Географічне розповсюдження та особливості знакової системи екомаркування

postgraduate student of graphic design chair of Kharkov state academy of design and art

GEOGRAPHICAL DISTRIBUTION AND PECULIARITIES OF THE ECOLABELING SIGN SYSTEM

The article examines the emergence of eco-labeling, triggered by British industrialists as a consequence of emergence of environmental organizations and standardization of environmental management. Modern proponents of the eco-labels, such as national and international institutions, government agencies, business structure, industry and nongovernmental associations are described.

Key words: eco-labeling, sign system, eco-cultural potential.

Постановка проблеми. На сьогодні знакові системи екологічного спрямування зустрічаються у всіх країнах світу, оскільки життєдіяльність сучасної людини тісно пов'язана з проблемами екології. Незважаючи на те, що екологічна знакова система є продуктом графічного дизайну спеціалізованого характеру, її застосування знайшло значне міжнародне поширення і торкнулося більшості аспектів життєдіяльності з характерними особливостями притаманними для певних галузей, які вивчаються в даній статті. географічний екомаркування товар регіональний

Аналіз досліджень і публікацій. Вивченню екологічного спрямування в сучасній проектній культурі присвячена робота О. Орлової «Екологічний фактор формоутворення в дизайні». Виходячи із загальноприйнятих для дизайну принципів, дослідниця систематизувала риси екологічного чинника, що впливають на формоутворення об'єктів дизайну: економічності, універсальності, довговічності, а також сформувала критерії оцінки об'єктів екологічного дизайну. В площині графічного дизайну О. Орлова створила так звану «мережу якості», яка покликана здійснювати візуальне відображення екологічних характеристик об'єкта дизайну. На основі аналізу властивостей продукту і умов його виробництва авторкою був запропонований знаковий ряд екомаркувань, який надає відомості про екологічні якості продукту [3]. Проте, наданий дослідницею візуальний ряд недостатньо розкрив дане питання, оскільки саме в контексті графічного дизайну вивчення знакової системи екомаркувань дослідниками раніше не проводилося.

У статті, присвяченій ролі екомаркування у формуванні вітчизняного ринку екотекстилю, Б. Семак обґрунтував важливість екологічного маркування товарів в умовах вітчизняного ринку [5, 309-320]. Освітлення візуальної мови в жанрі екологічного плакату в контексті символіки проводиться в найбільш наближеній за тематикою науковій статті О. Северіної «Земля-планета в знаковій системі екоплаката (екосеміотиці)» (за матеріалами міжнародної триєнале «4-й блок») [4].

В авторефераті до дисертаційної роботи Н. Герасимова «Етнокультурні основи в практиці сучасної регіональної дизайн-графіки (на прикладі Північно-Заходу Росії)»_досліджувалася дизайн-практика на тлі сформованої економічної та соціальної ситуації в країні. У контексті регіонального дослідження Н. Герасимов актуалізував проблему використання проектних рішень і вказав на використання експлуатації вже напрацьованих проектних стилістик, виключаючи культурний і національний досвід [1]. Цей науковий підхід актуальний для нашого дослідження, однак знакова система екологічних маркувань не вивчалась в масштабі глобального галузевого поширення, чому і присвячується ця стаття.

Метою даного дослідження є встановлення взаємозв'язків між континентальним поширенням і типами екомаркувань, як основи для теоретичних узагальнень у вивченні екокультурного потенціалу знакової системи по регіонам.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

• дослідити історію появи знакової системи екомаркування та визначити призначення й основні функції знакової системи екомаркування;

• встановити континентальне та географічне поширення знакової системи екомаркування;

• провести класифікацію і галузеву систематизацію вибірки знакової системи екомаркування;

• визначити перспективні напрямки дослідження знакової системи екомаркування.

Основний матеріал дослідження. «Протягом останніх 20 років екологія зі слова-терміна перетворилася на слово-ідол свідомості, стурбованого залежністю існування людини від сутності світової цивілізації» писав Ф. Гіренок у книзі «Стікаюче буття» (1994) [2].

Витоки екологічного процесу світового масштабу можна простежити з 70-х років ХХ століття. Так в Стокгольмі 1972 році Організацією об'єднаних націй була проведена конференція, що піднімала екологічні проблеми. На цій конференції була запущена Програма ООН з навколишнього середовища. Через 20 років в Ріо-де-Жанейро була проведена конференція під назвою «Саміт Землі» (рис. 1). Запропонована програма була орієнтована на досягнення основних цілей збереження здорового навколишнього середовища і здорової економіки для всіх народів світу.

Рис. 1 Еволюція емблеми конференції«Саміт Землі» в Ріо-де-Жанейро

Ініціативою британських промисловців, які зіткнулися з жорсткістю природоохоронного законодавства, був вмотивований перший міжнародний стандарт системи екологічного менеджменту для організацій. Так, на сьогодні вимоги до екологічного маркування визначені в цілому ряді міжнародних стандартів ISO. Згідно ISO 14020: 1998, екомаркування може мати форму висловлювання, графічного зображення або символу. Розташовується на самому виробі, упаковці, тарі, ярлику, етикетці продукції в наступних видах публікацій: супровідній документації, в рекламі або технічному бюлетені. Текстуальне висловлювання або графічне зображення екологічного характеру на упаковці, є екологічною заявою.

Розроблена міжнародна система екологічного менеджменту ISO 14000 та її деривативний стандарт ISO 14020: 2000, який описує вимоги до екологічних маркувань і декларацій, для уникнення неточностей, ґрунтується на об'єктивних критеріях і методах оцінки екологічних показників продукції. Одним з них є доступність і точність декодування інформації для всіх зацікавлених сторін.

Стандарти 14020: 2000 покликані:

• покращити інформаційний ланцюжок;

• сприяти поліпшенню екологічних показників і зниження навантаження на навколишнє середовище на всіх стадіях життєвого циклу продукту і послуг;

• розвивати міжнародну торгівлю, так як екологічний знак сприяє експорту та імпорту продукції;

Крім вище зазначеного, екомаркування є інструментом менеджменту, який використовується для інформування клієнтів та партнерів про екологічні особливості продукції та процеси її виробництва і використання. На сьогодні розвиток екомаркування ініціюється як національними, так і міжнародними інститутами, державними органами, бізнес-структурами, галузевими та неурядовими асоціаціями, які задіяні в усіх сферах екологічного моніторингу. Так, екомаркування має велику значимість в аспекті міжнародної торгівлі, що спровокувало виникнення цілої знакової системи екологічного спрямування в дизайні другої половини ХХ століття.

В результаті проведеного аналізу, в основу якого покладена вибірка знаків екомаркування з різних країн світу, відзначається нерівномірне континентальне поширення екомаркування (рис. 2). Можна припустити, що присутність екомаркування в певному регіоні залежить від факторів його економічного зростання під впливом процесів глобалізації. Так, найбільш поширеним є екомаркування у країнах-лідерах світової економіки: Північній Америці та Європі.

Размещено на http: //www. allbest. ru/