Демографічний чинник формування трудового потенціалу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Демографічний чинник формування трудового потенціалу України

Обелець Тетяна Володимирівна,

кандидат економічних наук, старший викладач

Стаття присвячена узагальненню основних чинників, що визначають особливості функціювання та використання трудового потенціалу країни. Автор, дотримуючись принципів комплексно-системного підходу щодо визначення трудового потенціалу, розуміє її як інтегральну сукупність кількісно-якісних ознак осіб, що спроможні надавати трудові послуги.

Ключові слова: трудові ресурси, робоча сила, трудовий потенціал, фактори впливу, вікова структура, демографічне навантаження.

ОбелецТатьянаВладимировна,

кандидат экономических наук, старший преподаватель

ДЕМОГРАФИЧЕСКИЙ ФАКТОР ФОРМИРОВАНИЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦИАЛА УКРАИНЫ

Статья посвящена обобщению основных факторов, определяющих особенности функционирования и использования трудового потенциала страны. Автор, следуя принципам комплексно-системного подхода к определению трудового потенциала, понимает ее как интегральную совокупность количественно-качественных признаков лиц, которые способны оказывать трудовые услуги.

Ключевые слова: трудовые ресурсы, рабочая сила, трудовой потенциал, факторы влияния, возрастная структура, демографическая нагрузка.

Tetyana Obelets,

PhD in Economics, senior lecturer

DEMOGRAPHIC FACTOR OF LABOR POTENTIAL FORMATION IN UKRAINE

The article is devoted to the generalization of the main factors that determine the features of the functioning and use of labor potential of the country. The author, adhering to the principles of a comprehensive and systematic approach to determining labor potential, understands it as an integrated set of quantitative and qualitative characteristics of persons capable of providing labor services.

Attention is drawn to the narrowing of the demographic base of reproduction of labor potential, which threatens the socio-economic progress and social stability of the country. It is noted that the crisis demographic processes lead to real and potential large-scale losses of labor potential and, as a consequence - the deformation of its gender and age structure. In turn, this determines the likelihood of a deficit of vital potential of the population for the period of employment in the future, a significant deterioration in the quality characteristics of labor potential.

Keywords: labor resources, labor force, labor potential, influencing factors, age structure, demographic load.

Постановка проблеми

трудовий потенціал демографічний

Соціально-економічний розвиток визначається ефективністю використання соціально-економічних ресурсів та структурними змінами, що мають місце в економіці країні. Сучасні тенденції вимагають прискіпливого та ґрунтовного компонентного механізму формування трудового потенціалу країни як основної складової конкурентоспроможності країни, факторів, що визначають ефективність його використання. Системність та комплексність вивчення цієї проблеми передбачає виявлення протиріч та компліментарність процесів формування та реалізації трудового потенціалу, обґрунтування сукупності заходів економічного, соціального, організаційного та адміністративного характеру, що опти- мізують ці процеси. Одним із найважливіших чинників соціально-економічного розвитку країни є якість та ефективність використання трудового потенціалу як стратегічно важливого елементу соціальної справедливості суспільного розвитку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Трудовий потенціал та фактори, які визначають ефективність його використання, завжди були об'єктом наукових інтересів більшості дослідників, а саме: Д. Богині, О. Грішнової, І. Лукінова, С. Пірожкова, В. Піскунова, О. Хомри, В. Онікієнка, М. Шаленко, Е. Лібанової, Л. Шаульської, М. Семикіної, В.Близнюк, Л.Лісогор та ін. Незважаючи на незгасаючий науковий інтерес до цієї проблематики, дослідження нових викликів розвитку та використання трудового потенціалу в країні, що забезпечуватиме рівень її конкурентоспроможності та місце на світовій арені, не зменшує своєї актуальності. Саме цим зумовлений вибір тематики статті.

Мета і завдання дослідження полягають у поглибленні категоріального апарату трудового потенціалу й аналізі демографічних факторів формування трудового потенціалу України в сучасних соціально- економічних умовах.

Виклад основного матеріалу дослідження. На сьогодні відсутня одностайність науковців у дослідженні проблематики та категоріального апарату трудового потенціалу, при цьому еволюція теоретичних поглядів на роль людини праці в економічному розвитку окреслила категоріальні відмінності між поняттями «трудові ресурси», «робоча сила», «людський фактор», «людський потенціал», «людський капітал» та ін.

Розглядаючи людський чинник економічного розвитку через призму ресурсного забезпечення, обґрунтованим є використання категорії трудових ресурсів (що найчастіше використовувалося у межах планової економіки) та робочої сили. У подальшому, надаючи перевагу якісним компонентам у формуванні та використанні економічного ресурсу праці, формуються наукові підходи до визначення трудового потенціалу як нагромаджених в минулому якісних та кількісних характеристик робочої сили, що можуть бути використані та наразі використовуються, одночасно розвиваючись та набуваючи нових компетентностей, що можуть бути використані та капіталізовані у майбутньому. Дослідження теоретичних підходів до визначення трудового потенціалу можна згрупувати за змістовністю на ресурсно-демографічний, функціональний та системно-соціальний (результативний).

У контексті ресурсного підходу трудовий потенціал розглядається як максимально можлива кількість ресурсу праці в економіці і характеризується потоковими показниками. Так, М. Шаленко розглядає трудовий потенціал як максимально можливу за певних соціально-економічних умов загальну здатність територіальної сукупності працездатного населення [1, с. 24]. Доповнюючи аналіз індикаторами окремих поколінь у функціюванні трудового потенціалу, представники демографічної школи (І. Лукінов, С. Пірожков,

О.Хомра, В. Піскунов) довели, що дуже важливою є оцінка можливості впливу суспільства на процеси відтворення та використання робочої сили з урахуванням різних стадій життєвого циклу людини, що дає змогу порівняти ці періоди з позицій участі людини у виробництві та споживанні [2]. Л. Шаульська зазначає, що трудовий потенціал як ресурс праці формується протягом життя та реалізується і розвивається в трудовій діяльності на всіх етапах відтворювального циклу [3].

Із позиції функціонального підходу трудовий потенціал розглядається як сукупна здатність до праці. Так, Л. Ільїч визначає трудовий потенціал як сукупність продуктивних характеристик економічно активного населення, що визначають інноваційний розвиток країни [4], М. Семикіна - як категорію, що відображає інтегральну сукупність властивостей і можливостей працівників [5].

Синергія основних принципів та теоретичних підходів дозволяє обґрунтувати найбільш комплексний підхід, який можна назвати системно-результативним, особливість якого полягає в багатоаспектності визначення та функційного призначення трудового потенціалу. Це дозволяє визначати трудовий потенціал як інтегральну динамічну систему, що включає демографічну, економічну та соціальну підсистеми, об'єднані спільністю трудової діяльності [6]. Особливої уваги за такого підходу набувають результуючі індикатори ефективності використання трудового потенціалу в економічному розвитку економіки. Саме такий комплексний підхід дозволяє оцінити та обґрунтувати комплекс основних детермінант формування та розвитку трудового потенціалу. Одним із основних факторів є демографічний фактор. Однією з основних причин, що стримують розвиток трудового потенціалу в Україні, є демографічна криза. Відбувається звуження демографічної бази відтворення трудового потенціалу, що загрожує соціально-економічному прогресу та суспільній стабільності країни. Кризові демографічні процеси призводять до реальних та потенційних масштабних втрат трудового потенціалу і, як наслідок, деформації його статевовікової структури. Своєю чергою це зумовлює ймовірність виникнення дефіциту життєвого потенціалу населення на період трудової діяльності в майбутньому, суттєвого погіршення якісних характеристик трудового потенціалу.

Нажаль, в Україні масштабна депопуляція (тобто перевищення числа померлих над кількістю народжених (табл.1)) у поєднанні з погіршенням якісних характеристик населення (насамперед, здоров'я) спостерігається протягом досить тривалого періоду, що є відчутним гальмом процесів відтворення населення. Водночас природний приріст населення залежить не лише від співвідношення народжуваності й смертності, а й від особливостей вікової структури [7]. Інтенсивність народжуваності в Україні впродовж тривалого часу залишається низькою й не забезпечує розширеного відтворення населення. Так, сумарний коефіцієнт народжуваності в останнє десятиліття коливається в межах 1,2--1,5. За даними обстежень Державної служби статистики України, серед українських сімей 74% - однодітні, 23% - дводітні, а лише 3% виховують трьох і більше дітей.

Таблиця 1Динаміка демографічних індикаторів розвитку трудового потенціалу України

Джерело: складено за даними Державної служби статистики України [8].

Причиною низького рівня народжуваності залишається як відсутність соціально-економічної та політичної стабільності в країні, так і зміна суспільних цінностей та поглядів на життя, що є загальноєвропейським трендом сучасності.

Більшість розвинутих країн компенсують низьку народжуваність високим рівнем імміграції. В Україні ж, попри позитивне сальдо міграції, кількість іммігрантів занадто мала на тлі загальної чисельності населення. Окрім того, варто зазначити, що внаслідок активізації зовнішньої трудової міграції Україна ще й втрачає трудовий потенціал, своє молоде, освічене і професійно спроможне населення, яке виїжджає за кордон заради отримання освіти або робочого місця. За рахунок цього погіршуються не тільки кількісні, а й якісні характеристики трудового потенціалу країни.

Вагомим чинником депопуляції в Україні залишається надзвичайно високий рівень смертності, зокрема передчасної, зумовлений погіршенням стану здоров'я, поширенням нездорового способу життя і соціально детермінованих захворювань, нераціональним харчуванням, стресами, екологічними умовами, погіршенням умов праці, високим рівнем смертності від зовнішніх причин, підвищенням рівня травматизму (і виробничого, і побутового характеру) тощо.

Смертність населення є одним із базових показників демографії, який є важливою характеристикою загального стану здоров'я та рівня життя населення країни. Хоч останніми роками в Україні намітилась тенденція до зниження рівня загальної смертності населення, проте ситуація в цій сфері залишається загрозливою. В Україні щороку від різних причин помирає біля 600 тис. людей, показник рівня смертності залишається одним із найвищих серед країн європейського простору. Невирішеною проблемою залишається збереження значних масштабів малюкової смертності: 2018 р. у віці до 1-го року померло 2,4 тис. дітей, що свідчить, насамперед, про незадовільний стан системи охорони здоров'я. Найбільша смертність в Україні фіксується від хвороб системи кровообігу та новоутворень, і ці показники постійно зростають. Тільки 2018 р. від захворювань системи кровообігу померло 392,1 тис. осіб. Високий рівень смертності від ендогенних причин неінфекційного походження (хвороб системи кровообігу та новоутворень) поєднується з не менш значущим рівнем смертності від екзогенних причин (нещасних випадків, отруєнь і травм, інфекційних та паразитарних захворювань). Більше 80 % усіх летальних випадків в Україні припадає на три основні класи причин смерті: хвороби системи кровообігу, новоутворення та нещасні випадки, отруєння і травми.

Загальна захворюваність населення оцінюється за показниками поширення хвороб, первинної захворюваності та інвалідності. 2018 р. кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань становила 26615 тис., кількість вперше визнаних осіб з інвалідністю - 138,8 тис., зокрема в працездатному віці - 112,9 тис. осіб.

Досліджуючи фактори, що впливають на стан здоров'я населення, дослідники серед найбільш впливових виокремлюють такі: спосіб та рівень життя населення, біологічні фактори, стан навколишнього (природного) середовища, рівень розвитку системи охорони здоров'я, наявність та рівень соціальної інфраструктури, умови праці [9; 10; 11; 13]. Узагальнюючи їх напрацювання та власні міркування щодо загрозливих масштабів смертності та захворюваності в Україні, можна стверджувати, що така ситуація зумовлена як низьким рівнем доступності та якості медицини (недостатнім рівнем виявлення хвороб на ранніх стадіях, незадовільною організацією процесу діагностики та лікування, обмеженою доступністю сучасних методів лікування, низьким рівнем оснащеності закладів охорони здоров'я необхідним обладнанням), так і недостатньою поінформованістю населення про чинники ризику та можливості запобігання хворобам та низьким рівнем санітарно-гігієнічної культури суспільства. Але при цьому не слід не враховувати той факт, що ресурси життєзбереження і вибір здорового способу життя зумовлений не тільки і не стільки наявністю і доступом до матеріальних та фінансових ресурсів, скільки ще більшою мірою психологічною налаштованістю, сформованістю потреби і готовністю до реалізації поведінки, зорієнтованої на сприятливі для життя і здоров'я соціокультурні стандарти [12].

Інтегральним критерієм демографічної ситуації, що враховує основні фактори здоров'я населення (соціально-економічні, біологічні, екологічні, дієвість системи охорони здоров'я тощо), є показник очікуваної тривалості життя при народженні. 2018 р. середня очікувана тривалість життя при народженні в Україні становила 71,76 років, зокрема, у чоловіків - 66,69 років, жінок - 76,72 років. Слід відмітити, що в останній період, як і за всі роки незалежності, наша країна за цим показником традиційно значно поступається країнам Європи, відстаючи за тривалістю життя чоловіків на 5-13 років, а жінок - на 3-8 років (табл. 2).

Таблиця 2Середня очікувана тривалість життя при народженні 2017 р. в Україні та країнах Європи, років

Джерело: складено за даними Державної служби статистики України [8].

За даними ВООЗ, люди похилого віку є найбільш зростаючим контингентом населення світу. При цьому рівень постаріння в Україні є одним з найвищих у Європі і відрізняється за своєю природою: процес постаріння в країнах Європи відбувається внаслідок зниження смертності та збільшення тривалості життя, показник старіння населення України зростає лише за рахунок високої смертності дорослого населення та зниження народжуваності. Основні виклики, виникнення яких зумовлене постарінням у нашій країні, пов'язані з функціюванням ринку праці, звуженням джерел публічних фінансів, додатковим навантаженням на системи охорони здоров'я та соціального захисту.

Погіршення якісних характеристик вікової структури населення України спричинило значне демографічне навантаження особами похилого віку. Демографічне навантаження є узагальнюючою кількісною характеристикою вікової структури населення, яка демонструє навантаження на суспільство непродуктивним населенням. За період 2005-2019 рр. демографічне навантаження на населення у віці 16-59 років зросло з 568 до 660 осіб на 1000 населення відповідного віку (в 1,2 рази), що значно загострює проблеми трудової сфери, зокрема, та соціально-економічної системи в цілому (див. табл. 1).

При таких невтішних демографічних тенденціях, що склались в Україні в період не досить ефективних та результативних суспільних трансформацій, найбільш очевидним і загрозливим з точки зору людського розвитку та розвитку трудового потенціалу на сучасному етапі є загрози ускладнення проблем внаслідок воєнних дій на Сході країни. Тривалість і характер протікання воєнного конфлікту зумовлюють збільшення числа насильницьких смертей та підвищують ризики для здоров'я, головним чином серед його учасників та мирного населення в зоні збройного протистояння.

Зазначені несприятливі демографічні фактори деструктивно відображаються на формуванні та розвитку трудового потенціалу.

Висновки

Здійснене автором структурування факторів впливу на стан трудового потенціалу України за сучасних умов дозволяє визначити необхідність удосконалення демографічної політики. Вплив держави на соціально-економічні процеси дасть змогу стимулювати процеси відтворення населення та сформувати стійкий трудовий потенціал, що в кінцевому результаті дозволить побудувати інноваційну соціально орієнтовану модель ринкової економіки.

Література

1. Шаленко М. В. Формирование механизма территориальной организации трудовых ресурсов: теория и практика. Київ : Наукова думка, 1993. 132 с.

Shalenko M.V. (1993) Formirovaniemehenizmaterritorialnoyorganizaciitrudovihresursov: teoriyaipractica [Formation of the mechanism of the territorial organization of labor resources: theory and practice] - Kyiv: Naukovadumka[Scientific thought] - 132.

2. Пирожков С. И. (1992) Трудовой потенциал в демографическом измерении. Київ : Наукова думка, 1992. 177 с.

Pirozhkov S.I. Trudovoypotencial v demograficheskomizmerenii [Labor potential in the demographic dimension] - Kyiv: Naukovadumka[Scientific thought] - 177.

3. Шаульська Л. В., Полянська Я. Л., Кримова М. А. Методичні основи оцінки стану та умов розвитку трудовогопотенціалу. Соціоекономіка. Донецьк : ІЕП НАНУ, 2009. С. 145-154.

L.V. Shaulska, Ya.L. Polyanska, M.A. Krymova (2009). Metodychniosnovyocinkystanuta umovrozvytkutrudovogopotencialu [Methodical bases of an estimation of a condition and conditions of development of labor potential] - Doneck: Socioeconomika[Socioeconomics]. - 145-154.

4. ІльїчЛ. М. Трудовий потенціал України та ефективність його використання : автореф. дис. ... канд. екон. наук. Київ : Інститут демографії та соціальних досліджень, 2006. 5 с.

Ilich L.M. (2006) TrudovyupotencialUkrainy ta efektyvnistyogovykorystannya: avtoref. dys. k.e.n. [Labor potential of Ukraine and efficiency of its use].Instytutdemografiita sotsialnyhdoslidgen[Institute of Demography and Social Research] - Kyiv. - 5.

5. Трудовий потенціал Кіровоградської області: стан та перспективи розвитку : колективна монографія / за ред. М. В. Семикіної. Кіровоград : ВАТ Кіровоград, 2008. 304 с.

TrudovyipotencialKirovogradskoioblasti: stanta perspektyvyrozvitku: kol. monografia.;za red. M.V. Semikinoi (2008) [Labor potential of Kirovograd region: state and prospects of development: a collective monograph]. - Kirovograd: VAT Kirovograd [OJSC Kirovograd], - 304.

6. Трудовий потенціал України: оцінка стану, ефективність використання, стратегічні напрями розвитку : монографія / за наук. ред. О. А. Грішнової. Черкаси : Маклаут, 2011. 360 с.

TrudovyipotencialUkrainy:otsinkastanu, efektivnistvykorystannya, strategichninapryamkyrozvytku: monografia/ Zanauk. Red. O.A. Grishnovoi (2011) [Labor potential of Ukraine: assessment of the state, efficiency of use, strategic directions of development: monograph] - Cherkasy.:Maklaut[McLeod]. - 360.

7. Економічна енциклопедія у 3 томах / за ред. С. В. Мочерного та ін. Київ : Академія, 2000. Т. 1. 864 с.

Ekonomichnaentsiklopedia u 3 tomah. T. 1.;za red. S.V. Mochernogota in. (2000) [Economic encyclopedia in 3

volumes. T. 1.] - Kyiv.: Akademia [Academy]. - 864.

8. Статистичні дані щодо демографічних факторів України. Державна служба статистики України.URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2014/rp/zn_ed/zn_ed_u/zn_ed_2013_u.htm(дата звернення: 21.04.2020).

StatystychnidanishchododemografichnyhfactorivUkrainy [Statistics on demographic factors in Ukraine] (State Statistics Service of Ukraine)].<www.ukrstat.gov.ua > [in Ukrainian] (21 april 2020).

9. Панорама охорони здоров'я населення України / за ред. А. В. Підаєва, О. Ф. Возіанова, В. Ф. Москаленка, В. М. Пономаренка. Київ : Здоров'я, 2003. 396 с.

Panorama ohoronyzdorovyanaselennyaUkrainy/ Zared. A.V. Pidatva, O.F. Vozianova, V.F. Moskalenka, V.M. Ponomarenka. (2003) [Panorama of health care of the population of Ukraine] - Kyiv.:Zdorovya[Health], - 396.

10. Куценко В. І., Трілленбергт Г. І. Сфера охорони здоров'я: соціально-економічні та регіональні аспекти : монографія. Київ : НАН України, 2005. 366 с.

Kutsenko V.I., Trillenbergt G.I. (2005) Sferaohoronyzdorovya: sotsialno-ekonomichnita regionalniaspekty: monografia [Healthcare: socio-economic and regional aspects: monograph] - Kyiv.: NAN Ukraine. - 366.

11. Мезенцева Н. І., БатиченкоС. П., Мезенцев К. В. Захворюваність і здоров'я населення в Україні: суспільно-географічний вимір : монографія. Київ : Прінт Сервіс, 2018. 136 с.

Mezentseva N.I., Batychenko S.P., Mezentseva K.V. (2018) Zahvoryuvanistizdorovyanaselennya v Ukraini:suspilno- geografichniyvumir: monografia [Morbidity and health of the population in Ukraine: socio-geographical dimension: a monograph] - Kyiv.: Print Servis[Print Service]. - 136.

12. Смертність населення України у трудоактивному віці : монографія / за ред. Е. М. Лібанова. Київ : НАН України, 2007. 211 с.

SmertnistnaselennyaUkrainy v trudoaktyvnomuvitsi: monografia. Vidpov.red. E.M. Libanova (2007). [Mortality of the population of Ukraine in working age: a monograph] - Kyiv.: NAN Ukraine. - 211.

13. Причини смерті в Україні, 2018. Спільний проект Державної служби статистики України та Українського центру суспільних даних.URL: https://socialdata.org.ua/death/(дата звернення: 11.05.2020).

Prichiny smerti v Ukraini, 2018. SpilnyiproektDerzhavnoislyzhbistatistykyUkrainyta Ukrainskogocentrusyspilnuhdanuh (Causes of death in Ukraine, 2018.)].<https://socialdata.org.ua> [in Ukrainian] (11 may 2020).

Размещено на Allbest.ru