Географічні особливості формування локальних систем розселення в умовах децентралізації (на прикладі Чернівецького району)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Географічні особливості формування локальних систем розселення в умовах децентралізації (на прикладі чернівецького району)

Іван Костащук доктор географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії України та регіоналістики

Дмитро Клепіковський студент кафедри географії України тарегіоналістики

Марина Ячнюк кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту

м. Чернівці, Україна

Анотація

У даній статті досліджено Чернівецьку районну систему розселення як територіальну основу та функціональну складову регіональної системи, яка є складною, відкритою, різнорівневою системою населених пунктів, що характеризується наявністю інтенсивних суспільно-географічних, інформаційних та комунікаційних зв'язків. Виконано моделювання процесу розвитку поселенської мережі Чернівецького району, в результаті якого встановлено її просторові особливості. Окреслено проблеми та перспективи розвитку поселенської мережі досліджуваного району.

Ключові слова: система розселення, поселенська мережа, районне планування, територіальна громада, Чернівецький район.

Abstract

Ivan Kostaschuk

Doctor of Geographical Sciences, Associate Professor,

Head of the Department of Geography of Ukraine and Regional Studies, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University,

Chernivtsi, Ukraine Dmytro Klepikovskyj

Student of the Department of Geography of Ukraine and Regional Studies, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University,

Chernivtsi, Ukraine Maryna Yachnyuk

Ph.D. of Geographical Sciences, Associate Professor,

Department of Economic Geography and Environmental Management, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University,

Chernivtsi, Ukraine

GEOGRAPHICAL FEATURES OF THE FORMATION OF LOCAL SETTLEMENT SYSTEMS UNDER THE CONDITIONS OF DECENTRALIZATION (EXAMPLE OF CHERNIVTSI RAION)

This article examines Chernivtsi raion settlement system as a territorial basis and a functional component of the regional system, which is a complex, open, multi-level system of settlements, characterized by the presence of intensive socio-geographical, information and communication connections. Modeling of the development process of the settlement network of Chernivtsi raion was carried out, as a result of which its spatial features were established. The problems and prospects for the development of the settlement network of the studied raion are outlined.

Keywords: settlement system, settlement network, district planning, territorial community, Chernivtsi raion.

Постановка проблеми. Прагнення України до переходу на європейські принципи просторового розвитку, процеси децентралізації, що відбуваються в Україні, піднімають питання удосконалення просторової організації регіонів, важливою складовою якої виступає система розселення. У новостворених громадах мають утворитися нові економічні, соціальні, культурні та інші види зв'язків, які мають якісно вплинути на поселенську мережу в майбутньому. розселення регіональний просторовий

Люди, що проживають на певній території, утворюють специфічну територіальну спільність, яка ґрунтується на історичному минулому території, економічному житті, політичних, соціальних і духовних умовах існування. Утворюється географічне середовище, у якому реалізуються життєві інтереси людини, відбувається процес її соціалізації. І якщо територія і поселення є просторовою характеристикою суспільства, то утворена на їх базі спільність - елементом його соціальної структури. Засвоюючи територію економічно, політично, соціально і духовно, особа як би закріплюється за цією територією. Як наслідок формується мережа поселень та системи розселення різних ієрархічних рівнів. Дане дослідження спрямоване на вивчення системи розселення Чернівецького району, виявлення особливостей її формування і розвитку, аналіз сучасного стану, визначення проблем та перспектив розвитку, що може бути використано в якості рекомендацій щодо формування регіональної політики як на районному, так і на рівні територіальних громад.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивчення процесу формування локальних систем розселення вимагає врахування економічних, соціальних та культурних особливостей розвитку регіонів. Проблеми розселення досліджувалися О. Ковальовим, В. Староверовим, Т. Заславською, П. Симушем, О. Шаблієм, О. Топчієвим, В. Джаманом, Ю. Пітюренком, В. Покшишевським, О. Хомрою, А. Доценком, Я. Олійником, І. Прокопою, Л. Шепотько, Д. Крисановим, В. Яворською, Н. Заблотовською, І. Костащуком та іншими вченими. В цих дослідженнях сформувалися методологічні підходи до вивчення систем розселення різних рівнів. Проте, в умовах децентралізації та запровадження нового адміністративно-територіального устрою, виникає потреба дослідження саме локальних систем розселення (районних та їх складових) з метою розробки стратегії їх розвитку та просторової організації.

Мета та завдання статті. Мета даного наукового дослідження полягає в розгляді процесу формування та сучасного стану поселенської мережі, яка формує систему розселення Чернівецького району, а також обґрунтуванні особливостей та перспектив її розвитку.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання: проаналізувати особливості поселенської мережі, а саме її опорного каркасу, як основи формування відповідної системи розселення; виявити чинники формування системи розселення Чернівецького району; виконати просторове моделювання поселенської мережі та на його основі встановити її проблемні місця.

Виклад основного матеріалу. Під час дослідження ми використовували такі основні методи: аналізу та синтезу, порівняльно-географічний, описовий, ГІС-технологій, картографічний, статистичний, математичний та інші, які дозволили нам провести дане дослідження та отримати науковообґрунтовані висновки.

Система розселення - це комплекс населених пунктів та інших місць постійного або тимчасового проживання людей у межах певного простору. У процесі децентралізації «система розселення» відіграє важливу роль для його розуміння. Вона об'єднує між собою населені пункти різних рангів і типів, які мають між собою зв'язки у вигляді переміщення людей, товарів та надання послуг тощо. Система розселення не має єдиного визначення, тому вчені розійшлися у його тлумаченні, хоча й мають спільні думки. Проаналізувавши наукові погляди різних вчених в галузі економіки, суспільної географії та інших дисциплін, дійшли висновку, що систему розселення можна визначити як історично сформовану територіально організовану сукупність поселень, між якими існують стійкі зв'язки (виробничі, соціальні, побутові, адміністративні), а також присутній розподіл функцій відповідно до місцем і роллю населених пунктів в системі. Система розселення - це результат тривалого процесу освоєння території.

Будучи результатом цілеспрямованої діяльності людей, система розселення відображає рівень розвитку суспільства, особливості його функціонування, і змінюється разом зі зміною соціально-економічної ситуації. Основними елементами системи виступають населені пункти, територія їх локалізації, населення, природна, виробничо економічна, соціальна і культурне середовище проживання цього населення. Системи розселення пов'язані між собою і мають складну ієрархічну структуру: поселення; локальні системи (рівень районів); регіональні системи; державна система; міждержавна та глобальна система розселення.

При даному дослідженні систему розселення аналізуємо за такими категоріями, як форми розселення, передумови формування системи розселення, чинники розселення населення, трансформаційні етапи розселення населення, територіально-просторові аспекти розселення.

Чинники - це ті сили, умови, явища, що спричиняють виникнення будь- якого процесу. При формуванні поселенської мережі важливу роль відіграють такі групи чинників: географічне положення; природні умови і ресурси території; населення та демографічні процеси; суспільно-географічні чинники; економіко-географічні чинники та історико-географічні чинники. Всі ці чинники, також впливають одні на одних. Цей вплив може бути безпосереднім або опосередкованим.

Рис. 1. Вплив чинників на поселенську мережу

Всі чинники які впливають на поселенську мережу регіону є рівнозначними. Вони можуть посилювати один одного, або навпаки зменшувати вплив. Наприклад, суспільно-географічні чинники можуть зменшувати негативний вплив деяких демографічних чинників, і навіть перетворювати негативний вплив на позитивний. Як приклад можна навести наступне: зараз в області недостатньо закладів охорони здоров'я, особливо у сільській місцевості, це значно збільшує смертність населення, а отже і природній приріст, і середню тривалість життя. Якщо збільшити кількість закладів охорони здоров'я і якість обслуговування в них, тоді демографічні показники будуть значно кращими.

Реформа децентралізації, яка розпочалася в Україні в 2014 році створила нові умови для розвитку населених пунктів. Цьому сприяє більш ефективна система управління, розвиток місцевого самоврядування та покращення соціальної інфраструктури.

Розглядаючи поселення можна розкрити тісні взаємозв'язки між ними, а саме транспортні, виробничі, адміністративні, трудові, освітні, культурно- побутові та геодемографічні. Всі вони безпосередньо виражаються у маятникових міграціях. В результаті всіх цих взаємозв'язків створюється нове більш складне геопросторове утворення під назвою системи розселення.

Геодемографічні особливості Чернівецької районної системи розселення є досить різними як хорологічно так і хронологічно. Опрацювавши дані чисельності населення Чернівецького району в часовий період з 1979 по 2021 рік, спостерігаємо таку ситуацію, що у північних громадах області спостерігаються від'ємні показники темпу зростання чисельності населення. Це пов'язано з національним складом населення, так як в них переважають українці для яких сьогодні спостерігається не тільки в Чернівецькій області, а й інших регіонах України від'ємний приріст населення.

Найвищі темпи зростання чисельності населення спостерігаються у Сторожинецькій та Чудейській громадах, де переважає, або має високу питому частку румунське населення. Для якого характерний високий додатний природний приріст. Близькими до стагнації, тобто мають не значний природний приріст територіальні громади із значною часткою (до 20%) молдавського населення. У зв'язку з цим громади з румунським населенням будуть поступово збільшуватися. Детальніше темпи динаміки чисельності населення відображені на картосхемі рис. 2.

Рис. 2. Динаміка чисельності населення територіальних громад Чернівецького району

Використовуючи програму ГІС, а саме Qgis, був створений модуль відстаней населених пунктів району. Проаналізувавши його та виділивши з нього територіальні громади в результаті певних розрахунків вдалося дізнатися показники віддалей між населеними пунктами. Найбільші показники середніх віддалей у населених пунктах належать таким громадам: Сторожинецька, Новоселицька та Герцаївська. Середня віддаль між населеними пунктами Сторожинецької становлять 92,9 км. Це пов'язано з її значною площею та її значним простяганням з південного-заходу на північний-схід. Досить цікавими є такі три громади: Петровецька, Красноїльська та Карапчівська, так як саме вони мають віддалі між населеними пунктами, що не перевищують показник 5 км. Хоч і площа цих громад є не найменшою, але основним фактором є саме компактність розташування населених пунктів. Детальніше про середні віддалі між поселеннями можна дізнатися діаграми (рис. 3).

Рис. 3. Середні віддалі територіальних громад Чернівецького району (км)

Для характеристики типу каркасу було складено схему опорного каркасу поселень Чернівецького району (картосхема рис. 4) та обчислено індекс територіальної концентрації віддалей (ІТКВ) (картосхема рис. 5).

При показнику ІТКВ менше 0,3 із дев'яти громад сім мають лінійно- вузловий тип каркасу, що пов'язано з лінійністю розташування поселень вздовж автомобільних шляхів. Чернівецька громада відноситься до радіально- кільцевого типу, так як місто Чернівці є центром області і через нього проходять важливі шляхи сполучення. Чудейська громада має прямокутно- регулярний тип каркасу, який утворився на основі перетину автошляхів територіального значення.

Рис. 3. Опорний каркас системи розселення Чернівецького району (на основі врахування транспортної мережі)

Індекс територіальної концентрації віддалей у ОТГ

Показники ІТКВ від 0,31 до 0,6 мають 10 громад, з яких чотири (Чагорська, Кадубовецька, Волоківська та Великокучурівська) громади мають прямокутно-регулярний тип каркасу. Всі вони є середніми за площею, а населені пункти в них рівномірно розташовані. Радіально-кільцевий каркас мають три громади: Тереблеченська, Боянська та Ставчанська, що пояснюється тим, що через їх центри проходять автошляхи. Ще 3 громади (Магальська, Сучевенська і Тарашанська) належать до лінійно-вузлових, так як вони розвиваються в основному вздовж доріг територіального значення або інших автошляхів меншого рангу.

Рис. 4. Індекс територіальної концентрації віддалей територіальних громад Чернівецького району

Для показника ІТКВ від 0,61 до 0,9 відносяться чотири громади, а саме Кострижівська, Юрковецька, Кам'янська та Неполоковецька. Кострижівська має прямокутно-регулярний каркас, так як в ній поселення розташовані рівновіддалено один від одного. Для Юрковецької громади, яка має значну площу, характерний радіально-кільцевий тип каркасу. Кам'янська громада належить до лінійно-вузлового типу, так як розвинута у двох напрямках - південно-західному та північно-західному. До цього типу належить Неполоківська громада, її стрижнем є автодорога національного значення Н-10, а переважна більшість населених пунктів розташована вздовж неї.

До наступного критерію ІТКВ (0,91-1,2) відноситься лише Глибоцька громада, яка має багатоядерний каркас. В її межах сформувалися два ядра. Перше розташоване навколо Глибоки, а друге - біля села Опришени.

До групи громад з показниками ІТКВ від 1,21 до 1,5 належать чотири громади, з яких дві (Вікнянська та Веренчанська) відносяться до багатоядерних, що пов'язано з їхнім великим простяганням з поміж інших із заходу на схід, тому в їх межах утворилось декілька ядер. Кіцманська громада має радіально- кільцевий тип каркасу, що пояснюється практично центральним положенням в громаді її центру - міста Кіцмань. Ванчиковецька громада має у своїй структурі десять населених пунктів. Всі вони розташовані лінійно, але поділені на дві групи. Перша простягнулася на півдні і складається з шести поселень, друга - на півночі та налічує чотири поселення. Оскільки вони розташовані майже паралельно однин до одного та мають транспортну мережу між собою, то утворюють прямокутно-регулярний тип каркасу.

Найбільший ІТКВ має Новоселицька громада, на території якої розташовано чотирнадцять населених пунктів, а її площа становить більше 200 \у.~. Через цю громаду проходить дві дороги національного значення Житомир-Чернівці та Стрий-Мамалига. Добре розвинена транспортна мережа громади дала змогу сформувати радіально-кільцевий тип каркасу системи розселення.

Таким чином проаналізовано найцікавіші з точки транспортної логістики територіальні громади та типи каркасів систем розселення. Детальніше можна простежити, до якого типу належать інші територіальні громади Чернівецького району проаналізувавши дані таблиці 1.

Таблиця 1 Групування територіальних громад за типом каркасу та індексом територіальної концентрації віддалей

Чернівецький район є інвестиційно привабливим. Проблемою просторової організації району є те, що не всі громади є рівномірно розвиненими. Найвищими показниками інвестиційної привабливості виділяються Чернівецька, Сторожинецька, Кіцманська, Новоселицька та Глибоцька громади. На їх території існують підприємства які забезпечують роботою своїх мешканців. Це пов'язано з тим, що ці громади беруть активну участь у різних міжнародних грандах, проєктах та конкурсах. Як приклад, можна навести Глибоцьку громаду, а саме село Михайлівка, де місцевими мешканцями був заснований кооператив «Добрі Ґазди», що переміг у конкурсі проектів від Австрійської комісії та отримав часткове фінансування на обладнання для сироварні. Коштами громади були відреставровані приміщення. Створення цього кооперативу стало чудовим шансом для селян швидше реалізовувати свою продукцію та скоротити витрати. Також це стало поштовхом для відновлення вівчарства, яке в останні роки тут повністю занепало. Тому сьогодні досить важливим завданням є дослідження локальних систем розселення з врахуванням нового адміністративного устрою в нашій державі, що посилить розуміння територіального планування різних галузей економіки.

Висновки

Виконане суспільно-географічне дослідження особливостей формування та розвитку системи розселення Чернівецького району дозволило виявити проблеми та перспективи його розвитку. Аналіз сучасного стану системи розселення Чернівецького району показав, що для нього характерним є соціально-економічний розвиток територіальних громад в результаті постійного розширення організаційних функцій та зон впливу, підсилення й ускладнення зв'язків та взаємодії населених пунктів між собою. Проведене просторове моделювання дозволило виявити населені пункти, які є елементами опорного каркасу розселення населення, мають інтенсивні зв'язки з сусідніми населеними пунктами та є центрами локальних систем розселення. Вони представлені центрами територіальних громад, які є ядрами систем розселення вищих ієрархічних рівнів. Проведене дослідження системи розселення Чернівецького району дозволило виявити такі її проблеми, як: значна асиметрія просторового розвитку з орієнтацією на обласний центр, переважання лінійного каркасу розселення населення, слабкий рівень розвитку різних видів зв'язків, стрімке скорочення населення у периферійних громадах та низький рівень їх соціально- економічного розвитку. Основними рекомендаціями щодо розвитку системи розселення є: сприяння розвитку сільських населених пунктів, покращення сфери послуг, ринку праці, підтримка фермерських господарств тощо; відновлення потенціалу сіл, які виступатимуть організаційними ядрами на рівні громад, що сприятиме комплексному розвитку сільських населених пунктів.

Література

1. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти : монографія. Чернівці : Рута, 2003. 392 с.

2. Джаман В.О., Костащук І.І. Національна структура населення етноконтактних зон : монографія. Чернівці : ЧНУ, 2009. 288 с.

3. Доценко А.І. Адміністративно-територіальний устрій та розселення в Україні. К., 2003. 63 с.

4. Заставецька Л. Б. Сучасна геопросторова організація обласних систем розселення України. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені ВолодимираГнатюка. № 2. Серія : Географія. -2013. С. 61-68.

5. Костащук І.І. Динаміка чисельності представників основних національних груп Чернівецької області у міжпереписний період 1989-2001 рр. Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 20-21 квітня 2003р.). К. : ВГ Л Обрії, 2004. С. 203-204.

6. Яворська В.В., Калетинська А.Є. Методологічні аспекти історико-географічного вивчення розселення населення. Вісник Одеського національного університету. Серія: Географічні та геологічні науки, Т. 17. Вип. 2. 2012. С. 116-120.

References

1. Dzhaman,V.O. (2003). Regional'ni sistemi rozselennja: demogeografichni aspekti [Regional settlement systems: demogeographical aspects]. Chernіvcі: Ruta [in Ukrainian].

2. Dzhaman, V.O., Kostashhuk, І.І. (2009). Nacional'na struktura naselennja etnokontaktnih zon [National structure of the population of ethnic contact zones]. ChernAc : ChNU [in Ukrainian].

3. Docenko, Л.І. (2003). Administrativno-teritorial'nij ustrij ta rozselennja v Ukra'ini [Administrative and territorial organization and resettlement in Ukraine]. K. [in Ukrainian].

4. Zastavec'ka, L. B. (2013). Suchasna geoprostorova orgarnzacija oblasnih sistem rozselennja Ukra'ini [Modern geospatial organization of regional resettlement systems of Ukraine]. Naukovi zapiski Ternopil's'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatjuka - 2. Serija : Geografija - Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk, 61-68 [in Ukrainian].

5. Kostashhuk, І.І. (2004). Dinamіka chisel'nosti predstavnikіv osnovnih nadonal'nih grup Chermvec'koi oblasti u mіzhperepisnij period 1989-2001 rr. [The dynamics of the number of representatives of the main national groups of the Chernivtsi region in the inter-census period of 1989-2001]. Proceedings from III '3: III Vseukr. naukovo-praktychna konferentsiia «Suspil'no- geografichni problemi rozvitku produktivnih sil Ukra'ini» - The Third International Scientific and Practical Conference «Socio-geographical problems of the development of productive forces of Ukraine». (pp. 203-204). K. : VG L Obrii [in Ukrainian].

6. Javors'ka, V.V., Kaletins'ka, AU. (2012). Metodologіchnі aspekti іstoriko- geografichnogo vivchennja rozselennja naselennja [Methodological aspects of the historical- geographical study of population resettlement]. Visnik Odes'kogo nacional'nogo universitetu. Serija: Geografichni ta geologichni nauki - Bulletin of Odessa National University. Series: Geographical and geological sciences, 17, 2. 2012, 116-120 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru