Електоральна прихильність виборців Тернопільської області за результатами місцевих виборів

Вивчення проблеми електоральної диференціації території країни в українській науці. Оцінка геопросторових проявів уречевлення громадської думки через електоральну прихильність населення відповідних територій на основі аналізу результатів голосування.

Рубрика География и экономическая география
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.05.2022
Размер файла 19,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕЛЕКТОРАЛЬНА ПРИХИЛЬНІСТЬ ВИБОРЦІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ

Федірко Ю.

магістрантка ІІ курсу спеціальності 014 Середня освіта (Географія)

Науковий керівник - доц. Кузишин А.В.

Вступ

Основою суспільного розвитку регіонів держави сьогодні традиційно виступає показник політичної свідомості та політичної активності населення, що найяскравіше прослідковується в форматі виборів. Вони не лише представляють волевиявлення населення, а дозволяють спрогнозувати настрої місцевих мешканців стосовно політичної, економічної та соціальної політики в певному регіоні.

Проблема електоральної диференціації території країни є досить популярною в українській науці. У цій царині мають напрацювання Ю. Остапець [5], М. Дністрянський [1], В. Шишацький [7] і багато інших науковців. Проте їх праці охоплюють не всі виборчі цикли, що особливо стосується рівня місцевих виборів. Оцінка електоральної прихильності до певних політичних сил на рівні Тернопільської області була здійснена в дослідженнях А. Кузишина [2, 3, 4].

Актуальність нашого дослідження очевидна з огляду на відсутність комплексного вивчення виборчих процесів місцевого рівня на прикладі Тернопільської області в 2015-2020 рр.

Основна частина

На місцевих виборах в межах Тернопільської області з 2015 року було вимушено застосовано укрупнюючу джерімендрінгову технологію - зменшення кількості виборчих округів згідно з чинним законодавством. Число територіальних виборчих округів (а відповідно і число депутатів) було зменшено до 64 (попередньо Тернопільська область ділилась на 120 ТВО з виборів депутатів до обласної ради).

Критерієм нарізки виборчих округів було обрано кількісний показник виборців. Найбільший округ, з числом виборців 18,4 тис осіб, охоплює одну з частин м. Тернополя (до речі, в обласному центрі розташовуються і інші два округи з найбільшою кількістю виборців). Найменша кількість виборців - 9,5 тис. виборців, приписана до 34 ТВО, що охоплює північно-східну частину Підволочиського району. Таким чином коливання в чисельності виборців в межах виборчих округів складає майже 50%, що важко назвати позитивним показником в плані репрезентативності інтересів конкретних громад.

Другим показником нарізки, який варто оцінити є кількість округів в межах адміністративних одиниць обласного рівня. Так, 12 округів представлено в м. Тернополі. По чотири виборчі округи є в Борщівському, Бучацькому, Гусятинському, Кременецькому, Теребовлянському, Тернопільському районах; по три - в Заліщицькому, Збаразькому, Зборівському, Підволочиському, Чортківському районах. Лише по два округи представлено в Бережанському, Козівському, Лановецькому, Монастириському, Шумському районах. І тільки один округ представлено в Підгаєцькому районі. Якщо оцінювати описаний підхід з позиції кількості виборців, він себе однозначно оправдовує, але його застосування з позиції територіальної організації є дещо ускладненим, так як велика кількість населених пунктів, які входять до округу не дозволяють рівномірно розподілити увагу депутата на проблеми конкретного поселення (зокрема, такі переконання формуються на основі огляду територіального охоплення ТВО № 2 (частина Бережанського району), ТВО № 19 (частина Збаразького району), ТВО № 23 (частина Зборівського району), в кожному з яких понад 35 населених пунктів).

Оцінюючи активність голосування у виборах-2015 варто нагадати, що Тернопільська область продемонструвала один з найвищих показників - 56,5%. Нижче цього порогу активність була лише в містах Тернополі, Чорткові, Кременці та Борщівському районі. Найвища активність (понад 62 %) була властива для Бучацького, Гусятинського, Зборівського, Козівського районів. електоральна прихильність голосування громадський

У виборчому процесі 2015 року брало участь 12 партій, які представляли центриську ідеологію (партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Батьківщина», Громадський рух «Народний контроль», «Громадська позиція», «Добрий самарянин», Об'єднання «Самопоміч», «Українське об'єднання патріотів - УКРОП», Радикальна партія Олега Ляшка) праві партії (Народний рух України, ВО «Свобода», Українська галицька партія), лівоцентриські партії («Соціалісти»).

Таблиця 1. Виборча активність в ході місцевих виборів до Тернопільської обласної ради 25.10.2015 р.

Адміністративно-територіальна одиниця

К-сть виборців в уточнених списках виборців

К-сть виборців, які отримали виборчі бюлетені

%

м Бережани

31626

18743

59,3

Борщівський район

53496

29652

55,4

Бучацький район

47330

29424

62,2

Гусятинський район

47531

28624

60,2

Заліщицький район

37444

23250

62,1

Збаразький район

42932

25979

60,5

Зборівський район

33110

21268

64,2

Козівський район

28649

17976

62,7

м Кременець

53080

26582

50,1

Лановецький район

23111

13738

59,4

Монастириський район

23149

13738

59,3

Підволочиський район

33427

20032

59,9

Підгаєцький район

15061

9324

61,9

Теребовлянський район

50304

29961

59,6

Тернопільський район

52303

31540

60,3

Чортківський район

36248

22036

60,8

Шумський район

25013

14944

59,7

м Тернопіль

177840

83647

47

м Чортків

22171

10508

47,4

Разом

833825

470966

56,5

Розраховано за http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM012?PT001F01=100&PT00_T001F01=100&pid100=61&rej=0.

В розрізі виборчих округів в усіх районах області основну підтримку отримали партії центриського спрямування (партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Батьківщина», Громадський рух «Народний контроль», «Громадська позиція», Об'єднання «Самопоміч», «Українське об'єднання патріотів - УКРОП», Радикальна партія Олега Ляшка). Партії націонал- патріотичного спрямування, насамперед ВО «Свобода», отримала перемогу в значній кількості округів м. Тернополя (ТВО № 42, 43, 44, 46, 49, 48, 51, 52, 53), одному з округів м. Чорткова, сході Гусятинського району, на південному-сході Борщівського району.

В ході виборів 2020 р. загалом збереглись тенденція підтримки тих партій та блоків, які вже мали певну історію політичного життя та за своїми поглядами є звичними для регіону.

В 2020 році територія області ділиться на 6 виборчих округів для формування обласної ради. Переформатування виборчих округів було викликане адміністративною реформою, що мала бути узгоджена з територіальною організацією виборчого процесу. Щоправда, кількість депутатів обласної ради залишилась беззмінною, що варто вважати позитивним моментом та ознакою нормування виборчого просу на території області.

У виборчому процесі 2020 року брало участь 13 партій. Традиційно більшість претендентів представляли партії центриського спрямування («Європейська солідарність», «За майбутнє», «Слуга народу», «Батьківщина», «Довіра», «Голос», «Наш край», «Порядок. Відповідальність. Справедливість», «Сила людей». Радикальна партія Олега Ляшка). Не численною, але впливовою була група парті правого спрямування (ВО «Свобода», «Українська галицька партія»). Лівоцентриські погляди сповідувала партія «Опозиційна платформа - за життя».

Щодо активності участі у виборах 2020 року, слід відзначити падіння інтересу електорату до волевиявлення на місцевих виборах. Пересічний показник електоральної активності в області складав 45,81%. Тільки в одному виборчому окрузі на території частини Тернопільського району, а саме - Бережанська міська громада, Великоберезовицька селищна громада, Великогаївська сільська громада, Залозецька селищна громада, Зборівська міська громада, Козівська селищна громада, Козлівська селищна громада, Купчинецька сільська громада, Нараївська сільська громада, Озернянська сільська громада, Підгаєцька міська громада, Підгороднянська сільська громада, Саранчуківська сільська громада, показник відвідуваності перевищує 50%. В Тернопільській міській територіальній громаді участь взяли дещо більше 40% виборців.

Щодо ідеологічної прихильності, то центриські партії з прихильністю до правих поглядів («Європейська солідарність», «Батьківщина») мали в цій виборчій каденції відносно потужну підтримку. Ці партії підтримувало від 25% виборців в північних районах області і до 30% в центральних та південних територіях.

Праві партії мали максимальну підтримку в Тернопільській міській громаді (понад 30% тих, хто голосували), а мінімальну - в південних територіальних громадах області (Більче-Золотецька сільська громада, Борщівська міська громада, Васильковецька сільська громада, Гримайлівська селищна громада, Гусятинська селищна громада, Заліщицька міська громада, Іване-Пустенська сільська громада, Колиндянська сільська громада, Копичинецька міська громада, Мельнице-Подільська селищна громада, Скала-Подільська селищна громада, Хоростківська міська громада).

Водночас центриські партії з прихильністю до ліберальних ідей («За майбутнє», «Слуга народу», «Довіра», «Наш край», «Сила людей») мали відносно незначну (особливо в порівнянні із загальноукраїнськими показниками) підтримку, яка тим не менше, забезпечена їм проходження до обласної ради.

Висновки

Результати голосування на місцевих виборах 2015 - 2020 рр. варто вважати досить репрезентативними. Зважаючи на це є можливість оцінки за їх результатами геопросторових проявів уречевлення громадської думки через електоральну прихильність населення відповідних територій. Основну підтримку населення Тернопільської області традиційно надало партіям націонал-патріотичного спрямування (від 40-30% у адміністративних районах центру та заходу області до 25-30% у адміністративних районах півночі та північного-сходу). Але з плином виборчих каденцій відбувається деяка переорієнтація уподобань населення області від крайньо-правих поглядів до правоцентриських - партії цього спрямування більшу увагу приділяють соціально-економічним характеристикам і водночас підтримують націонал-патріотичну ідеологію Інші ідеологічні течії суттєво не відобразили прихильність громадської думки, що конслідованою позицією мешканців досліджуваних територій. Варто відзначити одностайність населення досліджуваної території у ставленні до лівих ідеологій. Такі результати є правомірними та реалістичними для досліджуваних територій та відображають усталені політичні, соціально-культурні та економічні підходи до розуміння регіональних співвідношень. Населення Тернопільської області виступає структурованим електоратом, виборче рішення якого є результатом тривалої партійної ідентифікації, обумовленої структурою існуючих соціально-політичних поділів.

Список використаних джерел

1. Дністрянський М.С. Периферійність соціального розвитку віддалених депресивних районів України як чинник електоральної активності населення. Вісник Львівського університету. Серія: Географічна, 2007. Вип. 34. С. 83-89.

2. Кузишин А.В. Політична географія області. Географія Тернопільської області: монографія. В 2-х т. Т.2. Населення. Господарство. За ред. М.Я. Сивого та Л.Б. Заставецької. Тернопіль: Крок, 2017. С.324-339.

3. Кузишин А.В. Ретроспективний аналіз територіальної організації місцевих виборів на прикладі Тернопільської області. Вісник Тернопільського відділу Українського географічного товариства. Тернопіль: СМП «Тайп». N° 4 (випуск 4), 2020. С. 26-30.

4. Кузишин А.В. Тренди електоральних уподобань населення Тернопільської області. Тернопільщина: цілі і потенціал сталого природокористування. Монографія. Тернопіль: СМП «Тайп», 2016. С.486-494.

5. Остапець Ю.О. Електоральні процеси в Україні: загальнонаціональний та регіональний вимір: автореф. дис. ... докт. політол. наук: 23.00.02. - Львів, 2016. - 42 с.

6. Політична географія і геополітика: Навч. посібник / Б.П. Яценко, В.І. Стеценко, Ю.С. Брайчевський та ін.; за ред. Б.П. Яценка. - К.:Либідь, 2007. - 255 c.

7. Шишацький В.Б. Електорально-географічна поляризація в Україні як чинник регіональної дестабілізації держави. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Географія, 2006. Вип. 53. С. 27-30.

8. Сайт Центральної виборчої комісії URL: http://www.cvk.gov.uа

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вивчення економіко-географічного положення Полтавської області. Оцінка природних умов, ресурсів. Характеристика населення і трудових ресурсів. Спеціалізація економіки Полтавської області, що включає опис розвитку промисловості і сільського господарства.

    контрольная работа [25,7 K], добавлен 06.12.2010

  • Геологічна будова, кліматичні умови, структура ґрунтового покриву та рослинний світ району. Виділення ландшафтних місцевостей території при дрібномасштабному картографуванні. Ландшафтна диференціація місцевостей і груп урочищ та її чисельна оцінка.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 31.10.2014

  • Фізико-географічні закономірності території Болгарії та її геополітичне положення. Історико-економічні етапи розвитку території. Населення, культура і соціальний рівень життя. Оцінка господарського комплексу та зовнішньо-економічної діяльності країни.

    реферат [831,8 K], добавлен 07.06.2009

  • Місце і роль Вінницької області в розвитку економіки країни. Характеристика природно-ресурсного потенціалу. Динаміка чисельності, склад і структура населення регіону. Баланс галузевого виробництва. Механізм реалізації регіональної економічної політики.

    контрольная работа [1,0 M], добавлен 28.03.2012

  • Географічне положення країни та її державний устрій. Адміністративно-територіальний поділ і характеристика одиниць. Структура населення. Оцінка природних ресурсів, розвиток і перспективи розвитку сільського господарства та промисловості. Історичні факти.

    реферат [320,2 K], добавлен 19.10.2017

  • Герб та прапор країни. Економіко-географічне положення Німеччини. Історія формування території країни. Мінеральні та лісові ресурси Німеччини. Густота населення, рівень урбанізації країни. Зовнішні економічні зв'язки держави, архітектурні пам'ятники.

    презентация [38,4 M], добавлен 17.03.2012

  • Комплексна країнознавча характеристика Великобританії, склад території та суспільно-географічне положення. Господарська оцінка природних умов і ресурсів країни. Демографічні показники населення, загальний огляд господарства і внутрішні відмінності.

    реферат [51,0 K], добавлен 25.10.2010

  • Дослідження економічної й соціальної географії. Медико-географічні та соціально-економічні аспекти вивчення життєдіяльності населення. Оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життєдіяльності населення.

    курсовая работа [202,0 K], добавлен 04.08.2016

  • Вивчення природних умов, фізико-географічного положення, мінеральних, водних, земельних ресурсів Швеції. Рослинність, тваринний світ, природоохоронні території. Чисельність та склад населення. Характеристика промисловості та сільського господарства.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 06.12.2011

  • Районування зсувонебезпеки як процес ранжирування різних частин області відповідно до ступеня фактичної або потенційної небезпеки зсувів. Технології, що використовуються для комплексної оцінки та прогнозу поширення небезпечних геологічних процесів.

    статья [570,2 K], добавлен 31.08.2017

  • Фізико-географічне розташування, адміністративний і політичний устрій та історія створення Польщі. Орографія території та природні ресурси, склад і чисельність населення країни. Територіальна структура господарства та розвиток зовнішніх зв'язків держави.

    реферат [38,4 K], добавлен 25.10.2010

  • Аналіз параметрів регіону через розрахунок індексу конфігурації. Природні ресурси, річкова мережа, демографічне, промислове-, аграрне- транспортне-географічне положення області. Система та опорний каркас розселення області. Чисельність населення міст.

    курсовая работа [6,1 M], добавлен 08.05.2015

  • Політична карта Східної Азії і географічне положення Японії: склад території і її розташування на стику трьох тектонічних плит Тихого Океану, населення, клімат, рослинний світ. Економіка країни: співпраця уряду і промисловців, розвиток культури бізнесу.

    презентация [6,0 M], добавлен 14.04.2012

  • Держані символи, економіко-географічне положення та склад території Білорусі. Особливості рельєфу, корисні копалини, клімат країни. Демографічний склад населення та релігія. Рівень розвитку економіки, промисловості, транспортної системи Білорусі.

    презентация [7,2 M], добавлен 05.04.2012

  • Ірак як унітарна держава, що складається з 18 провінцій. Природно-кліматичні умови території, її історичний розвиток. Основа економіки країни - видобуток нафти. Характеристика Афганістану — гірської країни. Населення, культура, господарство Афґаністану.

    реферат [45,0 K], добавлен 13.01.2011

  • Особливості території та географічного положення Сполучених Штатів Америки. Національні символи країни. Клімат, структура населення, найбільш великі міста країни. Історія заселення. Промислові центри та сільськогосподарські райони, розвиток транспорту.

    презентация [2,2 M], добавлен 03.04.2014

  • Оцінка сучасних поглядів на ГІС та ГІТ. Аналіз основних можливостей створення просторових баз даних некомерційними ГІС. Оцінка просторового розподілу основних родовищ корисних копалин території. Розробка технології створення просторової бази даних.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 14.04.2019

  • Географічна характеристика Іспанії та Греції - розташування, кліматичні умови та природні ресурси. Етнічний склад, чисельність та густота населення, історичний розвиток, офіційна мова та релігія. Туризм та сфера обслуговування як основі галузі економіки.

    реферат [32,2 K], добавлен 13.01.2011

  • Географічне розташування Закарпатської області. Адміністративно-територіальний устрій. Аналіз структури населення. Характеристика природно-ресурсного потенціалу. Промисловість, сільське господарство, фінансові заклади. Торгівельні відносини області.

    реферат [2,3 M], добавлен 30.05.2013

  • Ознайомлення з особливостями георграфічного розташування, державними символами Зімбабве. Характеристика населення даної африканської країни. Видобуток основних мінеральних продуктів і виробництво металів у Зімбабве. Оцінка природних ресурсів та умов.

    презентация [6,8 M], добавлен 08.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.