Географія туризму як наукова дисципліна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Факультет геології, географії, рекреації і туризму

Кафедра соціально-економічної географії та регіонознавства

Практична робота

ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА

Виконала:

студентка V курсу

групи ГР-51 Сторчак М.С.

Харків 2018

Рис. 1. Структура суспільної географії за О. І. Шаблієм (Львів, 1997 р.)

О.І. Шаблій в структурі суспільної географії виділяє її теоретичне ядро - «Загальну теорію суспільної географії», а також 3 блоки дисциплін - блок основних дисциплін, блок допоміжних дисциплін та блок суміжних дисциплін. Соціальна географія поряд з політичною географією, економічною географією і географією населення входить до блоку основних дисциплін і поділяється на ряд галузевих і просторових дисциплін. До галузевих складових частин соціальної географії входить «Географія сфери послуг», а у її складі - «Рекреаційна географія». Географії туризму О.І. Шаблій окремо не виділяє.

Л.Т. Шевчук всю географічну науку називає «Географією Людини» та поділяє її на «Географію природи» («Географію Дому людського») та «Географію суспільства» («Географію власне Людини»), а останню - на соціальну, економічну та політичну географію. Рекреаційна географія входить до складу соціальної географії. Географії туризму Л.Т. Шевчук окремо не виділяє.

А.П. Голіков свою економічну і соціальну географію поділяє на галузеві, комплексні, галузево-комплексні та регіональні науки. Географія туризму відноситься до галузевих наук, а саме - географії населення.

Рис.2. Структура суспільно-географічних дисциплін за Л.Т. Шевчук

.

Рис. 3. Структура економічної та соціальної географії за А.П. Голіковим (Харків)

Рекреаційна географія теж лежить у галузевих науках, але серед географії господарства. Тобто географія туризму і рекреаційна географія - це окремі самостійні дисципліни.

Рис. 4. Структура економічної та соціальної географії за В.А. Столбовим та М.Д. Шаригіним (Москва, Росія, 2007 р.)

В.А. Столбов та М.Д. Шаригін поділяють економічну та соціальну географію на краєзнавство, регіонознавство, країнознавство і геоглобалістику. Рекреаційна географія є окремою дисципліною краєзнавства.

2. Термін «географія туризму» зародився в США в 20-ті рр. ХХ ст. Дещо пізніше, років через 10-15, наукові статті з'явились у Франції, Англії, Японії. У післявоєнні роки покращення в економіці підхльоснуло вчених розвинених країн проводити дослідження з географічних аспектів туристської діяльності. В СРСР засади географії туризму почали формуватися всередині 60-х рр. ХХ ст., тобто після створення Центральної ради з туризму і її науково-дослідницьких 29 підрозділів. У той час відбувалися значні зміни в соціально-економічному житті: швидке зростання потреб населення в рекреаційній діяльності сприяло усвідомленню того, що задоволення цих потреб стане найважливішим фактором розвитку суспільства, і це привело до бурхливого розвитку індустрії відпочинку. У теперішній час у закордонних та вітчизняних географів існують різні підходи до концепцій розвитку географії туризму. Це і економічна концепція, і регіональні, і просторові, і еволюційні. Географія туризму в більшій частині вивчає та описує ті особливості природи (рельєф, гідрографію, рослинність, тваринний світ, ландшафт, геологію), які є приваблюючою силою для туриста та екскурсанта. Крім того, вона вивчає пам'ятники археології, історії та культури, об'єкти й події, що приваблюють людей із найрізноманітнішими потребами. Цілі, види та форми подорожей, планування туру тісно пов'язані з певними географічними районами та об'єктами. Тому географічний фактор у туризмі відіграє ключову роль. Однією з наук, що займається вивченням туризму, є географія туризму. Об'єктом її вивчення є туристське господарство, а предметом -- його територіальна організація.

Географія туризму -- це географічна наука, що вивчає територіальну організацію туристського господарства, умови та особливості його розвитку у різних районах та країнах.

Географія туризму - галузь географічної науки, що вивчає територіальну організацію туристсько-рекреаційного господарства, умови й особливості його розвитку та розміщення.

Туризмологія - науковий напрямок, в межах якого сполучаються різноманітні дослідження туризму як суспільного явища. Завданням туризмології є розробка теорії функціонування туризму.

Туризмологія (туризмознавство) - теорія туризму, галузь соціокультурного та економіко-бізнесового знання, що характеризується розгалуженими міжнародними зв'язками, які фокусуються в теоретичному уясненні та концептуальному оформленні багатоаспектного феномену туризму.

Наукове та практичне призначення туризмології розкривається в її функціях:

- світоглядній;

- етнічній;

- комунікаційній;

- аксеологічній;

- етичній;

- екологічній;

- праксіологічній.

Рис.5. Схема співвідношень географічних понять

географія туризм наука

Географія туризму та туризмологія є супутними науками. Проте туризмологія є відносно новою наукою, тобто вона є своєрідною губкою, що збирає все нове в технологічному та інформаційному просторах.

Рекреаційна географія -- це ще одна самостійна галузь знань соціальної географії. Рекреація (лат. recreatio -- відновлення) -- розвага, відпочинок, зміна дії, які характеризують не лише процес і заходи з відтворення сил людини, а й простір, де це відбувається. Отже, під рекреацією розуміли процес відтворення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, який забезпечується системою заходів, що здійснюються у вільний від роботи час на спеціалізованих територіях. Дуже часто у вузькому розумінні рекреацію визначали як різноманітні види людської діяльності у вільний час, спрямовані на відновлення сил і задоволення широкого кола особистих і соціальних потреб. При цьому розрізняли три форми рекреації: туризм, лікування та відпочинок. Вважалося, що рекреація, тобто відтворення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, вимагає певної кількості часу для отримання позитивних змін в організмі внаслідок цього процесу, а також для здійснення діяльності з метою забезпечення згаданого процесу.

Географія туризму пов'язана також з природничими науками, філософією і багатьма іншими. У числі суміжних їй дисциплін можна, зокрема, назвати екологію, соціальну психологію, територіальне планування. При цьому зазначимо її унікальний внесок у теорію: розроблення "власної" проблеми -- простір і поведінка в ньому людини, окремих соціальних груп суспільства під час відпочинку. Подальший розвиток географії туризму, її внесок у потреби практики прямо залежить від успіхів і досягнень в інших галузях знань, саме географія туризму виступає стимулятором або вагомим фактором розвитку інших наук.

Рис.6. Схема співвідношень понять

Загальним об'єктом вивчення географії туризму є сфера туризму. Конкретними туристично-географічними об'єктами дослідження географії туризму можуть виступати поведінка людини в сфері туризму як працівника цієї сфери і як споживача туристичних благ, що нею продукуються, рекреаційні ресурси, туристичні маршрути та ін.

Дані науки є рівнозначними, проте в рекреаційній головний аспект зосереджений на відновленні фізичного та морального стану людей, а в географії туризму - на задоволення на естетично-пізнавалному рівні.

3. У системі географічних наук географія туризму взаємодіє з фізичною географією, географією населення, географією транспорту, географією сфери обслуговування тощо. Особливо інтенсивні зв'язки рекреаційна географія має з фізичною географією та її галузевими науками (кліматологією, геоморфологією, ландшафтознавством і т. ін.). Кліматичні характеристики (середні температури, тривалість теплого безхмарного періоду, циркуляція повітряних мас, вологість повітря, режим випадіння опадів) визначають перспективність місцевості як курорту. Характеристики рельєфу мають велике значення для розвитку спортивних видів туризму. Характер узбережжя (розміри, геоморфологія) важливий для здійснення забудови зони відпочинку. Різноманіття ландшафтів обов'язково враховується в організації пішохідних туристичних маршрутів.

У питаннях організації відпочинку рекреаційна географія співпрацює із суспільно-географічними дисциплінами: географією населення, географією транспорту, географією культури, географію сільського господарства тощо.

Географія населення та міграції вивчає зміни і демографічні особливості територій, пов'язані з розвитком туризму, а також особливості розселення, яке може визначально впливати на розміщення туристичних об'єктів. Населення постає споживачем і, водночас, виробником рекреаційно-туристичних послуг, характер розселення значною мірою визначає територіальну структуру рекреаційного району.

Географія сільського господарства. Сільське господарство формує продовольчу базу, необхідну для оздоровлення та комфортного відпочинку людей.

Географія сфери послуг вивчає питання, що характеризують забезпеченість відповідних територій найрізноманітнішими послугами, необхідними для розвитку туристичної діяльності.

Рис. 7. Зв'язок географії туризму з системою географічних наук

Географія транспорту. Розвинена транспортна система - важлива передумова функціонування туристичної галузі. Просторові особливості транспортної системи впливають на географію туристських потоків.

Географія культури доповнює інші географічні дисципліни знаннями про соціокультурні утворення обжитих територій, які використовуються або можуть стати ресурсом для розвитку туристичної діяльності. Культурні об'єкти зумовлюють розвиток пізнавального туризму, а також збільшують туристичний потенціал території.

Картографії належить вагома роль у дослідженні просторових закономірностей туристичної діяльності, що можуть становити інтерес для географії туризму.

І, зрештою - теоретична географія дає основи знань із теорії та методики дослідження суспільної географії як фундаментальної географічної науки.

Тісними є зв'язки географії туризму з медициною, передусім у частині медико-кліматичної оцінки курортів (визначення реабілітаційної й рекреаційної діяльності в різні пори року, виходячи з їх впливу на організм здорової й хворої людини). Самобутня культура - туристичний ресурс, який приваблює багатьох туристів. Крім того, особливості культури народів світу значною мірою впливають на характер туристичних потреб і способи їх задоволення. Тому географія туризму співпрацює з етнографією - наукою про особливості культури й побуту народів світу. Тісними є зв'язки з макро- та мікроекономікою, соціологією (соціологічний метод дає можливість дослідити туристичні потреби населення), психологією (знання психологічних особливостей різних категорій населення важливі для кращої організації відпочинку), правом (визначає законодавчу базу розвитку рекреації в країні) та багатьма іншими науками.

Таблиця 1 Вклад провідних українських учених у розвиток географії туризму

Размещено на Allbest.ru