Наукове обґрунтування технології і параметрів вибухової відбійки при підземному добуванні руд в умовах техногенезу надр

Для виготовлення запірних пристроїв застосовується суміш композиційних матеріалів на основі поліетилену високого тиску. Спільно з фахівцями ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" розроблено технічні умови на виробництво ЗГДП (ТУ-14-363-59-95). Відповідно до них виготовлено пресформу для термопластавтомата і випущено велику партію запірних пристроїв.

З метою визначення ефективності вибухової дії зарядів ВР із запірними пристроями в умовах шахти ім. Леніна ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" проведено експериментальні дослідження. Заряди амоніту 6ЖВ розміщалися в донних частинах чотирьох свердловин діаметром 0,105 м. Один заряд формувався з відкритим устям, три інших - із ЗГДП різних модифікацій.

Поставлене завдання оцінки енерговіддачі вибуху зарядів експериментальних конструкцій вирішувалось шляхом інструментального визначення швидкості зсуву породного масиву на фронті хвилі напружень при почерговому ініціюванні зарядів ВР і подальшої обробки результатів вимірів. Для фіксації результатів використані осцилограф Н-700 і сейсмодатчики - група з трьох магнітоелектричних вібрографів типу ОСП-2М, які реєстрували складові коливань у взаємно перпендикулярних напрямках.

При порівнянні ефективності роботи зарядів із ЗГДП визначалися фактичні значення коефіцієнта передачі енергії вибуху і радіуси зон руйнування масиву гірничих порід розтягуючими напруженнями R_р

(17)

де V - отримана в результаті обробки осцилограм швидкість зсуву масиву гірських порід; - приведена відстань від заряду ВР до точки реєстрації; R - фактична відстань від центру заряду до сейсмоприймача.

Випробування показали високу ефективність дії зарядів ВР із запірними газодинамічними пристроями. Залежно від конструктивного виконання ЗГДП, коефіцієнт передачі енергії вибуху складав = 0,59…0,92, що в 1,49…2,31 раза вище в порівнянні з зарядом, який має відкрите устя. Розміри зон руйнування при цьому зросли до R_р = 3,6…4,5 м.

Здатність запірних газодинамічних пристроїв помітно підвищувати енерговіддачу вибуху обумовила проведення експерименту з визначення швидкості переміщення фронту детонаційної хвилі по заряду ВР завдовжки понад 25 м. Дослідження проводилися на шахті "Саксагань" ВАТ "КЗРК". Формування зарядів здійснювалося в двох свердловинах діаметром 0,105 м, пробурених у гранітах міцністю f = 15. Довжина кожної зі свердловин складала 45 м, довжина частини, що заряджається, - 27 м. В одному з зарядів було встановлено ЗГДП.

Для спостереження за детонаційними процесами використано мікропроцесорний реєстратор інтервалів часу з датчиками іонізаційного типу, що мають довжину 27 метрів. Апаратура дозволяла відзначати час проходження фронту детонаційної хвилі по колонці ВР через кожні 3 метри довжини заряду. У ході експерименту була зафіксована початкова швидкість детонації заряду ВР із відкритим устям на рівні 4761,9 м/с, заряду з запірним пристроєм - 4918,0 м/с. Середня швидкість детонації заряду з ЗГДП склала 4505,9 м/с, загасання детонації не спостерігалося. Середня швидкість детонації заряду з відкритим устям була 4338,6 м/с. На його ділянці в інтервалі 24…27 м швидкість детонації знизилася до 3061,2 м/с. Таким чином, доведено можливість підвищення стійкості детонації і, як наслідок, збільшення довжини ефективно працюючої частини колонкових зарядів за рахунок використання газодинамічних пристроїв.

У розділі 5 здійснено вибір ефективних технологічних схем вибухової відбійки в умовах геотехногенезу.

На основі результатів досліджень ефективності вибухового руйнування напружених рудних масивів запропоновано особливий порядок пошарової відбійки руди на відкритий очисний простір.

Відповідна методика розрахунку параметрів БВР базується на принципі змінного насичення відбиваних шарів енергією вибуху. Розрахунок параметрів БВР полягає у визначенні початкової глибини зони розвантаження в приконтурному масиві очисного простору m_p і ЛНО з умови . Відповідно до значення W_(І) розраховуються величини q₁ і . Показник й умова є основою для визначення параметрів відбійки кожного наступного шару з ЛНО, відповідно W_(ІІ) , W_(ІІІ) … W_(n).

При виборі ефективних технологічних схем вибухової відбійки руд, які залягають поблизу контурів кар'єрів, для умов ряду родовищ України розглянуто технологічні рішення підземної геотехнології, що відповідають концепції створення в кар'єрному просторі дільниць ПГР з найпростішими схемами розкриття і мінімальним обсягом підготовчих виробок.

На прикладі Ганнівського кар'єру ВАТ "Північний ГЗК" розглянуто можливість створення таких дільниць у борту і під дном центральної частини кар'єру. У першу чергу запропоновано створити дільницю ПГР із запасами 12 млн. т і продуктивністю 500 тис. т на рік, яка відповідає рівню одного видобувного екскаваторного вибою. На випуску і транспортуванні руди передбачено використання віброустановок у комплексі з шахтними автосамоскидами.

Для добування руди розроблено високопродуктивний варіант поверхо-камерної системи розробки, рис. 14. Камери довгою стороною розташовані навхрест простягання рудного покладу. Висота поверху - 80 м, ширина камер - 30 м, міжкамерних ціликів - 20 м, запаси руди - 550 тис. т. Такі параметри вибрані з урахуванням можливостей технології відбійки з частковою вибуходоставкою руди свердловинними зарядами, що мають середню довжину 35 м. Підвищена енерговіддача вибуху, необхідна для ефективної вибухової доставки руди, а також стійкість детонації в свердловинах збільшеної довжини забезпечується за рахунок застосування зарядів ВР із ЗГДП.

На основі проведених досліджень виконано техніко-економічне обґрунтування і передпроектну проробку відкрито-підземного способу доробки балансових запасів Ганнівського кар'єру ВАТ "Північний ГЗК". Порівняльний аналіз показав, що при більш вигідних економічних показниках технічна ефективність запропонованих технологічних рішень БВР дуже близька до результатів, які досягаються при використанні свердловин збільшеного діаметра і більш потужних типів ВР.

Обґрунтування технологічних рішень БВР при підземному добуванні руд в умовах впливу значного техногенного об'єкта - чаші кар'єру з внутрішнім відвалом - здійснене на прикладі Лавриковського родовища, яке відпрацьовується кар'єром ВАТ "Полтавський ГЗК". В основу технології покладено захищений патентом України спосіб відкрито-підземної розробки руд.

Згідно з ним родовище на одному з флангів відпрацьовують відкритим способом до граничної глибини кар'єру, а потім зону ВГР переміщають до протилежного флангу. Скельні породи розкриття з зони очисних робіт складують на дно відпрацьованої частини кар'єру в захисний ярус, що безупинно переміщають слідом за посуванням фронту відкритих очисних робіт. Згори захисного ярусу формують інші яруси внутрішнього відвалу. Родовище під дном кар'єру відпрацьовують системою примусового обвалення. З метою запобігання засмічення руди налягаючими породами внутрішнього відвалу руду випускають під захистом "плаваючої" стелини. Параметри захисного ярусу і технології вибухової відрізки рухомої стелини від рудного масиву визначені відповідно до методик, розроблених і викладених у другому і третьому розділах.

Комплексний підхід до розв'язання проблеми наукового обґрунтування технології відбійки руд в умовах техногенезу надр обумовив потребу приведення кускуватості скельних розкривних порід на кар'єрах у відповідність з параметрами, необхідними для формування захисних ярусів внутрішніх відвалів. З урахуванням цього на основі ефекту газодинамічної локалізації ПД розроблено технологію і запатентовано спосіб вибухового дроблення негабаритів, який дозволяє знизити сумарні витрати на вторинне дроблення в 1,45 раза.

У розділі 6 наведено результати випробувань і впровадження нових технологічних схем вибухової відбійки, а також виконано економічну оцінку результатів досліджень.

Успішне застосування варіанта відбійки руди при повторному відпрацюванні запасів шахти "Першотравнева" блок - камерою № 1 гор. 710 м в умовах геомеханічного впливу потужного техногенного формування - зони обвалення - переконливо підтвердило результати досліджень. Усунуто втрати вибухових свердловин, що обумовлені дією деформацій зсуву, в 1,05…1,1 раза знижено витрати ВР на відбійку і вторинне дроблення.

Хороші результати отримано на шахті "Саксагань" у поверсі 710-615 м при повторному відпрацюванні родовища, яке здійснювалось з метою добування гранітів для виробництва щебеню. На цьому підприємстві апробація технології, подальше коригування проектів і впровадження здійснювалися в декілька етапів. Спочатку застосування конструкцій зарядів із ЗГДП при проектній схемі розташування свердловин у віялах дозволило за рахунок недозарядів знизити сумарні витрати ВР на 13,3% без погіршення показників на випуску і доставці.

Позитивні результати експериментальної відбійки віял свердловинних зарядів з підвищеною енерговіддачею дозволили змінити параметри розбурювання масиву убік збільшення ЛНО з 3,0 до 3,7 м. Впровадження показало, що без погіршення результуючої дії вибуху витрати ВР на відбійку 1 м³ граніту знижено в середньому на 31,0 %, а витрати свердловин - на 18,75 %.

Технологія відбійки камерних запасів багатих руд свердловинними зарядами ВР із підвищеною за рахунок застосування ЗГДП енерговіддачею успішно пройшла випробування і впровадження на шахтах ім. Леніна і "Гвардійська". При збереженні якості дроблення зниження обсягів буріння глибоких свердловин і витрати ВР на цих шахтах варіювали від 14,3 до 23,0 %.

Таким чином, розроблені в дисертації технологічні рішення і параметри вибухової відбійки пройшли промислові випробування і впроваджено на шахтах ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" в умовах безпосереднього впливу техногенних формувань при повторному підземному відпрацюванні родовищ, яке проводилося з метою добування залізистих кварцитів і гранітів, а також при добуванні багатих залізних руд.

Сутність впровадження полягала у використанні при технологічній відбійці корисних копалин сітки розташування вибухових свердловин зі збільшеними відносно вихідних проектних даних значеннями ЛНО, що оптимально відповідають геомеханічному стану відбиваних масивів. Зниження питомої витрати ВР на відбійку при збереженні якості дроблення руди також забезпечувалося за рахунок використання запірних газодинамічних пристроїв, які підвищують енерговіддачу вибуху, і раціонального розміщення зарядів ВР у свердловинах.

Застосування розробленої технології дозволило зменшити обсяги буріння свердловин і витрат ВР у середньому на 22…25 %. Фактичний економічний ефект від впровадження у виробництво технологічних рішень, розроблених у дисертаційній роботі, - 341,28 тис. грн. Очікуваний річний економічний ефект від впровадження на гірничодобувних підприємствах Криворізького басейну становить 2,75 млн. грн.

Висновки

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій виконано теоретичне узагальнення особливостей вибухового руйнування руд в умовах антропогенних змін геологічного середовища і на основі уперше встановлених закономірностей взаємодії елементів системи "геотехногенні формування - рудний масив" розв'язана актуальна науково-технічна проблема обґрунтування технології і параметрів вибухової відбійки при підземному добуванні руд в умовах техногенезу надр, яка має важливе значення для гірничорудної промисловості України.

Основні наукові і практичні результати роботи:

Встановлено, що основні родовища залізорудної сировини України експлуатуються в умовах техногенних змін геологічного середовища. Обсяги придатних до підземного видобутку запасів залізних руд середньої цінності, що залягають поблизу антропогенних морфоструктур на верхніх горизонтах шахт і в міжрудникових ділянках, складають близько 20,0 млрд. т. Залишення зазначених запасів у надрах приведе до їх утрати внаслідок зростаючого техногенного впливу випереджаючого підземного виймання багатих руд і відкритих гірничих робіт.

Для умов вибухового руйнування рудних масивів при підземному відпрацюванні покладів, розташованих поблизу антропогенних морфоструктур, розроблено єдиний концептуальний підхід і загальну методику вибору оптимальних технологічних рішень, що відповідають ступеню і характеру геомеханічного і геотехнологічного впливу техногенних об'єктів на масиви, що руйнуються.

Виявлено закономірності зміни геомеханічних параметрів залізорудних масивів у межах ділянок впливу потужних антропогенних морфоструктур - зон обвалення і чаш кар'єрів. Вони характеризуються істотним відхиленням фактичних величин коефіцієнта бічного розпору від початкових значень у недоторканому масиві, який під впливом інженерно-геологічних властивостей і геометричних параметрів техногенно порушених ділянок варіює в інтервалі 0,16…0,8.

Комплексними дослідженнями визначено залежності зміни глибини зони розвантаження в приконтурних масивах очисних камер, що розширяються при вибуховому відбиванні руди, від конфігурації очисного простору і фактичної величини коефіцієнта бічного розпору. При цьому встановлено, що мінімізація витрат енергії вибуху на відбійку шарів руди забезпечується при їхній товщині, що складає 0,35…0,38 глибини зони розвантаження в приконтурному масиві очисної камери. З урахуванням цього розроблено методику розрахунку параметрів БВР, що дозволяє встановлювати оптимальний рівень витрат енергії вибуху на відбійку кожного шару руди.

Уперше запропоновано при керованому вибуховому енергонасиченні відбиваних шарів руди визначати параметри зарядів ВР і сітки їхнього розташування в масиві, що руйнується, а також прогнозувати якість вибухового дроблення руди на основі принципу дискретизації енергетичного поля вибуху. Відповідно до нього розміри зон руйнування, що утворюються при вибуху заряду ВР, пропорційні радіусу джерела випромінювання хвилі напружень, у ролі якого приймається гідродинамічна зона руйнування, із кратністю , де k - числа натурального ряду.

Для умов підземного добування руд під чашами кар'єрів, заповненими дробленими скельними породами, визначені оптимальні технологічні режими вибухової відрізки "плаваючих" стелин і їхній взаємозв'язок із властивостями налягаючих внутрішніх відвалів. При цьому передбачено використання технологій контурного і секційного підривання, а також арсеналу засобів і способів керування енергетичними характеристиками свердловинних зарядів ВР у сполученні з удосконаленою за рахунок введення показника щільності енергії ВР методикою розрахунку параметрів БВР при щілиноутворенні.

Доведена можливість керування результуючою дією вибуху за рахунок локалізації газоподібних продуктів детонації в зарядних порожнинах. Установлено, що зменшення радіуса устя свердловин до 0,464 від номінального значення приводить до газодинамічної локалізації продуктів детонації ВР. З урахуванням цього розроблено запірні газодинамічні пристрої (ЗГДП), що дозволяють збільшити більш ніж у 1,5 рази частку енергії вибуху, яка трансформується в масив, який руйнується, і підвищити стійкість детонації в подовжених зарядах.

Вибрано ефективні технологічні схеми вибухової відбійки при підземному видобутку руд в умовах геотехногенезу й обґрунтовано їхні параметри, що оптимально відповідають характеру впливу техногенних формувань на масив, що руйнується. Запропоновано технологію керованого насичення енергією вибуху відбиваних рудних шарів, що передбачає послідовне ініціювання в межах шару декількох груп свердловин з недозарядами, обумовленими часткою енергії вибуху, що трансформується в масив, який руйнується, і яка забезпечує зниження витрат ВР та обсягів глибокого буріння на 22…25 %.

Уперше запропоновано способи: комбінованої розробки крутоспадних родовищ корисних копалин; розробки рудних тіл, що містять включення пустих порід; вибухового дроблення негабаритних кусків породи (патенти України 33955 А, 37982 А і 54078 А). Обґрунтовано параметри й область застосування зазначених способів.

Обґрунтовано технічну можливість створення під дном і бортами діючих кар'єрів підземних рудників, здатних завдяки використанню нових науково обґрунтованих технологічних рішень і параметрів вибухової відбійки, а також прогресивних технологій випуску і доставки руди конкурувати з показниками відкритих гірничих робіт.

Проведено дослідно-промислові випробування нових технологічних рішень БВР й оцінено їхню економічну ефективність. В умовах шахт Кривбасу доведено принципову можливість зниження об'ємів буріння і питомої витрати ВР на відбійку відповідно в 1,23 і 1,45 рази, витрати ВР на вторинне дроблення більш ніж у 2 рази при підвищенні продуктивності праці на випуску руди в 1,23 рази;

Технологічні рішення вибухової відбійки, розроблені в цій дисертаційній роботі, впроваджено на шахтах Криворізького басейну при повторному підземному відпрацюванні родовищ, здійснюваному з метою видобутку залізистих кварцитів і гранітів, а також при видобутку багатих руд. Фактичний економічний ефект від впровадження у виробництво нової технології - 341,28 тис. грн. Очікуваний річний економічний ефект від впровадження на гірничодобувних підприємствах Кривбасу становить 2,75 млн. грн.

Основні роботи

1. Комплексная разработка рудных месторождений / А.Д. Черных, В.А. Колосов, О.С. Брюховецкий, Л.С. Галецкий, П.Ф. Гожик, В.А. Щелканов, И.Б. Ошмянский, Ю.В. Демидов, Б.Н. Андреев, В.А. Сазонов, А.Г. Секисов, В.Л. Сахновский; Под ред. А.Д. Черных. - К.: Техніка, 2005. - 376 с.

2. Методические рекомендации по целенаправленному формированию внутренних отвалов в действующих железорудных и флюсовых карьерах / Дриженко А.Ю., Сторчак С.А., Щелканов В.А., Мартыненко В.П., Симоненко В.И., Лотоус В.В., Рыкус А.А., Тельнов В.Г., Андреев Б.Н., Колесник Н.Д., Романенко А.В., Чередниченко О.Е., Письменный С.В. - Днепропетровск: Изд-во НГА Украины, 2001. - 58 с.

3. Клочков В.Ф., Чумаченко В.А., Андреев Б.Н. Повышение коэффициента передачи энергии при взрыве колонковых зарядов ВВ // Изв. вузов. Горный журнал. - 1992. - № 6. - С. 66-69.

4. Сторчак С.О., Щєлканов В.О., Андрєєв Б.М. Безпечна технологія розробки запасів під бортом кар'єру системами з масовим обваленням // Охорона праці. - 1995. - № 2. - С. 6-8.

5. Опыт частичной отработки запасов охранного целика карьера "Первомайский" СевГОКа / Сторчак С.А., Яценко Л.М., Жицкий А.В., Щелканов В.А., Андреев Б.Н. // Горный журнал. - 1995. - № 5.- С. 44-46.

6. Клочков В.Ф., Андрєєв Б.М. Шляхи вдосконалення технології буровибухових робіт на рубежі ХХІ століття // Відомості Академії гірничих наук України. - 1997. - № 3. - С. 94-96.

7. Чередниченко О.Е., Андреев Б.Н. Обоснование границы подземной отработки запасов в зоне влияния открытых горных работ // Сб. научн. трудов НГА Украины № 3, Том 3. - Днепропетровск: РИК НГА Украины. - 1998. - С. 105-108.

8. Сторчак С.А., Андреев Б.Н. Обеспечение безопасных условий труда при комбинированной разработке месторождений // Сб. научн. трудов НГА Украины № 3, Том 5. - Днепропетровск: РИК НГА Украины. - 1998. - С. 117-120.

9. Андреев Б.Н. Методика расчета параметров БВР при скважинной отбойке напряженных массивов // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 1998. - Вып. 66. - С. 17-20.

10. Андрєєв Б.М. Оцінка ефективності вибухової відбійки напружених масивів за результатами промислових спостережень // Відомості Академії гірничих наук України. - 1999. - № 1. - С. 49-51.

11. Андреев Б.Н. Экспериментальные исследования эффективности работы скважинного заряда ВВ с запирающим газодинамическим устройством// Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 1999. - Вып. 68. - С. 33-36.

12. Андреев Б.Н. Определение энергоотдачи взрыва зарядов ВВ с запирающими газодинамическими устройствами // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 1999. - Вып. 70. - С. 13-16.

13. Андреев Б.Н. Исследование процесса затухания детонации при отбойке руды колонковыми зарядами // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 2000. - Вып. 71. - С. 32-35.

14. Сторчак С.А., Андреев Б.Н. Особенности процесса разрушения горных пород при образовании узких отрезных щелей // Сб. научн. трудов НГА Украины № 10. - Днепропетровск: РИК НГА Украины. - 2000.- С. 16-20.

15. Клочков В.Ф., Андреев Б.Н. Расчет зон взрывного разрушения горных пород с использованием квантового размерного эффекта // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 2000. - Вып. 72. - С. 25-29.

16. Щелканов В.А., Андреев Б.Н., Письменный С.В., Сторчак С.А., Чередниченко О.Е., Полухина Н.В. Снижение потерь и засорения руды при подземной отработке запасов под внутренним отвалом // Разработка рудных месторождений. -Кривой Рог: Изд-во КТУ.-2000. -Вып. 72.-С. 30-34.

17. Клочков В.Ф., Андреев Б.Н. Корректировка параметров скважинной отбойки при использовании зарядов с повышенной энергоотдачей // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 2000. - Вып. 73. - С. 29-34.

18. Клочков В.Ф., Андреев Б.Н. Разрушающее действие взрыва колонкового заряда вдоль его осевого направления // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 2001.- Вып. 74. - С. 42-46.

19. Андреев Б.Н. Выбор технологических решений взрывной отбойки в условиях современного техногенеза // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 2001. - Вып. 75. - С. 35-42.

20. Андреев Б.Н. Геотехнологические параметры малозатратного подземного рудника в борту действующего карьера // Сб. научн. трудов НГА Украины № 12, Том 2. - Днепропетровск: РИК НГА Украины. - 2001. - С. 115-119.

21. Клочков В.Ф., Андреев Б.Н., Бетин В.Д. Прогнозирование качества взрывного дробления пород на основе дискретизации энергетического поля взрыва // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 2002. - Вып. 78. - С. 33-38.

22. Клочков В.Ф., Андреев Б.Н. Математическое моделирование напряженного состояния слоистого породного массива// Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 2002.- Вып. 79. - С. 31-36.

23. Андреев Б.Н., Богомол Т.Ю. Освоение запасов железорудного сырья в условиях техногенеза, выбор стратегии инвестирования // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 2002. - Вып. 81. - С. 41-46.

24. Комбинированная разработка балансовых запасов железорудных карьеров Украины / В.А. Щелканов, Б.Н. Андреев, С.В. Письменный, А.В. Романенко // Горный информационно-аналитический бюллетень. - М.: МГГУ. - 2003. - № 3. - С. 187-188.

25. Андреев Б.Н. Совершенствование методики расчета параметров БВР, учитывающей напряженное состояние рудного массива // Вісник Криворізького технічного університету: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: КТУ. - 2003. - Вип. 1. - С. 26-30.

26. Андрєєв Б.М. Удосконалення технології вибухової відбійки при підземному добуванні руд в умовах впливу техногенних формувань // Вісник Криворізького технічного університету: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: КТУ. - 2003. - Вип. 2. - С. 51-56.

27. Андреев Б.Н., Ларионов О.О., Романенко А.В. Перспективы строительной геотехнологии при переходе к подземной разработке руд из карьерного пространства // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: Изд-во КТУ. - 2004. - Вып. 85. - С. 45-49.

28. Сторчак С.А., Андреев Б.Н., Танай В.П., Пензин А.А., Андреев Н.Б. Открыто-подземная разработка месторождений - безальтернативная перспектива развития горнорудной промышленности Украины // Вісник Криворізького технічного університету: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: КТУ. - 2005. - Вип. 6. - С. 13-19.

29. Пат. 33955 А Україна, МКИ Е 21 С 41/06. Спосіб комбінованої розробки крутоспадних родовищ корисних копалин / Бизов В.Ф., Сторчак С.О., Воловик В.П., Чередниченко О.Є., Ковальов Ю.І., Романенко О.В., Лотоус В.В., Щєлканов В.О., Андрєєв Б.М. (Україна); Заявл. 05.05.1999, Опубл. 15.02.2001, Бюл. № 1. - 2 с.

30. Пат. 34702 А Україна, МКИ Е 21 С 41/06. Спосіб розробки крутоспадних родовищ корисних копалин / Сторчак С.О., Сирічко В.О., Чередниченко О.Є., Гаркуша А.Ф., Рєпін О. Г., Хівренко О. А., Щєлканов В.О., Андрєєв Б. М., Бондаренко О. Г. (Україна); Заявл. 13.04.1999; Опубл. 15.03.2001, Бюл. № 2. - 2 с.

31. Пат. 37982 А Україна, МКИ Е 21 С 41/16. Спосіб розробки крутоспадних рудних тіл, що містять включення пустих порід /Бизов В.Ф., Сторчак С.О., Сирічко В.О., Чередниченко О.Є., Гаркуша А.Ф., Вітряк В.О., Плотников В.Ф., Рєпін О. Г., Хівренко О.Я., Щєлканов В.О., Андрєєв Б.М., Хівренко В.О. (Україна); Заявл. 15.05.2000; Опубл. 15.05.2001, Бюл. № 4. - 2 с.

32. Пат. 46428 А Україна, МКИ Е 21 С 41/16. Спосіб розробки крутопохилих рудних тіл / Хівренко О.Я., Щєлканов В.О., Андрєєв Б.М., Сторчак С.О., Сирічко В.О., Чередниченко О.Є., Ричко В.С., Гаркуша А.Ф., Рєпін О.Г., Хівренко В.О. (Україна); Заявл. 16.07.2001; Опубл. 15.05.2002, Бюл. № 5 - 3 с.

33. Пат. 54078 А Україна, МКП⁷ F 42 D 3/04. Спосіб вибухового дроблення негабаритних кусків породи / Сторчак С.О., Романенко О.В., Риков І.М., Лісіцин М.В., Кущ А.М., Клочков В.Ф., Щєлканов В.О., Андрєєв Б.М. (Україна); Заявл. 30.04.2002; Опубл. 17.02.2003, Бюл. № 2. - 3 с.

34. Пат. 4686 Україна, МКП⁷ E21C41/00. Спосіб сумісної відкрито-підземної розробки рудних родовищ / Сторчак С.О., Андрєєв Б.М., Танай В.П., Пензін О.А. (Україна) Заявл. 13.10.2004; Опубл. 17.01.2005, Бюл. № 1. - 8 с.

35. Сторчак С.А., Щелканов В.А., Андреев Б.Н. Влияние технологии подземных работ на использование минеральных ресурсов при открыто-подземной разработке месторождений // Комплексное изучение и эксплуатация месторождений полезных ископаемых. Материалы Международной конференции. - Новочеркасск: НГТУ, 1995. - С. 32-37.

36. Щелканов В.А., Андреев Б.Н. Использование элементов автоматизированного проектирования при оптимизации параметров комбинированной разработки месторождений // Проблемы и направления использования САПР в учебном процессе и автоматизация проектно-конструкторских работ современных производств. Материалы научно-практической конференции. - Кривой Рог: Мінерал. - 1998. - С. 28-31.

37. Щелканов В.А., Чередниченко О.Е., Андреев Б.Н. Повышение качества рудной массы при системах с обрушением за счет создания подвижных изолирующих перекрытий // Оперативный контроль и управление качеством минерального сырья при добыче и переработке: Второй международный симпозиум "Качество - 99". - Ялта. - 1999. - С. 153-159.

38. Андреев Б.Н. Моделирование параметров подземной отработки участков техногенных нарушений // Проблемы и перспективы использования геоинформационных технологий в горном деле. Доклады ІІ Международной научно-практической конференции. - Днепропетровск: РИК НГА Украины. - 2000. - С. 118-123.

39. Щелканов В.А., Андреев Б.Н., Письменный С.В. Технологические схемы подземной отработки запасов под внутренними отвалами карьеров // Материалы Международной конференции "Проблемы и перспективы развития подземной геотехнологии в XXI веке". - Екатеринбург: Изд-во УГГГА. - 2001. - С. 90-94.

40. Андреев Б.Н. Технологические решения взрывной отбойки руды при отработке подкарьерных и прибортовых запасов // Тезисы докладов Международной научно-технической конференции "Комбинированная геотехнология: проектирование и геомеханические основы".- Магнитогорск: МГТУ.- 2001. - С. 28-29.

41. Андреев Б.Н. Разработка технологии взрывной отбойки при подземной добыче руд в условиях техногенеза // Тезисы докладов научно-технической конференции "Проблемы развития Криворожского железорудного бассейна". - Кривой Рог: КТУ. - 2002. - С. 49.

42. Андреев Б.Н., Жуков С.А. Особенности разработки месторождений в условиях влияния техногенных формирований // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Україна наукова ' 2003". Том 27. Гірнича справа. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 3.

43. Андреев Б.Н. Оценка эффективности буровзрывных работ в условиях геомеханического влияния техногенеза недр // Гірничовидобувна промисловість України і Польщі: Актуальні проблеми і перспективи: Матеріали Українсько-Польського форуму гірників - 2004 (Ялта, Крим, 13 - 19 вересня 2004). - Дніпропетровськ: НГУ, 2004. - С. 515-521.

44. Андреев Б.Н., Клочков В.Ф., Штельмах А.С. Оценка влияния чаши карьера на геомеханические свойства прилегающего к ней рудного массива // Матеріали міжнародної конференції "Форум гірників - 2005", том 1. - Д.: НГУ, 2005. - С. 36-40.

Размещено на Allbest.ru