Рекреаційні властивості клімату і рельєфу Шацькогонаціонального природного парку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рекреаційні властивості клімату і рельєфу Шацькогонаціонального природного парку

Розглядається клімат і рельєф як рекреаційний ресурс для відпочинку й оздоровлення населення на території Шацького національного природного парку. Проаналізовано показники середньомісячної температури повітря, кількості днів з температурою повітря вище 15 ° С, опадів, швидкості вітру, хмарності в теплий період року: з квітня до жовтня за 2014-2016 рр. Охарактеризовано морфометричні показники рельєфу та типи рельєфу парку. Виконана рекреаційна оцінка клімату і рельєфу. Запропоновано види відпочинку залежно від рекреаційних властивостей клімату і рельєфу.

Постановка проблеми. Волинська область багата на природні рекреаційні ресурси, що створюють сприятливі передумови для організації ефективної туристсько-рекреаційної діяльності. Одними із важливих і провідних природних ресурсів є клімат і рельєф. Останні зумовлюють просторову організацію відпочинку й оздоровлення місцевого населення та приїжджих громадян із суміжних областей України, а також сусідніх Білорусі та Польщі. Найбільш чільне місце в рекреації Волинської області займає Шацький вододільний горбис- то-западинний карстово-озерний геоморфологічний район, в якому знаходиться Шацький національний природний парк (ТТТНІII І).

Адже кліматичні ресурси визначають не тільки можливість вирощування на території тих чи інших сільськогосподарських культур, а й її комфортність для відпочинку й оздоровлення людей. Не менш важливе місце серед природних рекреаційних ресурсів займає також рельєф як ресурсозабезпечувальний чинник. Він впливає на просторову диференціацію кліматичних, біотичних та інших ресурсів.

Крім того, рельєф створює естетичність території, сприятливий психологічний клімат для успішного лікування, відпочинку та оздоровлення та умови для будівництва відповідної інфраструктури.

Сьогодні все більшої популярності набуває відпочинок в національних природних парках, в яких значну роль відіграє рекреаційна зона. До об'єктів зони регульованої рекреації ШНПП, в якій відбувається короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, відноситься група озер: Світязьке, Люцимер, Чорне Велике, Кримно, Острів'янське, Пулемецьке, Луки, Пісочне, Перемут з прилеглими до них лісовими масивами. Тому для організації усіх видів рекреаційної діяльності в межах парку дуже важливо оцінити кліматичні рекреаційні ресурси і рельєф, що впливають на відчуття комфортності рекреанта, прохідність (доступність) території, її оглядовість, привабливість тощо. Отже, розгляд питань впливу клімату і рельєфу на організацію туристсько-рекреаційної діяльності в ТТТНІ II І в умовах регіональних змін клімату є на сьогодні актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Вагомий внесок у теоретико-методологічні основи використання рекреаційних ресурсів з урахуванням розвитку природокористування зробила Л. Черчик [Cherchyk L., 2009]. Методику комплексної оцінки рекреаційного потенціалу територій знаходимо в науковій праці В. Мацоли [Matsola V., 1997]. Методи оцінки і аналізу природних рекреаційних ресурсів висвітлені в роботі Л. Царик, Г. Чернюк. [Tsaryk

L. , Cherniuk H., 2001]. Рекреаційний потенціал

Волинської області досліджували В. Павлов, Л. Черчик, Н. Фоменко, І. Нетробчук та ін. [Pavlov V., 1998, Fomenko N., 2007, Netrobchuk I., 2016]. Використання рекреаційно-

ресурсного потенціалу Шацького національного природного парку розглядали Я. Олійник,

M. Влах, Ю. Зінько, І. Ковальчук та ін. [Oliinyk Ya., Vlakh M., Zinko Yu., 2007 ].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Аналіз літературних джерел засвідчує, що не достатньо висвітлені питання щодо аналізу та оцінки окремих компонентів структури природних рекреаційних ресурсів окремих територій. Так, зокрема рельєф і клімат як природні ресурси Волинської області розглядаються в науковій праці Ф. Зузука, І. Нетробчук [Zuzuk F., 2014]. Рекреаційні властивості та оцінку рельєфу Шацьких озер вивчала Н. Карпенко [Karpenko N., 2007]. Аналіз показників клімату ШНПП як рекреаційної складової досліджували Я. Мольчак, Н.

Тарасюк, Ф. Тарасюк та ін. [Klimat Shatskoho, 1995].

У переважній більшості досліджень взято до уваги комплексний аналіз всього рекреаційного потенціалу деяких адміністративних районів та національних природних парків Волинської області. Водночас залишаються мало дослідженими окремі природні рекреаційні ресурси як рельєф, клімат, поверхневі води, рослинний та тваринний світ, що є важливими в організації туристсько-рекреаційної діяльності будь-якої території. У зв'язку з цим виникла необхідність проведення оцінки кліматичних рекреаційних ресурсів і рельєфу ШНПП для потреб рекреації й оздоровлення.

Виклад основного матеріалу. Клімат як рекреаційний ресурс відзначається температурою і вологістю повітря, кількістю сонячних днів та опадів, хмарністю, вітровим режимом, а також порами роками. Останні відіграють важливу роль при різних видах сезонної рекреаційної діяльності, серед яких найсприятливішими для цього є літо, дещо менші можливості зими. Весна і осінь несприятливі для відпочинку.

Найбільший вплив клімату проявляється через реакцію людини на погоду. Оптимальні погодні умови визначаються сезоном, віковими та індивідуальними особливостями рекреантів і видами відпочинку. Оскільки рекреація в ШНПП найкраще здійснюється в теплий період року, зокрема влітку на Шацьких озерах, тому нами проаналізовано кліматичні рекреаційні ресурси з квітня до жовтня. Вихідними матеріалами слугувала інформація, отримана на метеостанції Світязь

Волинського обласного центру з гідрометеорології за період 20142016 рр. Для оцінки кліматичних рекреаційних ресурсів використовується медико-біологічний підхід, що враховує їх комфортність і сприятливість впливу на організм. Зв'язок між метеорологічними величинами і самопочуттям людини досліджували П. Царфіс, І. Кондор, Б. Айзенштат, В. Мацола та ін. [Rekrealohiia, 2009].

Для відчуття комфортності відпочинку влітку, зокрема під час аеро- та геліолікуванні найважливішу роль відіграє середньодобова температура повітря (+15°) - (+20°) С при швидкості вітру 0-1 м/с. Хоча зона відчуття комфорту для кожної людини за температурним режимом індивідуальна. Так, пересічно вона коливається межах від +17 до +23 °С. Крім того, потрібно врахувати, що найсприятливішими для відпочинку в теплий період року є умови з середньодобовою температурою повітря понад +15° С тривалістю 100 днів і більше, оцінюються 3 балами відповідно до методики В. Мацоли [Matsola V., 1997]. Не менш важливою є мінливість погоди, яка може ускладнити її прогноз під час відпусток. Вона проявляється у міждобовій зміні температури повітря, наприклад в межах 4° С та атмосферного тиску - 8 гПа, що негативно впливає на фізіологічний стан людини.

Радіаційний і світловий режим залежить від положення сонця на небосхилі в різний час року і доби та часом коли сходить і заходить сонце. Тому найдовший день 16,3 год спостерігається у червні при висоті сонця опівдні - 62,6°. Тривалість сонячного сяйва залежить від довжини дня, хмарності та закритості горизонту. Найбільша тривалість місячної суми сонячного сяйва 268 год або 54 % від можливого фіксується літом, зокрема у червні. Найстабі- льніша його тривалість простежувалась з травня до вересня включно.

Радіаційний баланс в парку становить 1300 мДж/м2. У рекреаційній діяльності ультрафіолетова радіація має бактерицидну і вітаміноут- ворюючу дію і є невід'ємною складовою геліотерапії. Так, 1/4 лікувальну біодозу ультрафіолетової радіації в липні опівдні при ясному небі можна отримати за 18 хвилин. Загалом режим сонячного сяйва сприяє довготривалим прогулянкам і походам в парку [Zuzuk F., 2014].

Як видно з табл. 1 середня швидкість вітру в теплий період року коливалась від 1,7 (2016 р.) до 2 м/с (2015 р.) та оцінена 3 балами. Улітку в спекотні дні в зонах рекреації, тобто на пляжах озер, легкий вітерець сприяє комфортності відпочинку.

Температура повітря є головним метеорологічним показником для відпочинку в теплий період року. Так, середньомісячні температури повітря в теплий період року становили 15,816,2° С та оцінено 2 балами для здійснення рекреаційної діяльності. Найбільш комфортна погода в парку з середньомісячними температурами 20-21,2° С спостерігалась у липні. Комфортним також був серпень (22 °С) у 2015 р. Прохолодна субкомфортна погода з середньомісячними температурами 16,4-19,1° С фіксувалась у червні, серпні та у вересні (2015 р.) - 15,4° С. Відповідно квітень, травень і вересень з середньомісячною температурою повітря 8,3-14,9° С характеризували умови холодної, дискомфортної погоди для відпочинку

Окрім того, кількість днів з t > 15 С у межах парку становить 100-116 днів. Середньодобова температура повітря вище 15 °С фіксувалась з 11-17 травня до 15-20 вересня. Це забезпечує сприятливі погодні умови для продовження рекреації та туризму навіть до середини вересня.

парк клімат рекреаційний

Таблиця 1. Показники метеорологічних величин та кількість балів в теплий період року на метеостанції Світязь за період 2014-2016 рр.

Потрібно відзначити, що за спостережуваний період фіксувались певні відхилення у показниках середньомісячних температур від кліматичної норми, що засвідчує її підвищення в умовах прояву глобальних і регіональних змін клімату (див. табл. 1). Відтак збільшиться тривалість сприятливого періоду для організації видів відпочинку і оздоровлення населення. Також на фоні цих кліматичних змін значно зросла міждобова мінливість температури повітря в межах 1-5 ° С в порівнянні з

С раніше. Вона фіксувалась у всі місяці теплого періоду.

Атмосферні опади знижували середньомісячну температуру повітря та створювали менш сприятливі умови для відпочинку, хоча за умов спекотної погоди вони можуть сприяти комфортності. Загалом простежувалась тенденція до зменшення кількості опадів у теплий період року в 2015-2016 рр. порівняно з кліматичною нормою (див. табл. 1). Ступінь вкриття неба хмарами за період спостережень становив 6-7 балів. Найменша хмарність 4,9- 5,4 бали, зазвичай, спостерігалась у серпні 2015-2016 рр.

На сьогоднішній день відомі різні оцінки рельєфу для потреб рекреаційного освоєння території чи планування різних видів відпочи- нкової діяльності. Так, наприклад, Ю. Симонов, В. Кружалін [2^ик Б., №ігоЬоЬик I., 2014] запропонували функціонально - технологічний підхід для оцінки рельєфу.

Тому з позицій технологічної оцінки найсприятливіші є рівнині території. Н. Карпенко запропоновано п'ятибальна шкала для рекреаційної оцінки рельєфу на основі морфометричних показників.

Чим більша сума морфометричних балів, тим вища рекреаційна оцінка. Крім того, відома ще психолого-естетична оцінка рельєфу, що має суб'єктивний характер. Відповідно до якої найбільшою мірою контрастності, пейзажної насиченості, екзотичності відносяться гори. Отож, найсприятливішою для відпочинку і оздоровлення з технологічно-естетичної точок зору є пересічна місцевість із незначним перепадом відносних висот [Rekrealohiia, 2009].

ШНІІІІ належить до Шацького вододільного горбисто-западинного карстово-озерного геоморфологічного району, що добре вивчений Н. Карпенко [Karpenko N., 2007].

На Шацькому поозер'ї переважають реліктово-льодовикові, водно-льодовикові, карстові, еолові, ерозійні та антропогенні типи рельєфу. Окремо виділяється озерний тип рельєфу, утворений карстово-льодовиково-акумулятивними типами озерних улоговин. Вертикальне розчленування рельєфу становить пересічно 3-5 м/км2. Відносні перевищення моренного рельєфу сягають 5-15 м. Величина горизонтального його розчленування становить 0,1-0,4 км/км2, лише подекуди вона збільшується до 1,1 км/км2.

Отже, рекреаційна оцінка рельєфу за сумою морфометричних показників становить 7 балів. У зв'язку з цим рельєф парку сприятливий для рекреаційної діяльності: курортно-лікувальної, спортивно-оздоровчої й пізнавальної (Світязька озерна низовина), спортивно-оздоровчої й пізнавальної (Ростанське кінцево-моренне пасмо, Прибузька алювіальна рівнина, Копаївська алювіально-зандрова низовина, Прип'ятська алювіальна низовина).

Висновки

парк клімат рекреаційний

Проведений аналіз рельєфу і клімату як природних рекреаційних ресурсів ШНПП дають підставу стверджувати. Радіаційний баланс, світловий, вітровий і температурний режим, хмарність, мінливість погоди, пори року в сукупності сприяють розвитку всіх видів відпочинку та оздоровлення. Найсприятливішими місяцями для рекреації є липень, червень і серпень, тобто літо.

Рівнинний рельєф при наявності великої групи озер є дуже сприятливим для розвитку рекреаційної діяльності: курортно-лікувальної, спортивно-оздоровчої й пізнавальної. Отже, кліматичний ресурс в сукупності з рівнинною територією та великою кількістю озер має надзвичайно велике значення для рекреації. Загалом рельєф і клімат як природні рекреаційні ресурси заслуговують на подальші дослідження, що сприятиме раціональному всебічному розвитку туристсько-рекреаційної діяльності в ШНПП.

Література

1.Cherchyk L. M. Rekreatsiini resursy : teoriia ta metodolohiia : navch. pos. Lutsk, 2009. S. 14-24.

2.Matsola V. I. Rekreatsiino-turystychnyi kompleks Ukrainy. Lviv,1997.259 s.

3.Tsaryk L., Cherniuk H. Pryrodni rekreatsiini resursy. Metody otsinky i analizu. Ternopil, 2001. 195 s.

4.Pavlov V. I., Cherchyk L. M. Rekreatsiinyi kompleks Volyni : teoriia, praktyka, perspektyvy. Lutsk, 1998. 122 s.

5.Fomenko N. V. Rekreatsiini resursy ta kurortolohiia: navch. posib. K, 2007. 312 s.

6.Netrobchuk I. M., Lemekhova A. S. Turystsko- rekreatsiinyi potentsial Liubeshivskoho raionu Volynskoi oblasti. Osvitni y naukovi vymiry heohrafii : Materialy Vseukrainskoi naukovo- praktychnoi konferentsii (25-26 kvitnia 2016, m. Poltava). Poltava, 2016. S. 253-258.

7.Oliinyk Ya. B., Kononenko O. Yu., Melnychuk

A. L. Rekreatsiinyi potentsial Shatskoho natsionalnoho pryrodnoho parku:shliakhy

vdoskonalennia vykorystannia.

Размещено на Allbest.ru