Особливості відтворення населення УСРР в 1920-1930 роках у параметрах демографічної стійкості

Оцінювання перебігу процесів демографічного відтворення за даними переписів населення та поточної демографічної статистики. Визначення зміни чисельності певних вікових когорт населення за результатами переписів. Демографічний розвиток УСРР 1920-1930 рр.

Рубрика География и экономическая география
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.07.2024
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості відтворення населення УСРР в 1920-1930 роках у параметрах демографічної стійкості

Р. Т. Теслюк, Н. І. Андрусишин, М. В. Бачинська

Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. спричинив значне скорочення чисельності населення та суттєво деформував основні параметри демографічної стійкості країни. Джерельною базою дослідження є дані переписів населення 1897, 1926, 1937 та 1939рр., матеріали поточної демографічної статистики 1920-хрр., архівні джерела. Методом повздовжнього аналізу визначено коефіцієнти зміни чисельності населення в міжпереписні періоди. Розрахунки за даними переписів 1926 і 1939 рр. виявили суттєві невідповідності в коефіцієнтах дожиття для жіночих вікових груп у діапазоні 33-57рр. Зважаючи на демографічну катастрофу 1932-1933 рр. і смертність у до - та післяголодоморні роки, чисельність цих когорт у 1939 р. мала би бути суттєво меншою. Виявлено, що в 1932-1933 рр. мав би початися демографічний перехід, однак значне погіршення політичних і суспільних умов на початку 1930-х рр. і відновлення в 1937-1938рр. високого рівня народжуваності вказують на незавершеність першого етапу цього переходу. Розрахунок чисельності жінок та аналіз народжуваності в 1924-1929 рр. засвідчив потенційне зростання народжуваності в подальші 1930-1933 рр. Обчислено непрямі демографічні втрати в 1930-1936рр. - щорічно 310-430 тис. осіб для 1930, 1931, 1937 і 1938 рр., від 630 тис. осіб до 1 млн для 1932-1936рр. Такий значний обсяг непрямих втрат суттєво знизив демографічну стійкість передусім українського села.

Ключові слова: демографічне відтворення, 1920-1930рр., УСРР, статево-вікова структура населення, Голодомор-геноцид 1932-1933 рр., метод повздовжнього аналізу, демографічна стійкість.

Teslyuk R. T., Andrusyshyn N. I., Bachynska M. V. The features of the USSR population reproduction in 1920-1930 in the demographic stability parameters.

The 1932-1933 Holodomor genocide caused a significant reduction of the population and distorted the main parameters of the country's demographic stability. To analyze the changes in the population by the longitudinal analysis method, the survival rates are calculated for age groups of the population in the intercensal periods. Calculations based on the data of1926 and 1939 censuses show substantial inconsistencies in the survival rate for five female age groups within the range of33-57years old. Despite the 1932-1933 demographic catastrophe and taking into account the natural mortality before and after the Holodomor, the number of people in these age categories changed slightly and even increased for the 43-47 category. The authors prove that migration in the intercensal period couldn't have caused such growth, and the calculated coefficients confirm the questionable quality of the 1939 census. The paper reveals that the first stage of demographic transition should have been in 1932-1933, yet historical-political and socio-economic conditions of demographic reproduction aggravated considerably in early 1930. The recovery of the high birth rate in 1937-1938 shows that the first stage of demographic transition wasn't finalized Calculation of the number of women in the most active childbirth age and analysis of birth rate for 1924-1929 shows that in 1930-1933, the birth rate should have increased. The calculated indirect demographic losses account 310,000-430,000 annually for 1930, 1931, 1937, and 1938, andfrom 630,000 to 1 millionfor 1932-1936. Such insignificant volume ofindirect losses substantially reduced demographic stability, in the first place of Ukrainian village. The incomplete and questionable nature of demographic data after 1932 does not allow complete reconstruction of the demographic reproduction processes in the USSR in the 1930s. Archive data on the natural movement of the population on lover administrative- territorial levels, current statistical recordings, and recordings of the civil status acts on birth and mortality, etc. can be the perspective sources of demographic information.

Keywords: demographic reproduction, 1920-1930, USSR, gender and age structure of the population, 19321933 Holodomor genocide, longitudinal analysis method, demographic stability.

Постановка проблеми

Проблема демографічного відтворення є однією з найбільш нагальних і гострих у сучасній Україні. Перманентне скорочення чисельності населення в усіх регіонах країни зумовлене довготривалою демографічною кризою, головними індикаторами якої є низькі показники народжуваності та старіння населення. Аналіз причин та ймовірних наслідків цих процесів має охоплювати кілька десятиліть, оскільки різкі зміни демографічних структур неминуче відображаються на наступних поколіннях.

Упродовж XX ст. Україна пройшла через низку соціально-демографічних катастроф і криз, що відобразилися не тільки в кількісному вимірі (значному скороченні чисельності населення внаслідок смертності та еміграції), а і в якісному - суттєвій деформації статево-вікової структури населення, природному та механічному русі, трансформації соціально-економічних параметрів населення, його національної та мовної структур. Аналіз трансформації цих структур дає змогу виявити масштаби впливу демографічних катастроф та їхні довготермінові наслідки. Інтегральним вимірником стану демографічної сфери країни та її регіонів є демографічна стійкість, що відображає здатність і можливість країни (регіонів) забезпечувати кількісне та якісне відтворення демографічних структур у конкретних історичних, суспільно-економічних, правових і природних умовах. Ґрунтовне дослідження перебігу демографічних процесів у 1920-1930-х рр. має наукове та практичне значення для розрахунку демографічних утрат унаслідок Голодомору-геноциду 1932-1933 рр.

Для оцінювання перебігу процесів демографічного відтворення за даними переписів населення та поточної демографічної статистики використано низку демографічних методів, зокрема метод повздовжнього аналізу - для визначення зміни чисельності певних вікових когорт населення за результатами переписів, метод поперечного аналізу - для оцінювання змін народжуваності та смертності населення в 1920-1930-х рр. і, відповідно, формування показника чисельності населення УСРР у вказаний період.

Аналіз останніх досліджень

Демографічний розвиток УСРР 1920-1930 рр. був і залишається предметом глибоких наукових досліджень вчених з різних галузей знання - демографії, історії, економіки, соціології, криміналістики. Це зумовлено, з одного боку, складністю дослідження демографічних процесів у цей період, їхньою зумовленістю конкретними історико-політичними та соціально- економічними обставинами, нестачею та недостовірністю наявних демографічних даних для ретроспективного аналізу, а з іншого - великим значенням наслідків однієї з найбільших демографічних катастроф України у XX ст., злочину радянської влади - Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. - для формування кількісних та якісних характеристик населення України у XX ст. загалом. демографічна статистика населення вік

Аналіз процесів демографічного відтворення був започаткований ще в 1920-х рр. українськими демографами та статистиками - А. Хоменком [1; 2], Ю. Корчаком-Чепурківським [3], М. Птухою [4], В. Кубійовичем [5]. Вчені за даними переписів 1897 та 1926 рр. детально дослідили характеристики населення УСРР, смертність, народжуваність, міграційні складові формування чисельності населення тощо. Важливими є здійснені ними прогнози чисельності населення на 1930-і рр., зроблені на основі тенденцій його природного та механічного руху. За допомогою цих прогнозів можна обчислити потенційні втрати населення за конкретні періоди внаслідок демографічної катастрофи Голодомору-геноциду, що й зроблено сучасними істориками В. Марочком [6] та В. Сергійчуком [7]. Ці вчені досліджують демографічні процеси в їхньому тісному взаємозв'язку з конкретними історико-політичними та соціально-економічними умовами, критично оцінюючи наявну статистико-демографічну інформацію цього періоду.

Окрім вказаних істориків, результати сучасних досліджень у царині історичної демографії України 1920-1930 рр., зокрема проблеми демографічного відтворення, формування чисельності населення УСРР та його втрат унаслідок демографічної катастрофи 1932-1933 рр., викладено у працях С. Кульчицького [8], О. Рудницького [9], С. Пирожкова [10; 11], Н. Левчук, О. Воловини, В. Шевчука [12], О. Гладуна [13], С. Маркової [14] та ін.

Дослідження зарубіжних науковців (до них належать Р. Конквест [15], С. Максудов [16], Є. Андреев, Л. Дарський, Т. Харькова [17], В. Жиромська [18], В. Кондрашин [19], Ф. Месле і Ж. Валлен [20] та інші) опираються здебільшого на зведені загальнодоступні дані всесоюзних переписів, що суттєво впливає на якість отриманих результатів.

У наведених працях незначною мірою застосовано метод повздовжнього аналізу, зокрема не досліджено зміну чисельності вікових когорт за результатами переписів населення. Крім цього, недостатньо оцінено вплив демографічної катастрофи 1932-1933 рр. на демографічну стійкість України.

Мета статті -- проаналізувати трансформацію головних параметрів відтворення населення УСРР в 1920-1930 рр. з точки зору демографічної стійкості в конкретних суспільно-історичних умовах.

Основні результати дослідження

Перша половина XX століття увійшла в демографічну історію України як доба демографічних катастроф і криз, що відбувалися на фоні військово-політичних, соціально-економічних, етнокультурних потрясінь, які докорінно змінили всі сфери людського життя. Перша світова війна, радянсько-українські війни та анексія більшої частини сучасної України радянською Росією, штучний масовий голод 1921-1922 рр., насильницька колективізація та Голодомор-геноцид 1932-1933 рр., доба Великого терору 19371938 рр., Друга світова війна, штучний масовий голод 1946-1947 рр. - кожна з цих історичних подій позначена численними втратами населення і деформацією демографічних структур України.

Однією з найбільш масштабних демографічних катастроф був Голодомор 1932-1933 рр. в УСРР, який за своїми ознаками є класичним прикладом злочину геноциду й визнаним таким у Законі України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» [21]. Дослідження демографічних втрат унаслідок цього злочину є складною науковою проблемою, що зумовлено насамперед поганою якістю демографічних даних, а часто - їхньою відсутністю та недостовірністю. Ретельна перевірка та оцінювання якості доступної демографічної статистики, її верифікація з даними поточних обліків населення, ґрунтовне опрацювання архівних джерел на різних адміністративних рівнях дають змогу якомога достовірніше відтворити перебіг демографічних процесів у цей складний історичний період.

Головними джерелами для визначення особливостей демографічного відтворення в 1920-1930 рр. є дані переписів населення 1897, 1926, 1937 та 1939 рр., матеріали демографічної статистики (1924-1929 рр.), архівні джерела, що містять демографічні дані за досліджуваний період. На цій джерельній базі досліджено головні параметри демографічної стійкості УСРР: чисельність населення, статево- вікову структуру, природний і механічний рух населення.

Згідно з переписом, проведеним у січні 1897 р., на території українських губерній, з яких у 1919 р. було утворено УСРР, проживало 21 013 723 особи, з яких 87,2% (18,3 млн) - сільське, 12,8% (2,7 млн) - міське населення. Статево- вікова структура відповідала прогресивному типу відтворення населення - значне переважання частки дітей над часткою осіб у похилому віці (рис. 1).

Рис. 1. Статево-вікова структура населення українських губерній, з яких 1919 р. утворено УСРР, за переписом 1897 р., осіб Джерело: побудовано авторами за [22].

У СРСР перший Переписи 1920 і 1923 років стосувалися лише міського населення. Всесоюзний перепис було проведено 17.12.1926 р. Згідно з його результатами [23], чисельність населення УСРР зросла до 29 018 187 осіб (у середньому щорічний приріст чисельності населення з 1897 р. становив 535 тис. осіб). Попри загальноприйняту задовільну якісну оцінку результатів, для їхнього подальшого використання потрібно здійснити певні корегування. Тогочасні демографи передусім вказували на певний недооблік народжуваності дітей і пропонували відповідні коефіцієнти для вікових груп 0-3 років. Зокрема, нами використано коефіцієнти, запропоновані Ю. Корчак-Чепурківським, який оцінив чисельність незареєстрованих переписом 1926 р. дітей у 0,8% чисельності всього населення (242,8 тис. осіб) [3, с. 91].

Крім того, помітне збільшення населення у вікових категоріях, кратних п'яти, особливо у старших п'ятнадцяти років, що зумовлено заокругленням віку людини безпосередньо під час заповнення переписних листів. Тому для аналізу процесів демографічного відтворення нами проведено перерозподіл населення за віковими групами. Це зроблено за допомогою методу В-сплайн-корегування (метод найменших квадратів), що був запропонований у 1994 р. [24].

Отже, скореговані на недооблік дітей і згладжені за віком дані перепису 1926 р. можуть слугувати опорними даними для подальших розрахунків показників природного руху населення та його статево-вікової структури в доголодоморний період.

Загалом статево-вікова структура населення в 1926 р. також відповідає прогресивному типу, окрім зниження чисельності дітей у віці до 11 років включно (рис. 2).

За різними демографічно-статистичними дослідженнями зменшення частки дітей у віці до 11 років зумовлено кризою відтворення населення 1914-1923 рр. (період Першої світової війни, радянсько-українських воєн, масового штучного голоду 1921-1922 рр.). Намагання обґрунтувати різкий спад народжуваності в 1914-1922 рр. малою кількістю народжених у 1890-1891 рр. (відповідно, потенційних батьків у 1910-1920 рр.) не знаходить свого підтвердження з огляду на статево-вікову піраміду 1897 р., що відповідає класичному розширеному типу відтворення населення. Тобто спад народжуваності та різке зменшення дорослого чоловічого населення є наслідками лише вказаних вище деструктивних для демографічного відтворення процесів та явищ 1910-1920 рр.

Рис. 2. Статево-вікова структура населення УСРР за даними перепису 1926 р., осіб Джерело: побудовано авторами за [23].

Окрім стрімкого падіння народжуваності, на статево-віковій піраміді населення 1926 р. помітний суттєвий статевий дисбаланс у дорослих вікових категоріях порівняно з пірамідою 1897 р., що є наслідком загибелі чоловічого населення внаслідок воєнних дій.

За результатами переписів 1897 та 1926 рр. розраховано коефіцієнти зміни чисельності осіб одного року народження впродовж 1897-1926 рр. (табл. 1). Суть наведених коефіцієнтів пояснює зміну чисельності осіб, народжених у певний період. Наприклад, народженим у 1888-1892 рр. на час перепису 1897 р., без незначних відхилень, було 5-9 років, у грудні 1926 р. їм було 34-39 років. Дані про статево-віковий розподіл населення в 1897 р. (та 1939 р.) доступні за п'ятирічними когортами, а в 1926 р. - річними. У табл. 1 цей розподіл наводимо разом із зазначенням віку осіб у кожному з досліджуваних періодів. До розрахунків беремо скореговану чисельність населення за переписом 1926 р. - виправлення заокруглення до п'ятикратного віку, а також поправочні дані щодо осіб з невідомим віком.

Таблиця 1

Порівняння чисельності когорт населення України згідно з переписами 1897 і 1926 рр

Січень 1897 р.

Грудень 1926 р.

Коефіцієнти зміни чисельності когорти 1897-1926 рр.

Вік, рр.

Чисельність населення, осіб

Вік, рр.

Чисельність населення, осіб

Чоловіки

Жінки

Чоловіки

Жінки

Чоловіки

Жінки

Заг.

Сер. - річ.

Заг.

Сер. - річ.

0-4

1693593

1697021

30-34

861594

899776

0,509

0,978

0,530

0,979

5-10

1398303

1404852

35-39

638029

730392

0,456

0,974

0,520

0,978

11-14

1225081

1216851

40-44

487948

507363

0,398

0,970

0,417

0,971

15-19

1058531

1128121

45-49

436539

475549

0,412

0,971

0,422

0,972

20-24

862175

844374

50-54

329188

366608

0,382

0,968

0,434

0,973

25-29

778914

771475

55-59

287506

366281

0,369

0,967

0,475

0,975

30-34

654672

659993

60-64

256222

291104

0,391

0,969

0,441

0,973

35-39

626192

601514

65-69

192413

211518

0,307

0,961

0,352

0,966

40-44

518418

505993

70-74

105979

115675

0,204

0,948

0,229

0,952

45-49

430002

405868

75-79

62644

66076

0,146

0,938

0,163

0,941

50-54

367005

385960

80-84

31123

36572

0,085

0,921

0,095

0,924

55-59

295557

259300

85-89

17159

17684

0,058

0,909

0,068

0,914

60-64

253198

245982

90-94

5543

6483

0,022

0,880

0,026

0,886

65-69

156240

126866

95-99

2857

2946

0,018

0,875

0,023

0,882

Джерело: розраховано авторами за [22; 23].

Такі показники вказують на здатність виживання певних когорт населення впродовж міжпереписного періоду, водночас зміна чисельності осіб, народжених в одному році, може бути зумовлена одним з двох чинників - смертністю або міграцією. Загальні коефіцієнти закономірно зменшуються від молодших вікових груп (не включаючи групи осіб від 0 до 4 років) до старших. Загалом нижчі коефіцієнти чоловічого населення пояснюються вищим рівнем смертності чоловіків, зокрема у працездатному віці, та більшими їхніми втратами в період бойових дій. Відповідно, в усіх вікових групах коефіцієнти зміни чисельності вікових когорт жінок є більшими.

У січні 1937 р. було проведено ще один перепис населення, якість якого одразу після його проведення офіційно була визнана вкрай незадовільною, а його результати не були оброблені та в радянський час не висвітлювались. Опрацювання його результатів було здійснено на базі збережених в архіві попередніх результатів та опубліковано наприкінці 1980-х рр. Загальна чисельність населення УСРР за результатами цього перепису становила 28 387 609 осіб [25]. Порівняно з даними перепису 1926 р. чисельність населення зменшилася на 630,6 тис. осіб і становила 98,1% населення 1926 р. Дані про статево-віковий розподіл населення представлено тільки на рівні СРСР, що унеможливлює сьогодні аналіз зміни статево-вікових когорт населення УСРР.

Наступний перепис населення, що апріорі мав принести задовільні для керівництва СРСР результати, відбувся в січні 1939 р. Його результати також не були повністю опрацьовані і видані. Згідно з ними, чисельність населення УСРР станом на січень 1939 р. становила 30 946,2 тис. осіб, що було на 1928 тис. більше, ніж у 1926 р., та на 2 558,6 тис. осіб більше, ніж у 1937 р. Однак аналіз цього перепису вказує на фальсифікації та маніпуляції даними. Зокрема, згідно з архівними даними Російського державного архіву економіки (РДАЕ), чисельність населення УСРР становила 29 269 тис. ос. [26, арк. 30], тоді як офіційно прийнятою була чисельність 30 946 тис. ос. [27, с. 8]. Крім цього, потрібно враховувати вплив Великого терору (1937-1938 рр.). З огляду на це, матеріали перепису 1939 р. більшістю сучасних дослідників не вважаються достовірними та придатними для розрахунків демографічних змін у 1920-1930 рр.

Оскільки іншої зведеної демографічної інформації про статево-вікову структуру населення УСРР цього періоду немає, нами проаналізовано зміну когорт населення в міжпереписний період (1926-1939 рр.) (табл. 2). Довідково в таблиці подано вік аналізованих когорт населення станом на січень 1933 р.

Таблиця 2

Порівняння чисельності когорт населення України згідно з переписами 1926 і 1939 рр.

Грудень 1926 р.

Січень 1933 р.

Січень 1939 р.

Коефіцієнти зміни чисельності когорти, 1926-1939 рр.

Вік, рр.

Чисельність населення, осіб

Вік, рр.

Вік, рр.

Чисельність населення, осіб

Чоловіки

Жінки

Чоловіки

Жінки

Чоловіки

Жінки

Заг.

'ер. -річ

Заг.

'ер. -річ

03-07

1798057

1795269

09-13

15-19

1462808

1550579

0,814

0,983

0,864

0,988

08-12

1521797

1503722

14-18

20-24

1343715

1353721

0,883

0,990

0,900

0,991

13-17

1815617

1932642

19-23

25-29

1566340

1720936

0,863

0,988

0,890

0,990

18-22

1503212

1560920

24-28

30-34

1320469

1358858

0,878

0,989

0,871

0,989

23-27

1229397

1407052

29-33

35-39

1052155

1227872

0,856

0,987

0,873

0,989

28-32

999848

1112218

34-38

40-44

793904

897241

0,794

0,981

0,807

0,982

33-37

802601

874320

39-43

45-49

615722

737892

0,767

0,978

0,844

0,986

38-42

736823

785404

44-48

50-54

479496

584849

0,651

0,965

0,745

0,976

43-47

570303

571090

49-53

55-59

353373

563214

0,620

0,961

0,986

0,999

48-52

483017

553577

54-58

60-64

274387

409790

0,568

0,954

0,740

0,975

53-57

292740

346595

59-63

65-69

189212

323249

0,625

0,962

0,910

0,992

58-62

276595

336800

64-68

70-74

107629

182812

0,412

0,929

0,580

0,956

63-67

223236

239051

69-73

75-79

59083

108934

0,255

0,892

0,454

0,936

68-72

130821

152807

74-78

80-84

26853

60861

0,148

0,853

0,281

0,900

Джерело: розраховано авторами за [23; 27].

Проведений повздовжній аналіз указав на важливі зміни чисельності вікових структур. Передусім відзначаємо низькі коефіцієнти для вікової категорії 3-7 рр. у 1926 р. (9-13 рр. у 1933 р.) - 0,817 для хлопців та 0,864 для дівчат. Так само нижчими порівняно із сусідніми когортами є коефіцієнти для вікової групи 1317 рр. (19-23 рр. у 1933 р.) - 0,863 та 0,890 відповідно. Це підтверджує тезу про те, що в період Голодомору (1932-1933 рр.) з-поміж найбільш вразливих категорій населення були діти та молодь, в якої період активного формування організму збігається з початком інтенсивної трудової діяльності.

Аналіз наступних вікових когорт свідчить про деякі невідповідності між розрахованими коефіцієнтами. Зокрема, їхні значення для чоловічих вікових категорій суттєво відрізняються від значень для жіночих вікових категорій. Розраховані коефіцієнти зміни когорт для чоловічого населення демонструють зниження їхніх значень із віком, що не характерно у відповідних значеннях для жінок.

Найбільший подив викликають розраховані коефіцієнти для деяких жіночих вікових груп у діапазоні 33-57 рр. (39-63 рр. у 1933 р.). Незважаючи на демографічну катастрофу 1932-1933 рр. та враховуючи природну смертність, чисельність цих вікових категорій зменшилась незначною мірою. А при детальнішому розгляді значень коефіцієнтів для однорічних когорт жінок у віці 23, 33, 38, 43 роки (у 1926 р.) взагалі зросла. Тобто перепис 1926 р. зафіксував у цьому віці жінок менше, аніж їх було через 12 років. Також фіксується зростання чисельності когорти чоловіків, яким у грудні 1926 року виповнилося 23 роки (35 р. у січні 1939 р.).

Звичайно, зміну чисельності населення формує не тільки природний приріст, а й механічний. Однак важко припустити, що в аналізованому періоді (19261939 рр.) сальдо зовнішньої (стосовно УСРР) міграції було настільки великим, що майже повністю «перекрило» і природний рівень смертності в 1927-1931 рр., і депортації «розкуркуленого» населення, і втрати внаслідок Голодомору-геноциду, і смертність у 1934-1936 рр., і підвищену смертність у добу Великого терору. До того ж це мало би стосуватися тільки цих чітко визначених вікових груп і жінок.

Отже, розраховані коефіцієнти своєю неправдоподібністю ставлять під сумнів не тільки часткові результати перепису населення 1939 р. в окремих статево- вікових групах, а й увесь перепис. Перспективним є аналогічне застосування методу повздовжнього аналізу до результатів переписів 1926 та 1939 рр. на нижчих адміністративних рівнях, зокрема на районному.

На основі даних 1897-1929 рр. побудовано прогноз чисельності населення у 1930-1939 рр. за умови відсутності Голодомору, ураховуючи зміни показників смертності (повікові ймовірності дожиття розраховані Ю. Корчак-Чепурківським [3] за даними статистики віку та статі померлих). Здійснено прогноз народжуваності на базі як статистичних даних інших країн для обчислення показників плідності (які використовувались у різних дослідженнях демографічних змін України в 1930-х рр.), так і даних медичної статистики в України про вік матері при народженні дитини, які раніше не використовувалися.

Розраховані коефіцієнти народжуваності, а також результати демографічних досліджень 1920-х рр. свідчать, що показники плідності в Україні ще до 1932 р. демонстрували спадну тенденцію. З одного боку, це може вказувати на те, що УСРР саме в період 1926-1930 рр. вступила в демографічний перехід, який характеризується змінами народжуваності і смертності населення, відповідною трансформацією статево-вікової структури населення. Отже, на 1932-1933 рр. мав би припадати перший-другий етап демографічного переходу, що (за умови відсутності різкого збільшення смертності внаслідок голоду) характеризувався б поступовим збільшенням тривалості життя, зменшенням смертності та зниженням інтенсивності природного приросту населення. Однак на початок 1930-х рр. значно погіршилися історико-політичні та соціально-економічні умови, що безпосередньо впливають на процеси демографічного відтворення - активна насильницька колективізація, «розкуркулення» та депортації, масові селянські виступи, включно зі збройними, масові арешти, що однозначно негативно вплинули на смертність та опосередковано - на народжуваність в українських селах. Імовірно, таке своєрідне «накладання» в часі потенційного початку демографічного переходу та початку штучно викликаної демографічної кризи, що переросла в демографічну катастрофу 1932-1933 рр., і зумовило перебіг демографічних процесів на початку 1930-х рр.

На основі результатів перепису 1926 р., даних народжуваності і смертності розраховано базову чисельність дітей, які мали би бути народжені за відсутності демографічної катастрофи. Оцінено попередню чисельність непрямих втрат Голодомору 1932-1933 рр. (не враховуючи механічний рух населення). Народжуваність у 1932 р. була дещо нижчою, ніж у 1928-1931 рр., водночас основні демографічні втрати дітей у цьому році - прямі, тобто спричинені кількаразовим збільшенням дитячої смертності. Непрямі демографічні втрати населення внаслідок Голодомору-геноциду зростають з 1933 р. та досягають максимуму в 1950-1960-х рр., коли ненароджені та померлі внаслідок голоду діти мали перебувати в найактивнішому дітородному періоді свого життя.

Загальні тенденції приросту населення УСРР в 1924-1929 рр. - збільшення чисельності населення з одночасним уповільненням темпу приросту. Демографічний потенціал сільської місцевості був значно вищим від потенціалу міст, проте темпи зміни чисельності населення міст значно перевищували відповідні показники в сільській місцевості, інколи навіть у кілька разів (рис. 2, табл. 3). Іншими словами, відбувалося стійке зростання чисельності міського населення завдяки міграційному приросту із сільської місцевості та територіальному розростанню самих міст шляхом приєднання навколишніх сіл до відповідних міських рад.

Таблиця 3

Коефіцієнти приросту населення УСРР впродовж 1924-1929 рр., %

Все населення

Приріст

1924 р.

1925 р.

1926 р.

1927 р.

1928 р.

1929 р.

загальний

23,7

23,5

23,0

21,6

20,1

природний

24,5

23,5

24,0

22,5

21,4

17,7

міграційний

0,2

-0,5

0,5

0,2

2,4

Міське

загальний

60,3

55,3

54,0

56,8

51,6

природний

20,0

19,3

17,8

16,2

13,4

11,2

міграційний

41,0

37,5

37,8

43,4

40,4

Сільське

загальний

16,0

16,5

15,9

13,2

12,2

природний

25,4

24,4

25,4

24

23,4

19,3

міграційний

-8,4

-8,9

-8,1

-10,2

-7,1

Джерело: розраховано за даними [28].

Як показано в табл. 3, формування чисельності населення УСРР впродовж 1924-1929 рр. відбувалося головно завдяки природному руху населення.

Природний приріст традиційно вищий у сільського населення. Характерним у цьому періоді є поступове, однак постійне зниження природного приросту та збільшення чисельності міського населення. Загалом зростання чисельності міського населення за аналізований період на 68-78% формувалося завдяки міграції Приєднання сільських територій чи розростання міст завдяки прилеглим територіям також відо-бражається в міграційному прирості через зміну статусу (сільського на міське).. У той само час, незважаючи на постійний відтік сільського населення до міст, природний приріст у сільській місцевості залишався на рівні 23,4-25,4%о

1 лише в 1929 р. суттєво зменшився - до 19,3%о.

Рис. 3. Природний рух населення УСРР в 1924-1931 рр., тис. осіб Джерело: побудовано авторами за [28; 29, арк. 45].

Значна відмінність показників демографічного відтворення спостерігалася в містах, а показники народжуваності та смертності в міських поселеннях постійно були нижчими, ніж у сільських.

Отже, у період 1924-1928 рр. щорічний природний приріст населення УСРР коливався в межах 644-689 тис. осіб (рис. 3). Починаючи з 1929 р. відбувається поступове його зменшення - посилилася тенденція до зменшення народжуваності та зросла смертність.

Динаміку зростання чисельності населення УСРР в 1924-1929 рр. показано на рис. 4. Зауважимо, що дані чисельності населення базувалися на розрахунках сектору народногосподарського обліку Центрального статистичного управління (ЦСУ) УСРР, здійснених на підставі розробок відповідних актів запису цивільного стану.

Рис. 4. Чисельність населення України в 1924-1929 р. (станом на 31.12) Джерело: побудовано авторами за даними [28].

Коефіцієнт смертності впродовж 1924-1928 рр. в УСРР коливався в межах 16,519,2%. Оскільки цей період характеризувався відносною соціально-політичною стабільністю (активна фаза колективізації, депортації та масові селянські виступи почалися після 1928 р.), можемо припустити, що для цього періоду це природний рівень смертності в УСРР. Відносно стабільним також був рівень смертності немовлят віком до одного року - упродовж 1924-1928 рр. в УСРР він коливався в межах 14%. Детальний аналіз показників смертності досліджено на основі даних про вік померлих у 1926 р. та перепису населення 1926 р. Відповідно, методами ретроспективного аналізу було відтворено статево-віковий розподіл населення УСРР в 1929 р. Розподіл померлих за віком у 1929 р. дав змогу розрахувати повікові коефіцієнти смертності, що в подальшому можуть бути використані для моделювання демографічних процесів в УСРР.

Аналіз розрахованих повікових коефіцієнтів смертності засвідчив, що ймовірність померти в 1926 р. та в 1929 р. залишалась загалом сталою, а отже, середній вік населення впродовж 1926-1929 рр. не збільшувався. Незначною мірою відрізняються лише показники середнього віку чоловіків у міських і сільських поселеннях, а також імовірність смертності сільських жінок у віці 1518 рр. Тривалість життя чоловіків у місті вища здебільшого через дещо нижчі показники ймовірності настання смерті у віці 45-82 рр. Різниця смертності жіночого населення в містах і селах УСРР пов'язана із значно вищою смертністю сільських жінок під час і після пологів.

Активна фаза колективізації, що почалася 1929 р., опір українського селянства 1930-1931 рр. суттєво вплинули на перебіг демографічних процесів. Насильницькі дії влади є причиною як прямих демографічних утрат («розкуркулення» та депортації, масові арешти), так і непрямих (зменшення народжуваності через скорочення населення в дітородному віці). Тому можна припустити, що погіршення процесів демографічного відтворення в 1929-1931 р. є наслідком посилення репресивної політики радянської влади.

Детальніший аналіз структури населення УСРР за результатами перепису 1926 р. та даними демографічної статистики 1924-1929 рр. виявив певні особливості народжуваності в 1920-1930 рр. Найвища частка народжень (92%) у 1924-1929 рр. припадала на жінок віком від 19 до 39 років. Відповідно до статево-вікової структури населення за переписом 1926 р., було певне зниження частки жінок віком 20-22 рр., що вплинуло на деяке зменшення народжень після 1927 р. Однак у подальші роки (1930-1933) народжуваність мала б дещо зростати, що зумовлювалося би збільшенням чисельності жінок дітородного віку. У більш віддаленій перспективі значне зниження народжуваності в 1914-1923 рр., спричинене згадуваними вище подіями та явищами, мало б починати впливати на народжуваність в Україні лише в 1935-1937 рр. і тривати до 1950-х.

На основі даних перепису 1926 р. та розрахованих коефіцієнтів смертності в 1927-1929 рр. здійснено ретроспективний розрахунок чисельності жіночого населення в УСРР в 1927-1937 рр. за умови незначної зміни характеристик смертності та відсутності демографічної катастрофи. На підставі цих розрахунків обчислено чисельність потенційно народжених за умови сталого демографічного розвитку (рис. 5). Згідно з розрахунками, різниця між потенційною та фактичною народжуваністю для 1930-1931 та 1937-1938 рр. становила 310-430 тис. осіб щорічно, а для 1932-1936 рр. - від 630 тис. осіб до 1 млн (1933 р.). Це непрямі демографічні втрати внаслідок репресивної політики держави: насильницької колективізації, «розкуркулення» та депортацій, Голодомору-геноциду 19321933 рр.

Рис. 5. Ретроспективний прогноз динаміки народжуваності в Україні в 1927-1938 рр.

Джерело: побудовано авторами на основі даних [23; 28; 29, арк. 45, 30, 32] і власних розрахунків.

Доступні на рівні УСРР дані про смертність у 1930- і рр. в сучасній історичній науці оцінюються як неповні та недостовірні. Щоб приховати мільйонні втрати внаслідок Голодомору-геноциду на початку 1933 р., влада заборонила реєстрацію померлих, а згодом знищила багато архівних документів та інших доказів вчиненого злочину [31, с. 13-18]. Тому розрахунки природного приросту та загальної чисельності населення в 1932-1937 рр. без належної корекції вхідних даних є недоцільними. Перспективним джерелом демографічної інформації можуть бути архівні дані про природний рух населення на нижчих адміністративно- територіальних рівнях, поточні статистичні обліки населення, що проводилися Народним комісаріатом фінансів УСРР, записи актів цивільного стану про народження і смерть тощо.

Висновки

Унаслідок Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. відбулось значне скорочення чисельності населення, суттєво деформувались основні параметри демографічної стійкості країни: статево-вікова структура населення, процеси демографічного відтворення, соціально-економічна, національна та мовна структури.

У 1897 р. статево-вікова структура населення українських губерній, з яких у 1919 р. було утворено УСРР, відповідала прогресивному типу відтворення населення, для якого характерне значне переважання частки дітей над часткою осіб у похилому віці. Про подібну структуру свідчить аналіз результатів перепису 1926 р., винятком є когорти дітей у віці до 11 років включно, що зумовлено кризою відтворення населення 1914-1923 рр., і дисбаланс між статями в дорослих вікових категоріях, що є наслідком загибелі чоловічого населення внаслідок воєнних дій.

Для аналізу зміни чисельності населення методом повздовжнього аналізу було визначено коефіцієнти дожиття для вікових категорій населення в міжпереписні періоди. Аналіз даних переписів 1926 і 1939 рр. виявив суттєві невідповідності в коефіцієнті дожиття для окремих жіночих вікових груп у діапазоні 33-57 рр. Незважаючи на демографічну катастрофу 1932-1933 рр. та враховуючи природну смертність у до- та післяголодоморні роки, чисельність цих вікових категорій зменшилась дуже незначною мірою, а для певних однорічних когорт жінок навіть зросла. Вважаємо, що міграція у цей міжпереписний період не могла спричинити такого зростання чисельності жінок у цих категоріях, і розраховані коефіцієнти лише підтверджують сумнівність якості перепису населення 1939 р.

У 1924-1929 рр. чисельність населення УСРР зростала, однак темпи приросту уповільнювалися. Демографічний потенціал сільської місцевості був значно вищим від потенціалу міст, проте темпи зростання чисельності населення міст завдяки міграції із сіл значно перевищували відповідні показники в сільській місцевості.

Проаналізовані показники плідності в УСРР в 1920-1930 рр., які 1926 р. демонстрували спадну тенденцію. Виявлено, що на 1932-1933 рр. мав би припадати перший етап демографічного переходу, що характеризувався би поступовим збільшенням тривалості життя, зменшенням смертності, зниженням інтенсивності природного приросту населення. Однак на початок 1930-х рр. значно погіршилися історико-політичні та соціально-економічні умови, що детермінували перебіг процесів демографічного відтворення. Відновлення в 1937-1938 рр. високого рівня народжуваності вказує на незавершеність першого етапу демографічного переходу.

Методами ретроспективного аналізу було відтворено статево-віковий розподіл населення УСРР у 1929 р. та розраховано повікові коефіцієнти смертності. Розрахунок чисельності жінок у найбільш активному дітородному віці та аналіз народжуваності в 1924-1929 рр. засвідчив, що в подальші 1930-1933 рр. народжуваність мала б дещо зростати. Обчислено чисельність потенційно народжених (непрямі втрати в 1930-1936 рр.) за умови сталого демографічного розвитку - щорічно 310-430 тис. осіб для 1930-1931 та 1937-1938 рр., від 630 тис. осіб до 1 млн осіб для 1932-1936 рр. Такий значний обсяг непрямих втрат суттєво знизив демографічну стійкість передусім українського села.

Неповнота та недостовірність демографічних даних після 1932 р. поки що не дає змоги повністю реконструювати перебіг процесів демографічного відтворення в УСРР в 1930-х рр. Перспективним джерелом демографічної інформації можуть бути архівні дані про природний рух населення на нижчих адміністративно- територіальних рівнях, поточні статистичні обліки населення, записи актів цивільного стану про народження і смерть тощо.

Список використаних джерел

1. Хоменко А. Людність УСРР у перспективному обчисленні. Профілактична медицина. 1932. № 11-12. С.41-52.

2. Хоменко А. Населення України 1897-1927рр. Популярна розвідка за попередніми підсумками перепису населення 17.XII.1926р. Харків, 1927. 80 с.

3. Корчак-Чепурківський Ю. О. Таблиці доживання та сподіваного життя людності УСРР 1925-1926. Харків, 1929. 250 с.

4. Ptoukha M. La population de l'Ukraine jusqu'en 1960. Bulletin de L'Institut International de Statistique. 1931. Т. XXV.

5. Кубійович В. Зміни в стані населення совєтської України в рр. 1927-1958. Український збірник. Мюнхен, 1959. Кн. 16. С. 9-26.

6. Марочко В. І. Статистика жертв Голодомору: антропологічно-демографічний дискурс. Український історичний журнал. 2017. № 5. С. 112-132.

7. Сергійчук В. Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства. Вишгород, 2018. 432 с.

8. Кульчицький С. В. Трагічна статистика голоду. Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, 1990. С. 66-85.

9. Рудницький О. П. Демографічні наслідки голоду 1932-1933 рр. в Українській РСР. Історія народного господарства та економічної думки Української РСР. 1990. № 24. С. 22-26.

10. Пирожков С. И. Трудовой потенциал в демографическом измерении. Киев, 1992. 180 с.

11. Vallin J., Mesle F., Adamets S., Pyrozhkov S. A new estimate of Ukrainian population losses during the crises of the 1930s and 1940s. Population Studies. 2002. Vol. 56(3). Pp. 249-264. DOI: https://doi. org/10.1080/00324720215934

12. Rudnytskyi O., Levchuk N., Wolowyna O., Shevchuk P., Kovbasiuk A. Demography of a man-made human catastrophe: The case of massive famine in Ukraine 1932-1933. Canadian Studies in Population. 2015. Vol. 42(1-2). ?p. 53-80. DOI: https://doi.org/10.25336/P6FC7G

13. Гладун О. М. Нариси з демографічної історії УкраїниХХ століття / Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАНУ Київ, 2018. 224 с.

14. Маркова С. В. Суспільні та політичні трансформації в українському селі в контексті формування тоталітарної системи (1917-1933 рр.). Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д. Г., 2015. 544 с.

15. Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. Київ, 1993. 275 с.

16. Максудов С. Ю. Демографічні втрати населення України в 1930-1938 pp. Український історичний журнал. 1991. № 1. С. 121-127.

17. Андреев Е. М., Дарский Л. Е., Харькова Т. Л. Население Советского Союза: 1922-1991. Москва: Наука, 1993. 142 с.

18. Жиромская В. Б., Киселев И. Н., Поляков Ю. А. Полвека под грифом «секретно»: Всесоюзная перепись населения 1937года. Москва: Наука, 1996. 152 с.

19. Кондрашин В. В. Голод 1932-1933 годов: трагедия российской деревни. Москва, 2008. 519 с.

20. Mortality and causes of death in 20th century Ukraine / Mesle F. and Vallin J. (eds.). New York: Springer, 2012.

21. Про Голодомор 1932-1933 років в Україні: Закон України від 28.11.2006 р. № 376-V. Законодавство України: сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376-16tfText

22. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Распределение населения губерний, уездов, городов Европейской части Российской Империи по однолетним возрастным группам. Демоскоп Weekly: сайт. 2021. URL: http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_age1_gub_97.php?reg=0

23. Всесоюзний перепис людности 1926 року. Том XI: Українська Соціялістична Радянська Республіка. Підсумки по Республіці. Полісся: Національність, Рідна Мова, Вік, Письменність. Москва, 1929. 210 с.

24. Adamets S., Blum A., Zakharov S. Disparites et variability des catastrophes demographiques en URSS. Dossiers etRecherches. 1994. № 42.

25. Всесоюзная перепись населения 1937 года: Общие итоги. Сборник документов и материалов. Москва: Российск. полит. энцикл., 2007. 320 с.

26. Сравнение предварительных неполных итогов переписи населения 1939 года с итогами переписи 1926 года и переписи 1937 года (табл. № 4). Российский государственный архив экономики. Ф. 4372. Оп. 92. Д. 161.1. Л. 1-34.

27. Численность населения СССР на 17 января 1939 г. по районам, районным центрам, городам, рабочим поселкам и крупным сельским населенным пунктам. По данным Всесоюзной переписи населения 1939 г. Москва: Госпланиздат, 1941. 266 с.

28. Природний рух людности України в 1924-1929 рр. Статистика України. Серія 1. Демографія. Т. 4. Вип. 10. № 213. 1932.

29. Естественное движение населения в УССР за годы 1927-1937. Российский государственный архив экономики. Ф. 1562. Оп. 329. Д. 256. Л. 44-45.

30. Естественное движение населения за годы 1937-1938. Российский государственный архив экономики. Ф. 1562. Оп. 329. Д. 256. Л. 18-37.

31. Боряк Г. В. «Архівоцид» в Україні 1934-1960-х рр. як наслідок Голодомору. Голод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки (1921-1923, 1932-1933, 1946-1947): матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 20-21 лист. 2013 р.). Київ, 2013. С. 13-18.

References

1. Khomenko, A. (1932). Lyudnist' USRR u perspektyvnomu obchyslenni [The population of the USSR in perspective calculation]. Profilaktychna medytsyna - Preventive medicine, 11-12, 41-52. [in Ukrainian].

2. Khomenko, A. (1927). Naselennya Ukrayiny 1897-1927 rr. Populyarna rozvidka za poperednimy pidsumkamy perepysu naselennya 17.XII. 1926 r. [Population of Ukraine in 1897-1927. Popular intelligence according to the preliminary results of the census in 17.XII.1926]. Kharkiv. [in Ukrainian].

3. Korchak-Chepurkivskyy, Yu. O. (1929). Tablytsi dozhyvannya ta spodivanoho zhyttya lyudnosti USRR 19251926 [Tables of survival and expected people's life in the USSR in 1925-1926]. Kharkiv. [in Ukrainian].

4. Ptoukha, M. (1931). La population de l'Ukraine jusqu'en 1960 [The population of Ukraine until 1960]. Bulletin de L 'Institut International de Statistique - Bulletin of the International Statistical Institute, XXV. [in French].

5. Kubiyovych, V. (1959). Zminy v stani naselennya sovyets'koyi Ukrayiny v rr. 1927-1958 [Changes in the state of the population of Soviet Ukraine in 1927-1958]. Ukrayins'kyy zbirnyk- Ukrainian collection, 16, 9-26. [in Ukrainian].

6. Marochko, V. I. (2017). Statystyka zhertv Holodomoru: antropolohichno-demohrafichnyy dyskurs [Statistics of Holodomor victims: anthropological and demographic discourse]. Ukrayins'kyy istorychnye zhurnal - Ukrainian Historical Journal, 5, 112-132 [in Ukrainian].

7. Serhiychuk, V. (2018). Holodomor 1932-1933 rokivyak henotsydukrainstva [The Holodomor of1932-1933 as the Genocide of Ukrainianness]. Vyshhorod. [in Ukrainian].

8. Kulchytskyy, S. V. (1990). Trahichna statystyka holodu [Tragic statistics of hunger]. InHolod 1932-1933 rokiv na Ukrayini: ochyma istorykiv, movoyu dokumentiv [The famine of1932-1933 in Ukraine: through the eyes of historians, in the language of documents] (pp. 66-85). Kyiv. [in Ukrainian].

9. Rudnytskyy, O. P (1990). Demohrafichni naslidky holodu 1932-1933 rr. v Ukrayins'kiy RSR [Demographic consequences of the famine of 1932-1933 in the Ukrainian SSR]. Istoriya narodnoho hospodarstva ta ekonomichnoyi dumky Ukrayins'koyi RSR - History of the national economy and economic thought of the Ukrainian SSR, 24, 22-26. [in Ukrainian].

10. Pirozhkov, S. I. (1992). Trudovoy potentsial v demograficheskom izmerenii [Labor potential in the demographic dimension]. Kiev. [in Russian].

11. Vallin, J., Mesle, F., Adamets, S., & Pyrozhkov, S. (2002). A new estimate of Ukrainian population losses during the crises of the 1930s and 1940s. Population Studies, 56(3). 249-264. DOI: https://doi. org/10.1080/00324720215934

12. Rudnytskyi, O., Levchuk, N., Wolowyna, O., Shevchuk, P., & Kovbasiuk, A. (2015). Demography of a manmade human catastrophe: The case of massive famine in Ukraine 1932-1933. Canadian Studies in Population, 42(1-2), 53-80. DOI: https://doi.org/10.25336/P6FC7G

13. Hladun, O. M. (2018). Narysy z demohrafichnoyi istoriyi Ukrayiny XX stolittya [Essays on the demographic history of Ukraine in the XX century]. Kyiv: NAS of Ukraine, Ptoukha Institute for Demography and Social Studies. [in Ukrainian].

14. Markova, S. V. (2015). Suspil'ni tapolitychni transformatsiyi v ukrayins'komu seli v konteksti formuvannya totalitarnoyi systemy (1917-1933 rr.) [Social and political transformations in the Ukrainian countryside in the context of the formation of the totalitarian system (1917-1933)]. Kamyanets-Podilskyy. [in Ukrainian].

15. Conquest, R. (1993). Zhnyva skorboty. Radyans'ka kolektyvizatsiya i holodomor [The Harvest of Sorrow. Soviet collectivization and the Holodomor]. Kyiv. [in Ukrainian].

16. Maksudov, S. Yu. (1991). Demohrafichni vtraty naselennya Ukrayiny v 1930-1938 rr. [Demographic losses of the population of Ukraine in 1930-1938]. Ukrayins'kyy istorychnyy zhurnal - Ukrainian Historical Journal, 1, 121-127. [in Ukrainian]

17. Andreev, E. M., Darskiy, L. E., & Kharkova, T. L. (1993). Naseleniye Sovetskogo Soyuza: 1922-1991 [Population of the Soviet Union: 1922-1991]. Moscow: Science. [in Russian].

18. Zhiromskaya, V. B., Kiselev, I. N., & Polyakov, Yu. A. (1996). Polvekapodgrifom «sekretno»: Vsesoyuznaya perepis' naseleniya 1937 goda [Half a century classified as «secret»: the 1937All-Union Population Census]. Moscow: Science. [in Russian].

19. Kondrashin, V. V. (2008). Golod 1932-1933 godov: tragediya rossiyskoy derevni [The Famine of 1932-1933: The Tragedy of the Russian Village]. Moscow. [in Russian].

20. Mesle, F., & Vallin, J. (Eds.). (2012). Mortality and causes of death in 20th century Ukraine. New York.

21. Pro Holodomor 1932-1933 rokiv v Ukrayini [On the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine] (2006). Law of Ukraine, adopted on 2006, Nov 28, 376-V. Legislation of Ukraine: Website. Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/376-16#Text [in Ukrainian].

22. Pervaya Vseobshchaya perepis' naseleniya Rossiyskoy imperii 1897 goda. Raspredeleniye naseleniya guberniy, uyezdov, gorodov Yevropeyskoy chasti Rossiyskoy Imperii po odnoletnim vozrastnym gruppam [The first general population census of the Russian Empire in 1897. Distribution of the population of provinces, counties, cities of the European part of the Russian Empire by one-year age groups] (2021). Demoscope Weekly: Website. Retrieved from http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_age1_gub_97.php?reg=0 [in Russian].

23. Vsesoyuznyy perepys lyudnosty 1926 roku. Tom XI: Ukrayins'ka Sotsiyalistychna Radyans'ka Respublika. Pidsumky po Respublitsi. Polissya: Natsional'nist', Ridna Mova, Vik, Pys'mennist' [All-Union census of 1926. Vol. XI: Ukrainian Socialist Soviet Republic. Results for the Republic Polissya: Nationality, Native Language, Age, Literacy] (1929). Moscow. [in Ukrainian].

24. Adamets, S., Blum, A., & Zakharov, S. (1994). Disparites et variability des catastrophes demographiques en URSS [Disparities and variability of demographic disasters in the USSR]. Dossiers et Recherches - Files and Research, 42. [in French].

25. Vsesoyuznaya perepis' naseleniya 1937 goda: Obshchiye itogi. Sbornik dokumentov i materialov [All-Union Population Census of 1937: General Results. Collection of documents and materials] (2007). Moscow: Russian. polit. encyclopedia. [in Russian].

26. Sravneniye predvaritel'nykh nepolnykh itogov perepisi naseleniya 1939 goda s itogami perepisi 1926 goda i perepisi 1937 goda (tabl. № 4) [Comparison of preliminary incomplete results of the 1939 census with the results of the 1926 census and the 1937 census (Table 4)]. Russian State Archives of Economics, Fund 4372, Inventory 92, File 161.1, Sh. 1-34. [in Russian].

27. Chislennost' naseleniya SSSR na 17 yanvarya 1939 g. po rayonam, rayonnym tsentram, gorodam, rabochim poselkam i krupnym sel'skim naselennympunktam. Po dannym Vsesoyuznoy perepisi naseleniya 1939 g. [The population of the USSR as of January 17, 1939 by districts, regional centers, cities, workers' settlements and large rural settlements. According to the All-Union Population Census of1939] (1941). Moscow: Gosplanizdat. [in Russian].

28. Pryrodnyy rukh lyudnosty Ukrayiny v 1924-1929 rr. [Natural movement of the population of Ukraine in 19241929] (1932). Statystyka Ukrayiny. Seriya 1. Demohrafiya - Statistics of Ukraine. Series 1. Demography, Vol. 4(10):213. [in Ukrainian].

29. Yestestvennoye dvizheniye naseleniya v USSR za gody 1927-1937 [Natural movement of the population in the Ukrainian SSR for the years 1927-1937]. Russian State Archives of Economics, Fund 1562, Inventory 329, File 256, Sh. 44-45. [in Russian].

30. Yestestvennoye dvizheniye naseleniya za gody 1937-1938 [Natural movement of the population for the years 1927-1937]. Russian State Archives of Economics, Fund 1562, Inventory 329, File 256, Sh. 18-37. [in Russian].

31. Boryak, H. V. (2013). «Arkhivotsyd» v Ukrayini 1934-1960-kh rr. yak naslidok Holodomoru [«Archivocide» in Ukraine in 1934-1960 as a consequence of the Holodomor]. In Holod v Ukrayini u pershiy polovyni XX stolittya: prychyny ta naslidky (1921-1923, 1932-1933, 1946-1947) [Famine in Ukraine in the first half of the XX century: causes and consequences (1921-1923, 1932-1933, 1946-1947)]: Proceedings of the International Scientific Conference (pp. 12-18). Kyiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Типи відтворення населення. Методи дослідження відтворення населення. Демографічні фактори та демографічна політика. Соціально-культурні та психологічні чинники. Природний та механічний рух населення регіонів світу. Проблеми відтворення населення.

    курсовая работа [252,7 K], добавлен 21.12.2014

  • Загальні відомості про кількість населення. Сучасна демографічна ситуація в Україні: природний рух населення, його статевовіковий склад. Донецька область – регіон з високою концентрацією виробництва. Причини, що впливають на зміни чисельності населення.

    курсовая работа [3,8 M], добавлен 26.06.2013

  • Методологічні основи демографії як науки. Дослідження народжуваності, смертності, шлюбного стану, національного та вікового складу, міграційного руху населення регіону. Заходи вдосконалення регіональної демографічної політики Запорізької області.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 25.06.2011

  • Чисельність населення та його динаміка. Динаміка зміни чисельності населення Грузії в 2015 році. Природний та механічний рух населення. Вікова структура населення. Історія заселення Грузії. Зайнятість та трудові ресурси. Національний і етнічний склад.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 30.11.2015

  • Демографічний вибух як безмежний темп збільшення населення за останні десятиліття, його головні причини та наслідки. Основні фази демографічного переходу. Демографічні проблеми України. Кількість, густота та вікова структура населення сучасної України.

    реферат [1,3 M], добавлен 17.10.2015

  • Аналіз демографічної ситуації в Греції, її графічне відображення. Вікова структура населення. Релігійна приналежність громадян. Характеристика історичних етапів становлення філософії Стародавньої Греції. Архітектурні чудеса країни. Досягнення греків.

    презентация [7,1 M], добавлен 29.11.2012

  • Аналіз демографічної ситуації у працях суспільних географів. Методи дослідження населення. Природно-географічні, суспільні та культурно-психологічні чинники Західного Полісся. Історія заселення території. Основні принципи демогеографічного районування.

    дипломная работа [942,1 K], добавлен 12.09.2012

  • Дослідження економічної й соціальної географії. Медико-географічні та соціально-економічні аспекти вивчення життєдіяльності населення. Оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життєдіяльності населення.

    курсовая работа [202,0 K], добавлен 04.08.2016

  • Короткі історичні відомості розвитку Чілі як демократичної держави. Характеристика населення та демографічної ситуації в країні. Природні умови та природно-ресурсний потенціал Чілі. Структура промисловості та забруднення навколишнього середовища країни.

    реферат [26,4 K], добавлен 13.08.2010

  • Індекс людського розвитку: реальний прибуток на душу населення та тривалість майбутнього життя. Оцінка якості життя за даними європейського соціологічного дослідження. Демографічна ситуація в Азії та в Європі. Оцінка стану зовнішнього середовища.

    презентация [3,6 M], добавлен 28.02.2018

  • Сутність старіння населення як важливої економічної проблеми розвинених країн. Наслідки та основні чинники якісного змінення складу населення в світі. Соціально-демографічні складові цього процесу. Руйнування й шляхи вирішення проблем суспільства.

    реферат [27,7 K], добавлен 18.02.2015

  • Роль народонаселення у розвитку продуктивних сил, територіальній організації народного господарства. Динаміка чисельності, складу населення, особливості розміщення. Демографічна ситуація та її регіональні особливості. Трудові ресурси та їх структура.

    контрольная работа [28,7 K], добавлен 15.07.2009

  • Держані символи, економіко-географічне положення та склад території Білорусі. Особливості рельєфу, корисні копалини, клімат країни. Демографічний склад населення та релігія. Рівень розвитку економіки, промисловості, транспортної системи Білорусі.

    презентация [7,2 M], добавлен 05.04.2012

  • Геологічна будова і рельєф, кліматичні умови Вільшанського району. Історія заселення та господарського освоєння досліджуваного району. Ознайомлення із статево-віковою структурою та національним складом населення; особливості його розселення по території.

    курсовая работа [478,4 K], добавлен 03.10.2014

  • Ознайомлення із державними символами Перу (прапором та гербом). Характеристики географічного положення, державного устрою, населення, релігії країни. Особливості рельєфу та клімату. Розвиток промисловості, транспорту, аграрного сектору економіки.

    презентация [4,7 M], добавлен 05.05.2015

  • Прогноз чисельності населення за допомогою методу екстраполяції, розрахунок прогнозних показників урожайності та посівних площ. Показники розвитку овочівництва на перспективу до 2020 р. за рахунок впровадженням інноваційних технологій у виробництво.

    статья [455,6 K], добавлен 05.10.2017

  • Характеристика географічного положення, чисельності населення, кліматичних особливостей Італії. Адміністративний поділ і державний устрій країни. Коротка історична довідка. Етапи розвиту і сучасний стан промисловості, транспорту, сільського господарства.

    презентация [1,3 M], добавлен 30.10.2013

  • Територія та географічне положення Канади, особливості кліматичних умов. Історичний розвиток країни, національний склад населення. Стан розвитку культури, промисловості, господарства та транспортного комплексу Канади. Історія заселення материка Америка.

    реферат [47,0 K], добавлен 13.01.2011

  • Розглянуто структуру локалізації адміністративних одиниць Херсонської області в системі "центр-периферія". Проаналізовано динаміку складників формування населення. Визначено природний приріст, показники міграції та власне формування населення регіону.

    статья [456,9 K], добавлен 05.10.2017

  • Вивчення природних умов, фізико-географічного положення, мінеральних, водних, земельних ресурсів Швеції. Рослинність, тваринний світ, природоохоронні території. Чисельність та склад населення. Характеристика промисловості та сільського господарства.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 06.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.