Технологічне забезпечення виробничої потужності марганцевих кар’єрів при змінному попиті на рудну сировину

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 622.271.326.004.68

Технологічне забезпечення виробничої потужності марганцевих кар'єрів при змінному попиті на рудну сировину

Спеціальність 05.15.03 - “Відкрита розробка родовищ корисних копалин”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Череп Андрій Юрійович

Дніпропетровськ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі прикладної економіки Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор ПРОКОПЕНКО Василь Іванович, завідувач кафедри прикладної економіки Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор ЧЕТВЕРИК Михайло Сергійович, завідувач відділу геомеханічних основ технології відкритої розробки родовищ Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова Національної академії наук України (м. Дніпропетровськ);

кандидат технічних наук, доцент КОРСУНСЬКИЙ Георгій Якович, професор кафедри відкритих гірничих робіт Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Захист відбудеться ``12'' грудня 2008 р о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.02 із захисту дисертацій при Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий ``12'' листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.т.н., доцент В.В. Панченко

АНОТАЦІЯ

Череп А.Ю. Технологічне забезпечення виробничої потужності марганцевих кар'єрів при змінному попиті на рудну сировину. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.15.03 “Відкрита розробка родовищ корисних копалин”. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2008.

Розроблені технологічні схеми гірничих робіт, які забезпечують їх виробничу потужність при змінному попиті на рудну сировину. Встановлені раціональні параметри робочої зони та їх вплив на обсяги прямого переміщення розкриву у відвал. Удосконалена методика розрахунку виробничої потужності кар'єру, виходячи з коефіцієнту жорсткості технологічної схеми.

Запропонована технологічна схема, в якій розкривні уступи перерозподіляються по висоті у межах певної потужності розкриву при заданій продуктивності кар'єру, а верхній та нижче розташований уступи об'єднані та відробляються транспортно-відвальним способом, для чого у внутрішньому відвалі створюється додаткова приймальна ємність.

Удосконалено метод вибору комплексів технологічного устаткування для слабкостійких обводнених порід, де враховується коефіцієнт запасу стійкості укосів внутрішнього відвалу, який обумовлений сумісним поєднанням коефіцієнту переекскавації порід, темпу осушення порід у вибої, порядку їх складування у відвалі та організації роботи комплексів розкривного та відвального устаткування.

Ключові слова: технологічний комплекс гірничих робіт, виробнича потужність кар'єру, робоча зона, внутрішній відвал, комплекс устаткування.

АННОТАЦИЯ

Череп А.Ю. Технологическое обеспечение производственной мощности марганцевых карьеров при переменном спросе на рудное сырье. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.15.03 “Открытая разработка месторождений полезных ископаемых”. Национальный горный университет, Днепропетровск, 2008.

Систематизированы факторы, которые влияют на объемы добычи на марганцевых карьерах. По содержанию способов обеспечения мощности горнодобывающего предприятия, факторы поделены на три группы: технологические, организационные и экономические. Установлено влияние технологических схем горных работ на марганцевых карьерах на их производственную мощность, причем обеспечение спроса на рудное сырье определено при помощи коэффициентов совпадения концентрата заскладированного и отгруженного потребителям.

Разработаны технологические схемы горных работ на марганцевых карьерах, которые обеспечивают их производственную мощность в условиях переменного спроса на рудное сырье. Относительно разделения рабочей зоны карьера определены параметры бестранспортной и комбинированной систем разработки горизонтального месторождения, а также установлено их влияние на производственную мощность карьера.

Реконструкция действующих или разработка новых технологических схем связаны с выбором рационального технологического комплекса горных работ, который включает комплекс оборудования, технологические схемы, по которым они работают и, непосредственно, производственные процессы горных работ. Производственная мощность карьера обусловлена именно технологическим комплексом. Поэтому на карьере необходимо создавать технологические комплексы горных работ, которые будут обеспечивать его заданную мощность с наименьшими затратами. Усовершенствована методика расчета производственной мощности карьера с горизонтальным залеганием рудного пласта, которая определяется производительностью технологического комплекса, исходя из коэффициента жесткости технологической схемы. Этот коэффициент отображает взаимосвязь между смежными уступами на основе сроков отработки каждого из них.

Предложена технологическая схема разработки марганцевого карьера, в которой вскрышные уступы перераспределяются по высоте в пределах определенной мощности вскрыши, а также при условии обеспечения заданной производительности карьера с максимально возможным объемом прямого перемещения вскрышных пород в отвал. Согласно этому условию разработана технологическая схема отработки вскрышных уступов, где выемка вскрышных пород объединенных верхнего и ниже расположенного уступов осуществляется транспортно-отвальным способом. В предлагаемой схеме путем прямой перевалки весь вскрышной массив размещают во внутреннем отвале, где формируется дополнительная приемная емкость, которая позволяет размещать увеличенный объем вскрышных пород за счет верхнего подуступа и обеспечить необходимую устойчивость откосов отвальных уступов. Установлено, что увеличение высоты верхнего подуступа ограничено переэкскавацией вскрышных пород драглайном, который расположен на отвале.

Определено, что для каждой системы разработки вскрышных уступов возникает необходимость в переэкскавации части объема вскрышных пород, что приводит к увеличению среднеэксплуатационного коэффициента вскрыши. Для определения целесообразности реконструкции действующих карьеров путем изменения технологической схемы, при использовании имеющегося горного оборудования, предложены аналитические зависимости технологического и экономического коэффициентов вскрыши, которые учитывают количество вскрышных уступов, коэффициенты переэкскавации на каждом из них, соответственно, а также удельные затраты на их разработку для экономического коэффициента.

Разработана технология эффективного осушения вскрышных пород путем их поблочной выемки. Для этого в каждом блоке создается система дренажных траншей, которые погашаются в забое во время отработки уступа. Торцевые борты карьера укрепляют упорными призмами, а вскрышные породы размещают по площади отвальной заходки. Предложенная технологическая схема предусматривает формирование забоя с наклонной дренажной траншеей, которая перекрывает приток воды в добычную зону.

Усовершенствован метод выбора комплексов технологического оборудования для слабоустойчивых сильнообводненных пород, в котором учитывается коэффициент запаса устойчивости откосов внутреннего отвала. Этот коэффициент обусловлен совместным влиянием коэффициента переэкскавации пород, скорости осушения пород в забое, порядка их складирования в отвале и организации работы комплексов вскрышного и отвального оборудования. Эти факторы позволяют выбирать комплекс технологического оборудования соответственно заданному подвиганию фронта добычных работ карьера, а также при условии обеспечения необходимого запаса устойчивости внутреннего отвала.

Ключевые слова: технологический комплекс горных работ, производственная мощность карьера, рабочая зона, внутренний отвал, комплекс оборудования.

SUMMARY

Cherep A.Y. Technological providing of production capacity of manganese quarries at variable demand for ore raw material. - The manuscript.

The thesis on getting scientific degree of Candidate of engineering sciences on specialty 05.15.03 "Open pit mining of mineral deposits”. National mining university, Dnipropetrovs'k, 2008.

Technological schemes of open-casts, which provide their capacity at variable demand for ore raw materials, are developed. Rational parameters of a working zone and their influence on volumes of direct moving of stripping in a dump are determined. The design procedure of capacity of an open-cast mine on the assumption of the technological scheme's rigidity factor is improved.

The technological scheme, in which stripping ledges are redistributed on height within certain stripping capacity at the set productivity of an open-cast mine, is offered. The additional receiving capacity is created in an internal dump to unite and work through top and lower located ledges in the transport-and-dump way.

The method of a choice of complexes of the process equipment for weak-stable and watered rocks is improved. The factor of a stableness stock of internal dump slopes, which is caused by a compatible combination of a factor of rocks' re-excavation, a rate of rocks' drainage in a face, an order of their warehousing in dump and a work organization of complexes stripping and dump equipment, is considered.

Keywords: a technological complex of open-casts, a production capacity of quarry, a working zone, an internal dump, an equipment complex.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід вітчизняних гірничо-збагачувальних підприємств на ринкові умови господарювання зумовив змінний попит на їх продукцію та сильно ускладнив регулювання виробничої потужності кар'єрів з видобутку рудної сировини. За період 1993…2007 рр. дисбаланс між пропозицією та попитом на товарну продукцію зумовив зниження обсягів її виробництва більш, ніж у два рази (з 4020 до 1660 тис. т/рік). До того ж цей попит останнім часом має змінний характер. Тому виникла необхідність в технологічних рішеннях, які сприятимуть забезпеченню обсягів видобутку згідно з попитом на марганцеву руду, враховуючи його мінливість.

На технологічному рівні підтримання виробничої потужності кар'єрів можливе шляхом їх реконструкції, що передбачає зміну технологічної схеми гірничих робіт та параметрів робочої зони відповідно до необхідних обсягів розкривних і видобувних робіт. Дотепер вирішенню питань реконструкції кар'єрів для підтримання їх потужності згідно з попитом на корисну копалину при відпрацюванні горизонтальних родовищ не приділялось достатньої уваги. Вищезазначене зумовило актуальність наукової задачі, яка полягає у встановленні взаємозв'язку параметрів робочої зони з технологічними комплексами гірничих робіт згідно з виробничою потужністю кар'єрів, визначеною попитом на рудну сировину.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі використані результати, одержані автором у процесі досліджень, виконаних за планом науково-дослідних робіт Національного гірничого університету за темами: “Управління виробничими витратами гірничо-збагачувальних підприємств в умовах змінного попиту на марганцеворудну продукцію” (ДР № 0103U001296) і “Розробка та обґрунтування методів підвищення надійності інвестування розширеного відтворення гірничих підприємств” (ДР № 0105U000514), в яких здобувач розробив технологічні схеми розкривних робіт при реконструкції марганцевих кар'єрів в умовах змінного попиту на рудну сировину.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування параметрів робочої зони та розробка на їх основі практичних рекомендацій щодо формування технологічних комплексів розкривних робіт на марганцевих кар'єрах за умови забезпечення їх змінної виробничої потужності відповідно до попиту на рудну сировину. Для досягнення цієї мети поставлено та вирішено такі задачі дослідження:

проаналізувати продуктивність технологічних комплексів розкривних робіт на кар'єрах із пологим та горизонтальним заляганням рудного пласта залежно від способу розкриття уступів, що визначає виробничу потужність кар'єру;

визначити раціональні рішення щодо реконструкції марганцевих кар'єрів як способу технологічного забезпечення їх виробничої потужності;

обґрунтувати наукові засади оптимізації параметрів робочої зони кар'єру, виходячи з обсягів прямого переміщення розкривних порід у відвал згідно зі способом розкриття робочих горизонтів;

розробити технологічні схеми відпрацювання розкривних уступів у складних гідрогеологічних умовах з урахуванням заданого посування фронту видобувних робіт;

встановити методичний підхід до вибору раціонального варіанту реконструкції технологічного комплексу розкривних робіт та адаптувати його до умов експлуатації кар'єрів Орджонікідзевського ГЗК;

впровадити результати досліджень технологічного комплексу розкривних робіт на марганцевих кар'єрах ОГЗК з метою забезпечення їх виробничої потужності, визначеної попитом на рудну сировину.

Методи досліджень. У процесі досліджень застосовані наступні методи: наукове узагальнення - для формулювання наукової задачі та загальних висновків; аналітичний - для оцінки ефективних варіантів реконструкції кар'єрів; статистичний - для прогнозування обсягів гірничих робіт та попиту на рудну сировину, встановлення параметрів стійкості розкривних і відвальних уступів; техніко-економічний аналіз - для встановлення змісту та етапів реконструкції, вибору раціональної технологічної схеми гірничих робіт; графоаналітичний - для конструювання технологічної схеми гірничих робіт.

Об'єкт дослідження - відпрацювання горизонтальних родовищ відкритим способом.

Предмет дослідження - технологічні рішення із забезпечення виробничої потужності марганцевих кар'єрів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

1) вперше для комбінованої системи розробки горизонтальних родовищ встановлені в аналітичному виді технологічний та економічний коефіцієнти розкриву залежно від способу розкриття уступів, а також для економічного коефіцієнту - від питомих витрат на розробку розкривних порід. Зазначені коефіцієнти є додатковою оцінкою ефективності прийнятих способу формування уступів та комплексу устаткування для їх розробки;

2) встановлена залежність виробничої потужності марганцевих кар'єрів від технологічних схем гірничих робіт. При чому, на відміну від існуючих, ця залежність враховує збіг обсягів руди заскладованої та відвантаженої споживачам, а також запас видобутої руди щодо обсягу її відвантаження. Це уможливлює корегування виробничої потужності кар'єру згідно з попитом на рудну сировину;

3) удосконалений технологічний підхід до формування робочої зони кар'єру при розробці горизонтального родовища, в якому, на відміну від відомих, розкривні уступи перерозподіляються по висоті у межах певної потужності розкриву за умови забезпечення заданої продуктивності кар'єру із найбільшим обсягом прямого переміщення розкривних порід у відвал. За цієї умови розроблена схема об'єднання розкривних уступів, які відпрацьовують транспортно-відвальним способом, для чого у внутрішньому відвалі створюється додаткова приймальна ємність;

4) удосконалена методика визначення продуктивності комплексу устаткування, а також продуктивності кар'єру в цілому, в якій, на відміну від відомих, виробнича потужність кар'єру обумовлена потужністю технологічного комплексу гірничих робіт, виходячи з коефіцієнту жорсткості прийнятої технологічної схеми. Цей коефіцієнт враховує взаємозв'язок між суміжними уступами за тривалістю відпрацювання кожного з них;

5) дістав подальшого розвитку метод обґрунтування параметрів внутрішнього відвалу, що формується за запропонованою схемою відвалоутворення. Цей метод відрізняється від відомих тим, що при визначенні коефіцієнту переекскавації, глибини додаткової приймальної ємності та висоти верхнього ярусу відвалу враховується залежність результуючого кута укосу внутрішнього відвалу від висоти верхнього підуступу об'єднаного розкривного уступу;

6) дістав подальшого розвитку метод вибору комплексів технологічного устаткування для слабкостійких обводнених порід згідно з виробничою потужністю кар'єру й за умови забезпечення необхідного запасу стійкості внутрішнього відвалу. Метод відрізняється від відомих тим, що комплекс устаткування вибирають з урахуванням коефіцієнту запасу стійкості укосів внутрішнього відвалу, що він формує. Цей коефіцієнт обумовлений взаємозв'язком коефіцієнту переекскавації порід, темпу осушення порід у вибої, порядку їх складування у відвалі та організації роботи комплексів розкривного та відвального устаткування.

Наукові положення, які захищаються в дисертації:

виробнича потужність кар'єру обумовлена продуктивністю технологічних комплексів гірничих робіт відповідно до типу робочої зони, яка визначає жорсткість технологічної схеми. Ця жорсткість враховує втрати робочого часу комплексів устаткування внаслідок взаємозв'язку суміжних уступів;

при конструюванні технологічної схеми розкривних робіт відповідно до виробничої потужності кар'єру, обсяг внутрішнього відвалу змінюється шляхом перерозподілу розкривних уступів по висоті у межах певної потужності розкриву. Для збільшення частини обсягу розкривних порід з прямим перевалюванням у внутрішній відвал в ньому створюється приймальна ємність для розміщення розкриву від консольного відвалоутворювача, причому стійкість відвальних уступів забезпечується шляхом формування передвідвалу, який відсипає драглайн при переміщенні попереду транспортно-відвального комплексу.

Обґрунтованість та достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджуються аналізом вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, відповідністю методів дослідження поставленим в роботі меті й задачам, достатнім обсягом статистичних даних і задовільним збігом результатів теоретичних досліджень з фактичними показниками практики марганцевих кар'єрів (відхилення не більше 10%).

Практичне значення одержаних результатів. Для Чкаловського кар'єру №2 розроблена технологічна схема відпрацювання розкривних порід, яка забезпечує збільшення обсягу прямого переміщення порід у відвал. Запропонована технологія відпрацювання вибою розкривних порід похилою дренажною траншеєю для умов Покровського кар'єру, що підвищує стійкість укосів бортів та відвалу кар'єру. Для запропонованих технологічних схем розраховані технологічний та економічний коефіцієнти розкриву. Складений алгоритм вибору раціональної технологічної схеми гірничих робіт реконструкції марганцевих кар'єрів ОГЗК. Удосконалена технологічна схема комбінованої системи доопрацювання запасів Богданівської ділянки Запорізького кар'єру, що забезпечує підтримання виробничої потужності комбінату.

Реалізація результатів досліджень. Підтвердженням практичного значення одержаних результатів є використання розробок і рекомендацій автора проектно-конструкторським відділом Орджонікідзевського ГЗК (акт впровадження №49 від 20.12.2007 р.). Впровадження рекомендації дозволяє комбінату знизити витрати на розкривні роботи на Чкаловському кар'єрі №2 на 5415 тис. грн., де частка автора складає 10%, тобто 541,5 тис. грн.

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Національного гірничого університету при викладанні дисциплін «Економіка та організація гірничого виробництва» та «Менеджмент гірничого виробництва» (довідка №09/48-26 від 07.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій отримані нові теоретичні результати, що мають наукове і практичне значення з реконструкції технологічних схем гірничих робіт на марганцевих кар'єрах, яка забезпечує їх виробничу потужність згідно з попитом на рудну сировину та зниження виробничих витрат на розкривні роботи. Участь автора в роботах, опублікованих у співавторстві, наведена в списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались й обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2003); “Науковий потенціал світу” (Дніпропетровськ, 2004); на Міжнародних науково-технічних конференціях “Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості” (Кривий Ріг, 2004, 2006); на наукових симпозіумах “Тиждень гірника” (Москва, 2004, 2006, 2007, 2008).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 12 наукових працях, з яких 9 праць у фахових виданнях і 3 статті в матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи складає 166 сторінок друкованого тексту, що містить 37 рисунків, 15 таблиць, список використаних джерел з 96 найменувань на 11 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

кар'єр рудний марганцевий

В першому розділі “Сучасний стан гірничих робіт на марганцевих кар'єрах та шляхи забезпечення їх виробничої потужності” проаналізована продуктивність технологічних комплексів розкривних робіт на кар'єрах із пологим та горизонтальним заляганням рудного пласта залежно від способу розкриття, що визначає виробничу потужність кар'єру. Дослідження виконані на прикладі кар'єрів, які експлуатують Нікопольське марганцеворудне родовище.

Згідно з результатами досліджень, виробнича потужність гірничо-збагачувального комбінату за обсягами марганцевої продукції залежить від виробничих можливостей кар'єрів більш, як на 60%. Ці можливості пов'язані з гірничотехнічними умовами гірничих робіт і передусім, із рівнем працездатності гірничо-транспортного устаткування на кожному кар'єрі. Внаслідок зниження продуктивності кар'єрів підвищується собівартість руди, а, отже, й концентрату, що впливає на його конкурентоспроможність. Тому умовою досягнення економічної ефективності роботи кар'єрів є технологічне забезпечення їх виробничої потужності згідно з попитом на рудну сировину.

Базові наукові підходи щодо технології відкритої розробки горизонтальних родовищ викладено в роботах В.В. Ржевського, М.Г. Новожилова, І.Л. Гуменика, А.Ю. Дриженка, Г.Я. Корсунського, А.М. Маєвського, О.С. Пригунова, В.І. Прокопенка, Г.Д. Пчолкіна, Г.Л. Середи, Б.Н. Тартаковського, М.С. Четверика, Є.Ф. Шешка та інших. Результати їх досліджень спрямовані на конструювання систем розробки та розкриття родовища, виходячи з максимально можливої виробничої потужності кар'єрів. Такий підхід сьогодні не узгоджується із стратегією господарювання марганцевих комбінатів України. Одним з напрямів технологічного забезпечення виробничої потужності кар'єрів при змінному попиті на рудну сировину в сучасних умовах є реконструкція технологічних комплексів гірничих робіт.

Систематизовані фактори, які впливають на обсяги видобутку на марганцевих кар'єрах. За змістом способів забезпечення потужності гірничодобувного підприємства, фактори розподілені на три групи: технологічні, організаційні та економічні (табл. 1). Серед технологічних факторів найбільший вплив здійснюють - спосіб розкриття родовища та система його розробки. У свою чергу, параметри розкривної робочої зони обумовлені стійкістю укосів розкривних та відвальних уступів. Ці фактори впливають на потужність кар'єру по рудній масі, що визначається за виразом:

, т/рік,

де Пе.р - експлуатаційна продуктивність кар'єру з видобувних робіт, т/рік; Пф.р - посування фронту робіт розкривних уступів, м/рік; Кв.у - коефіцієнт, що враховує технологічний зв'язок між розкривним і видобувним суміжними уступами, частка од.; тр - потужність рудного пласта, м; гр - щільність рудної маси, т/м3; Lф.р - довжина фронту робіт видобувного уступу, м.

Таблиця 1 Шляхи забезпечення виробничої потужності гірничодобувних підприємств

Технологічні	Організаційні	Економічні
Реконструкція системи розробки родовища Реконструкція способу розкриття уступів Формування параметрів робочої зони Технологічне забезпечення стійкості розкривних уступів і внутрішніх відвалів Впровадження технології видобування супутніх корисних копалин Управління втратами й якістю рудної сировини	Зміна режиму гірничих робіт Консервація кар'єру або його виробничих дільниць Створення підготовлених, розкритих і готових до виймання запасів руди Створення запасів руди на кар'єрному складі 5. Реконструкція та заміна комплексів технологічного устаткування	Зміна режиму роботи персоналу Управління елементами виробничої собівартості руди Управління рівнем засобів виробництва Управління чисельністю персоналу кар'єру Застосування систем цілеспрямованого стимулювання праці Підготовка кадрів згідно з реконструкцією технологічного комплексу гірничих робіт

Встановлений вплив технологічних схем гірничих робіт на марганцевих кар'єрах на їх виробничу потужність, причому забезпеченість попиту на рудну сировину визначена за допомогою коефіцієнтів збігу обсягів концентрату заскладованого та відвантаженого споживачам таким чином:

Kз.м = (У(Qк.с - Qк.в)/Qк.в)/nм ; (1)

Kз.б = (У(Qк.в - Qк.с )/Qк.в)/nб (2)

де Kз.м, Kз.б - коефіцієнти збігу обсягів виробництва і відвантаження марганцевого концентрату відповідно для обсягів виробництва, які менше і більше обсягів відвантаження; Qк.с, Qк.в - обсяги концентрату відповідно заскладованого і відвантаженого споживачам; nм, nб - обсяг спостережень за названими показниками.

Робота Орджонікідзевського ГЗК характеризується значними коливаннями обсягів виробництва концентрату та його реалізації. Місячні обсяги виробництва змінюються від 63 до 193 тис. т, добові - від 1200 до 6000 т, а обсяги його відвантаження змінюються у більшому діапазоні (1200…8000 т/добу). Коефіцієнти збігу зазначених обсягів концентрату, визначені за виразами (1) і (2), складають Kз.м=0,282, Kз.б=0,106 (за місячними обсягами) та Kз.м=0,77, Kз.б=0,36 (добовими). Значить, на складах збагачувальних фабрик створюються значні запаси готової продукції, що підвищує їх собівартість. Цей висновок вказує на необхідність розробки технологічних рішень стабілізації обсягів видобутку марганцевої руди у відповідності до попиту.

У другому розділі “Розробка наукових засад реконструкції технологічних комплексів розкривних робіт” визначені раціональні рішення щодо реконструкції марганцевих кар'єрів як способу технологічного забезпечення їх виробничої потужності, а також обґрунтовані наукові засади оптимізації параметрів робочої зони кар'єру, виходячи з обсягів прямого переміщення розкривних порід у відвал згідно зі способом розкриття робочих горизонтів.

Значною мірою потужність кар'єру обумовлена технологією формування робочої зони, яку за способом переміщення розкривних порід у відвал можна поділити на два типи: 1) відкрита зона - породи розміщують відразу у відвалі без переекскавації. Це потребує устаткування зі збільшеними робочими розмірами та обмежує висоту уступів, які розробляють за безтранспортною схемою; 2) закрита зона - розкривні породи спочатку розміщують в зоні надрудного уступу (в зоні видобувної заходки), а потім складують у відвал. Така зона більш сприятлива для управління потужністю кар'єру. Вона забезпечує більшу висоту уступів, які відробляють за безтранспортною схемою, але призводить до збільшення коефіцієнту переекскавації.

Для експлуатації марганцеворудного родовища, де розкривний масив розробляють трьома уступами, запропонована реконструкція технологічної схеми розкривних робіт, яка передбачає сумісну розробку верхнього й середнього уступів одним об'єднаним уступом (рис. 1). Його розбивають на нижній і верхній підуступи та відпрацьовують за транспортно-відвальною схемою. Верхній підуступ відпрацьовує драглайн, який розміщує розкривні породи на укосі нижнього підуступу, що відпрацьовує роторний екскаватор. Консольний відвалоутворювач, розташований на передвідвалі, що створюють екскаватори-драглайни, переміщує нижній підуступ у внутрішній відвал. Надрудний уступ розкриву розробляють за безтранспортною схемою драглайнами. Вони працюють незалежно один від одного, виймаючи породу спочатку по одній осі руху, потім - по другій. Ці ж драглайни виймають рудний пласт і складують руду на передвідвалі.

На марганцевих кар'єрах запропонована реконструкція передбачає виключення верхнього розкривного уступу, який сьогодні відпрацьовується за дорогою транспортною схемою. У запропонованій схемі шляхом прямого перевалювання весь розкривний масив розміщують у внутрішньому відвалі. Можливість забезпечення виробничої потужності кар'єру при коливаннях попиту на рудну сировину є однією з основних переваг цієї схеми. Шляхом перерозподілу висоти розкривних уступів у межах розкривного масиву забезпечується необхідне посування фронту видобувних робіт, а, отже, і необхідна продуктивність кар'єру.

Запропонована технологічна схема об'єднання розкривних уступів пов'язана з переходом на закритий тип робочої зони кар'єру. При розробці уступів з прямою (поперечною) перевалкою порід у внутрішній відвал стійкість укосів відвальних уступів забезпечується додатковою переекскавацією. Загалом, для вказаної технології результуючий кут укосу відвалу врез.0 залежно від параметрів системи розробки та робочих розмірів устаткування, яке використовується, може бути розрахований за виразом:

, (3)

де Hс - висота уступу, який розробляє транспортно-відвальний комплекс, м; Hн - висота надрудного розкривного уступу, м; Rвк - максимальний радіус розвантаження консольного відвалоутворювача, м; h - висота рудного уступу, м; г - результуючий кут укосу робочого борту кар'єру, град.; ДО - зміна відстані між осями пересування роторного екскаватора та відвалоутворювача, м; Rд1, Rд2 - відповідно радіуси розвантаження першого та другого драглайнів (за віссю руху) при переекскавації порід на відвалі, м; А - ширина розкривної заходки, м; Кр - коефіцієнт розрихлення.

Відповідно до розподілу робочої зони кар'єру визначені параметри безтранспортної та комбінованої систем розробки горизонтального родовища, а також встановлений їх вплив на виробничу потужність кар'єру. Це склало теоретичну основу розробки нових чи реконструкції діючих технологічних схем розкривних та видобувних робіт на марганцевих кар'єрах. Головними вимогами до розробки цих схем було прийнято забезпечення виробничої потужності кар'єру на базі наявного технологічного устаткування.

Використання технологічної схеми, що рекомендується, обмежене умовою забезпечення стійкості внутрішнього відвалу. Ця умова виконується при створенні додаткової приймальної ємності у внутрішньому відвалі, яка дозволяє розмістити в ньому збільшений обсяг розкривних порід, що надходить з верхнього підуступу. На рис. 2. наведений ярус відвалу, який створюється за транспортно-відвальною схемою розробки об'єднаного розкривного уступу. В цій схемі додаткова ємність слугує не тільки для складування розкривних порід верхнього підуступу, але й для формування більш стійкого результуючого кута укосу відвалу в'рез. Отже, така реконструкція дозволяє регулювати як виробничу потужність кар'єру, так й результуючий кут укосу відвалу.

Для запропонованої технологічної схеми обгрунтовані параметри внутрішнього відвалу. Глибина додаткової ємності hпн визначається, виходячи з умови рівності обсягів розкривних порід, що переекскавуються з верхнього підуступу з початку на укіс нижнього підуступу S2, а потім роторним екскаватором за допомогою консольного відвалоутворювача у внутрішній відвал Sп (рис. 2) за виразом:

hпн=HвKр+A/(ctgврез.0+ctgв0), м (4)

де Hв -висота верхнього підуступу; в0 - кут укосу верхнього ярусу відвалу.

Коефіцієнт переекскавації порід у запропонованій схемі Кп дорівнює сумі:

Кп=Кпв+Кпо=(S2+Sп1)/A(Hс+Hв)Кр (5)

де Кпв - коефіцієнт переекскавації при відробці розкривного уступу висотою (Hс+Hв); Кпо - коефіцієнт переекскавації при створенні додаткової приймальної ємності на внутрішньому відвалі.

Встановлено, що збільшення висоти верхнього підуступу Hв обмежене переекскавацією розкривних порід драглайном, який розташований на відвалі. Для екскаваторів типу ЭШ-15/90 (ЭШ-20/90) з однократною переекскавацією висота підуступу Hв не може перевищувати 22 м. Коефіцієнт переекскавації зі збільшенням висоти Hв зростає. Сумарна його величина сягає 1,25 (для Hв=30 м). Таке зростання відбувається, в основному, за рахунок переекскавації розкриву на відвальній стороні.

Отже, запропонована технологічна схема комбінованої розробки об'єднаного уступу базується на створенні додаткової приймальної ємності на внутрішньому відвалі, що дозволяє визначити параметри цієї схеми, на основі яких приймаються рішення про раціональний розподіл розкривного масиву за висотою уступів та організацією роботи розкривного устаткування.

Реконструкція діючих чи розробка нових технологічних схем експлуатації родовища пов'язані з вибором раціонального технологічного комплексу гірничих робіт, який включає комплекс устаткування, технологічні схеми, за якими вони працюють (спосіб розкриття та система розробки родовища), і, безпосередньо, виробничі процеси гірничих робіт. Виробнича потужність кар'єру обумовлена саме технологічним комплексом. Тому на кар'єрі треба створювати технологічні комплекси гірничих робіт, які будуть забезпечувати його задану потужність з найменшими витратами.

Взаємозв'язок між комплексами устаткування, які відпрацьовують суміжні уступи, призводить до певних втрат часу. Таку взаємозалежність запропоновано називати жорсткістю технологічного комплексу гірничих робіт. Експлуатаційна продуктивність цього комплексу визначається з урахуванням втрат робочого часу комплексів устаткування внаслідок взаємозв'язку суміжних уступів за виразом:

, (6)

де Kvj - ступінь взаємозалежності комплексів устаткування, Кvi=Трі/Тр(і-1), Трі, Тр(і-1) - термін відробки відповідно вище та нижче розташованих уступів; Qеі - експлуатаційна продуктивність комплексу на і-му уступі; j - порядковий номер уступу, рахуючи зверху вниз, на якому розташований комплекс устаткування, що розглядається; m - кількість уступів вище розташованих комплексів устаткування.

Визначена експлуатаційна продуктивність технологічного комплексу гірничих робіт Qт.к для різних технологічних схем в умовах Чкаловського кар'єру №2. При цьому розглянуті три варіанти відпрацювання об'єднаного уступу, залежно від співвідношення висот верхнього та нижнього підуступів. Якщо висоти верхнього Нв та нижнього Нн підуступів об'єднаного уступу мають співвідношення (варіант 1 запропонованої схеми), то величина продуктивності Qт.к складає 20,2 млн. м3/рік (70% від Qт.к діючої схеми), при продуктивність Qт.к=15,57 млн. м3/рік (54%), а за варіантом 3 - Qт.к=10,07 млн.м3/рік (34,5%). Тобто, згідно з попитом на марганцеву руду можна регулювати виробничу потужність кар'єру шляхом зміни співвідношення висот уступів по розкривним породам.

В третьому розділі “Розробка методичних засад технологічного забезпечення стійкості бортів кар'єрів в умовах підвищеної обводненості” розроблені технологічні схеми відпрацювання розкривних уступів у складних гідрогеологічних умовах з урахуванням заданого посування фронту видобувних робіт.

Враховуючи те, що марганцеві кар'єри оксидної руди із сприятливими умовами експлуатації родовища допрацьовують запаси, виробнича потужність Орджонікідзевського ГЗК буде підтримуватися за рахунок видобування карбонатної руди на кар'єрах, що мають несприятливі гідрогеологічні умови. Серед цих кар'єрів перспективним за своїми балансовими запасами є Покровський кар'єр, який має сильний водопритік у робочу зону. Розроблена технологія ефективного осушення розкривних порід шляхом їх поблокового виймання, для чого в кожному блоці створюється система дренажних траншей, які погашаються у вибої під час відпрацювання уступу. Торцеві борти кар'єру привантажують призмами опору, а розкривні породи розміщують по площі відвальної заходки. Вказана технологічна схема передбачає формування забою з похилою траншеєю, яка перекриває притік води у видобувну зону (рис. 3.). Відмінність такої схеми формування забою від відомих полягає в цільовому призначенні, просторовому положенні, площинах висушування, часі висушування та технології розробки порід. Недоліком запропонованої технології є збільшений коефіцієнт переекскавації (Кп?0,4). В той же час вона забезпечує краще висушування розкривних порід у вибої, а значить, більшу стійкість бортів кар'єру і відвалу.

Паралельно розкриттю водоносних горизонтів у забої формують систему дренажних траншей, створюють протизсувний заслін і частково висушують породи до їх перевалювання у внутрішній відвал. Висушування розкривних порід забезпечується за рахунок проведення в підошві уступу на ширину заходки торцевої, а в її контурах (по довжині) похилої дренажних траншей. Ці траншеї з'єднують з основною дренажною системою, яка створена в підошві розкривного уступу. По довжині заходки остається цілик висушених розкривних порід у виді трикутної призми, що охороняє робочу зону від раптового обвалення внутрішнього відвалу (протизсувний заслін).

При більшій площі висушування розкривні породи зневоднюються швидше, стають сухішими під час їх виймання та перевалки у відвал, внаслідок чого його стійкість підвищується. В порівнянні з проектною схемою запропонована дозволяє підвищити коефіцієнт запасу стійкості внутрішнього відвалу на 14...32%, а його результуючий кут - на 1...20. Зменшуються також втрати сирої руди та її засмічення відповідно на 20 і 47%, знижується експлуатаційний коефіцієнт розкриву на 0,1 м3/т.

Кожна технологічна схема розкривних робіт забезпечує певну виробничу потужність, що пов'язана з коефіцієнтом переекскавації розкриву та заданим коефіцієнтом запасу стійкості укосів з бортів кар'єру. Для встановлення взаємозв'язку між цими коефіцієнтами розглянуто технологічні схеми розробки розкривних уступів на марганцевому кар'єрі, що запропоновані інститутами «НДІКМА» (2 схеми), «Південдіпроруда» (1 схема), ДГІ (2 схеми) та НГУ за участю автора (3 схеми). Для перелічених схем між величиною з і коефіцієнтом переекскавації Кп існує кореляційний зв'язок: при валовому складуванні розкривних порід - з= -14,18Кп2+10,65Кп-0,02, а при селективному - з= -8,65Кп2+7,43Кп+0,42. Виходячи з дисперсії цього зв'язку, коефіцієнт запасу стійкості відвалу при розробці обводнених слабкостійких порід визначається коефіцієнтом переекскавації лише на 30...40%. Це пояснюється тим, що запас стійкості забезпечується також порядком складування розкривних порід у відвалі, інтенсивністю осушення вибою й організацією роботи драглайна в розкривній та відвальній зонах.

У четвертому розділі “Впровадження результатів досліджень в практику реконструкції марганцевих кар'єрів” встановлений методичний підхід до вибору раціонального варіанту реконструкції технологічного комплексу розкривних робіт та адаптовано його до умов експлуатації кар'єрів Орджонікідзевського ГЗК.

Визначено, що для кожної системи розробки розкривних уступів виникає необхідність в переекскавації частини обсягу розкривних порід. Це призводе до збільшення середньоексплуатаційного коефіцієнту розкриву (за рахунок збільшення коефіцієнта переекскавації Кп). Цей коефіцієнт Кв.т автор дисертації виділяє як технологічний, оскільки його величина залежить від технологічної схеми розкривних та відвальних робіт. Величина коефіцієнту Кв.т визначається за формулою:

, м3/т;(7)

де Нв, Нс, Нн - висота відповідно передового, основного та надрудного уступів, м; Нс.в - висота верхнього підуступу, м; Кв, Кс, Кн - коефіцієнти збільшення довжини фронту розкривних робіт на вказаних уступах відносно довжини фронту робіт на видобувному уступі, частка од.; Кп.с, Кп.н - коефіцієнти переекскавації розкривних порід при розробленні виділених уступів, частка од.; гр - щільність руди, т/м3; h - потужність рудного пласта, м; Кв.р - коефіцієнт витягнення рудної сировини з надр, частка од.; Кс.в - коефіцієнт подовження фронту гірничих робіт на верхньому підуступі; Кп.о - коефіцієнт переекскавації розкривних порід на внутрішньому відвалі.

Кожна система розробки на тому чи іншому уступі може викликати не тільки різні коефіцієнти переекскавації, але й різну собівартість розкривних робіт. З урахуванням питомих витрат на розробку розкривних порід (грн./м3), відповідно на передовому Вв, основному Вс і надрудному Вн уступах, ефективність технологічного комплексу запропоновано оцінювати за допомогою економічного коефіцієнту розкриву Кв.е:

, грн./т, (8)

де Вс.в - витрати на розробку підуступу Нс.в, грн/м3

Визначена доцільність реконструкції технологічних схем розкривних робіт на Чкаловському кар'єрі №2 за допомогою економічного коефіцієнта розкриву. Розрахунок показав, що при собівартості виймання 1 м3 розкривних порід роторним комплексом на передовому уступі Св=1,5...2,0 грн./м3 реконструювати технологічну схему недоцільно, тобто об'єднувати передовий та основний уступи не слід. При Св>2,0 грн./м3 така реконструкція доцільна, що підтверджується економічним коефіцієнтом розкриву.

Розроблені методичні положення та алгоритм вибору найбільш ефективної технологічної схеми реконструкції марганцевих кар'єрів, якщо з'являється необхідність у зміні їх виробничої потужності.

На Чкаловському кар'єрі №2 запропоноване об'єднання передового та середнього розкривних уступів. Розкривні породи об'єднаного уступу будуть переміщуватися у внутрішній відвал за транспортно-відвальною схемою. Загальні витрати на розкривні роботи за цією схемою згідно з розрахунком складають 8644 тис. грн. на рік, за діючою схемою - 14059 тис. грн. на рік, тобто річні витрати можуть бути знижені на 5415 тис. грн., а загальні капітальні вкладення на реконструкцію окупаються за 2,3 роки.

З метою відпрацювання запасів руди, що залишились на Богданівській ділянці Запорізького кар'єру, як способу підтримання потужності Орджонікідзевського ГЗК запропоновані технологічні схеми гірничопідготовчих робіт шляхом поблокового видобування руди. Ці схеми передбачають використання крокуючих екскаваторів ЭШ-15/90 замість ЭШ-20/72, що дозволяє значно зменшити коефіцієнт переекскавації (з 0,74 до 0,2...0,5 м3/м3), а також результуючий кут укосу внутрішнього відвалу (з 17...200 до 14...160). За розрахунком, економія експлуатаційних витрат при відпрацюванні блоків «Північ» та «Північ-Центр» складає 4,06…4,44 млн. грн.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі, що є завершеною науково-дослідною роботою, вирішена актуальна наукова задача, яка полягає у встановленні взаємозв'язку параметрів робочої зони з технологічними комплексами гірничих робіт згідно з виробничою потужністю кар'єрів, визначеною попитом на рудну сировину. В результаті дисертаційного дослідження сформульовані наступні науково-практичні результати та висновки:

нестабільне функціонування технологічних комплексів гірничих робіт на марганцевих кар'єрах за обсягами виробництва призводить до великої собівартості рудної сировини. Порівняльну оцінку нерівномірності роботи комплексів устаткування між собою за обсягами виробництва та відвантаження продукції, запропоновано здійснювати за коефіцієнтами, що дорівнюють співвідношенню обсягів концентрату заскладованого та відвантаженого споживачеві за певний період часу. Це надає можливість прогнозування обсягів видобутку марганцевої сировини при застосуванні певних технологічних схем гірничих робіт;

для технологічного забезпечення виробничої потужності марганцевих кар'єрів в умовах змінного попиту запропонована реконструкція технологічної схеми розкривних робіт шляхом об'єднання верхнього і середнього уступів та розробленням об'єднаного уступу із застосуванням комбінації транспортно-відвального комплексу і драглайна, який перевалює розкривні породи верхнього підуступу на робочу заходку комплексу. Така схема виключає з верхнього уступу роторний комплекс, який працює за дорогою транспортною системою. Для забезпечення стійкого результуючого кута укосу внутрішнього відвалу у верхньому ярусі створюється додаткова приймальна ємність, яка дозволяє змінювати результуючий кут укосу відвалу та розміщувати збільшений обсяг розкривних порід;

визначені параметри формування робочої зони кар'єру для реконструйованої технологічної схеми та запропоновано цю зону, за способом переміщення розкриву у відвал, поділяти на два типи: закриту та відкриту. При врахуванні взаємозв'язку між коефіцієнтом переекскавації та кутом стійких укосів розкривних і відвальних уступів вищезазначений розподіл дозволяє вибрати раціональну технологічну схему розкривних робіт згідно з попитом на марганцеворудну сировину;

для рекомендованих схем сформовані раціональні технологічні комплекси гірничих робіт щодо забезпечення виробничої потужності кар'єру згідно з попитом на рудну сировину. Розрахунок експлуатаційної продуктивності комплексу запропоновано виконувати з урахуванням взаємозалежності між суміжними уступами за допомогою коефіцієнта жорсткості технологічної схеми. Якщо прийняти верхній та нижній підуступи об'єднаного уступу висотою відповідно 18 та 32 м, то продуктивність комплексу може скласти 20,2 млн.м3/рік (70% від продуктивності комплексу за діючою схемою), а при висотах 15 та 35 м - 15,57 млн.м3/рік (54%);

для забезпечення виробничої потужності кар'єру у складних гідрогеологічних умовах відпрацювання марганцевого родовища розроблена технологія ефективного осушення гірських порід шляхом поблокового виймання розкривних порід та формування у вибої похилої дренажної траншеї, що підвищує стійкість внутрішнього відвалу через перекриття притоку води у видобувну зону (коефіцієнт запасу стійкості внутрішнього відвалу підвищується на 14...32%, його результуючий кут - на 1...20);

для встановлення доцільності реконструкції технологічних схем на діючих кар'єрах, при використанні наявного гірничого устаткування, запропоновано аналітичні залежності технологічного й економічного коефіцієнтів розкриву від кількості розкривних уступів, коефіцієнтів переекскавації для кожного з уступів та питомих витрат на їх розробку для економічного коефіцієнту. Складений графік робіт з реконструкції технологічної схеми розкривних робіт на Чкаловському кар'єрі №2 та визначено їх обсяги й необхідні витрати за окремими процесами реконструкції;

визначена економічну доцільність реконструкції технологічної схеми розкривних робіт та розроблені методичні положення й алгоритм вибору найбільш ефективної технологічної схеми реконструкції згідно з попитом на марганцеворудну продукцію. Розраховані загальні витрати на розкривні роботи на Чкаловському кар'єрі №2 за діючою та запропонованою схемами, що складають відповідно 14059 і 8644 тис. грн. на рік, а окупність капітальних вкладень на реконструкцію - 2,3 роки;

запропонована ускладнена безтранспортна схема розробки Богданівської ділянки Запорізького кар'єру, яка при змінному попиті на рудну сировину підтримує необхідну виробничу потужність гірничо-збагачувального комбінату. Схема передбачає використання драглайнів зі збільшеними робочими розмірами, що дозволяє зменшити технологічний та економічний коефіцієнти розкриву. Економія експлуатаційних витрат при відпрацюванні блоків «Північ» та «Північ-Центр» за цією схемою складає 4,06…4,44 млн. грн., а блоків «Центр» та «Південь» - 72,9 млн. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Череп А.Ю. Аналитическая оценка устойчивости внутренних отвалов для выбора технологической схемы разработки вскрышных уступов / В.И. Прокопенко, А.Ю. Череп // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2003. - №1. - С. 24-26.

2. Череп А.Ю. До обґрунтування методів забезпечення конкурентоспроможності продукції гірничо-збагачувальних комбінатів / А.Ю. Череп // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2004. - №6. - С. 94-98.

3. Череп А.Ю. Розробка методики визначення економічної ефективності проектів реконструкції марганцевих кар'єрів / А.Ю. Череп // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2005. - №3. - С. 73-75.

4. Череп А.Ю. Принципові підходи до консервації марганцевих кар'єрів при зниженні попиту на їх продукцію / В.И. Прокопенко, А.Ю. Череп // Вісник Криворізького технічного університету. - 2004. - №4. - С. 129-133.

5. Череп А.Ю. Установление целесообразности реконструкции марганцевых карьеров в условиях сниженного спроса на продукцию / В.И. Прокопенко, А.Ю. Череп // Горный информационно-аналитический бюллетень. - 2004. - №7. - С. 139-141.

6. Череп А.Ю. Технологическое обеспечение устойчивости внутренних отвалов в карьерах с повышенной обводненностью / В.И. Прокопенко, А.Ю. Череп // Сборник научных трудов Национальной горной академии Украины. - Днепропетровск: РИК НГА Украины, 2001. - Т. 2, №12. - С. 171-176.

7. Череп А.Ю. Удосконалення комбінованої системи розробки розкривних порід в умовах зниженого попиту на марганцеву руду / А.Ю. Череп // Вісник НТТУ “КПІ”. Серія “Гірництво”: Зб. Наук. праць. - К.: НТТУ “КПІ”.- 2007. - Вип. 14. - С. 118-125.

8. Череп А.Ю. Обґрунтування типу робочої зони та основних параметрів безтранспортної системи розробки розкривних робіт на марганцевих кар'єрах / В.И. Прокопенко, А.Ю. Череп // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2007. - №8. - С. 33-36.

9. Череп А.Ю. Технологічне забезпечення стійкості бортів кар'єрів та відвалів в умовах підвищеної обводненості гірських порід / В.И. Прокопенко, А.Ю. Череп // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2008. - №7. - С. 45-49.

Особистий внесок автора: [1, 6, 9] - розробка теоретичних підходів, прикладні дослідження; [4, 5] - аналітичні й статистичні дослідження, підготовка вихідних даних, узагальнення результатів розрахунків; [6, 8] - постановка задачі та методів дослідження.

Опубліковано в інших виданнях:

10. Череп А.Ю. Економічні основи консервації кар'єрів / О.І. Кирієнко, А.Ю. Череп // Україна наукова 2001: Перша всеукр. наук.-практ. конференція. Дніпропетровськ, 5-7 листоп. 2001 р. - Дніпропетровськ, 2001. - Т. 11. - С. 32-33.

11. Череп А.Ю. Організаційне забезпечення конкурентноздатності марганцевої продукції при зниженні обсягів видобувних робіт / В.И. Прокопенко, А.Ю. Череп // Наука і освіта - 2003: Міжнар. наук.-практ. конференція. Дніпропетровськ, 20-24 січня 2003 р. - Дніпропетровськ, 2003. - Т. 22. - С. 37-40.

12. Череп А.Ю. Методичний підхід до визначення економічної ефективності реконструкції технологічних комплексів на кар'єрах / А.Ю. Череп // Науковий потенціал світу - 2004: Міжнар. наук.-практич. конференція. Дніпропетровськ, 1-4 листоп. 2004 р. - Дніпропетровськ, 2004. - Т. 62. - С. 19-23.

...