Проектування і розрахунок полігонометрії згущення

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Міністерство освіти і науки, молоді та спорті України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра інженерної геодезії

Курсовий проект

на тему: "Проектування і розрахунок полігонометрії згущення"

Виконала: ст. гр. ГІСТ-21

Байдукова Т.О.

Керівник: ас. Адаменко О.В.

Київ

2012

Зміст

• Підбір топографічних матеріалів для проектування полігонометрії 3
• Фізико-географічна характеристика Борисполя 8
• Топографо-геодезична вивченість району робіт 12
• Характеристика полігонометрії згущення 14
• Характеристика паралельно прокладених ходів полігонометрії 15
• Можливі схеми побудови полігонометрії та елементи ходу 15
• Умови проектування полігонометричних ходів 16
• Проектування полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів 17
• Визначення центра ваги окремого ходу полігонометрії графічним та аналітичним способами 18
• Визначення форми ходу 19
• Прямий розрахунок окремого ходу полігонометрії 19
• Зворотній розрахунок окремого ходу полігонометрії 20
• Типи центрів пунктів полігонометрії 22
• Схеми закріплення пунктів полігонометрії стінними знаками 26
• Картка закладки геодезичного пункту 29
• Список використаної літератури 30
• Додатки 31

• Підбір топографічних матеріалів для проектування полігонометрії

• В основі номенклатури топографічних карт всіх масштабів лежить номенклатура карти масштабу 1:1000000, розміри кожного листа якої 4° по широті і 6° по довготі.
• Місцезнаходження точки на поверхні Землі визначається її географічними координатами: широтою і довготою. Довгота позначається ? і відраховується від Гринвіцького меридіана на захід і схід. Широта позначається ? і відраховується від екватора на північ і південь.
• Поверхню землі, поділяють меридіанами на смуги, які проводяться за довготою через 6. Ці смуги називають колонами. Початок відліку колон-меридіан з довготою 180 і нумерація їх збільшується з заходу на схід від 1 до 60. Крім цього поверхню Землі поділяють на пояси паралелями через 4 за широтою, починаючи від екватора, в обидві сторони. Кожний ряд позначають великою літерою латинської азбуки від А до V.
• Номенклатура окремих аркушів карти масштабу 1:1000000 складається з літери поясу і номера колони.
• Таблиця утворення масштабів

Масштаб1:	Приклад номенклатури	? ?	? ?	примітка
1000 000	М-36	4	6	Включає в себе 60 колон
100 000	М-36-144	20`	30`	Лист масштабу 1:1000 000 ділять на 144 частини та позначають арабськими від 1 до144.
50 000	М-36-144-А	10`	15`	Лист масштабу 1:1000 000 ділять на 4 частини та позначають великими літерами кирилиці.
25 000	М-36-144-А-б	5`	7`30``	Лист масштабу1:50 000 ділять на 4 частини та позначають маленькими буквами кирилиці.
5 000	М-36-144-256	1`15``	1`52,5``	Лист масштабу 1:1000 000 ділять на 256 частини та позначають арабськими від 1 до256.

Вихідні дані: ? 50 21?.

? 30 57?.

1:1000 000

1. 50/4 +1 = 13 - М.

2. 30/6 + 1 + 30 = 36.

М-36

305200?	00?	31	00?								36	00?5200?
51?40?	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
51?20?												24
												36
51?00?
												48
50?40?
	49	50										60
50?20?
												72
50?00?
												84
49?40?
												96
49?20?
												108
												120
												132
4800?												144	4800?
30	00?											36	00?

М-36-50-Г

30	30? 30	45? 3100?
50 40?
	А	Б
50 30?
	В	Г
50 20?

М-36-50-Г-г

30	45? 30	52?30?? 3100?
50 30?
	а	б
50 25?
	в	г
50 20?

М-36-50-Г-а	М-36-50-Г-б	М-36-51-В-а
М-36-50-Г-в	М-36-50-Г-г	М-36-51-В-в
М-36-62-Б-а	М-36-62-Б-б	М-36-63-А-а

Суміжні листи

М: 1:5000; М-36-50-Г-255

5040`	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
5021`15``															255	256

5020` 3030` 3055`45`` 31 00``



Визначення прямокутних координат кутів рамки трапеції, визначення розмірів рамки та площі трапеції

М-36-50-Г-г, М 1:25000

За географічними координатами визначаємо прямокутні координати вершин кутів рамки трапеції 1:25000. Їх виписують з таблиць Гаусса-Крюгера. За тими ж даними з таблиць виписуємо значення зближення меридіанів для вершин кутів трапеції і обчислюємо середнє значення зближення меридіанів.

а півн.

?: 5020`; 5025`

?: 3052`30`` ; 3100`00``

L0 = 33

а півд..

l1	?1 - ?0	30 52` 30`` - 33	2 7` 30``
l2	?2 - ?0	31 - 33	2 0` 0``

Дані з таблиць Гаусса-Крюгера

	Розм., см	Поправки ?	Виправ. розміри, см
Південна рамка а	35,60	+0.01	35,61
Північна рамка а	35,54	+0.01	35,55
Бокова рамка с	37,08	+0.01	37,09
Діагональ d	51,38	+0.01	51,39
Площа, Р	82,43



	5020`	5025`
	x
l1 2 7` 30``	580182.7	589451.3
l22 0` 0``	579936.0	589204.8
	y
l1 2 7` 30``	-151293.6	-151028.7
l22 0` 0``	-142394.7	-142145.4
	?
l1 2 7` 30``	137`10``	137`17``
l22 0` 0``	132`23``	132`30``

Впорядкуємо ці дані у загальній таблиці:

	1	2	3	4
?	5020`	5025`	5025`	5020`
L	-27`30``	-27`30``	-20`00``	-20`00``
X	580182.7	589451.3	589204.8	579936.0
Y	-151293.6	-151028.7	-142145.4	-142394.7
Y	6348706.4	6348971.3	6357854.6	6357605.3
?	137`10``	137`17``	132`30``	132`23``
Сер. зн. ?	134`50``



Фізико-географічна характеристика Борисполя

Географічне та адміністративне положення району робіт

Місто Бориспіль - розташоване в центрі лівобережної частини Київської області за 35 км на південний схід від столиці України - м. Києва. Поряд з містом знаходиться найбільшій міжнародний аеропорт України "Бориспіль". Через місто прокладено автомобільний шлях міжнародного значення Е-40 (ділянка Київ - Полтава). У місті є залізнична станція, відстань до м. Києва залізницею 30 км. Бориспіль - адміністративний центр Бориспільського району Київської області. Із загальної площі території міста (3701,4 га) сільськогосподарські угіддя займають 2694,9 га (з них: рілля 1600,0 га). Кількість: 53,483 тис. чол. в тому числі: чоловіків - 23,40 тис., жінок - 30,08 тис. Кількість пенсіонерів: - 16,3 тис. чол. (відсоток пенсіонерів від загальної кількості населення району: - 33,6 %).

В економічному й географічному відношенні вигідно розташований на сході Київської області, на лісостеповій рівнині Придніпровської низовини. Поверхня території рівнинна, інколи хвиляста: добре виражені підвищення чергуються з низинами, що не рідко переходять у болота.

На території району є ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Хутір Чубинського", загальною площею 10га, розташований на землях В.Олександрівської сільської ради, входить до складу природно-заповідного фонду України.

На території району створено 5 природно-заповідних територій. Крім Сулимівського парку, заказника "Хутір Чубинського", в 1998 р. створений орнітологічний заказник Урочище "В'язове" (с. Проців). Тут живе найбільша в області колонія сірих чапель (300 пар), хижий птах орлан-білохвостий, який занесений до Червоної книги.

На території с. Проців знаходиться іхтіологічний заказник "Процівський", утворений в 1999 р. Територія заказника - це важлива відтворювальна база риб Канівського водосховища, тут живе багато видів птахів, а деякі види прилітають на гніздування.

В 1999 році оголошено гідрологічним заказником "Біле болото" (с. Сошників). Заказник створений з метою охорони і збереження цінного природного болотного комплексу, відтворенню різноманітних тварин. болото відоме як місце зимової концентрації косуль, лосів, дикої свині, вовків, які занесені до Європейського Червоного списку.

Населені пункти

Загальна площа території міста - 3701 га.

1. ЦЕНТРАЛЬНИЙ. Розташований мікрорайон у центрі міста, звідси й походить назва "Центральний". Обмежений вулицями:Київський Шлях - Свобода - Польова - Лісна - Гоголя - Котляревського.

2. ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ. Він прилягає до Центрального мікрорайону, обмежований вулицями: Київський Шлях - Головатого - Лютнева - Дорошенка - Широка - Чкалова - Дзержинського.

3. ЗОРЯНИЙ. Він знаходиться у рамках вулиць Київський Шлях - Котляревського - Гоголя - Ботанічна - Кошового - Горького, що розташовані у центральній частині міста.

4. СТРІЛА. Цей мікрорайон знаходиться у північно-західній частині Борисполя. Обмежений вулицями Київський Шлях - Горького та територією Міністерства оборони України.

5. ПЕРЕМОГА. Даний мікрорайон розташований у південно-західній частині міста, межує з попередніми мікрорайонами: Центральним, Зоряним, Дубечанським. Обмежений вулицями Кошового - Ботанічна - Лісна - Котляревського.

6. ДУБЕЧАНСЬКИЙ. Розташований у південній частині міста. Межує з мікрорайонами: Ясний, Центральний, Перемога. Обмежений вулицями - Котляревського - Польова - Котовського.

7. ЯСНИЙ. Розташований у південній частині Борисполя, між мікрорайонами: Дубечанський, Розвилка, прилягає до Центрального. Обмежений вулицями: Котовського - Польова.

8. РОЗВИЛКА. Це - південна частина міста, що межує з мікрорайонами: Ясний, Центральний, Сині Балки. Обмежений вулицямиОстровського - Максюти - Пушкіна - Драгоманова - Амосова - Сосюри - пров. Польовий - Польова - Свободи.

9. ЛЕВАДНИЙ. Розташований у центральній частині міста. Межує з мікрорайонами: Бежівка - Центральний - Сині балки. Обмежений вулицями: Київський Шлях - Дзержинського - Коцюбинського - Пушкіна - Лугова.

10. СИНІ БАЛКИ. Знаходиться у південно-східній частині міста, межує з мікрорайонами: Левадний, Бежівка, Розвилка. Обмежений вулицями: Київський Шлях - Амосова - Драгоманова - Пушкіна - Коцюбинського - Кільцева дорога. проектування полігонометрія геодезичний топографічний

11. БЕЖІВКА. Знаходиться у східній частині міста і межує з мікрорайонами - Шевченківським, Коломичівським, Левадним, Синіми Балками. Обмежений вулицями: Коцюбинського - Дзержинського - Чкалова - Широка - Кільцева дорога.

12. ПРИВОКЗАЛЬНИЙ. Це - територія, прилегла до залізниці, що обмежується вулицями: Привокзальна - Залізнична - Толстого - Лютнева - Шевченка - пров. Дімітрова.

13. АЕРОПОРТІВСЬКИЙ. Обмежений вулицями Київський Шлях - Головатого - Толстого - Броварська - Запорізька.

14. КНЯЖИЦЬКИЙ. Це - західна частина міста. З цим мікрорайоном межує: Промінь - Привокзальний - Аеропорт. Обмежений вулицями Запорізькою і Броварською.

15. КОЛОМИЧІВСЬКИЙ. Східна частина міста. Межує з мікрорайонами: Промінь - Привокзальний - Шевченківський. Обмежений вулицями - Широкою - Дорошенка - пров. Дімітрова - Ушакова - Кільцевою дорогою.

16. ПРОМІНЬ. Це - північна частина міста. Обмежений вулицями Завокзальною - Ушакова - Кільцевою дорогою.

17. НЕСТЕРІВКА. Мікрорайоном стало село Нестерівка, що знаходиться на північній околиці міста, ліворуч дороги на Сеньківку.

18. ЛОЗІВКА. Цей мікрорайон - колишнє село у межах міста Борисполя й підпорядковане виконкому Бориспільської міської ради.

Рельєф місцевості

Рельєф - Придніпровська низовина в межах Східноєвропейської рівнини. Знаходиться на другій надзаплавній терасі долини річки Дніпра. Часто зустрічаються блюдцеподібні суфозійні пониження (поди), які навесні затоплюються талими водами снігів. Абсолютна висота найвищої точки над рівнем моря складає 121 м.

Геологічна будова - перехідна зона від північно-східного схилу Українського щита до Дніпровсько-Донецької западини.

Гідрографія

На південних та південно-західних його кордонах протікає Дніпро. Вздовж річки тягнеться найбільш понижена частина району - заплава, яка біля сіл Жовтневе, Гнідин, Проців сягає ширини 6-11 км. На території району протікають річки, ліві притоки Дніпра - Павлівка, Млен, Іква та праві притоки Трубежа - Бочечки, Карань, Вогнища, Красилівка, Альта, Ільтиця. Всі річки течуть по рівнинній місцевості, а тому мають повільну течію. Живляться за рахунок снігів, дощів і підземних джерел. На півдні Бориспільський район омивається водами Канівського водосховища.

Клімат

Середня річна температура повітря складає +6,80 С.

Середня температура січня -6,30 С, липня - +19,60 С.

Переважаючі вітри - західні.

Середня кількість опадів - 476-568 мм/рік.

Клімат помірний, атлантико-континентальна область.

Грунти

Ґрунти в основному темно-сірі опідзолені чорноземи та чорноземи на середньо-суглинковому лесі й частково супіщані та глейові. Ліси займають понад 15 тис. га. Корисні копалини - цегельно-черепична сировина, піски, торф.

Максимальна глибина промерзання ґрунту

Глибина промерзання ґрунту до 30см.

Топографо-геодезична вивченість району робіт

Ділянка робіт забезпечена топографічною картою масштабу 1:25000. На території збереглися 3 пункти тріангуляції.

№ пункту	назва	Х	У	Відмітка
1	А	588450	6349300	167.7
2	В	584075	6355100	212.8
3	С	581450	6349575	214.3

Дані пункти тріангуляції можуть бути використані для проектування полігонометрії згущення.

Характеристика полігонометрії згущення

Параметри	4 клас	1 розряд	2 розряд
Довжина ходу, км
а) окремого	14.0	7.0	4.0
б) між вихідною і вузловою точкою	9.0	5.0	3.0
в) між вузловими точками	7.0	4.0	2.0
Периметр полігону, км	40	20	12
Довжина сторін ходу, км
Максимальна	3.00	0.80	0.50
Оптимальна	0.25	0.12	0.08
Мінімальна	0.50	0.30	0.20
Відносна похибка вимірювання ліній 1/Т	1:25000	1:10000	1:5000
Максимальна кількість сторін в ході, n	15	15	15
Середня квадратична похибка вимірювання кутів, m? (сек.)	3	5	10
Кутова нев'язка, f? (сек.)	5vn+1	10vn+1	20vn+1
Мінімальна відстань між паралельними ходами, км	2.5	1.5

Примітки

1. При вимірюванні сторін полігонометрії слід уникати переходу від дуже коротких сторін до найдовших.

2. Як виняток, у ходах полігонометрії 1 розряду довжиною до 1 км і в ходах полігонометрії 2 розряду довжиною до 0.5 км допускається абсолютна лінійна нев'язка 10 см.

3. Кількість кутових і лінійних нев'язок, близьких до граничних, не повинна перевищувати 10 %.

4. Пункти розміщують в місцях довготривалого зберігання.

5. Обов`язково повинна бути видимість між пунктами з висоти штатива.

6. Хід не повинен мати "пиловидної" форми.

7. Кожен хід повинен бути розрахований.

Характеристика паралельно прокладених ходів полігонометрії

При прокладанні паралельних полігонометричних ходів одного класу чи розряду і по довжині близьких до граничних, відстань між пунктами повинна бути не менше ніж 2,5 км в 4 класі і 1,5 км - 1 розряді. При менших відстанях між найближчими пунктами повинен бути прокладений хід відповідної категорії. В такому разі два ходи перетворюються в систему ходів з двома вузловими точками. Ця система обраховується сумісно, підвищується точність.

При прокладенні полігонометричних ходів різної точності, наприклад 1 розряду і 4 класу, які йдуть паралельно, і при наявності відстані між пунктами менше 1,5 км між цими ходами повинен бути прокладений хід 1 розряду.

Можливі схеми побудови полігонометрії та елементи ходу

В полігонометрії вимірюються всі кути і сторони.

а) замкнутий хід; б) розімкнутий хід; в) хід з вузловою точкою; г) система полігонів.



1,2,3… - пункти ходу.

S - сторони ходу.

Умови проектування полігонометричних ходів

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів створюють для згущення державних планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо для виконання топографічних знімань.

Щільність геодезичної основи повинна бути в містах, селищах та інших населених пунктах і на промислових майданчиках не менше чотирьох пунктів на 1 кв. км у забудованій частині та одного пункту на 1 кв. км на незабудованих територіях.

Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів та систем ходів.

Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Прокладання висячих ходів не допускається.

Ходи полігонометрії повинні прокладатися на місцевості, найбільш сприятливій для проведення кутових і лінійних вимірювань. Місця встановлення пунктів полігонометрії повинні бути легкодоступні, добре розпізнаватися на місцевості і забезпечувати довгочасне збереження центрів і знаків. Не можна вибирати місця на зсувних ділянках, на ріллі, на штучних насипах, на проїжджих частинах доріг, на територіях, які підлягають забудові тощо. Пункти повинні бути закладені так, щоб візирний промінь проходив не ближче ніж за 0,5 м від перешкоди. Для дотримання техніки безпеки пункти полігонометрії не повинні бути дуже близько до колії, лінії електропередач високої напруги тощо.

На забудованих територіях місця закладання пунктів вибирають переважно у фундаментах і стінах капітальних бетонних або цегляних споруд, з метою кращого збереження, але забороняється закріплювати пункти на розі споруди.

Проектування полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів

Показники запроектованої мережі 4 класу

№	Показники	АВ	ВС	АС
1	Довжина ходу(км):	10.06	8.58	7.33
2	Периметр ходу(км)		25.97
3	Кількість сторін:	11	12	10
4	Довжини сторін(км):
	Максимальні:	1.45	1.0	1.15
	Мінімальні:	0.57	0.5	0.6

Висновок: умови проектування виконані.



Визначення центра ваги окремого ходу полігонометрії графічним та аналітичним способами

Графічний метод

Координати,визначені графічним методом:

X: 587380.0

Y:6353379.0

Аналітичний метод

№ пункту	Х	У	S(м)	?	Doi
A	588450	6349300		35	4216.32
			1450
1	588450	6350750		45	2837.31
			1110.18
2	588600	6351850		47	1954.13
			970.82
3	588800	6352800		44	1530.48
			756.64
4	588900	6353550		8	1526.26
			999.06
5	588375	6354400		75	1423.20
			604.15
6	587825	6354150		12	888.4
			691.47
7	587300	6354600		72	1223.67
			571.18
8	586775	6354375		45	1166.94
			958.19
9	585825	6354500		5	1919.55
			903.12
10	585225	6355175		55	2807.74
			1152.44
B	584075	6355100		120	3729.12
			[Si]=10167.25		[D2o,i]=65466425

Координати центра ваги ходу, визначені аналітичним методом:

Х= [X]/11+1= 587383.33(3)

У= [Y]/11+1= 6353379.167

Визначення форми ходу

Хід вважається зігнутим якщо:

1. Кут між замикальною L та будь-якою стороною перевищує 24;

2. Відношення суми довжин сторін ходу до довжини замикальної: [S]/L ? 1/3;

3. Хоч одна точка виходить за межі коридору 2а, що побудований від прямої, проведеної через центр ваги, паралельно замикальній, а=L/8.

1. Кути між замикальною L та сторонами перевищують 24;

2. Відношення суми довжин сторін ходу до довжини замикальної:

10193.43/7265.03 = 1.4 >1/3

3. а=7265.03/8=908.128(м)=3.63(см в масштабі).

Точки ходу виходять за межі коридору 2а.

Висновок: хід АВ є зігнутий.

Прямий розрахунок окремого ходу полігонометрії

Прямий розрахунок дає змогу визначити, чи відповідає запроектований хід закладеній в нього точності.

Визначаємо граничну похибку положення точки в слабкому місці(в середині ходу) для ходу АВ.

Для зігнутого ходу з попереднім вирівнюванням кутів формула буде:

?²=M² = [m_s²]+m_?²/?²· [D_o,i²]= 0.002475 + (3² / 206265²) 65466425= 0.01632(м).

? =0.12776(м).

де D_o,i² - відстань від центру ваги до кожного його пункту.

При вимірюванні ліній світловіддалеміром (вважаємо сторони приблизно однакової довжини):

[m_s²]=nm²_Sсер=11·(0.015)²=0.002475 (м).

Середня квадратична похибка вимірювання ліній для світловіддалеміра СТ-5 "Блеск" визначається за формулою:

m_Sсер=(10+5·S_сер {км})(мм) =10+5·0.924295=14.62 (мм)= 0.015(м),

де S_сер- середня довжина сторони запроектованого ходу в кілометрах.

Середня квадратична похибка вимірювання кутів вибирається з інструкції і дорівнює 3".

Після обчислення граничної похибки положення точки в слабкому місці(середині ходу), визначаємо абсолютну граничну похибку на весь хід:

f_s = 2?=2·0.12776= 0,2555 (м).

Граничну відносну похибку знаходять за формулою:

f_s/ [S]= 1/T,

10167.25/0,2555= < .

Висновок: Очікувана відносна точність вимірювання ліній задовольняє інструкції.

Зворотній розрахунок окремого ходу полігонометрії

Визначаємо граничну похибку положення точки в середині ходу через граничну відносну похибку 1/Т:

?=M= [S]/2T=10167.25 / 2104817= 0.0485 = 48.5(мм).

На основі принципу рівного впливу записуємо для зігнутого ходу:

[m_s²]= m_?²/?²· [D_o,i²]=М²/2.

Із відповідних співвідношень знаходимо с. к.п. вимірювання кутів m_? і ліній m_s. На їх основі підбираємо тип теодоліту і світловіддалеміра, які б забезпечили таку точність.

[m_s²]= М²/2= (48.5)² /2= 1176.125(мм²).

m_s² = [m_s²]/ n = 1176.125/11 = 106.92 (мм²).

m_s =vm_s² = v106.92 = 10.34(мм).

m_?² = ([m_s²]· ?²)/ [D_o,i²]= (М²/2)· ?²/ [D_o,i²]=69.48("²).

m_? = = 0.87".

Виходячи з того, що кількість джерел похибок при кутових вимірах n=5 та використовуючи принцип рівного впливу знаходимо величину похибки одного джерела для центрування m_ц і редукції m_? і обчислюємо точність центрування теодоліта е і візирної марки е':

m_ц = m_? = m_?/v5 =0.87"/v5 = 0,39".

m_ц = ? · е/S · v2.

m_? = ?·е'/S,

де S - мінімальна сторона в ході.

Звідки:

е = m_цS/?v2 = 0.39"·571.18/206265"·1,41 = 1.5(мм),

е' = m_?/?·S =0.39"/206265"·571.18 = 1,1(мм).

Знайдемо абсолютну і відносну похибки вимірювання найдовшої сторони:

m_Sнайд = (10+5·S_найд.(км))мм = 10+5·1,45 = 17.25(мм),

1450/0,017 = 1/85294.

Знайдемо абсолютну і відносну похибку вимірювання найкоротшої сторони:

m_Sнайк = (10+5·S_найк.(км))мм = 10+5·0,57= 12.85(мм),

570/0,013 = 1/43846.

Висновок: Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії необхідно виконувати способом прийомів теодолітом Т2, а відстані вимірювати світловіддалеміром СТ-5.

Типи центрів пунктів полігонометрії

Пункти полігонометричних мереж закріплюються на місцевості центрами. Центри служать для точного позначення місця розміщення пункту і довготривалого його збереження. Вони можуть мати різну конструкцію, в залежності від фізико-географічних умов їх закладання.

При побудові геодезичної мережі в містах, селищах та на промислових майданчиках всі пункти полігонометрії закріплюють постійними центрами типів У15, У15К, У15Н, У16, 143, 160.

Вузлові та суміжні з ними пункти полігонометрії 4 класу закріплюють центрами типу 160. Ці центри закладаються на глибину, що знаходиться нижче межі промерзання ґрунту на 50 см. Таким чином, висота залізобетонного моноліту становить не менше 120 см.

Інші пункти полігонометричних мереж 4 класу (тобто не вузлові і не суміжні з вузловими), а також пункти полігонометрії 1 і 2 розрядів закріплюються менш капітальними монолітами, висота яких становить 70-75 см. На незабудованих територіях закладають центр типу У15Н, на забудованих - типу У15 або У15к.

На забудованих територіях пункти полігонометрії можуть бути закріплені групою з двох-трьох стінних знаків. В стіні або фундаменті капітальної будівлі видовбують отвір, у який на цементному розчині встановлюють стінний знак. Використовувати його для роботи можна не раніше ніж через два дні після закладання.

Зовнішнє оформлення центрів пунктів 4 класу, 1 і 2 розрядів виконують обкопуванням круглої (у плані) форми (крім центра типу 160, зовнішнє оформлення якого виконують обкопуванням квадратної форми) з канавою шириною 50 см зверху, 20 см знизу і глибиною 30 см. Внутрішній радіус обкопування 1.3 м. Над центром насипають курган висотою 10 см.

Центр пункту планової мережі 1 і 2 розрядів для незабудованої території. Тип У15Н



а)	б)

Центр пункту полігонометрії 1 і 2 розрядів: а) для територій райцентрів, міст, селищ, сільських населених пунктів (тип У15); б) для міста Києва, Севастополя та обласних центрів (тип У15к)

Центр пункту тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 1, 2, 3, 4 класів на будівлі. Тип У16



Центр пункту полігонометрії 4 класу (тип 160)

Зовнішнє оформлення центру типу 160



Стінний знак типу 143

Схеми закріплення пунктів полігонометрії стінними знаками

Стінний знак - пристрій, що закріплений у конструкції капітальних споруд, який є носієм координат або нормальної висоти. Стінні знаки в порівнянні із ґрунтовими мають ряд істотних переваг й їм, по можливості, віддають перевагу. Стінні знаки більше стійкі, вартість їхнього виготовлення й закладки значно менше, ними зручніше користуватися в будь-який час року. Стінні знаки закладають у міцні кам'яні, цегельні, залізобетонні будинки й споруди на висоті від 0,3 до 1,2 м від поверхні землі.

У вигляді стінних знаків використовуються відливки стінних реперів (тип 143), конструкцією яких передбачений отвір для установки візірної цілі. Від стінних реперів вони відрізняються відсутністю на лицевій стороні букви "Д", оскільки вони є пунктами місцевого значення.

Стінний знак встановлюється на цементному розчині (1:2) у стіни будинків та споруд.

Стінний знак полігонометрії 1 і 2 розрядів супроводжується тимчасовим пунктом у вигляді робочого центра, відлитого з чавуну та бетонованого врівень з поверхнею землі на глибину до 30 см, або у вигляді диска, прикріпленого до твердого покриття дюбель-цвяхом.

Стінні знаки бувають: відновлювальні (не мають координат), орієнтирні (мають координати).

Розрізняють такі види відновлювальних систем:

o створно відновлювальна: представляє собою два стінних знаки, закладені в стіну будівлі на певній відстані. На такій же відстані від крайнього знака в створі центрів закладених знаків встановлюють тимчасовий робочий центр пункту полігонометрії.

o створно-відновлювальна з контролем: відрізняється від попередньої наявністю третього знака, встановленого так, щоб напрямок на нього з робочого центра складав кут зі створеною лінією кут не менше 30°.



o орієнтирні системи:

а) окремі: передача координат с тимчасових робочих центрів, на яких виконуються основні кутові вимірювання, на центрі стінних знаків виконуються, як правило, методом редукування.

б) подвійні: закріплення пункту полігонометрії виконується двома стінними знаками, відстань між якими не повинна перевищувати 20 м.

в) потрійні: система складається з трьох знаків, що закладають, як правило, в одну будівлю.

Картка закладки геодезичного пункту

Підприємство Укргеоінформ. Об'єкт М.12.100.

Пункт № 12. Клас 4. Трапеція М-36-50-Г-г. Тип центру 143.

	Опис місцеположення
	Розміщений по вулиці Шевченка
	На відстані 8.1 метра
	від житлового
	будинку
	Технічний стан
	добрий
	Видимість на суміжні пункти
	добра

Рік закладки та обстеження: 2012 Креслив: Байдукова Т.О.

Склав: Кардаш. Нач. організації: Івандюк.



Список використаної літератури

1. "Таблицы для вычисления координат рамок трапеций в проекции Гаусса-Крюгера на эллипсоиде Красовского" М.: ГУК.

2. Конспекти лекцій (О.С. Гончаренко, Г.М. Литвин).

3. "Методичні вказівки до виконання курсового проекту". Литвин Г.М. К.: КНУБА, 2007.

4. Інструкція з топографічного знімання, 1998.

5. "Городская полигонометрия". Тревого И.С., М.: Недра,1986.



Додатки

Додаток 1: Учбова карта У-34-37-В-в

Додаток 2: Проект полігонометрії 4 класу на кальці

Додаток 3: Визначення центра ваги ходу графічним способом

Размещено на Allbest.ru

...