Суспільно-географічні аспекти дослідження господарського освоєння території (на прикладі Старопромислового регіону)
Сутність поняття "господарське освоєння території" та його основні компоненти. Визначення хронологічних періодів господарського освоєння території на прикладі старопромислового регіону України. Характеристика сучасної системи розселення населення.
| Рубрика | География и экономическая география |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.02.2019 |
| Размер файла | 28,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Суспільно-географічні аспекти дослідження господарського освоєння території (на прикладі Старопромислового регіону)
Людмила Нємець, Павло Вірченко, Катерина Кравченко
В статті наведено авторське визначення поняття «господарське освоєння території» та зазначено його основні компоненти. На прикладі старопромислового регіону України (Донецької області) визначено хронологічні періоди господарського освоєння території, та у їх межах розкрито його суспільно-географічні особливості. Охарактеризовано сучасний стан розвитку господарства регіону, розглянуто сучасну систему розселення населення. Спрогнозовано напрями та перспективи подальшого розвитку старопромислового регіону.
Ключові слова: господарське освоєння регіону, розселення населення, старопромисловий регіон, хронологічний період, промислові центри, агропромисловий комплекс, спеціалізація.
В статье представлено авторское определение понятия «хозяйственное освоение территории» и указаны его основные компоненты. На примере старопромышленного региона Украины (Донецкой области) определены хронологические периоды хозяйственного освоения территории, и в их пределах раскрыто его общественно-географические особенности. Охарактеризовано современное состояние развития хозяйства региона, рассмотрено систему расселения населения. Спрогнозировано направления и перспективы дальнейшего развития старопромышленного региона.
Ключевые слова: хозяйственное освоение региона, расселения населения, старопромышленный регион, хронологический период, промышленные центры, агропромышленный комплекс, специализация
The article presents the author's definition of the concept of "economic development of the territory" and indicated its main components. On the example of an old industrial region of Ukraine (Donetsk region) identified chronological periods of economic development of the territory, and within them disclosed its socio-geographic features. Characterized the current state of development of the economy of the region, is considered the modern system ofpopulation. Predicted direction and prospects for further development of old industrial region.
Key words: economic development of the region, population settlement, an old industrial region, chronological period, industrial centers, agriculture, specialization. господарський старопромисловий розселення
Актуальність. Історико-географічні особливості господарського освоєння старопромислового регіону є основою для дослідження сучасного стану його господарства та встановлення пріоритетів не тільки подальшого розвитку регіону, а й держави в цілому. Старопромислові регіони України являють собою специфічні з точки зору історії формування соціально-економічних особливостей території системи, які суттєво відрізняються від інших регіонів за характером розвитку господарства, демографічними показниками і екологічними умовами [8]. Одним з найбільш яскравих прикладів старопромислових регіонів України є Донецька область. Тут зосереджений потужний природно-ресурсний потенціал, історично сформовані трудові ресурси, зосереджені потужні ВНЗ тощо. Область, як фундаментальна утворююча історично-промислового регіону Донбас, заселялась протягом тривалого часу як добровільно, так і примусово, завдяки чому на даній території сформувалась особлива система розселення, яка концентрує значну кількість міст, специфічне сільське господарство, переважно приміського радіального характеру, значну кількість промислових центрів, кущів та вузлів.
Аналіз попередніх досліджень. Окремі аспекти господарського освоєння Донецької області розкриваються в працях таких вітчизняних вчених, як: О.А. Кауфмана [2], К.А. Нємця [3], Л.М. Нємець [3, 9], Ю.О. Ніколайця [4], В.О. Пірко [5, 6], В.І. Подова [7], Ю.К. Яковлєвої [9] тощо, проте існуючі досліди мають фрагментарний характер.
Виклад основного матеріалу. Процес господарського освоєння земель сучасної Донецької області привертав увагу науковців в різні часи, а особливо в контексті аналізу соціально-економічних наслідків колонізаційної політики в регіоні [2]. В науковій літературі не існує чіткого поняття господарського освоєння території, тому під господарським освоєнням території пропонуємо розуміти сукупність розселенських процесів та формування взаємообміну в системі «суспільство - природа» на певній території. Засобом господарського освоєння виступає праця, а сам процес має три етапи: розселенського, сільськогосподарського та промислового освоєння.
Виходячи з різноманітності часових періодів, які виявлено при ретроспективному аналізі досліджень особливостей процесів заселення території Донецької області доцільно зупинитися на визначенні їхніх специфічних хронологічних меж. В даній роботі нами визначені такі хронологічні періоди заселення регіону:
1) Період кочівницького освоєння території (IV тис. до. н .е. - V ).
2) Період осіло-розселенського освоєння території (VI - XIV ст.).
3) Козацький становий період (XV - XVII ст.).
4) Шахтарсько-переселенський період (XVIII - XIX ст.).
5) Період радянської індустріалізації (XX ст.: 1919 - 1991 рр.)
6) Період незалежності України (XXI ст.:1991р. - дотепер).
В рамках виділених хронологічних періодів представлено розселенські процеси та сільськогосподарське освоєння території; промислове освоєння, яке починається з відкриття перших соляних шахт Донеччини,досліджено з шахтарсько-переселенського періоду.
Первинне освоєння території та заселенсько- розселенські процеси. Розселенське освоєння Донецької області пройшло тривалий історичний шлях розвитку і до моменту формування сучасної поселенської мережі мало багато різноманітних розсе- ленських форм (таблиця 1).
Таблиця 1
Ії Донеччини (побудовано за даними [4, 5])
|
Період |
Характеристика |
|
|
1. Період кочівницького освоєння території (IV тис. до. н .е. - V ) |
Селища кочівницьких народів тяжіли до водних об'єктів: річок, озер, які необхідні для життєдіяльності та господарювання населення [4]. |
|
|
2. Період осіло-розселенського освоєння території (VI - XIV ст.) |
Датується утворенням потужних племінних союзів слов'ян на території Донеччини. Формуються передумови для виникнення могутньої Київської держави [4]. |
|
|
3. Козацький становий період (XV - XVII ст.) |
Важливим етапом в освоєнні Донецького краю була поява тут запорозьких і донських козаків [4]. Розташування поселень козаків на території Дикого поля визначалося у першу чергу економічною доцільністю. |
|
|
4. Шахтарсько-переселенський період (XVIII - XIX ст.). |
Освоєння Донеччини відбувалося переважно іноземними підприємцями. Монофункціональність більшості поселень визначала в якості суспільних цінностей ті, які формувалися в умовах життя у шахтарських поселеннях. Головним чинником у формуванні характеру розселення, були природні умови, що визначали місця виникнення поселень [5]. |
|
|
5. Період радянської індустріалізації (XX ст.: 1919 - 1991 рр.) |
Встановлення радянської влади на території Донецької області призвело до зростання рівня міграцій та урбанізації. Це було пов'язано із експлуатацією природних ресурсів краю, що здійснювалася в умовах форсованої індустріалізації. Урбанізаційні процеси заклали основи поселенської структури, що базувалась на розміщенні продуктивних сил. Зростання мережі міст відбувалось за рахунок міграційного руху в системі село - місто, малі міста - великі міста, заснування нових міст орієнтованих на виробничі потужності великих підприємств, що розташовувались поряд, та власне і виконували місто- утворюючу функцію [5]. |
|
|
6. Період незалежності України (XXI ст.:1991р. - дотепер) |
На початку 90-х років ХХ ст. негативний вплив на розвиток мережі поселень області здійснила економічна криза, спричинена наростанням негативних явищ у розвитку радянської економіки і посилена розривом економічних зв'язків між республіками після розпаду СРСР [4]. |
В області, безумовно, за кількісною ознакою переважає кількість сіл та селищ, але провідну функцію «каркасу» розселенської мережі виконують міста. В Донецькій області понад 90 % населення живе в містах і селищах міського типу, що пов'язане з промисловою спеціалізацією господарства області [1]. Донецька область лідирує в Україні за кількістю міст, і переважна їх кількість є промисловими центрами, вузлами. Дякуючи цьому значно поширеним є переважання міського населення. Кількість міського населення, за результатами Всеукраїнського перепису складала 4 млн. 364 тис. осіб, або 90%, сільського - 477 тис. осіб, або 10% [4]. Можна виділити 3 групи районів Донецької області за щільністю населення: до районів з найбільшою щільністю населення (70-40 ос./м2) відносяться Мар'їнський, Вол- новаський та Старобешівський; найменш густонасе- лені (з щільністю <20 ос./м2) Донецький, Костянти- нівський, Добропільський та Олександрівський райони [1]. Інші райони мають середню густоту населення. Такий розподіл пов'язаний з історичним освоєнням регіону та сучасним розвитком окремих території. Зосередження великої кількості працівників на території Донбасу тривалий час здійснювалося задля збільшення економічної могутності регіону. Однак, поступове вичерпання покладів вугілля зробило процес його видобутку більш затратним, отже збільшення обсягів фінансування дозволило б успішно розвивати промисловість та інфраструктуру поселень Донецької області [5].
Сільськогосподарське освоєння території. Завдяки сприятливим агрокліматичним умовам регіону він з давніх часів привертав увагу як кочових, так і осілих народів завдяки родючим ґрунтам, наявності розгалуженої гідрографічної мережі, та степовим видам рослинності (таблиця 2).
Сільськогосподарське освоєння території Донеччини (побудовано автором за даними [5, 6])
Таблиця 2
|
Період |
Характеристика |
|
|
1. Період кочівницького освоєння території (IVтис. до. н .е. - V ) |
Розвивалось прогресивне на той час кочове скотарство, яке передбачало розширення торгівельного обміну із землеробським світом, але вимагало збільшення контрольованих територій для випасу худоби [5]. |
|
|
2. Період осіло-розселенського освоєння території (VI - XIV ст.) |
Сільське господарство було провідним у давньоруській економіці і спиралося на прадавні традиції східних слов'ян, що з незапам'ятних часів були землеробами [5]. |
|
|
3. Козацький становий період (XV - XVII ст.) |
Поширення отримало напівкочове землеробство, займалися мисливством та рибальством. Ремісницькі товари обмінювалися на традиційні продукти власного виробництва на ринках. Запоріжці віддавали перевагу рибальству, а для обробки риби використовували самосадочну сіль Бердянських соляних озер [6]. |
|
|
4. Шахтарсько-переселенський період (XVIII - XIX ст.) |
Провідне місце займало скотарство. У 1793 р. в Слов'янському уїзді нараховувалось 23, а в Маріупольському - 22 тваринницьких заводи, серед яких відповідно 11 і 9 були кінними. Серед зернових культур вирощували жито, пшеницю, ячмінь, овес, грачиху, просо, льон та коноплі [5]. |
|
|
5. Період радянської індустріалізації (XXст.: 1919 - 1991 рр.) |
Сільське господарство залишалось не ефективним сектором економіки регіону і найбільш радикальною мірою подолання кризи стало створення агропромислових комплексів (АПК) - об'єднання радгоспів, колгоспів, машинобудівних і хімічних підприємств, працюючих для потреб сільського господарства, підприємств з переробки сільськогосподарської сировини [5]. |
|
|
6. Період незалежності України (XXI ст.:1991р. - дотепер) |
В умовах незалежної України сільське господарство мало тенденцію до зниження показників продуктивності. Для усунення диспропорцій в цінах на промислові товари та с/г продукцію, постійне забезпечення господарств матеріально-технічними ресурсами у 1996 р. було створено асоціацію сільськогосподарських підприємств - «Донецькоблаг- ротех-сервіс» [5]. |
Сучасною особливістю сільського господарства області є переважання тваринництва над рослинництвом. В найбільш індустріальній частині регіону сільське господарство має приміський характер. Вирощування великої рогатої худоби має значну інтенсивність у таких районах Донецької області: Красно- лиманському, Добропільському, Красноармійському, Володарському та інших, переважно це пов'язане зі щільністю населення та концентрацією населених пунктів сільського типу в даних районах. Поширене вирощування свиней (переважно м'ясо-сального напряму) у Артемівському, Амвросієвському, Олекса- ндієвському та Волноваському районах, що пов'язане з наявністю кормової бази для тварин. Завдяки приміській спеціалізації сільського господарства значно поширене вирощування птахів для забезпечення населення такими свіжими продуктами харчування як м'ясо, яйця. Найвища частка сільськогосподарських угідь в Донецькій області спостерігається у Олександівському, Добропільському та Володарському районі, що пов'язане з високою якістю та родючістю ґрунтів в даних районах та їх незначним промисловим розвитком [8].
Про нерівномірність сільськогосподарських угідь регіону свідчить те, що 85-90 % сільськогосподарських угідь знаходяться у Костянтинівському, Красноармійському, Першотравневому, Ясинуватсь- кому, Великоновосілківському, Старобешівському, Тельмановському та Новоазовському районах. В межах 85-80% частка сільськогосподарських угідь у Артемівському, Амвросієвському, Мар'їнському та Слов'янському районах, що пов'язане із їх значним промисловим розвитком. Менше частка < 80 % - у Шахтарському, Краснолиманському районах, що обернено пропорційно рівню розвитку промисловості району. Донецька область має значний фонд земель, який знаходиться у розпорядженні сільськогосподарських підприємств і господарств. Орні землі становлять 84 %, сінокоси і пасовища -12 %, багаторічні насадження - 4 % всій території сільськогосподарських угідь [8]. В цілому, землі характеризуються високою природною родючістю, створюють сприятливі умови для розвитку сільського господарства [1].
Промислове освоєння території. Початком промислового розвитку Донецької області вважають відкриття соляних та вугільний шахт в області, отже даний аспект освоєння території доцільно досліджувати з XVIII ст. (таблиця 3).
За роки незалежності України спостерігається значне скорочення індексів промислового виробництва, особливо за період 1991-1994 р., що пов'язано із не стабільною політичною та економічною ситуацією в державі, втратою промисловістю багатьох коопераційних зв'язків після розпаду СРСР [8]. Найменше значення індексів промислового виробництва за обраний період часу спостерігається у 1998 р. , що пов'язано з фінансовою кризою одного з найбільших торгівельних партнерів України - Росії. Надалі ситуація покращилась, значне зростання індексу спостерігалось у 2004 р., але у 2005 р. через соціально- економічні негаразди в державі обсяги виробництва знову скоротились. Достатньо високе значення індексу спостерігається у 2007 р., але у 2009 р. індекс промислового виробництва віддзеркалює світову економічну кризу, і значно знижується. У наступні роки спостерігається деяке зростання індексу, що свідчить про стабілізацію промислового виробництва в країні [8].
Таблиця 3
|
Період |
Характеристика |
|
|
1. Шахтарсько- переселенський період (XVIII - XIX ст.) |
В кінці 1709 р. у м. Артемівськ за ініціативи Петру І, почалось виварювання солі. У 1721 р. Вепрейський Н.та Чирков С. відкрили великі поклади вугілля біля Бахмута, у 1722 - 1723 рр. в Бахмутській провінції працювала експедиція Капустіна Г. Дякуючи розвідувальній діяльності було відкрито значну кількість покладів інших корисних копалин [7]. |
|
|
2. Період радянської індустріалізації (XX ст.: 1919 - 1991 рр.) |
Економіка Донецької області стрімко розвивалась, значне поширення отримала важка промисловість. Найважливішими її галузями була чорна металургія і вугледобувна промисловість. За роки німецької окупації Донбасу вугільна промисловість внаслідок евакуації та знищення устаткування, фактично перестала працювати. Значна частина промислового устаткування була вивезена за межі України для відновлення роботи на новому місці. Стратегічне значення ресурсів Донбасу для піднесення промисловості СРСР і успішного продовження бойових дій під час Другої світової війни було причиною зацікавленості радянського уряду у відбудові підприємств регіону [4]. |
|
|
3. Період незалежності України (XXI ст.:1991р. - дотепер) |
Важливим елементом економічних перетворень в Україні після розпаду СРСР стали заходи щодо структурної перебудови господарства. Адже структура економіки, що історично склалась на Донеччині залишалася орієнтованою на виробництво засобів виробництва, добування сировини й палива. Надзвичайно негативно на стан галузі вплинуло впровадження ринкових умов господарювання, зміни форм власності, приватизація вугільних підприємств, безсистемна експлуатація вугільних родовищ [4]. |
Отже, промисловість Донецької області складає значна кількість високодохідних галузей, які мають потужний ресурсний потенціал, але через амортизацію обладнання та недостатній рівень фінансування промислове виробництво в області поступово скорочується та втрачає рентабельність. Ці процеси є характерними і для інших старопромислових регіонів, а в Донецькій області вони проявились найбільш яскраво і дуже негативно відбилися на рівня та якості життя населення.
Характерною рисою сучасного господарського комплексу Донецької області є поєднання потужної промисловості з багатогалузевим сільським господарством і розвиненим транспортом. В Україні область є провідним постачальником металу, палива, продукції машинобудування і хімічної промисловості. У Донецькій області зосереджена п'ята частина промислового потенціалу держави. Тут розташовано понад 2000 промислових підприємств, 800 з яких найбільші в Україні [1]. Станом на 01.01.2013 р. частка промисловості в структурі валового регіонального продукту області складала близько 90% [1]
Сучасними ключовими чинниками розвитку регіону є:
1. Збереження високого рівня залежності підприємств металургії від зовнішніх ринків, що негативно вплинуло на економіку області.
2. Впровадження нового інструменту для формування іміджу області - територіального маркетингу.
3. Створення проектів розробки альтернативних джерел енергії.
В цілому, в Донецькій області спостерігається складна економічна ситуація, зумовлена головним чином негативними показниками розвитку провідною для даного регіону галузі - промисловості. Разом з тим, зберігається потенціал економічної динаміки, пов'язаний з триваючим зростанням капітальних інвестицій та можливостями розвитку споживчого ринку в умовах зростання реальних доходів зайнятої частини населення.
Висновки
Характеристика первинного роз- селенського освоєння території та аналіз заселенсь- ко-розселенських процесів у регіоні виявили, що він має тривалу специфічну історію формування засе- ленсько-розселенської мережі, завдячуючи не тільки міграційним процесам, а й примусовому заселенню краю для його промислового освоєння. Визначено, що сільськогосподарське освоєння території, завдяки сприятливим агрокліматичним умовам Донецької області довгий час відігравало провідну роль у спеціалізації регіону та структурі зайнятості населення, а після індустріалізації стало важливою складовою агропромислового комплексу Донецької області. Суспільно-географічний аналіз промислового освоєння території Донецької області виявив потужний виробничий потенціал даного регіону, який тривалий час був донором як для СРСР, так і для України, в тому числі й після отримання незалежності, що суттєво виснажило невідновні природні ресурси регіону, через що Донеччина перетворилась в дотаційний та слабко рентабельний старопромисловий регіон. На жаль, промислове виробництво за 22 роки незалежності України за індексом промислової продукції не наблизилось до рівня 1991 р., що пов'язано з втратою колишніх коопераційних зв'язків, недосконалою зовнішньоекономічною політикою України нестачею фінансування даного сектору економіки та неспроможністю органів місцевого самоврядування переоснастити потужні підприємства новітніми технологіями. Саме це притаманне старопромислових регіонам і вимагає змін для подальшого прогресивного розвитку території.
Аналіз сучасного стану розвитку господарства Донецької області довів, що досліджуваний регіон є важливим промислово-аграрним дистриктом нашої держави, де зосереджена більшість підприємств гірничодобувної, металургійної, машинобудівної та хімічної промисловості, а сільське господарство має переважно приміське розміщення через високу концентрацію міст в регіоні. У Донецькій області є всі необхідні передумови для виробництва широкого спектру сільськогосподарської продукції, оскільки регіон має багаті чорноземи, помірний клімат. Донеччина володіє значним земельним фондом, який знаходиться у розпорядженні сільськогосподарських підприємств і господарств.
Аналіз господарського освоєння старопромис- лового регіону вимагає подальших комплексних досліджень, зокрема для Донецької області необхідно виділити і встановити особливості і закономірності сьомого сучасного періоду, адже процеси, що відбуваються сьогодні на Донбасі практично зруйновані промислову та соціальну інфраструктура. Подальший розвиток цих територій пов'язаний з багатьма факторами, які потребують окремих досліджень.
Список використаних джерел
1. Donetska oblasna derzhavna administratsiya [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.donetsk- region.gov.ua/ [Донецька обласна державна адміністрація [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.donetsk-region.gov. ua/].
2. Kaufman A.A. Pereselenie i kolonizatsia / A.A. Kaufman. - SPb.: Tipografia tovarishchestva Obshchestvennaya polza, 1905. - 81 s. [Кауфман А.А. Переселение и колонизация / А.А. Кауфман. - СПб.: Типография товарищества Общественная польза, 1905. - 81 с.].
3. Niemets K.A. Problemy doslidzhennya staropromyslovykh regioniv Ukrayiny yak skladovykh natsionalnoyi sotsio- geosystemy / K.A. Niemets, L.M. Niemets // Suspilno-, fizyko-geografichni problemy staropromyslovykh rayoniv: materialy Vseukr. nauk.-prakt. konf., prysvyachenoyi 75-richchyu utvorennya kafedry geografiyi Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka (17-19 zhovtnya 2011 r., m. Luhansk) / vidp. red. I.H. Mel- nyk. - Luhansk: Vyd-vo «DZ LNU imeni Tarasa Shevchenka», 2011. - S. 23-27. [Нємець К.А. Проблеми дослідження старопромислових регіонів України як складових національної соціогеосистеми / К.А. Нємець, Л.М. Нємець // Суспільно-, фізико-географічні проблеми старопромислових районів: матеріали Всеукр. на- ук.-практ. конф., присвяченій 75-річчю утворення кафедри географії Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (17-19 жовтня 2011 р., м. Луганськ) / відп. pед. І.Г. Мельник. - Луганськ: Вид- во «ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. - C. 23-27].
4. Nikolayets Yu.O. Rozselenska struktura naselennya Donbasu (etnopolitychnyj aspekt dynamiky): monografiya / Yu.O. Nikolayets. - K.: IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrayiny, 2012. - 188 s. [Ніколаєць Ю.О. Розселенська структура населення Донбасу (етнополітичний аспект динаміки): монографія / Ю.О. Ніколаєць. - К.: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2012. - 188 с.].
5. Pirko V.O. Zaselennya Donechchyny / V.O. Pirko. - D.: Skhidnyj vydavnychyj dim, 2003. - 180 s. [Пірко В.О. Заселення Донеччини / В.О. Пірко. - Д.: Східний видавничий дім, 2003. - 180 с.].
6. Pirko V.O. Zaselennya i hospodarske osvoyennya Stepovoyi Ukrayiny v XVI-XVIII st. / V.O. Pirko. - D.: Skhidnyj vydavnychyj dim, 2004. - 224 s. [Пірко В. О. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI-XVIII ст. /В.О. Пірко. - Д.: Східний видавничий дім, 2004. - 224 с.].
7. Podov V.I. Istoriya Donbasu / V.I. Podov, V.S. Kurylo. - L.: DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», 2009. - 300 s. [Подов В.І. Історія Донбасу / В.І. Подов, В.С. Курило. - Л.: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2009. - 300 с.].
8. Statystychnyj shchorichnyk Donetskoyi oblasti za 2011 rik. - D.: Holovne upravlinnya statystyky u Donetskiy oblasti, 2012. - 76 s. [Статистичний щорічник Донецької області за 2011 рік - Д.: Головне управління статистики у Донецькій області, 2012. - 76 с.].
9. Yakovleva Yu.K. Sotsialnyj rozvytok Donetskoyi oblasti: suspilno-geografichnyj aspekt: monografiya / [pid naukovoyu redaktsiyeyu L.M. Niemets]. - Kh.: KhNU imeni V.N. Karazina, 2014. - 416 s. [Яковлева Ю.К. Соціальний розвиток Донецької області: суспільно-географічний аспект: монографія / [під науковою редакцією Л.М. Нємець]. - Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. - 416 с.].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Геологічна будова і рельєф, кліматичні умови Вільшанського району. Історія заселення та господарського освоєння досліджуваного району. Ознайомлення із статево-віковою структурою та національним складом населення; особливості його розселення по території.
курсовая работа [478,4 K], добавлен 03.10.2014Фізико-географічні закономірності території Болгарії та її геополітичне положення. Історико-економічні етапи розвитку території. Населення, культура і соціальний рівень життя. Оцінка господарського комплексу та зовнішньо-економічної діяльності країни.
реферат [831,8 K], добавлен 07.06.2009Економіко-географічне положення регіону. Структура і рівень розвитку господарського комплексу Черкаської області, його територіальна структура і особливості розміщення. Зовнішньоекономічні зв’язки території та участь у внутрішньо державному поділі праці.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 06.04.2013Характеристика Луганської області: територія, чисельність і густота населення, кількість населених пунктів. Роль господарського і промислового комплексу регіону в економіці України. Зовнішньоекономічні зв'язки і темпи росту іноземних інвестицій області.
курсовая работа [91,5 K], добавлен 06.03.2011Територіальна організація гірничо-виробничого комплексу України. Характеристика та особливості галузі. Проблеми формування господарського комплексу Причорноморського регіону. Соціально-економічні та екологічні напрями розвитку, інвестиційна перевага.
реферат [48,2 K], добавлен 27.01.2009Ознайомлення з розвитком, діяльністю та природою Карпатського економічного району. Природні умови та ресурси регіону, його рекреаційне значення та природоохоронні території. Особливості розвитку господарства, несприятливі фізико-географічні явища.
реферат [221,2 K], добавлен 27.11.2014Площа території Угорської Республіки. Чисельність населення, його поділ за національністю та релігією. Стан промисловості та сільського господарства. Природні умови: клімат, ґрунти, рельєф. Об'єкти на території Угорщини, що є частиною світової спадщини.
презентация [3,7 M], добавлен 29.01.2013Аналіз демографічної ситуації у працях суспільних географів. Методи дослідження населення. Природно-географічні, суспільні та культурно-психологічні чинники Західного Полісся. Історія заселення території. Основні принципи демогеографічного районування.
дипломная работа [942,1 K], добавлен 12.09.2012Населення України, загальна інформація. Особливості формування етнічної території, виявлення етнічних груп в Україні. Інформація про назви історико-етнографічних земель, характеристика можливих змін адміністративно-територіального устрою сучасної держави.
презентация [3,9 M], добавлен 13.04.2019Розміщення природних ресурсів, економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону та його районів. Сільське господарство та його спеціалізація. Специфіка функціонування транспорту. Внутрішньоекономічне районування. Перспективи розвитку території.
контрольная работа [65,1 K], добавлен 24.09.2014Чисельність населення України. Положення території України в системі географічних координат. Вищий орган у системі органів виконавчої влади. Список сучасних парламентських партій. Показники економічного розвитку України. Початок податкової реформи.
реферат [22,7 K], добавлен 23.08.2013Історико-географічні аспекти виникнення та розвитку населених пунктів Шацького району, формування кордонів та адміністративного центру. Географічне положення території в північно-західній частині Волинської області. Природні умови та ресурси, населення.
реферат [31,7 K], добавлен 08.12.2016Склад та розташування території, коефіцієнт колоподібності. Тип регіонального ринку. Специфіка ресурсно-рекреаційного простору. Геополітичні перспективи та особливості ведення туристичної політики в мезорайоні. Суспільно-політичні та екологічні проблеми.
контрольная работа [20,1 K], добавлен 19.04.2012Політико-географічні параметри Кавказько-Каспійського регіону. Особливості, які впливають на національну безпеку Росії. Геополітичний статус Каспійського моря. Хронічна військово-політична нестабільність, зовнішній контур інтеграційного розвитку регіону.
реферат [24,4 K], добавлен 30.04.2011Аналіз параметрів регіону через розрахунок індексу конфігурації. Природні ресурси, річкова мережа, демографічне, промислове-, аграрне- транспортне-географічне положення області. Система та опорний каркас розселення області. Чисельність населення міст.
курсовая работа [6,1 M], добавлен 08.05.2015Алгоритм проведення медико-географічного дослідження стану здоров’я населення регіону. Групи факторів впливу на здоров’я, техніка розрахунку інтегрального індексу здоров’я та типізація адміністративних районів. Оцінка факторів ризику для здоров’я.
статья [421,1 K], добавлен 11.09.2017Загальні відомості про материк та його фізична географія. Дослідження та освоєння Північної Америки, вивчення клімату, рельєфу, корисних копалин, рослинності та твариного світу. Адміністративна характеристика Канади, Сполучених Штатів Америки та Мексики.
реферат [3,4 M], добавлен 04.12.2011Географічне дослідження регіональних природоохоронних систем на теренах Поділля. Обґрунтування оптимальної моделі природоохоронної системи як засобу збереження біотичного і ландшафтного різноманіття та ландшафтно-екологічної оптимізації території.
автореферат [57,0 K], добавлен 08.06.2013Комплексна країнознавча характеристика Великобританії, склад території та суспільно-географічне положення. Господарська оцінка природних умов і ресурсів країни. Демографічні показники населення, загальний огляд господарства і внутрішні відмінності.
реферат [51,0 K], добавлен 25.10.2010Історико-географічні, природно-географічні особливості формування та розвитку регіону Сахари. Рельєф, геологічна будова та корисні копалини. Географічне положення, водні ресурси, ґрунти, клімат, флора та фауна. Антропогенний вплив та екологічні проблеми.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 29.11.2015
