Динаміка товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі України у 2013-2023 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі України у 2013-2023 рр.

Склярська Оксана Ігорівна кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Зовнішня торгівля є одним з головним джерел валютних надходжень держави. В умовах повномасштабної війни в Україні, внаслідок значних руйнувань та пошкоджень інфраструктури, виробничих фондів, проблем з логістикою та блокувань морських перевезень, зовнішньоторговельний оборот України помітно скоротився, а його товарна та географічна структура зазнали змін. Попри те, що обсяги торгівлі зменшились, все ж позитивною тенденцією є позбавлення залежності від російського імпорту та пріоритетне значення країн ЄС у географічній структурі торгівлі.

Сировинна спрямованість українського експорту та від'ємне зовнішньоторговельне сальдо є ключовими негативними явищами міжнародних економічних зв'язків держави. Упродовж 1990-2000-х рр. для зовнішньої торгівлі України були характерні наступні тенденції:

1. Зменшення частки наукомістких виробництв у структурі експорту товарів, зростання відносної частки металургії, яка використовує дешеву робочу силу.

2. Зростання потреби в імпорті енергоносіїв (майже 50% імпорту), від'ємний баланс торгівлі паливно-енергетичними матеріалами.

3. Значне переважання держав СНД в структурі товарообігу, повільне зростання частки держав ЄС, хоча до 2003 року сальдо торгівлі з ЄС було додатнім.

5. Недостатня присутність на ринках Азії, Америки.

6. Постійне зростання товарообігу (за виключенням періоду світової кризи 2008-2009 рр.), при цьому темпи нарощення експорту та імпорту значно випереджали темпи зростання ВВП.

7. Зростання від'ємного торговельного сальдо вдвічі щорічно унаслідок лібералізації імпорту у другій половині 2000-х рр.

8. Здешевлення імпорту після 2008-2009 рр. унаслідок зменшення купівельної спроможності громадян.

9. Скасування обмежень доступу на світові ринки для ряду товарів після вступу до СОТ (2008 р.) та визнання України державою із ринковою економікою.

10. Зменшення частки російського імпорту, "торговельні війни" проти України. У географічні структурі експорту та імпорту упродовж тривалого часу залишалися вагомою частка держав СНД. Так, у 2013 р. на ці держави припадало майже 35% експорту товарів [3].

В контексті кризових суспільно-політичних явищ, російської агресії та військових дій в Україні у 2014-16 рр., відбулися наступні зміни у зовнішньоторговельних зв'язках:

1. Зовнішньоторговельний оборот України зменшився з 162,7 млрд дол. у 2013 р. до 89,5 млрд. дол. у 2016 р., при цьому торгівля стала більш збалансованою, передусім унаслідок скорочення експорту та здешевлення імпорту. Обсяги експорту скоротилися на 5%, а обсяги імпорту - на 21 %.

3. Частка чорних металів у структурі експорту зменшилась до 22%, тоді як найбільше скорочення експортних поставок відбулося у хімічній галузі (через втрату низки підприємств у Криму та припинення роботи найбільшого експортера галузі - концерну "Стирол" у Горлівці) та оборонному комплексі.

4. Зросли обсяги і питома вага експорту рослинної і молочної продукції до держав ЄС, а також Азії.

5. При збереженні високої частки палива у імпорті (29 %), дещо зменшився імпорт машин, обладнання, засобів наземного транспорту.

З 1 січня 2016 року вступила в дію Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС. Хоча у 2015-2016 рр. зовнішньоторговельний оборот не перевищував 89,5 млрд дол., все ж спостерігалась тенденція виходу двосторонньої торгівлі з ЄС на перше місце в загальному міжнародному товарообігу України. В результаті відкриття ринків, а також стабілізації економіки відбулося нарощення імпорту і повернення зовнішньоторговельного сальдо до від'ємних значень. У 2017 р. зафіксовано нерівномірне зростання експорту й імпорту порівняно з 2016 р., внаслідок чого сформувалось негативне сальдо зовнішньої торгівлі у розмірі -2,6 млрд. дол., а зовнішньоторговельний оборот збільшився до 107,3 млрд. дол. [2].

У 2019 р. зовнішньоторговельний оборот України досягнув 132,6 млрд дол і знову зменшився у 2020 р з початком світової пандемії Covid 19.

Попри побоювання, що Україна може майже повністю втратити свою присутність на зовнішніх ринках, скорочення товарообігу за підсумками першого півріччя 2022 р. становило тільки 21,3 % порівняно з аналогічним періодом 2021 р. Водночас за річними даними, експорт до країн ЄС навіть зріс у 2022 р. на 4,2% [1]. Одним із наслідків воєнних дій в Україні стало зростання загрози глобальної продовольчої кризи та збільшення світових цін на зернові.

За січень-листопад 2023 р. експорт товарів становив 32,3 млрд. дол., імпорт - 57,3 млрд. дол. Частка рослинної продукції і надалі лідирує в товарній структурі експорту з часткою 32%, зокрема зернові культури - 22,6%, олії та жири - 15,4%, готові харчові продукти - 8,9%. Займаючи друге місце, товарна група чорних металів та виробів з них складає лише 11% через значні втрати виробничих потужностей і руйнувань внаслідок військових дій. Третьою товарною групою вже традиційно залишаються машини, устаткування та обладнання, однак їх частка також різко зменшилась. Загалом скорочення відбулося за всіма основними галузями, окрім продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції. Щодо імпорту товарів, то головну позицію займають машини та електротехнічне обладнання (17,7 %), паливо, нафта і нафтопродукти (1 6,6 %), а також засоби наземного транспорту, зокрема літальні апарати.

На столицю України припадає понад чверть експорту та майже 44% імпорту товарів. На другому місці - Дніпропетровська область, яка експортує 13,2% усього обсягу товарів та займає понад 7% імпортної складової. Львівська область у трійці лідерів: 7,2% експорту, 9,2% імпорту [2]. Вагому роль у збереженні обсягів експорту до ЄС на рівні тих, що були до початку повномасштабних військових дій, зіграло рішення ЄС скасувати всі мита, квоти й збори з українського експорту на європейський ринок на період з червня 2022 р. по червень 2024 р.

Провідними ринками збуту товарів з України є Польща (14,6 %), Китай (9,8 %), Румунія (9,7 %), Туреччина (8,2 %), Німеччина (4,7 %). Головними торговельними партнерами в імпорті товарів для України залишаються Китай (понад 16 % від загального імпорту товарів), Польща (10,1 %), Німеччина (7,3 %), Туреччина (7,2 %) та США (4,4 %).

Отже, попри падіння ВВП під час війни, ускладнену логістику, енергетичну та демографічну кризу, Україна у 2023 році змогла стабілізувати свою зовнішньоекономічну діяльність, налагодити ринки збуту, нарощувати імпорт. Програма повоєнного відновлення України містить обнадійливі пункти щодо диверсифікації транспортної інфраструктури у європейському напрямку, розвитку бізнес середовища та секторів з доданою вартістю, макрофінансової стабільності. Лише структурна перебудова економіки дозволить диверсифікувати український експорт.

Список використаних джерел

зовнішня торгівля оборот географічний

[1] Експорт до ЄС за попередніми підсумками 2022 року зріс на 4,2%. Міністерство економіки України. Вилучено із: https://www.kmu.gov.ua/news/eksport-do-ies-zapoperednimy-pidsumkamy-2022-roku-zris-na-42-iuliia-svyrydenko

[2] Зовнішньоекономічна діяльність. Державний комітет статистики України. Вилучено з: https://www.ukrstat.gov.ua/

[3] Склярська О. І. Текст лекцій зі спецкурсу "Географія міжнародних зв'язків України"/О. І. Склярська. - Львів, ЛНУ імені І. Франка, 2014. - 80 с.

Размещено на Allbest.ru