Особливості територіально-функціональної організації великого міста (на прикладі міста Харкова)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості територіально-функціональної організації великого міста (на прикладі міста Харкова)

Павло Вірченко, Анастасія Мазурова

У статті розглядаються питання територіально-функціональної організації міста Харкова на сучасному етапі. Проаналізовано окремі демографічні показники міста Харкова за його адміністративними районами, які прямо або опосередковано впливають на територіально-функціональну організацію міста. Відповідно до методики функціонального зонування територій схарактеризовано три основні зони: селітебну, ландшафтно-рекреаційну та виробничу, які, зазвичай, виділяють у межах міст. У статті наведене селітебне зонування території міста Харкова та проаналізовані основні напрямки сучасного розвитку селітебної зони міста. Розкрито ландшафтно-рекреаційне зонування території міста Харкова та проаналізовано забезпеченість зеленими зонами та зеленими насадженнями адміністративних районів міста. На основі аналізу обсягів реалізованої продукції розглядаються основні напрямки розвитку промислових зон міста Харкова. Визначено найбільш інтенсивні за функціональністю напрямки розвитку міста Харкова.

Ключові слова: територіально-функціональна організація, селітебна зона, ландшафтно-рекреаційна зона, промислова зона, планувальна структура міста.

Павел Вирченко, Анастасия Мазурова. Особенности территориально-функциональной организации большого города (на примере города Харькова). В статье рассматриваются вопросы территориально-функциональной организации города Харькова на современном этапе. Проанализированы отдельные демографические показатели города Харькова по его административными районами, которые прямо или опосредствовано, влияют на территориально-функциональную организацию города. В соответствии с методикой функционального зонирования территорий охарактеризованы три основные зоны: селитебная, ландшафтно-рекреационная и производственная, которые, обычно, выделяют в пределах городов. В статье приведено селитебное зонирование территории города Харькова и проанализированы основные направления современного развития селитебной зоны города. Раскрыто ландшафтнорекреационное зонирование территории города Харькова и проанализирована обеспеченность зелеными зонами и зелеными насаждениями административных районов города. На основе анализа объемов реализованной продукции рассматриваются основные направления развития промышленных зон города Харькова. Определенны, наиболее интенсивные по функциональности направления развития города Харькова.

Ключевые слова: территориально-функциональная организация, селитебная зона, ландшафтно-рекреационная зона, промышленная зона, планировочная структура города.

Pavlo Virchenko, Anastasiia Mazurova. Features of the territorial and functional organization of the big city (on the example of the city of Kharkiv). In article, questions of the territorial and functional organization of the city of Kharkiv at the present stage are considered. Separate demographic indicators of the city of Kharkiv on its administrative regions, which directly or mediately, influence the territorial and functional organization of the city, are analysed. According to a technique of functional zoning of territories, three main zones are characterized: residential, landscape and recreational and production that, usually, allocate within the cities. Residential zoning of the territory of the city of Kharkiv is given in article and the main directions of modern development of a residential zone of the city are analysed. Landscape and recreational zoning of the territory of the city of Kharkiv is opened and security with green zones and green plantings of administrative regions of the city is analysed. On the basis of the analysis of volumes of the realized production the main directions of development of industrial zones of the city of Kharkiv are considered. The most intensive directions of a development of the city of Kharkiv on the functionality are defined.

Key words: territorial and functional organization, residential zone, landscape and recreational zone, industrial zone, the planning structure of the city.

Актуальність теми дослідження. У сучасному суспільстві міста виконують ряд важливих функцій, які постійно еволюціонують та ускладнюються. Крім того, в містах, де проживає більша частина населення України, сконцентрований значний виробничий, трудовий, фінансовий, культурний, освітній та інноваційний потенціал країни. В той же час, у містах, з одного боку, відбувається поступове скорочення резервів вільних земельних ресурсів, необхідних для подальшої забудови, а з іншого - значні площі продовжують використовуватися неефективно, що призводить до розширення меж міських поселень, погіршення екологічної ситуації в містах та в приміських зонах. територіальний зонування місто харків

Нерівномірний розподіл функцій, благоустрою, закладів обслуговування, концентрації робочих місць, екологічних умов окремих міських районів зумовлює територіальні відмінності у задоволенні потреб населення, умов його проживання та антропогенному навантаженні на ці території. В той же час, ефективна територіально-функціональна організація міста дозволяє забезпечити сприятливі умови життя, праці, побуту та відпочинку людини, що свідчить про актуальність обраної теми дослідження. Крім того, аналіз даного питання з позицій суспільної географії дозволяє комплексно розглянути особливості територіально-функціональної організації великого міста, визначити основні напрямки його розвитку, запропонувати заходи щодо оптимізації функціонування міської території.

Аналіз попередніх досліджень свідчить, про те, що окремі питання територіально-функціональної організації великих міст висвітлювалися у роботах вітчизняних та закордонних науковців, в тому числі й географів і економістів, зокрема, у працях В. Вакуленко [6], П. Колядинського [3], М. Орлатого [6], О. Шпачук [7] та інших дослідників. А окремі аспекти територіально-функціональної організації міста Харкова стисло розглядалися тільки у Генеральному плані міста, який був розроблений у 2003 році та відредагований у 2011 році. Враховуючи зазначені обставини та стрімкий розвиток міста Харкова, аналіз особливостей його територіально-функціональної організації на сучасному етапі потребує сьогочасного розгляду.

Метою дослідження є суспільно-географічний аналіз територіально-функціональної організації великого міста на прикладі міста Харкова.

Основний зміст дослідження. Сучасна функціонально-планувальна структура міста Харкова формувалась тривалий час. На її формування вливав ряд факторів, зокрема, природні, історичні, географічні, політичні, економічні, демографічні, транспортно-комунікаційні, соціальні та інші чинники.

Місто Харків - один з найкрупніших економічних, політичних, наукових та культурних центрів України, який є не тільки адміністративним центром Харківської області, а й центром міжобласної системи розселення до якої, крім Харківщини, входять Полтавська та Сумська області [2].

Територія сучасного Харкова складає 306 км2 [1]. Адміністративно місто поділяється на 9 районів: Дзержинський, Жовтневий, Комінтернівський, Київський, Ленінський, Московський, Фрунзенський, Орджонікідзевський і Червонозаводський. Також у місті існує значна кількість історичних районів - Безлюдівка, Балашовка, Гончарівка, Журавльовка, Нова Баварія, Олексіїївка, Рогань, Основа, Салтівка, Павлово Поле, П'ятихатки та інші.

Певний вплив на особливості територіально-функціональної структури міста здійснюють окремі демографічні показники, зокрема, такі як загальна чисельність населення та щільність і розміщення населення по території населеного пункту.

За чисельністю населення місто Харків посідає друге місце серед населених пунктів України, поступаючись тільки столиці держави - Києву. Станом на 1 січня 2014 р. у місті Харкові, проживало 1451132 мешканця [1]. Упродовж 2013 р. чисельність наявного населення міста збільшилась всього на 104 особи, в той час як у 2012 р. населення Харкова збільшилось на 9,7 тис. осіб. Загальне збільшення чисельності населення міста за 2013 р. відбулось виключно за рахунок міграційного приросту. Водночас, у Харкові зафіксовано природне скорочення населення на 3804 особи [4].

Найбільша кількість наявного населення станом на кінець 2013 року проживала у Московському та Дзержинському районах і складала 302,7 тис. осіб та 231,9 тис. осіб відповідно. В той же час, у Ленінському (87,5 тис. осіб) та Червонозаводському (92,4 тис. осіб) районах міста зафіксована найменша чисельність населення серед адміністративних районів міста Харкова.

Значні відмінності спостерігаються й у показниках щільності населення у різних районах Харкова. Зокрема, найбільша щільність населення серед районів міста характерна для Московського (12,6 тис. осіб/км2), Комінтернівського (6,4 тис. осіб/км2) та Фрунзенського районів (6 тис. осіб/км2). А найнижчі показники щільності населення зафіксовані у Червонозаводському (2 тис. осіб/км2) та Ленінському (2,7 тис. осіб/км2) районах міста Харкова (рис. 1).

Відповідно до методики функціонального зонування територій зазвичай у межах міст виділяють три основні зони: селітебну, ландшафтно-рекреаційну та виробничу.

Формування селітебної зони міста Харкова на сучасному етапі розвивається за радіальною планувальною схемою за трьома основним напрямкам (рис. 2): Північним, Східним, Південно-Східним.

Так, північний напрямок селітебної зони простягається уздовж вулиці Клочківської та проспекту Леніна. Загалом, в цій зоні розташовано 195 тис.м2 багатоквартирного житла (Олексіївка, Павлове Поле) та 55,0 тис.м2 [2] житла садибної забудови (Флоринка, Шатилівка та інші).

Східний напрямок простягається вздовж Московський проспекту та забудований багатоквартирними будинками загальною площею 392 тис.м2. Забудова такого ж типу у даному напрямку представлена також у житловому мікрорайоні Рогань (230 тис.м2 житла) та у районах садибної забудови: Південні П'ятихатки - 295 тис.м2 житла і район вулиці Ньютона - 96 тис.м2 житлової забудови [2].

Південно-східний напрямок зосереджується вздовж вулиці Академіка Павлова і займає територію Салтівки до Окружної дороги. Він забудований багатоквартирними житловими будинками загальною площею 1500 тис.м2 і садибною забудовою площею 400,0 тис.м2 [2].

Загалом житловий фонд міста Харкова станом на 1 січня 2013 р. складав 31,9 млн. м2 загальної площі. Приватний і приватизований житловий фонд складав більше двох третин житла міста - 28,7 млн. м2 загальної площі (90,0 %), державний та комунальний житловий фонд - тільки 3,2 млн. м2 (10,0 %). У середньому на одного мешканця міста у 2013 році припадало 21,6 м2 загальної площі [4].

Найбільш поширеним типом житла у місті Харкові є багатоквартирні будинки. Так, станом на 1 січня 2013 р. у місті налічувалось 608,8 тис. квартир, з яких 29,6 % - однокімнатні, 37,5 % - двокімнатні, 27,6 % - трикімнатні. Квартири з кількістю кімнат більше трьох складають 5,3 % (рис. 3).

Визначаючи особливості садибної забудови в окремих районах Харкова варто відзначати, що в місті переважають споруди, які знаходиться в аварійному та перед аварійному стані й потребують зносу або реконструкції. Так, для історичних районів міста Харкова - Журавлівки, Тюринки (Київський район), Немишлі (Фрунзенський район), Новоселівки (Жовтневий район), Червоного Проміню, Лисої Гори, Іванівки (Ленінський район), частково Олексіївки (Дзержинський район) характерна садибна забудова зі зносом житлового фонду понад 60 %.

Від 40 % до 50 % житлового фонду садибної забудови, який потребує зносу розташовано у таких районах, як Залютино (Ленінський район), Хвилинка, Баварія, Лідне, Пилипівка (Жовтневий район), Жихарь (Червонозаводский район), Ім. Герцена (Комінтернівський район), Фрунзе (Орджонінкідзевський район) і Шишківка (Київський район).

Отже, найбільша площа житлового фонду садибної забудови Харкова, яка потребує зносу, знаходиться переважно у Московському та Орджонікідзевському районах, тобто у тих районах міста, де багатоквартирні будинки займають незначні площі.

Аналіз сучасного стану територій міста Харкова, зайнятих ландшафтно-рекреаційними зонами свідчить про високий рівень забезпеченості районів міста зеленими насадженнями, скверами та парками. Зокрема, серед загальної структури ландшафтно-рекреаційних територій у місті Харкові (рис. 4) парки культури і відпочинку займають 442 га; парки міські, районні, сади житлових районів - 228 га; сквери - 448 га; набережні і бульвари - 258,5 га; гідропарки і лугопарки - 434 га [2]. Крім того, в місті існують значні території зайняті міськими лісами і лісопарками.

Забезпеченість районів міста Харкова зеленими зонами та зеленими насадженнями демонструє картосхема на рисунку 5.

Її аналіз свідчить про те, що найвищий рівень забезпеченості ландшафтно-рекреаційними зонами характерний для Жовтневого та Червонозаводського районів міста (більше 1 га/тис. осіб), що можна пояснити невеликою кількість мешканців та великими площами зайнятими зеленими насадженнями у зазначених районах.

Середня ступінь забезпеченості ландшафтно-рекреаційними зонами характерна для Ленінського та Дзержинського районів міста Харкова (0,5-1 га/тис. осіб). В той же час, Дзержинський район є лідируючим за абсолютною площею зелених зон та насаджень, яка становить 147,5 га. [2]. Саме у межах Дзержинського району розташовані найпопулярніші серед мешканців міста зелені зони - ЦПК та В ім. О.М. Горького та міський сад ім. Т.Г. Шевченка.

Найменша кількість зелених зон та насаджень на тисячу осіб (менше 0,5 га/тис. осіб) характерна для промислово розвинутих районів міста - Київського, Московського, Орджонікідзевського, Фрунзенського та Комінтернівського районів.

Таким чином, найвищій рівень забезпеченості ландшафтно-рекреаційними зонами у місті Харкові характерний для південної та південно-західної частин міста, в межах яких розташовані Жовтневий та Червонозаводський райони. Таку територіальну концентрацію ландшафтно-рекреаційних зон у зазначених районах ми пов'язуємо з наявністю значних земельних ділянок, які не використовуються під житлову забудову та промислові підприємства і є придатними для використання під зелені зони та зелені насадження.

Промислово-складська зона міста Харкова включає промислові, складські й інші території зайняті під'їзними коліями, дорогами, установами обслуговування та управління і складає в цілому по місту 5390 га. Крім того, в центральній частині міста (за межами промислових формувань) розміщені підприємства загальною площею 164 га, більша частина з яких - бази, склади, автотранспортні підприємства [2].

У планувальній структурі міста Харкова виділено 5 промислових зон, зокрема, Іванівська, Балашівська, Диканівська, Орджонікідзевська промислова зона та Безлюдівська комунально-складська зона. За площею, яку займають промислові зони у місті Харкові, найбільша територія припадає на Орджонікідзевську (1043 га), Диканівську (999 га) та Балашівську (863,4 га) промислові зони (рис. 6) [1, 2].

Також у місті Харкові виділені 9 промислових районів: Іванівський, Московський, Балашівський, Диканьківський, Основ'янський, Фрунзенський, Орджонікідзевський, Баварський та Північний. Загалом на території міста знаходиться 12 груп підприємств і 5 промислових вузлів [2].

Рівень розвитку промислових зон, які сформувались у місті Харкові ми проаналізували за обсягами реалізованої промислової продукції в їх межах. Так, найбільші обсяги реалізованої промислової продукції (більше 40 млн. грн./тис. осіб) характерні для Орджонікідзевського та Комінтернівського районів міста Харкова (рис. 7). Саме в межах зазначених районів знаходяться найбільші та найпотужніші промислові зони міста: Орджонікідзевська, Балашівська та частина Диканівської.

Середні обсяги реалізованої промислової продукції (20-40 млн. грн./тис. осіб) характерні для Київського, Ленінського, Фрунзенського, Червонозаводського та Жовтневого району. У їх межах знаходяться Іванівська та частина Диканівської промислової зони, а також Баварський, Північний, Фрунзенський, Основ'янський промислові райони.

Найменші обсяги реалізованої промислової продукції (менше 20 млн. грн./тис. осіб) мають Дзержинський та Московський райони. У їх межах знаходиться частина Іванівської промислової зони та Московський промисловий район.

Отже, основними напрямками розвитку промислової зони міста Харкова є південно-східний та південний напрямки (Фрунзенський, Орджонікідзевский та Комінтернівський райони), у межах яких розташовані найбільші та найпотужніші промислові підприємства.

Висновки

Проведений аналіз територіально-функціональної організації міста Харкова дозволив зробити наступні висновки.

Сучасна територіально-функціональної організація міста Харкова має складну неоднорідну структуру, в якій можна виділити селітебну, ландшафтно-рекреаційну та промислову зони. Нинішню функціонально-планувальну структуру міста Харкова можна визначити як радіальну, з елементами кільцевої системи.

Так, селітебні зони розміщені у всіх районах міста Харкова, однак, основними напрямками їх розвитку на сучасному етапі є північний, північно-східний та південно-східний (Дзержинський, Московський та Орджонікідзевській райони). Однак, значний відсоток садибної забудови міста, яка розташована у південно-західному та північно-західному напрямках (Ленінський та Жовтневий райони) перебуває в аварійному стані та потребує зносу або реконструкції.

Значні території міста Харкова зайняті ландшафтно-рекреаційними об'єктами. Найвищій рівень розвитку ландшафтно-рекреаційних зон у місті Харкові характерний для південної та південно-західної частин міста, які знаходяться у межах Жовтневого та Червонозаводського районів.

У місті Харкові, як в одному з найбільших промислових центрів України, значні території займають промислові зони. Основними напрямками сучасного розвитку промислових зон міста є південно-східний та південний напрямки (Фрунзенський, Орджонікідзевский та Комінтернівський райони), у межах яких розташовані найбільші та найпотужніші промислові підприємства Харкова.

Проведений аналіз територіально-функціональної організації міста Харкова засвідчив, що найбільш інтенсивними за функціональністю напрямками розвитку міста є південь та південний-схід, де розташовані Орджонікідзевський, Фрунзенський, Комінтернівський та Червонозаводський райони міста, в межах яких зосереджена значна частина промислових, селітебних та ландшафтно-рекреаційних зон.

Упорядкованість територіально-функціональної організації міста є важливою складовою життя будь-якого населеного пункту, особливо великого, яка впливає на його розвиток, якість життя й добробут населення. Ефективна організації міського простору забезпечує сталий економічний та соціальний розвиток не тільки окремого міста, а й всього суспільства. Успішна реалізація питань покращення планувальної та функціональної організації міста можлива тільки за умови системного та послідовного удосконалення територіально-функціональної організації міста згідно з сучасними потребами міського населення.

Список використаних джерел

1. Genplan Kharkova [Ofitsialnyj sayt upravleniya gradostroitelstva i arkhitektury goroda Kharkova]. - Rezhim dostupa: http://uga.kharkov.ua/content-menu.html. [Генплан Харькова. [Официальный сайт управления градостроительства и архитектуры города Харькова]. - Режим доступa: http://uga.kharkov.ua/content- menu.html].

2. Generalnyj plan mіsta [Oficrynyj sayt Kharkrvskoyi mrnkoyi rady, mіskoho holovy, vykonavchoho komUetu]. - Rezhym dostupu: http://www.city.kharkov.ua/uk/dokumentyi/generalnyij-plan-goroda.html. [Генеральний план міста [Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету]. - Режим доступу: http://www.city. kharkov. ua/uk/dokumentyi/generalnyij-plan-goroda. html].

3. Kolyadynskyj P.V. Teritorialno-funktsionalna orgamzadya ta strategrya rozvytku velykoho mmta (na prykladi mista Chernivtsl): avtoref. dis... na zdobuttya nauk. stupenya kand. geogr. nauk: speta. 11.00.02 /P.V. Kolyadynskyj. - Chernivtsi, 2012. - 20 s. [Колядинський П.В. Територіально-функціональна організація та стратегія розвитку великого міста (на прикладі міста Чернівці):автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.02 /П.В. Колядинський. - Чернівці, 2012. - 20 с.].

4. Mhto Khardv u 2012 r. (statystychnyj shchorichnyk) / [pM redaktstyeyu O.G. Mamontovoyi]. - Kh., 2013. - 182 s. [Місто Харків у 2012 р. (статистичний щорічник) / [під редакцією О.Г. Мамонтової]. - Х., 2013. - 182 с.].

5. Posokhov S. Kharkov: putevoditel / S. Posokhov, O. Denisenko. - Kharkov: Zolotye stranitsy, 2011. - 142 s. [Посохов С. Харьков: путеводитель / С. Посохов, О. Денисенко. - Харьков: Золотые страницы, 2011. - 142 с.].

6. Upravhnnya rozvytkom mista: navch. posib. /za red. V.M. Vakulenka, M.K. Orlatogo. - K.: Vyd-vo NADU, 2006. - 389 s. [Управління розвитком міста: навч. посіб. / за ред. В.М. Вакуленка, М.К. Орлатого. - К.: Вид-во НАДУ, 2006. - 389 с.].

7. Shpachuk O.V. Mhto yak uosoblena terytorialna sotsialno-ekonomichna systema: avtoref. dis. ... kand. ekon. nauk: 08.10.01 / O.V. Shpachuk. - Kh., 2000. - 15 s. [Шпачук О.В. Місто як уособлена територіальна соціально- економічна система: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.10.01 /О.В. Шпачук. -Х., 2000. - 15 с.].

Размещено на Allbest.ru