Вирішення проблем міської мобільності Львова: концепції, пропозиції, дії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вирішення проблем міської мобільності Львова: концепції, пропозиції, дії

Склярська Оксана Ігорівна кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Кіра Руслан Степанович

студент 4 курсу географічного факультету

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

В статті розглянуто головні транспортні проблеми Львова та можливі шляхи їхнього вирішення на основі аналізу концептуальних підходів, чітких пропозицій фахівців та реалізованих проектів. Проаналізовано рішення щодо розвитку вулично- шляхової ' мережі, подані у Генеральному плані Львова, Плані сталої' міської' мобільності міста. Підсумовано головні перспективи суспільно-просторового розвитку Львова, що пов'язані з розростанням міста в північному і північно-східному напрямку, будівництвом північної об'їзної' дороги.

Ключові слова: стала міська мобільність, транспорт, просторовий розвиток, транспортні проблеми, стратегічне планування

Львів є потужнім транспортно-логістичним вузлом. В сучасних умовах, виконуючи важливі метрополійні функції, місто має низку викликів щодо розвитку його транспортної інфраструктури та забезпечення мобільності. Тому нашою метою є аналіз головних транспортних проблем Львова, концептуальних рішень, пропозицій та дій щодо забезпечення мобільності у Львові.

Розвиток шляхів сполучення і транспорту у Львові мав низку чинників, серед яких найважливіші - це природньо-географічні умови місцевості, економічний розвиток та політико-адміністративні зміни у складі різних державних утворень. Через околиці Львова, а одночасно через міську територію проходить Головний європейський вододіл, що ділить басейни Балтійського та Чорного морів. Рельєф міста Львова вирізняється мозаїчністю і загалом природньо-географічні умови місцевості в минулому суттєво вплинули на конфігурацію головних шляхів сполучення. На початку ХХ ст. просторовий розвиток міста відбувався досить стрімко в результаті реалізації ідеї "Великого Львова". Один з авторів цієї концепції архітектор І. Дрекслер зазначив, що вулична мережа міста до 1930-х рр. формувалася без будь-якого містобудівного задуму, часто на догоду спекулятивним інтересам підприємців, тому й були допущені значні містобудівні помилки [3, с. 99-101]. Подібне спостерігаємо і сьогодні, коли забудовуються території, призначені для нових розв'язок і магістралей.

Глибокий аналіз транспортно-географічного положення та потенціалу міста у міжвоєнний період здійснила Олена Степанів. У своїй праці "Сучасний Львів" вона зазначала, що "найближчі околиці Львова є рівномірно вихідними дорогами в усіх напрямах", вказуючи на 9 далекобіжних магістралей [6, с. 102 - 103]. Описуючи сферу впливів міста, авторка називає «великою хибою комунікаційної мережі Львова... брак замкнених довкільних шляхів, які сполучали б між собою важливіші центри, що лежать у сфері впливів Львова. Будова сполучення Бібрка -- Миколаїв замикала б периферійну довкільну дорогу -- Кам'янка-Струмилова -- Жовква -- Янів -- Городок -- Миколаїв» [6, c. 103]. Пишучи про особливості розвитку транспортних шляхів міста, дослідниця також акцентувала на проблемах, які ще більше актуалізувались на початку ХХІ ст.: "Головні шляхи, що переходять через місто, губляться в вузьких і крутих вулицях середмістя. В мережі міських вулиць відчувається брак довкільних шляхів, які давали б можливість минати середмістя" [6, с. 1 04].

Після завершення Другої світової війни Львів охоплює активна індустріалізація. Поруч з іншими заводами та фабриками, у місті заснували Львівський автобусний завод (ЛАЗ), який доволі швидко розпочав випускати перші автобуси. Індустріальне освоєння нових прилеглих територій зумовило будівництво широких доріг і проспектів, багатоповерхових житлових кварталів, цілих спальних районів з прямокутною системою вулиць і громадськими центрами, будівництво кільцевої дороги. Пріоритетний розвиток міста - у південному (вул. Володимира Великого -- Наукова) та південно-західному напрямках, а радіальну систему вулиць згідно Генплану 1956 р. пропонувалось перетворити на радіально-кільцеву.

Одночасно з розширенням меж міста та соціально-економічними змінами наприкінці ХХ-поч. ХХІ ст. Львів отримав нові виклики просторового розвитку та функціонування транспортної системи. Вузькі вулиці центральної частини міста, складний рельєф місцевості, нестача сучасних магістралей і розв'язок -- усі ці проблеми з часом лише ускладнюються у зв'язку зі зростанням рівня автомобілізації.

Позитивними змінами можна вважати активний розвиток велоінфраструктури. Протяжність велосипедної мережі Львова становить 136 км. У листопаді 2023 року затвердили Програму розвитку велосипедного транспорту на території Львівської міської територіальної громади до 2033 року, яка передбачає пріоритетність цього виду транспорту для щонайменше 15% жителів громади. Чудовим рішенням було у 2013 році зробити центр Львова пішохідним за допомогою встановлення болардів. Цього ж року на колії став перший трамвай Electron. Тоді ж львів'яни отримали змогу користуватися мобільними додатками для відстеження руху громадського транспорту за допомогою GPS. Такими додатками є: EasyWay, CityBus Lviv та інші. Вже у 2016 році офіційно відкрили трамвай на Сихів.

Львівський автобус -- система громадського автобусного транспорту Львова, яку обслуговують автобуси надвеликої, великої та середньої місткості, які працюють у режимі «звичайний», і є основним видом міського громадського транспорту за пасажиропотоками, кількістю маршрутів та одиницями рухомого складу. Організатором перевезень у м. Львові є Управління транспорту Львівської міської ради. Станом на 2020 рік виконавчий комітет Львівської міської ради (ЛМР) затвердив 59 міських маршрутів, які обслуговують 5 перевізників, визначених на конкурсі у жовтні 2018 року. Через Львів також проходить кілька десятків приміських маршрутів (діапазон № 100--900), які затверджує Львівська обласна державна адміністрація. Організатором перевезень у м. Львові є Управління транспорту Львівської міської ради. Тролейбусна система Львова обслуговується комунальним підприємством «Львівелектротранс». Налічує 11 маршрутів, 89 од. рухомого складу. З грудня 2023 року у Львові повноцінно запрацювала безготівкова система оплати проїзду в громадському транспорті, тому пасажири мають можливість розрахуватися транспортною карткою ЛеоКарт, банківською картою або пристроєм з NFC.

Зростання рівня автомобілізації населення, економічний розвиток міста та щоденні маятникові міграції населення приміської зони потребують кардинальних рішень і дій щодо забезпечення мобільності. Чіткі пропозиції щодо вирішення проблем мобільності в місті подані в головному документі просторового розвитку та містобудування - Генеральному плані Львова, а також багатьох документах стратегічного планування - Комплексній стратегії розвитку Львова, Інтегрованій концепції розвитку, Плані сталої міської мобільності та ін.

У Генеральному плані міста Львова прописані конкретні рішення для розвитку вулично-шляхової мережі. Йдеться зокрема про буд івництво внутрішнього кільця магістралей безперервного руху вулицями Луганська,

Сяйво, Левандівська, Ярошенка, Липинського, Пластова, Богданівська, Пасічна з розміщенням великих гаражів-стоянок у зонах транспортних вузлів і обмеження в'їзду в центральну частину міста. Формування другого кільця - вулиці Наукова, Ряшівська - з виходом через райони Левандівка, Рясне, Збоїща до траси на Київ. У центральній частині міста - організація системи однобічного руху існуючими вулицями, створення пішохідних і велосипедних зон. Розвиток громадського транспорту - шляхом реконструкції трамвайних ліній за новою безшумною технологією, будівництва ліній у районах Сихів і Північний, розширення мережі тролейбусних маршрутів. Пропонується спорудження ліній полегшеного метрополітену, а також реконструкцію залізничного вузла з винесенням залізничної лінії у північній частині міста, будівництво колії євростандарту, міжнародного вокзалу. Передбачено й будівництво тролейбусної лінії до житлових районів Рясне та Рясне-2 і будівництво транспортно-пересадочних вузлів з автостанціями зовнішнього сполучення . Із усіх перелічених заходів фактично виконано тільки реконструкцію аеропорту за рахунок коштів державного бюджету у рамках «Євро--2012.

Однією з з ключових проблем, які щоденно турбують мешканці в Львова є паркування. Проїзна здатність, передусім, центральної частини, не дозволяє плинності великого об'єму транспортних засобів, а тим більше їх довготривалої зупинки. Значне збільшення кількості автовласників суттєво погіршило становище, призвело до постійних заторів, браку паркувальних майданчиків, порушення правил дорожнього руху та хаотичного паркування. Відтак, ще в Комплексній стратегії розвитку Львова 2012-2025 та в Генплані Львова 2025, йдеться про будівництво паркінгів: підземних -- у центральній частині міста; перехоплюючих -- на перспективних радіальних розв'язках.

Більшість практичних дій, запропонованих в Генплані не реалізовано через їхню високу вартість, а впродовж останнього десятиліття транспортні проблеми Львова набувають колапсуючого характеру. Відтак у найбільш актуальному на сьогодні стратегічному документі щодо розвитку міста - Інтегрованій концепції розвитку (ІКР) пропонуються й інші механізми. Зокрема центральною ідеєю є ідея "міста коротких відстаней" і фактично ущільнення міста [2]. Однак, першочерговим завданням для збалансованого розвитку міської громади є вирішення транспортних проблем, тому не можна забудовувати території, де мають бути важливі транспортні розв'язки.

План сталої міської мобільності - це стратегічний план розвитку міста у транспортній галузі, новітній інструментарій планування розвитку міста, що інтегрує й узгоджує інші документи з міської мобільності (плани, стратегії, концепції, програми з питань мобільності), забезпечує стратегічне бачення пріоритетів розвитку. План сталої мобільності визначить транспортну політику Львова на найближчі 10 років. Загалом стратегія передбачає перехід до сталих видів пересування - sustainable mobility. Кінцева мета - зробити мобільність не розкішшю для обраних, а забезпечити доступ до громадського транспорту кожному мешканцю й мешканці, незалежно від віку, статі, доходів і стану здоров'я [4].

Документ розробляли у рамках проєкту німецької урядової компанії GIZ представники «Інституту міста», «Інституту просторового розвитку», «Львівавтодору», «Львівелектротрансу», швейцарські, німецькі та українські експерти й урбаністи.

Таким чином, є кілька перспектив для покращення міської мобільності у Львові, а саме: розширення мережі громадського транспорту, у першу чергу електротранспорту; система платного паркування на спеціально відведених майданчиках, в "паркувальних кишенях"; будівництво перехоплювальних паркінгів; побудова середніх кілець та хордових шляхів; зниження рівня заторів у місті.

Нові виклики для міської мобільності виникли і з утворенням Львівської міської територіальної громади шляхом об'єднання 15-и сіл, 3-х міст і 2-х селищ. Виникла потреба у збалансуванні просторових зв'язків з найбільш віддаленими поселеннями, забезпеченні інфраструктурою та послугами на місцях, транспортної доступності. Найбільш тісно та органічно пов'язані зі Львовом поселення західної та північно-західної частини (Рудно, Рясна-Руська, Підрясне, Брюховичі) з високою інтенсивністю транспортних, людських потоків, адже поселення майже зрослися з містом вздовж кільцевої дороги та магістральних вулиць - Городоцької та Шевченка, а також Брюховицької. При цьому, поліпшити мобільність в цій частині потрібно шляхом будівництва дороги через Білогорщу до кільцевої дороги. Східна частина (Винники, Лисиничі та Підбірці) має також давно сформовані суспільно-просторові зв'язки зі Львовом, однак гальмуючим фактором є низька пропускна здатність головних шляхів сполучення. Розвантажити щоденні потоки жителів в цьому напрямку може залізниця, зокрема реалізація потенційних маршрутів приміської електрички.

Північна частина включає найбільшу кількість поселень і є неоднорідною. Так, Дубляни, Малехів та Грибовичі мають вигідне сполучення з містом центральною трасою М-06. Натомість Завадів, Зарудці та Зашків віддалені від міста на понад 20 км і знаходяться подалі від центральних магістралей [5, с. 226].

В сучасних умовах повномасштабної війни в Україні для міста постали й нові виклики, пов'язані із забезпеченням потреб внутрішньо переміщених осіб, логістики, релокації бізнесу, економічної і продовольчої безпеки. В цьому контексті слід доопрацювати документи стратегічного просторового планування, а на перспективу - розробити Комплексний план просторового розвитку громади з врахуванням нових функцій та завдань.

Список використаних джерел

вулично-шляхова мережа транспортний львів

[1] Генеральний план. Коригування генерального плану Львова. Вилучено з: https://www.dty-adm.lviv.Ua/lmr/images/stories/arhitect/123/01 _genplan.pdf

[2] Інтегрована концепція розвитку Львів-2030. Вилучено із:

https://drive.google.com/drive/folders/12Mz6HnLRvtUzZW0NnKGm1 lPg11 BShEVG

[3] Квурт В. Л., Ситник Ю. Є. (2020). Великий Львів: науково-популярне видання. Львів: Галич-Прес. 504 с.

[4] План сталої міської мобільності Львова. Вилучено із: https://city-

adm.lviv.ua/news/city/transport/276129-u-lvovi-zatverdyly-plan-staloi-mobilnosti-mista

[5] Склярська О. І. (2023). Виклики та перспективи суспільно-просторового розвитку Львівської міської територіальної громади / Міжн. наук.-практ. конф. «Географічна освіта і наука: виклики і поступ», присвячена 140-річчю географії у Львівському університеті, 18-20 травня 2023 р., (1), 224-228.

[6] Степанів О. (1943). Сучасний Львів [Електронна копія]. Краків; Львів: Укр. в-во.

Вилучено із: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/21238/file.pdf

Размещено на Allbest.ru