Формування бази даних регіональної екомережі (на прикладі Заставнівського району Чернівецької області)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Формування бази даних регіональної екомережі (на прикладі Заставнівського району Чернівецької області)

Березка І.

Проведено аналіз чинників та потенційної ресурсної бази формування регіональної екологічної мережі. В результаті дослідження встановленого наявна кількість об'єктів природоохоронного призначення в межах Заставнівського району дозволяє сформувати регіональні природні ядра, а за рахунок земель лісогосподарського призначення і водного фонду, які мають лінійну конфігурацію, можливе об'єднання їх в регіональну екологічну мережу.

Ключові слова: регіональна екологічна мережа, регіональні природні ядра, екокоридори, землі природно-заповідного призначення.

ресурсний екологічний мережа природоохоронний

Постановка завдання. Збереження об'єктів та територій природно-заповідного фонду стає одним з пріоритетних напрямків у розбудові державної системи управління якістю навколишнього природного середовища в Україні. Одним з найважливіших кроків розвитку цього процесу є моделювання екомережі, що дозволить забезпечити функціональну взаємодію об'єктів природно-заповідного фонду і відновити екологічну рівновагу. Особливо на часі розгляд цих проблем для територій з історично сформованим інтенсивним сільськогосподарським типом землекористування.

Аналіз попередніх досліджень. Еколого- географічним аспектам формування і розвитку екомереж та методам оцінювання їхніх складових присвячено ряд праць В. Т Гриневецького, К. Н. Дьяконова, В. М. Пащенка, геоінформаційному моделюванню В. М. Самойленка, Н. П. Корогоди. Питаннями вивчення ландшафтного й біотичного різноманіття та його збереженню займалися М. Д. Грод- зинський, П. Г. Шищенко, І.С. Круглов. Комплексна оцінка антропогенної перетвореності ландшафтів екомереж відображена у публікаціях Л. П. Царика, К. Й. Кілінської.

Виклад основного матеріалу. Сучасне сільськогосподарське виробництво сприяє руйнуванню і виснаженню ґрунтів, забрудненню водойм, порушенню стійкості ландшафтів, біологічному забрудненню земель. Одним із заходів вирішення цих проблем в Україні, як члена ради Європи, є впровадження стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Пріоритетним напрямом галузі охорони земель є збереження та розвиток екомережі, як просторового базису охорони навколишнього природного середовища та збереження природного видового [1,2].

Загальна проблема моделювання та функціонування екомережі у цілому, як комплексного природоохоронного просторового об'єкта високого рівня, потребує геоінформаційного моделювання елементів екомережі, особливо регіонального рівня. Тому актуальною є проблема розробки бази даних на основі якої будується модель екологічної мережі.

Процес розробки моделей, за дослідженням Самойленка В. М., можна розділити на кілька основних етапів. На першому етапі дослідження об'єкта або процесу звичайно будується описова модель, на другому етапі створюється формалізована модель, описова інформаційна модель записується за допомогою формул і рівнянь, на третьому етапі необхідно формалізовану інформаційну модель перетворити в комп'ютерну модель, четвертий етап дослідження моделі полягає в проведенні комп'ютерного експерименту, п'ятий етап полягає в аналізі отриманих результатів і коректуванню досліджуваної моделі. У випадку відмінності результатів, отриманих при дослідженні інформаційної моделі, з вимірюваними параметрами реальних об'єктів можна зробити висновок, що на попередніх етапах побудови моделі були допущені помилки або неточності. У таких випадках необхідно провести коректування моделі, причому уточнення моделі може проводитися багаторазово, поки аналіз результатів не покаже їх відповідність досліджуваному об'єкту [5].

За чинною нормативно-правовою базою України виділяють такі елементи екомережі: природні осередки - природоохоронні території, які забезпечують збереження біологічного різноманіття; буферні зони - бар'єрні території, що встановлюються навколо природних осередків для їх захисту від можливого негативного зовнішнього впливу; екологічні коридори - території лінійної конфігурації, які з'єднують між собою природні осередки.

Елементами регіональної екомережі відповідно є регіональні природні ядра, екокоридори, зони потенційної ренатуралізації та буферні зони, а складовими структурними елементами регіональної екологічної мережі є:

території та об'єкти природно-заповідного фонду як основні елементи екологічної мережі, що формують ядра екологічної мережі;

водні об'єкти (озера, водосховища, річки), водно-болотні вгіддя, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони, що утворюють відповідні басейнові системи;

ліси першої, другої та третьої категорій;

лікувально-оздоровчі території з їхніми природними ресурсами;

рекреаційні території для організації масового відпочинку населення і туризму;

інші природні території (ділянки степової рослинності, луки, пасовища, кам'яні розсипи тощо);

земельні ділянки, на яких ростуть природні рослинні угруповання, включені до Зеленої книги України;

земельні ділянки, які є місцями перебування чи існування видів тварин і рослин, уключених до Червоної книги України, регіонально рідкісних видів флори й фауни;

частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо [7,8].

Початковим етапом моделювання екомережі є формування уніфікованої бази даних регіональної (локальної) екомережі. Її ресурсною основою мають стати землі природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення лісогосподарського призначення, водного фонду, оздоровчого та рекреаційного призначення.

В межах об'єкту дослідження станом на 1.01.2015 року їх налічується див. табл.

На сьогодні в районі загальна площа земель природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення становить 6520,57 га або 10, 5 % всієї площі району, проте вони розташовані переважно на територіях Васловівської (1275, 0 га), Горо- шівецької (1210, 6 га) та Добринівської (1969,0 га) сільських рад.

Район багатий на ландшафтні урочища зі скелястими відслоненнями, спелеокарстовими утвореннями, болотами, водоспадами, печерами, ставками, карстовими проваллями. Особливо перспективною в плані формування екомережі є Придністер'я району, яке має протяжність 60 кілометрів, охоплює 15 сіл і багате на природні пам'ятки [6].

Землі лісового фонду займають 9701,17 га або 15,6% від загальної площі району. Вони поділені на землі зайняті лісовою - 9530,64 га та чагарниковою рослинністю - 170,53 га. Землі цієї категорії поширені на території Заставнівського району нерівномірно, зокрема в південній частині виділяється територія зі значною залісненістю, що включає території Добринівської, де частка земель лісогосподарського призначення в структурі земельного фонду сягає 58 %, Горошовецької

54 %, Васловівської - 44 %, Горішньоширівецької

40 %, та Малокучурівської - 34 % сільських рад. Це обумовлено тим, що вони частково або цілком розташовані в межах Хотинської височини.

Землі водного фонду займають незначну площу 1540,2 га (2,5%). Розподіл земель цієї категорії дисперсний в межах всього району, що пов'язано з наявністю фізико-географічних умов для будівництва ставків та ведення рибного господарства. Також слід зазначити, що природною межею території району є річка Дністер, яка за площею басейну та довжиною належить до великих річок, а отже водоохоронна смуга цієї річки становить 100 метрів.

На території району площа земель рекреаційного та оздоровчого призначення становить 61,733 га, що становить лише 0,01 % від площі району. Така мала частка обумовлена тим, що значна кількість земель, які можна віднести до цих категорій не зазначена внаслідок низки питань, які стосуються їхньої ідентифікації (недосконала нормативно-правова база, незначні їх розміри тощо) [4].

Частка природно-заповідного фонду в загальній площі території району, різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угруповань, територіальна структура природоохоронних територій не відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність ґрунтів (в Застав- нівському районі коефіцієнт розораності території сягає більше 60 % і є одним з найбільших на теренах області) значно погіршує умови забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами, що ускладнює, а інколи й унеможливлює просторові процеси біологічного обміну.

Так, на території Заставнівського району функціонує 39 територій та об 'єктів природно- заповідного фонду, загальною площею 6520,57 га, з них 6 об'єктів загальнодержавного значення та 33 об'єкти місцевого значення. Природно-заповідний фонд Заставнівського району налічує 7 категорій територій та об'єктів.

На території району розташовані 4 заказники загальнодержавного значення, з них 3 ландшафтних і один карстово-спелеологічний заказник.

Ландшафтні заказники розташовані в центральній частині району, зокрема “Кадубівська стінка” розміщена між селами Кадубівці і Веренчанка. Особливістю цієї території є те, що декілька потоків формують один, який, протікаючи долиною, зникає через карстову лійку під землю, залишаючи долину сухою. Далі потік виходить на поверхню в реліктову долину з класичними спелеокарстовими формами у гіпсах на скельних виходах лівого борту якої проростає не характерна для цієї території степова рослинність.

Таблиця

Ресурсна основа екомережі Заставнівського району за категоріями земель

Між селами Заставнівського Веренчанка і Кіцманського Кліводин районів, на плоскій заплаві р. Совиця Веренчанська в умовах активного карсту утворилися унікальні водно-болотні угіддя, які формують ландшафтний заказник «Совицькі болота» площею 102 га .

На правому борті каньйоноподібної долини Товтрівського потоку розташований ландшафтний заказник «Товтрівська стінка» з різноманітними печерними утвореннями та рідкісною, для цієї території, рослинністю кам'янистих степів.

Карстово-спелеологічний заказник «Чор- нопотіцький» знаходиться між селами Юрківці і Погорилівка, його протяжність берегами річки Чорний Потік становить 4 км. Тут на правому стрімкому схилі долини представлено декілька стадій розвитку карстового процесу та значна кількість печер з сумарною довжиною понад 1,1 км.

2. В районі є 6 заказників місцевого значення:

ланшафтний заказник «Баламутівська стінка» розташований на території села Бала- мутівка. Це природний комплекс правого стрімкого борту Дністровського каньону з широким розвитком карстових утворень, численними джерелами, водоспадами;

іхтіологічні заказники «Василівська вирва» займає ділянку русла річки Дністер, біля села Василів, з глибокою вирвою - місцем зимування цінних видів риби; «Репуженські острови», який розташований в акваторії правих проток річки Дністер поблизу села Репуженці, біля островів - місце нересту рідкісних та промислових видів риб; «Митківський» акваторія річки Дністер від

с. Митків до с.Самушин, природний ареал рідкісного виду риб - стерляді.

орнітологічний заказник «Дністровський» поблизу села Бабин де гніздиться колонія сірих чапель.

карстово-спелеологічніий заказник «Юрків- ський карст» розташований в східній частині села Юрківці, тут на невеликій площі вододілу сконцентровані лійки, що фіксують декілька стадій розвитку поверхневих карстопроявів (від відкритих провалів до карстового озера).

Пам 'ятки природи загальнодержавного значення представлені печерами: Баламутівська на березі річки Дністер, поблизу села Баламутівка; «Піонерка», що знаходится поблизу села Пого- рилівка. Ця триповерхова печера в урочищі “Довгий Яр” є геологічною пам'яткою, де представлено дев'ять з одинадцяті стадій розвитку карстового процесу. Довжина її пройденої частини 377 м.

Пам 'ятки природи місцевого значення представлені великою кількістю водоспадів та печер. Зокрема на території району розташовані:

ботанічна пам 'ятка природи, ділянка буково-дубових насаджень, яка знаходится на території Чорнівського лісництва тут збереглися насадження віком 100 років;

гідрологічні пам'ятки природи на території району представлені водоспадами: «Ва- силівським» - на території села Василів; «Доро- шівецьким» на Товтринському потоці поблизу села Дорошівці; «Фалинським» на території села Дорошівці; «Чорнопотоцьким», який знаходится на території села Чорний Потік; «Кулівецьким» на потоці в центрі села Кулівці.

Ще одна гідрологічна пам'ятка - карстове озеро «Бездонне» у привододільній частині Прут- Дністровського межиріччя в селі Бабин.

геологічні пам'ятки природи на території району представлені геологічними відслоненнями - Василівською , Митківською та Онутською стінками ; печерами «Фуштейка», «Скитська», «Руїна», «Дуча» і «Пісочниця» розташованими поблизу сіл Погорилівка, Звенячин, Юрківці, Баламутівка відповідно; Кадубівською лійкою; на території села Кадубівці;. Одайським провал поблизу села Чуньків.

комплексна пам'ятка природи «Ржави- нецьке болото» знаходится поблизу села Ржавинці. Тут у карстовій западині сформувався водно- болотний комплекс в стадії євтрофікації.

На території району є 6 заповідних урочищ де представлені унікальні рослинні угрупування. Це зокрема:

- Мартинівське розташоване поблизу села Онут. Тут в степових угрупуваннях трав'янистої рослинності на схилах долини р.Чорний Потік зростають 9 видів флори занесених в Червону книгу України; Хрещатико-Звенячинське урочище; букові насадження віком 80 - 100 років в урочищах Берда, «Коцюба», «Луківка» і «Рукав» у Чорнівському лісництві, де ростуть види флори, занесені в Червону книгу України.

На території району в м. Заставна і с. Вікно розташовані 2 парки, пам 'ятки садово-паркового мистецтва. Вони засновані в середині - кінці ХІХ ст. На їх території зростають близько 20 видів дерев та чагарників рідкісних порід.

Дендрологічний парк (місцевого значення) розташований в місті Заставна, тут зростає більше 15 видів деревних порід, 40 видів трав'янистих рослин.

Найголовнішим завданням в моделюванні екомережі району є визначення, з ідентифікацією в натурі, об'єктів і територій, які віднесені до структурних складових районної екологічної мережі, в основі якої лежить ідея взаємозв'язку і взаємообумовленості всіх природних явищ земної поверхні.

Головними завданнями побудови бази даних регіональної екомережі є інвентаризація її структурних складових, визначення їх координат з подальшим нанесенням цих об'єктів на планово- картографічну основу, розробка класифікації земель, що входять до складу структурних складових екомережі.

Всі вище зазначені об'єкти природно-заповідного фонду та землі рекреаційного призначення структуризуються в базі даних регіональної екомережі.

Вона включає в себе такі складові як: тип об'єкта природно-заповідного фонду; підтип та порядковий номер; назву об'єкта; площа; місце знаходження (адміністративна одиниця); організація, яка відповідальна за збереження; коротка характеристика території; рішенням, якої організації чи установи об'єкт віднесений до природно- заповідного фонду; координати об'єкта визначені за допомогою базової карти ESRI в програмному середовищі ArcGIS.

Висновки

Всі об'єкти та території природно- заповідного фонду структуризовані в базі даних регіональної екомережі, побудова бази даних проводиться для збереження та відновлення екологічного каркасу в регіоні.

В межах Заставнівського району проведено дослідження всіх об'єктів і території, які можуть стати природними ядрами регіональної (локальної) екологічної мережі. Визначено, що об'єкти природно-заповідного фонду, землі лісового та водного фонду потрібно об'єднувати між собою сполучними коридорами, що можуть бути віднесені до структурних елементів екомережі і скласти основу для її моделювання.

Література

Гродзинський М. Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень / М. Д. Гродзинський - К.: Лікей, 1995. - 233 с.

Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології / М. Д. Гродзинський - К.: Либідь, 1993. - 224 с. 24.

Кілінська К. Прогнозно-екологічна оцінка природно- господарської різноманітності Карпатсько-Подільського регіону України / Клавдія Кілінська. - Чернівці: Рута, 2007. - 492 с.

Розділ земель між власниками землі та землекористувачами по формах власності (станом на 1.01.2014 рік): форма 6-зем. Державної звітності / Департамент державного земельного кадастру Держкомзему України. - К.: - 2015 - 134 с.

Самойленко В.М. Геоінформаційне моделювання екомережі / В.М. Самойленко, Н.П.. Корогода - К.: Ніка-Центр, 2006. - 224 с.

Сухий П. О. До проблеми використання земель рекреаційного призначення в межах Івано-Фран- ківсью-Чернівецького Придністер'я / П.О. Сухий, І.С. Березка, К.В. Дарчук // Туристичні ресурси як чинник розвитку території: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції-семінару.- Тернопіль: Вид - во ТНПУ ім. В. Гнатюка . - 2012. - С. 124- 129.

Пащенко В.М. Гуманістичність екомережі: географічний аспект / В. М. Пащенко // Укр. географ. журн. - 2004. - №>3. - С.29-35.

Царик Л.П. Географічні засади формування і розвитку природоохоронних систем Поділля: концептуальні підходи, практична реалізація / Л.П. Царик - Тернопіль: Видавн. відділ ТНПУ, 2009. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru