Суспільно-географічні особливості потенціалу Жовківської громади Львівської області у контексті стратегічного розвитку

Актуальність дослідження потенціалу розвитку на локальному рівні попередніми роками визначалася процесом децентралізації в Україні, реформуванням адміністративно-територіального устрою і перерозподілом повноважень між владними рівнями. Додатковим викликом для подальшого функціонування і розвитку України на всіх просторових рівнях (від національного до локального) є безпекові виклики, які доповнюють завдання формування спроможних громад для створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, стратегічне планування для таких потреб.

Метою статті є виділити суспільно-географічні особливості Жовківської міської територіальної громади Львівської області у контексті стратегування її розвитку. З вересня 2022 р. розпочалася розробка стратегії розвитку даної громади у рамках проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі в демократичному процесі прийняття рішень в Україні» [3], тому отримані результати дослідження мають практичну цінність.

Дослідження виконано на наукових засадах Львівської суспільно-географічної школи: трактування території як головної категорії суспільної географії; потенціал території (здатність задовольняти певні потреби суспільства) розглядається як сукупність властивостей (природних і суспільних) і відношень (просторових і розташування; відношення функції і процеси (диференціації, інтеграції, системоформування) складають просторову організацію [7, С. 314-317]. Інформаційною основою дослідження є дані у відкритому доступі центральної, обласної і місцевої влади [1 -4; 6].

Жовківська міська територіальна громада утворена 20 жовтня 2020 р. об'єднанням 1 5 рад місцевого самоврядування, які стали основою формування 14 одноіменних старостинських округів. Громада займає площу 454,3 км² з населенням 34,7 тис. осіб (2020 р.), що проживає у місті Жовква і 48 селах [6]. Порівняно з іншими, громада є великою. За територією вона перевищує середньоукраїнське значення у 1,2 раза, середньообласне - у 1,5 раза, що відображає природно-географічну специфіку (Розточчя і Мале Полісся). До громади ввійшло більше одиниць місцевого самоврядування (в середньому по Україні і регіону - 8 одиниць), що відображає статус м Жовкви як колишнього районного центру: сформований адміністративний капітал, налагоджені зв'язки з локальними управлінськими елітами, чия позиція мала суттєве значення при формуванні нового адміністративно-територіального устрою, усталене соціально-економічне тяжіння населення. За кількістю населення громада є близькою до середньообласного значення (34,6 тис. осіб), перевищує середньоукраїнське значення на 30 %.

Територія Жовківської громади має сприятливі для проживання і господарювання природні умови та різноманітні ресурси, притаманні для північно-східного схилу Розточчя і Малого Полісся. Головні географічні особливості природних властивостей: сприятливі агрокліматичні і водні умови, ґрунтовий покрив дозволяють вирощувати тут зональні сільськогосподарські культури Західно-Української лісостепової провінції; лісистість території (31 %), що дозволяє розвивати лісову і деревообробну промисловість, формувати додаткове джерело доходів для місцевого населення (збирання і заготівля недеревних лісових ресурсів: ягід, грибів, лікарських рослин) і громади загалом (завдяки розвитку туристично-рекреаційної діяльності, на основі природних та історико-культурних ресурсів) [8]; запаси корисних копалин, зокрема кам'яного вугілля (район сіл Любеля-Кулява); ТОВ «Шахта «Любельська» з сер. 1990-хх рр. є інвестиційно-привабливим підприємством, яке залучило значні іноземні інвестиції для виконання пошукових, вишукувальних і проектних робіт; планована потужність 5,2 млн т рядового вугілля, 4,2 млн т коксівного концентрату; проектоване виробництво враховує сучасні екологічні вимоги, матиме значний соціально-економічний ефект (понад 2 тис. зайнятих); добра забезпеченість водними ресурсами, значних їх вплив на актуальну (меліоративні канали, водойми як осередок туризму і рекреації, рибальства) і потенційну (у контексті подальшого розвитку рекреації) господарську діяльність; екологічна цінність середовища громади внаслідок привододільного положення південної розтоцької частини; входження Крехівського старостинського округу до складу регіонального ландшафтного парку «Равське Розточчя» (перехідної зони міжнародного біосферного резервату «Розточчя», що має демонструвати соціально-екологічно стійкі практики господарювання) [8].

Освоєність території Жовківської громади є середньою за щільністю населення (дещо нижча, ніж середньообласне значення, 78 і 81 особа/ км² відповідно, в Україні - 68,8 осіб / км²), проте відносно високою за показником щільності поселень (10,8, 9,1 і 4,7 поселення / 100 км² відповідно) [2]. Відносно вищими є значення транспортно-інфраструктурного освоєння громади.

Жовківська громада відповідає формальним вимогам спроможності [4], і має високий рівень спроможності за трьома з п'яти критеріїв: чисельністю постійного населення (понад 7 тис. осіб), чисельністю учнів, що здобувають освіту в закладах загальної середньої освіти, розташованих на території громади (понад 500 осіб, а саме 4,6 тис. осіб), площею території (понад 400 км²), середній рівень - за значеннями економічних критеріїв: індексу податкоспроможності місцевого бюджету (0,64 у 2020 р., 0,52 у 2022 р.) [4], частки місцевих податків і зборів у доходах бюджету (25,2 % у 2020 р., 23,0 % у 2022 р.) [1 ].

Адміністративний центр - м. Жовква - розташований у південній частині громаді, має центральне транспортно-географічне положення: на трасі міжнародного значення М 09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська (державний кордон з Польщею), яка збігається з частиною Європейського маршруту Е 372 Варшава - Львів і проходить територією громади з південного сходу на північний захід, та автомобільному шляху регіонального значення Р 15 Жовква - Ковель, який простягається на північний схід, На південний захід відгалужується автомобільний шлях регіонального значення Т 84 Бібрка - Бурштин, який у селищі Івано-Франкове (30 км автошляхом на південний-захід від Жовкви) перетинається з міжнародною автомобільною дорогою М 10 Львів - Краковець (державний кордон з Польщею), яка збігається із частиною Європейського автомобільного маршруту Е 40 (Кале - Брюссель - Краків - Київ - Волгоград - Ташкент - Алмати - Ріддер).

Складові Жовківської громади диференційовані за базовими індикаторами географічного потенціалу, зокрема просторовими і людськими ресурсами (рис. 1), що успадковано від попереднього адміністративно-територіального устрою. Просторова неоднорідність громади має такі особливості: 80% старостинських округів є малими за людністю (до 2 тис. осіб); місто Жовква зосереджує 38 % населення займаючи лише 2 % площі; 8 старостинський округів є середніми за площею (20-40 км², водночас по дві одиниці мають площу до 1 0 км² (м. Жовква і Староскварявський округ) і понад 60 км² (Зіболківський і Туринський округи у північно-східній частині громади, на межі з Червоноградський районом).

Рис. 1. Диференціація старостинських округів Жовківської громади за площею території і кількістю населення

Система розселення громади є моноцентричною; її ядром є місто Жовква - колишній районний центр. У сільському розселенні одне поселення (с. Поляни колишньої Мокротинської сільської ради) не має постійного населення (за даними переписів населення, з 1989 р.); 30 % сіл є дуже малими, з людністю до 100 осіб; 17 % сіл є великими (понад 1 000 осіб). Розселення населення має також значну просторову неоднорідність (табл. 1). Значення показника щільності населення між сільськими старостинськими округами різняться у 4,1 раза. Ареал найвищої густоти населення сформувався вздовж головної транспортної артерії громади, включає м. Жовкву і прилеглі Глинський, Мацошинський, Староскварявський округи. Території з найменшою щільністю поселень розташовані переважно у південній частині громади і просторово збігаються старостинськими округами, що мають найнижчу частку сільськогосподарських земель та найвищу частку лісів і лісовкритих площ (рис. 2), що визначає особливості розселення. Розташовані у межах Розточчя Крехівський Мокротинський, Новоскварявський старостинські округи, а також периферійні Замочківський (з дуже дуже високою часткою сільськогосподарських земель) і Зіболківський (з високою часткою лісів і лісовкритих площ) округи відзначаються поширенням малих за людністю сіл.

Таблиця 1. Просторові відмінності розселення населення Жовківської громади

Розрахунок коефіцієнту кореляції показав відсутність зв'язку між кількістю населенням і площею території складових громади (-0,13) та кількістю поселень (-0,14), і прямий середньої тісноти кореляційний зв'язок між площею території і кількістю поселень (+0,58). Якщо виключити з розрахунків м. Жовкву, то між усіма зазначеними показниками є прямий кореляційний зв'язок, причому найтісніший - між площею території і кількістю населення (+0,71).

Жовківська громада має скорочення кількості населення за період 2001 - 2020 рр., проте повільніше, ніж Львівська область загалом. Відзначається природна депопуляція та коливання значення сальдо міграції.

Серед господарських властивостей Жовківської ТГ назвемо зростання ділової активності (збільшенням чисельності суб'єктів підприємницької діяльності протягом 2000-2020 рр.) (на 40 %), яке, проте було значно повільнішим ніж у регіоні (72 %) [2]; серед суб'єктів господарювання найбільше представляють прибуткову, з швидким оборотом торгівлю, також переробну промисловість і сільське господарство. Поширені видів діяльності, які ґрунтуються на природних ресурсах: лісових, водних, земельних. Рівень господарської і підприємницької активності у громаді є нижчий, ніж у області загалом: на 1000 жителів зареєстровано 23 і 30 юридичних осіб-суб'єктів господарювання та 30 і 36 фізичних осіб-підприємців відповідно. Понад 2/3 юридичних суб'єктів господарювання і підприємців зосереджено у м. Жовква, тоді як у сільських поселеннях потрібна активізація підприємницького потенціалу населення.

Жовківська громада, як і більшість громад області та України, залишається дотаційною. У 2022 р. місцеві податки і збори становили 41,6 млн грн, базова дотація 20,1 млн грн, офіційні трансферти від органів державної влади (головним чином освітня субвенція) - 127,1 млн грн (разом - 77 % загального бюджету громади). Видаткова складова бюджету громади відображає покладені повноваження, зокрема найбільша частка коштів спрямовується на фінансування освіти (68 %), управління (13 %), житлово-комунального господарства. Жовківська громада має бюджет поточної підтримки функціонування, а не спрямований на розвиток: витрати на заробітну плату складають 78 %, тоді як на розвиток - тільки 3 % [1 ].

Територія Жовківської громади неправильної форми, нагадує трикутник, кути якого знаходяться на півночі, південному заході та південному сході, і відображає простягання транспортної інфраструктури. Центральне розташування адміністративного центру сприяє його доступності для жителів громади.

Важливою характеристикою, що визначає відношення території є функції [6, C. 316], які можна розглядати через використання земель. Структура землекористування Жовківської громади є дуже близькою до Львівської області (рис. 2): 60±1 % складають сільськогосподарські землі, 31 ±1 % припадає на ліси і лісовкриті площі, по 2 % припадає на відкриті землі і внутрішні води. Відзначаються значні відмінності землекористування у межах громади (рис. 2).

Ареал з найвищою часткою сільськогосподарських земель (понад 80 %) і найнижчою часткою лісів і лісовкритих площ (до 10 %) (Крехівський, Воле-Висоцький, Замочківський, Кулявський старостинські округи) розташований у північно-західній частині громади (між лісовими масивами Розточчя на південному заході та Малого Полісся на півночі (Любельський, Деревнянський округи) і півдні (Туринський, Зіболківський округи). Просторово відокремлений від основного ареалу з найвищою часткою сільськогосподарських земель (понад 80 %) і найнижчою часткою лісів і лісовкритих площ Мацошинський округ, розташований на півдні, між лісовими масивами Розточчя і Малого Полісся. Південно-східна частина громади (Туринківський, Сопошинський округи) мають відносно високу частку відкритих заболочених земель (понад 4 %), що відображає природні умови Малого Полісся. Місто Жовква вирізняється переважанням забудованих земель у структурі використання (72 %), на сільськогосподарські землі припадає 25 % території. Просторові відмінності землекористування мають значною мірою природні умови формування (лісистість, заболоченість, сприятливість агрокліматичних умов), і визначають та відображають сучасне поширення переважаючої господарської діяльності населення.

Рис. 2. Просторові відмінності структури землекористування Жовківської громади

Мікрогеографічне положення Жовківської громади відзначається великою кількістю (сім) сусідів першого порядку, зокрема і Львівською громадою, що визначає входження до складу Львівської агломерації і обов'язковість врахування цього чинника у стратегії розвитку. Суспільно - географічне положення має сильні сторони завдяки транзитності. У межах області, попри близькість до державного кордону, громада має центральне розташування. Близьке простягання кордону з Республікою Польща створює додаткові переваги для соціально-економічного розвитку, і не є безпековим викликом, який мають північні і східні кордони України. Природно-географічне розташування частини території у межах Розточчя, з його розвиненою транскордонною інфраструктурою різногалузевої співпраці, також є сильною стороною громади.

Географічний аналіз потенціалу Жовківської міської територіальної громади дозволяє виділити складові, які формують її сильні, слабкі сторони, а також мають подвійний вплив. Сильною стороною є природні властивості (природні умови - клімат, рельєф, природні ресурси - земельні, водні, лісові, ємкість території - здатність вміщувати нові об'єкти), суспільні властивості (демографічні, освоєність, зокрема розвинена транспортно-комунікаційна мережа), відношення положення (транзитне транспортно-географічне положення, між м. Львовом і державним кордоном, входження до складу міжнародного біосферного резервату «Розточчя», єврорегіону «Розточчя»). Переважно слабкою стороною, яка визначає виклики розвитку громади, є соціальні (проблемність у забезпеченні рівня та якості життя, зайнятості населення) і господарські суспільні властивості (відсутність великих і середніх суб'єктів господарювання, які є точками росту і економічної спроможності громади). Подвійний вплив має якість довкілля (з однієї сторони, збережені екосистеми, наявність об'єктів природно-заповідного фонду, з іншої - зростає антропогенне порушення внаслідок недотримання технологій сільсько- і лісогосподарського природокористування). Значна просторова диференціація Жовківської громади за просторовими, демографічними, соціально - економічними, природними особливостями визначає потребу використовувати відносні індикатори (у розрахунку на одного жителя і одиницю площі) при характеристиці громади, врахування неоднорідності при узгодженні просторової і компонентної політики у стратегічному плану розвитку.

жовківська громада просторовий демографічний

Список використаних джерел

1. Бюджети територіальних громад України (2023).

2. Головне управління статистики у Львівській області (2023). СтатБанк Львівської області.

3. Жовківська міська рада (2023). Вилучено з https://zhovkva-rada.gov.ua/.

4. Львівська обласна військова адміністрація (2022). Рейтинг територіальних громад за окремими показниками за 2022 рік.

5. Методика формування спроможних територіальних громад (Постанова Кабінету Міністрів України). № 214. (2015 р., зі змінами).

6. Портал об'єднаних громад України (2023). Жовківська громада.

7. Шаблій О.І. (2015). Суспільна географія. (Кн. 1: Проблеми теорії, історії та методики дослідження). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

8. Grabowski T., Harasimiuk M., Kaszewski B.M., Kravchuk Ya., Lorens B., Michalczyk Z., Shabliy O. (red. naukowa) (2015). Roztocze:przyroda i cztowiek. Zwierzyniec: Roztoczanski Park Narodowy.

9. Vlakh M., Vanda I., Kotyk L. (2023). On the problem of financial capacities of administrative districts of Lviv Oblast.Journal of Geology, Geography and Geoecology, 31(4), 761-772

Размещено на Allbest.ru