Проект розробки Чапаєвського газоконденсатного родовища
Характеристика геологічної будови родовища. Літолого-фізична характеристика продуктивних горизонтів. Фізико-хімічна характеристика пластових вуглеводневих систем. Результати вивчення геологічної будови, гідрогеологічних та гідрохімічних особливостей.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.02.2013 |
| Размер файла | 64,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Горизонт В-22 випробування в свердловині 10 двічі, спочатку в інтервалі 3456-3471 м, а потім з дострілом інтервалу 3439-3456 м. В обох випадках отримані подібні результати, тому в якості вихідних газоконденсатних параметрів використовуються середні значення між ними, а саме: вміст етану 3,42%, пропану 0,73%, бутанів 0,31% і вуглеводнів С5+ 23,3г/см3 (на сухий газ). Необхідно відмітити, що пластовий газ цього горизонту відрізняється вмістом двоокису вуглецю (7,91%), в той же час вміст азоту (0,39%) і гелію (0,06%) аналогічний вище залягаючий горизонту В-21. Конденсат за своїми фізико-хімічними характеристиками мало відрізняється від вуглеводнів С5+ з вище залягаючого горизонту, хоча в цілому є дещо легшим з густиною 0,7577 г./см3, молекулярною масою 119,28 і вмістом фракцій п.к. - 2000С - 79%. Кількість смолистих речовин складає 0,86% і твердих парафінів 0,10%.
Свердловина 17 працювала з вересня 1994 року по липень 2001 року в пульсуючому режимі з накопиченням тиску. Всього видобуто 137 тон конденсату.
В 2004 р. газоконденсатні дослідження в експлуатаційних свердловинах 54 і 55 (гор. В-22) виконали співробітники УкрНДІ газу.
На основі фактичних матеріалів, промислових і лабораторних досліджень визначені: склад видобутих газів, фізико-хімічні властивості конденсату, потенційний вміст вуглеводнів С5+, а також етану, пропану, бутанів і невуглеводнивих компонентів.
Дані свердловини працювали в періодичному режимі з накопиченням тиску. В середньому свердловини 54 та 55 працювали 2 рази на добу по 1,5 години з дебітами 0,6 і 2,7 тис. м3/год. Відповідно при цьому по свердловині 55 тиск в трубному просторі падав за 1,5-2 години від 15,2 до 7,8 МПа, а по свердловині 54-від 19,4 до 10,8 МПа. Різниця між трубним та затрубним тисками за 1,5-2 години досягла 3,0-3,3 МПа. Це свідчило про наявність великого стовпа рідини і відповідно про великий фільтраційний опір.
Вміст вуглеводнів С5+ у видобувному газі по дослідженням свердловинам 54 і 55 склав 17,4 г/м3 та 31,3 г/м3 відповідно. Відмічався підвищений вміст двоокису вуглецю у видобувному газі (до 23,03% мол.).
Конденсат свердловини 55 порівняно з конденсатом свердловини 54 більш важкий. Його густина складала 0,7836г/см3, молекулярна маса - 118, та температура кінця кипіння - 3180С. А по свердловині 54 густина конденсату -0,7347г/см3, молекулярна маса - 102 і температура кінець кипіння - 1950С. Вміст бензинової фракції, що википає до 2000С, складала 100% об. (св. 54) та 85% об. (св. 55).
Різниця в кількості та якості конденсатів пояснюється більш повним виносом раніше випавшого конденсату з привибійної зони свердловини 55 за рахунок роботи з більшим дебітом, ніж дебіт свердловини 54.
3. Підготовка технологічної основи для визначення показників розробки
3.1 Результати промислових досліджень свердловин
На Чапаєвському родовищі продуктивна характеристика горизонтів вивчена у процесі випробування та дослідження покладів візейських (гор. В-21, В-22), турнейських і серпухівських відкладів нижнього карбону (гор. Т-3-4 і С-4, С-5, С-9).
Продуктивні горизонти візейських відкладів досліджені пошуково-розвідувальними свердловинами 14, 16, 17 і експлуатаційними свердловинами 54 і 55.
Виділені за результатами промислово-геофізичних досліджень та лабораторного вивчення кернового матеріалу об'єкти випробування та дослідження розкривались за допомогою перфораторів ПК-85 (20 отв/м), ПК-103 (10 отв/м), ПКО-89 (30 отв/м), ПКС-80 (12 отв/м), ПР-43 (10 отв/м). Виклик припливу здійснювався шляхом заміни глинистого розчину на воду з подальшим зниженням рівня рідини у свердловині методом аеризації. Після очистки свердловини проводились промислові дослідження на стаціонарних та нестаціонарних режимах фільтрації. Свердловини досліджені методом установлених відборів на п'яти режимах. На основі одержаних даних вивчалась продуктивна характеристика горизонтів. На основі одержаних даних вивчалась продуктивна характеристика горизонтів. Обробка результатів досліджень виконана за стандартною методикою, згідно [7]. Результати досліджень на стаціонарних режимах приведені в таблиці 3.1. Оцінити продуктивність свердловин на стаціонарному режимі роботи в газопровід не являється можливим через те, що всі вони працюють періодично.
Слід зазначити, що в процесі досліджень окремих свердловин майже на усіх режимах виносилась газоконденсатна суміш з водою. Робочі тиски не відновлювались; розраховані вибійні тиски занижені, а депресії великі і складають від 43% (св. 55) до 85% (св. 16) пластового тиску.
Результати таких досліджень, як правило лише наближено характеризують фільтраційні властивості розкритих пластів.
Отримані коефіцієнти фільтраційних опорів великі, що підтверджує низькі колекторські властивості покладів.
Дослідження на нестаціонарних режимах виконані лише в св. 14 та 17 методом зняття кривої відновлення тиску після зупинки свердловини. Обробка проводилась по відомій методиці [7].
В експлуатаційних свердловинах 54 і 55 проводились дослідження на нестаціонарних режимах фільтрації (3 по св. 54 і 6 по св. 55). В процесі обробки даних досліджень встановлено, що пластовий тиск не відновився до істинного значення. Тому визначити продуктивні характеристики, як при вибійної зони свердловини, так і пласта практично не можливо. Коефіцієнти провідності та проникності були розраховані за даними досліджень на стаціонарних режимах фільтрації. Результати досліджень свідчать про низькі колекторські (фільтраційні) властивості газовміщаючих пластів та по суті непромислові припливи із них.
3.2 Аналіз стану розробки родовища
Загальна характеристика розробки родовища
За проектом розробки (1999 р.) поклади Чапаєвського родовища горизонтів В-21+Т-3-4б і В-22 були виділені в один експлуатаційний об'єкт, розробка яких проектувалася трьома свердловинами 17, 54 і 55, з яких 17 (пошукова) була передана з розвідки, а дві інші 54 і 55 проектні експлуатаційні.
Родовище було уведено у розробку у 1999 р. свердловиною 17 (гор. В-21, В-22). У середині 2004 р. експлуатаційними свердловинами 54 і 55 було введено в розробку газовий поклад горизонту В-22.
Розробка родовища за період 2005-2010 рр. здійснюється згідно «Аналізу і коректив проекту розробки Чапаєвського ГКР», складеного Укрндігазом у 2005 р. При прогнозуванні показників розробки у 2005 р. [2] були прийняті запаси, які пораховані об'ємним методом в об'ємі 72 млн. м3, коефіцієнт експлуатації 0,26. Порівняння проектних і фактичних показників розробки приведено у таблиці 3.4. Аналіз даних цієї таблиці свідчить про те, що проектні показники експлуатації значно відрізняються від фактичних. Це обумовлено режимом роботи свердловин і меншими запасами газу. За даними спостережень, свердловини з початку пуску почали виносити воду. Вивести їх на проектні режими неможливо, свердловини працюють 1-2 години на добу. Показники даних експлуатації свердловин приведені у таблиці 3.5, рисунок 3.1. На 1.01.2011 р. із родовища вилучено 10,266 млн. м3 газу рисунок 3.6, що складає 57% від видобувних запасів підрахованих об'ємним методом (код класу - 111 - 18,15 млн. м3 газу [4]. Видобуток конденсату складає 141 т. При перерахунку запасів газу і конденсату, запаси конденсату були віднесені до категорії позабалансових код класу 222, в зв'язку з невеликим його вмістом в пластовому газі та складними фактичними умовами роботи свердловин (періодичність, наявність води в продукції і т.ін.). Вже на 1.01.2006 р. конденсат не видобувається.
Динаміка параметрів роботи свердловини
Свердловина 17
Пошукова свердловина 17 пробурена в східній частині Чапаєвського склепіння. Свердловиною розкриті газоносні горизонти В-21, В-22 і Т-3-4б. 20 вересня 1994 р. свердловина була введена в експлуатацію з інтервалу 3410-3434 м з початковим миттєвим дебітом 20 тис. м3/добу і робочим тиском 25,89 МПа. Початковий пластовий тиск, який виміряний глибинним манометром склав 41,56 МПа.
Фактично свердловина розробляла горизонт В-21е і В-22а сумісно. З початку експлуатації свердловина виносила воду, працювала періодично, з накопиченням тиску.
Так, у вересні 1999 р. свердловина за 10 днів роботи працювала всього 75 годин і видобула 17 тис. м3 газу. Максимальний місячний видобуток газу досяг в лютому місяці 2000 р. і склав 533 тис. м3 газу і 14т конденсату. При цьому свердловина за 28 днів працювала 613 годин. В подальшому щомісячний видобуток газу знижувався і в червні 2001 р. свердловина припинила фонтанування у зв'язку з виснаженням покладу горизонтів В-21е і В-22а.
В серпні 2002 р. свердловина переведена на гор. В-19-20. Припливу газу не отримано в в червні 2003 р. вона була ліквідована.
Станом на 1.01.2011 р. із покладу гор. В-21е+В-22а було видобуто 6,8 млн. м3 газу що складає 46% від дренованих запасів газу (14,7 млн. м3) [3]. Пластовий тиск знизився на 49% від початкового.
Свердловина 54
Свердловина 54 пробурена в склепінній частині покладу, в 300 м на південь від свердловини 10. Введена в експлуатацію 29.07.2004 р. з горизонту В-22 (3442-3484 м) з початковим дебітом 10 тис. м3/добу і робочим тиском 21,58 МПа. Фактично свердловина працювала із гор. В-22в (3447,6-3448,6 м) і гор В-22д (3461,2-3479,2 м).
Динаміка пластового тиску по свердловині 54 приведена у таблиці 3.3.
Початковий пластовий тиск не визначався. Виміри статичних тисків виконувалися в недоосвоєній свердловині з рідиною в стовбурі і були знижені. Початковий пластовий тиск, взятий з підрахунку запасів [4] і складає 36,67 МПа.
За даними спостережень свердловина з початку роботи виносила пластову воду і працювала періодично, з накопиченням тиску. За три дні в липні 1999 р. свердловина працювала всього 15 годин і з неї було видобуто 6 тис. м3 газу.
З вересня 2005 р. свердловина в магістральний газопровід не працює, на вибої свердловини присутня вода, яка (згідно даних промислово-геофізичних досліджень) поступає з інтервалу 3480-3484,5 м. Приплив води з верхніх пропластківгор. В-22 (3443-3474 м) не простежено. Після капітального ремонту (ліквідація водоприпливу, установка ізоляційного цементного моста в інтервалі 3490-3470 м, повторна перфорація горизонту в інтервалах 3442,8-3451,8, 3458-3465 м, заміна нижньої частини підвіски НКТ меншого діаметру, загальна ревізія ФА), в жовтні 2006 р. свердловина 54 була введена в експлуатацію з дебітом 0,8 тис. м3/добу і робочим тиском 4,91 МПа. Пластовий тиск, заміряний 11.10.2001 р. глибинним манометром на глибині 3465 м склав 34,76 МПа. Згідно повторного виміру (7.07.2007 р.) відмічено зростання пластового тиску до 34,99 МПа. Не виключено, що в даному випадку прояв інших пропластків, розкритих при повторній перфорації. В липні 2010 р. пластовий тиск склав 31,85 МПа тобто знизився на 8% (Таблиця 3.3).
Враховуючи фактичні дані експлуатації свердловини, побудована залежність Р/Z=f(?Q) і визначені дреновані запаси газу, які складають 7,26 млн. м3.
В зимовий період 2010 р. свердловина 54 працювала 42 години, газ використовувався на власні потреби, решта часу свердловина не працює і перебуває на дослідженні.
Свердловина 55
Свердловина 55 була пробурена в присклепінній частині покладу, на відстані 500 м на північний захід від свердловини 10. Свердловина введена в експлуатацію 30.06.2004 р. з горизонту В-22 (3458-3510 м) з початковим дебітом зо тис. м3/добу і робочим тиском 26,49 МПа. Фактично свердловина працювала із гор. В-22г (3476,6-3483,2 м) і гор. В-22є (3507,4-3509,4 м). Початковий пластовий тиск, взятий з підрахунку запасів [4] складає 41,13 МПа. За даними спостережень свердловина 55 (як і свердловина 54) з початку розробки почала виносити воду і працювала періодично в режимі накопичення тиску. В червні 2004 р. свердловина працювала всього 6 годин і видобула 8 тис. м3 газу. Найбільший видобуток спостерігався у 2005 р. і склав 1089 тис. м3. В подальшому щомісячний видобуток газу знижувався. В квітні 2006 р. видобуток газу склав 1 тис. м3, свердловина зупинилась по причині виснаження пластової енергії та накопичення рідини на вибої [3].
Станом на 05.2006 р. з горизонтів В-22г і В-22є було видобуто 2,114 млн. м3 що становить 59% від дренованих запасів газу. Поточний пластовий тиск склав 14,77 МПа і знизився на 26,39 МПа, або на 64% від початкового. Результати експлуатації свердловини приведені на рисунку 3.4. За фактичними даними експлуатації свердловини побудована залежність P/Z=f(?Q) i визначені дреновані запаси газу, які складають 3,6 млн. м3.
Згідно даних промислово-геофізичних досліджень вода в свердловину надходила з інтервалу 3460-3464,4 м. В жовтні 2007 р. був виконаний капітальний ремонт (ліквідація водоприпливу, установка ізоляційного цементного моста в інтервалі 3509-3440 м, достріл вище залягаючих горизонтів в інтервалі 3380-3432 м). тис. м3/добу. Свердловина також працює в режимі накопичення робочого тиску. Пластовий тиск заміряний глибинним манометром 21.07.2008 р. на глибині 3406 м (гор. В-21г) склав 23,99 МПа, що нижче початкового (33,82 МПа), прийнятого для підрахунку запасів газу на 29%. Аналізуючи динаміку пластового тиску, можна припустити, що в покладі, очевидно відсутні промислові запаси газу. Запаси газу, які нараховані об'ємним методом складають 2 млн. м3 [4]. Оцінка дренованих запасів газу горизонту В-21г, при такому режимі роботи свердловини, не коректна. На 1.01.2011 р. із горизонту В-21г було видобуто 74 тис. м3 газу. Усього із свердловини 55 на 1.01.2011 р. видобуто 2188 тис. м3 газу. В 2010 р. свердловина працювала 28 годин, решта часу, як і свердловина 54, не працює і перебуває на дослідженні.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Літолого-фізична характеристика продуктивних горизонтів. Підрахункові об`єкти, їхні параметри та запаси вуглеводнів. Результати промислових досліджень свердловин. Аналіз розробки родовища. Рекомендації з попередження ускладнень в процесі експлуатації.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 24.01.2013Географо-економічна характеристика району досліджень. Загальні риси геологічної будови родовища. Газоносність і стан запасів родовища. Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та основні проектні технологічні показники.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 02.06.2014Фізико-географічна характеристика Пинянського газового родовища. Геологічні умови зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Водоносні комплекси та водотривкі породи. Геологічна будова та газоносність Пинянського родовища, мінералізація пластових вод.
дипломная работа [981,1 K], добавлен 18.02.2012Коротка історія геолого-геофізичного вивчення та освоєння родовища. Літолого-стратиграфічна характеристика розрізу, його тектоніка та промислова нафтогазоносність. Фізико-хімічні властивості пластових флюїдів. Геолого-технічні умови експлуатації пластів.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 06.11.2012Історія розвідки і геологічного вивчення Штормового газоконденсатного родовища. Тектоніка структури, нафтогазоводоносність та фільтраційні властивості порід-колекторів. Аналіз експлуатації свердловин і характеристика глибинного та поверхневого обладнання.
дипломная работа [651,9 K], добавлен 12.02.2011Історія розвідки й розробки родовища. Геолого-промислова характеристика покладу. Стратиграфія, тектоніка, нафтогазоводоносність. Колекторські та фізико-хімічні властивості покладу. Запаси нафти та газу. Аналіз технології і техніки експлуатації свердловин.
курсовая работа [718,7 K], добавлен 22.08.2012Загальні відомості про Носачівське апатит-ільменітового родовища. Геологічна будова і склад Носачівської інтрузії рудних норитів. Фізико-геологічні передумови постановки геофізичних досліджень. Особливості методик аналізу літологічної будови свердловин.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 24.07.2013Геологічно-промислова характеристика родовища. Геологічно-фізичні властивості покладу і флюїдів. Характеристика фонду свердловин. Аналіз розробки покладу. Системи розробки газових і газоконденсатних родовищ. Режими роботи нафтових та газових покладів.
курсовая работа [7,8 M], добавлен 09.09.2012Фізико-географічна характеристика Гоголівського родовища. Підготовка даних для виносу проекту свердловин в натуру. Побудова повздовжнього профілю місцевості і геологічного розрізу лінії свердловин. Методика окомірної зйомки в околицях свердловин.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.05.2014Вивчення геологічної та гідрогеологічної будови досліджуваної території. Аналіз зсувних процесів ерозійних долин Південно-Молдавської височини. Визначення техногенних та природних чинників зсувних процесів. Огляд фізико-механічних властивостей ґрунтів.
отчет по практике [711,1 K], добавлен 30.05.2013Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Підготовка гірських порід до виймання. Розкриття родовища відкритим способом. Система розробки та структура комплексної механізації робіт. Робота кар'єрного транспорту. Особливості відвалоутворення.
курсовая работа [136,1 K], добавлен 23.06.2011Мінерало-петрографічні особливості руд і порід п’ятого сланцевого горизонту Інгулецького родовища як потенціальної залізорудної сировини; геологічні умови. Розвідка залізистих кварцитів родовища у межах профілей. Кошторис для інженерно-геологічних робіт.
дипломная работа [131,9 K], добавлен 14.05.2012Геологічна характеристика району та родовища. Визначення основних параметрів кар’єру. Основні положення по організації робіт. Екскаваторні, виїмково-навантажувальні роботи. Відвалоутворення, проходка траншей, розкриття родовища, дренаж та водовідлив.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 23.06.2011Історія розвідки та розробки родовища. Загальні відомості, стратиграфія, тектоніка та нафтогазоводоносність. Характеристика об`єктів розробки. Колекторські властивості покладу. Фізико-хімічні властивості флюїдів. Гідрогеологічна характеристика покладу.
реферат [351,4 K], добавлен 29.07.2012Коротка геолого-промислова характеристика Пролетарського родовища. Визначення режимів роботи нафтових і газових свердловий, розгляд технологічних схем їх експлуатації. Вивчення методів інтенсифікації припливів пластового флюїду у привибійній зоні.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 11.05.2011Коротка геолого-промислова характеристика родовища та експлуатаційного об`єкта. Методика проведення розрахунків. Обгрунтування вихідних параметрів роботи середньої свердловини й інших вихідних даних для проектування розробки. Динаміка річного видобутку.
контрольная работа [1,5 M], добавлен 19.05.2014Фізико-географічні умови району: клімат, орогідрографія та економіка. Особливості геологічної будови території, що вивчається: стратиграфія та літологія, тектоніка, геоморфологія, історія розвитку та корисні копалини. Гідрогеологічні умови району.
дипломная работа [603,0 K], добавлен 12.10.2015Особливості геологічної будови, віку і геоморфології поверхні окремих ділянок видимої півкулі Місяця та їх моделювання. Геолого-геоморфологічна характеристика регіону кратерів Тімохаріс та Ламберт. Розвиток місячної поверхні в різних геологічних ерах.
курсовая работа [855,4 K], добавлен 08.01.2018Геолого-промислова характеристика Шебелинського родовища. Визначення режиму роботи нафтових покладів; технологічні схеми їх експлуатації. Розгляд методів інтенсифікації припливів пластового флюїду - кислотної обробки та гідророзриву гірської породи.
курсовая работа [4,3 M], добавлен 11.05.2011Геологічна характеристика району та родовища. Основні комплекси гірських порід. Одноковшева мехлопата ЕКГ-5А. Екскаваторні (виїмково-навантажувальні) роботи. Внутрішньокар’єрний транспорт. Відвалоутворення, проходка траншей, розкриття родовища, дренаж.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 07.06.2015
