Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Реферат

На тему: « Характеристика Одеської області»

Виконала:

Іванова Регіна Андріївна

Перевірила:

Курінна І.Г.

Дніпро 2019

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОДЕСУ

1.1 Географічне положення

РОЗДІЛ 2. ПРОМИСЛОВИСТЬ В ОДЕСЬКОМУ РЕГІОНІ

2.1 Характеристика промисловості

РОЗДІЛ 3. ПАМ'ЯТКИ ОДЕСИ, ЇЇ КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ І ЦІКАВІ ФАКТИ

3.1 Пам'ятки Одеси

ВСТУП

Одеса - місто-порт на північно-західному узбережжі Чорного моря.

Це третє за величиною місто України після Києва і Харкова, головний промисловий, культурний, транспортний, науковий і курортний центр Північного Причерноморья. Сьогодні місто продовжує розвиватися. Одеса багата своєю історією, людьми з надзвичайним почуттям гумору і впізнаваним діалектом, а також дивовижною архітектурою, яка залишає незгладимий відбиток у серцях кожного.

Мета реферату: розповісти про історію виникнення Одеси, її демографічну ситуацію, промисловість, а також цікаві факти Одещини.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОДЕСУ

1.1 Географічне положення

Площа Одеси:162,4 км2 ( Місто є найбільшим за площею регіоном Украини)

День міста: 2 вересня, починаючи з 1794 року.

Область розташована на крайньому південному заході України. На заході межує з Румунією, Молдовою, в тому числі з Придністров'ям, на півночі - з Вінницькою і Кіровоградською, на сході - з Миколаївською областями України. На півдні широким фронтом виходить до узбережжя Чорного моря. Головна особливість становища області - її приморське та прикордонне розташування. Адміністративно-територіальний устрій представлене в такий спосіб: 26 адміністративних районів, 19 міст, в тому числі 7 обласного підпорядкування (Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Білгород-Дністровський, Котовськ, Теплодар і Південний) і 12 міст районного підпорядкування, 33 селища міського типу, 1139 сільських поселень. Велика частина міста, включаючи історичний центр, розташована на рівнині, що підноситься над морем приблизно на 50 м. Мінімальна висота Одеси становить -4,2 м над рівнем моря (Куяльницький лиман), максимальна висота 65 м.

Клімат Одеси є помірно-континентальним, з м'якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом. Середньорічна температура становить +10,3 ° C, середньорічна кількість опадів - 440 мм.

1.2 Символіка міста

У Одеси є свої герб, прапор, гімн, які відображають статус міста.

Сучасний герб Одеси є срібний річковий якір з чотирма лапами в червленому полі. Щит на гербі розташований в золотому картуші та увінчано золотою міською короною, під якою зображений контур п'ятикутної зірки. Затверджено 29 червня 1999 року. Герб із зображенням якоря-кішки місто отримало ще в період належності до Російської імперії; тоді у верхній половині щита зображувався двоголовий орел. Перший Герб Одеси затверджений 22 квітня 1798 року:

«У верхній золотий частини щита виникає державний орел, у нижній червені частини срібний якір». Так як герб Одеси затверджувався за Павла I, то російський орел у верхній половині щита зображувався «павловського типу» - з мальтійським хрестом на грудях.

Прапор міста являє собою квадратне полотнище зі спрощеним гербом по центру, розділене по вертикалі на три частини - червону, білу і жовту. Затверджено 29 червня 1999 року.

Гімном міста є «Пісня про Одесу» з оперети І. О. Дунаєвського «Біла акація».

Універсальна туристична емблема (логотип міста), складається з слова «Одеса», слогана «море вражень» у вигляді хвилі і стилізованого усміхненого сонечка. Цей логотип критикувався багатьма, в тому числі, Артемієм Лебедєвим. [9]

Девіз міста: Одесити всіх країн, єднайтеся!

1.3 Історія відкриття

На території Одеси колись була розташована давньогрецька колонія, залишки якої були виявлені прямо під нинішнім Приморським бульваром. Археологічні артефакти підтверджують існування зв'язків між Одеським регіоном і східним Середземномор'ям. У Середньовіччі територія Одеси перебувала у володінні різних кочових племен (печенігів, половців), Золотої Орди, Кримського ханства, Великого князівства Литовського, і Османської імперії.

Перша письмова згадка про поселення-попередника Одеси - Хаджибеї відноситься до 1415 року. За однією з гіпотез, місто було засноване в кінці XIV ст. великим князем литовським Вітовтом. Хаджибей підпав під пряме правління Османської імперії після 1529 року і був частиною регіону, відомого як Едісан, і адміністративне правління якого знаходилося в Османській провінції Силістра (Озі). В середині 18-го століття, турки перебудували фортецю в Хаджибеї (також відомого як Ходжабей), яка була названа Ені-Дунья. Ходжабей був центром санджака провінції Сілістра.

Рескриптом імператриці Катерини II від 27 травня 1794 року, після приєднання до Імперії на Хаджибеї було засновано місто і порт Одеса. У XIX столітті місто успішно розвивався як торговий порт; в зв'язку з експортом зерна, Одеса стала одним з найважливіших зовнішньоторговельних центрів країни. За одне століття Одеса перетворилася зі скромного поселення на околиці в центр Новоросії і четвертий за величиною місто Російської імперії (після Санкт-Петербурга, Москви і Варшави), залишаючись, однак, повітовим центром Херсонської губернії.

1.4 Демографічна ситуація Одеси

Кількість проживаючих в місті за оцінкою на 1 лютого 2019 року складала 1 134 000 людей.

За даними статистики на 1 липня 2019 року в регіоні проживало 2 376 819 чоловік. За перше півріччя 2019 року населення зменшилося на 3 489 осіб ( за рахунок природного скорочення на 7 629 осіб, народилося 9 966 осіб, померло 17 795 осіб). Зафіксували міграційний приріст 4 140 чоловік. Загалом тенденції порівняно в порівнянні з 2018 роком такі: народилося менше, померло більше, міграційний потік збільшився, якщо ця тенденція продовжиться то до 2035 року в Одесі буде жити всього близько 65 000 чоловік.

1.5 Архітектура Одеси

В основному Одеса представлена ??архітектурою XIX-XX століть: неокласицизм, модерн, постмодернізм, конструктивізм. Перші будівлі в Одесі будувалися в стилі класицизму, відрізнялися раціоналізмом і скупістю декору. Багатонаціональний склад населення привів до того, що в архітектурі культових будівель відбився візантійсько-грецький вплив, а в плануванні і фасадних композиціях житлових будинків можна зустріти не тільки італійський та французький, але і вірменський декор. Також великий вплив на вигляд міста надав природно-кліматичний характер. Застосування каменю-ракушняку визначило кладку з великих блоків і відсутність дрібних деталей. З метою захисту від палючого літньої спеки, широко застосовували портики, лоджії, криті галереї. Навіть ринкові площі, подібно давньогрецьким агорам, обрамлялися по контуру галереями. У 1820-1830-і рр. в Одесі спостерігається вищий розквіт ампіру, що відображало економічне піднесення міста і його зростаючу політичну роль.

1.6 Міські свята

· День міста - відзначається щорічно 2 вересня. Свято проводиться по всьому місту. Традиційно завершує свято Гала-концерт на Потьомкінських сходах з феєрверком.

· Гуморина (День Сміху) Це свято відзначається щорічно 1 квітня. За традицією 1 квітня оголошується неробочим днем (з подальшим відпрацюванням його в найближчу суботу). Специфічний одеський гумор славиться з часів «одеської плеяди». Крім літнього сезону, багато туристів приїжджають до Одеси 1 квітня на «Гуморину».

РОЗДІЛ 2. ПРОМИСЛОВИСТЬ В ОДЕСЬКОМУ РЕГІОНІ

2.1 Характеристика промисловості

Середня заробітна плата в Одесі на серпень 2019 року становила 9 319 гривень, що на 11,6% відсотків менше ніж середня заробітна плата в Україні (10 537 гривень) . В Одеській області спостерігається позитивна тенденція зростання зайнятості та скорочення безробіття. Найбільш поширеними професіями, які отримали безробітні в Одесі в 2019 році були: тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, адміністратор в готельному бізнесі, перукар, електрогазозварник, маникюрниця, кухар, візажист, швачка, бармен, рибак прибрежного лову. Одеська область займає 13 місце за рівнем зайнятості населення. географічний символіка промисловість класицизм

В Одеській області зростає легка промисловість і харчове виробництво. За даними управління статистики, промисловці регіону реалізували продукцію на 58 млрд. гривень. Майже три чверті цієї суми припало на переробну промисловість, тобто ту, яка створює продукцію з готової сировини. Причому рейтинг найприбутковіших сфер очолила стаття (Харчова промисловість, напої та та бачні вироби).

Найменше заробили видобувні підприємства: розробка кар'єрів принесла лише 14 млн. гривень. Найдинамічніше зростання показали сфери виробництва для сільського господарства, вершкового масла і кухонних меблів. А найбільший спад спостерігався в сфері виготовлення дерев'яних дверей, негазованої води, томатної пасти і пюре.

Одеса - найбільший морський порт України, що транспортує зерно, цукор, вугілля, нафтопродукти, джут, деревину, продукцію машинобудівної промисловості. Є базою військово-морського і рибальського флоту ( з 2014року) Великий залізничний центр. В Одеській області налічується близько 252 підприємств. Але, існує 7 найстаріших діючих підприємств.

1. Одеський машинобудівний завод

Одеський машинобудівний завод веде свою історію з лютого 1920 року. В даний час підприємство виробляє гірничо-шахтне обладнання, тепловози домкрати, запасні частини для вантажних залізничних вагонів, обладнання для морських і річкових причальних споруд.

У 2015 році, підприємство, яке володіє великим ливарним цехом, допомагало збройним силам України.

2. Цементний завод

У 1965 році в Одесі виник цементний завод. З 2011 року входить в промислову групу CRH, з штаб-квартирою в Дубліні. На сьогоднішній день потужність підприємства зросла до 550 тис. Тонн цементу в рік. Ці потужності дозволяють покрити потреби регіону в цьому будівельному матеріалі.

3. Одеський кабельний завод

Одеський кабельний завод був заснований в 1949 році. З 1998 року вся вироблена продукція сертифікована за системою менеджменту якості. Основною продукцією підприємства була мідний дріт-катанка, електропроводи, оптоволоконні кабелі і LAN-кабелі для цифрових систем передачі даних. Понад 25% продукції підприємства йде на експорт в країни ЄС і країни Східного партнерства.

4. Одеський авіаційний завод

Одеський авіаційний завод був заснований в 1924 році. Тут розробили нові типи легких літаків, виконували як запити вітчизняного авіапрому, так і зарубіжні замовлення. У лютому 2019 року тут відбулася почали виробництво свого чотиримісного літака Y1 "Дельфін".

5. Коньячный завод

Одним з найстаріших підприємств в Одесі є коньячний завод. Він веде свій родовід від підприємства, заснованого братами Шустов в 1863 році. Якість продукції неодноразово зазначалося на різних виставках. Так в 1900 році компанії було присуджено Гран-прі на Всесвітній виставці в Парижі. Після цього продукція одеського заводу стала офіційно іменуватися "коньяк", а не "бренді". До 1956 року це був єдиний виробник коньяку в Україні. Продовжує славні традиції підприємство понині. У 2013 році відкрився музей коньячного справи.

Зараз підприємство експлуатує близько 15 тисяч бочок, в яких витримують коньяк, деяким з бочок близько 100 років!

6. Канатне виробництво

Канатному виробництва в Одесі більше двохсот лет. Он випускає сталеві канати, дріт, сітки та іншу продукцію, що експортується до більш ніж 30 країн світу.

7. Одеський порт

Ще до того, як виникло місто, було дано указ про будівництво порту. Роботи почалися 2 вересня 1794 року за новим стилем.

Порт досить швидко став найбільшим в Північному Причорномор'ї. Зараз Одеський порт - це 1 млн. 410 тис. М2. території, більше 24 млн. тонн переміщених вантажів за 2017 рік і потенціал обробки до 4 млн. пасажирів за рік. Правда, в зв'язку з військовими діями на Сході України і анексією Криму, пасажирський термінал Одеського порту останні чотири роки приймає набагато менше суден, ніж міг би.

РОЗДІЛ 3. ПАМ'ЯТКИ ОДЕСИ, ЇЇ КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ І ЦІКАВІ ФАКТИ

3.1 Пам'ятки Одеси

В Одесі знаходиться знаменита Потьомкінські сходи, що мають зараз 192 сходинки. Ясновельможний князь Михайло Семенович Воронцов подарував сходи, що обійшлися йому в 800 тис. Рублів, своїй дружині Єлизаветі Ксаверіївна.

За радянських часів сходи були перейменовані в пам'ять повстання на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський» в 1905 році (до революції називалася Гігантською (за іншими джерелами - Рішельєвській, так як у її початку варто пам'ятник Дюку де Рішельє). Будівництво цієї дійсно гігантських сходів було розпочато в 1837 році і закінчено в 1841 році. Автором проекту був архітектор Ф. К. Боффо, який ретельно розробив пропорції споруди, що відрізняється декількома оптичними ефектами.

Піднявшись по Потьомкінських сходах, можна потрапити на Приморський бульвар. Звідси добре видно панораму порту. Уздовж усього бульвару тягнуться прекрасні архітектурні ансамблі, тут же, біля одного з найкрасивіших будівель Одеси, Міської думи, підноситься пам'ятник великому російському поету Олександру Сергійовичу Пушкіну.

Приморський бульвар і бульвар М. Жванецького (раніше бульвар Мистецтв і Комсомольський бульвар) з'єднує пішохідний міст, який зведений над Військовим спуском в 1968 році за проектом архітектора Володимирської та інженера Кирієнко. Цей наймолодший з одеських мостів більш відомий в місті під назвою "Тещин міст».

Великий масив займає Центральний парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка, колишній Олександрівський парк. Там споруджено пам'ятник Невідомому матросу. Вічно палаючий вогонь у його підніжжя нагадує людям про великий подвиг захисників Одеси.

Не меншою визначною пам'яткою є головна вулиця міста Дерибасівська, названа так на честь засновника міста Йосипа Дерібаса, і прилегла до неї площа Грецька. В даний час велика частина вулиці і площа є пішохідними і, разом з прилеглим до неї Міським Садом, є одним з найулюбленіших місць для відпочинку і прогулянок жителів міста і його гостей. Також Горсад традиційно був місцем виставки-продажу картин одеських художників. Тепер цю роль виконує Соборна площа.

3.2 Кіномистецтво в Одесі

У 1988 році в Одесі відбувся мав великий резонанс кінофестиваль «Золотий Дюк», організований Станіславом Говорухіним, який в той час працював на Одеській кіностудії. Після фестивалю, його засновник переїхав працювати з Одеси в Москву, і фестивалю, на жаль не вдалося стати постійною подією: після кількох невдалих спроб відродження, йому було призначено зникнути.

У 2010 році в Одесі з'явилося відразу кілька фестивалів нового покоління - камерний, але самобутній Фестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі: Українське німе», проведений open-air на причалі Морського вокзалу, фестиваль аматорського кіно «Нові горизонти: Дух часу» і масштабний Одеський міжнародний кінофестиваль, який відразу ж викликав великий інтерес серед кіноманів і резонанс в кінематографічних колах.

Одесі присвячена велика кількість художніх фільмів, знятих в різний час на різних кіностудіях.

3.3 Одеська мова

В Одесі переважно говорять російською мовою, але має особливості, пов'язані з впливом інших мов, насамперед української, ідиш, молдавського, французької, грецької, італійської, іспанської. Тому можна говорити про існування «одеської мови». Слова частіше за все не запозичувалися повністю, вони змінювали як словесну форму, так і смисловий зміст. Цікавий також порядок слів у реченні та їх використання. Часто це дослівний переклад з інших мов (напр. «Я имею Вам сказать», «Сделать нам нехорошо»). Несподіванка порівнянь і вживань прикметників створили неповторний одеський говір, сприймається свіжим людиною як м'який гумор. Чудові приклади одеської мови можна знайти в серіалі «Ліквідація».

3.4 Цікаві факти про Одесу

1. Справжнім надбанням Одеси є бруківка, кожен камінь якої привозився з під Везувію з Неаполя.

2. Дар у вигляді 3 000 апельсинів, котрий одеські купці відправили Петру I дозволив добудувати порт. Тепер цьому фрукту встановлено пам'ятник.

3. Одеса в 1838 році була першим і єдиним містом у Російській федерації де поклали асфальт.

4. До 210 річчя міста (2004 рік) в Одесі був встановлений перший у світі фонтан парфумів, встновлений французом Кристофером Лакареном.

ВИСНОВКИ

Отже, Одеса - місто романтики, мистецтва, гумору, поем, театрів і музеїв. Колись вигоріла степ перетворилася в оточений буйною зеленню місто, місто - особливе своєю культурою, сформованої різними народами, місто - поєднує в собі архітектурні стилі різних епох. Історія Одеси дуже багата, за короткий період часу місто здобуло світову славу, перетворився в одну з головних транспортних артерій країни. Курорт Одеса з кожним роком привертає до себе все більше відпочиваючих і туристів. Історичні, архітектурні, культурні традиції міста Одеси є великим науковим матеріалом для дослідників. Іноді в морському порту можна побачити круїзні лайнери, завбільшки з п'ятиповерхові будинки - яскраве підтвердження, що історія міста Одеса, його архітектурна та історична слава відомі далеко за межами нашої країни.

Як кажуть в Одесі - Одесу потрібно не тільки бачити, а й чути, вдихати, , пробувати на смак. Одеса - це не вокзал і не аеропорт, і навіть не Приморський бульвар і не Дерибасівська - точніше, не тільки вони. Відпочинок в Одесі завжди незвичайний. Одеса - це суміш жаркого сонця і ніжних піщаних пляжів, неймовірних одеських історій і оригінального гумору, блискучих фраз і геніальних віршів, популярних анекдотів і просто цікавих книг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Информация про г. Одессу на сайте Верховного Совета Украины

2. Болдирєв О. В. Одесі -- 600: Іст. нарис. -- О.: Юг, 1994. -- 72 с.

3. Ю. А. Мицик. Рецензія на: Сапожников И. В., Сапожникова Г. В.

Запорожские и черноморские казаки в Хаджибее и Одессе. -- Одесса, 1998. -- 271 с; Сапожников І. В. Матеріали з історичної географії дельти Дунаю. -- Іллічевськ, 1998. -- 71 с. // Часопис запорізького наукового товаріства ім. Я. Новицького «Південна Україна» -- Випуск № 4, 1999 рік. -- С. 272--274

Размещено на Allbest.ru