Просторово-часовий розподіл показників швидкості вітру і добового максимуму швидкості вітру на території Марокко у 2020-2050 рр.

Результати розрахунків середньорічної й середньомісячної швидкості вітру та добового максимуму його швидкості за 11 регіональними кліматичними моделями проекту CORDEX-Africa на період 2020-2050 рр. у Марокко. Визначено можливі кількісні показники.

Рубрика География и экономическая география
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.10.2020
Размер файла 698,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Просторово-часовий розподіл показників швидкості вітру і добового максимуму швидкості вітру на території Марокко у 2020-2050 рр.

В. Хохлов, д-р геогр. наук, проф.,

Ю. Ель Хадрі, асп.

Одеський державний екологічний університет, Одеса

Анотації

Проаналізовано результати розрахунків середньорічної й середньомісячної швидкості вітру та добового максимуму його швидкості за 11 регіональними кліматичними моделями проекту CORDEX-Africa на період 2020-2050 рр. у Марокко. Визначено можливі кількісні показники середньої швидкості вітру, добового максимуму його швидкості та їх просторово-часового розподілу в період 2020-2050 рр. у Марокко. Установлено, що в майбутньому на більшій частині території Марокко переважатимуть слабкі й помірні вітри та спостерігатиметься два типи річного ходу швидкості вітру. Найсприятливішими для розвитку вітроенергетики будуть ділянки, розташовані на березі Середземного моря та Атлантичного океану, а також південна частина Марокко.

Ключові слова: швидкість вітру, добовий максимум швидкості вітру, піковий фактор пориву вітру, регіональні кліматичні моделі, Марокко, CORDEX-Africa.

Эль Хадри Ю., асп.

Одесский государственный экологический университет, Одесса, Украина

ПРОСТРАНСТВЕННО-ВРЕМЕННОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ СКОРОСТИ ВЕТРА

И СУТОЧНОГО МАКСИМУМА СКОРОСТИ ВЕТРА НА ТЕРРИТОРИИ МАРОККО В 2020-2050 ГГ.

Приведены результаты расчетов скорости ветра и суточного максимума скорости ветра в 2020-2050 гг. на территории Марокко с помощью 11 региональных климатических моделей проекта CORDEX-Africa. Цель работы - определение возможных количественных показателей средней скорости ветра и суточного максимума скорости ветра, а также их пространственно-временного распределения по территории Марокко в 2020-2050 гг. В результате анализа было определено, что на большей части территории Марокко будут преобладать слабые и умеренные ветры, а также будут отмечаться два типа годового хода и суточного максимума скорости ветра. Наиболее благоприятными для развития ветроэнергетики будут участки, расположенные на берегу Средиземного моря и Атлантического океана, а также южная часть Марокко.

Ключевые слова: скорость ветра, суточный максимум скорости ветра, фактор порыва, региональные климатические модели, Марокко, CORDEX-Африка.

V. Khokhlov, Doctor of Science in Geography, Professor,

El Hadri Y., PhD Student

Odessa State Environmental University, Odessa, Ukraine

SPATIO-TEMPORAL DISTRIBUTION OF WIND SPEED AND DAILY MAXIMUM WIND SPEED

IN MOROCCO FOR THE PERIOD 2020-2050

The Moroccan energy system is highly dependent on external energy markets. Therefore, the current renewable energy strategy is focused on deployment of large-scale renewable technologies projects. Morocco has abundant wind resources. Estimations made by development organizations in Morocco quantify that the economic and technical potential of wind energy in Morocco amount to 26 GW. The aim of this study is to determine the possible quantitative indicators of wind speed, the daily maximum wind speed and their space-time distribution in the period 20202050 on the territory of Morocco. In study used data from regional climate modelling with a high spatial resolution of the project CORDEX. Simulations of regional climate models provide opportunities for a better understanding of atmospheric processes in the region and their possible future change. In the study use of regional climate models simulations for the RCP 4.5 scenario for the Africa region, presented in a rectangular coordinate system with a spatial resolution of a 44 km. As a result of the regional climate models calculation, the mean monthly Near-Surface Wind Speed, and Daily Maximum Near-Surface Wind Speed values for the period 2020-2050 for the territory of Morocco were obtained. Regional climate models simulations showed that in Morocco will be dominated by gentle and moderate winds. The smallest values of the average wind speed are predicted in Fez - Meknes and Beni-Mellal - Henifra regions and will be about 3 m/s, the highest values can reach 9 m/s on the Atlantic coast to the south of Dakhla village. An analysis showed that in the future a character of annual course, in general, will have two types: in central mountain regions of Atlas, in the northeastern part of country and on the Mediterranean coast maximum wind speed will be register in winter; summer seasonal maximum of wind speed will be typical on the flat areas of the Atlantic coast, in the southern part of the country and on areas located behind the ridges of the Atlas mountains on the border with Algeria. The most favorable for the development of wind energy will be areas located on the shore of the Mediterranean Sea and the Atlantic Ocean and in the southern part of Morocco.

Keywords: wind speed, daily maximum wind speed, gust factor, regional climate models, Morocco, CORDEX-Africa.

Вступ

Нині людство усвідомило, що єдиним реалістичним засобом для досягнення сталого розвитку й уникнення катастрофічних змін клімату є швидкий і глобальний перехід до відновлюваних енергетичних технологій. За результатами конференції зі змін клімату в Парижі у 2015 р. був розроблений глобальний план, метою якого є подвоєння частки відновлюваних енергетичних джерел у загальносвітовому виробництві енергії до 2030 р. [13]. Утілення в життя цього плану має важливе значення для досягнення "carbonfree" (енергія, виробництво якої не супроводжується викидами двоокису вуглецю) - енергетичної системи - протягом найближчих 50 років, а також зменшення викликів глобальній енергетичній безпеці й ризиків для навколишнього середовища і здоров'я людини. Використання вітрової енергії є одним з найперспективніших напрямів у розвитку відновлюваних джерел енергії.

У 2009 р. уряд Марокко розробив національну енергетичну стратегію, одним із пріоритетних напрямів якої є збільшення частки поновлюваних технологій в енергетиці країни. Марокко володіє багатими вітровими ресурсами. Розрахунки, зроблені організаціями, які беруть участь у розвитку вітроенергетики в Марокко, дають обґрунтування тому, що технічний потенціал вітрової енергії в Марокко становитиме 26 ГВт [12]. На поточний момент існує кілька сценаріїв розвитку відновлюваних джерел енергії в Марокко, які не збігаються лише в кількісних оцінках; усі вони мають на меті нарощування вироблення екологічно чистої вітрової енергії - від повного забезпечення всіх потреб марокканських споживачів до можливості експорту її частини до Європи.

Метою пропонованого дослідження є визначення можливих кількісних показників середньорічної та середньомісячної швидкості вітру, добового максимуму швидкості вітру та їх просторово-часового розподілу в період 2020-2050 рр. на території Марокко.

Фізико-географічна характеристика. Марокко знаходиться на північному сході Африки, на широті від 20 до 35° пн. ш. Площа території становить 446550 км 2 На півночі Марокко омивається водами Середземного моря, а на заході - Атлантичного океану. Марокко відокремлюється від Європи Гібралтарською протокою. Східні кордони проходять усередині континенту.

Територію країни можна поділити на чотири фізико- географічні регіони: Ер-Риф (гірський район) розташований паралельно Середземноморському узбережжю, його висота не перевищує 1500 м; Атлаські гори, які пролягають із південного заходу на північний схід і розділені на три основні хребти: Антиатлас (2360 м), Високий Атлас, вершини якого перевищують 3700 м, і Середній Атлас, північна частина якого - це плато, розташоване на висоті близько 1800 м; регіон прибережних рівнин, що лежать на Атлантичному узбережжі; долини, розташовані на південь від Атлаських гір, що переходять у пустелю.

Гірський хребет Атлас проходить через центр країни, утворюючи розділову лінію між двома основними кліматичними зонами, середземноморським північним прибережним регіоном і південним, внутрішнім, районом, який лежить на краю пустелі Сахара.

Методи і матеріали дослідження. До кліматичних характеристик, за якими оцінюють вітроенергетичний потенціал, належать [5]: середня швидкість вітру (за рік і по місяцях); амплітуда добового ходу швидкості вітру за сезонами року; розподіл (повторюваність) швидкості вітру за градаціями; вертикальний профіль середньої швидкості вітру; густина повітря; інтенсивність турбулентності вітрового потоку та ін. У першому наближенні вітроенергетичний потенціал можна оцінити за величиною середньорічної швидкості вітру, яка має становити > 5 м/с на висоті 10 м над поверхнею землі [3].

Величина максимальної швидкості вітру належить до екстремальних кліматичних показників, які дозволяють точніше оцінити можливі ризики, пов'язані з погод- ними катаклізмами.

У дослідженні використано дані регіонального кліматичного моделювання з високим просторовим дозволом, отримані з проекту CORDEX-Africa [11]. Кліматичні дані CORDEX-Africa одержані з аналізу даних спостережень (1988-2010 рр.) або глобальних кліматичних моделей (1950-2100 рр.). Масштабування виконується з використанням кількох регіональних моделей клімату і методів статистичного зменшення масштабу.

Результати розрахунків регіональних кліматичних моделей (РКМ) дозволяють глибше розуміти атмосферні процеси в досліджуваному регіоні та їх можливі зміни в майбутньому. Найвищу успішність відтворення середніх кліматичних характеристик при порівнянні з даними спостережень зазвичай показує результат осе- реднення за ансамблем моделей. Це пов'язано з тим, що систематичні помилки, властиві кожній моделі окремо, часто є випадковими щодо ансамблю моделей і при осередненні за ансамблем взаємно компенсуються [6].

У роботі використовувались результати моделювання РКМ за сценарієм RCP 4.5 для регіону Африка, які подані в прямокутній системі координат із просторовим дозволом = 44 км. Для аналізу використовувався ансамбль з 11 кліматичних моделей, розроблених у дослідних інститутах і метеорологічних центрах різних країн світу (табл. 1).

Таблиця 1. Характеристики регіональних кліматичних моделей

№ моделі

Назва моделі

Модель загальної циркуляції атмосфери

Інститут-розробник

М 1

knmi-ichec-ec-earth

IFS

CNRM, Франція

М 2

CanESM2

CanCM4

CCCMA, Канада

М 3

CNRM-CM5

ARPEGE

CNRM / CERFACS, Франція

М 4

smhi-ichec-ec-earth

IFS

CNRM, Франція

М 5

CSIRO Mark 3.6

Mk3 AGCM

CSIRO, Австралія

М 6

IPSL-CM5A-MR

LMDZ

IPSL, Франція

М 7

MIROC5

AGCM CCSR

AORI/NIES/JAME S&T, Японія

М 8

HadGEM2-ES

HadGEM2-A

Hadley Center, Великобританія

М 9

MPI-ESM-LR

ECHAM6

MPI, Німеччина

М 10

NorESM1

CAM4-Oslo

NCC, Норвегія

М 11

GFDL-ESM2M

AM3

GFDL, США

У результаті розрахунків за РКМ були отримані середні місячні значення швидкості вітру (Near-Surface Wind Speed) і добового максимуму швидкості вітру (Daily Maximum Near-Surface Wind Speed) на період 2020-2050 рр. для території Марокко.

У РКМ проекту CORDEX за добовий максимум швидкості вітру береться максимальне значення із чотирьох миттєвих швидкостей вітру, розрахованих для 00:00, 6:00, 12:00 і 18:00 UTC. Різні РКМ використовують різні підходи для розрахунку добового максимуму швидкості вітру. Наприклад, SmHi враховує турбулентну кінетичну енергію, середній вітер і статичну стійкість у граничному шарі; KNMI-RACMO2 обчислює швидкість пориву вітру, додаючи до швидкості вітру на висоті 10 м статичну стійкість у граничному шарі атмосфери; обчислення MPI-РЕМО засновані на емпіричних припущеннях із врахуванням турбулентної кінетичної енергії в найнижчому шарі моделі [8].

Зв'язок добового максимуму швидкості вітру і середньодобової швидкості вітру можна встановити за допомогою пікового фактора пориву [9], який розраховується як співвідношення

де G - піковий фактор пориву, u - добовий максима-

g

льний порив вітру, U - середньодобова швидкість вітру; G - безрозмірна величина, яка набуває значень 0 < G < +њ (при Ug = U, G = 0).

При осередненні за часом піковий фактор пориву (ФП) відображає кліматичну поривчастість вітру [10]. Дослідження показують, що ФП чутливий до метеорологічних умов, наприклад, його значення зазвичай зменшується при збільшенні середньої швидкості вітру. Шорсткість підстильної поверхні впливає на ФП. Над нерівними поверхнями він набуває більших значень. Типовий діапазон значень ФП - від 1,3 над відкритою поверхнею води до 2,3 у центрі великого міста. На ФП впливає стан стійкості атмосфери, його величина збільшується зі зменшенням стійкості атмосфери, хоча цей вплив не такий сильний, як зв'язок ФП із величиною середньої швидкості вітру [10].

Результати дослідження. Середньорічна швидкість вітру. Розрахунки за РКМ показали, що територія Марокко за величиною середньорічної швидкості вітру в період 2020-2050 рр. (рис. 1 а) може бути поділена на 4 вітроенергетичні зони: I зона - до 4 м/с; II - 4-5 м/с; III - 5-7 м/с; IV зона - 7 м/с та більше.

У першу зону входять центральні райони на території адміністративних областей Фес - Мекнес і Бені- Меллаль - Хеніфра та долини на південному сході гір Атласу на кордоні з Алжиром, розташовані на ділянці Драа - Тафілалет.

Найбільша за площею друга зона включає гірські райони Ер-Рифу і Атлаських гір, частину прибережних рівнин на південь від Касабланки й ділянки біля кордону з Алжиром і Мавританією в адміністративних областях Гулімін - Уед-Нун, Ель-Аюн - Сегієт-ель-Хамра, Дахла - Уед-ед-Дахаб.

До третьої зони належать ділянки Середземноморського узбережжя між Надором і Ель-Хосеймою, територія, що примикає до Гібралтарської протоки в адміністративній області Танжер - Тетуан - Ель-Хосейма, ділянка узбережжя Атлантичного океану від Сафі до Агадира і частина території на південь від Агадира в адміністративних областях Гулімін - Уед-Нун, Ель-Аюн - Сегієт-ель-Хамра, Дахла - Уед-ед-Дахаб.

Найперспективнішою з погляду вітроенергетики є четверта зона, яка займає ділянку Атлантичного узбережжя завширшки 25-40 км від Тарфайі до південного кордону з Мавританією.

Середньомісячна швидкість вітру. Річний хід середньої швидкості вітру має велике значення для оцінки вітроенергетичного потенціалу окремої місцевості, він надає важливу інформацію про ефективність використання вітроенергетичної установки з погляду узгодженості графіка надходження вітрової енергії з графіком енергетичного навантаження споживачів [14].

Аналіз середньомісячної швидкості вітру показав, що на території Марокко у 2020-2050 рр. її найменші значення можуть зазначатися в серпні - вересні в гірських районах Середнього Атласу, розташованих на території адміністративної області Фес - Мекнес, і становити близько 2,9 м/с. Найбільші її значення становитимуть близько 9,0 м/с у червні на узбережжі Атлантики на південь від селища Дахла.

Характер річного ходу середньої швидкості вітру буде неоднаковий у різних частинах Марокко. Як зазначено в [7], на початку XXI ст. на території Марокко швидкість вітру має два типи річного ходу. Перший тип характеризується зростанням швидкості вітру в літні місяці та зниженням із жовтня до лютого включно, для другого типу характерне збільшення швидкості вітру в лютому - квітні та зменшення в липні - жовтні.

Аналіз розрахунків за РКМ показав, що в майбутньому такий характер річного ходу загалом збережеться. У центральних гірських районах Атласу, північно- східній частині країни й на узбережжі Середземного моря прогнозується зимовий максимум швидкості вітру. На рівнинах Атлантичного узбережжя, у південній частині країни та в районах, розташованих за хребтами Атлаських гір на кордоні з Алжиром, РКМ передбачають сезонний максимум швидкості вітру влітку.

Зимовий максимум у річному ході швидкості вітру на півночі країни зумовлений зміщенням на південь взимку південної гілки полярного фронту і поширенням циклонічного характеру циркуляції атмосфери в субтропічну зону [1]. Причиною літнього максимуму швидкості вітру є збільшення баричних градієнтів на узбережжі Атлантичного океану в результаті сезонних змін поля тиску. Протягом усього року на широтах 30-35° розташовується зона підвищеного тиску, особливо добре вона виражена над океанами. Над материками така зона зберігається тільки в зимовий час. Улітку внаслідок інтенсивного прогрівання над Африканським континентом розташовується велика барична депресія [2; 4].

Добовий максимум швидкості. Результати розрахунку ФП у різних фізико-географічних районах Марокко показали, що найбільші значення він матиме в першій і другій вітроенергетичних зонах у районі рівнин, що лежать на Атлантичному узбережжі, де його величина становитиме 0,67-0,57. У другій і третій вітроенергетичних зонах, куди належать гірські райони Середнього Атласу, Високого Атласу і Ер-Риф, берег Середземного моря, частина Атлантичного узбережжя між Ель-Джадідой та Агадіром і внутрішніми районами південної частини Марокко, розташованими біля кордону з Мавританією, величина ФП становитиме 0,430,49. Найменші значення (0,25-0,37) він матиме в пів денній частині Марокко в межах третьої й четвертої вітроенергетичних зон.

Аналіз добового максимуму швидкості вітру (рис. 1 б) показав, що його середнє значення у 2020-2050 рр. коливатиметься в межах від 5,1 до 10,4 м/с, а просторовий розподіл територією буде аналогічним розподілу середньої швидкості вітру. Його значення перевищуватимуть середню швидкість вітру на 2,0-3,0 м/с, ці відмінності визначаються вищеперерахованими причинами, які впливають на формування величини ФП.

Аналіз річного ходу добового максимуму швидкості вітру показав, що надалі він буде ідентичним річному ходу середньої місячної швидкості вітру в різних частинах Марокко й так само поділятиметься на два типи.

Найменше середньомісячне значення добового максимуму швидкості вітру, за розрахунками РКМ, становитиме 4,6 м/с у грудні в області Драа - Тафілалет, найбільше буде становити близько 11,8 м/с у червні на узбережжі Атлантичного океану на південь від населеного пункту Дахла.

Рис. 1: а - середня за ансамблем моделей середньорічна швидкість вітру (м/с);

б - середній за ансамблем моделей добовий максимум швидкості вітру (м/с) для періоду 2020-2050 рр.

Висновки

Моделювання РКМ показало, що у 20202050 рр. на території Марокко передусім переважатимуть слабкі та помірні вітри. Установлено, що в майбутньому річний хід швидкості вітру та добового максимуму швидкості вітру поділятиметься на два типи. Літній сезонний максимум буде типовим для рівнинних ділянок Атлантичного узбережжя, південної частини країни в районах, розташованих на південь від Атлаських гір. У центральних гірських районах Атласу, північно-східній частині країни й на узбережжі Середземного моря максимальна швидкість вітру спостерігатиметься взимку.

Найсприятливішими для розвитку вітроенергетики будуть ділянки, розташовані на березі Середземного моря та Атлантичного океану, а також у південній частині Марокко.

Просторово-часовий розподіл добового максимуму швидкості вітру у 2020-2050 рр. буде аналогічний розподілу середньої швидкості вітру, а його середньомісячні значення не перевищуватимуть 12 м/с. Найбільше середнє місячне значення добового максимуму швидкості вітру спостерігатиметься в червні на узбережжі Атлантичного океану на південь від населеного пункту Дахла. вітер кліматичний швидкість

Список використаних джерел

1. Алисов Б.П. Климатология / Б.П. Алисов, Б.В. Полтараус. - М., 1974.

2. Воробьев В.И. Синоптическая метеорология / В.И. Воробьев. - Л., 1991.

3. Де Рензо Д. Ветроэнергетика / под ред. Д. де Рензо: пер. с англ. ; под ред. Я.И. Шефтера. - М., 1982.

4. Климатология / О.А. Дроздов, В.А. Васильев, Н.В. Кобышева и др. - Л., 1989.

5. Методические указания "Проведение изыскательских работ по оценке ветроэнергетических ресурсов обоснования схем размещения и проектирования ветроэнергетических установок". РД 52.04.275-89. - М., 1991.

6. Новое поколение климатических моделей / Т.В. Павлова, В.М. Катцов, В.П. Мелешко и др. // Труды ГГО. - 2014. - Вып. 575. - С. 5-64.

7. Слиже М.О. Современное распределение ветра в Марокко /М.О. Слиже, А.Б. Семергей-Чумаченко, Ю. Эль Хадри // Укр. гідроме- теорол. журн. - 2016. - № 17. - С. 61-69.

8. Donat M.G., Leckebusch G.C., Wild S., Ulbrich U. Future changes in European winter storm losses and extreme wind speeds inferred from GCM and RCM multi-model simulations. Nat. Hazards Earth Syst. Sci. 2011. no. 11. рр. 1351-1370. doi:10.5194/nhess-11-1351-2011

9. Graybeal D.Y. Relationships among daily mean and maximum wind speeds, with application to data quality assurance. Int. J. Climatol. 2006, no 26. pp. 29-43. DOI: 10.1002/joc.1237

10. Harris A.R. On Establishing a Climatology of Gust Factors and Assessing Their Ability to Forecast Wind Gusts in Milwaukee, WI. Theses and Dissertations. 2016. URL:https://dc.uwm.edu/etd/1150

11. IS-ENES climate4impact portal. URL:https://climate4impact.eu/ (дата звернення: 23.09.2017)

12. Renewable Energy Transitions in Jordan and the MENA Region. Amman, 2015.

URL:http://library.fes.de/pdf-files/bueros/amman/12045.pdf (дата звернення: 10.03.2018)

13. Roadmap for a renewable energy future.

URL:http://www.irena.org/DocumentDownloads/Publications/IRENA_R Emap_2016_edition_summary.pdf (дата звернення: 10.01.2018)

14. Tong W. Wind Power Generation and Wind Turbine Design. Southampton, 2010.

References:

1. AlisovB.P., Poltaraus B.V. Klimatologiya. M., 1974.

2. Vorob'ev V.I. Sinopticheskaya meteorologiya. St. Petersburg, 1991.

3. D. de Renzo (Ed.) Vetrojenerretika. M., 1982.

4. Drozdov O.A., Vasil'ev V.A., Kobysheva N.V., Raevskij A.N., Smekalova L.K., Shkol'nyjE.P. Klimatologiya. St. Petersburg, 1989.

5. Metodicheskie ukazanija "Provedenie izyskatel'skih rabot po ocenke vetrojenergeticheskih resursov obosnovanija shem razmeshhenija i proektirovanija vetrojenergeticheskih ustanovok". RD 52.04.275-89. M., 1991.

6. Pavlova T.V., Katsov V.M., Meleshko V.P., Shkol'nik I.M., Govorkova V.A., Nadezhina E.D. Novoe pokolenie klimaticheskih modelej. Trudy GGO im. A.I. Voeykova, 2014, no. 575. pp. 5-64.

7. Slizhe M.O., Semergej-Chumachenko A.B., Jel' Hadri Jussef. Sov- remennoe raspredelenie vetra v Marokko. Ukrayins'kyy hidrometeorolohichnyy zhurnal, 2016. №17. pp. 61-69.

8. Donat M.G., Leckebusch G.C., Wild S., Ulbrich U. Future changes in European winter storm losses and extreme wind speeds inferred from GCM and RCM multi-model simulations. Nat. Hazards Earth Syst. Sci. 2011. no. 11. рр. 1351-1370. doi:10.5194/nhess-11-1351-2011

9. Graybeal D.Y. Relationships among daily mean and maximum wind speeds, with application to data quality assurance. Int. J. Climatol. 2006, no. 26. pp. 29-43. DOI: 10.1002/joc.1237

10. Harris A.R. On Establishing a Climatology of Gust Factors and Assessing Their Ability to Forecast Wind Gusts in Milwaukee, WI. Theses and Dissertations. 2016. URL:https://dc.uwm.edu/etd/1150

11. IS-ENES climate4impact portal. URL:https://climate4impact.eu/ (accessed 23.09.2017)

12. Renewable Energy Transitions in Jordan and the MENA Region. Amman, 2015. URL:http://library.fes.de/pdf-files/bueros/amman/12045.pdf (accessed: 10.03.2018)

13. Roadmap for a renewable energy future.

URL:http://www.irena.org/DocumentDownloads/Publications/IRENA_R Emap_2016_edition_summary.pdf (accessed: 10.01.2018)

14. Tong W. Wind Power Generation and Wind Turbine Design. Southampton, 2010. В. Хохлов, д-р геогр. наук, проф.,

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Расположение Марокко (общие сведения, приморское, соседское положения). Политическое устройство, история Марокко. Хозяйственная оценка природных условий и ресурсов. Население. Хозяйство: промышленность, сельское хозяйство, транспорт. Кухня Марокко.

    реферат [72,0 K], добавлен 30.09.2007

  • Марокко как одно из государств Магриба, его географическое положение и особенности климатических условий, растительного мира, история становления государственности. Культурные традиции Марокко, его национально-этнический состав, роль женщин в обществе.

    реферат [23,1 K], добавлен 01.05.2010

  • Марокко - конституционная монархия. По конституции король является главой государства, верховным главнокомандующим и духовным повелителем правоверных. Верховная власть принадлежит королю, личность которого объявлена священной.

    курсовая работа [20,3 K], добавлен 24.03.2005

  • Характеристика РК начала XXI в. Этапы создания сильного успешного государства. Факторы стимулирования экономического роста. Энергетические ресурсы, транспорт и связь. Десять глобальных вызовов ХХI в. Стратегия "Казахстан-2050" - новый политический курс.

    презентация [73,0 K], добавлен 14.01.2015

  • Розрахунок відносної вологості повітря, кута падіння сонячних променів, полуденної висоти сонця над горизонтом, зміни рівня світового океану при розтаванні криги, швидкості руху цунамі. Поняття "баричний ступінь", "баричний градієнт", "схилення сонця".

    контрольная работа [259,0 K], добавлен 27.11.2010

  • Прогноз чисельності населення за допомогою методу екстраполяції, розрахунок прогнозних показників урожайності та посівних площ. Показники розвитку овочівництва на перспективу до 2020 р. за рахунок впровадженням інноваційних технологій у виробництво.

    статья [455,6 K], добавлен 05.10.2017

  • Географическое положение, население, демографическая политика Китая. Внешнеэкономические связи, политическая и экономическая системы КНР. Внешняя политика с соседями. Официальные прогнозы развития страны на 2010-2050 г. Геополитическая стратегия Китая.

    контрольная работа [46,5 K], добавлен 07.12.2012

  • Особливості циркуляційних процесів. Розміщення на материку і характер підстилаючої поверхні. Розподіл температур повітря, ґрунту і опадів по території України. Фактори, що впливають на зміну клімату. Несприятливі погодні явища. Агрокліматичні ресурси.

    курсовая работа [4,4 M], добавлен 11.11.2015

  • Розвиток машинобудування у світі. Виробництво металообробного обладнання в десяти головних верстатобудівних країнах світу. Історичний розвиток та сучасний стан Федеративної Республіки Німеччини. Проблеми, які стримують впровадження електромобілів.

    реферат [34,8 K], добавлен 22.11.2010

  • Проведення досліджень по зв’язку висоти снігу з висотою розташування станцій. Просторово-часова характеристика снігового покриву у західному регіоні України (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Закарпатська області) за період з 1984 по 2010 роки.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 14.09.2012

  • Основные факторы, влияющие на развитие угольной промышленности, ее структура, стратегия развития до 2020 г. Показатели добычи и поставки угля, его экспорта и импорта. Финансовая и социальная обстановка в отрасли, меры ее государственной поддержки.

    курсовая работа [217,5 K], добавлен 28.05.2012

  • Сучасний стан та проблеми соціально-економічного розвитку Донецького економічного району. Шляхи підвищення ефективності функціонування суспільно-господарського комплексу. Зміст та призначення Програми-2020. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Донбасу.

    статья [11,0 K], добавлен 22.11.2010

  • Понятие и структура топливно-энергетического комплекса. Сущность программ "Энергетическая стратегия России до 2020 года". География основных нефтяных, газовых, угольных месторождений по субъектам РФ и РО. Место России в мировой торговле энергоносителями.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 17.01.2011

  • Экономико-географическая характеристика Свердловской области. Прогноз показателей развития индустрии туризма Уральского Федерального Округа до 2020 года. Анализ природных туристических ресурсов Свердловской области и культурно-исторических ресурсов.

    курсовая работа [41,6 K], добавлен 04.05.2012

  • Головна властивість часу як безперервних явищ, що послідовно змінюються. Стародавні сонячні календарі. Поділ земної кулі на часові пояси, історія їх запровадження. Місцевий, поясний і декретний час; Грінвічський мерідіан. Запровадження літнього часу.

    презентация [4,1 M], добавлен 04.11.2015

  • Площа території Угорської Республіки. Чисельність населення, його поділ за національністю та релігією. Стан промисловості та сільського господарства. Природні умови: клімат, ґрунти, рельєф. Об'єкти на території Угорщини, що є частиною світової спадщини.

    презентация [3,7 M], добавлен 29.01.2013

  • Розглянуто структуру локалізації адміністративних одиниць Херсонської області в системі "центр-периферія". Проаналізовано динаміку складників формування населення. Визначено природний приріст, показники міграції та власне формування населення регіону.

    статья [456,9 K], добавлен 05.10.2017

  • Розміщення природних ресурсів, економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону та його районів. Сільське господарство та його спеціалізація. Специфіка функціонування транспорту. Внутрішньоекономічне районування. Перспективи розвитку території.

    контрольная работа [65,1 K], добавлен 24.09.2014

  • Вплив кліматичних факторів на людину та навколишнє середовище. Розподіл сонячної радіації у гірських районах. Карта розподілу сумарної сонячної радіації в січні місяці на території України. Ознайомлення з річними ізотермами планети, паралельних екватору.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 18.01.2013

  • Уельс - одна з головних адміністративно-політичних частин Великобританії, конгломерат незалежних кельтських королівств. Історія: ранній період, після норманського завоювання, новий час. Географія, адміністративний розподіл. Політика, населення, економіка.

    шпаргалка [25,1 K], добавлен 23.04.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.