Суспільно-географічна оцінка стану розвитку лісового господарства регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суспільно-географічна оцінка стану розвитку лісового господарства регіону

Горват М.

У статті розглянуто основні підходи до оцінки Карпат як гірсько-лісової екосистеми. Проаналізовано розвиток лісового господарства Закарпатської області в контексті загальнодержавної стратегії розвитку, особливості ведення лісового господарства, взаємозв'язок з розвитком зеленого туризму, стан розвитку лісової інфраструктури, сертифікація лісів, покращення лісового фонду, його ефективне використання.

Ключові слова: лісове господарство, лісові ресурси, лісовий фонд, лісистість, природно-заповідний фонд, гірсько-лісова екосистема, лісова інфраструктура, сертифікація лісів, екологічна стежка, лісокористування.

The main approaches to the assessment of the Carpathians as a mountain- forest ecosystem are considered in the article. The forestry development of Zakarpattya region is analyzed in the context of the national development strategy,

features of forestry, interconnection with the development of green tourism, state of forest infrastructure development, certification of forests, improvement of forest fund, its effective use.

Key words: forestry, forest resources, forest fund, afforestation, nature reserve fund, mountain-forest ecosystem, forest infostructure, certification of forests, ecological trail, forest management.

Ліси за своїм призначенням і розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші функції і забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах. Лісові ресурси - це наявні в лісах запаси деревини, технічної і лікарської сировини, кормових, харчових і інших продуктів лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворення у процесі формування лісових природних комплексів [6, с. 219].

Загальна площа лісового фонду України становить - 10,4 млн. га, із яких вкритих лісовою рослинністю - 9,6 млн. га. Лісистість території країни становить 15,9%. На державному рівні передбачено збільшення лісистості України, як важливого показника рекреаційно-туристичної експлуатації лісів до 16,1%, для чого планується збільшити площу лісів щонайменше на 2-2,5 млн. га[9].

Ліси на території України розташовані дуже не рівномірно. Вони сконцентровані переважно в Поліссі та в Українських Карпатах. Лісистість у різних природних зонах має значні відмінності й не досягає оптимального рівня, за якого ліси найпозитивніше впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, пом'якшують наслідки ерозійних процесів, а також забезпечується одержання більшої кількості деревини.

Ліси України сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сосна (Pinus silvestris) - 33%, дуб (Quercus robur)- 24%, ялина (Picea abies) - 8%, бук (Fagus silvatica) - 7%, береза (Betula pendula) - 6%, вільха (Alnus glutinosa) - 6%, ясен (Fraxinus excelsior) - 3%, граб (Carpinus betulus) - 2%, ялиця (Abies alba) - 1%.

Рис. 1. Лісистість адміністративних областей України

лісовий господарство стратегія

Нині загальна частка земель що включені до складу природно - заповідного фонду України становить 4,95% від площі країни. Це майже 30 тис. км2 - площа окремої адміністративної області, або невеликої держави. Станом

на серпень 2019 року ПЗФ України нараховував 7346 територій та об'єктів, з них 19 національних природних парків та 49 регіональних ландшафтних парків - установ ПЗФ. Та незначна кількість інформації про НПП та РЛП, що є в мережі Інтернет, не задовольняє попит серед населення. Одним із варіантів вирішення проблеми дефіциту інформації може стати інтерактивна кадастрова система.

Наявний в Україні організаційно-економічний механізм використання і охорони туристичних ресурсів (ОЕМВОТР) переважно оперує групою таких регуляторів екологічної поведінки товаровиробників, які змушують їх обмежувати свою руйнівну діяльність згідно з вимогами нормативних актів, постанов і законів [5, с. 92].

Бейдик О.О. під керівництвом проф. Я.Б.Олійника здійснив інтегральну оцінку природних та антропогенних ресурсів України і побудував на цій основі ресурсно-рекреаційний рейтинг різних регіонів України.

Для комплексної оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів України науковцями-авторами проекту застосовано метод бальної оцінки. Інтегруючий бал природного блоку України визначався як сума складових балів оцінки спелеологічних, орографічних, кліматичних, гідрографічних, рослинних і тваринних ресурсів. Оцінки визначались в амплітуді 1-5 балів. Аналіз інтегральної оцінки природного блоку свідчить про те, що найвищу (5 балів) оцінку отримали Закарпатська область (загальна сума балів 25) і АР Крим (загальна сума балів 24), які мають по чотири-п'ять перших (5 балів) і других(4 бали) місць у більшості з шести природних номінацій. Найнижчу оцінку (1 бал) отримали Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Чернігівська і Полтавська області [3].

Закарпатська область знаходиться в межах двох великих фізико - географічних одиниць - Карпатської гірської та Закарпатської низовинної. Українські Карпати займають 4/5 території області. Вони входять у Карпатську гірську систему, що лежить на території шести країн Європи. Карпати простягаються у вигляді поздовжніх ланцюгів хребтів та міжгірних долин. Хребти асиметричні: північно-східні круті, а південно-західні - пологі. Середня висота хребтів 700 до 1500 м. Жодна з вершин не досягає снігової лінії. Найвищими в Українських Карпатах є центральне пасмо гір, яке утворене Полонинським хребтом, масивами Свидовець і Чорногора. Схили гір вкриті цінними лісами, на вершинах є багато полонин, які служать пасовищами для худоби. Всього в області 609 населених пунктів, з яких 192 мають статус гірських [6, с. 37].

У природоохоронному відношенні Українські Карпати становлять інтерес, так як тут проходить північно-східна межа ареалу ряду деревних і чагарникових порід та трав'янистих рослин, збереглись осередки ендемічної та реліктової флори і фауни. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють сприятливі умови для короткотривалого відпочинку. Тому з метою приваблення туристів, які ставлять високі вимоги до чистоти навколишнього природного середовища необхідно приділяти увагу лісокористуванню.

Карпати є географічним центром Європи, а в природному відношенні - унікальна природна гірсько-лісова екосистема, яка займає 37,0 тис. км2, або 6,1 % від усієї території країни. Це своєрідні «легені», де формуються три чверті стоків Дністра, Прута, Тиси та інших великих європейських рік. Найціннішим природним ресурсом регіону є ліс, який займає особливе місце. Це найдосконаліший природний комплекс, який продукує понад 20 тисяч видів продукції. Він є регулятором клімату, має незамінне водо- і ґрунтозахисне значення, є місцем рекреації, туризму, оздоровлення людей.

Сумарний природно-ресурсний потенціал Закарпатської області становить 2,5 % від сумарного по Україні. Потенціал ресурсів Закарпатської області в межах Карпатського регіону: земельних - 19,4 %, водних - 31,5 %, лісових - 17,4 %, фауністичних - 0,1%, природних рекреаційних - 28,6%. Важливу роль відіграють ліси, що є джерелом деревини і продуктів з лісових рослин, великою є їх середовище захисна та рекреаційна роль. Площа рекреаційних лісів Закарпатської області становить 136,7 тис. га, у тому числі - ліси санітарно-гігієнічних та оздоровчих функцій - 79,4 тис. га, ліси природно- заповідного фонду - 42,6 тис. га, ліси вздовж берегів річок - 14,7 тис. га [8, с.149].

Закарпаття вважається одним із найзалісненіших регіонів не лише України, а й сусідніх країн Європи. 52 % території області вкривають низинні, передгірні та гірські ліси. I майже половина з них - це унікальні екосистеми дубово-букових і хвойних карпатських пралісів, що перебувають під охороною держави та використовуються лише для цілей розвитку екологічного туризму. Закарпаття охоплює тепліші південно-західні схили Карпат, на яких рослинний покрив у польодовиковий період формувався дещо по-іншому, ніж на північно- східних, холодніших схилах. На низовині ростуть дубово -грабові ліси, у передгір'ях - дубові і дубово-букові, у горах на висоті від 800-1000 м над рівнем моря - букові, на висоті до 1300-1500 м - хвойні. Державний лісовий фонд області становить 694 тис. га (у породному складі переважають твердолистяні (64,4 %) ліси). Вінчають гірський ландшафт субальпійські та альпійські луки - полонини.

Аналізуючи періодичність та інтенсивність катастрофічних повеней, сельових паводків та інших стихійних явищ, науковці відзначають, що вони є наслідком зростаючої експлуатації лісів. Гірські ліси Карпат мають важливе ґрунтозахисне значення. Встановлено, що на великих суцільних лісосіках при лісорозробках у безсніговий період в перші 1 -2 роки з одного гектара зноситься до 500 тонн родючого ґрунту, а протягом 10 років до утворення молодняка втрата ґрунту може становити до 1000 тонн на гектар. Ще більших розмірів досягають ерозія на незакультивованих лісом крутосхилах. Це призводить до перетворення лісових угідь у непродуктивні площі. Тому необхідно при експлуатації гірських лісів пам'ятати про їх важливе захисне значення і вибирати такі способи рубок, які в найменшій мірі порушували б зв'язок між рослинністю і ґрунтом.

За лісистістю і запасами деревини Закарпатська область займає перше місце в Україні. Ліси в області зростають на площі 695,8 тис. га, лісистість становить 51,2 %. За підпорядкуванням ліси Закарпатської області розподіляються наступним чином: Державне агентство лісових ресурсів України - 87,1%; Міністерство екології та природних ресурсів України - 11,4%; Міністерство освіти та науки України -1,0%; інші - 0,5% [9].

На Закарпатті є 20 державних підприємств, які підпорядковуються Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства. Головною товарною продукцією лісогосподарського виробництва і основним джерелом доходу лісогосподарських підприємств є вирощування деревини та її реалізація у стані росту суб'єктам лісозаготівельного виробництва. Реалізація супутніх лісівництву лісових товарів і побічного надання інших послуг - лише додаткові статті доходу.

Виходячи з особливостей ведення лісового господарства, багатофункціональним призначенням лісів, їх розташуванням на території, породним складом, віковою структурою деревостанів, довготривалістю господарського обороту, стратегія господарювання в лісах Закарпаття спрямована на якісне покращення лісового фонду, його ефективне використання. Здійснюється комплекс лісовідновних, лісогосподарських, лісозахисних робіт, а також заходів з охорони лісових масивів з урахуванням принципу ведення лісового господарства - безперервного і невиснажливого лісокористування, забезпечення цілісного задовільного санітарного стану насаджень та охорони лісів. Якісні диференційовані показники лісового фонду є одними з найвищих в Україні (середній приріст, середній бонітет, середні запаси високовікових насаджень тощо).

Приділяється значна увага заходам з створення лісових насаджень та сприяння природному поновленню лісу. На території Закарпаття в рамках Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу у твоїх руках-2017» були виконані на загальній площі понад 3300 гектарів, що становить 105 % від плану. З яких створено лісових культур - 1,2 тисячі гектарів, що складає 106%. Посів лісових культур проведено на площі 41 га (ДП «Виноградівське ЛГ» - 30 га, ДП «Воловецьке ЛГ» - 7 га, ДП «Мукачівське ЛГ» - 4 га). Проведено посів лісового насіння на площі 7 га. Також на площі понад 19 га вирощено 8,6 мільйона штук стандартного садивного матеріалу, частину з якого використано на осінні лісокультурні роботи. За лісокультурну кампанію висаджено понад 10 млн. саджанців.

Одним з найважливіших напрямків у лісовому господарстві Закарпатської області є розвиток зеленого туризму. Г оловною його перевагою є те, що він дає можливість побачити красу Закарпаття, багату флору й фауну. І з кожним роком лісові господарства активно розвивають зелений туризм, а міські жителі все частіше їдуть відпочивати в ліс. Саме тому важливими завданнями є: облагородження туристичних маршрутів, облаштування місць відпочинку для туристів, побудова мисливських будиночків і т.д. Лісівниками Закарпаття збудовано понад 200 місць відпочинку. Найбільше місць для відпочинку та рекреаційних об'єктів облаштовано у Рахівському, Великобичківському, Ясінянському та Свалявському лісгоспах.

Розширюється мережа лісової інфраструктури. Завершено будівництво та відновлення лісової дороги, яка з'єднує два найбільші райони краю - Рахівський та Тячівський, між населеними пунктами с. Чорна Тиса та с. Лопухів. Протяжність об'єкту склала 11,6 км. Лідерами по будівництву лісових доріг серед підприємств управління є ДП «Рахівське ЛДГ», в якому облаштовано 5 км нових лісових доріг та здійснено капітального ремонту 10,5 км лісових доріг та ДП «Брустурянське ЛМГ», працівниками якого збудовано 6 км нових доріг. Разом з тим, іде розширення лісової дорожньої мережі, сформований план по будівництву лісових доріг на 2020 рік [9].

Лісівники Воловецького лісгоспу нині активно розвивають зелений туризм. На території підприємства у Нижньоворітському лісництві, туристи можуть пройти екологічною стежкою, протяжність якої становить до трьох кілометрів. Екологічна стежка веде до унікального дерева на теренах Закарпаття та всієї України, під назвою “Коркове дерево амурське”. Батьківщина дерева Далекий Схід (Японія, Китай, острів Сахалін) звідки воно потрапило на Закарпаття у 1970-х роках. Відоме дерево своєю корою, з якої виготовляють корок, здебільшого для вина. Завдяки сприятливому клімату, так - зване коркове дерево добре росте у лісових насадженнях Закарпаття. Сьогодні на території лісництва росте понад 30 коркових дерев амурських.

Швейцарсько-український проект FORZA - проект розвитку лісового господарства на Закарпатті передбачав розвиток туризму на базі лісових екосистем, підтримку у впровадженні кластерного менеджменту в Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях. Кластерна форма розвитку туристичної сфери у гірських районах Карпатського регіону дозволяє залучити потенціал всіх зацікавлених у цьому процесі, у т.ч. - туристичні об'єкти та підприємців, навчальні заклади, органи місцевого самоврядування, місцеве населення тощо з метою налагодження ефективного партнерства та співробітництва у цій сфері. У свою чергу, формування на місцевому рівні туристичних комплексів сприятиме формуванню партнерських груп самонавчання, самоорганізації та самофінансування, що розширить можливості залучення туристів у регіон за рахунок диверсифікації асортименту туристичних послуг, підвищення їх якості, забезпечить зростання зайнятості і добробуту місцевого населення.

Станом на 01.01.2019 р. в Закарпатській області взято на облік 454 об'єкти природно-заповідного фонду загальною площею 171420,272 га, з них загальнодержавного значення - 34 об'єкти загальною площею 155609,51 га, місцевого значення - 416 об'єктів загальною площею 15810,762 га. Відсоток фактичної площі територій та об'єктів природно -заповідного фонду до загальної площі області становить 13,4 % [9].

Користуючись унікальністю місцерозташування екотуристичних осель поблизу природоохоронних територій, їх власники підтримують серед туристів екологічні вимоги щодо організації побуту й дозвілля, а також пропонують їм низку програм заглиблення у світ дикої природи. Так, екологічний фактор перетворюється на економічну категорію: підтримка якості та непорушності навколишнього середовища (ознака стійкості) економічно вигідна. Вище вказана форма організації дозвілля відповідає критеріям сталого розвитку націлена на збереження природного середовища.

Для любителів зеленого туризму відкриваються можливості пройти велосипедними і пішохідними маршрутами по заповідних територіях з буковими пралісами, маршрутами для екологічного туризму з упорядкованими стежками, місцями відпочинку та ночівлі, відчути красу незайманої природи[4].

На сьогодні важливим питанням є господарська діяльність на території природно-заповідного фонду Закарпатської області, виконання Указу

Президента України від 9 липня 2019 року № 511/2019 «Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів» та інших Указів Президента України щодо зміни меж території національних природних парків. Вирішення потребують питання електронного обліку деревини та раціонального використання податків сільськими та селищними радами, які розташовані на території національних парків [1].

Підписано Меморандум про співпрацю з питань лісової сертифікації між Закарпатським ОУЛМГ, Національним представництвом FSC в Україні, Дунайсько-Карпатською програмою WWF, екологічними НГО та соціально і екологічно відповідальними деревообробними та лісозаготівельними підприємствами Закарпаття. Це результат добровільної лісової сертифікації за системою FSC, яка розповсюджена у більшості європейських країн.

Державні лісогосподарські підприємства Закарпатського ОУМГ ще в 2005 році першими в Україні отримали сертифікат відповідності європейським вимогам лісокористування, продукція відповідає міжнародним стандартам. Лісова сертифікація - оцінка відповідності системі ведення лісового господарства встановленим міжнародним вимогам щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку.

Одним із визначальних детермінантів запровадження сертифікації лісів є збереження біорізноманіття на глобальному, національному та локальному рівнях. Біорізноманіття вищих рівнів організації (видове та екосистемне) потребує належного збереження внутрішньовидового різноманіття, тобто збереження генетичних ресурсів. Тому необхідною умовою успішного проходження сертифікаційного та наступних контрольних екологічних аудитів є декларування та фактичне здійснення заходів зі збереження біологічного різноманіття лісів, в т.ч. лісових генетичних ресурсів. Іншими ж детермінантами лісової сертифікації є досягнення і підтримання такого рівня ведення лісового господарства, яке дозволяє забезпечити економічно, екологічно і соціально збалансоване управління лісами та лісокористування на основі міжнародних стандартів Лісової Опікунської Ради (ЛОР) та законодавства України.

Даний Меморандум є важливим кроком у збереженні біологічного різноманіття Закарпаття і демонструє позитивні результати від застосування сертифікації лісокористування по системі FSC на лісогосподарських підприємствах краю. Адже головним з принципів лісової сертифікації є баланс економічних, екологічних та соціальних інтересів в лісовому господарстві. У пошуку цього балансу всі ретельно працюють над відповідністю ведення лісового господарства лісовій сертифікації. Таким чином, лісівники Закарпаття

не тільки представляють якісну продукцію на ринку і створюють робочі місця в регіоні, а й забезпечують збереження біологічного різноманіття і традиційного природокористування [9].

Пріоритетними завданнями лісівників Закарпаття є, подальше лісовідновлення, збільшення загальної площі лісів, застосування природозберігаючих технологій розробки лісосік, розвиток дорожньо - транспортної інфраструктури, забезпечення функціонування єдиної системи е - обліку деревини, збільшення виходу цінних сортиментів за рахунок раціонального використання деревини, покращення ефективності охорони лісів від самовільних рубок, пожеж та браконьєрства.

Розпорядженням КМУ від 3 квітня 2019 р. № 232-р схвалено Концепцію розвитку гірських територій Українських Карпат. Метою Концепції є визначення пріоритетних напрямів розвитку гірських територій, створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для сталого розвитку гірських територій українських Карпат, підвищення їх конкурентоспроможності, поліпшення якості життя та економічного благополуччя населення, що на них проживає. Концепцію передбачається реалізувати протягом 2019-2027 років шляхом розроблення, прийняття та виконання відповідного плану заходів [2].

Концепцією передбачено забезпечення розвитку традиційних і найбільш перспективних для регіону видів господарської діяльності лісового та сільського господарства шляхом запровадження природозберігаючих інноваційних технологій, а також екологічно безпечних видів промислової діяльності, включаючи переробку місцевих сировинних ресурсів, розвиток альтернативної енергетики. Важливим є розроблення схеми планування гірських територій Українських Карпат, у якій будуть враховані пропозиції щодо розвитку господарського комплексу, транспортної та інженерної інфраструктури, системи розселення, поліпшення стану навколишнього природного середовища, природно-заповідного фонду, збереження історико- культурної спадщини та розвитку туристичного потенціалу регіону.

Забезпечення розвитку екологічної мережі в Карпатах як складовій частини Всеєвропейської екологічної мережі, створення та підтримання Карпатської мережі природоохоронних територій, а також здійснення заходів щодо збереження та сталого управління на територіях, розташованих за межами природоохоронних територій. Забезпечення відновлення лісів та оптимізації структури ландшафтів.

Користуючись унікальністю місцерозташування екотуристичних осель поблизу природоохоронних територій, їх власники підтримують серед туристів екологічні вимоги щодо організації побуту й дозвілля, а також пропонують їм низку програм заглиблення у світ дикої природи. Так, екологічний фактор перетворюється на економічну категорію: підтримка якості та непорушності навколишнього середовища (ознака стійкості) економічно вигідна. Вище вказана форма організації дозвілля відповідає критеріям сталого розвитку націлена на збереження природного середовища.

За умов інтенсивного розвитку рекреаційно-туристичного комплексу гірських районів Карпат з метою охорони довкілля необхідно забезпечувати: - встановлення прибережних смуг та екологічних коридорів вздовж річок і потічків шляхом максимального збереження всіх озеленених територій та лісових масивів; - встановлення навколо джерел у вершинах потічків водоохоронних зон суворого режиму, оскільки всі джерела, що живлять струмки, є потенційними поверхневими водозаборами питної води; лісонасадження, особливо в зонах формування водних потічків, озеленення крутих схилів; - винесення за межі охоронних зон проектованих водозаборів будівель, споруд та озеленення територій; - будівництво доріг з твердим покриттям та організованим водовідведенням. Окремого визначення потребують граничні параметри екологічно допустимої рекреаційної місткості рекреаційно-туристичних територій. Ці параметри мають бути уточнені у відповідності до вимог дотримання екологічно допустимого рекреаційного навантаження на гірські ландшафти.

Список використаних джерел

лісовий господарство стратегія

1.Указ Президента України від 9 липня 2019 року № 511/2019 «Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів».

2.Концепцію розвитку гірських територій Українських Карпат. Розпорядженням КМУ від 3 квітня 2019 р. № 232-р

3.Бейдик О.О. Рекреаційні ресурси України: навчальний посібник / О.О. Бейдик.- 2-ге видання переробл. та доповн. - К. : Альтпрес, 2010. - 404 с.

4.Любіцева О.О. Рекреаційна географія і розвиток туризму [Електронний ресурс] / О.О. Любіцева. - Режим доступу: http://tourlib.net /statti_ukr/ lubiceva2.htm.

5.Матвійчук Л. Раціоналізація використання та охорони туристичних ресурсів: діагностика та механізм забезпечення: монографія / Людмила Матвійчук. - Луцьк: Волиньполіграф, 2011 - 340 с.

6.Поп С.С. Природні ресурси Закарпаття / С.С.Поп. - 3-е, вид. допов. - Ужгород: «Карпати», 2009. - 340 с.

7.Розвиток сільського зеленого туризму в Закарпатській області [Електронний ресурс] - Режим доступу https://revolution.allbest.ru /sportZ00517759_0.htmL

8.Регіонологія туризму: навчально-методичне видання / Д.М. Стеченко, Г.О. Сабадош, А.Г. Охріменко та ін. / за ред. Д.М. Стеченко. - К. : Вид-во «КУТЕП», 2004. - 220 с.

9.Туристично-інформаційний портал «Карпати.інфо» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.karpaty.info.

Размещено на Allbest.ru