Характеристика Великобританії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему: Великобританія

індустріальний природа господарський

Площа -- 245 тис. кмг. Населення --58,5 мли чоловік. Столиця Лондон. Державний устрій -- конституційна монархія. Адміністративно поділяється на графства.

Місце у світі. Англія -- батьківщина індустріального способу виробництва. У середині XIX ст. на її частку припадала майже половина світової промислової продукції. Вона займала панівне становище в промисловому експорті, фінансах в мореплавстві тогочасного світу. Британська колоніальна імперія була найбільшою за площею і населенням (36 млн км2 і 400 млн чоловік -- чверть жителів Землі в 1919 p.). Англійська мова, англійська культура, англійський спосіб життя широко розповсюдились у світі. У середині XX ст. Британська колоніальна імперія розпалася. За розмірами ВНП Великобританію випередили інші головні економічно розвинені країни. Щоб вистояти в боротьбі з конкурентами, Великобританія змушена була в 1973 р. вступити до ЄС. Проте зараз за розмірами виробництва, рівнем економічного і соціального розвитку вона посідає одне з провідних місць у світі. 50 її колишніх колоній і домініонів входять у Співдружність, яку очолює Великобританія. Англійська мова залишається найпоширенішою в світі.

Склад території та економіко-географічне положення. Країна розташована на островах Північно-Західної Європи. їй належать острів Великобританія, частина острова Ірландія та довколишні острови. Країна поділяється на чотири історико-географічні області: Англію -- головне ядро держави, і приєднані пізніше до неї шляхом завоювання Уельс, Шотландія і Північна Ірландія (Ольстер), які мають дуже незначні й невиразні елементи автономії. Країну називають Великобританією за назвою найбільшого острова, або Англією -- за Назвою історичного ядра. Офіційна її назва -- Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії.

Найважливішою особливістю географічного положення Великобританії є її відокремленість від континенту. Ця обставина сприяла тому, що країна, хоч і брала постійну участь у європейський війнах, проте упродовж дев'яти століть (з 1066 р.) жодного разу не зазнала іноземного вторгнення. Разом з тим, країна користувалася всіма вигодами, що випливають з розташування поруч з найрозвиненішими державами Західної Європи і на шляхах у Світовий океан.

Господарська оцінка природних умов і ресурсів. Берегова лінія островів добре розчленована. Навіть у південній частині головного острова віддаленість від моря не перевищує 100-- 120 км, а в північній ця відстань удвічі коротша. За характером поверхні територія майже нарівно представлена рівнинами (плоскими і погорбованими) та узгір'ями. Найбільше заселена і економічно розвинена південно-східна рівнинна частина країни. Узгір'я, які поширені на заході й півночі, заселені слабо і використовуються лише для екстенсивних форм господарювання. Найбільш суворим і найменш сприятливим для проживання людини є Північно-Шотландське нагір'я.

З-поміж покладів мінеральної сировини найважливіше значення мають паливні ресурси. Кам'яне вугілля було природною основою промислового перевороту кінця XVIII -- початку XIX ст. Багаті вугільні басейни Центральної Англії, Південного Уельсу, Середньої Шотландії та Північної Англії надзвичайно вдало розташовані щодо всієї території та водних шляхів. У 70-х роках XX ст., коли частина вугільних родовищ економічно себе вичерпала, було відкрито великі поклади нафти і природного газу на шельфі Північного моря. Частка Великобританії у цих покладах становить понад 2 млрд т нафти і 700 млрд м3 газу. До речі, перешкодою у добуванні нафти й газу є не глибина моря, а погода. Платформи в центрі й на півночі моря працюють в умовах сильних вітрів і високих хвиль. За винятком палива, країна небагата на іншу мінеральну сировину.

Великобританія лежить у зоні широколистих лісів помірного поясу. Клімат її вологий (океанічний) з майже рівномірним розподілом опадів протягом року. Завдяки Гольфстріму зима дуже м'яка, з рідкісними морозами, а літо прохолодне. Кількість опадів зменшується в напрямі на схід від 2000 мм і більше на узбережжях До 600 мм на південному сході. Кліматично-ґрунтові умови сприятливі для цілорічного вирощування трав і утримання тварин, а тепер -- і для нових культур, що створюються за допомогою біотехнології.

У ході промислового розвитку Великобританія першою в світі зазнала дуже значного забруднення природного середовища, особливо у вугільно-металургійних і портових районах. Заходи, вжиті в другій половині XX ст., покращили становище. Існує національна іпрограма охорони природи і система заповідних територій. Серед і десяти національних парків найбільшим і найвідомішим є Лейк-Дістрикт (Озерна округа) у Кемберлендських горах у Північній і Англії.

Загальна характеристика господарства. Великобританія належить до шести головних економічно розвинених країн світу. Державний сектор її економіки включає Англійський банк, пошту, Бі-Бі-Сі, основні авіакомпанії, атомну промисловість, видобування вугілля, газове господарство і електроенергетику, виплавляння сталі, залізниці, доки і внутргшні водні шляхи. Серед приватних корпорацій найбільшими є нафтові «Шелл» і «Бритіш Петролеум», фінансова «Ллойдз», телекомунікаційна «Бритіш Телекомунікейшн», фармацевтична «Глаксо» та ін.

У сільському і лісовому господарстві та в рибальстві зайнято лише 1 % працюючого населення, і вони дають 2 % ВНП, в промисловості, будівництві, відповідно, 28 % і 31 %, у третинному (нематеріальному) секторі -- 71 % і 67 %. Розвинені всі галузі сучасного виробництва і послуг.

Специфічною є висока залежність країни від зовнішньої торгівлі. Вартість експорту та імпорту становить понад 2/5 ВНП. Великобританія -- єдина з шести головних економічно розвинених країн, яка експортує більше послуг, ніж товарів, і є найбільшим постачальником послуг на світовий ринок. Це наслідок високого рівня розвитку, а в історичному плані пов'язано з існуванням колись величезної колоніальної імперії та традиціями так званого «невидимого» експорту. Доходи від зарубіжних інвестицій, банківських і страхових операцій, морського і повітряного флоту, туризму доповнює експорт ділових, телекомунікаційних, науково-інформаційних і культурних послуг.

Найтісніші економічні зв'язки Великобританія має із Західною Європою, в першу чергу з країнами ЄС. На них припадає майже 2/3 її зовнішньої торгівлі. По 1/10 зовнішньої торгівлі Великобританії спрямовано на СІЛА і на країни Співдружності. Частка Великобританії в зовнішньому торговому обігу України становила в 1995 р. 2,4 %.

Промисловість Енергетика. Великобританія є великим споживачем і значним виробником енергоресурсів. Серед головних економічно розвинених країн вона -- єдиний чистий експортер енергії. У XIX і першій половині XX ст. на експорт ішло вугілля, зараз -- нафта і нафтопродукти. У структурі енергобалансу Великобританії майже рівні частки вугілля, нафти і природного газу.

Кам'яне вугілля як комерційне паливо Великобританія почала використовувати першою в світі -- понад 300 років тому. Пік видобутку припав на 1913 р. -- 290 млн т. Тепер видобувають 90 млн т на рік, і все ж країна залишається найбільшим виробником вугілля в Західній Європі й за цим показником входить до першої десятки країн світу. Понад 2/3 видобутку дають родовища Центральної Англії на схід від Пеннінських гір, у басейні річки Трент. Домінують відкриті розробки.

Нафту видобувають у чотирьох групах родовищ Північного моря. У північній частині підводними нафтопроводами вона подається на Шотландські та Оркнейські острови, а звідти танкерами в Південну Англію чи на експорт. Центральні родовища зв'язані підводними нафтопроводами безпосередньо з портами Шотландії і Північної Англії. Щодо нафтопереробних заводів, то більшість їх розташовані в портових містах Південної Англії і на західному узбережжі, бо будувались вони ще з розрахунку на імпортну нафту, а також з урахуванням ринків збуту і можливостей створення глибоководних терміналів. Природний газ передається з північних морських родовищ підводними трубопроводами в Шотландію, а з південних -- у Східну Англію і звідси надходить у загальну систему газопроводів країни. Великобританія -- одна з провідних нафто- і газовидобувних країн. Видобувають 90 млн т нафти і 50 млрд м3 газу на рік.

Виробництво електроенергії (320 млрд кВт * год) на 4/5 забезпечується ТЕС, які працюють на вугіллі, і на 1/5 -- АЕС.

Роль маленьких гідроелектростанцій, що побудовані в горах Шотландії, незначна. Великобританія першою розпочала широко розвивати атомну енергетику. АЕС розташовані на узбережжях, переважно в Південній Англії, де немає свого вугілля. Об'єднана електроенергетична система Великобританії зв'язана через Ла-Манш із континентальною Європою.

Обробна промисловість. Великобританії! є найстарішою промисловою країною світу. Всі стадії промислового розвитку вона пройшла самостійно. Звідси широка диверсифікації! виробництва, надзвичайно високі кваліфікації! робітників і якість продукції.

На відміну від Німеччини і Японії, в яких зміни у структурі промисловості стимулювалися воєнними поразками, у Великобританії цей процес відбувався за звичайних умов і дуже повільно. Вступ до ЄС вимагав більш рішучих дій. Як результат, у 70-х роках, значною мірою шд тиском уряду, в промисловості країни було скорочено 2 млн робочих місць. Цей процес дістав назву «деіндустріалізації», та суть його полягала не в знищенні промисловості взагалі, а в зміні її структури. Скорочувались традиційні, старі виробництва (трудо-, енерго- і матеріалоємні, а також ті, що забруднюють середовище). До них, крім видобування вугілля, належали металургія, виготовлення традиційного обладнання, суднобудування, текстильна і взуттєва галузі тощо. Ліквідовувались нерентабельні і неконкурентоспроможні підприємства. Одночасно розширювались або створювались вперше нові, наукомісткі виробництва. Зараз за часткою високотехнологічних виробництв Великобританії! поступається тільки США.

У країні розвиваються всі галузі сучасної промисловості. Виготовляють продовольство і напої, високоякісні тканини і одяг, папір, кераміку, фарфор, портланд-цемент (англійський винахід), гумові товари (Великобританії! є найстарішим їх виробником). За щорічною виплавкою сталі (16 млн т) і алюмінію (430 тис. т) Великобританії! входить до першої десятки країн світу. Вона є одним з найбільших у світі центрів видавничої діяльності та поліграфічної промисловості. Тут друкують паперові гроші й поштові марки для інших країн. Книжки з усіх галузей знання англійською мовою розходяться по всіх країнах світу.

Головна галузь обробної промисловості -- машинобудування (понад 2/5 зайнятих). Випускають легкові й вантажні автомобілі, автобуси (1,5 млн штук щороку). Як і раніше, розвинені важке, гірниче і сільськогосподарське машинобудування. Виробляють трактори, крани, землерийну техніку, дорожні грейдери, комбайни і бурильне устаткування. Важливе місце посідає виготовлення сучасної побутової техніки.

Одночасно на перший план все більше виступають новітні наукоємні (високотехнологічні) галузі. «Бритіш Ероспейс» із її широкою спеціалізацією є найбільшою аерокосмічною корпорацією в Західній Європі. Корпорація «Роллс-Ройс» тепер відома не стільки люксовими автомобілями, скільки найпотужнішими авіаційними і ракетними двигунами. У Великобританії виготовляють штучні супутники Землі та найновіші системи озброєння. Все більша частка виробів припадає на різноманітну електроніку. Виготовляють обладнання для кабельного телебачення, для обробки інформації, волоконно-оптичні комунікаційні системи, радари, підводи телефонні кабелі тощо.

Поряд з аерокосмічною та електронною галузями на перши план вийшла хімічна промисловість, у тому числі фармацевтика. Виготовляють промислові хімікати, синтетичні волокна, пластмаси, добрива і пестициди, фарби, фармацевтичні косметичні товари.

Великобританія першою увійшла в історію як країна-імпортер сировини і експортер готових виробів. Через бідність на власну сировинну базу імпорт сировини й досі відіграє суттєву роль. Але тепер готові промислові вироби становлять 3/4 як в експорті, так і в імпорті. Найсильнішими на світовому ринку є позиції Великобританії в наукоємних галузях: аерокосмічне обладнання, електроніка наукове і медичне обладнання, фармацевтика. Експортується і значній кількості продукція важкого машинобудування і металургії, В імпорті, крім промислової сировини, машин і устаткування, істот; ну роль відіграють товари легкої і харчової промисловості, лісоматеріали і папір.

Обробна промисловість розповсюджена по всій країні, і її розташування збігається з розміщенням населення. Понад 4/5 виробництв ва припадає на Центральну і Південну Англію. Особливо виділяється смуга довжиною 350 км від Ліверпуля на півночі до Лондона ш півдні. В ЄС цей промисловий пояс має своє продовження через Бельгію і Нідерланди аж до Центральної Італії. Локальне значення у Великобританії мають так звані «економічні острови», в утворенні яких вирішальну роль відіграли поклади вугілля. Усі вони розташовані на морському узбережжі. Це Кардіфф і Суонсі в Уельсі, Ґлазґо і Шотландії, Ньюкасл і Мідлсбро у Північній Англії.

Із сучасних тенденцій важливе значення мають переміщеній промисловості із внутрішніх зон центральних міст на периферію конурбацій або навіть у сільські графства і так званий «дрейф на південь», у Південну Англію. Характерним є поява численних пpoмислових «парків», у яких поєднуються науково-дослідні лабораторії і наукоємна промисловість. Найбільше їх навколо Лондона, а також уздовж дороги М-4 від Лондона до Брістоля і дороги М-11 вії Лондона до Кембриджа. Новими осередками виробництва електронних компонентів є «Силіконові болота» (фени) у Східній Англії і «Силіконова долина» (глен) у Шотландії. Серед найбільших центрів аерокосмічної промисловості -- Лондон, Брістоль і Дербі, автомобільної -- Лутон, Бірмінгем, Ковентрі, Оксфорд, Лейланд.

Внутрішні відмінності й міста. Великобританію поділяють на 11 стандартних районів, що збігаються з урядовим плановим районуванням. Вісім із них знаходяться в Англії, три інші -- це Уельс, Шотландія і Ольстер (Північна Ірландія).

У ході історичного розвитку країни значення її окремих частин не було однаковим. Ще в римську епоху, а потім і за феодальних часів рівнинні землі південного сходу стали основою піднесення і панування Англії на островах. У ході промислового перевороту з кінця XVIII ст. важливішу роль почали відігравати Центральна Англія та «економічні острови» з їх текстильною промисловістю, видобуванням вугілля, виплавлянням металу і суднобудуванням.

Після другої світової війни почався занепад цих галузей, а місця їх розміщення перетворилися на депресивні. Характерними їхніми рисами стали застаріла галузева структура, повільні темпи зростання доходів, підвищений рівень безробіття, відтік населення. Південна Англія з її сферою послуг, новітніми наукоємкими виробництвами і тісними зв'язками з континентом розвивається нині швидшими темпами. Кращі умови життя і забезпеченість соціальною інфраструктурою сприяють переміщенню сюди населення. «Дрейф на південь» продовжується і зараз. Спроби держави цілеспрямовано підтримати райони занепаду і припинити концентрацію населення в Південній Англії були малоефективними. Найбільші успіхи державної регіональної політики досягнуті у створенні промислових парків і нових міст для розвантаження конурбацій.

Південна Англія (три стандартні райони: Східна Англія, Південний Схід і Південний Захід) є головною частиною Великобританії. Вона належить до найбільших у світі зосереджень людей і їх сучасної діяльності. На неї припадає більш як 2/5 населення і 1/2 економічного потенціалу країни.

Південна Англія поза Лондоном (її північна межа --умовна лінія від Брістольської затоки до затоки Уош) відома своїми науковими лабораторіями і наукоємною промисловістю, портовою діяльністю, морськими курортами і туризмом, а також інтенсивним сільським господарством. Територія багата на історичні пам'ятки. Серед них -- Стонхендж -- мегалітична споруда, Кентерберійський собор, королівський палац у Віндзорі.

Міста Південної Англії зв'язані з Лондоном і їх можна вважати його далекими передмістями. Найбільшим серед них є Брістоль у гирлі річки Северн. У минулому найважливішою його функцією була колоніальна торгівля, в тому числі і работоргівля. Зараз це великий центр авіакосмічної промисловості, де був створений англо-французький надзвуковий лайнер «Конкорд». Широковідомі Оксфорд і Кембридж, стародавні університети яких займають провідні місця в сучасній світовій науці. Саутгемптон -- центр нафтопереробки та аванпорт Лондона (головний пасажирський порт, порт для контейнерів і швидкопсувних товарів).

Центральна Англія (чотири стандартні райони -- Західний Мідленд, Східний Мідленд, Ланкашир і Чешир, Йоркшир і Хемберсайд) являє собою скупчення найстаріших у світі вузлів великої фабрично-заводської промисловості, розташованих біля вугільних басейнів. Вона густо заселена, має значний промисловий та сільськогосподарський потенціал і продовжує залишатися найважливішою частиною країни. Але в цілому її структура менш сучасна, ніж Південної Англії, темпи розвитку нижчі. У Центральній Англії, на відміну від Південної, немає єдиної домінанти. Чотири її складові частини історично своєрідні і приблизно однакові за своїм значенням.

Західний Мідленд -- колишня «Чорна країна» (з часів промислового перевороту сажа багаторічним шаром укривала стіни будівель) залишається районом автомобілебудування, виготовлення промислового обладнання і приладів. Тут багато міст, кожне з них зі своїми традиційними виробами, історія яких сягає вглиб промислової революції.

Бірмінгем (2,6 млн жителів) -- друге за значенням місто після Лондона. В XIX ст. це був найбільший індустріальний центр країни. Головна його сучасна спеціалізація -- металообробка і машинобудування, включаючи виробництво комп'ютерів, електроприладів і дроту, автомобілів, інструментів. Перевагою Бірмінгема є центральне положення на території Англії, а звідси масштабні торгово-розподільчі функції й ділові послуги. Місто має давні культурні традиції.

Серед інших міст варто виділити Сток-он-Трент і Ковентрі. Сток-он-Трент --центр «гончарної округи», відомої фарфоро-фаян-совими виробами. Ковентрі -- важливий машинобудівний центр. В 1940--1941 pp. він був майже повністю зруйнований німецькою авіацією і потім відбудований за єдиним планом. На південь від Нього знаходиться батьківщина Шекспіра -- Стратфорд-он-Ейвон, де є музей, меморіальний театр і відбуваються щорічні шекспірівські фестивалі.

Східний Мідленд називають «Англією в мініатюрі». Для нього характерне різноманіття виробництв. Традиційними залишаються виготовлення трикотажу, мережив і наймасовіше в Європі пошиття готового одягу. Місто Дербі відоме своїм машинобудуванням, у тому числі виготовленням авіаційних і ракетних двигунів. Район зосереджує також продуктивні вугільні кар'єри, добування залізної руди і значну частину найбагатших сільськогосподарських земель.

Ланкашир і Чешир з конурбаціями Манчестера і Ліверпуля є батьківщиною промислового перевороту. Тут розпочалася епоха індустріального розвитку людства. Текстильна (бавовняна) промисловість району в свій час була найбільшою в світі. Ланкашир і Манчестер стали загальними назвами великих текстильних районів і міст світу. Нині вони втратили свою винятковість, а виробництво тканин занепало. Проте район у цілому і кожна його конурбація зокрема продовжують виконувати важливі господарські функції. Місце текстильної промисловості зайняли автомобілебудування, виробництво енергетичного і атомного обладнання, комп'ютерів і точних інструментів. За обсягами нафтопереробки, хімічної, поліграфічної і харчової промисловості район поступається лише Південній Англії.

Манчестер (2,5 млн жителів) знаходиться за 56 км від Ірландського моря. Канал з'єднав його з річкою Мерсей і перетворив на внутрішній морський порт. Зараз це один з головних торгових і фінансових центрів Великобританії з дуже значною і різноманітною промисловістю.

Ліверпуль (1,5 млн жителів) -- порт у гирлі річки Мерсей. У XVII--XIX ст. він уславився работоргівлею, що тривала з 1701 по 1830 p., нагромадженням капіталів, ввозом сировини і вивозом готових виробів. Тут уперше в країні були побудовані штучні доки і прокладені регулярні пароплавні лінії в Новий Світ, Азію і Африку. Нині зі старих галузей його промисловості найзначнішими є борошномельна і цукрова, а з нових -- автомобілебудування.

Йоркшир і Хемберсайд відокремлені з заходу від Ланкашира і Чешира Пеннінськими горами. Це традиційний район вовняної промисловості з центрами Лідс і Брадфорд (1,7 млн жителів). Зараз його обличчя визначають добування вугілля, металургія, машинобудування і нафтохімія. Тут виплавляється 1/3 чорних металів країни. Шеффілд (1,3 млн жителів) набув слави як центр електрометалургії, високоякісних спеціальних сталей, виробництва різальних інструментів і озброєння. Маленьке місто Иорк, яке було у свій час північною столицею римлян, столицею англосаксонських і датських королівств, тепер є відомим історичним і туристським центром. Важлива роль району в сільському господарстві і рибальстві.

У Північній Англії, на відміну від Південної і Центральної, переважають уже не рівнини, а узгір'я. її невелика східна прибережна частина перетворилася на один із економічних островів з центром Ньюкасл-апон-Тайн (1,1 млн жителів). Природною основою його став так званий «Великий вугільний північний басейн».

У світовому індустріальному розвитку Північна Англія відома як батьківщина вугільної промисловості, залізниць, металевих суден, першого в світі вугільно-металургійного району з важким металомістким машинобудуванням. У першій половині XX ст. тут спускали на воду 2/5 британських кораблів (суховантажних, танкерів), виготовляли суднові машини, енергосилове обладнання, турбіни, устаткування для шахт, металургійних і хімічних заводів. У другій половині сторіччя район не витримав конкуренції країн з дешевою робочою силою та новітньою технологією і його промисловість занепала.

Перші вугільні шахти, залізниці й паровози, судноверфі зберігаються як музеї і приваблюють багато туристів. Залишилось тільки виготовлення найбільш складного суднового, енергетичного і промислового обладнання, що потребує дуже кваліфікованої робочої сили і певних традицій. Новим у Північній Англії є комплекс нафтохімії в гирлі річки Tic із центром Біллінґем, який вважається найбільшим у Європі. Нафту він отримує підводним трубопроводом з центральних родовищ Північного моря.

Уельс, Шотландія і Ольстер відрізняються від Англії як за своїм природним середовищем, так і за історичними і етнічними особливостями.

Переважна частина Уельсу -- плоскогір'я. Найважливішими природними ресурсами є вугілля, вологий теплий клімат і пасовища для великої рогатої худоби та овець. У політичному та економічному відношеннях Уельс повністю інтегрований з Англією. Колись усесвітню відома вугільна промисловість нині перебуває в стані гострої кризи. Але реконструйовані металургійні ^комбінати виплавляють до 1/3 чорних металів (друге місце після Йоркширу і Хемберсайду). Головне місто Кардіфф -- важливий культурний центр. На початку XX ст. це був найбільший експортер вугілля на світовий ринок.

На Шотландію припадає 1/3 площі і менш як 1/10 населення Великобританії. Це гірська, прохолодна і волога територія. До унії з Англією в 1707 р. вона була окремим королівством. Населення і життя зосереджені у вузькій Середньошотландській низовині, протяжність якої лише 50 км. Сільське господарство Шотландії представлене молочним тваринництвом на низовині й вівчарством у горах.

Головним центром є Ґлазґо (1,8 млн жителів). Його промисловість (вугільна, металургійна, суднобудівна) перебуває в занепаді. Знамениті верфі Клайдсайда, на яких колись були побудовані най-відоміші англійські судна, припинили своє існування. Нові галузі не компенсують утрачені робочі місця. Единбург -- старовинна столиця шотландських королів -- розвивається більше як культурне місто. Після Лондона це другий фінансовий і поліграфічний центр та центр різноманітних послуг. У 1768 р. тут уперше була видана «Британська енциклопедія». У місті багато музеїв та інших культурних закладів, які приваблюють туристів. Единбург -- побратим Києва. Організаційним центром нафтогазової промисловості Північного моря стало місто Абердін. Шотландія, як і раніше, знаменита своїми чудовими вовняними тканинами і виробами з них, а також шотландським віскі.

Ольстер -- найменший за площею і населенням район країни. Політичний конфлікт у ньому, що триває з 1968 p., викликаний не стільки етнічними і релігійними розбіжностями, скільки економічними причинами. Доходи тут становлять лише 3/4 англійських.

Структура промисловості застаріла і представлена головним чином суднобудуванням і виробництвом тканин. Сільське господарство базується на травах, картоплі і великій рогатій худобі. Головне місто -- Белфаст.

Размещено на Allbest.ru