Обґрунтування параметрів технології охорони підготовчих виробок у регіональних зонах розвантаження

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ВІДДІЛЕННЯ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХ ГІРНИЧИХ ПРОБЛЕМ ДОНЕЦЬКОГО ФІЗИКО-ТЕХНІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМ. О.О. ГАЛКІНА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук

ОБГРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ТЕХНОЛОГІЇ ОХОРОНИ ПІДГОТОВЧИХ ВИРОБОК У РЕГІОНАЛЬНИХ ЗОНАХ РОЗВАНТАЖЕННЯ

Спеціальність: Підземна розробка родовищ корисних копалин

Кузяра Сергій Володимирович

Донецьк, 2002 рік

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Сучасний стан гірничих робіт на шахтах України характеризується тим, що одночасно діє ряд негативних факторів, які ускладнюють роботу шахт у тяжких економічних умовах. Одночасно із зростанням глибини вичерпуються запаси на найбільш потужних пластах, які інтенсивно відроблялися у 60-80 роки. Така ситуація обумовила необхідність одночасної відробки двох та більше пластів одночасно. Так у Державних холдингових компаніях по здобуванню вугілля "Донвугілля" та "Макїїввугілля" більш 80% шахт ведуть очисні роботи на декількох пластах. У таких умовах ситуація із підтриманням основних підготовчих виробок погіршилася дуже суттєво. Більш трьох чвертей таких виробок охороняються традиційними ціликами. Поряд з великими втратами вугілля оконтурювання таких ціликів по декількох пластах призводить до значного збільшення гірського тиску. Це викликає втрату стійкості виробок та необхідність їхнього багаторазового відновлення. Встановлено, що тільки побічні збитки від нереалізованої здобичі по причині незадовільного стану основних виробок знижають прибутки підприємств у 1,3-2,5 рази.

Разом з тим, використання вугільного цілика як охоронного опорного елементу має очевидні переваги. Річ у тому, що опорний цілик приймає на себе залишковий гірський тиск та, як наслідок, знімає його з дільниць гірського масиву, що примикають. З геологічно-механічної точки зору вказані дільниці представляють невикористані резерви та значний практичний інтерес. Таким чином, актуальною науково-прикладною задачею є встановлення механізму деформування гірського масиву у оточенні вугільного цілика для вибору параметрів технології охорони основних підготовчих виробок.

Зв'язок теми дисертації з планом наукової роботи. Протягом чотирьох останніх десятиріч одним з основних наукових напрямків ДонНТУ (ДПІ) є розробка нових, та вдосконалення існуючих способів охорони та підвищення стійкості підготовчих виробок при розвитку очисних робіт на великих глибинах.

Дисертація виконана у межах цього напрямку (номер державної реєстрації теми 0193U007494).

Метою роботи є удосконалення технології охорони підготовчих виробок у регіональних зонах розвантаження.

Ідея роботи складається у використанні локальних зон розвантаження, що примикають до границь опорних ціликів зі сторони виробленого простору.

Об'єктом досліджень є масив гірських порід, який вміщує вугільний цілик, що оконтурюється.

Предметом досліджень є зона розвантаження, що утворюється у границі з вугільним ціликом.

Задачі досліджень полягали у наступному:

1) дослідити деформації товщі навколо цілика, що оконтурюється;

2) провести фізичне та комп'ютерне моделювання перерозподілу напружень та деформацій товщі навколо цілика, що оконтурюється;

3) розробити технології охорони підготовчих виробок з використанням зон розвантаження у ціликів при розвитку гірничих робіт;

4) провести промислову перевірку нових технологій при розвитку гірничих робіт.

Методи досліджень.

Для досягнення поставленої мети у роботі використані: шахтні інструментальні спостереження за зсуванням порід за допомогою глибинних та контурних реперів, геологічне обстеження структури товщі, що уміщує, лабораторні випробування фізико-механічних властивостей, статистична обробка результатів експериментів, математичне (метод кінечних елементів) та фізичне (на еквівалентних матеріалах) моделювання перерозподілу напружень у оточенні цілика при розвитку очисних робіт.

Основні наукові положення, що виносяться на захист, та їхня новизна.

1. Вперше експериментально встановлено, що у процесі формування цілика лавами на глибині більш 900 м підошва пласту під ціликом попереду лави, що рухається та оконтурює його, зазнає знакозмінні зсування, які складаються з двох зон опускання, та переміняються з двома зонами підняття. При цьому, чим менше ширина цілика, тим більше опускання порід підошви, що досягає 40 мм.

2. Уточнені якісні та кількісні параметри деформування цілика, який формується з двох сторін: в діапазоні його ширини 0,28-0,17 від глибини розробки несуча спроможність переміщується під середню частину, яка зазнає незворотного опускання при подальшому зменшені його ширини, причому границя зони незворотних зрушень зберігається навіть після повної відробки цілика, та має параболічну форму.

3. Уточнені кількісні параметри регіональної зони суттєвого розвантаження (40-55% від величини тиску у недоторканому масиві), що примикає до крайових частин ціликів. Зона розповсюджується у площині пласту на відстань до 60-100 м (1-2 кроки посадки основної покрівлі), та обмежена у вертикальній площині кутами 700 та 40-600 у покрівлі та підошві пласта відповідно. Ця зона може бути використана для охорони підготовчих виробок при розвитку очисних робіт у свиті пластів.

Обґрунтованість та достовірність наукових положень, висновків та рекомендацій доказана застосуванням коректної методики обробки початкових експериментальних даних, що включає використання найбільш віддаленої свердловини у якості тимчасового опорного реперу, обробкою даних замірів зсувань глибинних реперів із застосуванням сучасних геологічно-механічних уявлень про зсування товщі при розвитку очисних робіт; достатньою кількістю ступенів свободи при статистичній обробці результатів замірів, що дозволило отримати висновки про закономірності механізму деформування цілика, що оконтурюється, та масиву, що до нього примикає, з достовірністю більш 95%, застосуванням сучасних обчислювальних заходів та програмних пакетів при обробці даних, включаючи електронну таблицю SIGMA-PLOT, сполученням незалежних сучасних методів досліджень складних геологічно-механічних процесів, включаючи метод конечних елементів у нелінійній постановці та фізичне моделювання на еквівалентних матеріалах, успішною промисловою перевіркою розроблених технологій охорони виробок.

Наукове значення роботи полягає у встановлені механізму поведінки цілика, що оконтурюється, та порід, що до нього примикають, при якому він зазнає деформації зсуву під дією знакозмінних компонент напружень, та розвантажує дільниці масиву, що примикають, а також у встановлені критичного розміру цілика, що дорівнює 0,17 від глибини розробки, при якій він змінює пружний характер деформування на незворотний.

Практичне значення роботи полягає в розробці раціональних параметрів технології охорони підготовчих виробок у локальних зонах розвантаження, що утворюються в оточенні оконтуреного цілика та обґрунтуванні необхідної ширини цього цілика у залежності від порядку відробки суміжних з ним запасів.

Реалізація висновків та рекомендацій роботи.

Основні результати пройшли успішну промислову перевірку на шахті ім. Леніна та впроваджені на шахті "Червоногвардійська" ДХК "Макіїввугілля" при охороні основних уклонів пласту l71. Варіанти технології охорони основних підготовчих виробок застосовуються на шахтах інших об'єднань.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи обговорювалися та були ухвалені на: Науковому семінарі по механіці гірських порід у ІГТМ НАН України (Дніпропетровськ, 1995), на Міжнародних конференціях по комп'ютерним методам у гірничий промисловості (Монреаль, 1995) та Кріпленню гірничих виробок (Павлоград, 1995), на 1-й практичній конференції випускників гірничого інституту (Донецьк, 1995), на першому міжнародному симпозіумі по геотехнології використання надр (Тула, 2000).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 7 наукових робіт у спеціалізованих виданнях ВАК України.

Структура роботи. Дисертація містить вступ, 5 розділів, висновок та список використаних джерел з 151 найменування. Викладена у рукопису на 147 стор. тексту, містить 101 рисунок, а також 3 додатки.

Автор висловлює подяку д. т. н., проф. Звягільському Ю.Л. за цінну практичну допомогу під час проведення шахтних інструментальних спостережень та впровадження результатів роботи.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Значна протяжність основних підготовчих виробок на вугільних шахтах підтримується ціликами. Питанням охорони основних виробок присвячені роботи провідних дослідницьких та проектних організацій України (УкрНДМІ, Донвугі, ДГІ, ДонНТУ, Дондіпрошахт, Дніпродіпрошахт та інші), Росії (ІГС ім. Скочинського, НДМІ, МДГУ, ІГС СО АН, та інші), університетів США, Австралії, Великобританії та інших зарубіжних країн. Більшість фахівців СНД сходяться до загальної думки про безперспективність охорони виробок ціликами на великих глибинах розробки. Цьому є об'єктивні та вагомі причини. Поряд з більшими втратами вугілля, цілики породжують підвищені концентрації гірського тиску, що не сприяють збереженню стійкості виробок, що підтримуються.

Разом з тим, ціликові технології охорони залишаються популярними у практиків в силу простоти та мінімальних термінів підготовки запасів. Відмітимо також таку обставину, що будучи опорним елементом цілик приймає на себе залишковий гірський тиск, розвантажуючи тим самим області гірської товщі, що примикають. Логіка підказує, що ці зони локального розвантаження можливо використовувати для охорони підготовчих виробок. Іншими словами можна використати скриті резерви, що закладені у ціликову технологію охорони, роз'єднавши опорну та охоронну функції цілика. У зв'язку з цим виникає ряд питань, на які немає відповідей у сучасній гірничотехнічній літературі, а саме: не відомо, чи зберігається локальний захисний ефект у охоронного цілика при довільній його ширині. Якщо ні, то коли він зникає. Якщо зберігається, то чи змінюються параметри зон розвантаження при зміні розмірів цілика у просторі та у часі. Нарешті принциповий практичний інтерес представляє питання: до яких розмірів охоронний цілик працює як масив. Чи існує критичний розмір цілика, коли він якісно змінює свою поведінку під навантаженням.

Виходячи із цього поставлені вищевказані задачі досліджень.

Дослідження деформації товщі у оточенні цілика, що оконтурюється, у силу невивченості даної проблеми виконувалося шахтними інструментальними спостереженнями, що забезпечують максимальну достовірність результатів. Перша задача вирішена за допомогою ретельного аналізу виконаного ДПІ масштабного натурного експерименту на шахті ім. Поченкова. Цінність цього експерименту полягає у тому, що він проводився на великій глибині (915 м.) у типових гірничо-геологічних умовах Донбасу на пласті m3, який є найбільш продуктивнішим пластом цього району. Вимірювалася деформація товщі, що надроблювалася лавою завдовжки 220 м. Одночасно назустріч посувалася третя західна лава. Ця лава працювала у лежачому крилі Григоріївского насуву у 40 м від висячого крила, яке відробляла надроблююча лава.

Таким чином, між двома лавами, що рухалися одна одній назустріч, формувався цілик. Деформацію цього цілика по нормалі вимірювали за допомогою глибинних реперів, що встановлювалися у свердловинах діаметром 107 мм, та які пробурені зі збійки до підошви пласта у висячому крилі. Потужність пласта дорівнювала 1,45 м, керування покрівлею здійснювалося шляхом її повного обвалення. Швидкість посування лави 25-40 м на місяць. Уміщуюча товща порід представлена аргілітом з міцністю на стиснення 25-35 МПа, алевролітом (32-55 МПа) ті пісковиком (70 МПа). При проведенні експерименту вимірювалися зсування товщі по нормалі за допомогою нівелювання кінцевих частин тяг від глибинних реперів, що встановлені у свердловинах. Всього було пробурено 7 свердловин у покрівлі від збійки та одна свердловина у підошві. Це дозволило охватити замірами товщу на глибину 80 м від підошви пласта. Нівелювання проводилося відносно опорного реперу, що встановлений у боковій стінці східного відкотного квершлагу на сполученні зі збійкою. Нажаль друга східна лава надроблювала не тільки замірні свердловини, але й сам опорний репер. Це спотворило результати замірів, та сильно ускладнило відновлення справжніх зсувань, оскільки кількість невідомих перевищувало кількість замірів.

Відновлення дійсних рухів глибинних реперів здійснено автором із застосуванням спеціальної рекурсивної процедури. Спочатку за опорний репер були прийняті репери найбільш віддаленої свердловини від лави, що надроблює. На підставі цього вводилися поправки на рух опорного реперу. Методом послідовних приближень поправки уточнювалися та корегувалися. Сталося так, що на момент початку спостережень опорний репер вже піднявся на 16 мм. При відновленні даних були використані сучасні методи математичної статистики та комп'ютерні заходи, зокрема електрона таблиця SIGMA-PLOT. У результаті описаної процедури були отримані достовірні розподіли вертикальної компоненти зсувань та деформацій товщі у оточенні цілика, що оконтурюється.

Аналіз перерозподілів деформацій засвідчив, що у процесі формування цілика лавами по суміжним пластам підошва пласту під ціликом зазнає знакозмінні зсування, що складаються з двох зон опускання, що чергуються з двома зонами підняття. При цьому, чим менше ширина міжлавного цілика, тим більше зона опорного тиску зі сторони однієї лави, та тим більші зсування опускання у зоні опорного тиску, що сягають 40 мм.

Товща у зоні розвантаження зазнає деформацій, що сприяють вирівнюванню градієнту зсувань. При цьому у безпосередній близькості від підошви товща опускається, а в глибині масиву зазнає відносне підняття.

Цілик, що формується протилежними лавами, працює як єдине ціле до моменту досягання ширини 255 м. При меншій ширині несуча спроможність переноситься під центральну частину цілика. При досягненні ширини цілика 160 м (0,17 від глибини розробки) він втрачає стійкість, та починає відносне підняття вверх. Границя зони руйнування "запам'ятовується" масивом у вигляді різкого градієнту (перепаду) вертикальних зсувань. Ця границя має параболічну форму. Картина перерозподілу зсувань та деформацій після вказаного критичного моменту наведена на рис. 3 та 4.

Абсолютне підняття товщі не обов'язково супроводжується її розущільненням у цьому напрямку. Зокрема, при піднятті цілика, що відокремився від іншого масиву (при ширині менш 0,17 від глибини), у результаті його надробки у товщі, що підстилає, спостерігаються остаточні деформації стискування.

Фізичне та комп'ютерне моделювання перерозподілу напружень та деформацій товщі у оточенні цілика, що оконтурюється, були проведені за допомогою методу кінечних елементів та на моделях з еквівалентних матеріалів. Встановлено, що у процесі формування та зменшення ширини цілика по суміжним пластам відбуваються деформації зсуву товщі, що уміщує, під дією одночасного впливу побічної підробки. Саме останній фактор визначає складний механізм зсувань та деформацій товщі у процесі формування цілика очисними роботами по зближеним пластам.

На підставі встановленого механізму зсувань товщі були розроблені технології охорони підготовчих виробок із застосуванням зон розвантаження навколо ціликів при розвитку гірничих робіт у світі пластів. Для охорони виробок формують центральні цілики на першому пласті та охоронні на суміжних пластах з урахуванням кутів зсувань. По обидві сторони у границь центральних ціликів виникають локальні зони розвантаження, у яких пропонується розташовувати підготовчі виробки. Автором встановлено, що такі зони розвантаження можуть зберігатися від впливу розвитку очисних робіт по суміжним пластам при ширині центрального охоронного цілика, що дорівнює потужності між шарами, або до 50 м. При цьому виробки зазнають деякий вплив від розвитку робіт по нижче розташованим суміжним пластам із-за побічної підробки, в разі якої відбувається їхнє додаткове опускання. Напружений стан у оточенні локальних зон розвантаження пласта не змінюється за рахунок початкового низького фону тиску.

Окремо слід оговориться ще раз про ширину центральних ціликів. Якщо розвиток гірничих робіт планується таким чином, що основні підготовчі виробки необхідні якомога раніше по терміну, то вони проводяться відразу після віддалення на безпечну відстань чергової лави під її виробленим простором. При цьому неминучий вплив протилежної лави, яка буде у наступному відроблятися навпроти лави, що розглядається, та виробок, що нас цікавлять з іншої сторони цілика. У цьому випадку (найбільш тяжкому з геологічно-механічної точки зору) ширина центрального цілика повинна бути більше 0,17 від глибини розробки. Такий розмір цілика гарантує повну ізоляцію кромки цілика основних виробок, а, отже, їхню практично абсолютну ізоляцію від наступного впливу очисних робіт із протилежної сторони центрального цілика, що оконтурюється. Якщо логіка розвитку гірничих робіт допускає затримання проходки основних виробок у часі, тоді ширина центрального цілика може бути зменшена до 50 м або до величини між суміжними зближеними пластами. Як показало математичне моделювання, навіть у такому випадку ефект локального розвантаження у крайових частин центральних ціликів зберігається (хоча й зменшується в абсолютному відношенні), та може бути використаний для наступної проходки основних виробок з метою їхньої охорони.

Нова технологія формування центрального цілика рядовими лавами вигідно відрізняється від раніше пропонованої тим, що вона зберігає свою ефективність й при прямому порядку відробки запасів у напрямку від границь центрального цілика до границь панелі або блока. Необхідно також підкреслити, що усі вищевказані технології придатні у принципі як для охорони уклонів, так і горизонтальних виробок.

Таким чином, розроблена нова технологія охорони підготовчих виробок у локальних зонах розвантаження у границь центральних охоронних та запобіжних ціликів створює передумови для підтримання виробок із мінімальними затратами при одночасній розробці суміжних пластів у світі. Значне розвантаження (40-55% від величини тиску у недоторканому масиві) зберігається у локальних зонах, що примикають до крайових частин цілика, до самого формування його ширини, що дорівнює потужності пластів у процесі повного розвитку очисних робіт по двом зближеним пластам. Ці локальні зони розвантаження можуть бути використані для охорони підготовчих виробок при розвитку очисних робіт у світі пластів.

У ході промислової перевірки нових технологій при розвитку гірничих робіт у світі пластів була вивчена реакція польового штреку на пряму підробку в умовах шахти ім. Леніна. Спостереження за конвергенцією покрівлі та підошви виробки велися на контрольних дільницях штреку, що охороняється різними способами, у тому числі і у локальній зоні розвантаження у границі із опорним ціликом вугілля. Аналіз інструментальних спостережень показав, що величина додаткової конвергенції у результаті наступної підробки експериментальної виробки на дільницях виробленого простору, які примикають до крайових частин сформованого на верхньому пласті цілика, була у 2,2 рази менше, ніж при підробці цієї виробки у недоторканому масиві, та в 7,4 рази менше, ніж при підробці дільниці під ціликом, що оконтурений.

Таким чином, технологія охорони магістрального польового штреку у границь опорного цілика випробувана на шахті ім. Леніна ДХК "Макіїввугілля" та впроваджена на шахті "Червоногвардійська" при охороні основних уклонних виробок пласту l-71. У результаті отриманий значний (150 тис. грив.) економічний ефект.

ВИСНОВКИ

Дисертація є закінченою науковою працею у якій вирішена актуальна науково-прикладна задача експериментального встановлення нового науково обґрунтованого механізму деформування гірського масиву у оточенні вугільного цілика та його критичної ширини, а також розроблена технологія охорони основних підготовчих виробок у локальних зонах розвантаження, що утворюються у границь опорних ціликів, що оконтурені з обох сторін. Це рішення має важливе значення для вугільної промисловості України з точки зору забезпечення надійності гірничих робіт за рахунок підвищення стійкості основних підготовчих виробок при розробці запасів уклонних полів глибоких шахт. Головні наукові та практичні положення дисертації зводяться до наступного:

1. У процесі формування цілика лавами по суміжним пластам на глибині 900-1000 м підошва пласту під ціликом попереду лави, що рухається та оконтурює його, зазнає знакозмінних зсувів, що складаються з двох зон опускання, та переміняються з двома зонами підняття. При цьому чим менше ширина плавного цілика, тим більше опускання, що сягає 40 мм.

2. Товща у зоні розвантаження зазнає деформацій, що сприяють вирівнюванню градієнту зсувів. При цьому у безпосередній близькості від підошви товща опускається, а в глибині масиву зазнає відносне підняття.

3. Цілик, що формується протилежними лавами, працює як недоторканий масив або як єдине ціле до моменту досягнення ширини 0,28 від глибини розробки. При меншій ширині несуча спроможність переноситься під центральну частину цілика, а масив під крайовими частинами цілика починає підійматися вверх. При досягненні ширини цілика 0,17 від глибини розробки цілик втрачає стійкість та його підошва починає відносне підняття вверх. Границя зони руйнування у підошві "запам'ятовується" масивом у вигляді різкого градієнту (перепаду) вертикальних зсувань, які залишаються також після повної відробки цілика.

4. Абсолютне підняття товщі не обов'язково супроводжується її розділенням у цьому напрямку, а можуть при цьому оставатися стиснені у вертикальному напрямку області.

5. Складний перерозподіл зсувань та деформацій, які заміряні у натурі, пояснюється результатами моделювання поведінки цілика за допомогою метода конечних елементів та на моделях з еквівалентних матеріалів. В процесі формування та зменшення ширини цілика по суміжним пластам відбувається зсувне деформування уміщуючи товщі під дією одночасного впливу побічної над та підробки.

6. Значне розвантаження (40-55% від величини тиску у недоторканому масиві) зберігається у локальних зонах, що примикають до крайових частин цілика, до самого формування його ширини, яка дорівнює потужності між пластів. Зона розповсюджується у площині пласту на відстань до 60-100 м (1-2 кроки посадки основної покрівлі), та обмежена у вертикальній площині кутами 700 та 40-600 у покрівлі та підошві пласта відповідно. Ці локальні зони розвантаження можливо використати для охорони підготовчих виробок при розвитку очисних робіт у свиті пластів.

7. Розроблені нові технології охорони основних виробок при розвитку очисних робіт у свиті суміжних пластів. Нові технології базуються на принципах застосування традиційних охоронних ціликів у якості центральних для розташування виробок у оточенні вироблених просторів у границь вказаних ціликів. Ширина охоронного цілика повинна бути не менше 0,17 від глибини розробки у випадку першочергової проходки підготовчої виробки у зоні локального розвантаження та наступному формуванні охоронного цілика по власному та зближеному вугільним пластам. Якщо виробка, що охороняється, проводиться після повного формування охоронного цілика, його ширина може бути прийнята більш 50 м або більше величини між пластів. гірничий шахта вугільний

Нові технології пройшли промислову перевірку на шахтах Українського Донбасу та впроваджені у проектних рішеннях шахт, що будуються та реконструюються. Технологія охорони магістрального польового штреку у границі опорного цілика випробувана на шахті ім. Ленина ДХК "Макіїввугілля". Встановлено, що величина додаткової конвергенції у результаті підробки дільниці виробки, що розташована у локальній зоні розвантаження під захистом центрального цілика, зменшується у 2,2 рази по зрівнянню з підробкою цієї ж виробки на дільниці недоторканого масиву. Ця технологія впроваджена на шахті "Червоногвардійська" при охороні основних уклонних виробок. У результаті отримано значний (150 тис. грив.) економічний ефект.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кузяра В.И., Кузяра С.В., Осипов С.Н. О физической картине процессов в горном массиве, приводящих к возникновению газодинамических процессов // Уголь Украины. - 1993. - №7. - С. 30-32.

2. Зборщик М.П., Назимко В.В., Кузяра С.В., Вишневецкий В.В. Особенности сдвижений повторно подрабатываемой толщи горных пород // Известия Донецкого горного института. - 1995. - №2. - С. 13-19.

3. Назимко В.В., Кузяра С.В., Сугаков В.А. Механизм развития зоны разрушения вокруг выработки вне зоны влияния очистных работ // Известия Донецкого горного института. - 1995. - №2. - С. 43-46.

4. Сугаков В.А., Кузяра С.В., Александров С.Н., Назимко В.В. Влияние устойчивости подготавливающих выработок на показатели работы шахты // Уголь Украины. - 1995. - №7. - С. 14-16.

5. Назимко В.В., Вишневецкий В.В., Кузяра С.В., Сугаков В.А. Способы охраны подготавливающих выработок при развитии горных работ в свите пластов // Уголь Украины. - 1995. - №8. - С. 6-8.

6. Назимко В.В., Кузяра С.В. О планировке горных работ в свите пластов // Уголь Украины. - 1995. - №10. - С. 9-12.

7. Nazimko V.V., Kuzjara S.V. Problem of optimal layout in multi-seam mining // Proc. Int. Conf. on Computer Applications in Mining. - Montreal, 1995.

8. Кузяра С.В. Закономерности сдвижения толщи под защемленным целиком. Тезисы докладов 1-й научно-практической конференции выпускников горного факультета: ДонГТУ, декабрь,1995. - С. 3-4.

9. Назимко В.В., Кузяра С.В. Механизм формирования целика лавами по смежным пластам // Уголь Украины. - 1996. - №4. - С. 9-11.

10. Кузяра С.В. Закономерности сдвижений толщи при оконтуривании угольного целика // Тезисы докладов 1-й Международной научно-практической конференции. - Тула: ТГУ, 2000.

Размещено на Allbest.ru