Показники якості поверхневих та підземних вод

¹ Пестициди включають органічні інсектициди, органічні гербіциди, органічні фунгіциди, органічні нематоциди, органічні акарициди, органічні альгіциди, органічні родентициди, органічні слімициди, споріднені продукти (серед них регулятори росту) та їх метаболіти, продукти реакції та розпаду. Перелік пестицидів, що визначаються у питній воді, встановлюється в кожному конкретному випадку та повинен включати тільки ті пестициди, що можуть знаходитись в джерелі питного водопостачання.

² Норматив для кожного окремого пестициду. У разі наявності в джерелі питного водопостачання алдрину, діелдрину, гептахлориду та гептахлорепоксиду їх вміст у питній воді повинен становити не більше ніж 0,03 мкг/дм³ для кожної з цих речовин.

³ Сума пестицидів визначається як сума концентрацій кожного окремого пестициду.

⁴ Сума тригалогенметанів визначається як сума концентрацій хлороформу, бромоформу, дибромхлорметану та бромдихлорметану.

* Речовини І класу небезпеки.

** Речовини ІІ класу небезпеки.

1.2 Моніторинг поверхневих вод

Поверхневі води - це води суходолу, що постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у формі різних водних об'єктів у рідкому (водотоки, водоймища) і твердому (льодовики, сніговий покрив) станах.

Господарсько-побутові, промислові, сільськогосподарські скиди зумовлюють хімічне, фізичне, біологічне й теплове забруднення гідросфери.

Згубно впливають на стан водоймищ стічні та скидні води, що містять розчинені органічні речовини або суспензії органічного походження, оскільки призводять до зниження вмісту кисню у воді.

Вода скидна - вода, що відводиться від зрошуваних сільгоспугідь, присадибних ділянок, а також з території, на яких застосовується гідромеханізація.

Вода стічна - вода, що утворюється в процесі господарсько-побутової та виробничої діяльності (крім дренажної та скидної води), а також під час відведення із забрудненої території стоку атмосферних опадів.

Нагляд за станом поверхневих вод здійснюється мережею стаціонарних постів спостережень, де виконуються виміри гідрологічних, гідрохімічних та гідробіологічних показників.

Якість води в місцях водокористування (забір води для водопостачання, пляжі, скиди стічних вод) визначаються шляхом відбору і лабораторного аналізу проб води, що відбираються у контрольних створах.

Розташування контрольних створів (пунктів) на водних об'єктах залежить від виду водокористування.

Для водозаборів питного водопостачання і пляжів контрольний створ знаходиться:

· на водотоках - за 1 км вище від водозабору або пляжу;

· на водоймах - у радіусі 1 км від водозабору до пляжу.

Показники складу води у пробах відібраних у цих пунктах порівнюються з нормативами ГДК для комунально-побутового водоспоживання.

У місцях скиду стічних вод контрольний створ розташований:

· на водостоках - за 500 м нижче за течією від місця скиду стічних вод;

· на водоймах - у радіусі 500 м від місця скиду стічних вод.

Показники складу води у цих створах порівнюються з нормативами ГДК рибогосподарського водоспоживання.

1.3 Моніторинг підземних вод

Моніторинг підземних вод це складова моніторингу геологічного середовища. Він складається із систематичних спостережень за станом земель, підземних вод (зйомки, обстеження і вишукування), виявлення змін, а також оцінки:

· стану використання угідь, ланів, ділянок;

· процесів, пов'язаних зі змінами родючості ґрунтів (розвиток водної та вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення та засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель;

· стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, а також гідротехнічних споруд;

· процесів пов'язаних з підтопленням, утворенням ярів, зсувів, селевими потоками, землетрусами карстовими, кріогенними та іншими явищами;

· стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захоронення токсичних промислових відходів і радіоактивними матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами;

· інтенсивності використання підземних вод;

· підвищення рівня вод в наслідок надмірного зрошення земель;

· рівня водоносних горизонтів, якими користуються, ведеться нагляд за утворенням регіональних депресивних воронок, вичерпанням водоносних горизонтів;

· гідрохімічного режиму підземних вод, їх забруднення відходами, морськими водами, які підсмоктуються у водоносні горизонти;

· рівня радіаційного забруднення підземних вод;

Нагляд за підземними водами - проводяться гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу й властивостей, оцінка ресурсів. Геофізичний моніторинг водних режимів - досліджується зміна рівня водоносних пластів, швидкість руху підземних вод, різні техногенні водо прояви, визначаються небезпечні інженерно-геологічні та гідрогеологічні явища - підтоплення, карсти, суфозії, зсуви та інші.

2. Види водокористування

Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Загальне водокористування - здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. якість вода поверхнева підземна

З метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони навколишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав районні і міські Ради за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, санітарного нагляду та інших спеціально уповноважених державних органів встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об'єктах, розташованих на їх території.

На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду.

Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.

Якщо водокористувачем або відповідною Радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування:

- пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);

- подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;

- усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);

- використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;

- вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;

- виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;

- видобування корисних копалин і водних рослин;

- прокладання трубопроводів і кабелів;

- проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;

- інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

3. Система збору інформації про якість поверхневих та підземних вод та розміщення контрольних створів для оцінки якості підземних та поверхневих вод

Основним принципом організації спостережень є їх комплексність, яка передбачає узгоджену програму робіт з гідрохімії, гідрології, гідробіології та забезпечує моніторинг якості води за фізичними, хімічними, гідробіологічними показниками.

Найважливішим етапом організації робіт є вибір місця розташування пункту спостереження.

Моніторинг забруднення вод проводиться на постійних та тимчасових пунктах спостереження, які розміщують у місцях, де наявний або відсутній вплив господарської діяльності.

Основними об'єктами, які потребують моніторингу, є: місця скиду стічних і дощових вод міст, селищ, сільськогосподарських комплексів; місця скиду стічних вод окремих підприємств, ТЕС, ЛЕС; місця скиду колекторно-дренажних вод, які відводяться зі зрошуваних або осушуваних земель; кінцеві створи великих і середніх річок, які впадають в моря, внутрішні водоймища; кордони економічних районів, республік, країн, що перетинають транзитні річки; кінцеві гідрологічні створи річкових басейнів, за якими складають водогосподарські баланси; гирлові зони забруднених приток головної річки.

Пункти стаціонарної мережі спостереження поділяють на чотири категорії. Пункти спостережень першої категорії розміщують на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе народногосподарське значення, коли існує ймовірність перевищення концентрації певних показників. Пункти спостереження другої категорії розташовують на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ з централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод з сільськогосподарських полів, на граничних і кінцевих створах рік. Пункти спостереження третьої категорії розміщують на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (в районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств). Пункти спостереження четвертої категорії формують на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

На пунктах спостереження досліджують один або кілька створів.

При спостереженнях за водоймою загалом встановлюють не менше трьох створів, по можливості рівномірно розподілених її акваторією з урахуванням конфігурації берегової лінії. У разі спостережень за окремими ділянками водойми створи розташовують у такий спосіб: - на водоймах з інтенсивним водообміном: один створ вище джерела забруднення і решта створів (не менше двох) нижче джерела забруднення на відстані 0,5 км від місця скиду зворотних вод та безпосередньо за межею зони забруднення;

- на водоймах з помірним та уповільненим водообміном - один створ поза зоною впливу джерела, другий створ суміщають зі створом скиду зворотних вод, решту створів (не менше двох) розташовують по обидва боки від останнього на відстані 0,5 км від місця скиду та безпосередньо за межею зони забрудненості.

Кожний створ має кілька вертикалей та горизонталей. Їх розташування в кожному створі визначається характером скидів, особливостями течії водоймища або водотоку, рельєфом дна.

Прилади і системи контролювання водного середовища. Технічні засоби оперативного контролювання якості природних вод. Оперативне контролювання хімічного складу природних вод забезпечує автоматизована система контролю якості води АСЯНС-ВГ (автоматизовані спостереження якості навколишнього середовища-водний горизонт), створена вченими Гідрохімічного інституту Держкомгідромету.

Пересувні гідрохімічні лабораторії (ПГХЛ). Вони забезпечують оперативне контролювання якості води, яке неможливо здійснити за допомогою АСКЯВ одержують інформацію безпосередньо на водному об'єкті й одночасно доставляють проби для детального аналізу в стаціонарних лабораторіях.

Стаціонарна гідрохімічна лабораторія (СГХЛ). У постійній, непересувній гідрохімічній лабораторії можна робити хімічний аналіз води, визначати багато компонентів й хімічного складу, отримувати ту інформацію про якість води, яку неспроможні надати АСЮВЗ і ПГХЛ.

Центр оброблення гідрохімічної інформації. Завданням центру є опрацювання, систематизація і інтерпретація інформації, одержаної від АСКЯВ, ПГХЛ, СГХЛ; організація зв'язку з усіма ланками АСЯНС-ВГ і споживачами інформації; технічне обслуговування засобів; збирання, перевірка на достовірність, опрацювання, збереження і надання користувачам різноманітних видів інформації, зокрема оперативних короткострокових прогнозів стану водного об'єкта.

Кількість спостережень, які здійснюються на різноманітних рівнях АСЯНС-ВГ залежно від поставлених завдань, коливається від 1-4 на місяць до 12 за добу. Їх доцільно виконувати в басейнах річок, де є напружений водний баланс. При цьому АСЯНС-ВГ стають частиною загальної системи управління якістю води, що сприяє оптимізації водоохоронних заходів.