Кліматичний опис Київської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Фізико-географічна характеристика

2. Кліматоутворюючі чинники

3. Радіаційний режим

4. Тепловий режим

5. Баричне поле і теплові течії

6. Температурний режим підстильної поверхні

7. Режим вологості і опадів

8. Повторюваність метеоявищ

9. Небезпечні метеорологічні умови

10. Оцінка клімату щодо привабливості туристичної галузі

Висновки

Список використаних джерел



РЕФЕРАТ

київський кліматичний туристичний вологість

Клімат Київської області займає проміжне місце між кліматом західних і східних областей. Відсутність високих гірських вершин сприяє вільному переміщенню повітря різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони.

Ключові слова: клімат, сонячні дні, температура, річні опади, вітри, вологість, туризм.



ВСТУП

Актуальність теми. Клімат Київської області помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня ?6°С, липня +19,5°С. Тривалість вегетаційного періоду 198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°С. За рік на території області випадає 500-600 мм опадів, головним чином влітку. Одним і з перспективних регіонів розвитку туризму є Київська область. Київщина має цінні курортологічні ресурси, що зумовило розвиток двох кліматичних курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця та Конча-Заспа.

Мета роботи - ознайомитись з кліматичними особливостями Київської та їх роль щодо привабливості туристичної галузі.

Для цього в роботі були поставлені наступні завдання:

дати фізико-географічну характеристику країни;

- визначити кліматоутворюючі чинники країни;

- дослідити радіаційний та тепловий режим;

- ознайомитись з баричним полем і тепловими течіями;

- охарактеризувати температурний режим підстильної поверхні;

- визначити режим вологості і опадів;

- проаналізувати повторюваність метеоявищ:

- розкрити небезпечні метеорологічні умови;

- здійснити оцінку клімату щодо привабливості туристичної галузі .

Об'єкт дослідження - клімат Київської області.

Предмет дослідження - кліматичний опис Київської області.



1. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Київська область утворена 27.ІІ.1932 р. Розташована на півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході -- з Черкаською, на південному-заході -- з Вінницькою, на заході -- з Житомирською областями, на півночі -- з Гомельською областю Білорусі. В області 25 районів, 25 міст, в тому числі обласного підпорядкування, 29 селищ міського типу, 1194 населених пунктів.

Поверхня області -- горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (вис. до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною -- найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.

Територія області має своєрідну геологічну будову і складається з двох головних різнорідних і різновікових структурних елементів. Південно - Західна частина приурочена до Українського щита. Докембрійські кристалічні породи перекриті тут відносно малопотужним чохлом осадових порід, а в долинах річок виходять на денну поверхню. Північна і Північно - Східна частини області належать до Дніпровсько - Донецької западини, у межах якої кристалічний фундамент глибоко занурюється під осадові товщі порід палеозою, мезозою і кайнозою.

Поверхня докембрійського фундаменту у південній частині області нерівна. Денудаційні процеси в умовах тривалого континентального розвитку щита обумовили інтенсивне руйнування. Поверхня зденудованого фундаменту ускладнена поширеними тут ерозійними зниженнями, що чергуються з підвищеними ділянками тектонічного походження.

На північно - східному схилі Українського щита на глибинах понад 500 м нижче рівня Дніпра залягає товща різновікових порід осадового комплексу.

Київська обл. розміщена у межах трьох орографічних областей. Правобережна частина має загальний похил на північний схід і схід. На Лівобережжі поверхня похилена на захід і південний захід. Найбільш підвищеною є південно - західна частина області, де висоти в межах Таращанського району досягають 273 м. У північній частині вони становлять 190 м, а на Лівобережжі коливаються в межах 90…140 м.

На Правобережжі, особливо у придніпровській смузі, густо порізаній яружно - балковою сіткою, глибина розчленування поверхні досягає 100…110 м, поступово зменшуючись на північний захід і захід. Поверхня Придніпровської височини в межах Київської області розчленована густою мережею річкових долин і балок.

На Поліській низовині глибина розчленування значно менша. Важливу роль у будові поверхні відіграють широкі долини Дніпра, Прип'яті, Ужу, Тетерева, Здвижу, Ірпеня. на межиріччях і широких терасових поверхнях в долинах річок поширені піщані вали, горби, пасма висотою понад 20…25 м.

Придніпровська низовина - це типова терасова рівнина з досить слабким коливанням абсолютних і відносних відміток. Поверхня Лівобережжя мало розчленована.

Корисних копалин в межах області небагато. Київська область має значні запаси торфу, кварцових пісків, інших будівельних матеріалів. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).

2. КЛІМАТОУТВОРЮЮЧІ ЧИННИКИ

Клімат Київської області займає проміжне місце між кліматом західних і східних областей. Відсутність високих гірських піднять сприяє вільному переміщенню повітря різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони.

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня -6 ⁰С, липня +19,5 ⁰С.Тривалість вегетаційного періоду 198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700. За рік на території області випадає 500-600 мм опадів, головним чином влітку. Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія -- Дніпро (довжина його в межах області -- 246 км), його головні притоки -- Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області -- Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області -- 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Як і для багатьох інших регіонів України, прогнози температур показують загальну тенденцію до потепління протягом наступного століття, з ймовірністю значного підвищення температури в літні місяці, що призведе до більшої посухи по всій області та більшої спеки. Крім того, згідно з прогнозами, у зимовий період буде менше днів зі снігом і морозом; так, деякі дослідження вказують на те, що буде 50 днів з меншою кількістю снігу та 60 днів з меншим морозом. Кількість опадів, які очікуються, збільшиться у зимовий період і зменшиться влітку; збільшиться інтенсивність опадів протягом теплого періоду року. Це може призвести до збільшення кількості випадків раптових повеней. Попри збільшення дощових днів, очікується, що поповнення грунтових вод зменшиться. У сухих районах країни, які вже схильні до пилових бур, така динаміка може призвести до збільшення ерозії грунтів, що в поєднанні з можливістю раптових повеней може призвести до загальної деградації земель.

Київська область відзначається різноманітністю кліматів, що зумовлюється неоднорідністю її поверхні. Проте у кліматах окремих природних районів області є багато спільного, а саме: м'якість, яка виявляється у невеликих різницях температур літа і зими, та висока зволоженість, про яку свідчать значні річні суми опадів.

Київщині, зовсім не властиві сильні морози, посухи, суховії та пилові бурі. Навпаки, для неї характерні часті відлиги взимку, значна хмарність, обложні дощі та викликані ними літньо-осінні паводки.

Уявлення про основні риси клімату області можна скласти, порівнюючи дані Львівської, Київської та Харківської метеостанцій, які розміщені приблизно на одній широті (50° пн. пі.).

Різниця між основними показниками кліматів Львова, Києва і Харкова пояснюється передусім різним віддаленням цих міст від Атлантичного океану, вологі повітряні маси з якого пом'якшують клімати Європи. Саме віддаленістю від Атлантичного океану визначається ступінь, або коефіцієнт, континентальності клімату, який для Львова дорівнює 31,6, для Києва -- 35,6 і для Харкова -- 41,6.

На відміну від континентальності кліматів, яка зростає із заходу на схід, їх зволоженість зменшується в напрямку на схід. Ступінь (коефіцієнт) зволоженості клімату для Львова дорівнює 1,1, для Києва -- 1,0 і для Харкова -- 0,8. Отже, у Львові клімат надмірно зволожений, а у Харкові -- недостатньо зволожений.

3. РАДІАЦІЙНИЙ РЕЖИМ

Клімат, будь-якої території формується під впливом багатьох факторів, головними з яких є сонячна радіація (тепло від Сонця), атмосферна циркуляція, що зумовлює перерозподіл по території тепла та вологи, і характер місцевості (висота, експозиція схилів, грунтово-рослинний покрив).

Сонячне проміння приходить на Землю у двох формах: у вигляді так званих прямої і розсіяної радіацій. Разом вони утворюють так звану сумарну радіацію, інтенсивність якої вимірюється у калоріях на квадратний сантиметр горизонтальної поверхні.

За ясного неба місячні і добові суми сумарної радіації відзначаються широтним розподілом по території. Найбільші градієнти виявляються взимку, коли різниця у січні між північчю і півднем дорівнює більше 60%, а влітку вона істотно менша і у липні становить близько 10%.

У річному ході найбільше зростання сумарної радіації відбувається від зими до весни. У березні вона підвищується порівняно з лютим від 48- 50% на півночі до 43-45% у південному Степу. Восени істотне зменшення прямої радіації від жовтня до листопада призводить до послаблення на 32-45% сумарної сонячної радіації. Добові суми збільшуються від грудня до червня у 10-12 разів на півночі, а на півдні - у 7-8 разів. За ясної погоди добовий і річний хід сумарної радіації простий: протягом доби - з одним максимумом у години, близькі до полудня, і протягом року - з максимумом влітку.

За середніх умов хмарності місячні суми сумарної радіації у річному ході змінюються від мінімальних сум у грудні до максимальних у червні-липні. Зимою контрасти сумарної радіації незначні внаслідок однорідного розподілу хмарності. Мінімальні суми сумарної сонячної радіації спостерігаються у грудні і змінюються від 50 МДж/м² на півночі до 110 МДж/м² на півдні, що становить 5-7% річної суми (рис. 3.1). У складі сумарної радіації у цьому місяці переважає розсіяна радіація, яка на півночі, заході і сході становить 80-85%, а в південному Степу зменшується до 60-70%.

Користуючись картою півкуль, запишемо координати столиці України - Києва. Місто розташоване на північ від екватора, тому його широта північна. Київ лежить між двома позначеними на карті паралелями: 50^О пн. ш. та 60^О пн. ш., але значно ближче до першої. Тому географічна широта міста становить 51^О пн. ш. Столиця України знаходиться на схід від початкового меридіана, між 30^О сх. д. та 40^О сх. д., але ближче до 30^О меридіана. Його довгота - 31^О сх. д.

Таким чином, географічні координати Києва слід записати так: 51^О пн. ш., 31^О сх. д.

Географічна широта (51°), на якій розташована територія Київської області, одержує до 163,3 ккал/см кв. сумарної радіації за рік. Проте справжні величини сумарної радіації на території області значно менші і за рік становлять 92,4 ккал/см кв.

Як бачимо, дійсна сумарна радіація становить лише 60% від можливої, Така різниця між можливою і дійсною сумарною радіацією зумовлена значною хмарністю над територією області протягом року. У Києві налічується лише 50 ясних днів протягом року і майже 150 похмурих, коли небо повністю вкрите хмарами; решта 150 днів року відзначається перемінною хмарністю.

Сумарна радіація є основним джерелом тепла, що одержує Земля від Сонця. Разом з цим є і втрати сонячної радіації через альбедо, тобто відбивання сонячної радіації у Космос від поверхні Землі (від рослинності, води, снігу тощо). Альбедо виражають у процентах від сумарної радіації. Різниця між приходом і витратою сонячної радіації -- це так званий радіаційний баланс (ккал/см кв).

Радіаційний баланс в області в цілому за рік додатний і становить понад 40 ккал/см кв. Тільки чотири місяці (листопад, грудень, січень і лютий) мають від'ємні значення радіаційного балансу.

Теплові ресурси поверхні Київської області виражаються тепловим балансом, до якого, крім радіаційного балансу, належить кількість тепла, що витрачається на випаровування, на турбулентний теплообмін між поверхнею Землі й атмосферою та на теплообмін у грунті.

Усього за рік в області випаровується 560 мм вологи, на що витрачається понад 30 ккал/см кв тепла. На турбулентний теплообмін витрачається лише 9 ккал/см кв. Отже, основна кількість тепла, яку одержує поверхня області, витрачається на випаровування.

Показники теплового балансу свідчать про те, що в межах Київської області формується помірно вологий клімат. Кількість опадів перевищує величину випаровування.



Таблиця 3.1 - Середні річні суми (МДж/м² ) прямої (S), розсіяної (D) та сумарної(Q) радіації та їх відхилення (%) відносно стандарту

Десятиріччя	S	%	D	%	Q	%
Київська область (Бориспіль)
1961-1970	2030	+10	2069	-4	4099	+3
1971-1980	1802	-2	2131	-1	3933	0
1981-1990	1694	-8	2247	+4	3941	-1
1991-2000	1623	-12	1872	-13	3495	-12
2000-2010	1979	+2	1766	-18	3645	-9

4. ТЕПЛОВИЙ РЕЖИМ

Найвищі показники температури повітря на території Київської області зафіксовані для всіх місяців у період 2000-2012 рр. Температура повітря зросла на 2,2°С в середньому у січні, на 2,0°С - у липні, на 1,8°С - у жовтні та 1,5°С - у березні, серпні та листопаді. Зима була холодною на досліджуваній території у період 1891-1935 рр. Найбільше зростання приземної температури повітря відмічалося у місті Київ, де може виникати «острів тепла», який потребує подальшого дослідження. На решті території відбувалися незначні зростання температури повітря.

У весняний період температура повітря у другій половині 20-го століття збільшилася не суттєво по відношенню до періоду 1891-1935 рр. Високі показники середньомісячної температури повітря спостерігалися лише у період 2000-2012 рр., де на метеостанціях Київ, Бориспіль досягли найвищих значень. Улітку значення середньомісячних температур повітря за період 2000-2012 рр. по відношенню до перших двох характеризується зростанням. Зростання значень температури повітря зафіксовано на всій території Київської області восени. Оскільки найбільші відхилення температури повітря зафіксовані у зимовий та літній періоди, ізотерми переважно мають широтне розташування і представлені гребнем тепла, який поширюється з південного сходу на північний захід. Низькі значення температури повітря були зафіксовані на північному сході та сході Київської області. Аналізуючи просторовий розподіл температури повітря у другій половині 20 століття, можна відмітити, що зима була холодною у північно-західній частині Київської області. Переважаючим фактором такого розподілу стала атмосферна циркуляція. У період 2000-2012 рр. в межах міста Києва зима виявилася теплішою по відношенню до околиць (-3,2°С). На північному заході території середньомісячна температура повітря становила -4,4°С. Навесні гребінь тепла поширюється з південного сходу на північний захід (7,0- 7,6°С). На північному сході та сході весна у період 1891-1935 рр. була прохолодною на 1,0 - 1,4°С.

У період 1961-1990 рр. ізотерми переважно мають меридіональне розташування. Максимальні значення температури повітря поширюються з північного заходу на південний схід. Температура повітря впродовж третього періоду (2000-2012 рр.) характеризується зростанням по всій території області. Влітку південно-східна частина території має високі значення температури повітря (20,0 - 20,2°С). Гребінь тепла поширюється на північний захід, де значення температури повітря досягли 19,0 - 18,8°С. Зворотна ситуація спостерігалася у другій половині 20-го століття. У 21-ому столітті виділяється центральна та південно-східна територія Київської області, де температура повітря становить 21,2°С (метеостанції Київ, Бориспіль). На сході зафіксовані найвищі значення температури повітря 21,5°С, на півдні та південному заході області коливання температури незначні (0,2°С). Восени (1891-1935 рр.) температура повітря збільшується у напрямку північний захід - південний схід. Найнижчі значення зафіксовані на північному заході. Температура повітря у місті Київ становила 7,0°С. В цілому зафіксовано її зростання на південний схід та південь досліджуваної території.

Кліматичні дані по м. Києву наведені в табл.. 4.1,4.2.



Таблиця 4.1 - Відхилення від норми середньої місячної температури повітря та місячної кількості опадів у Києві (за даними ЦГО) у 2016 році

Характери-стика		I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня місячна температура повітря (°С)	норма	-5.6	-4.2	0.7	8.7	15.2	18.2	19.3	18.6	13.9	8.1	2.1	-2.3	7.7
	2016	-5,7	2.0	3.9	12.4	15.5	20.6	22.4	21.1	16.1	6.5
	відхилення	-0,1	6.2	3.2	3.7	0.3	2.4	3.1	2.5	2.2	-1.6
Місячна кількість опадів (мм)	норма	48	46	39	49	53	73	88	69	47	35	51	52	650
	2016	59	60	34	68	143	15	46	27	5	101
	відхилення	11	14	-5	19	90	-58	-42	-42	-42	66

Таблиця 4.1 - Відхилення від норми середньої місячної температури повітря та місячної кількості опадів у Києві (за даними ЦГО) у 2015 році

Характери-стика		I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня місячна температура повітря (°С)	норма	-5.6	-4.2	0.7	8.7	15.2	18.2	19.3	18.6	13.9	8.1	2.1	-2.3	7.7
	2015	-0,7	-0,7	5.1	9.7	16.0	20.4	21.9	22.6	17.8	7.3	4.7	1.9	10.5
	відхилення	4,9	3,5	4.4	1.0	0.8	2.2	2.6	4.0	3.9	-0.8	2.6	4.2	2.8
Місячна кількість опадів (мм)	норма	48	46	39	49	53	73	88	69	47	35	51	52	650
	2015	56	35	50	5	79	13	52	3	25	40	69	25	452
	відхилення	8	-11	11	-44	26	-60	-36	-66	-22	5	18	-27	-198

Рис. 4.1 - Розподіл температури повітря за січень, 2011р.



Рис. 4.2 - Розподіл температури повітря за жовтень, 2011р

Рис. 4.3 - Розподіл температури повітря за липень, 2011р



Рис. 4.4 - Розподіл температури повітря за січень, 2011р

5. БАРИЧНЕ ПОЛЕ І ТЕПЛОВІ ТЕЧІЇ

Зима у Північній півкулі характеризується великою різницею температури повітря між Атлантичним океаном і центральними районами Євразії, зниженням атмосферного тиску в районі Ісландії та його підвищенням поблизу Азорських островів і в Сибіру. Це справляє прямий вплив на кліматичну ситуацію в Україні. Через її територію з південного заходу на північний схід проходить смуга високого тиску (приблизно по лінії Балта -- Дніпропетровськ -- Луганськ). На північний захід від цієї смуги мають найбільше поширення порівняно теплі і вологі повітряні маси, які спричинюють хмарність і відлиги, на південний схід, де переважає вплив антициклонів, температура помітно знижується внаслідок переміщення повітря з Сибіру і досить інтенсивної втрати тепла в умовах безхмарності. Зими тут, як правило, без відлиг, з низькою вологістю повітря.

Весна в Україні здебільшого починається раптово. Збільшення кута падіння сонячних променів і тривалості дня призводить до загального потепління. Зниження тиску в Азії активізує вплив на Україну теплих південно-західних і південно-східних повітряних мас. Починається і завершується танення снігу, що призводить до розливу річок , настає період вегетації. Однак приморозки можливі до кінця травня. У південно-східній частині України -- посухи.

Упродовж літа в Україні активізуються впливи західних повітряних мас -- як вологих (переважно на початку літа), так і сухих (з другої половини літа, внаслідок посилення впливу Азорського максимуму). В червні і липні випадають максимальні місячні опади, у серпні їх кількість зменшується. Однак упродовж літа можливі тривалі бездощові періоди, особливо в південно-східній частині України, що зумовлює формування ґрунтових і атмосферних посух. Літо -- період дозрівання зернових.

Осінь характеризується поступовим зниженням температури. Поволі активізується вплив Сибірського антициклону, який витісняє з України більш вологі західні повітряні маси. Настає порівняно тепла осінь («бабине літо»), яка завершується тривалими дрібними дощами та холодними осінніми туманами. З другої половини вересня починаються нічні приморозки, кількість та інтенсивність яких поступово зростає. Наприкінці листопада з'являється сніговий покрив.

У різних пунктах Київської області спостерігаються відмінності в температурі повітря, кількості опадів, хмарності тощо, які зумовлюються циркуляцією атмосфери. Саме завдяки руху повітряних потоків відбувається розподіл у просторі і часі хмарності, опадів, вологості і температури повітря.

Над територією області проходять різноманітні повітряні маси. Панівним є повітря помірних широт, або полярне. В усі пори року спостерігається морське полярне повітря, яке взимку приносить похмуру з туманами погоду, викликає відлиги, а влітку -- нестійку холодну погоду зі зливами, грозами. Континентальне полярне повітря долинає найчастіше влітку та навесні й пов'язане з трансформацією морського полярного повітря.

Особливістю атмосферної циркуляції в області є приплив у зимовий і весняний періоди континентального арктичного повітря, яке приносить холодну, безхмарну погоду, низькі мінімальні температури (іноді до 30°С морозу і більше). У літньо-осінній період може проникати морське арктичне повітря, яке спричиняється до холодної, вологої погоди. Крім того, на територію Київської області навесні та влітку проникає тропічне повітря. Континентальні тропічні повітряні маси і зумовлюють влітку найвищі температури. Морське тропічне повітря викликає теплу, хмарну погоду з туманами і мжичкою. Погода в області значно залежить від циклонів, які на території області переміщуються протягом цілого року. Проте найчастіше циклони повторюються взимку і навесні.

З атмосферною циркуляцією тісно пов'язаний вітровий режим області. У Київській області панують вітри західних румбів: у зимовий період -- західні та південно-західні, влітку -- західні та північно-західні.

Середня річна швидкість вітру в області становить лише 4 м/сек.

На території області найчастіше повторюються слабкі та помірні вітри, швидкість яких становить 0-5 м/сек (70-90% за рік). Вітер зі швидкістю 0-1 м/сек найчастіше повторюється влітку, зі швидкістю 2-3 м/сек однаково протягом року, а зі швидкістю 4-5 м/сек -- взимку. У холодну пору бувають вітри зі швидкістю 6-10 м/сек. Швидкості більші, ніж 10 м/сек, спостерігаються в області рідко.

Таблиця 5.1 - Метеорологічні дані (Київ) Листопад 2016р.

Дата	Т ОC повітря	Воло-гість повітря %	Напрям вітру	Серед. швидк. вітру м/с	Максим. швидк. вітру м/с	Атмос- ферний тиск гПа	Атмос-ферний тиск мм рт.ст.	Опади мм
24.11.	-1.0	89	зх-півд-зх	3	6	1006.3	755	-
23.11.	-1.6	84	півд-зх	3	7	1013.6	760	0.0
22.11.	-1.6	88	пд	5	9	1014.3	761	-
21.11.	-0,5	87	півд	3	9	10014,0	761	-
20.11.	1.0	90	півд-півд-зх	5	12	1009.4	757	-
19.11.	5.6	92	півд-півд-зх	4	8	1007.4	756	0.0
18.11.	1.8	91	півд	3	7	1002.8	752	-
17.11.	-3.3	97	півд-півд-зх	4	7	1003.0	752	-
16.11.	-3.9	96	півд	1	2	1006.1	755	-
15.11.	-5.5	90	пн-зх	3	4	1010.6	758	0.2
14.11.	-2.3	91	пн-пн-сх	6	14	1000.7	751	21.8
13.11.	-0.4	78	сх	4	11	996.3	747	0.9
12.11.	0.3	89	штиль	0	3	1004.1	753	0.0
11.11.	0.3	78	пн-зх	4	8	993.8	745	0.0
10.11.	3.6	85	півн	3	8	984.8	739	3.5
09.11.	3.6	86	сх-пн-сх	3	7	991.9	744	-
08.11.	3.6	88	пд-зх	2	4	992.0	744	0.4
07.11.	8.3	96	пд	2	6	979.4	735	0.7
06.11.	5.3	84	пд-пд-з	6	12	989.3	742	-
05.11.	-0.8	85	штиль	0	4	1002.3	752	-
04.11	2.0	69	пн-зх	4	10	997.3	748	-
03.11.	3.0	88	зх	5	10	987.2	741	11.5
02.11	-0.6	93	пд-пд-з	4	9	993.6	745	0.3
01.11	-0.5	84	півн-сх	3	6	1000.4	750	1.0

6. ТЕМПЕРАТУРНИЙ РЕЖИМ ПІДСТИЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ

Навесні з розвитком циркуляційних факторів та зростанням ролі підстильної поверхні температура повітря майже рівномірно збільшується з північного заходу на південний схід. За останні роки зафіксовані аномально високі температури влітку, котрі компенсуються аномально низькими температурами в зимовий період. Зростання амплітуди температури повітря, яке характерне для досліджуваної території, можна вважати однією із ознак континентальності.

Київська область має велике різноманіття унікальної флори і фауни на всій території. За даними деяких досліджень, біорізноманіття вже тепер зазнає впливу від зміни клімату. За вищих температур і зміни характеру опадів, ліси можуть відчувати нестачу води, що може призвести до сухості грунтів, їхньої деградації та лісових пожеж. Зміна складу лісу також змінить різноманітність фауни. Зниження стоку води у верхів`ї та підвищення її температури можуть змінити екологічної умови на цій території. Кліматичні зміни також можуть призвести до зміни видового складу на всій території області і, зокрема, збільшення кількості шкідників.

На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік -- дерново-глеєві, лучні й болотні грунти. У центральній частині на лесах -- опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові грунти; у південних районах -- глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові грунти.

Особливе місце серед природних ресурсів належить нічим не замінному ресурсові - воді. Вона є основою життя на Землі. Підводним та водогосподарським обєктам відведено 8% території області. Київщина має густу річкову мережу - 177 річок, довжина яких більше 10 км. На території Київщини протікає 3 великі річки - Дніпро, Припять, Десна із загальною довжиною в межах області 377 км і 8 середніх річок - Уж, Тетерів, Рось, Ірпінь, Трубіж, Супій, Гірський Тікич, Гнилий Тікич загальною довжиною 833 км, а також 1511 малих річок загальною довжиною 7535 км. Найважливіша водна артерія - Дніпро протяжністю в межах області 246 км. Основні притоки Дніпра: Прип`ять з Ужем, Тетерів зі Здвижем, Ірпінь з Унавою, Стугна, Красна, Рось з Роставицею, Горохуваткою, Протокою, Камянкою (праві), Десна, Трубіж, Супій, Перевіз (ліві). Річка Гнилий Тікич належить до басейну Південного Бугу. Всі вони є річками рівнинного типу, які живляться сніговими, дощовими і підземними водами. У водному режимі чітко визначена весняна повінь та значні дощові паводки влітку. Найгустіша річкова сітка в басейні Росі (0,3-0,5 км/км2). Природний режим річок значною мірою змінений, що пов`язано з їх зарегульованістю, наявністю великої кількості ставків та водосховищ. В області є близько 750 невеликих озер, які є старицями річок і, як наслідок, мають дугоподібну форму. Питне водопостачання в області базується на поверхневи водах. В області створено 58 водосховищ (без врахування дніпровських) з повним і корисним обємом відповідно 185,7 і 161,7 млн.м3 води. Найбільшими є Київське та Канівське водосховища, більша частина площі яких розташована в межах території Київщини. В Київській області побудовано також 2389 ставків з обємом 259,1 млн.м3. Довжина берегової лінії річок і водойм в межах області складає 17,8 тис.км.

Територія Київської області розташована в межах двох гідрогеологічних басейнів південно-західного крила Дніпровського артезіанського басейну і Українського басейну тріщинуватих вод. Річкова мережа області переважно належить до басейну Дніпра і тільки незначна частина річок на півдні області до басейну Південного Бугу. Водний фонд Київської області представлений 1523 річками загальною довжиною 8,7 тис.км. За класифікацією по площі водозбору (ст.79 Водного кодексу України) річки розподіляються на: - великі з водозбірною площею понад 50 тис.кв.км, яких налічується три - Дніпро, Прип`ять, Десна; - середні з водозбірною площею від 50 до 2 тис.кв.км, яких налічується дев`ять - Уж, Ірша, Тетерів, Ірпінь, Рось, Гнилий Тікич, Трубіж, Супій, Гнила Оржиця; - малі - з водозбірною площею до 2 тис.кв.км.- 1511 річок. На малих та середніх річках Київської області, за даними відомчої інвентаризації, проведеної міжрайонними управліннями водного господарства Київводресурсів, знаходиться понад 2533 ставів і 63 водосховища в яких зарегульований об`єм води 412, 6 млн.м3. До цього переліку входить 2 водосховища розташованих у верхів`ї р.Ірпінь в Житомирській області, Корніно та Лісне, які утримуються на балансі Ірпінського міжрайонного управління водного господарства Київводресурсів. Крім того, в межах області знаходяться водосховища Дніпровського каскаду: Київське та Канівське, які відносяться до компетенції Дніпровського бесейнового управління водних ресурсів.

7. РЕЖИМ ВОЛОГОСТІ І ОПАДІВ

Київська область характеризується досить значними сумами опадів за рік. Середньорічні суми опадів коливаються у межах області від 500 до 650 мм. Найбільша кількість припадає на червень-липень і становить 90-140 мм за місяць, найменша -- на січень-лютий (24-40 мм за місяць).

Кількість опадів за літній період перевищує кількість опадів за зимовий період у 2-3 рази. За три літні місяці (червень, липень, серпень) випадає близько 40%, а за три зимові місяці -- тільки 16% річної норми.

Річні суми опадів розподіляються по території нерівномірно, що зумовлено орографією області. І річні, і місячні суми опадів характеризуються великою мінливістю. В окремі роки опади бувають досить значними.. Були роки, коли місячна сума опадів становила 1-5 мм (березень 1901, 1903, 1960 pp. і жовтень 1962 р. у Києві). Кількість днів з опадами дуже коливається за місяцями. Взимку їх більше, ніж влітку, але оскільки вони мають невелику інтенсивність, то кількість опадів збільшується від зими до літа за рахунок інтенсивності літніх опадів. Влітку на території області бувають зливи, особливо рясні дощі, інтенсивність яких досягає 0,10-0,30 мм/хв. Найбільше число дуже сильних дощів припадає на літні місяці (червень, липень, серпень), а найменше -- на зиму. Максимальна тривалість безперервних опадів у Києві найбільша в червні (71 год). За добу в області в літні місяці випадає 70-80 мм опадів. Рідко бувають періоди без дощу. У зимовий період всюди на території нашої області утворюється більш-менш стійкий сніговий покрив, який добре оберігає грунт від переохолодження і відіграє важливу роль у режимі зволоження області. Сніговий покрив у рівнинних районах області є нестійким. Перший сніговий покрив на території області може утворитися у другій декаді жовтня, але найчастіше він встановлюється у кінці листопада -- на початку грудня і тане в першій або в другій декадах березня. Інколи сніг лежить до кінця березня, що спостерігалося зимою 1962/63, 1963/64 pp. Стійкий сніговий покрив дуже рідко встановлюється відразу. Звичайно йому передує утворення декількох тимчасових покривів.



8. ПОВТОРЮВАНІСТЬ МЕТЕОЯВИЩ

В Україні снігопад стає стихійним явищем погоди, коли за 12 год і менше випадає більше 20 мм опадів. Снігові замети, що утворюються внаслідок таких снігопадів, приводять до серйозних порушень у роботі всіх галузей і завдають значних збитків. Вони суттєво впливають на роботу усіх видів транспорту, житлово-комунальне господарство, енергетику, зв'язок та ін.. Сильні снігопади можуть зумовити сходження снігових лавин. Вони мають велику руйнівну силу і спричиняють значні збитки промисловим і гідротехнічним комплексам, дорогам, лініям електропередач та зв'язку, будівлям, можуть призвести до людських жертв. Сильні снігопади також сприяють збільшенню снігового покриву, який може за півдоби зрости на 20-30 см., а в гірських районах навіть на 40 см і більше [12]. Найбільш небезпечними є сильні снігопади, які спостерігаються при від'ємній температурі повітря та великих швидкостях вітру В Україні переважають (85%) сильні снігопади під час яких за 12 год і менше в середньому по області випадає від 20 до 30 мм опадів. Снігопади такої інтенсивності спостерігаються на переважній більшості території країни. Виняток становлять гірські райони Карпат та Криму, Запорізька, Дніпропетровська, Київська та Сумська області, де випадають опади більшої інтенсивності. Максимальна кількість опадів на рівнинній території може сягати 40 мм, а у горах - 100мм і більше. Абсолютний максимум за період 1971-2010рр. зафіксований 14- 15.02 1997р. на Ай-Петрі і становить 132мм. Сильні снігопади в Україні виникають переважно у період із жовтня по квітень, хоча можливі також і у вересні та травні(1966,1989,1991,1992). Повторюваність сильних снігопадів має чітко виражений річний хід. Спостерігаються вони переважно взимку (62%), досягаючи максимуму у січні місяці. Весною буває близько 22% сильних снігопадів, а восени дещо менше - 14%. Виникають сильні снігопади переважно у нічні та ранкові години Середня тривалість сильних снігопадів в Україні коливається від 9 до 12 год і становить у середньому 11±2год. На заході України снігопади мають найбільшу тривалість, а у південних областях - найменшу, при цьому мінімальна тривалість сильних снігопадів може сягати 1-2 год. Для тривалості сильних снігопадів характерний річний хід: найбільш тривалі снігопади спостерігаються восени та весною, а найменш тривалі - взимку, особливо у січні В Україні сильні снігопади спостерігається кожен рік. Така повторюваність характерна для південних і західних регіонів країни. На півночі вони бувають вдвічі рідше - кожен другий рік, а на сході країни явище такої інтенсивності повторюється кожні чотири-п'ять років.

Радіоактивне забруднення навколишнього середовища у Києві, мкР/год

Багринова гора . . . . . . . . . . . 14 мкР/год.

Жуляни . . . . . . . . . . . . . . . . . .12 мкР/год.

Гідропарк . . . . . . . . . . . . . . . .9 мкР/год.

Радіоекологічні дані з метеостанції Чорнобиль ПЕД, мкР/год 28.11.2016. Час заміру 21.00.

- у повітрі - 21 мкР/год

- на грунті - 30 мкР/год.

Інформація щодо рівня та температури р.Дніпро (Канівське вдсх.) на 8 годину ранку 28.11.2016.

температура води - 1,6 градусів С;

рівень води - 450 cм.

Метеорологічні дані (Київ) на 9 годину ранку 29.11.2016

- температура повітря - -4.7

- вологість - 76 %;

- вітер - зх 4 - 8 м/с.

Атмосферний тиск - 995.0 гПа / 746 мм рт.ст.

Опади (з 9-ї години минулої доби) - 0.4 мм.



Таблиця 8.1 - Метеорологічні дані по Київській області

Метеостанція	дата	температура повітря	вологість %	вітер м/с	атм.тиск мм.рт.ст.	погода
Баришівка	29.11 09:00	-5.5	65	1-6	755	сніг зливовий
Біла Церква	29.11 09:00	-4,5	78	4-9	746	мінлива хмарність
Бориспіль
Чорнобиль	29.11 21:00	-5,5	87	1-4	749	сніг зливовий
Фастів	29.11 09:00	-5.1	76	3-7	743	ясно
Миронівка	29.11 09:00	-3.6	78	3-9	749	мінлива хмарність
Тетерів	28.11 21:00	-0.3	72	4-8	747	сніг зливовий
Вишгород	29.11 09:00	-4.3	65	4-6	752	значна хмарність
Яготин	29.11 09:00	-5.6	77	2-8	750	мінлива хмарність

9. НЕБЕЗПЕЧНІ МЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ

Київська, Кіровоградська, Чернігівська та Черкаська області визначаються збільшенням амплітуди коливань температури та збільшенням інтенсивності екстремальних явищ погоди. Серед небезпечних природних явищ спостерігається підвищення частоти зливових опадів, що призводить до збільшення частоти паводків. Внаслідок суттєвого падіння коефіцієнту зволоженості влітку тривалість пожежонебезпечної ситуації 5-го класу зросла на 5 днів на рік. У галузях сільського та лісового господарства відзначається збільшення тривалості вегетаційного періоду та вимирання хвойних і дубових порід дерев. Житлово-комунальний комплекс характеризується виникненням проблем із водозабезпеченням та зменшенням тривалості опалювального періоду на 1-2 тижні.

Перевищення екстремумів добової температури повітря у м. Києві. За даними спостережень метеорологічної станції Центральної геофізичної обсерваторії 17 жовтня 2012р., у м. Києві спостерігалась найтепліша ніч з 1881 року. Мінімальна температура повітря піднялася до 14,7°С, що на 2,2°С перевищила своє попереднє найвище значення 12,5 °С, яке було зафіксовано у 1993 році. Всього з початку року зафіксовано 35 температурних рекордів. Будучи з підвищеною температурою режиму першої половини жовтня і прогнозу на найближчі дні, жовтень стане черговим місяцем, в якому температура перевищить кліматичну норму.

За даними спостережень метеорологічної станції Центральної геофізичної обсерваторії 3 липня 2012р., у м. Києві спостерігалась найтепліша ніч з 1881 року. Мінімальна температура на 1,4 °С перевищила своє попереднє найвище значення 20,2 °С, яке було зафіксовано у 1938 році.

Зважаючи на прогноз Укргідрометцентру, існує ймовірність перевищення сьогодні і середньодобової температури повітря, рекорд якої тримався з 1938 року і становить 27,3 °С.

За даними спостережень метеорологічної станції Центральної геофізичної обсерваторії 5 листопада 2010 року у м.Києві було перевищено найбільш високе значення мінімальної температури повітря (за період 1881-2010рр) для цього дня. У столиці спостерігалась сама тепла ніч за останні 80 років, мінімальна температура повітря у нічні часи становила 13,0°С , що на 0,7 °С вище попереднього екстремуму, який був зафіксований у 1930 році.

За даними спостережень метеорологічної станції Центральної геофізичної обсерваторії 7 листопада 2010 року у м.Києві було перевищено найбільш високе значення максимальної температури повітря (за період 1881-2010рр) для цього дня. Попередній рекорд 1996 року був перевищений на 0,2°С - новий становить 15,8 °С.

Слід сказати, що попередні два дні -5 та 6 листопада побили рекорди 80-річної давнини - у ці дні максимальна температура повітря у місті була на градус вища за значення 1930 року та становила відповідно 17,4 та 16,3 °С.

По всій Україні панувало листопадове "бабине літо" у 2010р. Майже кожного дня температура повітря перевищує власні рекорди, які "тримались" більше 80 років. За даними спостережень метеорологічної станції Центральної геофізичної обсерваторії 9 листопада 2010 року у м.Києві було перевищено три добових рекорди, які були зафіксовані у далекому 1927 році:

- мінімальна температура 8 листопада не знижувалась нижче 12,0 °С (попереднє значення складало 11,2 °С);

- середня добова температура на 1,6 °С перевищила рекорд 1927 року та становила вчора 14,7 °С( за нормою це температура середини вересня);

- найбільш високе значення максимальної температури повітря (за період 1881-2010рр) для цього дня було зафіксоване у 1927 році . Попередній рекорд вчора був перевищений на 1,3°С - новий становить 17,8 °С.

Перша декада листопада виявилась на 0,5 °С теплішою за норму першої декади жовтня. Температура повітря за першу декаду листопада у Києві склала 10,7 °С, що на 6,9 °С вище за норму для цієї декади. Починаючи з 5 листопада температура повітря у столиці щоденно перевищує власні рекорди, які тримались більше 80 років. За даними спостережень метеорологічної станції Центральної геофізичної обсерваторії 10 листопада 2010 року у м.Києві (так само, як і у попередні дні) було перевищено три добових рекорди, які були зафіксовані у далекому 1927 році:

- мінімальна температура не знижувалась нижче 13,6 °С (попереднє значення складало 8,8 °С);

- середня добова температура на 1,3 °С перевищила рекорд 1927 року та становила вчора 15,8 °С (за нормою це температура середини вересня);

попередній рекорд максимальної температури повітря, зафіксований у 1927 році становив 18,7°С. Вчора він був перевищений на 0,9°С -температура у місті сягнула позначки 19,6 °С.

Починаючи з 5 листопада температура повітря у столиці щоденно перевищує власні рекорди, які тримались більше 80 років. Перший день другої декади листопада підхопив естафету температурних рекордів першої декади. За даними спостережень метеорологічної станції Центральної геофізичної обсерваторії 11 листопада 2010 року у м. Києві (так само, як і у попередні дні) було перевищено три добових рекорди:

- мінімальна температура вчора не знижувалась нижче 8,9 °С (попередній рекорд 8,5°С був зафіксований у 1936 році);

- середня добова температура на 1,2 °С перевищила рекорд 1944 року та становила вчора 13,7 °С (це значення на 11 градусів перевищує норму температури для цього дня);

- попередній рекорд максимальної температури повітря, зафіксований у 1927 році становив 16,5°С. Вчора він був перевищений на 2,0°С - температура у місті сягнула позначки 18,5 °С.

10. ОЦІНКА КЛІМАТУ ЩОДО ПРИВАБЛИВОСТІ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Київська область розташована на межі двох природно-кліматичних зон полісся та лісостепу. Київська область має достатній природо-ресурсний потенціал для розвитку. Крім того, відрізняється високою водозабезпеченістю, наявності земель для розвитку рекреаційного комплексу, організації відпочинку громадян, а головне - санаторно-курортного господарства.

Київська область розташована в центральній частині України, рівномірно на правому та лівому берегах Дніпра. Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою та неспекотним літом. Дана область має цінні курортологічні ресурси, що зумовило розвиток двох курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця (13,3 тис.місць) та Конча-Заспа (14,7 тис. місць), де мережа санаторно-курортних закладів представлена 46 об'єктами. Загальна місткість закладів курортного лікування складає близько 10,2 тис.місць, площа - 382 га. Кількість дитячих оздоровчих закладів, що розташовані у області становить 237, де можуть відпочивати понад 40 тис.дітей. Крім того, в області знаходяться такі кліматичні курорти як Ірпінь та Ворзель, що являється частиною великого лісного масиву західної частини Київської області.

Мережа закладів відпочинку (з урахуванням тих, що функціонують періодично) включає 40 будинків та пансіонатів, 30 оздоровчих таборів, 30 водно-спортивних і веслувальних баз, 13 спортивно-риболовських баз. Загальна місткість закладів відпочинку (без спортивних баз) становить 16 тис.місць (територія 798,3).

Клімат характеризується м'якістю, помірною вологою, відсутністю різких коливань температури, безвітренністю та великою кількістю сонячних днів. Кліматичні умови курорту діють цілюще при хронічних захворюваннях серцево-судинної системи, органів дихання, функціональних порушень нервової системи, порушення обміну речовин та при інших захворюваннях.

Географічне положення Київської області, яка по праву є туристичними воротами нашої держави, її кліматичні умови, особливості історичного розвитку, віковічні надбання цілого ряду всесвітньо відомих культур, насиченість рідкісними та цінними природними рекреаційними ресурсами на сьогодні генерують значний туристичний інтерес і попит не лише на національному, а й на світовому туристичних ринках.

Самобутність природних ландшафтів, унікальність куточків природи, чудодійні та цінні джерела мінеральних, родонових, хлоридно-натрієвих, лікувально-столових і столових вод, дивовижні водойми, цілющі властивості екологічно чистих природних зон, велика концентрація різнопрофільних лікувально-оздоровчих та санаторно-курортних закладів Броварського, Києво-Святошинського, Миронівського, Обухівського, Переяслав-Хмельницького районів та Боярки, Ворзеля, Ірпіня і Миронівки широко відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Київська область розташована в центральній північній частині України, вздовж середньої течії Дніпра. Головна водна артерія - Дніпро. Вище Києва утворено велике Київське водосховище.

Природно-рекреаційний потенціал Київської області складають такі кліматичні курорти області - Боярка, Ворзель, Ірпінь, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Святошин; бальнеологічні курорти - Біла Церква, Миронівка. Великі масиви хвойних лісів, мішані ліси, озера та просторі придніпровські луки мають всі можливості для ефективного оздоровлення. Перлина Київщини - знаменитий дендропарк „Олександрія" (м. Біла Церква), якому виповнилося 200 років. Кліматичні умови, поєднання різних рослинних угрупувань, численні водні об'єкти, джерела мінеральних вод, культурно-історичні пам'ятки визначають роль Київської області як важливого рекреаційного peгioнy. На тepитоpії області 18 санаторіїв i пaнcioнатів з лікуванням, 7 будинків i пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори відпочинку.

На сьогодні Київська область це туристично розвинутий регіон з стрімко зростаючим позитивним іміджем не лише на теренах нашої держави, а й за кордоном. В області функціонують 2 туристично-інформаційні центри, 2 туристично-інформаційні термінали, 5 туристично-інформаційних пунктів. Туристичні послуги надають 233 туристичні організації. Позитивний імідж Київської області як туристично привабливого регіону характеризується тенденціями стрімкого зростання, якісно розвивається сектор туристичного бізнесу, а галузь туризму і курортів набуває дедалі вагомого значення в соціально-економічному та культурному житті столичного регіону. Розроблено систему турів вихідного дня (12 маршрутів) в рамках обласного комплексного багатоденного туристичного маршруту "Золоте сузір'я Київщини", систему науково-пізнавальних маршрутів "По древніх кордонах Русі", окремі маршрути: "Подорож у Київську Русь", "Визначні місця Київського Поросся", "Голодомор 1932-1933 років на Київщині", "Місцями партизанської слави", "Місцями бойової слави Київщини", "Дорогами Вітчизняної війни", а також понад 200 туристично-екскурсійних маршрутів місцевого значення. На основних трасах Київської області встановлені туристичні інформаційні покажчики європейського рівня до об'єктів, які входять в комплексний туристичний маршрут "Золоте сузір'я Київщини". Це перший етап встановлення туристичних покажчиків, що дає можливість поліпшити умови відвідання гостями туристичних об`єктів області, у т.ч. територій ПЗФ загальнодержавного значення.

На території Центру культури та історії "Парк Київська Русь" (с.Копачів Обухівського району) було проведено три фестивалі міжнародного значення - 43 "Київська Русь XIII ст.", "Билини Стародавнього Києва IX - XI ст.", "Гості древнього Києва XV ст.". В області був успішно проведений I Туристичний фестиваль "Київщина туристична", у рамках якого були проведені міжрегіональна туристична виставка "Індустрія туризму", де було представлено туристичний потенціал регіонів України та виставка-ярмарок "Київщина туристична". Обласна система музейних закладів включає: Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", що налічує 23 музеї; 2 державних музеї - заповідники: "Битва за Київ в 1943 році" та "Вишгородський історико-культурний"; 15 державних музеїв з 17 філіями; 241 музейний заклад місцевого та відомчого підпорядкування, серед яких: обласний археологічний музей (с.Трипілля, трипільська культура), Яготинський історичний, що включає музей-садибу народної художниці К.Білокур, археологічний музей "Добранічівська стоянка", Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб наших всесвітньо відомих земляків - І.Козловського, М.Островського, К.Стеценка, І.Задорожнього, Т.Шевченка, К.Паустовського, М.Вовчка, О.Корнійчука, А.Малишка та багатьох інших видатних особистостей. З нагоди 69-ї річниці звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників Міжнародною асоціацією дослідників фортифікації "ЦИТАДЕЛЬ" та Чабанівською селищною радою відкрито музей ...