Природний рекреаційний потенціал Ковельської ТГ Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Природний рекреаційний потенціал Ковельської ТГ Волинської області

Нетробчук Ірина Марківна кандидат географічних наук,

доцент кафедри фізичної географії, географічний факультет Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Чижевська Лариса Тарасівна кандидат географічних наук,

доцент кафедри фізичної географії, географічний факультет Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Полянський Сергій Володимирович

кандидат географічних наук,

доцент кафедри фізичної географії, географічний факультет Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Анотація

Визначено передумови формування Ковельської територіальної громади (ТГ) Волинської' області. Зосереджено увагу на особливостях клімату, поверхневих вод, лісових та земельних ресурсів. Подано характеристику об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) громади. Досліджено їх природні, зокрема, флористичні та фауністичні особливості. Обгрунтовано умови здійснення природоохоронної та рекреаційної діяльності в їх межах. Запропоновано напрямки покращення функціонування об'єктів ПЗФ та можливості розширення його мережі.

Ключові слова: природно-заповідний фонд, рекреаційний потенціал, клімат, поверхневі води, природно-заповідні об'єкти, Ковельська ТГ, Ковельський район, Волинська область.

Постановка наукової проблеми та її значення

Держава прийняттям Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» [12] започаткувала процес трансформації адміністративно-територіального устрою регіонів. Починаючи з 2015 р., в Україні утворено 1 438 територіальних громад, з яких 54-у Волинській області [2-3]. Серед переліку ТГ є й Ковельська, яка унікальна тим, що сформована навколо міста обласного значення, великого економічного, промислового центру Волині та найбільшого залізничного вузла регіону (забезпечує залізничне сполучення Північно-Західного економічного району з Республікою Польща та Білоруссю).

Після розширення юридичних повноважень, громади отримали у своє розпорядження певні природні та матеріальні ресурси. Подальше використання, зокрема, рекреаційних ресурсів сприятиме відновленню природних територій, поліпшенню екологічної ситуації, розвитку рекреації та туризму в їх межах. Тому дослідження природного рекреаційного потенціалу громад є актуальним і перспективним [3; 6-7].

Аналіз останніх досліджень з цієї проблематики

Рівень вивчення науковцями питань природного рекреаційного потенціалу, зокрема на регіональному та локальному рівнях, є доволі високим. Природно-рекреаційний комплекс Волинської області досліджували Я. Б. Олійник, Л. М. Черчик, О. В. Міщенко, І. В. Єрко. На рівні адміністративних територій певні елементи природного рекреаційного потенціалу досліджували І.П. Ковальчук, В. О. Фесюк, Ф. В. Зузук, Л. Т. Чижевська, З. К. Карпюк, Т.С. Павловська, С. В. Полянський, Р. Є. Качаровський, О. В. Антипюк. Водночас, проблема наявності і використання природного рекреаційного потенціалу Ковельської ТГ досліджена недостатньо.

Мета та завдання дослідження

Метою роботи є дослідженнята оцінка природного рекреаційного потенціалу Ковельської територіальної громади. Основними завданнями є вивчення наявногоприродного рекреаційного потенціалу, передусім кліматичних умов, гідрологічних об'єктів, лісового та природно-заповідного фонду. Одночасно важливим є пошук шляхів збереження та покращення стану довкілля, що істотно впливає на можливості використання природи як основного чинника рекреації громади. Задля цього проаналізовано інформацію статистичних щорічників Головного управління статистики у Волинській області, звітні і довідкові матеріали підрозділів Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА. У ході дослідження використано порівняльно-географічний, статистичний, аналітичний методи, проведено узагальнення та систематизацію інформації.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження рекреаційний потенціал клімат поверхнева вода

Ковельська територіальна громада утворена 25 жовтня 2020 р., шляхом приєднання до м. Ковеля кількох сільських рад. У складі громади перебуває 15 населених пунктів, одне місто (Ковель) та 14 сіл: Білин, Воля, Воля- Ковельська, Гішин, Городилець, Доротище, Заріччя, Зелена, Клевецьк, Колодниця, Лапні, Любче, Ружин,Тойкут. Площа громади становить 316,7 км². Загальна кількість населення (станом на 01.01.2021 року) - 73,91 тис. осіб, з них міського населення 68,24 тис. осіб, а сільського - 5,67 тис. осіб. Адміністративним центром громади є м. Ковель. У громаді функціонують чотири старостинські округи - Білинський (центр у с. Білин), Доротищенський (с. Доротище), Зеленський (с. Зелена) та Ружинський (с.Ружин) [2-3; 6-7; 9].

Рис. 1. Територія Ковельської територіальної громади [3; 6-7; 9].

Громада має потужний природний рекреаційний потенціал, сприятливі кліматичні умови, різноманітні природні ресурси та природно-заповідні території.

Кліматичні умови та ресурси придатні для здійснення рекреації і туризму впродовж року. Клімат є помірно-континентальним. Середньорічні температури: зимова (-3,3 °С), літня (+17,3 °С). Кількість опадів 560 мм. Варто відмітити, що період літньої рекреації дещо менш тривалий, ніж на решті території України [6-7; 9; 16].

Основною водною артерією громади є р. Турія - найбільша водна артерія м.Ковеля (загальна довжина 192,9 км; площа водозбору - 2 922,86 км2; похил річки - 0,41 м/км.). Чималу роль відіграють р. Воронка -права притока р. Турія (23,04 км; 149,1 км²; 0,34 м/км.), р. Бобрівка - права притока р. Турія (15,11 км; 109,7 км²; 0,53 м/км.),р. Широка - права притока р.Бобрівка (10,0 км; 56,1 км2; 0,80 м/км).У громаді налічується п'ять озер: Охотин (поблизу с. Любче, площа дзеркала - 12,6 га; об'єм - 0,6 млн м³; максимальна глибина - 5 м), Сільське - 1 (поблизу с. Доротище, 15 га; 0,37 млн м³; 6 м), Межиліське(поблизу с. Білин, 1,4 га; 0,14 млн м³; 8 м), Сільське - 2 (поблизу с. Білин, 16 га; 0,54 млн м³; 6 м), Святе (поблизу с. Білин, 2,9 га; 0,03 млн м³; 4 м). В ТГ споруджене Ковельське водосховище (площа дзеркала - 54,0 га; площа водозбору - 1 480,0 млн м²; об'єм водосховища при НПР: повний - 1,27 млн м³, корисний - 0,45 млн м³). Два ставки розміщуються у сс. Доротище (площа 2 га; об'єм - 18,0 тис. м³) та Зелена (площа 6,45 га; об'єм - 64,5 тис. м³) [6-10; 14; 16-19].

Водні плеса є привабливими для рекреаційного використання, а саме, короткотермінового відпочинку (купання, занять водним туризмом, плавання на човнах, рибальства) та екологічного пізнання природи (дослідження біорізноманіття територій ПЗФ) [2; 6-7; 11; 16-17].

Лісові ресурси громади зосереджені у межах Білинського, Ковельського, Скулинськоголісництв ДП «Ковельське ЛГ». Основними лісоутворюючими породами є: сосна звичайна Pinus sylvestris- 53%, береза повисла Betula pendula - 17%, дуб звичайний Quercus robur- 15%, вільха чорна Alnus glutinosa - 10%, осика Populus tremula - 4%, та ялина звичайна Picea abies - 1%. Вагомий потенціал флористичних ресурсів - це цінні види лікувальних трав та дикорослих ягід [4-5]. На території лісництва зростають:підсніжник

білосніжний, зозулинець блощиний, коручка болотяна, любка дволиста. Багатою є фауна досліджуваної території. Особливе значення мають сарна європейська Capreolus capreolus, дика свиня Sus scrofa, лисиця звичайна Vulpes vulpes. Місцеві ландшафти є середовищем існування птахів, серед яких кулик Char adrii, бекас Gallinago gallinago, грицик великий Limosa limosa, крижень Anas platyrhynchos, дрізд співочий Turdusphilomelos, лиска Fulica atra, лунь очеретяний Circus aeruginosus, сова вухата Asiootus. Мисливські угіддя розташовані на землях Ковельської УТМР, де є можливість полювати на зайця-русака Lepus europaeus, дику свиню Sus scrofa, лисицю звичайну Vulpes vulpes [1; 6-7; 9; 16-17].

Важливу роль для сталого розвитку Ковельської ТГ відіграє наявний в її межах природно-заповідний фонд, що сформований згідно норм Закону України «Про природно-заповідний фонд України» [13]. За даними Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА [15], в межах громади знаходиться чотири об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 1 033,2 га (табл.1) З них три заказники, ландшафтний «Прирічний» і два ботанічних «Любче» та «Задиський», а також ботанічна пам'ятка природи «Хвойна». Всі об'єкти ПЗФ утворені та реорганізовані за часів незалежності України у 90-х рр. ХХ ст. та на початку ХХІ ст. [4-5; 9; 11; 15-16; 18-19].

Таблиця 1

Об'єкти природно-заповідного фонду Ковельської територіальної громади

За табл. 1 простежується повне домінування ландшафтних (65,4 %) та ботанічних (34,1 %) об'єктів у загальній площі ПЗФ громади. Щільність об'єктів ПЗФ - 0,013 об'єкта/100 км². Половина об'єктів мають площу понад 50 га і характеризуються високими якісними показниками території.

Ландшафтний заказник «Прирічний» призначений для збереження соснових насаджень (вік до 50 років) 2-3 бонітету та листяних порід дерев на суміжних ділянках, що ростуть уздовж правої надзаплавної тераси р. Турії. Трав'яний покрив складають лікарські рослини, зокрема плаун булавоподібний Lycopodium clavatum та мох ісландський Cetraria islandica. Водночас трапляється рідкісний вид, занесений до Червоної книги України - конвалія травнева Convalaria majalis. Лісові насадження - середовище існування хутрових звірів, совоподібних, дятлоподібних, горобцеподібних птахів. [1; 4-5; 9; 11; 15-16; 1819].

В межах ботанічного заказника «Любче» під охороною перебувають озера карстового походження Любче (Охотин) і Комарівське з прилеглими до них болотяними, лучними й лісовими угіддями в басейні р. Турії. Озерна акваторія поступово зменшується за рахунок утворення сплавини - наростання шару торфового моху - сфагну гладкого Sphagnum teres і відтиснення смуг водної й повітряно-водної рослинності в напрямку до центра озера. У вузькій північній смузі озер зарості формуються рогозом широколистим Typha latifolia і вузьколистим T. angustifolia,очеретом звичайним Phragmites australis, болотяною папороттю Thelypteris palustris, хвощем болотяним Equisetumpalustre; на східному та південному узбережжі осокою гострою Carex acuta. Біля північного узбережжя озер сформувалися розріджені зарості берези повислої Betula pendula, крушини ламкої Frangula alnus та вільхи клейкої Alnus glutinosa, подекудиможна натрапити на сосну звичайну Pinus sylvestris. У водоймах і прилеглих лучно-болотяних угіддях трапляються рідкісні види, занесені в ЧКУ: береза низька Betula humilis,альдрованда пухирчаста Aldrovanda vesiculosa, молодильник озерний Isoetes lacustris, росичка англійська Drosera anglica, коручка болотяна Epipactispalustris, ситник бульбистийJuncus bulbosus, товстянка звичайна Pinguicula vulgari s [1; 4-5; 9; 11; 15-16; 18-19].

У ботанічному заказнику «Задибський» під охороною перебувають високобонітетні насадження (вік приблизно 100 років) із сосни звичайної Pinus sylvestris з домішкою берези повислої Betula pendula. Підлісок сформований горобиною звичайною Sorbus aucuparia та крушиною ламкою Frangula alnus. У трав'яному покриві переважають лікарські рослини: конвалія травнева Convalariamajalis, звіробій звичайний Hypericum perforatum, валеріана дводомна Valeriana officinalis, медунка лікарська Pulmonaria officinalis. Трапляються рідкісні види, занесені в ЧКУ: лілія лісова Lilium martagon, зозулині черевички справжні Cypripedium calceolus[1; 4-5; 9; 11; 15-16; 18-19].

«Хвойна» - ботанічна пам'ятка природи для охорони природної ділянки лісу сосни звичайної (вік 145 років) Pinus sylvestris 3 бонітету, із підліском з ліщини звичайної Corylus avellana й крушини ламкої Frangula alnus, де у трав'яному покриві ростуть лікарські рослини та ягідники [1; 4-5; 9; 13-17].

Мережа ПЗФ громади може слугувати для відпочинку, пізнавальної та екологічної діяльності як місцевого населення, так і прибулих туристів.

Ковельська громада має сприятливі кліматичні умови, багата водними, земельними, лісовими ресурсами та природно-заповідними територіями, що створюють передумови для повноцінного розвитку екологічного та пізнавального туризму і природоохоронної діяльності.

Проте рекреаційний потенціал громади має ряд проблемних моментів, що потребують заходів для покращення ситуації, для цього слід:

1) сприяти призупиненню кліматичних змін (зменшити викиди парникових газів, обмежити діяльність шкідливого промислового виробництва та транспортного сполучення, особливо залізничного);

2) істотно збільшити площі лісових насаджень;

3) сприяти охороні водних об'єктів громади від забруднення;

4) окреслити межі природоохоронних об'єктів;

5) розглянути можливість утворення нових об'єктів ПЗФ;

6) розширити межі вже існуючих ПЗФ територій;

7) обґрунтувати необхідністьнадання об'єктамПЗФ місцевого значення вищого (загальнодержавного) статусу;

8) розробити туристсько-екскурсійні маршрути та включити до них вже наявні об'єкти ПЗФ;

9) створити рекреаційні пункти та місця короткотривалого відпочинку для туристів;

10) застосувати новітні високотехнологічні та експериментальні методи інформування населення про цінність територій ПЗФ;

11) підвищити рівень наукової, еколого-виховної, туристсько- рекреаційної діяльності в межах загальнозоологічних заказників.

Висновки

Існуючі у Ковельській територіальній громаді потужні природні рекреаційні ресурси є базою для розвитку екологічного та пізнавального туризму, здійснення освітньо-наукової та природоохоронної діяльності, сприяють покращенню екологічної ситуації на локальному рівні. Вивчення потенціалу природи в межах ТГ сприятиме виявленню реального стану справ та забезпечить розробку заходів на місцевому рівні, що допоможе громадам віднайти шляхи вирішення екологічних проблем та розвитку рекреації і туризму.

Список використаних джерел:

[1] Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства. Відновлено з https://lisvolyn.gov.ua/

[2] Головне управління статистики у Волинській області Відновлено з http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua.

[3] Децентралізація влади. Відновлено з http://decentralization.gov.ua/region/item.

[4] Карпюк З. К., & Фесюк В. О. (2021). Природоохоронні мережі Волинської області: монографія. Луцьк : видавництво «Терен».

[5] Карпюк, З. К., Фесюк, В. О., &Антипюк, О. В. (2018). Природно-заповідний фонд Волинської області : альбом-каталог. Київ : ТОВ «ОК-ПОЛІГРАФ».

[6] Ковельська районна державна адміністрація. Відновлено з http://koveladm.gov.ua/.

[7] Ковельська територіальна громада. Відновлено з http://www.kovelrada.gov.ua/.

[8] Павловська Т. С., Ковальчук І. П., & Чижевська Л. Т (2013). Сучасний стан природно- заповідної мережі басейну р. Турія. Фізична географія та геоморфологія : міжвід.

[9]

наук. зб., 1., 44-53.

[10] Паспорт Ковельської територіальної громади. Відновлено з http://www.kovelrada. gov.ua/pasport_mista.html.

[11] Полянський С. В., Полянська Т. О., &Свередюк Н. В. (2020). Заходи покращення геоекологічного стану басейну річки Турія. The European potential for development of natural science» : conference proceedings, (November 27-28, 2020). Lublin: Baltija Publishing.

[12] Природно-заповідний фонд Волинської області. Відновлено з http://eco.voladm.gov. ua/category/a ll/locality=9.

[13] Про добровільне об'єднання територіальних громад Закон України від № 157-VIII від 05 лютого 2015 р. Відновлено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text

[14] Про природно-заповідний фонд Украни№ 2456-XII від 16 червня 1992 року. Відновлено з https://zakon.rada.gov.ua/go/2456-12

[15] Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області. Відновлено з https://vodres.gov.ua/

[16] Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА. Відновлено з https://voladm.gov.ua/category/upravlinnya-ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv/1/.

[17] Чижевська Л. Т., Дацюк В. О., & Поторась О. В. (2020). Туристсько-рекреаційні ресурси Ковельського району Волинської області Наук. вісн. Східноєвроп. нац. унту ім. Лесі Українки, Геогр. науки, 5(409), 126-132.

[18] Чижевська Л. Т., Лавренчук О. М., Качаровський Р. Є., Карпюк З. К., & Антипюк О. В. (2019). Оцінка сучасного стану водних ресурсів Волині. Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. інтер.-конф. (м. Луцьк, 11-12 квітня 2019 р.) Луцьк.

[19] Шевчук О.С., Полянський С.В., Карпюк З. К., Чижевська Л. Т., & Качаровський Р. Є. (2022). Природно-заповідні об'єкти басейну р. Воронка як рекреаційний потенціал регіону. Географія та туризм: матер. V Всеукр. наук.-практ. конф., (м.Харків, 28 лютого 2022 року). Харків.

[20] Ярмолюк Д.Л., Карпюк З.К, Чижевська Л.Т., Антипюк О.В., & Качаровський Р.Є. (2022). Рекреаційний потенціал природно-заповідних об'єктів басейну р. Бобрівка. Українське Полісся: проблеми та тренди сучасного розвитку: матер. Другої Всеукр. наук.-практ.ї конференції, (м.Ніжин, 10-11 лютого 2022 р.).

Размещено на Allbest.ru