Геологічна будова і перспективи нафтогазоносності морфоструктур північно-західного Передкарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

HAціOHAльHA AкAдемія HAук укрAїHи

іHститут геOлOгії і геOхімії гOрючих кOпAлиH

УДК 550.8:553.98 (477.8)

Aвтoреферат

дисертації на здoбуття наукoвoгo ступеня кандидата геoлoгічних наук

ГЕOЛOГІЧHA БУДOВA І ПЕРСПЕКТИВИ HAФТOГAЗOHOСHOСТІ МOРФOСТРУКТУР ПІВHІЧHO-ЗAХІДHOГO ПЕРЕДКAРПAТТЯ

Спеціальність 04.00.17 - геoлoгія нафти і газу

Koваль Aнатoлій Микoлайoвич

Львів 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті природних газів (м. Харків) - філії ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”.

Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук Бойко Георгій Юхимович, головний науковий співробітник Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, м. Львів

Офіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук Лизун Степан Олексійович, директор Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, м. Львів;

кандидат геолого-мінералогічних наук Готинян Василь Степанович, директор Державного науково-виробничого Центру аерокосмічної інформації, дистанційного зондування Землі та моніторингу навколишнього середовища “Природа”, м. Київ

Провідна установа: Інститут геологічних наук НАН України, відділ геотектоніки, м. Київ.

Захист відбудеться “21“ травня 1999 року о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.152.01 в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України за адресою: Україна, 290053, м. Львів, вул. Наукова, 3а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України (Україна, 290053, м. Львів, вул. Наукова, 3а).

Автореферат розісланий “20“ квітня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, канд. геол.-мінер. Наук О.В.Хмелевська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дисертації в тому, що вона пов`язана з проблемою виробництва енергоносіїв, яка є особливо гострою сьогодні в Україні.

Починаючи з 1994 р. через те, що видобуток вуглеводнів перевищує приріст запасів, виникла потреба відкриття нових родовищ нафти та газу та швидкого відновлення фонду підготовлених до пошукового буріння структур. Проте в умовах економічної кризи значно зменшився обсяг фінансування геолого-геофізичних досліджень. У відповідності з цим постала проблема виявлення нових перспективних площ і раціонального розміщення на них сейсморозвідувальних робіт.

Ефективним засобом вирішення такого завдання, шляхом виявлення нових морфоструктур, в останні 20 років стали дистанцiйні аерокосмічні дослiдження (ДАД) (В.С.Готинян та ін., 1987; О.О.Аксьонов та ін., 1988; Д.М.Трофімов, Л.П.Полканова, 1988; В.І.Грідін та ін., 1994; В.І.Лялько та ін., 1995).

Незважаючи на те, що початковi ресурси газу в Передкарпатському прогині (ПКП) освоєні більш як на 60 вiдсоткiв (М.Я.Вуль, М.М.Іванюта, Д.Й.Кульчицький та ін., 1993), Зовнішня зона ПКП залишається найперспективнішою щодо газоносності, де виявляється і готується до пошукових робіт найбільша кількість об'єктів та досягається основний приріст запасів газу.

Разом з тим ПКП досягнув тієї стадії вивченості, коли подальше нарощування ресурсів вуглеводнів здійснюється за рахунок невеликих покладів, приурочених до малоамплітудних піднять і неантиклінальних пасток. Це змушує геологiв звертати увагу на суміжні слабо вивчені території, які вважалися ранiше мало перспективними, i провадити на них пошуково- розвiдувальнi роботи. Одним з таких районів є територія Українського Розточчя - Рава-Руська зона (РРЗ) Захiдно-Європейської платформи, яка розташована мiж Львiвським палеозойським та Передкарпатським прогинами.

Дана робота сприяє розв`язанню проблеми виявлення перспективних на газ площ та оперативного нарощування фонду прогнозних структур у межах північно-західної частини ПКП та в РРЗ, стосується питань формалізованого оброблення аерокосмічної інформації (АКІ) і даних топографічних карт (ТК).

Зв`язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація підготовлена автором під час заочного навчання в аспірантурі при Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України. Основою для неї стали результати науково-дослідних робіт, над якими працював автор у відділі дистанційних досліджень Укрндігазу, зокрема за договорами: 44.392/92-94 на тему “Застосування нетрадиційних (дистанційних та наземних) методів в межах газових родовищ Передкарпатського прогину з метою їх дорозвідки” (ДР №0194U028426), 44.617/93-96 на тему “Вдосконалити методику термогазогеохімічних досліджень та розробити дешифрувальні ознаки з метою прогнозування малоамплітудних структур-пасток вуглеводнів та зон тектонічного напруження на території діяльності ВО “Укргазпром” (ДР №0194U000876), 44.201/94-97 на тему “Вивчення перспектив виявлення структур-пасток вуглеводнів дистанційними методами в межах Рава-Руської зони” (ДР №0134U025573) та ін.

Мета і задачі дослідження зводилися до необхідності наукового обґрунтування і систематизації критеріїв оцінювання перспектив нафтогазоносності Рава-Руської зони та напрямків подальших пошуково-розвідувальних робіт в її межах, а також виявлення нових структур-пасток вуглеводнів на відносно недостатньо вивчених ділянках у межах північно-західної частини Зовнішньої зони ПКП та РРЗ на підставі дистанційних досліджень шляхом:

вивчення особливостей прояву вірогідних геологічних структур різного рангу на матеріалах дистанційних зйомок (МДЗ) і ТК;

вдосконалення методики геоіндикаційного та контрастно-аналогового дешифрування газоносних об`єктів за даними топокарт і багатозональних космічних знімків (КЗ);

проведення комплексного аналізу геологічного матеріалу, результатів геолого-геофізичних досліджень, даних буріння та структурного дешифрування МДЗ у регіональному і детальному планах.

Основні положення, що захищаються:

Газоносні структури Зовнішньої зони Передкарпатського прогину мають відбиття у сучасному ландшафті та встановлюються шляхом морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу, що підтверджується за допомогою комп`ютерного оброблення даних морфометрії сучасного рельєфу і фотометрії багатозональних зображень місцевості із застосуванням засобів імовірнісно-статистичного аналізу даних.

Рава-Руська зона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, наявністю в них прогнозних пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу, обумовлених у товщах мезозою і палеозою системою тектонічних дислокацій, серед яких головними є пізньопалеозойські і пізньокіммерійські насуви північно-західного напрямку, насамперед Шкловський та Рава-Руський, а також скиди, конформні Передкарпатському і Мазовецько-Львівському прогинам, що визначається за результатами морфоструктурного аналізу на основі дешифрування матеріалів дистанційних зйомок і топокарт, перегляду геолого-геофізичної інформації та структурних побудов.

Наукова новизна полягає в тому, що: вперше проведено детальні комплексні дистанційні дослідження газоносних структур Зовнішньої зони ПКП із застосуванням автоматизованих методів дешифрування та ймовірнісно-статистичних методів аналізу даних дистанційних зйомок і топокарт; розроблено спосіб оцінювання перспективності на вуглеводні локальних морфоструктур шляхом автоматизованого дешифрування багатозональних космічних знімків; на території, яка відповідає РРЗ та північно-західній частині Зовнішньої зони ПКП, виявлено космотектонічні і ландшафтні аномалії, котрі за аналогією з газовими родовищами ПКП інтерпретуються як перспективні нафтогазоносні ділянки; систематизовані критерії оцінювання перспектив нафтогазоносності території РРЗ; оновлено або вперше розроблено схеми тектонічного районування, структурні карти, геологічні розрізи району РРЗ; підкреслюється важлива роль пов`язаних просторово різновікових дислокацій, створених як вертикальними, так і горизонтальними рухами; розроблено моделі прогнозних пасток вуглеводнів, екранованих тектонічними порушеннями скидового і насувного типів у товщах мезозою і палеозою РРЗ, в її межах у товщі мезозою виявлено насуви південно-західної вергентності.

Практичне значення одержаних результатів. Більшість положень дисертації, що були розроблені у перебігу наукових досліджень, спрямованих на пошук нових родовищ газу у західних областях України, лягли в основу рекомендацій для постановки сейсморозвідувальних робіт і пошукового буріння на територіях діяльності ДК “Укргазвидобування”, які значною мірою реалізовано у ПКП під час пошуково-розвідувальних робіт на газ на площах: Малогорожанка - Більче-Волиця (виявлено Рубанівське газове родовище, Сайківську і Манилівську структури), Південно-Дашавська (виявлено Любешівське газове родовище), Північно-Богородчанська (виявлено Північно-Богородчанську структуру й отримано промислові припливи газу), Підлубинська (сейсморозвідуванням підготовлено до глибокого буріння один малорозмірний об`єкт), Північно-Городоцька і Тейсарівська (пошуково-розвідувальні роботи тривають).

Напрацьвані автором методичні прийоми автоматизованого оброблення і дешифрування АКІ та даних ТК з метою виявлення нових структур-пасток вуглеводнів, використовуються під час НДР, які провадяться відділом дистанційних досліджень Укрндігазу в Західноукраїнському та Східноукраїнському нафтогазоносних регіонах. Одержані з їх допомогою результати використано для обгрунтування напрямків сейсморозвідувальних робіт Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції у 1999-2000 роках в північній частині Львівського палеоозойського прогину (ЛПП).

Особистий внесок здобувача. Загалом у дисертації автором була розвинута і реалізована ідея завідувача відділу дистанційних досліджень Укрндігазу, канд. геол.-мінер. наук В.В.Бабаєва про застосування комплексних ДАД та вдосконалення відповідних методів пошуку нафтогазоносних морфоструктур у Карпатській нафтогазоносній провінції. Автор був відповідальним виконавцем і науковим керівником трьох НДР, з якими пов`язана дисертація. Особисто йому належать ідеї вдосконалення способів автоматизованого контрастно-аналогового дешифрування нафтогазоносних об`єктів по багатозональних космознімках, які в частині оброблення зображень, напрацювання послідовності прийомів їх перетворення і зняття чисельних параметрів зображень за допомогою комп`ютерних програм здійснені спільно з С.В.Сурковим, а у частині статистичного аналізу параметрів фототону газоносних структур по космічних знімках були реалізовані ним спільно з Н.П.Агрес і С.К.Купрєєвою.

Структурно-геоморфологічні дослідження території північно-західного Передкарпаття проведені за загальновизнаною методикою. Розроблення схем структурного дешифрування за морфометричним методом виконано автором спільно з І.М.Федотовою, С.К.Купрєєвою і С.В.Сурковим, а за морфографічним - з Г.О.Фільовою і С.В.Сурковим. За участі І.М.Федотової, О.В.Волик і С.В.Суркова автором на основі лінеаментного аналізу здійснено розроблення схеми неотектонічного районування району РРЗ. При цьому статистична обробка даних виконана С.К.Курпєєвою.

Особисто автором проведено візуальне дешифрування дрібномасштабних МДЗ, на основі чого розроблені схеми дешифрування регіональних структур та тектонічного районування території Передкарпаття й південно-західного Волино-Поділля. Авторові також належить більшість ідей геологічної інтерпретації результатів дешифрування МДЗ і топокарт за всіма вищезгаданими методами по території досліджень. Морфоструктурний аналіз по окремих ділянках ПКП та побудови структурно-тектонічних карт і моделей локальних структур виконані ним за участі І.Б.Воробйова, Б.П.Пелипчака, М.М.Введенської, а в межах РРЗ - за участі О.В.Ткачука.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені автором на 4-й науково-практичній конференції “Нафта і газ України - 96” (м. Харків, 1996 рік), на Другій Українській нараді користувачів аерокосмічної інформації (м. Чернігів, 1997 рік), на секції з математичних методів в геології на VI Міжнародному симпозіумі щодо використання математичних методів у гірничій справі, геології та металургії (Чехія, м. Прага, 1997 рік), на 5-й Міжнародній конференції “Нафта-Газ України - 98” (м. Полтава, 1998 рік), на секції геології Вченої ради Укрндігазу, на науково-технічних нарадах в АТ “Укргазпром” та в УМГ “Львівтрансгаз” при захисті звітів про НДР, з якими було пов`язано написання дисертації протягом 1992-1998 років.

За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, серед них 7 статей, з яких 5 у наукових виданнях, де згідно постанови президії ВАК України можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт.

Обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, 3 розділів основної частини, висновків, викладена на 154 сторінках тексту, вміщує 10 таблиць, 15 рисунків, 15 графічних додатків. Перелік використаних джерел включає 166 назв.

Автор вельми вдячний науковому керівнику, доктору геол.-мінер. наук, головному науковому співробітнику Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України Г.Ю.Бойку, і кандидату геол.-мінер. наук, завідувачу відділу дистанційних досліджень Укрндігазу В.В.Бабаєву за допомогу у виборі теми дисертаційної роботи, за їхню творчу підтримку і фахові поради при аналізі чисельного матеріалу, начальнику управління геології і розробки родовищ ДК “Укргазвидобування”, кандидату техн. наук В.І.Олексюку і головному геологу ГПУ “Львівгазвидобування”, кандидату тех. наук В.П.Войціцькому за допомогу у виборі напрямку досліджень та творче сприяння у їх виконанні, а також іншим співробітникам ДК “Укргазвидобування”, ГПУ “Львівгазвидобування”, УкрДГРІ (зокрема І.Б.Вишнякову, Р.Т.Трушкевичу), ЗУГРЕ (особливо М.Д.Будеркевичу, П.М.Бодлаку, М.М.Введенській), ДГП “Західукргеологія” (Ю.З.Крупському, Б.П.Пелипчаку, В.О.Котику), ІГІГГК (зокрема М.І.Павлюку, В.В.Колодію, Ю.М.Сеньковському, І.В.Дудку), Укрндігазу (особливо І.М.Фику, А.В.Лизанцю, О.М.Істоміну, С.В.Суркову, І.М.Федотовій, В.С.Келеберді, Н.П.Агрес, С.К.Купрєєвій, О.В.Ткачуку), інших геологічних підприємств і підрозділів за творчі поради, зауваження і сприяння у виконанні дисертаційної роботи.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі дисертації дано аналіз історії тектонічного розвитку регіону, особливу увагу приділено основним етапам формування РРЗ, наведено огляд літостратиграфії і нафтогазоносності регіону, стану геологічної вивченості району РРЗ та розглянуто шляхи розв`язання проблеми пошуку нових родовищ газу.

У роботі значну увагу надано результатам наукових праць таких дослідників, як: В.Н.Утробін, А.В.Хижняков, В.В.Глушко, Г.Х.Дікенштейн, В.Тейсейр, В.С.Заїка-Новацький, М.П.Семененко, Ю.М.Сеньковський, Я.М.Сандлер, Г.Н.Доленко, І.Б.Вишняков, В.А.Гарецький, П.Ф.Шпак, О.С.Вялов, В.С.Буров, С.І.Пастернак, С.І.Субботін, А.В.Чекунов, М.І.Павлюк, Б.П.Різун, Є.І.Чиж, І.І.Чебаненко, Т.А.Знаменська, С.С.Круглов, Г.Ю.Бойко, А.П.Медвєдєв, М.В.Муратов, І.Д.Гофштейн В.Г.Осадчий, В.В.Колодій, О.С.Ступка, М.М.Андрійчук та ін., котрі багато зробили для вивчення геологічної будови Карпат і Волино-Поділля та розроблення стратиграфічних і тектонічних схем регіону.

Літературні дані свідчать, що власне РРЗ стала об'єктом деструкцій і перебудов під час усіх етапів тектогенезу від байкалід до альпід. В межах території, що її охоплює, виділяються чотири структурні поверхи - байкальський, палеозойський, мезозойський, альпійський (І.Б.Вишняков, 1978). Процес формування кожного структурного поверху (мегацикл) можна поділити на два етапи (цикли), котрі у досліджуваному регіоні відзначилися тектонічною активністю і проявами складчастості (І.І.Чебаненко, І.Б.Вишняков, Б.І.Власов та ін., 1990).

Домезозойський фундамент РРЗ складають нижньопалеозойські породи, які за літологією, умовами формування та тектонічної переробки подібні і до тих, що є підгрунтям мезокайнозою в межах Зовнішньої зони ПКП, і до тих, які залягають у підгрунті середнього палеозою Нестерівської підзони ЛПП. Різниця РРЗ і Нестерівської підзони вбачається у тім, що в межах першої піднесені на стадії герцинського орогенезу нижньопалеозойські утворення були частково розмиті у доюрський час і тепер перекриті породами мезокайнозою, а в Нестерівській підзоні вони знаходяться під товщею порід середнього палеозою. Не виключено, що середньопалеозойські відклади були поширені також на захід від сучасної границі їх розповсюдження (А.П.Медвєдєв, 1971; І.І.Чебаненко, І.Б.Вишняков, Б.І.Власов та ін., 1990), тобто існували в межах РРЗ, але були розмиті після герцинського орогенезу.

Автор, враховуючи особливості тектонічного розвитку Волино- Подільської окраїни СЄП протягом палеозою, не схильний виключати територію РРЗ з окраїнно-платформової синеклізи до початку герцинського орогенезу, спираючись на результати досліджень М.В.Муратова (1969), який, аналізуючи етапи розвитку Середземноморського поясу, вказував на недорозвинений характер каледонід та на те, що закладання герцинід тут частіше за все розпочиналося в ордовіку або силурі. При цьому герцинські геосинклінальні прогини виникали або безпосередньо на байкальській складчастій основі, або втягували породи чохла байкалід у прогинання та складчастість. Такого погляду дотримується також І.Б.Вишняков (1978), роблячи висновок про існування палеозойського мегациклу, в якому об`єднуються класичні каледонський та герцинський цикли.

У зв`язку з цим про РРЗ автор схильний говорити як про структуру, що розвивалася протягом каледонського і герцинського етапів тектогенезу в умовах переважаючого розтягу і сформувалась як область високопіднесених та інтенсивно дислокованих ранніх палеозоїд разом з утворенням складчастих дислокацій Нестерівської підзони. Сталося це лише на завершення герцинського етапу розвитку одночасно з тектонічним замиканням на південному заході ЛПП. Насування ранньопалеозойських відкладів РРЗ на середньопалеозойські утворення ЛПП відбулося після накопичення відкладів карбону. На відміну від каледонських, орогенічні рухи герцинського етапу тектогенезу привели до довготривалої зміни тектонічного режиму.

Насув, яким обмежується на сході РРЗ, має подібну кінематику з насувами Нестерівської підзони. Поєднання їх у єдину систему насувних дислокацій герцинського віку дає можливість спостерігати широку зону конструктивних дислокацій у просторовому (а також, імовірно, у генетичному) зв`язку з деструктивним Рава-Руським глибинним розломом, котрий має щонайменше ранньопалеозойський вік утворення і вздовж якого поновлювали свої рухи блоки під час герцинського та кіммерійського етапів тектогенезу.

Автор слідом за І.Б.Вишняковим, що вказував на принципову спільність Стрийського кіммерійського і Львівського палеозойського прогинів, як завершення стадій розвитку відповідних міогеосинкліналей, вбачає природну спільність і успадкований розвиток інших геоструктур у цьому регіоні. Це виражено у таких повторюваних рисах, як північно-західне простягання різновікових рифтогенів (байкальського Галицького, палеозойського Боянецького, мезозойського Стрийського), перехід кожного з них до синклінальної форми осадконакопичення (Дністерського прогину у венді - ранньому палеозої, ЛПП у середньому палеозої, Мазовецько-Львівського крейдового прогину у мезозої), замикання окраїнно-платформових синекліз за рахунок тангенціальних тисків з південного заходу і дислокованість накопичених осадків насувами північно-східної вергентності в салаїрську, герцинську і пізньокіммерійсько-ларамійську фази складчастості.

Щоб належно оцінити перспективи нафтогазоносності РРЗ, за умов недостатньої вивченості її геологічної будови, звертається увага на особливості нафтогазоносності відкладів, що її складають, на прикладах суміжних (краще досліджених) ділянок ЛПП і ПКП. Так, за аналогією з ЛПП у відкладах домезозойського віку в межах алохтону і, особливо, автохтону РРЗ можна очікувати як на колектори, так і на покришки. До порід-колекторів у розрізі верхнього протерозою та палеозою відносяться пісковики поліської серії рифею, горбашівської світи і гдовського горизонту венду, ровенської, домінопольської та любомльської свит нижнього кембрію, а також нерозчленовані товщі середнього-верхнього кембрію і піщано-алевритові верстви девону (Т.Н.Доленко, Л.Т.Бойчевська, Н.І.Галабуда та ін., 1984). До покришок відносяться ефузивні утворення волинської серії венду, глинисті горизонти валдайської серії венду, балтійської та бережківської серій кембрію, потужна регіонально витримана товща глинистих порід силуру, а також глинисті відклади жединського ярусу девону та ангідрито-доломітові шари середнього-верхнього девону (в автохтоні Рава-Руського насуву).

На перспективність кембрію РРЗ вказує те, що на сумiжнiй дiлянцi ЛПП в 1-Перемишлянськiй свердловинi було отримано короткочасний фонтан горючого газу з кембрiю, а у Лисогурськiй зонi на території Польщі, що є продовженням РРЗ, зi свердловини Нараль-1 отримано промисловi припливи газу (S.Depowski та ін., 1992).

Про перспективність протерозойських відкладів південно-західної окраїни СЄП щодо її нафтогазоносності говорять Г.Н.Доленко, Л.Ф.Романюк, А.В.Хижняков, С.П.Зелізна, Я.П.Плакса, Ю.З.Крупський, Д.Н.Лящук та інші дослідники. За даними Ю.З.Крупського, не слід виключати Рава-Руську структурно-тектонічну зону з територій, перспективних у відношенні нафтогазоносності протерозойських комплексів.

Каледонідам західного регіону України велику увагу приділяли Б.П.Різун, Є.І.Чиж, М.І.Павлюк, які на підставі формаційного аналізу верхньо-протерозойсько-палеозойського комплексу Передкарпаття зробили практичний висновок про відсутність вагомих причин вважати цей комплекс безперспективним у нафтогазоносному відношенні. Значна потужність осадочних теригенних порід, відсутність метаморфізму (для відкладів палеозою), промислова нафтогазоносність мезозойських та кайнозойських відкладів дали змогу цим дослідникам стверджувати, що згаданий комплекс заслуговує на увагу і детальне вивчення як потенційно перспективний. Хоча окремі лабораторні дані свідчать, що колекторські властивості палеозойських порід у межах північно-західного Передкарпаття низькі, все ж в окраїнних зонах платформ у зв`язку з геодинамічними напруженнями і насувними процесами зменшення міжзернової пористості й проникності з глибиною компенсується збільшенням тріщинуватості, а також розущільненням порід. Критерієм позитивного оцінювання перспектив нафтогазоносності палеозою Передкарпаття служить те, що промислові припливи нафти чи газу одержано з подібних за колекторськими властивостями палеозойських відкладів у Балтії, Передобруджі, Волино-Поділлі.

Перспективи нафтогазоносності відкладів мезозойського чохла в межах РРЗ мають базуватися на характеристиках відповідних стратиграфічних підрозділів юри та крейди, досліджених у підгрунті Зовнішньої зони ПКП, де вони є промислово газоносними. На перспективність нафтогазоносності нижньої частини юрських відкладів в межах зони зчленування РРЗ із ПКП вказують В.Н.Утробін, В.В.Глушко, І.Б.Вишняков та ін. (1980), а сенонського над`ярусу - М.В.Бойчук (1974).

Цей, другий розділ присвячений особливостям систематизації матеріалів, які використовуються як засоби дешифрування елементів геологічної будови території, оброблення аерокосмічної інформації з метою виявлення геоіндикаторів, перш за все пов`язаних з нафтогазоносними об`єктами. Значна увага приділяється питанням вдосконалення методики комплексних ДАД, розроблення та впровадження автоматизованих засобів дешифрування аерокосмічних знімків і картографічних матеріалів.

Опису методичних засобів дешифрування МДЗ та результатам їх застосування у вивченні нафтогазоносних територій присвятили свої публікації В.І.Грідін, О.М.Дмітрієвський, І.І.Чабаненко, Д.М.Трофімов, Л.П.Полканова, Г.І.Амурський, Г.А.Абраменок, М.С.Бондарева, В.Г.Можаєв, О.О.Аксьонов, Б.В.Віноградов, М.М.Соловйов, В.Т.Воробйов, Л.Н.Розанов, Я.Г.Кац, Н.С.Афанасьєва, В.І.Башилов, В.Н.Брюханов, Л.І.Соловйова, Б.О.Ніколаєнко, Ж.В.Марченко, В.І.Лялько, Г.І.Воронова, В.С.Готинян, М.І.Жиловський, В.М.Перерва, В.В.Бабаєв, А.Г.Мичак та ін. Дистанційні дослідження, проведені автором, грунтуються на досягненнях цих попередників.

за останнє десятиріччя у нафтогазопошукових роботах поступово розвивається напрямок використання АКІ, оснований на комплексному її обробленні та даних геолого-геофізичних досліджень (В.І.Грідін, А.Н.Дмітрієвський, 1994), що забезпечує проведення пошуку нафти і газу на якісно новому рівні. В цілому комплексні дистанційні дослідження складаються з двох основних засобів: власне дешифрування МДЗ і морфоструктурного аналізу (геологічної інтерпретації результатів дешифрування на основі перегляду всього існуючого геолого-геофізичного матеріалу). Морфоструктурний аналіз є основним засобом дистанційних досліджень, методологією виявлення елементів геологічної будови за сукупністю структурних рис ландшафту, яка дає можливість одержати нові дані та побудувати структурну модель території (І.К.Волчанська, Є.Н.Сапожнікова, 1990).

Автор, надаючи велику увагу контрастно-аналоговому методові дешифрування геологічних об`єктів та пов`язуючи з ним слідом за іншими дослідниками (В.І.Лялько та ін., 1995; В.М.Перерва, О.І.Архіпов, Г.Ф.Бусел та ін., 1998) перспективність виявлення прямих ознак нафтогазоносності територій по аерокосмічних знімках, при структурному дешифруванні віддає перевагу геоіндикаційним методам дешифрування МДЗ і топокарт, використовуючи у свїй роботі морфографічні, морфометричні методи структурно-геоморфологічних досліджень та лінеаментний аналіз.

Розділ третій починається з обґрунтування доцільності застосування ДАД у процесі підготовки пошукових об`єктів на газ у Передкарпатті, що доводиться за результатами робіт, проведених В.Бабаєвим, А.Ковалем та ін. (1994) на ділянці Зовнішньої зони ПКП від с. Рудки до с. Богородчани, де факти морфоструктурного аналізу і простеження морфоструктур від поверхні на глибину за допомогою даних сейсморозвідки та буріння свідчать про формування виразних ландшафтних аномалій практично над усіма газоносними структурами. Це підтверджується результатами дешифрування МДЗ і ТК всіма основними методами (ландшафтно-геоіндикаційним, структурно-геоморфологічними, контрастно-аналоговим).

Ландшафтно-геоіндикаційним методом дешифруванням виявляється приуроченість більшості відомих в осадочному чохлі газоносних структур до ділянок, що характеризуються позитивними формами рельєфу і відповідними деформаціями геоморфологічного рівня, дугоподібним малюнком морфоізогіпсів та їх згущенням, відцентровим малюнком ерозійної сітки і т.п. Найкраще це проявляється відносно таких газоносних структур Зовнішньої зони ПКП як: Свидницька, Хідновицька, Садковицька, Пинянська, Рудківська, Залужанська, Опарська, Більче-Волицька, Дашавська, Кадабнянська, Гринівська та ін. Над ними розвинений прямий тектонічний рельєф, що цілком узгоджується з механізмом формування відображення структур осадочного чохла у ландшафті (Д.М.Трофімов, Л.П.Полканова, 1988).

Морфометричні дослідження, проведені автором спільно із В.В.Бабаєвим, І.М.Федотовою і С.К.Купрєєвою (1998) були спрямовані на вдосконалення методики виявлення кількісних параметрів сучасного ландшафту, характерних для газоносних структур, та вирішення задач розпізнавання морфоструктур шляхом використання непреривної математичної моделі. За інформативними ознаками, виділеними при одновимірній та багатовимірній оцінках, були побудовані моделі відображення морфоструктур у рельєфі, представлені виразами дискримінантних функцій, одна з яких має вигляд:

Д= -0,1^.h_max+0,12^.h_min+2,95^. h/f+1,22^.l/f+0,66^.n/f-0,71^. n₁/ l₂-0,15^.l-10,4,(1)

де h_max та h_min - відповідно максимальна і мінімальна відмітки рельєфу, h=h_max-h_min - перепад висот, f- площа облікового контура, l та n - відповідно сумарна довжина і кількість тальвегів, а l₂ та n₁ - те ж саме для тальвегів певного порядку.

За контрастно-аналоговим методом автором спільно із С.В.Сурковим, Н.П.Агрес та С.К.Купрєєвою були проведені дослідження, які мали на меті виявити закономірності відрізнення рівнів яскравості зображення (РЯЗ), а також його текстури в межах газоносних ділянок і навколишній області, та розробити алгоритм формалізованого пошуку і визначення ступеню вірогідності прогнозу пасток вуглеводнів. В результаті на основі дискримінантної функції були розроблені математичні моделі розпізнавання локальних газоносних ділянок та неперспективних у цьому відношенні площ. Приклад одної з них:

Д=0,0499 . m₂ + 0,046 ^. mode₁ + 0,0999 ^. max₁-20,7712,(2)

геологічний передкарпаття нафтогазоносність розвідувальний

де m₂ - змінювання РЯЗ у діапазоні 0,7-0,8 мкм, mode₁ та max₁ - відповідно модальне та максимальне значення РЯЗ у діапазоні 0,6-0,7 мкм.

Аналіз щільності фототону показав, що з трьох проаналізованих спектральних діапазонів (0,5-0,6 мкм, 0,6-0,7 мкм, 0,7-0,8 мкм) для дешифрування фототональних ознак локальних газоносних об'єктів найінформативнішим виявився діапазон зйомки 0,6-0,7 мкм, в якому контрастно проявляються рослинні компоненти ландшафту, точніше кажучи, лісові фації. Останні чутливо реагують на неотектонічні рухи морфоблоків (Л.Н.Розанов, 1982; В.В.Бабаєв, А.М.Коваль та ін., 1997) та присутність високих концентрацій вуглеводнів у грунтовому шарі над родовищами нафти та газу (В.М.Перерва, О.І.Архіпов, Г.Ф.Бусел, 1998).

Використання багатоваріантності моделей розпізнавання образів за морфометричними параметрами сучасного рельєфу та за фототональними параметрами зображення з космосу в межах випробувального полігону дало змогу не тільки класифікувати структурні форми на позитивні й негативні з імовірністю 80-90%, але й дати оцінку імовірності нафтогазоносності прогнозних морфоструктур, виявлених за візуальним структурно-геоморфологічним дешифруванням МДЗ і топокарт.

Далі автором розкриваються результати дистанційних досліджень, проведених у північно-західній частині Зовнішньої зони ПКП і у РРЗ, які здійснювалися за загальноприйнятою схемою виявлення регіональних закономірностей розташування та критеріїв прогнозування різних типів структуро-контролюючих дислокацій та структурних форм, що можуть бути потенційними нафтогазоносними об`єктами, з подальшою їх деталізацією і виходом на локальний та детальний рівні прогнозу пасток вуглеводнів.

По регіональних МДЗ було встановлено, що РРЗ за характером вираженості у сучасному ландшафті має ознаки позитивної неотектонічно активної морфоструктури. В рельєфі РРЗ майже цілковито відповідає плато Розточчя за тим винятком, що останнє дещо ширше за розмірами і просторово перекриває крім того ще кілька скиб Нестерівської підзони.

На регіональному знімку з роздільною здатністю близько 1 км, отриманому з американського супутника NOAA у видимому діапазоні спектра, РРЗ і Нестерівський антиклінорій мають фототон, подібний до того, що властивий орогенам (Карпатам і Свентокшиським горам). Проте у тепловому діапазоні (10,9-12,8 мкм), наближеному до діапазону, в якому проявляється максимум власного випромінювання Землі (Д.Мішев, 1985), Нестерівська підзона і прилегла до неї частина РРЗ потрапляють до Львівської фототональної аномалії, подібної за рівнем яскравості тим, що характерні вірогідним зонам нафтогазоносності (А.М.Коваль, 1997).

Спираючись на результати комплексного аналізу параметрів фототону морфоструктур на зазначеному космічному знімку та на дані вивчення особливостей геотемпературного поля у Карпатсько-Паннонському і Передкарпатському регіонах (А.А.Андрусенко та ін., 1989; Р.М.Новосилецький та ін., 1991; В.Г.Осадчий та ін., 1976), геолого-геофізичні і геохімічні моделі формування нафтогазоносних провінцій України (М.І.Павлюк, Г.Ю.Бойко, М.І.Галабуда та ін., 1990.), було виявлено геотермічні аномалії, що розглядаються автором як опосередковані критерії позитивного оцінювання перспектив нафтогазоносності відповідних територій.

До окресленої Львівської фототональної аномалії, яка простежується від м. Миколаєва, Львівської обл., на північний захід за кордон України, потрапляє відкрите на території Польщі Комарув-Раханське нафтогазове родовище, площі Нараль і Тарноватка, де спостерігалися припливи газу з кембрійських відкладів (S. Depowski та ін., 1992), що також вказує на ймовірну нафтогазоносносність найбільш зануреної південно-західної частини ЛПП та автохтону РРЗ.

Більш детальне районування території північно-західного Передкарпаття та виділення тектонічних порушень, які можуть контролювати локальні морфоструктури, вдалося здійснити по космічних знімках, отриманих із штучного супутника серії “Космос”. Районування території здійснювалося шляхом диференціації її на ділянки за певним рівнем фототону зображення у різних діапазонах спектра за методом головних компонент. Відповідно по границях фототональних полів дешифрувалися лінеаменти, які дотримуються певної системності згідно з тектонікою регіону.

Зважаючи, що район досліджень є територією з високим ступенем дислокованості розрізу осадочного чохла і такою, де перспективи нафтогазоносності палеозою пов'язуються в першу чергу з формуванням тріщинних і тріщинно-порових колекторів, лінеаментному аналізові й відстеженню систем тріщинуватості було приділено особливу увагу.

Зіставлення результатів кількісного аналізу, виконаного для лінеаментів і тектонічних порушень, показало задовільний збіг у характері їх розподілів по напрямках. Найбільшу щільність лінеаментів і тектонічних порушень відзначено в азимутальних діапазонах 60-80, 100-110, 150-160.

У результаті застосування трьох способів тектонічного районування ділянки північно-західного Передкарпаття на основі лінеаментного аналізу: 1) візуального (за даними ТК), 2) візуального виділення сітки лінеаментів (за даними ТК) з наступним її районуванням за допомогою кластерного аналізу, 3) автоматизованого (по КЗ) - було отримано схожі схеми, які вказують на те, що РРЗ розчленована на блоки поздовжніми, діагональними і поперечними тектонічними порушеннями. В її центральній частині виділяється морфоблок із характеристиками, властивими нафтогазоносним басейнам: формування полів із відносно низькою щільністю лінеаментів (що вказує на відносне занурення території) з проявами на загальному фоні локальних аномалій відносного підвищення щільності лінеаментної сітки. Останні є ознаками розвитку неотектонічних піднять.

На основі засобів дешифрування та інформативних ознак газоносних об`єктів, напрацьованих у межах ділянки Рудки-Богородчани Зовнішньої зони ПКП, були виділені прогнозні морфоструктури в північно-західній частині ПКП та РРЗ. Для геологічної інтерпретації і відстеження на глибину морфоаномалій і лінеаментів застосовано структурні карти, побудовані у різні роки за геолого-геофізичними дослідженнями території, а також дані бурових робіт. Результати морфоструктурного аналізу сприяли уточненню структурної моделі РРЗ і складанню структурних схем по окремих поверхнях мезозою і покрівлі палеозою. Наявний геолого-геофізичний матеріал дав можливість впевнено провести морфоструктурний аналіз території РРЗ у середньому масштабі (1:200000), тому структурні побудови по поверхнях мезозою, юри, палеозою були здійснені автором на його основі та результатів дешифрування регіональних МДЗ і ТК з відображенням об`єктів, які локалізувалися у відповідному масштабі. На результуючих структурних схемах знайшли відображення особливості тектонічного районування території і диз`юнктивні порушення, встановлені за результатами лінеаментного аналізу.

У межах РРЗ видiляються структурні вали північно-західного простягання, які дешифруються ланцюгами морфоаномалiй. Тектонічними порушеннями субширотного та пiвнiчно-схiдного напрямкiв згаданi вали розбитi на блоки. Крім того, вони ускладнені дислокаціями насувного типу північно-східної вергентності, що сформувалися в пізньокіммерійський етап тектогенезу. Серед насувів найбільш значущими є Рава-Руський i Шкловський. Останній трасується автором як субмеридіональне продовження Городоцького розлому і є структуро-контролюючим для Немирівської та Підлубенської структур.

На геологічних профiлях, якi побудованi за даними бурiння глибоких свердловин, автором видiляються антитетичні відносно згаданим насуви пiвденно-захiдної вергентностi. Завдяки ним у ядрах блок-антиклiналей сформувалися горсти, складенi вiдкладами, котрі старшi за вiком, нiж ті що вмiщують, особливо на дiлянках перетину зазначеними пiзньомезозойськими дислокацiями бiльш древнiх валів. Проявами сформованих таким чином горст-антиклінальних структур є Рава-Руське, Немирiвське i Ставчанське пiдняття.

Із цими і подібними ним горст-антикліналями пов'язується прогноз утворення тектонiчно-екранованих пасток вуглеводнiв. Такi є ймовiрнi у пiднесених горстових блоках у колекторах протерозой-кембрiйського вiку, що екранованi по насувах непроникними силурiйськими породами, а також у колекторах юри та крейди в автохтонних блоках, якi екрануються у пiднасувi силурiйськими та кембрiйськими непроникними вiдкладами. Крiм того, ймовiрно, що в межах зазначених горст-антиклiналей, як i у контурах позитивних морфоаномалій, виявлених дистанцiйними методами, є малоамплiтуднi структурнi форми, що утворюють пастки антиклiнального типу як у мезозойському, так i в протерозой-палеозойському структурних комплексах.

Важливе структуро-контролююче значення на даній території надається також мезозойським субмеридiональним скидам i пiзньомезозойським (домiоценовим) скидам пiвнiчно-захiдного напрямку. Вони на окремих дiлянках, вiрогiдно поновлюють палеозойськi і пізньопротерозойські порушення, пристосовуючись до площин змiщення насувного типу. По них спостерiгається сходоподiбне опускання блокiв у бiк Карпат. Це доводить морфоструктурний аналiз у межах Нестерiвського валу, крайового Немирiв-Вербіжського валу та ймовiрно вiдстежується вздовж Тучнiвсько-Iловецького прогнозного валоподiбного пiдняття, яке видiляється у домезозойському фундаментi. По зонах цих скидів прогнозується тектонiчне екранування силурiйськими та кембрiйськими непроникними вiдкладами колекторiв юри та крейди у занурених блоках, особливо в центральнiй, найзануренiшій частинi РРЗ.

ВИСНОВКИ

У результаті вивчення геологічної будови території та перспектив нафтогазоносності морфоструктур північно-західного Передкарпаття на підставі ДАД отримано такі висновки:

Газоносні структури Зовнішньої зони ПКП знаходять відбиття у сучасному ландшафті та встановлюються шляхом морфографічного, морфометричного та контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу, що підтверджується за допомогою комп`ютерного оброблення даних морфометрії сучасного рельєфу і фотометрії багатозональних зображень місцевості із застосуванням засобів ймовірнісно-статистичного аналізу даних.

РРЗ являє собою пiднесений блок молодої платформи з гетерогенним байкальським та герцинським фундаментом i малопотужним (до 2,5 км) осадочним чохлом. Вона зберiглася у формi горст-антиклінорію мiж Львiвським палеозойським i Передкарпатським кайнозойським прогинами. РРЗ вiдмежована вiд ЛПП Рава-Руським насувом, а вiд ПКП - Городоцько-Калуським скидом. У межах РРЗ майже вiдсутня бiльшiсть осадочних вiдкладiв, характерних для промислових нафтогазоносних комплексiв ПКП (палеоген, сармат, тортон) i ЛПП (середнiй девон). Натомiсть у РРЗ, за геофiзичними даними, збiльшуються потужностi силуру i особливо кембрiю та протерозою, що за лiтофацiальними i колекторськими властивостями та нафтогазопроявами на сумiжних територiях багатьма дослiдниками вважаються потенцiйно нафтогазоносними.

Територія РРЗ є перспективною щодо нафтогазоносності і потребує подальшого її вивчення традиційними методами. Як основа для геолого-геофізичних і бурових робіт можуть бути використані результати структурно-тектонічних побудов автора - структурні карти по поверхнях юри і палеозою, схеми розташування морфоструктур, лінеаментів і тектонічних порушень.

Більшість тектонiчних дислокацій, якi сформувалися в рiзнi часи в межах РРЗ, перш за все субмеридіонального та північно-східного напрямків, входить до геодинамічно активних систем дислокацій, які проявляли себе з пiзнього протерозою.

В результатi цього РРЗ має поздовжну і поперечну зональність, характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, наявністю в них прогнозних малорозмірних пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу, обумовлених у товщах мезозою і палеозою системою тектонічних дислокацій, серед яких головними є пізньопалеозойські і пізньокіммерійські насуви північно-північно-західного напрямку простягання, насамперед Шкловський та Рава-Руський, а також скиди, конформні Паннонсько-Волинському, Мазовецько-Львівському і Передкарпатському прогинам. По зонах тектонічної тріщинуватості прогнозується формування тріщинних і тріщинно-порових колекторів у компетентних шарах палеозою і мезозою.

Загалом на території досліджень автором виділяється 77 вірогідних та 96 прогнозних морфоструктур. Серед першочергових з них до постановки сейсморозвідувальних робіт рекомендуються: Дорожівська, Рихтицька, Сайківська, Манилівська, Сихівська, Болохівська, Західно-Калуська, Старо-Богородчанська, Північно-Кадабнянська, Західно-Кадабнянська, Камінецька, Східно-Гринівська та ін. (у межах ПКП), Салашівська, Мисаківська, Фійнівська, Молошковицька, Добростанівська, Старицька, Рудачківська, Керницька, Мшанівська (у межах Рава-Руської зони).

Результати роботи свідчать, що дистанційні аерокосмічні дослідження є ефективним засобом виявлення тектонічних дислокацій і морфоструктур в умовах північно-західного Передкарпаття. Враховуючи стан та проблеми пошуку і розвідування газових родовищ у західному нафтогазоносному регіоні України, рекомендується на ранніх стадіях прогнозу нафтогазоносних об'єктів до постановки сейсморозвідувальних робіт застосовувати комплексні дослідження, що базуються на геоінформаційних технологіях та комп`ютерному аналізі всієї геологічної інформації разом із даними дистанційного зондування Землі з космосу.

Основні результати дисертації викладені в таких публікаціях

Про доцільність структурно-геоморфологічних досліджень при підготовці пошукових об`єктів на газ у Прикарпатті / В.В.Бабаєв, А.М.Коваль, С.В.Сурков, М.М.Введенська // Нафтова і газова промисловість. - 1997. - №2. - С. 12-15.

Коваль А.М. Про виявлення геотермічних критеріїв нафтогазоносності геоструктур на весняному тепловому космічному знімку // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ: Держ. міжвідомч. наук.-тех. зб. Сер. Геологія та розвідка нафтових і газових родовищ, розвідувальна і промислова геофізика. - Івано-Франківськ: ІФДТУНГ, 1997. - Вип. 34 (Т. 1). - С. 67-74.

Коваль А.М. Про Рава-Руську зону за результатами морфоструктурного аналізу у зв`язку з нафтогазоносністю // Питання розвитку газової промисловості України: Зб. наук. пр. - Вип. XXV. - Харків: Укрндігаз, 1998. - C. 105-116.

Про методи тектонічного районування нафтогазоносних територій за даними дистанційних зйомок / В.Бабаєв, А.Коваль, С.Купрєєва, С.Сурков, І.Федотова // Питання розвитку газової промисловості України: Зб. наук. пр. -Вип. XXVI. - Харків: Укрндігаз, 1998. - С. 33 - 46.

Обгрунтування методами математичної статистики комплексу геоморфологічних ознак для рішення задач класифікації геологічних об`єктів / В.Бабаєв, С.Купрєєва, І.Федотова, А.Коваль // Питання розвитку газової промисловості України: Зб. наук. пр. - Вип. XXVI. - Харків: Укрндігаз, 1998. - C. 46 - 56.

Коваль А.Н., Сурков С.В., Агрес Н.П. Автоматизированная обработка многозональных космических снимков при прогнозировании газоносных объектов / The application of mathematical methods and computers in oil and gas fields. The Mining Pibram Symposium 1997. The International Section on Mathematical Methods in Geology and The VIth International Symposium Metallurgy. Proceedings volume MB // Editor: Dr.Vaclav Nemec.- Prague, October Application of Mathematical Methods and Computers in Mining, Geology and Metallurgy. Proceedings volume MF // Editor: Dr.Vaclav Nemec.- Prague, October 1997, - MB 12. - p. 41-45.

Федотова И.Н., Коваль А.Н., Волик Е.В. Тектоническое районирование территории на основе автоматизированного линеаментного анализа / The application of matematical methods and computers in oil and gas fields. The Mining Pribram Symposium 1997. The International Section on Matematical Metods in Geology and The VI-th International Symposium Application of Matematical Metods and Computers in Mining, Geology and Metallurgy. Proceedings volume MF // Editor: Dr.Vaclav Nemec.- Prague, October 1997, - MF 2, - p. 11 - 15.

АНОТАЦІЇ

Коваль А.М. Геологічна будова і перспективи нафтогазоносності морфоструктур північно-західного Передкарпаття. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата геологiчних наук за спецiальнiстю 04.00.17 - геологія нафти і газу. - Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, 1999.

Дисертацiю присвячено дослiдженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння.

Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоаномалії та зроблено оцінювання їх перспективності.

Спираючись на дані контрастно-аналогового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхнях мезозою, юри, палеозою в масштабі 1: 200000.

Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

Ключовi слова: газове родовище, дешифрування, космічний знімок, ландшафт, лінеамент, морфоструктура, пастка вуглеводнів, тектонічне порушення.

Koval A.M. Geological structure and prospects for oil and gas presence of morphostructures in the north-western Pre-Carpathian. - Manuscript.

Dissertation for a candidate's degree on specialty 04.00.17 - oil and gas geology.- Institute of geology and geochemistry of Combustible Minerals of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 1999.

The dissertation is devoted to the investigation of the Rava-Ruska zone of the West-European platform and north-western part of External zone of the Pre-Carpathian trough on the basis of deciphering aerospace information, topographic maps, conducting morphostructural analysis using the results of geological-geophysical survey and drilling.

It was determined that the well-known gas-bearing structures of the Pre-Carpathian trough are embodied in the present landscape and are revealed by morphographic, morphometric and contrast-analog decipherment of topographic maps and aerospace photos of the Earth.

The tectonic territory zoning of the Rava-Ruska zone on the basis of contrast-analog decipherment of aerospace photos and lineament analysis has been performed. It was determined that the territory is characterized by structural heterogeneity, differentiation as to the blocs in the presence of hydrocarbon traps of tectonic-screen type is forecasted. Structural patterns along the surfaces of Mesozoic, Jurassic and Paleozoic have been constructed at a 1: 200 000 scale.

A total of 77 obvious morphostructures and 96 morphoanomalies were revealed on the territory. Twenty-one of the latter are recommended for seismic exploration.

Key words: aerospace photo, decipherment, gas field, hydrocarbon trap, landscape, lineament, morphostructure, tectonic disturbance.

Коваль А.Н. Геологическое строение и перспективы нефтегазоносности морфоструктур северо-западного Предкарпатья. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.17 - геология нефти и газа. - Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины, Львов, 1999.

Диссертация посвящена исследованию морфоструктур Рава-Русской зоны Западно-Европейской платформы и северо-западной части Внешней зоны Предкарпатского прогиба на основе дешифрирования аэрокосмической информации, данных топографических карт, проведения морфоструктурного анализа с использованием результатов геолого-геофизических исследований и бурения.

Исследованы особенности ландшафта над известными газовыми месторождениями Предкарпатского прогиба. Установлено закономерные взаимосвязи между определёнными параметрами современного рельефа земной поверхности и параметрами погребённых геологических объектов. Построена концептуальная математическая модель отражения в рельефе земной поверхности антиклинальных структур и синклинальных прогибов, образовавшихся в толще мезокайнозоя. По информативным показателям рельефа проведена классификация прогнозных объектов, выявленных методами структурно-геоморфологического дешифрирования материалов дистанционных съёмок и определена степень их достоверности.

Проведено контрастно-аналоговое дешифрирование многозональных космических снимков с использованием приёмов компьютерной обработки изображения и снятия численных параметров фототона изучаемых объектов. Применены методы математической статистики в отношении анализа уровней яркости изображений газоносных и негазоносных площадей. Разработан ряд способов распознавания перспективных в отношении нефтегазоносности территорий. На основании использования многомерной оценки информативности фототональных параметров и сопоставления статистических образов газоносных и негазоносных объектов построено решающее правило классификации, представляющее собой дискриминантные функции, разделяющие указанные группы объектов.

По космическому снимку, сделанному в тепловом диапазоне, выявлены фототональные признаки вероятной нефтегазоносности Нестеровской подзоны Львовского прогиба и прилегающей к ней части Рава-Русской зоны.

С целью изучения разноранговых систем трещиноватости осадочной толщи проведён линеаментный анализ. Сопоставление результатов количественного анализа, выполненного для линеаментов и тектонических нарушений, показало, что они наиболее широко развиты в азимутальных диапазонах 60-80, 100-110, 150-160.