Суспільно-географічна характеристика об’єднаних територіальних громад Ратнівського району Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суспільно-географічна характеристика об'єднаних територіальних громад Ратнівського району Волинської області

Лариса Маковецька, Роман Геналюк, Ірина Оласюк

Узагальнено як теоретичні, так і конкретно реалізовані напрацювання процесів децентралізації влади в сільських громадах Волинської області. На прикладі території локального рівня розкрито детермінанти ефективного та комплексного розвитку сільської території, з'ясовано та проаналізовано особливості утворення й функціонування об'єднаних територіальних громад Ратнівського району Волинської області. Залежно від економічного потенціалу, детально проаналізовано функціональну-компонентну та функціонально - територіальну структури господарського й соціального розвитку. У результаті виділено проблеми та заходи щодо їх подолання. Суспільно-географічний аналіз дав змогу обґрунтувати стратегічні та поточні перспективи розвитку визначених об'єднаних територіальних громад Ратнівського району, у тому числі у структурі децентралізаційних процесів Волинської області.

Ключові слова:децентралізація, об'єднані територіальні громади, територіальний розвиток, адміністративний район, область.

сільський громада волинський територія децентралізація

Маковецкая Лариса, Геналюк Роман, Оласюк Ирина.Общественно-географическая

характеристика объединенных территориальных общин Ратновского района Волынсой области. Обобщены как теоретические, так и конкретно реализованы наработки процессов децентрализации власти в сельских общинах Волынской области. На примере территории локального уровня раскрыто детерминанты эффективного и комплексного развития сельской территории, установлено и проанализированы особенности образования и функционирования объединенных территориальных общин Ратновского района Волынской области. В зависимости от экономического потенциала, детально проанализированы функциональн- компонентную и функционально-территориальную структуры хозяйственного и социального развития. В результате выделены проблемы и меры по их преодолению. Общественно-географический анализ позволил обосновать стратегические и текущие перспективы развития определенных объединенных территориальных общин Ратновского района, в том числе в структуре децентрализационных процессов Волынской области.

Ключевые слова: децентрализация, объединенные территориальные общины, территориальное развитие, административный район, область.

Makovetska Larisa, Genaluk Roman, Olasyuk Irina. Socio-Geographical Characteristics United Territorial Communities of Ratnivsky District of the Volyn region. The article summarizes both theoretical and concrete implementation of processes of decentralization of power in rural communities of the Volyn region. On the example of the territory of the local level, the determinants of effective and integrated development of the rural territory were discovered, and the peculiarities of the formation and functioning of the united territorial communities of Ratnivsky district of the Volyn region were clarified and analyzed. Depending on the economic potential, the functional-component and functional-territorial structures of economic and social development are analyzed in detail. As a result, problems are identified and measures to overcome them. Socio-geographical analysis gave an opportunity to substantiate the strategic and current prospects of the development of certain united territorial communities of Ratnivsky district, including in the structure of decentralization processes of the Volyn region.

Key words: decentralization, united territorial communities, territorial development, administrative district, oblast.

Постановка наукової проблеми та її значення

Для того щоб держава була демократичною, необхідно створити сприятливі умови для реалізації прав і свобод громадян. Враховуючи, що Україна визначила європейський шлях розвитку, вона має впроваджувати в життя демократичні принципи суспільно-економічного розвитку держави, підвищувати рівень життя громадян, сприяти впровадженню всіх європейських цінностей, а це можливо за умови ефективних та дієвих етапів запровадження децентралізації.

Питання децентралізації виходять на перший план в умовах кризового періоду розвитку української державності, оскільки саме цей процес є однією з базових умов незалежної та ефективної діяльності органів місцевої влади.

Децентралізація - це ключова реформа для передачі влади з центру на місця. Її мета сформувати спроможні територіальні громади зі значними коштами, розвиненою інфраструктурою та високооплачуваними кадрами, які здатні самостійно вирішувати проблеми місцевого значення в інтересах громади.

Результатом реформи з децентралізації влади в Україні має стати формування нової демократичної моделі управління, зорієнтованої на посиленні ролі територіальних громад, що дасть змогу їм отримати значний об'єм владних повноважень та контроль над власними справами. Впровадження децентралізаційних процесів, у свою чергу, сприятиме посиленню демократії в державі та підвищенню її стабільності [1].

Аналіз досліджень із цієї проблеми. Актуальні питання забезпечення процесу децентралізації влади в сільських громадах стали предметом розгляду багатьох відомих українських дослідників, серед яких варто відзначити О. Василенка, М. Дяченка, О. Бабікова, Р. Войтовича, В. Карпенка, Н. Зіновчука, Я. Малика, Г. Одінцова, В. Шаповал та багато інших. Науковці вважають, що реформування державного управління та місцевого самоврядування є одним із головних завдань сучасного розвитку України, яке дає змогу розпоряджатися заробленими коштами на місцях, безпосередньо тим, хто їх заробляє [3].

Мета й завдання статті - дослідження механізму утворення та функціонування об'єднаних територіальних громад Ратнівського району, визначення основних проблем та перспектив розвитку.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження

Процеси децентралізації у Волинській області розпочалися влітку 2015 р. На сьогодні утворено 51 об'єднану територіальну громаду (ОТГ). За кількістю ОТГ Ратнівський район займає 3-є місце (розділяючи його разом із Володимир-Волинським, Іваничівським, Ківерцівським, Любомльським та Старовижівським районами), оскільки сформовано чотири громади: Заболоттівська, Забродівська, Самарівська, Велимченська. Найбільша кількість ОТГ утворена в Луцькому (9) та Ковельському (6) районах. Менше - в Локачинському (3), Маневицькому й Турійському (по 2 ОТГ), Горохівському, Камінь-Каширському, Любешівському, Рожищенському та Шацькому (по 1 ОТГ) районах.

Загалом громади Ратнівського району займають 66,53 % (956,04 км²) від площі визначеної території (1437 км²) та 65,46 % (34,2 тис. осіб) від загальної чисельності населення (52,2 тис. осіб). На першому місці, як за площею, так і за чисельністю населення перебуває Забродівська ОТГ (334,24 км² та 12877 осіб), на останньому - Велимченська ОТГ(110,88 км² та 3914 осіб). Це пояснюється тим, що в першу об'єднану територіальну громаду входить 6 сільських рад, а в іншу - лише дві (рис. 1). Лишаються поза процесами децентралізації такі сільські ради, як Височненська, Гірниківська, Жиричівська, Здомишельська, Кортеліська, Млинівська та Прохідська.

Рис. 1. Площа та чисельність населення ОТГ (сільських та селищних рад)

Ратнівського району в 2018 р. [9]

Забродівська об'єднана територіальна громада утворена 30 квітня 2017 р. в результаті добровільного об'єднання п'яти сільських рад: Забродівської, Видраницької, Поступельської, Річицької та Щедрогірської. Нещодавно, 23 грудня 2018 р., у склад громади увійшла Замшанівська сільська рада (2734 особи), яка є найбільшою сільською радою цієї ОТГ, а найменшою - Поступельська (1264 особи). Площа громади становить 334,24 км², що складає 23,26 % від загальної площі Ратнівського району [9], адміністративний центр якої розміщений у селі Заброди. В підпорядкуванні Забродівської ОТГ 18 сільських населених пунктів: Заброди, Лучичі, Якушів, Видраниця, Задолина, Заіванове (28 жителів, найменше за чисельністю), Поступель, Адамівка, Зоряне, Річиця, Мельники-Річицькі, Піски-Річицькі, Щедрогір, Залюття, Окачеве, Підгір'я, Замшани (2435 жителів, найбільше) та Вужиськ, зокрема найбільшим. Всього на території об'єднаної територіальної громади, станом на 2018 р., проживало 12877 осіб - це 24,67 % від загальнорайонного показника (рис. 1) [5].

На території Забродівської ОТГ здійснюють виробничу діяльність 13 підприємств, що належать до первинного та третинного секторів економіки (табл. 1).

Соціальна інфраструктура Забродівської ОТГ досить добре розвинута. В межах громади знаходяться шість НВК «Загальноосвітня школа І-Ш ступеня - дитячий садок», один НВК «Загальноосвітня школа І--II ступеня - дитячий садок», три загальноосвітні школи І--ІІ ступеня, одна загальноосвітня школа І ступеня, 13 ФАПів, три будинки культури, 10 клубів та вісім бібліотек [5].

Таблиця 1 Промислові підприємства Забродівської ОТГ*

Туристичну цінність Забродівської громади становлять шкільний музей історії села Заброди, Свято-Михайлівська церква (1809 р., с. Замшани), Свято-Миколаївська церква (1991 р., с. Річиця), храм св. Іоанна Богослова (1660 р, с. Заброди) та церква Казанської Богоматері (2 травня 2014 р., с. Лучичі).

Загалом у Ратнівському районі коефіцієнт заповідності території становить 21,73 % від загальнообласного показника, тоді коли коефіцієнт заповідності території Забродівської ОТГ - 1,43 % від показника району та 0,1 % від загальнообласного. У межах цієї громади знаходяться ландшафтний заказник «Чернявське» (с. Замшани, площа - 262 га), гідрологічні заказники «Річицький» (с. Річиця, площа - 1046,8 га) та «Щедрогірський» (с. Щедрогір, площа - 700 га), ботанічна пам'ятка природи «Кедр сибірський» (с. Поступель, площа - 0,01 га) та «Озерця» (с. Замшани, площа - 20,8 га), заповідне урочище «Велимчанська дача» (розташоване в межах Дії «Ратнівське ЛМГ» та Замшанського лісництва, площа - 22,6 га) [7].

Поблизу села Поступель знаходиться найбільш досліджена та розвідана ділянка родовища фосфатів, запаси якої оцінюються у 2 млн т. Глибина залягання фосфатних руд тут складає всього 4-10 метрів, а потужність рудоносного шару 1,5-4 м. Промислове значення також має Якушівське родовище карбонатних порід, що придатні для випалювання вапна. Проте, ні в першому, ні в другому випадках видобування корисних копалин у промислових масштабах не ведеться.

В майбутньому перспективами розвитку громади є реалізація проекту, котрий спрямований на енергозбереження. Його суть полягає у купівлі теплових насосів, модернізації приміщень із застосуванням новітніх технологій у селах Річиця та Щедрогір. У подальшому можлива також реалізація проекту «Покращення якості транспортної інфраструктури на прикордонній території Польщі, Білорусі, України». У ньому передбачено будівництво нових доріг на території громади.

Заболоттівська об'єднана територіальна громада сформована 18 грудня 2016 р. внаслідок об'єднання трьох сільських (Гутянської, Заліської та Турської) рад та Заболоттівської селищної ради. Найбільшою за чисельністю населення є Заболоттівська селищна рада - 4411 осіб, а найменшою -

Гутянська сільська рада (1694 особи). Площа цієї ОТГ становить 17,66 % (253,72 км²) від загальної площі району [9]. Адміністративний центр громади розміщений у смт Заболоття. Структура Заболоттівської громади сформована з чотирьох населених пунктів: смт Заболоття (4411 жителів, найбільш чисельне), с. Гута (1694 жителі, найменш), с. Заліси, с. Тур. За чисельністю громада займає 18,76 % (9,8 тис. осіб) від загального показника району. Станом на 2018 р. у громаді проживало 9796 осіб (рис. 1), у тому числі 792 дитина дошкільного віку та 1252 - шкільного.

У Заболоттівській ОТГ здійснюють виробничу діяльність 7 підприємств, переважна більшість із яких належить до первинного сектору економіки, зокрема агропромислового (табл. 2).

Таблиця 2Промислові підприємства Заболоттівської ОТГ*

На території громади функціонують чотри загальноосвітні навчальні заклади І-Ш ступеня, чотири дошкільні навчальні заклади, чотири заклади культури, чотири заклади фізичної культури, три фельдшерсько-акушерських пункти (ФАП), одна амбулаторія, одна лікарня та одна станція швидкої допомоги, три останні з яких розміщені в смт Заболоття [4].

Коефіцієнт заповідності визначеної локальної території становить 3,26 % від загального показника району та 0,23 % - області, що є найвищим серед громад Ратнівського району. Тут знаходиться гідрологічна пам'ятка природи «Озеро Святе» (заповідна територія загальнодержавного значення; с. Тур, площа - 44 га), загальнозоологічний заказник «Липине» (смт Заболоття, площа - 3294 га), гідрологічний заказник «Гірницьке болото» (с. Заліси, площа - 120,5 га) та заповідне урочище «Озеро Тур» (с. Тур, площа 1235 га) [7]. Для Заболоттівської ОТГ характерний найвищий показник заповідності серед усіх громад Ратнівського району.

Цікавими туристичними об'єктами є Хрестовоздвиженська церква (1794 р., смт Заболоття), церква Святої Параскеви (1794 р., с. Заліси) та Свято-Миколаївська церква (1778 р., с. Тур).

В озерах Ратнівського району є величезні запаси такої цінної сировини, як сапропель. У 27 обстежених озерах району виявлено 14 510 млн т сапропелю 60-відсоткової вологості, найбільш потужні поклади якого знаходяться на території громади, зокрема в озері Турське, середня глибина залягання - 2,3 м, а запаси, за оцінками науковців, складають 6,5 млн т. Однак видобуток сапропелю в промислових масштабах не ведеться.

Унікальність економіко-географічного положення Заболоттівської ОТГ полягає в тому, що вона розміщеа на кордоні із Білоруссю, 7 кілометрів до найближчого білоруського села. Близьке сусідство із білорусами сприяє втіленню чималої кількості міжнародних ініціатив. Зокрема, ще до створення громади на території Ратнівського району втілювався проект за Програмою транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна» щодо відновлення меліоративних мереж. Зараз громада втілює проект за Програмою територіального співробітництва країн Східного партнерства «Білорусь-Україна», який передбачає численні культурні обміни та реконструкцію та ремонт сільського клубу у селі Заліси. Залучення коштів завдяки втіленню проектів, а також можливість привабити туристів через створення агросадиб (наприклад, Агросадиба «Журавлиний край») та промоцію місцевих озер, мешканці громади визначили як одну з переваг, тому цей напрямок обов'язково буде прописаний у стратегії розвитку. Серед інших завдань, визначених мешканцями - це створення умов для розвитку малого та середнього бізнесу, можливість використання відновлювлювальних джерел енергії, розвиток комунального та земельного господарства, підвищення безпеки в громаді та рівня соціального захисту для її мешканців.

Самарівська об'єднана територіальна громада була утворена 30 квітня 2017 р. як результат об'єднання чотирьох сільських рад: Самарівської, Залухівської, Межиситівської та Самари- Оріхівської. Найчисельнішою є Самарівська сільська рада - 4303 особи, а найменше населення проживає у Межиситівській (872 особи). Площа ОТГ становить 257,2 км², тобто 17,89 % від загальної площі Ратнівського району [9]. Адміністративний центр громади - село Самари. Формують ОТГ 19 сільських населених пунктів: Самари, Боровуха, Головище, Занивське, Козовата, Під'язівні, Теребовичі, Язавні, Залухів, Заприп'ять, Почапи, Хабарище, Щитинська Воля, Межисить, Бродятине, Залисиця, Самари-Оріхові, Березники та Мале Оріхове. Найбільшим населеним пунктом ОТГ за чисельністю населення є с. Самари - 3000 жителів, а найменшим - с. Під'язівні (27 жителів). Чисельність громади становить 14,55 % (7,6 тис. осіб) від загального показника району - 52,2 тис. осіб. Станом на 2018 р. на території громади проживало 7593 особи (рис. 1), у тому числі 461 дитина дошкільного віку та 873 - шкільного.

В межах Самарівської ОТГ здійснюють виробничу діяльність три підприємства, по одному на кожен сектор економіки (табл. 3).

Таблиця 3Промислові підприємства Самарівської ОТГ*

На території об'єднаної територіальної громади працює чотири загальноосвітні навчальні заклади І-Ш ступеня, два загальноосвітні навчальні заклади I-II ступеня, чотири дошкільні навчальні заклади, 11 закладів культури, сім ФАПів, одна амбулаторія, одна лікарня та одна станція швидкої допомоги [8].

Об'єктами культурно-історичної спадщини Самарівської громади є церква Святої Параскеви (1830 р.), і дзвіниця (1876 р.; с. Самари).

Коефіцієнт заповідності території даної ОТГ становить 1,66 % від загального показника району та 0,12 % - області. Об'єктами природно-заповідного фонду є лісовий заказник «Гірницький» (с. Бродятине, площа - 1 га), гідрологічні заказники «Броно» (с. Самари, площа - 67 га), «Залухівський» (с. Залухів, площа - 839,4 га), «Озерця» (с. Язавні, площа - 661 га) та «Оріхівський» (розміщений між селами Межисить, Самари-Оріхівські, Березники та Залисище, площа - 824 га) [7].

На території громади знаходяться озера з потужними запасами сапропелю, одними з таких є Волянське (1,3 млн т) та Оріхове (1,2 млн т). Однак видобуток сапропелю в них поки що не ведеться.

Самарівська ОТГ - прикордонна, межує із Республікою Білорусь. Це край лісів і озер, який має доволі потужний рекреаційний потенціал. Великі сподівання у Самарівській громаді покладають на те, що у прикордонну громаду прийдуть серйозні інвестори. Зокрема, дослідження озера Оріхове, яке за площею сягає 600 гектарів, показали, що тут знаходяться великі поклади сапропелю (близько 1,2 млн т), який, на думку науковців, можна видобувати кілька десятків років. Поблизу - комплекс споруд, які в майбутньому можна використати під фермерське господарство. Загалом на території громади нараховується 11 озер. На більшості з них можна розвивати туристичну інфраструктуру. Також знаходяться великі площі болотного фонду, вже є ініціатива щодо встановлення там сонячних батарей. На території цієї ОТГ планують відкрити другу в Ратнівському районі поліцейську станцію.

Велимченська об'єднана територіальна громада сформована 29 жовтня 2017 р. внаслідок об'єднання двох сільських рад: Велимченської (2937 осіб) та Датинської (977 осіб). Площа громади становить 7,72 % (або 110,88 км²) від загальної площі району [9]. Село Велимче - адміністративний центр громади й найбільше за чисельністю населення (2886 жителів). Велимченській ОТГ підпорядковано чотири населені пункти: Велимче, Дошне (51, житель, найменш чисельне), Датинь та Запілля. На визначеній локальній території населення, станом на 2018 р., складало 3914 осіб - це 7,49 % від загальнорайонного показника (рис. 1), у тому числі дітей: 325 - дошкільного віку та 549 - шкільного.

На території Велимченської ОТГ здійснюють виробничу діяльність три підприємства - два первинного сектору економіки та одне третинного (табл. 4).

Таблиця 4Промислові підприємства Велимченської ОТГ*

У межах громади функціонують два загальноосвітні навчальні заклади І-Ш ступеня, два дошкільні навчальні заклади, два заклади культури, два ФАПи, одна амбулаторія та одна станція швидкої допомоги [2].

Туристичним об'єктом є Свято-Покровський храм (1661 р., с. Велимче). Коефіцієнт заповідності території Велимченської громади становить 0,07 % від загального показника району та 0,01 % - області. У межах цієї громади знаходяться гідрологічні заказники «Озеро Дошне» (с. Дошне, площа - 29,2 га), «Урочище Плав» (с. Велимче, площа - 36,2 га) та «Урочише Терешкове» (с. Велимче, площа - 9,3 га), ботанічна пам'ятка природи «Велимченська дача» (с. Велимче, площа - 36,2 га) [7]. Ця ОТГ характеризується найменшим показником заповідності серед усіх громад Ратнівщини.

Перспективним для Велимченської ОТГ є розвиток сільського господарства, особливо тваринництва, для якого діють програми підтримки. Сільськогосподарським підприємствам виплачують бюджетну дотацію у розмірі 1800 грн за утримання корови. Передбачена підтримка одноосібників. Вагома підтримка надається сільськогосподарським кооперативам. Планується підтримка галузі садівництва та ягідництва, оскільки землі із високим вмістом торфу сприятливі для вирощування лохини.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Ключова перевага децентралізації полягає у вагомому зростанні фінансових ресурсів об'єднаних територіальних громад, якими вони можуть розпоряджатися. Пов'язаний із цим привілей, полягає у здатності посадовців ОТГ вирішувати проблеми своїх громад, які накопичувались роками й на які постійно бракувало коштів. Таким чином громади поступово відбудовують інфраструктуру, що зорієнтовано головним чином на залучення інвесторів.

Аналіз фінансово-інвестиційних процесів у Ратнівському районі Волинської області відображає, що реформування бюджетної системи шляхом децентралізації стимулює ОТГ до фінансової автономії, пошуку додаткових фінансових джерел на місцях, активізації збільшення власного потенціалу, ефективного та цільового використання бюджетних коштів, збалансування потреби на фінансові ресурси з реальними можливостями регіонів.

Процес децентралізації з економічного погляду є дуже перспективним і для об'єднаних територіальних громад Ратнівщини. Основні перспективи розвитку полягають у відбудові інфраструктури, залученню інвестицій та розвитку на їх основі туризму та сільського господарства, а прикордонне положення громад сприятиме розвитку міжнародної торгівлі.

Джерела та література

1. Василенко О. П. Децентралізація влади і її наслідки для громади / О. П. Василенко, М. І. Дяченко // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2018. - № 4.

2. Велимченська громада [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://velymchenska.gromada.org.ua

3. Гуріна Л. Зв'язки із громадськістю в органах державної влади / Л. Гуріна // Зб. наук. праць Нац. ун-ту «Острозька академія». - 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://naub.oa.edu.ua/2013/ zvyazky-iz-hromadskistyu-v-orhanah-derzhavnoji-vlady/

4. Заболоттівська громада [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://zabolottivska-gromada.gov.ua

5. Забродівська громада [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://zabrodivska-gromada.gov.ua

6. Паспорт Ратнівського району Волинської області [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ratadmin.gov.ua/pasport-raionu/pasport-raionu

7. Ратнівський район // Волинська обласна рада : сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу : volynrada.gov.ua/map/ratnivskii-raion

8. Самарівська громада [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://samary-otg.gov.ua

9. Селищні та сільські ради Ратнівського району [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ratadmin.gov.ua/selyshchni-silski-rady.

References

1. Vasylenko O. P. Detsentralizatiia vlady i ii naslidky dlia hromady / O. P. Vasylenko, M. I. Diachenko // Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. - 2018. - № 4.

2. Velymchenska hromada [Elekronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://velymchenska.gromada.org.ua

3. Hurina L. Zviazky iz hromadskistiu v orhanakh derzhavnoi vlady / L. Gurina // Zb. nauk. prats Nats. u-tu «Оstrozka akademiia. - 2013 [Elekronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : https://naub.oa.edu.ua/2013/ zvyazky-iz-hromadskistyu-v-orhanah-derzhavnoji-vlady/

4. Zabolottivska hromada [Elekronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : https://zabolottivska-gromada.gov.ua

5. Zabrodivska hromada [Elekronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : https://zabrodivska-gromada.gov.ua

6. Pasport Ratnivskoho raionu Volynskoi oblasti [Elekronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ratadmin. gov.ua/pasport-raionu/pasport-raionu.

7. Ratnivskyi raion // Volynska oblasna rada : sait [Elekronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : volynrada. gov.ua/map/ratnivskii-raion.

8. Samarivska hromada [Elekronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : https://samary-otg.gov.ua

9. Selyshchni ta silski rady Ratnivskoho raionu [Elekronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ratadmin.gov.ua/selyshchni-silski-rady.

Размещено на Allbest.ru