Моніторинг земної поверхні підземних сховищ газу

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

МОНІТОРИНГ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ ПІДЗЕМНИХ СХОВИЩ ГАЗУ

ВИКОНАВ:

ПЕРОВИЧ ІГОР ЛЬВОВИЧ

Київ - 20061. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Перехід України до ринкової економіки створив умови до формування та створення глобалізованих господарських систем, які відіграють важливу роль в міжнародній економіці. Зокрема, в повній мірі це відноситься до газотранспортної системи України, яка в комплексі з газо видобувними концернами та підприємствами Росії, Казахстану, Таджикистану, Узбекистану та інших країн формує єдиний комплекс забезпечення енергоносіями країни Східної, Центральної та Західної Європи.

Важливе місце в газотранспортній системі країни займають підземні сховища газу, які призначені забезпечувати безперебійну подачу вуглеводнів в випадку критичних ситуацій. Підземні сховища газу займають значні площі земель, які практично виведені з прямого їх цільового призначення та, крім того, дані території є небезпечними для довкілля з точки зору їх експлуатації.

Значний внесок в вирішенні питань деформацій земної поверхні на підземних сховищах газу внесли Войтенко С.П., Мазницький А.С., Суботін І.Е., Бондар А.Л., Рудий Р.М., Лісевич М.П. та інші. Вітчизняними науковцями Лихогрудом М.Г., Медведєвим В.В., Ступенем М., Сохничем А.Я., Третяком А.М., Чернягою П.Г., Добряком Д.С. та іншими зроблений значний виклад в розвиток науки про моніторинг земель, їх охорону, ефективне використання та кадастрове зонування територій.

Технологічна експлуатація підземних сховищ газу призводить в багатьох випадках не тільки до забруднення територій хімічними елементами, але й в ряді випадків виникає деградація земель. Звідси, моніторингові дослідження земної поверхні газосховищ, розробка на цій основі прогнозних моделей, які дозволять проводити зонування територій по ступеню деградації земель є важливою і актуальною задачею в охороні земельних ресурсів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям досліджень безпосередньо пов'язаний з реалізацією основних положень та принципів Земельного кодексу України від 25.10. 2006 р., №2768-ІІІ, Кодексу України про надра від 27.04.1994 р., №132/94-ВР, законів України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р., №1264-ХІІ, “Про охорону земель” від 19.06.2003 р., №962-ІУ, Указу Президента України “Про геологічне вивчення і порядок використання техногенних родовищ корисних копалин” від 30.12.1993 р., №615/93, Положення про моніторинг земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 р., №661.

Дисертаційна робота пов'язана з планами науково-дослідних робіт кафедри інженерної геодезії Київського національного університету будівництва і архітектури.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення системи моніторингу земної поверхні підземних сховищ газу.

Для дослідження поставленої мети направлене рішення наступних задач:

· аналіз стану забруднення довкілля та існуючої класифікації ерудованості ґрунтів;

· дослідження і аналіз моніторингових спостережень за вертикальними рухами земної поверхні на підземних сховищах газу України та розробка на цій основі прогнозних моделей;

· розробка класифікатора земель трубопровідного транспорту та структурної схеми функціонування кадастру територій підземних сховищ газу;

· реалізація теоретичних розробок в виробництво.

Об'єктом дослідження є території підземного сховища газу.

Предметом дослідження є моніторинг земель на підземних сховищ газу.

Методи дослідження. У роботі використано методи системного аналізу, математичної статистики, математичної логіки та математичного моделювання.

Інформаційною базою досліджень є статистичні дані про забрудненість територій шкідливими речовинами, матеріали експериментальних геодезичних вимірів за вертикальними рухами землі на територіях підземних сховищ газу.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі виконаних досліджень розроблено модель організації земельного кадастру на територіях підземних сховищ газу та запропонована нова структура класифікації земель трубопровідного транспорту.

Дістало подальший розвиток дослідження принципів організації та виконання інженерно-геодезичного моніторингу на підземних сховищах газу і використання даних моніторингу для визначення деградації земель.

Встановлені основні закономірності вертикальних переміщень земної поверхні підземних сховищ газу. На основі виконаних досліджень розроблено прогнозні моделі вертикальних переміщень земної поверхні підземних сховищ газу в різних її пунктах.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть служити науковою основою для вирішення питань використання інженерно-геодезичних даних з метою визначення та прогнозу ступеня деградації земель на підземних сховищ газу.

Основні висновки, пропозиції та рекомендації можуть використовуватись спеціалізованими організаціями при проектуванні і побудові спеціальних геодезичних мереж для спостережень за деформаціями земель підземних сховищ газу, а також фахівцями, які займаються проблемами охорони та раціонального використання земель.

Отримані результати досліджень знайшли практичне застосування в виробничій діяльності НАК “Нафтогаз України”, в Регіональному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації інженерно-технічного персоналу з реєстрації землі, нерухомого майна та їх оцінки.

Впровадження в практику результатів досліджень підтверджується відповідними актами Богородчанського виробничого управління підземного зберігання газу та Регіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації інженерно-технічного персоналу з реєстрації землі, нерухомого майна та їх оцінки ( м. Львів).

Особистий внесок здобувача. Виконані дослідження є результатом самостійної роботи автора над дисертацією за час навчання в аспірантурі Київського національного університету будівництва і архітектури у 2003-2006 р.р.

Ключові аспекти досліджень та їх результати досліджень отримані автором особисто, що підтверджується шістьма одноосібними публікаціями.

В опублікованій в співавторстві роботі [5] автору належить ідея створення нового українського класифікатора земельних ділянок.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати наукових досліджень автора доповідалися і обговорювалися на науково-технічній конференції “Екологічні проблеми нафтогазового комплексу” (Яремче, 2004), науково-технічній конференції “Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва” (Львів, 2004), науково-технічних семінарах Київського національного університету будівництва і архітектури (Київ, 2003-2006 р.р.), а також на нарадах Івано-Франківського обласного головного управління земельних ресурсів.

Публікації. Результати наукових досліджень за темою дисертації опубліковані в 6 наукових працях, з них 5 самостійно та 5 у фахових наукових виданнях. В співавторстві опублікована одна стаття.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 103 найменувань і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 112 сторінок, ілюстрованих 14 рисунками, 20 таблицями та двома актами впровадження наукових досліджень.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовану мету та задачі дослідження, показано зв'язок роботи з важливими державними програмами, наведено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, викладено відомості про апробацію роботи, особистий внесок здобувача та повноту публікацій.

У першому розділі “Моніторинг сучасного стану екологічної ситуації довкілля” здійснено огляд загального стану проблеми забруднення довкілля і, зокрема, земельних ресурсів.

Визнано, що основними принципами, на яких базується державна політика в сфері охорони земель є пріоритет охорони грунтів над економічними вигодами. Відзначені наукові розробки Третяка А.М., Добряка Д.С., Ступеня М.Г., Сохнича А.Я., Горлачука В.В., Борщевського П.П. та інших вчених і дослідників в галузі моніторингу земель, державного контролю за станом та якістю земельних ресурсів.

Державний моніторинг за станом земель дозволяє здійснювати не тільки кількісний та якісний контроль за їх станом, але й забезпечити прийняття відповідних управлінських рішень та розробити заходи по відтворенню родючості земель, прогнозу попередження розвитку негативних процесів та їх усунення. Все це потребує розробки спеціальних кадастрових систем, питаннями створення та функціонування яких присв'ячені роботи відомих вітчизняних вчених Лихогруда М.Г., Гнатковича Д.І., Володіна М.О., Борового В.О., Черняги П.Г., Кулініча В.В.; зарубіжних - Вільямсона, Хансена, Кауфмана та інших.

В процесі моніторингу довкілля важливо встановити негативний вплив на довкілля не тільки забруднення хімічними речовинами, але й виявити явища та процеси негативного впливу внаслідок техногенних процесів. Одним із таких негативних проявів є вертикальні переміщення земної поверхні на територіях підземних сховищ газу. Основною причиною техногенних рухів земної поверхні на територіях видобутку вуглеводнів вважають ущільнення порід внаслідок видалення флюїдів із порового простору порід і відповідні зміни пластового тиску, в результаті чого проходить інфільтрація води з покрівлі та дегідратація глин.

В Україні на Угереському газовому родовищі при розкритті пласту на глибині 1053 м., пройшов викид глиняного розчину і бурового інструменту. Внаслідок цього на земній поверхні утворилося озеро круглої форми діаметром приблизно 50 м та глибиною 8 м.

На Шебелинському газовому родовищі при середньому осіданні земної поверхні 1 м, виявлені зони локальних вертикальних осідань до 4 метрів.

На відміну від експлуатаційних нафтових та газових родовищ підземні сховища газу, які облаштовують в виснажених нафтогазових пластах мають свої особливі технічні параметри експлуатації. Зокрема, підземні сховища газу характеризуються значними перепадами тисків в пласті - колекторі. При цьому об'єм активного газу може складати кілька млрд. м³, а перепад тисків 4-7 Мпа. Перепади тисків носять циклічний характер в відповідності з режимом експлуатації підземного сховища газу. При цьому прояви рухів земної поверхні обумовлені не тільки відбиранням газу, але й примусовим його нагнітанням в пласт - колектор.

Дослідження явищ та процесів, пов'язаних з технологічною експлуатацією об'єктів нафтогазового комплексу, інших енергетичних споруд та промислових будівель широко висвітлені в наукових працях Войтенка С.П., Суботіна І.Є., Мазницького А.С., Дутчина М.М., Ганьшина В.М. та інших.

В умовах зростаючого антропогенного впливу на навколишнє середовище виникає необхідність детального дослідження впливу кожного окремого джерела забруднення. Без таких детальних досліджень неможливе належне забезпечення економічного сталого розвитку територій, збереження якості довкілля та здоров'я людей.

Аналіз моніторингових даних по викиду шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення по регіонах України показав, що найбільш забрудненими є Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька та Івано-Франківська області. Порівняно з промисловими регіонами, Івано-Франківщина, яка стала базовою в наших дослідженнях, займає по забрудненості п'яте місце в Україні. В біосферному відношенні це край з різноманітною флорою та фауною, багатими природними ресурсами. Флора налічує понад 1500 видів судинних рослин, що складає 30 відсотків даного виду рослин в Україні. До Червоної Книги та Європейського червоного списку занесено 162 види рідкісних рослин та 28 тварин. На території регіону птахи представлені 280 видами, ссавці - 74 та хребетні - 435. На цій території збереглися незаймані території, праліси, екзотичні природні ландшафти, реліктові види рослин та тварин. Помірно-континентальний клімат, м'яка зима, тепле літо роблять цей край чудовою рекреаційною зоною.

Дослідження динаміки забруднення природних ресурсів Івано-Франківщини показало, що найбільш забрудненими є земельні ресурси. Їх забрудненість приблизно в чотири рази вища ніж атмосферні і в той же час на природоохоронні заходи земельних ресурсів фінансові витрати складають всього 2,9 відсотка від загальної суми фінансувань.

Аналіз структури викидів шкідливих речовин підприємствами регіону за видами економічної діяльності дозволив встановити, що одним з найбільших забруднювачів є підприємства нафтогазового комплексу, куди входить система транспорту та зберігання газу.

Однак в процесі експлуатації промислових об'єктів нафтогазового комплексу виникають кризові ситуації пов'язані не тільки з забрудненням територій, але й з еродованістю ґрунтів. Виходячи з цього, основою наших досліджень стала розробка нових принципів формування системи контролю за використанням і охороною земель на підземних сховищах газу (ПСГ).

У другому розділі “Моніторинг вертикальних рухів земної поверхні на підземних сховищах газу” виконані дослідження вертикальних переміщень земної поверхні на підземних сховищах газу Опари, Дашава, Більче-Волицько-Угерсько. Аналіз виконаних досліджень дозволив встановити, що на території підземного сховища газу Опари рухи земної поверхні та робочих свердловин повністю адекватні технологічним процесам. Тобто, при закачуванні газу в пласт-колектор земна поверхня території піднімається, а при відбиранні опускається (рис.1).

Рис. 1 Середні значення вертикальних переміщень земної поверхні на ПСГ Опари

Аналіз рухів земної поверхні вздовж ліній нівелювання дозволив встановити, що коливання земної поверхні в центрі підземного сховища інтенсивніші ніж по краях. При цьому розмах вертикальних рухів земної поверхні в центральній частині газосховища між двома сусідніми циклами спостережень може досягати до 40 мм.

Проведені аналогічні дослідження на ПСГ Дашава та ПСГ Більче-Волицько-Угерсько не дозволили в повній мірі підтвердити попередні висновки про адекватність рухів земної поверхні технологічним процесам. Це пов'язано з тим, що періоди спостережень за рухами земної поверхні не співпадають з закінченням технологічних процесів експлуатації ПСГ (закачування та відбирання газу).

Для вирішення питань, пов'язаних з встановленням достовірних закономірностей рухів земної поверхні на підземних сховищах газу та визначенням деградації земель в третьому розділі “Прогнозування та аналіз геодинамічних процесів територій підземних сховищ газу (на прикладі Богородчанського газосховища)” роботи виконані експериментальні дослідження на ПСГ Богородчани.

В першу групу опорних реперів входять Rp1, Rp2 та Rр3 і в другу - Rp4, Rp5, Rp6. Групи опорних реперів розташовані за межами контуру газосховища. Перша група реперів розміщена на віддалі 2,6 км від контуру сховища, а друга - 0,8 км. Опорні репери (Rp1, Rp2, Rp3 та Rp4, Rp5, Rp6) представляють собою глибинні репери, які відповідають вимогам до опорних висотних пунктів на техногенних полігонах.

В магістральний хід 1 включено 18 робочих реперів. Із них два ґрунтові репери 10 і 11, які закладені на глибину до 1,5 м. В якості інших 16 робочих реперів прийняті фіксовані точки в устях свердловин 18, 165, 166, 129, 167, 53, 171, 21, 151, 65, 70, 107, 157, 83, 23 та 142.

Нівелірний хід 2 опирається на робочі Rp157 та Rp53. В даний хід входить 23 робочих репери. Зауважимо, що даний нівелірний хід служить для визначення вертикальних переміщень земної поверхні та свердловин, а також для розповсюдження єдиної системи висот при спостереженнях за вертикальними рухами будівель, споруд, газоперекачуючих агрегатів та технологічної обв'язки газокомпресорної станції.

Для кожної серії спостережень визначали середню квадратичну помилку перевищення в нівелірному ході довжиною L кілометрів.

Для цього використовували формулу

, (1)

де і G - відповідно випадкова і систематична похибки.

Середню квадратичну похибку вичисляли за формулою

, (2)

де n - кількість секцій в ході; L - довжини секцій в км; d - різниця перевищень в прямому і зворотному ходах по секціях.

, (3)

де L - довжини ходів в км; S - різниця перевищень в прямому і зворотному ходах.

Для всіх ходів вичисляли середню квадратичну помилку визначення перевищення на

. (4)

В усіх випадках значення не перевищували 5 мм, що свідчить про відповідність якості нівелювання ІІ класу.

За даними геодезичних моніторингових вимірів виконані всесторонні дослідження вертикальних рухів земної поверхні та робочих свердловин. Зокрема, використовуючи дані 11 серій спостережень, які повністю пов'язані з закінченими технологічними процесами (кінець закачування та відбирання газу), визначені середні значення вертикальних рухів поверхні землі та робочих свердловин, а також їх переміщення в центрі та краю контуру газосховища. Крім того, досліджувались процеси рухів земної поверхні по всій довжині магістрального ходу 1.

В процесі експлуатації ПГС проходять значні переміщення техніки та транспортних засобів по об'єкту, ведуть будівельні роботи по прокладанню нових шлейфів газопроводів, реконструюють старі та облаштовують нові свердловини. Все це на перший план ставить вимогу надійного збереження робочих реперів. З цією метою нами досліджено питання прийняття в якості робочих реперів фіксованих точок устя робочих свердловин. Тому на даному промисловому об'єкті в нівелірні ходи крім ґрунтових робочих реперів 10, 11, 12, 13, 123 включили фіксовані точки на устях свердловин.

Приведемо фрагмент детальних досліджень вертикальних переміщень ґрунтового Rp10 і фіксованих точок на устях свердловин 107 і 70.

Аналіз представлених графіків, дозволяє зробити висновок, що вертикальні переміщення устя свердловин грунтового репера мають ідентичні напрямки. При цьому різниці в відмітках (осіданнях) грунтового репера і фіксованих точок вказаних свердловин не перевищують в окремих серіях спостережень 4 мм. Тобто вказані різниці вертикальних переміщень грунтового репера і свердловин знаходяться в межах точності вимірювань перевищень. Таким чином, можна зробити висновок, що при спостереженнях за вертикальними переміщеннями крівлі сховища в якості робочих реперів можна використовувати фіксовані точки устя свердловин.

Моніторингові геодезичні спостереження дозволили чітко встановити, що величини та напрямки деформації земної поверхні прямо пропорційно пов'язані з технологічними процесами експлуатації газосховища.

При цьому проходить систематичне (постійне) опускання земної поверхні. Тобто при закачуванні газу в наступний період, земна поверхня не повертається до свого попереднього висотного положення, який вона мала при попередньому закачуванні.

Виконані дослідження дозволили зробити висновок, що технологічні процеси експлуатації підземних сховищ газу негативно впливають на природно-територіальні комплекси, призводять до деградації ґрунтів та земель і наносять непоправну втрату земельним ресурсам. Про це свідчать зсувні процеси в північно-західній частині газосховища. Для прогнозування процесів, пов'язаних з рухами земної поверхні на підземних сховищах газу розроблена відповідна прогнозна модель. Дослідження показали, що функція виду

(5)

найкращим чином дозволяє прогнозувати вертикальні рухи земної поверхні на території підземних сховищ газу (рис.5).

Облаштування підземних сховищ газу, вимоги до норм їх експлуатації, охорони та моніторингу земель територій ПСГ потребують розробки структури відповідного моніторингу, а також системи ведення кадастру.

В зв'язку з цим четвертий розділ роботи “Деградація земельного фонду на підземних сховищах газу” присвячений розв'язанню ряд конкретних питань, пов'язаних з вдосконаленням механізмів інженерно-кадастрового моніторингу та системи ведення кадастру територій підземних сховищ газу, а також розробки універсального класифікатора земель трубопровідного транспорту.

В нашому випадку об'єктом моніторингу є земельний фонд в межах контура території підземного сховища газу.

Інженерно-технічні спостереження включають цілий комплекс робіт по визначенню герметичності крівлі підземних сховищ газу геохімічними методами, загазованості та забруднення агрохімічними обстеженнями; зміни структури грунтів методами інженерної геології та ґрунтознавства; вертикальних та горизонтальних рухів земної поверхні геодезичними методами тощо.

Важлива роль при веденні моніторингу належить періоду спостережень. Дослідження показали, що цикли спостережень мають бути зв'язані не з певним фізичним моментом часу, а з технологічним процесом - закінченням закачування газу в підземний простір і його відбиранням.

Експлуатація ПСГ потребує інформаційно-кадастрових систем, які б дозволяли виробляти управлінські рішення не тільки з точки зору охорони земель та безпеки експлуатації складного інженерного об'єкту, яким є ПСГ, але й з точки зору безпеки життєдіяльності населення, що проживає в зоні впливу дії підземних сховищ газу. Звідси, постала проблема розробки моделі специфічної кадастрової системи, яка б дозволяла дати об'єктивну оцінку стану довкілля, а також оптимізувати режим роботи ПСГ.

Важливою складовою земельного кадастру є класифікація територій не тільки за категоріями земель, але й за формами власності, сервітутними обтяженнями, цільовим використанням. Існуюча на даний час структура класифікатора є застарілою. Для усунення цього недоліку розроблена структура класифікатора земель.

З метою практичної реалізації даного класифікатора розроблені коди для земель трубопровідного транспорту.

Наприклад для земельної ділянки ЗТТ : Д : ТБ : К означає:

ЗТТ - землі транспорту трубопровідного;

Д- державна форма власності;

ТБ- сервітути на право проїзду на транспортному засобі та встановлення будівельних риштувань з метою ремонту будівель та споруд;

К- комерційне використання.

Система кадастру територій підземних сховищ газу передбачає їх зонування на основі моніторингових спостережень. Використовуючи моніторингові геодезичні спостереження, відповідно до існуючої нормативної класифікації стану територій за рівнем еродованості грунтів складено схему еродованості для ПСГ Богородчани.

ВИСНОВКИ

Основними науковими і практичними результатами дисертації є:

1. Розробка моделі функціонування кадастру територій на підземних сховищах газу.

2. Створення єдиного класифікатора земель за їх категоріями, формами власності, сервітутами та цільовим призначенням .

3. Виявлення та обґрунтування ступеня деградації грунтів на основі моніторингових геодезичних спостереженнях.

4. Встановлення загальних закономірностей вертикальних переміщень земної поверхні та робочих свердловин на підземних сховищах газу.

5. Удосконалення побудови нівелірної мережі на підземних сховищах газу шляхом використання в якості робочих реперів фіксованих точок устя свердловин.

6. Розробка прогнозних моделей вертикальних рухів земної поверхні та свердловин на підземних сховищах газу.

7. Встановлення неадекватності фінансових витрат на охорону земельного фонду в порівнянні з витратами на водоохоронні заходи та атмосферу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Перович І. Загальні закономірності осідання земної поверхні на підземних сховищах газу // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - Львів, Ліга-Прес, - 2002.- с. 199-200.

2. Перович І. Кадастрова система соціоекономічної оцінки територій в зоні впливу підземних сховищ газу // Геодезія, картографія і аерофотознімання. - 2003. - №63. - с.65-68.

3. Перович І. Комплексна оцінка соціоекономічного стану територій підземних сховищ газу // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - Львів: Ліга - Прес. - 2003. - с. 276-278.

4. Перович І. Геодинамічні процеси територій підземних сховищ газу // Інженерна геодезія. - 2004. - №50 с. 180-191.

5. Тарасюк В., Перович І., Бойко М., Бурденюк В. Вдосконалення обліку даних про земельні ділянки // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - Львів: Ліга-Прес. - 2004. - с.363-366.

6. Перович І. Дослідження геодинамічних процесів підземних сховищ газу // Мат-ли науково-технічної конференції “ Екологічні проблеми нафто-газового комплексу”. Яремче, - 2004. с.117.

АНОТАЦІЯ

Перович І.Л. Моніторинг земельної поверхні підземних сховищ газу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.24.04 - кадастр та моніторинг земель. - Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2006 р.

Роботу присв'ячено вдосконаленню системи моніторингових спостережень за рухами земної поверхні на підземних сховищах газу.

В процесі виконання досліджень встановлено неадекватність фінансувань на охорону забруднених земель в порівнянні з витратами на природоохоронні заходи інших природних ресурсів. Проведений аналіз стану територій підземних сховищ газу дозволив встановити, що земельні ресурси цих територій є не тільки забрудненими, але й на них виникають процеси еродованості грунтів, які в багатьох випадках призводять до їх деградації.Розроблена модель функціонування кадастру територій, яка включає різні джерела інформації. Зокрема, геохімічні, ґрунтові, геодезичні, агрохімічні та інші дані.

Для достовірного відображення стану різних земельних ділянок створено універсальний класифікатор земель за їх категоріями, формами власності, сервітутами та цільовим призначенням.

На основі моніторингових спостережень за рухами земної поверхні стало можливим виявлення та обґрунтування ступеня деградації грунтів. Зокрема, практична реалізація цього положення дозволила визначити зони еродованості грунтів на підземному сховищі газу Богородчани.

Моніторингові дані за рухами земної поверхні на різних газосховищах країни дозволили встановити загальні закономірності вертикальних рухів земної поверхні та робочих свердловин в різних ділянках територій підземних сховищ газу.

Проведені дослідження дозволили зробити пропозиції щодо вдосконалення побудови висотної мережі на підземних сховищах газу шляхом використання в якості робочих реперів фіксованих точок устя свердловин.

На основі отриманих статистичних даних стало можливим розробити прогнозні моделі вертикальних рухів земної поверхні та робочих свердловин на підземних сховищах газу.

Ключові слова: підземне сховище газу, моніторинг, вертикальні рухи, прогнозування, модель, земля, охорона.

Перович И. Л. Мониторинг земной поверхности подземных хранилищах газа. - Рукопись.

Диссертация на соискания ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.24.04 - кадастр и мониторинг земель. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2006.

Работа посвящена совершенствованию системы мониторинговых наблюдений за движениями земной поверхности на подземных хранилищах газа.

В процессе выполнения исследований установлена неадекватность финансирования на охрану загрязненных земель в сравнении с затратами на природоохранные мероприятия других природных ресурсов. Проведенный анализ состояния территорий подземных хранилищ газа привел к заключению, что земельные ресурсы этих территорий не только загрязненные, но на них возникают процессы эродованости грунтов, которые во многих случаях приводят к их деградации. Таким образом, проведенные исследования подтвердили необходимость разработки комплексного подхода к решению проблемы рационального использования и охраны земель на подземных хранилищах газа.

С целью решения поставленных задач разработана модель функционирования кадастра территорий, которая включает разные источники информации. В частности, геохимические, грунтовые, геодезические, агрохимические и другие с целью достоверного отображения состояния разных земельных участков создан универсальный классификатор земель за их категориями, формами собственности, сервитутами а целевым назначением.

На основе мониторинговых наблюдений за движениями земной поверхности стало возможным выявлением и обоснованием степени деградации грунтов. В частности, практическая реализация данного положения разрешила определить зоны эродованости грунтов на подземном хранилище газа Богородчаны.

Мониторинговые исследования за движениями земной поверхности на разных газохранилищах страны разрешили установить общие закономерности вертикальных движений земной поверхности и рабочих скважин на разных участках территорий подземных хранилищ газа. Определено, что в центральной части газохранилищ амплитуда вертикальных движений земной поверхности примерно в 2,5 раза выше, чем на краях.

Проведенные исследования разрешили выработать предложения о совершенствовании построения высотной сети на подземных хранилищах газа путем использования в качестве рабочих реперов фиксированных точек устья скважин.

На основе статистических данных стало возможным разработать прогнозные модели вертикальных движений земной поверхности и рабочих скважин на подземных хранилищах газа.

Ключевые слова: подземное хранилище газа, мониторинг, вертикальные движения, прогнозирование, модель, земля, охрана.

Размещено на Allbest.ru