Методика дослідження територіальної ідентичності мешканців Дніпропетровської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика дослідження територіальної ідентичності мешканців Дніпропетровської області

Олександра Троценко

Ключові слова: територіальна ідентичність, регіональна ідентичність, просторова організація суспільства, Дніпропетровська область.

Александра Троценко. Методика исследования территориальной идентичности жителей Днепропетровской области

В статье предлагается методика исследования территориальной идентичности (ТИ) жителей Днепропетровской области как региона, имеющего долгую и непростую историю взаимодействия и сосуществования различных этнических групп и политических образований, и как следствие - сложную поселенческую и этно-национальную структуру. Уточнено понятие «территориальная идентичность» в свете современных географических исследований, выявлены ее составляющие, охарактеризованы основные направления исследований ТИ, актуальные для территории Днепропетровской области. Предложена концептуальная схема исследования ТИ жителей региона. Выявлены положительные сдвиги и последствия изучения ТИ, возможности внедрения результатов исследования в общественную и управленческую сферы жизни.

Ключевые слова: территориальная идентичность, региональная идентичность, пространственная организация общества, Днепропетровская область. територіальний ідентичність мешканець дніпропетровський

Alexandra Trotsenko. Methods of study the territorial identity of the Dnipropetrovsk region residents

The methods for study of territorial identity (TI) residents of Dnepropetrovsk region proposes. This region has a long and complicated history of interaction and coexistence of different ethnic groups and political formations, and as a consequence - a complicated settlement and ethno-national structure. The definition "territorial identity" in the light of modern geographical studies is specified, its components are revealed, and directions of TI research topical for residents of Dnepropetrovsk region are characterized. The conceptual scheme research of TI inhabitants of the region is proposed. Positive developments and the consequences TI study and implementation of research results to the public and administrative spheres of life are identified.

Keywords: territorial identity, regional identity, spatial organization of society, Dnepropetrovsk region.

Постановка проблеми. Розвиток і місце Дніпропетровської області в сучасному глобалізованому світі визначає внутрішні трансформації усіх складових її внутрішньої структури, зокрема в сфері територіальної організації суспільства на основі сприйняття, осмислення та оцінювання людиною місця свого проживання. Адже сьогодні змінюються не лише суспільні та політичні устої, а й територіальні форми розміщення населення, пріоритети у виборі тих чи інших місць для проживання, роботи та відпочинку. Стандартний, запроваджений за радянських часів, але не дуже ефективний навіть тоді, адміністративно-територіальний підхід у соціогеографічних дослідженнях, сьогодні має бути переглянутий. В європейській науці вже сформувався принципово новий для нас перцепційний підхід, що ґрунтується на сприйнятті людиною оточуючого середовища як місця свого буття та включення його особливостей у власні екзистенціональні стратегії. Саме на перцепції, ототожненні себе із певною територією, конкретною людською спільнотою ґрунтується виокремлення нових форм географічного простору - вернакулярних районів, створених на основі єдності людських спільнот, їхньої територіальної ідентичності (ТІ). Сьогодні уся Україна «вкрита» вернакулярними районами різних рангів, але вони залишаються поза увагою сучасних науковців. Без врахування таких ментально-територіальних утворень неможлива жодна адміністративно-територіальна реформа, жодне політико-просторове перетворення та вдосконалення.

Питання співвідношення «людина-природа» традиційне для галузі географії, але в сучасному антропоцентричному світі воно переміщується із сфери матеріальних відносин в систему ментальних зв'язків. Саме усвідомлення людиною місця свого буття, оцінка його та інтерпретація визначає суспільну просторову поведінку, а отже, й специфіку територіальної організації соціуму. Питання співвідношення ментального та реального простору на сьогодні важливе для усіх сфер суспільно-економічної діяльності.

Аналіз територіальної ідентичності (ТІ) дозволяє виявляти наявність та силу ментальних зв'язків людини з територією її проживання, пріоритети у виборі місця навчання, роботи, проживання, відпочинку тощо, тобто, дає відповіді на питання привабливості (атрактивності) регіону для його мешканців та дозволяє виявляти причини і чинники міграційних процесів (трудових, навчальних, рекреаційних), визначати тенденції доцентрових сил у суспільстві (формування «україноцентризму», «дніпроцентризму»), аналізувати співвідношення ТІ та державності, виявляти «перцепційні» (ментальні) образи різних місцевостей, що має важливе значення для соціологічних досліджень, брендінгу та маркетингу територій, покращення іміджу окремих районів тощо. Особливості самоідентифікації населення мають безпосередній вплив на формування територіальних спільнот, що проживають на певній території і пов'язані різноманітними відношеннями, формують власні ментальні межі простору, які відрізняються від загальновідомих меж населених пунктів.

Дослідження ТІ дає відповіді на питання, важливі для кожної нації, кожної етнічної групи, кожної людини: «Хто ми (я) є?», «Що для мене є Батьківщина?», «До якого народу (роду, землі) я належу?». Відповіді на них консолідують, об'єднують людей навколо власної території, посилюють в них відчуття історичної пам'яті та національного коріння.

Аналіз останніх досліджень і публикацій. Засади дослідження ТІ закладені достатньо давно. Ще Ф. Ратцель [12] відзначав, що рівень розвитку культури визначається рівнем духовного зв'язку людини із певною територією. Але сьогодні проблема ТІ, попри її надзвичайну геополітичну актуальність та стикове положення в системі наукового знання, залишається й досі методологічно та практично не розробленою.

В зарубіжній науковій думці дослідження ТІ здійснюється в рамках різних наукових дисциплін [1, 3, 15, 18-19, 21]. Наприклад, американський географ І-Фу Туан обґрунтував теоретичні положення сприйняття людиною місця свого життя, ввів в науковий обіг поняття «топофілія» та «топофобія» (відчуття приязні або страху, неприязні до певного місця) [15].

В російській науці вже склалися специфічні підходи до виявлення та оцінювання ТІ населення «проблемних» територій (трансграничних, політично нестабільних, депресивних та відособлених в геокультурному плані).

Суттєвий внесок в розвиток теорії та методології ТІ зробив російський вчений М.П. Крилов, який обґрунтував поняття «регіональна ідентичність» та запропонував комплексну методику виявлення та оцінювання територіальної ідентичності регіонального рівня на основі запровадженої системи ідентифікуючих показників [4-5]. Зокрема, М.П. Крилов зазначає, що «регіональна ідентичність - це прагнення до життя та розвитку на певній території, здатність до соціокультурної, громадянської та економічної активності» [4].

Особливої уваги заслуговують праці російських дослідників А.М. Трофімова, М.Д. Шаригіна та Н.Н. Ісмагілова, присвячені дослідженню просторової організації суспільства на основі ТІ, а також роботи Ю.А. Веденіна, Н.М. Межевича, А. А. Ткаченко, Р.Ф. Туровського, Н.Ю. Замятіної тощо [6-8, 13-14, 1617, 20].

В українській науковій думці питання ТІ мають не меншу актуальність, і також розробляються достатньо глибоко та ґрунтовно [2, 9-11].

Але різноманіття таких досліджень тільки підкреслюють їх локальне значення та відсутність верифікованої методики, яку можна було б успішно та однаково плідно застосовувати для будь-якого регіону. Ймовірно, що різноманітність територіальних угруповань мешканців в світі унеможливлює створення такої універсальної методики досліджень ідентичностей суспільства.

Проблематика територіальної ідентичності населення Дніпропетровщини, яка хоч і характеризується поліетнічністю, складністю історії розвитку, різноманітністю форм природокористування тощо, все ж залишається абсолютно недослідженою - дослідження суспільно-географічного плану, спрямовані на виявлення ТІ населення на усіх рівнях для регіону ще не проводилися. До того ж, в сучасній науці відносно таких регіонів, як Дніпропетровська область, існує думка про слабку виразність або взагалі відсутність національної та територіальної ідентичностей як таких. Спростувати або підтвердити даний факт можливо лише за умов всебічного та комплексного дослідження територіальної ідентичності мешканців регіону.

Тому метою даної роботи є обґрунтування комплексної методики дослідження ТІ жителів Дніпропетровської області як складного політичного, етно-національного та соціально-економічного утворення.

Виклад основного матеріалу. Різноманітність поглядів на поняття ТІ, стиковість та міждисциплінарність його положення як об'єкту досліджень різних наук спричинило ряд методологічних неузгодженостей. Зокрема, немає єдиного погляду на розуміння самої ТІ та її складових. У вузькому розумінні, ТІ - це ототожнення людини (однорідної групи людей) себе із місцем, громадою, історичною епохою, цивілізацією тощо. Але в ширшому сенсі ТІ - це складний показник, що відображає певний ментальний простір кожної людини та суспільства в цілому. Тобто, ТІ включає в себе такі складники, як регіональна, локальна ідентичність, ідентичність із середовищем, місцем проживання (типом поселень, функціональним призначенням, типом природокористування), ментальний простір (вернакулярні райони, «ідеальні», «прокляті» та уявні місця, асоціативні ландшафти тощо), особливості сприйняття території, фактори та наслідки формування географічних та туристичних образів, брендів, «перцепційних» портретів, асоціативні зв'язки, прояви ідентичності в топонімії та її сприйнятті, образи територій в літературі, мистецтві, наративах тощо. Для Дніпропетровщини всі ці питання є новими, пілотними, перспективними в плані наукового дослідження. Є досвід окремих досліджень щодо виявлення образів та формування територіальних брендів, але здебільшого вони стосувалися лише міста Дніпропетровська, який не може бути індикатором усього регіону як місця накладання кількох цивілізаційних просторів та численних геополітичних інтересів, що зберігає ментальні нашарування різних політико-історичних епох, має строкатий етнічний склад, специфіку індустріального та суспільного розвитку.

Актуальним і новим для регіону напрямком досліджень сучасної територіальної ідентичності населення пострадянського простору є вивчення т.зв. знаків «радянськості» («ЗР») - символів, назв (топонімів), брендів, об'єктів суспільно-економічної та історико-культурної сфери та їх місця в ментальному просторі, дослідження їх сприйняття та відношення до них, силу ментальних зв'язків людей, території та епохи. Вивчення «ЗР» має надзвичайне значення для Дніпропетровського регіону, де вони збереглися найкраще, проявляються в народній ментальності найяскравіше та при цьому займають дуже проблемне, дискусійне положення. Пропозиції щодо ліквідації «ЗР» (знищення пам'яток, будівель, перейменування тощо), не можуть навіть розглядатися без детального вивчення їх вкорінення в ментальному просторі населення. Крім того, «ЗР» в Дніпропетровському регіоні є своєрідною туристичною атракцією, навіть вислів «радянській заповідник», що сприймається мешканцями області та України в негативному сенсі, для іноземних туристів є своєрідним брендом, що мотивує їх до відвідування регіону. Майже не дослідженим, але дуже гострим питанням залишається виявлення диспропорцій у територіальній ідентичності мешканців різних районів та населених пунктів, виявлення центрів тяжіння (наприклад Дніпропетровськ, Кривий Ріг), їх потужності, впливу на оточення, виявлення конфліктних зон (наприклад, «суперництва» між населеними пунктами) та «депресивних» периферійних зон та точок.

Важливим питанням є дослідження реально сформованих на основі ТІ територіальних спільнот людей (ТСЛ - за [13]) та районування території області за принципами їх єдності та ієрархічності. Сьогодні майже не розроблена методика їх виявлення та оцінювання, наявні лише окремі підходи до виявлення ТСЛ, серед яких найбільш опрацьовані на практиці наступні:

- на основі спільності сприйняття спільнотою території;

- на основі існуючих стереотипів, образів і брендів місцевостей;

- на основі статистичного обліку мобільності населення в межах регіону;

- як результат вивчення літературних джерел, матеріальної та нематеріальної культури тощо для виявлення територіально-ментальних відмінностей;

- на базі комплексного дослідження топонімії як прояву нематеріальної культури, безпосередньо пов' язаної із особливостями місцевості та організацією суспільства.

Стосовно результативності комплексного використання зазначених підходів існують лише пропозиції та побажання суто декларативного типу в окремих публікаціях.

Специфічної формою репрезентації ТІ є т.зв. «суб'єктивні атласи» - серії картоїдів, укладені за результатами досліджень особливостей сприйняття території, образів та асоціацій, самоідентифікації населення регіонів країн, в тому числі проблемних у геополітичному та етно-національному відношенні. Такі атласи вже укладені для Сербії, Ізраїлю, Туреччини, Палестини тощо.

Для реалізації досліджень ТІ мешканців Дніпропетровської області необхідно вирішення наступних двох груп завдань (таблиця 1).

Таблиця 1

Завдання розробки і реалізації методики дослідження ТІ

На сьогодні нами здійснено аналіз досвіду досліджень ТІ, проаналізовано концепції та підходи до розуміння і дослідження складових ТІ, проаналізовані суб'єктивні атласи як форма подання інформації, вивчені особливості складання та аналізу ментальних карт.

Розроблена первинна методика збору та обробки інформації щодо ТІ населення Дніпропетровської області (рис. 1).

Рис. 1. Концептуальна схема комплексної методики дослідження ТІ жителів Дніпропетровської області

Для реалізації методики дослідження пропонується створення єдиного інформаційно-аналітичного центру (ЄІАЦ) у вигляді Інтернет-ресурсу, що надаватиме цілодобовий доступ для керівників проекту та користувачам в он-лайн режимі. Робота ЄІАЦ повинна спиратися на базу даних відомостей про ТІ населення Дніпропетровської області, яка буде поповнюватися та репрезентуватися завдяки методам та методикам, показаним на рис. 1.

Створення ЄІАЦ дозволить одночасно наповнювати базу даних, працювати із різними типами інформації (вербальної, графічної, картографічної тощо), аналізувати та представляти отримані результати у наочному вигляді.

Опис усього механізму запропонованої схеми дослідження в межах однієї статті не можливий, тому зупинимося на найбільш важливих та апробованих методах та методиках виявлення ТІ. Поєднання цих методик дозволить здійснювати всебічне та комплексне дослідження ТІ мешканців Дніпропетровської області. Зокрема, застосування методики соціо-географічного опитування (на основі глибинного інтерв'ю) дозволило виявити домінування локальної ТІ у населення обласного центра, і національної - у жителів області.

Висновки

Реалізація запропонованої методики досліджень ТІ населення Дніпропетровської області має широкі наукові та практичні результати. Головним суспільно значущим результатом є облік територіальної ідентичності населення Дніпропетровської області. Врахування ТІ дозволить:

- покращувати імідж окремих районів та регіону в цілому, знижувати ризик «конкуренції» між населеними пунктами в економічному та психологічному аспектах;

- диверсифікувати «поля урбоценричного тяжіння» в регіоні, пропагандувати сільський образ життя та формувати позитивне сприйняття сільської місцевості;

- перешкоджати «витоку» кваліфікованих кадрів із регіону, і навпаки, приваблювати працівників та учнівську молодь;

- стимулювати прояви національної свідомості, гідності, пам'яті, сприяти консолідації суспільства навколо національної та регіональної ідеї;

- сприяти формуванню єдиної, морально здорової нації на власній території, укріпленню державності;

- сформувати туристичний образ регіону і його окремих частин, орієнтований не тільки на іноземних гостей, а й на власних мешканців.

До того ж, результати дослідження здатні надати можливість для оцінки характеру сприйняття території області її мешканцями, виявити зони високої та низької атрактивності, фактори та механізми формування цих зон. В свою чергу це дасть можливість покращувати окремі показники сприйняття території через вплив на суб'єктивні та об'єктивні фактори формування образів території.

Все це призведе до позитивних зрушень у со- ціокультурній сфері (укріплення національної свідомості та регіональної гідності, розуміння власного «Я» та місця себе в своїй державі та регіоні, врівноваження співвідношення державності та «дніпроцен- тризму», формування позитивних образів окремих регіонів, виявлення та облік духовних естетичних та моральних цінностей суспільства, ліквідація негативного сприйняття окремих регіонів через незнання про них, розвиток освіти, культури та туризму).

Розроблені методики можливо застосовувати для виявлення динаміки ТІ, а також стосовно інших регіонів України. Наочне (картографічне та графічне) і аналітичне подання інформації матиме широкі можливості для використання органами управління, місцевого самоврядування, закладами туризму, освіти, маркетинговими установами у вирішенні прикладних соціально-економічних та культурно-політичних проблем. Розроблені карти та суб'єктивні атласи можуть використовуватися в якості іміджевої, поліграфічної та сувенірної продукції.

Список використаних джерел