (відповідає 3 показникам)

4. Республіка Гаїті (відповідає 2 показникам)

5. Гренада (відповідає 4 показникам)

6. Співдружність Домініки (відповідає 3 показникам)

7. Домініканська Республіка (відповідає 1 показнику)

8. Республіка Куба (відповідає 2 показникам)

9. Сент-Вінсент і Гренадіни (відповідає 4 показникам)

10. Федерація Сент-Кітс і Невіс (відповідає 3 показникам)

11. Сент-Люсія (відповідає 3 показникам)

12. Ямайка (відповідає 1 показнику)

13. Ангілья (відповідає 3 показникам)

14. Бонайре (відповідає 2 показникам)

15. Аруба (відповідає 4 показникам)

16. Британські Віргінські острови (відповідає 3 показникам)

17. Віргінські острови(США) (відповідає 4 показникам)

18. Кюрасао (відповідає 3 показникам)

19. Кайманові острови (відповідає 3 показникам)

20. Мартініка (відповідає 1 показнику)

21. Монтсеррат (відповідає 2 показникам)

22. Бермудські острови (відповідає 3 показникам)

23. Саба (відповідає 2 показникам)

24. Сінт-Мартен (відповідає 3 показникам)

25. Сінт-Естатіус (відповідає 2 показникам)

26. Сен-Бартелемі (відповідає 2 показникам)

2. Загальні риси соціально-економічного розвитку малих сотрівних країн Латинської Америки

№ п/п	Офіційна назва країни	Розміри території, кв. км	Населення, чол.	Сукупний ВВП, млрд. дол.	ВВП на душу населення, дол./чол.
Незалежні держави
1	Антигуа і Барбуда	442	88000	1176	12640
2	Співдружність Багамських Островів	13878	342000	8149	21280
3	Барбадос	431	256000	3685	12380
4	Республіка Гаїті	27751	10033000	7843	760
5	Гренада	384	89502	8230	7110
6	Співдружність Домініки	754	72512	4800	6460
7	Домініканська Республіка	48442	10090000	58951	5470
8	Республіка Куба	110860	11061886	1140	5440
9	Сент-Вінсент і Гренадіни	389	109000	7130	6380
10	Федерація Сент-Кітс і Невіс	261	52000	7480	13330
11	Сент-Люсія	620	172000	1186	6530
12	Ямайка	10991	2719000	14840	5140
Залежні країни
13	Ангілья	102	14764	1750	12200
14	Аруба	193	107000	2584	2383
15	Кюрасао	472	151892	10499	11500
16	Сінт-Мартен	34	40917	400	11400
17	Бонайре	294	14006	-	-
18	Сінт-Естатіус	21	3100	-	-
19	Саба	13	2000	-	-
20	Сен-Бартелeмі (Сен-Бартельмі)	21	8902	-	-
21	Бермудські Острови	533	66163	5823	91477
22	Віргінські Острови (Британські)	153	24491	25432	3890
23	Віргінські Острови (США)	346	109750	1577	1436
24	Острови Кайман	264	54397	1939	43800
25	Мартініка	1079	381400	2583000	35156
26	Монтсеррат	102	4488	64000	12800

Ресурси питної води.

Питання наявності питної води має найважливіше значення для малих острівних країн у всіх регіонах. Ресурси поверхневих і грунтових вод обмежені невеликими водозбірними басейнами і зонами поповнення їх запасів, а зростання міст ще більш посилює проблему наявності та якості водних ресурсів. Геофізичні особливості багатьох малих островів роблять їх уразливими перед обличчям екстремальних кліматичних, сейсмічних і вулканічних явищ і в ще більшому ступені в періоди посухи, недостатнього поповнення запасів води і несприятливих екологічних наслідків, включаючи, серед іншого, забруднення, проникнення солоних вод і ерозію грунтів, і вимагають підвищеного уваги до питань раціонального використання водозбірних басейнів, а також планування земле- та водокористування.

Прибережні і морські ресурси.

Забезпечення здоров'я, захисту і збереження прибережних і морських ресурсів має основоположне значення для отримання засобів до існування та сталого розвитку малих острівних що розвиваються. Підвищення якості управління прибережними районами і океанами, а також збереження узбережжів, океанів і морів і стале використання прибережних і морських ресурсів, механізми та ініціативи, включаючи зусилля, спрямовані на зменшення забруднення в результаті діяльності , здійснюваної на суші і на морі, мають вирішальне значення як для підтримки регіональних рибопромислових організацій, так і для збереження океанів як джерело продовольства і основного фактора розвитку туризму.

Енергетика.

Враховуючи залежність малих острівних країн від звичайних джерел енергії, необхідно мобілізувати ресурси з усіх джерел, у тому числі з приватного сектора, з метою забезпечення, по мірі необхідності, технічної, фінансової та технологічної допомоги малим острівним розвиваються державам в інтересах заохочення енергоефективності, а також прискорення і максимально ефективного освоєння і використання екологічно безпечних відновлюваних видів енергії.

Туризм.

Для розвитку і заохочення сталого туризму необхідні зусилля малих острівних країн на національному та регіональному рівнях. У цьому зв'язку слід забезпечити подальшу міжнародну підтримку і співпрацю. Особливу увагу необхідно буде приділити координації заходів в області екологічного туризму на регіональному рівні та сприяння обміну інформацією та досвідом й інтеграції приватного сектора в рамках здійснюваних по лінії пов'язаних з офіційною допомогою в цілях розвитку проектів в галузі екологічного туризму. У доповіді Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і Всесвітньої туристської організації з питань розвитку сталого туризму в інтересах малих острівних держав визначені відповідні конкретні заходи. У цьому зв'язку спеціальна сесія прийняла до відома рішення 7 / 3 з питань туризму та сталого розвитку, прийняте Комісією зі сталого розвитку на її сьомій сесії , і закликала застосовувати його в відповідних випадках до малих острівних державам.

Клімат.

Малі острівні країни, що розвиваються відносяться до числа країн, що піддаються найбільшому ризику в результаті несприятливих наслідків зміни клімату. Ці країни відчувають гостру потребу в потенціалі і засобах для адаптації до цього явища. Участь та активна підтримка з боку міжнародного співтовариства є найважливішими елементами, доповнюючими власні зусилля малих острівних країн у всіх їхніх діях і довгостроковому плануванні. Міжнародна підтримка особливо потрібна для виявлення методів адаптації та об'єднання зусиль з метою зменшення уразливості на основі самої повної інформації.

Стихійні лиха та екологічні катастрофи.

Малі острівні країни, що розвиваються схильні вкрай руйнівним стихійним лихам, головним чином у вигляді циклонів, вивержень вулканів і землетрусів; вони також піддаються впливу коливань клімату. На деяких островах ці катастрофи та явища пов'язані з цунамі, зсувами, тривалими засухами і широкомасштабними повенями. Явище Ель-Ніньо, характерне для періоду 1991-1998 років, вплинуло найбільше на сталий розвиток багатьох малих острівних держав, що розвиваються.

3. Перспективи інтеграції малих острівних країн Латинської Америки в регіональну та світову економіку

Дієве здійснення Програми дій по забезпечення сталого розвитку малих острівних країн вимагає від системи Організації Об'єднаних Націй більш ефективного використання наявних ресурсів, вивчення можливостей мобілізації нових ресурсів і вдосконалення координаційних механізмів для цілеспрямованої та узгодженої підтримки пріоритетів , що мають важливе значення для малих острівних що розвиваються. У цьому зв'язку постійні зусилля системи Організації Об'єднаних Націй щодо поліпшення координації могли б виявитися дуже корисними. Для повної реалізації Програми дій необхідно також зміцнити ті організаційні механізми, які діють сьогодні всередині Організації Об'єднаних Націй. Вона повинна продовжувати грати стимулюючу і допоміжну роль, особливо в рамках регіональних комісій, які є повноцінними учасниками процесу загального здійснення Програми дій, в першу чергу в тому, що стосується надання допомоги в створенні потенціалу в малих острівних країнах. Отже, в зусиллях щодо реформи організаційних механізмів всередині системи Організації Об'єднаних Націй ці фактори слід враховувати при плануванні майбутньої діяльності.

Постійний контроль та огляд є одним з важливих аспектів визначення досягнутих результатів і повинні здійснюватися і надалі за допомогою доповідей Генерального секретаря і на основі діяльності Комісії зі сталого розвитку та її узгодженої програми роботи. Установам Організації Об'єднаних Націй слід і далі концентрувати увагу на своїх відповідних сферах досвіду і узгоджених мандатах, а також продовжувати розробку регіональних або національних стратегій, конвенцій і програм з урахуванням потреб країн. Крім того, існує важливий зв'язок з оглядом морів і океанів, проведеним Комісією, та рекомендаціями щодо міжнародного співробітництва та координації.

Крім удосконалення координації установи Організації Об'єднаних Націй повинні проявляти більшу активність у вивченні думок малих острівних країн по цілої низки питань сталого розвитку з метою забезпечення належного врахування як національних відмінностей, так і місцевих особливостей, пов'язаних, зокрема, з такими областями, як традиційні знання і особливе місце місцевих і корінних громад.

Потрібно більш широка міжнародна підтримка регіональних зусиль з контролю і оцінки, а також бажане участь малих острівних країн в Глобальній екологічної перспективі. Важливо також визначити базові показники і поліпшити критерії результативності роботи, в тому числі встановити терміни перевірки та оцінки здійснення Програми дій і рішень керівних органів установ Організації Об'єднаних Націй. І хоча в контексті роботи Комісії з сталому розвитку передбачений періодичний огляд певних аспектів Програми дій, повний і всеосяжний огляд цих рішень і здійснення Програми дій корисно і необхідно провести в найближчий термін.

У контексті дій, що вживаються для вирішення цих питань, і спираючись на тісне та активне партнерство між малими острівними розвиваються країнами і міжнародним спільнотою, міжнародному співтовариству і малим острівним країнам, що розвиваються слід прагнути до досягнення і підтримки наступних цілей, завдань і заходів, в тому числі використовуючи конкретні методи, в інтересах сприяння подальшому здійсненню Програми дій:

a) зміцнення наявних організаційних механізмів на основі більш ефективного використання ресурсів Організації Об'єднаних Націй з метою надання малим острівним країнам, що розвиваються максимальної підтримки, з тим щоб Організація Об'єднаних Націй, її установи та регіональні комісії підвищили свою ефективність у справі забезпечення допомоги і сприяння у забезпеченні сталого розвитку острівних країн;

б) сприяння розвитку партнерських взаємовідносин між усіма зацікавленими сторонами, з приватними місцевими громадами, неурядовими організаціями та приватним сектором;

в) визнання ролі та діяльності Альянсу малих острівних країн і надання допомоги і підтримки Альянсу у відстоюванні інтересів та вирішенні проблем цих країн і сприяння їх сталому розвитку;

г) забезпечення того, щоб установи Організації Об'єднаних Націй і держави - ??члени брали до уваги національні та регіональні стратегії і механізми сталого розвитку, такі як регіональні конвенції , договори та інші регіональні угоди та / або домовленості, прийняті малими острівними розвиваються державами як основи для розробки програм в тісному консультації з малими острівними країнами, що розвиваються зацікавлених регіонів, для забезпечення ще більшої відповідності заходів установ Організації Об'єднаних Націй стратегіям, планам роботи і координаційним механізмам регіональних організацій малих острівних країн, що розвиваються;

д) надання установами Організації Об'єднаних Націй підтримки відповідних зусиль малих острівних країн щодо приєднання до відповідних міжнародних конвенцій та їх здійсненню. У тому випадку, якщо деякі малі острівні країни, що розвиваються не можуть через нестачу фінансових чи людських ресурсів приєднатися до міжнародних конвенціям, їх партнери по сталому розвитку повинні проводити з ними консультації з метою вивчення їх думок з питань, що розглядаються в цих конвенціях, з тим щоб вони могли враховувати позиції малих острівних країн під час засідань конференцій сторін - учасників конвенцій;

е) надання підтримки продовженню і нарощування зусиль інших регіональних і субрегіональних організацій, що належать до регіонів малих острівних країн або діють в них, по здійсненню Програми дій і підтримки національних заходів урядів малих острівних держав щодо практичного її здійснення.

4. Аналіз змісту завдання з точки зору з програми з географії для 10 класу середньої загальноосвітньої школи

Проаналізувавши шкільну программу з географії можна зробити висновок, що тему данного індивідуального проекту «Малі острівні країни Латинської Америки» можна використати в 10 класі при вивченні теми «Типологія країн світу».

Метою використання данного індивідуального проекту є: ознайомити учнів із поняттями «тип країни», «типологія», сприяти розумінню особливостей сучасної соціально-економічної типології; розвивати вміння визначати тип країн світу, користуючись картами атласа, характеризувати країни, бажання розуміти соціально-економічні процеси, які в ньому відбуваються.

Під час розгляду даної теми можна поставити учням проблемні питання:

* Які показники соціально-економічного розвитку є найбільш важливими при встановленні типу країни? Доведіть це на конкретних прикладах.

* Чи існує залежність між розміром території країни та рівнем її економічного розвитку? Доведіть свою думку на конкретних прикладах.

* Чи сприятиме найбільш розвиненим малим острівним країнам міжнародна інтеграція і чому?

Висновки

До числа малих острівних країн належать прибережні країни, розташовані на невеликій висоті над рівнем моря, які стикаються з низкою схожих проблем в галузі сталого розвитку, включаючи невелику чисельність населення, обмежені ресурси, віддаленість, схильність до стихійних лих, вразливість від зовнішнього впливу і надмірну залежність від зовнішньої торгівлі. Крім того, зростанню економіки цих країн і розвитку найчастіше перешкоджають значні транспортні витрати і витрати на послуги зв'язку, непропорційно високі витрати на утримання державного апарату і розвиток інфраструктури, що обумовлено малими розмірами цих держав, а також відсутністю будь-яких можливостей для використання ефекту масштабу.

Серед загальних рис соціально-економічного розвитку малих острівних країн Латинської Америки можна виділити такі: ресурси питної води, прибережні і морські ресурси, енергетика, клімат, стихійні лиха та екологічні катастрофи, туризм.

Малі острівні країни мають перспективи для інтеграції в регіональну та світову економіку. У контексті дій, що вживаються для вирішення цих питань, і спираючись на тісне та активне партнерство між малими острівними розвиваються державами і міжнародним спільнотою, міжнародному співтовариству і малим острівним країнам, що розвиваються слід прагнути до досягнення і підтримки наступних цілей, завдань і заходів, в тому числі використовуючи конкретні методи, в інтересах сприяння подальшому здійсненню Програми дій : зміцнення наявних організаційних механізмів, сприяння розвитку партнерських взаємовідносин між усіма зацікавленими сторонами, визнання ролі та діяльності Альянсу малих острівних країн, надання установами Організації Об'єднаних Націй підтримки відповідних зусиль малих острівних країн щодо приєднання до відповідних міжнародних конвенцій та їх здійсненню.

Список використаних джерел

1. http://rudocs.exdat.com/docs/index-510727.html - сайт знаходження документів програм з географії.

2. http://www.un.org/ru/development/sustainable/division.shtml - сайт ООН відділ по розвитку країн.

3. http://www.un.org/ru/development/sustainable/sids.shtml - сайт ООН Малі острівні країни що розвивиються.

4. http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/isldecl.shtml - сайт ООН Декларация и ход осуществления Программы действий по обеспечению устойчивого развития малых островных развивающихся государств и инициативы в отношении ее дальнейшего осуществления.

5. http://www.un.org/ru/ga/president/65/issues/mauritiusreview.shtml - сайт ООН Пятилетний обзор Маврикийской стратегии по дальнейшему осуществлению Программы действий по обеспечению устойчивого развития малых островных развивающихся государств.

6. http://gtmarket.ru/ - сайт центру гуманітарних технологій.

Размещено на Allbest.ru

...