Комерційна субурбанізація у київському метрополісному регіоні: нерівномірність і поліцентричність розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОМЕРЦІЙНА СУБУРБАНІЗАЦІЯ У КИЇВСЬКОМУ МЕТРОПОЛІСНОМУ РЕГІОНІ: НЕРІВНОМІРНІСТЬ І ПОЛІЦЕНТРИЧНІСТЬ РОЗВИТКУ

Г.П. Підгрушний, К.В. Мезенцев, В.С. Дудін, Н.І. Провотар, В.В. Бондар

Інститут географії НАН України, Київ

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Технічний університет Дортмунда, Німеччина

Мета дослідження - викласти положення розробленої методики оцінювання масштабів комерційної субурбанізації в метрополісному регіоні Києва в умовах відсутності/недоступності офіційних статистичних даних. У статті оцінено масштаби комерційної субурбанізації, проаналізовано динаміку концентрації та диверсифікації торговельних і сервісних мереж навколо Києва. субурбанізація метрополісний києв місто

На відміну від класичної (стадійної) моделі урбанізації, з 1990-х років на пострадянському просторі відбувається одночасний розвиток декількох аспектів (стадій) урбанізації - як інтенсивної субурбанізації (особливо навколо столичних і найбільших міст), так і джентрифікації їхніх центральних частин.

Спостерігається специфічна ситуація, яка характеризується селективним розвитком окремих поселень приміської зони, різним ступенем прояву та взаємного впливу житлових і комерційних функцій. Комерційна субурбанізація - один з найбільш виражених процесів, що змінює приміську зону та весь метрополісний регіон Києва. В умовах нестачі та ненадійності офіційних статистичних даних щодо розвитку комерційної субурбанізації доцільним є дослідження процесів просторового поширення закладів торговельних та сервісних мереж.

У розрізі окремих поселень метрополісного регіону Києва проаналізовано динаміку концентрації та диверсифікації 50 мереж з надання послуг за 2014-2019 роки. Новизна дослідження полягає у розробленні методики оцінювання масштабів комерційної субурбанізації в умовах відсутності, недоступності офіційних статистичних даних та виявленні особливостей поширення комерційної субурбанізації у метрополісному регіоні Києва. Проведене дослідження підтвердило неоднорідність та поліцентричність розвитку комерційної субурбанізації у метрополісному регіоні Києва. Констркутивне значення дослідження цих процесів важливе у контексті просторового планування цього регіону.

Ключові слова: субурбанізація; комерційна субурбанізація; концентрація; диверсифікація; поліцентричність; метрополісний регіон; субурбія; Київ.

P. Pidgrushnyi, К-V. Mezentsev, V.S. Dudin, N.I. Provotar, V.V. Bondar

Institute of Geography of the National Academy of Science of Ukraine, Kyiv

Taras Shevchenko National University of Kyiv

Technical University of Dortmund, Germany

COMMERCIAL SUBURBANIZATION IN KYIV METROPOLITAN REGION: UNEVEN DEVELOPMENT AND POLYCENTRICITY

The purpose of the study is to assess the uneven development of commercial suburbanization of Kyiv. The paper sets two research objectives - to develop a methodology for estimating the scale of commercial suburbanization in the absence / unavailability of official statistics and to analyze the dynamics of the spread of commercial suburbanization around Kyiv, as well as changes in the levels of its concentration and diversification. This paper attempts to assess the extent of commercial suburbanization, and analyzes the changes in concentration and diversification of retail and service chains around Kyiv. In contrast to the classic (stage) model of urbanization, since the 1990s, several aspects (stages) of urbanization have been observed in the post-Soviet space - both intensive suburbanization (especially around metropolitan centres and major cities) and gentrification of the inner cities. Here, a specific situation is formed, characterized by the selective development of some suburban settlements, varying degrees of manifestation and mutual influence of residential and commercial functions. Commercial suburbanization is one of the most pronounced processes that change suburban area and the entire Kyiv metropolitan region. Given the lack and unreliability of the official statistics on commercial suburbanization development, it is appropriate to study spatial diffusion of retail and service chains. The analysis of concentration and diversification dynamics of 50 network services in Kyiv metropolitan region by settlements in 2014-2019 are carried out in this paper. The novelty of the study is to develop a methodology for assessing the scale of commercial suburbanization in the absence / unavailability of official statistics and identify features of the spread of commercial suburbanization in the metropolitan region of Kyiv. The study confirmed the heterogeneity and polycentricity of the commercial suburbanization development in Kyiv metropolitan region. Analysis of the dynamics of commercial suburbanization has revealed a number of trends.

Keywords: suburbanization; commercial suburbanization; concentration; diversification; polycentricity; metropolitan region; suburbia; Kyiv.

Актуальність теми дослідження

Приміська зона пострадянських метрополісів характеризується різним ступенем прояву основних функцій. Найбільшого поширення набула житлова субурбанізація. При цьому в багатьох поселеннях нова житлова забудова поширюється практично одночасно з низкою послуг повсякденного попиту (роздрібної торгівлі, фінансових, зв'язку тощо). Якщо нові житлові та торговельні функції набули розвитку майже одночасно, то щодо інших спостерігається істотне відставання в часі. Насамперед це стосується освітніх та медичних функцій: передусім спостерігається нестача муніципальних чи комунальних шкіл і дитячих садків, центрів творчого розвитку дитини, медичних закладів тощо. Для окремих поселень характерна поява нових або відновлення раніше втрачених промислових функцій. Це характерно не лише для міських поселень, а й для окремих сільських населених пунктів.

Внаслідок селективної поліфункціональності субурбія стає неоднорідною, поліцентричною, з різним ступенем інтенсивності такого поліфункціонального розвитку. Водночас поліцентричність розвитку субурбії не забезпечує її цілісності. Фактично йдеться про фрагментованість і формування окремих ареалів (осередків) полі- функціонального розвитку. Переважно такі ареали виникають завдяки поєднанню житлових та комерційних функцій.

У контексті зазначеного вище на особливу увагу заслуговує дослідження нерівномірності розвитку комерційної субурбанізації Києва.

Стан вивчення питання, основні праці

Більшість теорій, що пояснюють процеси субурбанізації, базуються на дослідженнях порівняно незначної кількості провідних міст світу. Проте дедалі більше вчених підтримують ідею глобальної субурбанізації (субурбанізації як глобального процесу), водночас наголошуючи на ролі місця, що впливає на її конкретні форми і прояви (наприклад, [1, 2]). Так, у європейських країнах спостерігається значне різноманіття у поширенні та характеристиках субурбанізації [3, 4], що переважно зумовлено варіацією систем управління та впливом ринкових чинників [3] та історично розвинених патернів розселення [5]. Водночас спостерігається й внутрішньодержавна варіація процесів та форм деконцентрації економічної діяльності у приміських зонах метрополісів, що зумовлено відмінностями розмірів, економічної основи, географічними особливостями та специфікою управління метрополісами [3].

У науковому обігу для пояснення процесів поширення у приміській зоні комерційної діяльності використовують найрізноманітніші терміни і назви субурбанізації: комерційна, торговельна, роздрібна, виробничих послуг, деконцентрація економічної діяльності тощо. Комерційна субурбанізація набула значного розвиту у ХХ столітті в процесі індустріалізації (насамперед у метрополісних регіонах Північної Америки та Європи). Ще у 1950-60-х роках відзначалося, що у період після Другої світової війни в американських метрополісних регіонах відносний приріст роздрібної торгівлі (кількості магазинів і обсягу продажів) був більшим у передмістях, ніж у центральних містах [6]. Житлова субурбанізація супроводжувалася субурбанізацією роздрібної торгівлі, внаслідок чого магазини виносили за межі міста, щоб задовольнити попит жителів нових приміських просторів [4]. З 1970-х років у більшості західних країн субурбанізація роздрібної торгівлі характеризувалася масовою появою великих магазинів, що істотно змінило приміські простори [7], тобто окремі райони приміської зони були «колонізовані великими децентралізованими магазинами, що залежали від автомобільної доступності» [4; 7, с. 27].

Комерційна субурбанізація у постсоціалістич- них містах розвинулася порівняно недавно - у другій половині - наприкінці 1990-х років [5, 8]. Проте в низці випадків, на відміну від тенденцій, характерних для більшості західних країн, субурбанізація роздрібної торгівлі навколо деяких міст навіть передувала тут житловій деконцентрації середнього класу (оскільки фінансувалася іноземними корпораціями і була менш залежною від купівельної спроможності та накопичення капіталу місцевим населенням) [3, 5]. Окрім того, деконцентрація торговельних центрів та офісів може розглядатися як причина, а не як наслідок поширення житлових функцій, коли домогосподарств приваблюють нові можливості працевлаштування на периферії, а не коли заклади роздрібної торгівлі розташовуються поблизу «новосубурбанізованого населення» [3]. Натомість навколо Києва та інших метрополісів України спостерігається тенденція, коли житлова субурбанізація випереджає комерційну, або вони розвиваються паралельно. Зокрема, поширюються заклади сфери послуг, що входять до мережевих структур (мережеві супермаркети, ресторани, відділення банківських мереж, відділення мереж доставки, медичних лабораторій тощо), які орієнтовані на задоволення потреб населення, що раніше задовольнялися у центрі [9].

Поширення нових видів економічної діяльності у приміській зоні було досить швидким. При цьому в окремих метрополісних регіонах субурбанізація нежитлових функцій була динамічнішою, ніж житлова деконцентрація, а комерційний розвиток змінював приміську зону радикальніше, ніж житлова субурбанізація [5]. Щодо більшості метрополісних регіонів України, то житлова субурбанізація поки що має більші масштаби, інтенсивність та вплив на соціально-економічний розвиток субурбії [10]. Цьому, зокрема, сприяє нестача та зростання вартості землі у містах, високий темп життя та несприятлива екологічна ситуація [11]. Водночас досягнення ефектів впливу метрополісів на прилеглу територію і віддалені регіони залежить також від абсорбційної здатності їхніх економік [12].

Хоча процеси житлової та комерційної субурбанізації взаємопов'язані, вони істотно відрізняються за динамікою та економічним, соціальним і екологічним впливом [3]. Сучасні процеси субурбанізації послуг іноді описують як «концентровану децентралізацію» [13, 14, 15].

Як новий, розвиненіший етап комерційної субурбанізації можна розглядати субурбанізацію офісів та виробничих послуг. Ще у 1950-х роках порушувалося питання про можливість розвитку ексклюзивних та високоспеціалізованих закладів торгівлі та послуг у субурбії на тому ж рівні, що і в метрополісах [6]. Результати досліджень свідчать, що діяльність бек-офісів (філій) та малих фірм зазвичай спрямовується до субурбії, тоді як функції фронт-офісу залишаються в центрі міст [16, 17]. Коли у приміській зоні набувають поширення високоспеціалізовані послуги вищих рангів, тоді прискорюється перетворення приміських житлових просторів у розвинене, самодостатнє місто, практично незалежне від метро- поліса, «центрального міста, яке породило його» [17, 18]. Йдеться про процеси пост-субурбанізації, появу різноманітних пост-субурбаністичних форм економічної діяльності [1].

Процес субурбанізації може розглядатися не як «капітуляція» перед неконтрольованим розростанням міста, а радше як нові можливості для подальшого розвитку міського простору [19]. Проте комерційну субурбанізацію не слід розглядати як однозначно позитивний процес, вона має низку недоліків, зокрема призводить до втрати існуючих невеликих торгових закладів та збільшує залежність мешканців від автомобілів [7].

Мета цього дослідження - розроблення методики оцінювання масштабів комерційної субурбанізації в умовах відсутності/недоступності офіційних статистичних даних та проаналізувати динаміку поширення комерційної субурбанізації навколо Києва, а також змін рівнів її концентрації і диверсифікації.

Методи дослідження

Значна кількість чинників комерційної субурбанізації, що мають різну силу і характер впливу на її складові, з одного боку, та локальний характер дослідження (на рівні окремих поселень), з іншого, зумовили труднощі у виборі статистичних даних та дослідницьких методів. Це ускладнюється необхідністю оцінювання змін масштабів поширення, концентрації та диверсифікації комерційної субурбанізації. В основу цього дослідження покладено кількісні методи, зокрема статистичні, а також картографічний і порівняльно-географічного аналізу.

Якщо зміни потенціалу та результатів житлової субурбанізації можна визначити за показниками, що відображають зміни чисельності й щільності населення, обсягів нового житлового будівництва, рівня доходів, наявності робочих місць, міграційної та інвестиційної привабливості території, рівня розвитку сфери послуг, частки низько- поверхової приватної забудови [20], то потенціал комерційної субурбанізації оцінити складніше. Головна проблема - відсутність офіційних, надійних та достовірних статистичних даних щодо розміщення та функціонування окремих складових комерційної субурбанізації у приміській зоні Києва.

Комерційну субурбанізацію можна досліджувати з точки зору трьох головних складових:

1) побутові (споживчі) послуги (супермаркети, універмаги, туристичні агентства, перукарні, підприємства громадського транспорту, поштові відділення тощо);

2) виробництво та будівництво;

3) виробничі послуги (компанії, що працюють у сфері фінансів та реклами) [21].

У цьому дослідженні для аналізу було обрано окремі види послуг з першої та третьої складових, які об'єднано у три групи: торговельно-ресторанні, фінансові та інші мережеві заклади. На офіційних сайтах відповідних мереж у 2014 та 2019 роках було зібрано дані про наявність закладів у розрізі окремих поселень приміської зони Києва. Внаслідок зникнення певних мереж дані щодо них за 2014 рік було вилучено з аналізу, натомість окремі мережі, що припинили свою діяльність (але мали порівняно значні масштаби поширення) замінено на нові, що з'явилися після 2014 року. Скориставшись апробованою методикою дослідження [9], для аналізу було обрано п'ятдесят мереж, які най- ширше представлені у межах Київського метро- полісного регіону (КМР):

• Торговельно-ресторанні (24 мережі) - мережі продуктових супермаркетів («АТБ», «Еко-мар- кет», «Фуршет», «NOVUS», «Сільпо», «Велика кишеня», «Віїїа», «Fozzy», «Фора»); будівельно-господарських гіпермаркетів, супермаркетів побутової техніки та магазинів зв'язку («Нова лінія», «Епіцентр», «Олді», «Анжіо», «Фокстрот», «Ельдорадо», «Comfy», «Алло»); магазинів косметики, товарів для краси та здоров'я («Watsons», «Космо», «Eva»); ресторанів швидкого харчування («McDonald's», «Челентано», «Євразія» (2019 р.) та «Швидко» (2014 р.).

• Фінансові (10 мереж) - банківські мережі (відділення та банкомати «Приватбанку», «Райффайзен Банку Аваль», «Укрсиббанку», «Промін- вестбанку», «ПУМБ», «Укргазбанку», «Укрекссімбанку», «Креді Агріколь», «Альфабанку», «ОТП Банку». Відділення «Ощадбанку» розглядались як об'єкти обслуговування, тому до аналізу не бралися.

• Інші (16 мереж) - мережі туристичних агенцій («TUI Україна», «Tez tour», «Pegas Touristic», «Coral Travel», «Поїхали з нами»), фітнес-центрів («FitCurves», «MyFit»), центрів обслуговування та продажу послуг мобільного зв'язку («Voda- fon» (у 2014 р. «МТС»), «Київстар», «Life»), екс- прес-доставки («Нова пошта», «МІСТ Експрес», «Delivery»), медичних лабораторій («Сінево», «Діла», «НеоЛаб»).

Метрополісний регіон розглядається нами як велике місто (метрополіс) з прилеглою територією, яка перебуває у функціональному взаємозв'язку з ним. У межах метрополісного регіону виділяється приміська зона як територія за межами метрополіса, що характеризується найвищою щільністю функціональних зв'язків [9, 22]. Територіально метрополісний регіон Києва охоплює територію в межах Броварського, Бориспільського, Обухівського, Києво-Святошинського, Васильківського, Вишгородського, Фастівського, Бородянського та Макарівського районів, а також міст обласного підпорядкування Бровари, Бориспіль, Буча, Ірпінь, Обухів, Васильків та Фастів. Усі поселення було об'єднано в сім секторів - північний, північно-східний, південно- східний, південний, південно-західний, західний та північно-західний, а в їхніх межах виділено субцентри (відповідно до [9, с. 294]). Приміська зона не включає частину поселень метропо- лісного регіону, які мають меншу щільність зв'язків з Києвом, наприклад, Фастів, Бородянку, Макарів та інші.

За всіма складовими мереж послуг наявність одного закладу в певному населеному пункті була визначена рівною 1, відповідно, двох закладів - 2, трьох закладів - 3 і т.д. Винятком є банківські установи, де наявність відділення банку визначена рівною 1, а банкомату - 0,1. На основі зібраних даних для всіх населених пунктів метрополісного регіону було розраховано показники концентрації (як частку мережевих закладів у певному поселенні від загальної кількості цих закладів у регіоні, %) та диверсифікації (як співвідношення кількості мереж у певному поселенні до загальної кількості мереж в регіоні) (таблиця 1).

Виклад основного матеріалу дослідження

У 2014 році розподіл мережевих закладів послуг за секторами приміської зони Києва був нерівномірним. На три сектори припадало понад 60 % всіх закладів - південно-західний (30,8 %), а також північно-західний (18,1 %) та північно-східний (15,7 %). Меншою була частка південно-східного (12,3 %) та південного (11,7 %) секторів. Низька частка західного (6,2 %) та північного (5,3 %) секторів пояснюється тим, що їхні мешканці завдяки транспортній доступності Києва більше орієнтовані на споживання послуг у метрополісі [9]. За п'ять років найістотніші зміни пов'язані зі скороченням частки південного сектора (на 4,4 %) і приростом частки західного (на 3,3 %). Зміни частки решти секторів є неістотними.

Таблиця 1. Динаміка показників концентрації та диверсифікації комерційних мереж в окремих субцентрах Київського метрополісного регіону*