Складання проекту топографо-геодезичного забезпечення для створення топографічної карти в масштабі 1:5000

Фізико-географічна характеристика Донецького економічного району. Організація топографо-геодезичних робіт для створення топографічної карти. Закладання геодезичних центрів. Типи геодезичних знаків та центрів. Проектування полігонометрії та нівелювання.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.01.2014
Размер файла 1,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсовий проект з геодезії

Тема: «Складання проекту топографо-геодезичного забезпечення для створення топографічної карти в масштабі 1:5 000»

Зміст

Вступ

1. Фізико-географічна характеристика району робіт: гідрографія, ґрунти, рослинність, клімат, рельєф місцевості, шляхи сполучення

2. Необхідна кількість пунктів планового обґрунтування

3. Загальні рекомендації з організації топографо-геодезичних робіт

3.1 Рекогносцировка

3.2 Закладання геодезичних центрів

3.3 Кутові вимірювання

3.4 Нівелювання IV класу

4. Проектування полігонометрії та нівелювання. Розрахунок точності планових і висотних мереж

4.1 Хід 1

4.2 Хід 2

4.3 Хід 3

Висновок

Використана література

6

44

00

12

00

44

00

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

00

24

36

48

60

72

84

96

108

120

132

40

144

40

00

6

00

12

00

00

К-32

1:1 000 000

К-32-89

76

41

00 76

30

40

41

Размещено на http://www.allbest.ru/

20

8

00 8

30

1:100 000

К-32-89-А

41

40

41

Размещено на http://www.allbest.ru/

30

8

00 8

15

1:50 000

К-32-89-А-В

41

35

41

30

8

15 8

7.5

1:25 000

Вступ

Донецький економічний район.

Розташований на сході і південному сході країни. Площа його становить 53,2 тис. квадратних кілометрів, що становить 8,5% території України. Населення - понад 7,7 млн. чоловік.

Район охоплює територію Донецької і Луганської областей. На сході, південному сході, півночі межує з Бєлгородською, Воронезькою і Ростовською областями Російської Федерації. На заході район межує з Придніпровським, а на північному заході - з Північно-Східними районами України. На півдні район має вихід до Азовського моря.

У фізико-географічному відношенні Донецький район розташований в північній частині Степової зони, в області помірно континентального клімату. Значну площу району займає Донецький кряж.

Південні області району знаходяться в межах Приазовської низовини, західні райони розташовані на Придніпровській низовині.

1. Фізико-географічна характеристика району робіт: гідрографія, ґрунти, рослинність, клімат, рельєф місцевості, шляхи сполучення

ЕГП району характеризується розвиненою мережею залізничних і шосейних шляхів, близькістю до зручних водних шляхів Дніпра, Дону і Азовського моря.

Вигідним є сусідство з важливими промисловими районами Північного Сходу, Придніпров'я і сировинними районами Криворізького і Нікопольського басейнів. Сприятливим є положення в межах степової зони з сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами, багатством корисних копалин, сусідство з сільськогосподарськими областями.

Транспортні шляхи з'єднують район з усіма районами країни, мають важливе значення для транспортування вантажів в Росію, а також через порти Азовського моря в Чорне і Середземне моря.

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ.

Основними елементами рельєфу Донецького району є Донецький кряж, Приазовська височина, Приазовська низовина. Переважаючі висоти від 200 до 300 метрів. Рельєф сприяє розвитку промисловості, сільського господарства і транспорту. Клімат району помірно континентальний. Середня температура найтеплішого місяця (липень) +21є...+23єС, найхолоднішого (січень) -5є... -8єС. Безморозний період триває 151-173 дні. Характерне різке весняне підвищення температури. Температурний режим сприятливий для вирощування теплолюбних культур. Максимум опадів припадає на літо, мінімум - на зиму. Переважаючі ґрунти - середньогумусові чорноземи.

У надрах району виявлено близько 50 різних видів корисних копалин. Головне багатство - кам'яне вугілля. Подальший розвиток басейну пов'язаний з експлуатацією глибоких і малопотужних пластів. У районі великі запаси крейди, мергелю, глини, гіпсу, суглинків. Розробляються значні запаси кам'яної солі.

НАСЕЛЕННЯ.

На території району проживає 7680 тис. чоловік, з них в Донецькій області - 5007 тис. чоловік і 2673 тис. чоловік - в Луганській області. Міське населення становить в Донецькій області 90,2%, в Луганській області - 86,4%. Велика частина населення зайнята в промисловості. Середня густота населення - 154,3 чол./км2, в тому числі в Донецькій області - 210 чол./км2. Це найвищий показник в Україні.

2. Необхідна кількість пунктів планового обґрунтування

топографічний геодезичний карта

Геодезичною основою топографічних знімань у масштабі 1:5 000 є:

-- державна геодезична мережа;

-- розрядні геодезичні мережі згущення;

-- знімальні геодезичні мережі.

Державна геодезична мережа є головною геодезичною основою топографічних знімань усіх масштабів.

Державна геодезична мережа об'єднує в єдине ціле планову і висотну геодезичні мережі. Планова геодезична мережа поділяється на:

-- астрономо-геодезичну мережу 1 та 2 класів;

-- геодезичні мережі згущення 3 класу. Висотна геодезична мережа поділяється на:

-- нівелірні мережі І і II класів;

-- нівелірні мережі III і IV класів.

Державна геодезична мережа створюється відповідно до вимог діючих "Основних положень про державну геодезичну мережу України", інструкцій та інших нормативних документів.

Розрядні геодезичні мережі згущення є основою топографічних знімань у масштабах 1:5000 та інженерних робіт, які виконують у містах, селищах, на майданчиках промислового та житлового будівництва, при будівництві підземних комунікацій, в маркшейдерських роботах, при землевпорядкуванні, меліорації земель, земельному кадастрі тощо.

Розрядні геодезичні мережі згущення створюють методами полігонометрії, трилатерації, тріангуляції та поєднанням цих методів.

За наявності відповідних технічних засобів і умов спостережень визначення координат пунктів розрядних геодезичних мереж згущення може здійснюватись із використанням супутникових радіонавігаційних систем типу GPS.

Розрядні геодезичні мережі згущення поділяються на:

-- мережі полігонометрії, трилатерації і тріангуляції 4 класу;

-- мережі полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 1 і 2 розрядів;

-- мережі технічного та тригонометричного нівелювання.

Середня щільність пунктів державної геодезичної мережі для створення знімальної геодезичної основи топографічних знімань повинна бути доведена:

на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:5000, до одного пункту тріангуляції, трилатерації або полігонометрії на 20-30 км2 і одного репера нівелювання на 10-15 км2;

на територіях, що піддягають зніманню в масштабі 1:2000 і більшому, до одного пункту триангуляції, трилатерації або полігонометрії на 5-15 км2 і одного репера нівелювання на 5-7 к

на забудованих територіях міст щільність пунктів державної геодезичної мережі повинна і не менше 1 пункту на 5 км2.

Подальше збільшення щільності геодезичної основи великомасштабних знімань досягається побудовою розрядних геодезичних мереж згущення і знімальної основи.

Щільність геодезичної основи повинна бути доведена побудовою геодезичних мереж згущені містах, селищах та інших населених пунктах і на промислових майданчиках не менше ніж до чотирьох пунктів на 1 км2 у забудованій частині та одного пункту на 1 км2 на незабудованих територіях.

Для забезпечення інженерних вишукувань і будівництва в містах і на промислових об'єктах щільність геодезичних мереж може бути доведена до восьми пунктів на 1 км2.

Щільність геодезичної основи для знімань у масштабі 1:5000 територій поза населеними пунктами повинна бути доведена не менше ніж до одного пункту на 7-10 км2.

3. Загальні рекомендації з організації топографо-геодезичних робіт

3.1 Рекогносцировка

На основі затвердженого проекту проводиться рекогностування геодезичних мереж. При рекогностуванні уточнюється проект мережі, напрямок ходів полігонометрії і намічують ся місця встановлення пунктів.

Ходи полігонометрії повинні прокладатися на місцевості, найбільш сприятливій для проведення кутових і лінійних вимірювань.

Пункти на місцевості треба вибирати так, щоб можна було використовувати їх і як точки знімальної мережі.

Між двома суміжними пунктами має бути забезпечена видимість із землі.

На забудованих територіях, де це можливо, з метою збереження треба передбачити закріплення пунктів геодезичних мереж стінними знаками.

Місця встановлення пунктів доцільно вибирати з урахуванням можливості передачі дирекційних кутів з вихідних пунктів на пункти полігонометрії по стороні, довжина якої не коротша середньої розрахункової.

3.2 Закладання геодезичних центрів

Вибрані в натурі місця для закладання пунктів закріплюють тимчасовими знаками (кілками, металевими штирями, обкопуванням тощо) і на них складають абриси з прив'язкою до постійних предметів місцевості не менше ніж трьома промірами. При закладанні проміри уточнюють.

На пунктах мереж тріангуляції, трилатерації і, як виняток, полігонометрії, що створюються як основа великомасштабних знімань, установлюють зовнішні геодезичні знаки таких типів: тури і металеві піраміди-штативи із візирними цілями, що знімаються, чотиригранні і тригранні металеві піраміди (див. рисунки нижче).

Г-подібні віхи (див. мал. 25) можуть використовуватися тільки як тимчасові геодезичні знаки.

Установлення зовнішніх знаків слід виконувати відповідно до вимог діючих нормативних документів.

На забудованих територіях зовнішні геодезичні знаки пунктів тріангуляції і трилатерації можуть установлюватися на дахах будівель. Для цього застосовують металеві піраміди-штативи або тури з візирними цілями, що знімаються (див. мал. 26, 28), а також: тимчасові металеві віхи з візирними циліндрами на трьох-чотирьох відтяжках (див. мал.29).

Центрами таких пунктів слугують марки, які закладаються в тур або верхнє перекриття. Для закріплення центрів можуть також використовуватися конструктивні елементи на дахах будівель.

Візирні цілі геодезичних знаків повинні бути малофазними та мати такі розміри: висота візирного циліндра 0,50 м, діаметр 0,25 м. Відстань від інструментального столика до нижнього диска візирного циліндра повинна бути не менше 0,8 м.

Малофазна циліндрична поверхня створюється краями радіально розташованих планок, що прикріплені до дисків.

Зовнішні знаки повинні бути стійкими та міцними, щоб забезпечити можливість вимірювання кутів при вітрі середньої сили.

Знаки мають бути симетричними відносно вертикальної осі. Відхилення проекцій центрів візирного циліндра і столика для приладу від центра пункту може бути не більше 5 см.

На геодезичних знаках, що встановлені на дахах будівель, елементи приведення повинні бути зведені до нуля.

У всіх випадках піраміда-штатив або внутрішня піраміда простого сигналу, на яких кріпиться столик для приладу, не повинні стикатися з площадкою для спостерігача.

На час спостережень на піраміді - штативі дозволяється встановлювати віхи висотою не більше їх подвійної висоти, піднявши стандартну візирну ціль на спеціальних трубчастих елементах з відтяжками.

Металеві геодезичні знаки повинні бути захищені від корозії спеціальним антикорозійним покриттям.

Пункти геодезичних мереж 4 класу, 1 і 2 розрядів закріплюють центрами відповідно до вимог, що викладені в діючій Інструкції про типи центрів геодезичних пунктів (ГКНТА-2.01.02-01-93, К., 1994).

При побудові геодезичної мережі в містах, селищах та на промислових майданчиках всі пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії закріплюють постійними центрами типів У15, У15К, У15Н, У16, 143, 160.

Центри мають розташовуватися попарно, забезпечуючи закріплення обох кінців лінії. Вузлові точки підлягають обов'язковому закріпленню постійними центрами типу У15 або У15Н.

Пункти ходів полігонометрії, на яких центри типів У15, У15Н не закладаються, слід закріплювати центрами тривалого збереження, що передбачені для знімальної мережі (див. мал. 39-41).

На забудованих територіях пункти полігонометрії можуть бути закріплені групою з двох-трьох стінних знаків.

Зовнішнє оформлення центрів пунктів 4 класу, 1 і 2 розрядів виконують обкопуванням круглої (у плані) форми (крім центра типу 160, зовнішнє оформлення якого виконують обкопуванням квадратної форми) з канавою шириною 50 см зверху, 20 см знизу і глибиною 30 см. Внутрішній радіус обкопування 1,3 м. Над центром насипають курган висотою 10 см (див. мал. 33).

На забудованих територіях, а також коли на геодезичних пунктах 4 класу, 1 і 2 розрядів встановлені металеві або залізобетонні зовнішні знаки, обкопування не виконують.

В окремих випадках, при відсутності зовнішніх знаків та обкопування, встановлюються розпізнавальні стовпи на відстані 1-3 м від центра пункту.

Пункти знімальної мережі закріплюють на місцевості центрами, що забезпечують тривале збереження пунктів (див. мал. 39-41) та тимчасовими центрами з метою збереження їх на час знімальних робіт (див. мал. 42-44).

Центрами тривалого збереження можуть бути:

- бетонний паралелепіпед з розмірами 10x10x70 см, у вершину якого закладають штир або кований цвях;

- марка, штир, труба, болт, залізничний костиль тощо, які закріплюють цементним розчином у бетонні основи різноманітних споруд, на ділянці землі з твердим покриттям або в скелі;

- пень свіжозрубаного дерева діаметром не менше 15 см, що оброблений у вигляді стовпа, з вирізом для напису, поличкою і забитим кованим цвяхом.

Бетонні центри тривалого збереження закладають на глибину 60 см і обкопують канавами у вигляді квадрата із сторонами 2,0 м, глибиною 0,3 м, шириною в нижній частині 0,2 м і верхній частині 0,5 м.

Центри тривалого збереження в теодолітних ходах закладають по 2-3 у ряд з таким розрахунком, щоб вони закріплювали одну чи дві суміжні лінії ходу через 500 -- 800 м.

Допускається замість двох-трьох сусідніх точок ходу закріплювати тільки одну точку за умови визначення дирекційного кута (азимута) із закріпленої точки на характерні, що легко розпізнають¬ся, постійні місцеві предмети-орієнтири: флюгери, радіо- і телевізійні щогли, антени, заводські труби тощо.

У всіх випадках центри тривалого збереження встановлюють у місцях, що забезпечують їх збереження, техніку безпеки та зручність використання при топографічному зніманні, вишукуваннях і будівництві, а також наступну їх експлуатацію. Не дозволяється проводити закладання центрів тривалого збереження на ріллі та болотах, проїжджій частині, поблизу брівок русел річок, що розмиваються, і поблизу берегів водосховищ.

Тимчасовими центрами можуть бути пеньки дерев, дерев'яні кілки діаметром 5 -- 8 см із цвяхом, забитим у верхній зріз кілка (пенька), а також залізні труби, штирі, кутова сталь, забиті в ґрунт на 0,3 -- 0,4 м з насічкою на металі.

Пункти планової основи нумерують порядковими номерами таким чином, щоб на об'єкті не було однакових номерів.

3.3 Кутові вимірювання

Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії виконують способом вимірювання окремого кута або способом кругових прийомів за триштативною системою оптичними приладами не нижче 5-секундної точності. Центрування приладу та візирних марок виконують з точністю 1 мм.

Спосіб кругових прийомів застосовують, коли кількість напрямків на пункті більше двох. Перед початком робіт, але не рідше одного разу на рік, прилади перевіряють і досліджують за програмою.

При вимірюваннях способом окремого кута алідаду обертають тільки за ходом годинникової стрілки або тільки проти ходу годинникової стрілки.

При вимірюваннях круговими прийомами в першому півприйомі алідаду обертають за ходом годинникової стрілки, а в другому -- в протилежному напрямку.

Кількість прийомів, у залежності від розряду полігонометрії і точності приладу, що застосовується, наведена в таблиці:

Прилади з точністю вимірювання кутів

Кількість прийомів

4 клас

1 розряд

2 розряд

1" 2" 5"

4 6

-

-

2 3

-

2 2

При переході від одного прийому до другого лімб переставляють на кут:

де: n - кількість прийомів,

= 10'або 5'.

Результати вимірювання окремих кутів або напрямків на пунктах полігонометрії мають бути в межах допусків, що наведені в таблиці:

Елементи вимірювання

Допуски при вимірюванні кутів приладами з точністю

1"

2"

5"

Розходження між значеннями одного і того самого кута, що отримані з двох напівприйомів

Коливання значення кута, що отримане з різних прийомів

Розходження між результатами спостережень на початковий напрямок на початку і в кінці напівприйому

Коливання значень напрямків, що приведені до спільного нуля, в окремих прийомах

6" 5"

6"

5"

8" 8"

8"

8"

0,2' 0,2'

0,2'

0,2'

3.4 Нівелювання IV класу

Нівелювання IV класу виконується нівелірами, що мають збільшення труби не менш 25х, ціну поділки рівня не більше 25" (контактного -- не більше ЗО") на 2 мм та нівелірами з самовстановлювальною лінією візування (НЗКЛ, Ni-025) та їм рівноточними.

При нівелюванні IV класу ходи прокладають в одному напрямку. Довжина ліній не повинна перевищувати 8 км на забудованій території і 12 км на незабудованій.

Перед початком польових робіт виконують польові перевірки та дослідження нівелірів і компарування рейок.

Для нівелювання IV класу застосовують триметрові двосторонні рейки з шашковою шкалою.

Відліки по чорних та червоних сторонах рейок беруть по середній нитці. Для визначення відстані від нівеліра до рейки проводять відлік по віддалемірній нитці по чорній стороні рейки.

Порядок спостережень на станції такий:

відлік по чорній стороні задньої рейки;

відлік по чорній стороні передньої рейки;

відлік по червоній стороні передньої рейки;

відлік по червоній стороні задньої рейки.

Розходження значень перевищення на станції, що визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається до 5 мм.

Нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до 5 м, а накопичення їх у секції -- до 10 м.

Нормальна довжина променя візування 100 м. Якщо нівелювання виконують нівеліром, труба якого має збільшення не менше 30х, то при відсутності коливань зображень дозволяється збільшувати довжину візирного променя до 150 м. Висота променя над підстильною поверхнею повинна бути не менш як 0,2 м.

Нев'язки в ходах між вихідними пунктами та в полігонах повинні бути не більше 20мм при кількості станцій менше 15 на 1 км ходу і 5мм на місцевості із значними кутами нахилу, коли кількість станцій більше 15 на 1 км ходу, де L -- довжина ходу (полігону) в км; n -- кількість станцій в ході (полігоні).

Після закінчення нівелювання IV класу здають такі матеріали:

схему ходів нівелювання;

журнали нівелювання або його результати в реєстраторах чи накопичувачах інформації;

матеріали дослідження приладів та компарування рейок;

абриси місцезнаходження нівелірних марок, стінних та ґрунтових реперів (у т.ч. раніше закладених);

акти здачі знаків нівелювання для нагляду за збереженням;

відомості перевищень;

матеріали обчислень та оцінки точності;

каталог висот;

пояснювальну записку.

4. Проектування полігонометрії та нівелювання. Розрахунок точності планових і висотних мереж

Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів і систем ходів.

Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Як виняток, у разі відсутності між вихідними пунктами видимості з землі, допускається:

-- прокладання ходу полігонометрії, що опирається на два вихідні пункти без кутової прив'язки і одному з них. Для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтир пункти державної геодезичної мережі або дирекційні кути прилеглих сторін, які одержані астрономічних вимірів з середньою квадратичною помилкою 5" або вимірів гіротеодолітами середньою квадратичною помилкою 10";

-- координатна прив'язка до пунктів геодезичної мережі. При цьому для контролю кутових вимірів метою виявлення грубих помилок вимірів) використовують дирекційні кути на орієнтирні пункт або азимути, що одержані з астрономічних або гіротеодолітних вимірів. Замість останніх дозволяється прокладати кутові ходи, які утворюють замкнуті фігури з включенням вихідних пунктів.

Прокладання висячих ходів не допускається.

При створенні мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися вимог, що наведені в табл. 2.

Показники

4-й клас

1-й розряд

2-й розряд

Гранична довжина ходу, км:

окремого

між вихідною і вузловою точками

між вузловими точками

14,0

9,0

7,0

7,0

5,0

4,0

4,0

3,0

2,0

Граничний периметр полігону, км

40

20

12

Довжини сторін ходу, км:

найбільша

найменша

середня

3,00

0,25

0,50

0,80

0,12

0,30

0,50

0,08

0,20

Кількість сторін у ході, не більше

15

15

15

Відносна помилка ходу, не більше

1:25000

1:10000

1:5000

Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев'язками у ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше

3

5

10

Кутова нев'язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше, де р -- кількість кутів у ході

Середня квадратична помилка

вимірювання довжини сторони, см:

до 500 м 1

від 500 до 1000 м

понад 1000 м

1

2

1:40000

1

2

-

2

-

Розрахунок точності планових і висотних мереж.

1. Планові мережі

1. Визначення виду ходу.

Хід вважається витягнутий якщо:

- різниця дирекційних кутів замикаючої і найбільш відхиленої сторони ходу не перевищує 24;

- довжина перпендикуляру від замикаючої L до найбільш віддаленої точки ходу не більше ;

- відношення суми довжин сторін ходу до замикаючої не повинно перевищувати 1,3 , тобто .

4.1 Хід 1

№ точки ходу

Довжина сторони ходу м

Дирекційний кут сторони ходу

Різниця дирекційних кутів

Дирекційний кут замикаючої

Довжина замикаючої, м

г. Зелена

1250

92

45

1

1500

135

2

2

1000

112

25

3

1425

132

5

4

1600

158

21

5

1200

198

61

219,3

7975

855

137

6600

Аналіз ходу 1.

- різниця дирекційних кутів замикаючої і найбільш відхиленої сторони ходу найбільша 61;

- довжина перпендикуляру від замикаючої L до найбільш віддаленої точки ходу не більше ;

- відношення суми довжин сторін ходу до замикаючої .

Висновок - хід довільний.

4.2 Хід 2

№ точки ходу

Довжина сторони ходу

Дирекційний кут сторони ходу

Різниця дирекційних кутів

Дирекційний кут замикаючої

Довжина замикаючої

219,3

1850

148

130

6

1525

145

133

7

2000

182

96

8

750

252

26

9

950

318

40

10

1425

300

22

11

1375

301

23

12

650

338

60

13

1100

3

275

14

500

317

39

15

500

278

0

16

1250

306

28

17

525

2

276

г. Лиса

14400

1811

278

4250

Аналіз ходу 2.

- різниця дирекційних кутів замикаючої і найбільш відхиленої сторони ходу найбільша 338;

- довжина перпендикуляру від замикаючої L до найбільш віддаленої точки ходу більше ;

- відношення суми довжин сторін ходу до замикаючої .

Висновок - хід довільний.

4.3 Хід 3

№ точки ходу

Довжина сторони ходу м

Дирекційний кут сторони ходу

Різниця дирекційних кутів

Дирекційний кут замикаючої

Довжина замикаючої, м

г. Лиса

500

288

67

18

1250

315

40

19

500

337

18

20

1300

9

346

21

750

14

341

22

700

4

351

23

700

17

338

24

500

63

292

г. Зелена

9850

355

8460

Аналіз ходу 3.

- різниця дирекційних кутів замикаючої і найбільш відхиленої сторони ходу найбільша 337;

- довжина перпендикуляру від замикаючої L до найбільш віддаленої точки ходу більше ;

- відношення суми довжин сторін ходу до замикаючої .

Висновок - хід довільний.

Всі три хода довільні. Для довільного ходу середня квадратична помилка слабкого місця визначається за формулою:

Для витягнутого ходу середня квадратична помилка слабкого місця визначається за формулою:

Для наших ходів знайдемо цент тяжіння і визначимо відрізки від центру тяжіння до кожної точки ходу.

Знайдемо графічним методом центр тяжіння. А для цього першу лінію поділимо навпіл і сполучимо з наступною точкою. Отриману лінію ділимо на три частини і 1/3 сполучають з наступною. Від наступної лінії визначають ј і т.д. і т.п.

Від центру тяжіння виміряють відставні до кожної точки ходу і записують в таблицю.

Хід 1

= 227+32 / 2062652 44554375=28,01 см2

М=5,3 см

ms=2 см

n=7

m= 3

= 206265

№ точки

Відстань (S)

S2

г. Зелена

3500

12250000

1

2575

6630625

2

1100

1210000

3

650

422500

4

1475

2175625

5

2725

7425625

219,3

3800

14440000

44554375

Хід 2.

= 227+32 / 2062652 44554375=28,01 см2

М=5,29 см

ms=2 см

n=7

m= 3

= 206265

Відстань (S)

S2

219,3

3300

10890000

6

2150

4622500

7

3125

9765625

8

4200

17640000

9

3950

15602500

10

2500

6250000

11

1400

1960000

12

1275

1625625

13

1275

1625625

14

1510

2280100

15

2030

4120900

16

2475

6125625

17

3725

13875625

г. Лиса

4010

16080100

112464225

Хід 3.

= 227+32 / 2062652 27538750=28,01 см2

М=5,29 см

ms=2 см

n=7

m= 3

= 206265

Відстань (S)

S2

г. Лиса

2250

5062500

18

2350

5522500

19

1500

2250000

20

1175

1380625

21

400

160000

22

850

722500

23

1550

2402500

24

2125

4515625

г. Зелена

2350

5522500

27538750

Проектування нівелювання IV класу.

2. Висотні мережі.

Для оцінки точності нівелірних мереж знайдемо середню квадратичну помилку пункту, який розташований в середині ходу.

Середня квадратична помилка в середині ходу дорівнює:

З інструкції ми знаємо, що середня помилка відрізняється від середньої квадратичної помили на 1.4, тобто: . Звідси = .

До висотного обґрунтування при створенні карт висуваються вимоги щоб середня квадратична помилка висот пунктів відносно вихідних пунктів не перевищувала 1/10 перерізу рельєфу. Висота перерізу рельєфу для нашої карти - 0,5 м.

Визначимо середню квадратичну помилку для всіх ходів.

Хід 1.

=

= = 51,4/1,4=36,7 мм.

Допустиме значення = 0,5м/10 = 50 мм.

В нашому випадку в допуску.

Хід 2.

=

= = 41,23/1,4=29,5 мм.

В нашому випадку в допуску.

Хід 3.

=

= = 58,2/1,4=41,6 мм.

В нашому випадку в допуску.

Висновок

До початку робіт у містах необхідно отримати в органах, керуючих даною територією, дозвіл на право виконання робіт і погодити вимоги безпеки, висунуті місцевими органами до проведення геодезичних робіт.

Перед початком робіт на автомагістральних дорогах з рухом транспортних засобів або ж перед виходом бригади на автостради керівник зобов'язаний проінструктувати робітників про використання умовної сигналізації, яка подається жестами або прапорцями, а також про порядок руху на маршруті.

Переходи вздовж дороги дозволяється виконувати тільки по узбіччю земляного полотна назустріч руху транспортних засобів.

До виконання робіт на автомобільних дорогах дозволяється приступати після облаштування місця роботи усіма необхідними тимчасовими дорожніми знаками та огородженнями.

При виконанні любих геодезичних робіт на полотні автодороги на працюючих повинні бути одіті сигнальні оранжеві жилети.

При переході з приладом з одного місця роботи на інше дозволяється, при відсутності тротуару, йти по проїжджій частині вулиці автодороги назустріч руху транспорту.

Особливу обережність слід дотримуватись при обході транспортних засобів або інших перешкод, обмежуючих огляд проїжджої частини.

Під час виконання робіт на проїжджій частині доріг забороняється:

- залишати на дорозі без нагляду геодезичні інструменти та обладнання;

- використовувати замість вишок сторонні предмети, створюючи при цьому аварійну ситуацію у випадку провішування ліній по осі дороги;

- проводити роботи на дорогах в туман, заметіль, грозу при ожеледиці;

- під час перерв в роботі знаходитися на проїжджій частині доріг усіх категорій.

При виконанні промірів сторін планово-висотної мережі стрічкою або рулеткою виключаються випадки перетаскування стрічки або рулетки на проїжджу частину дороги.

Під час роботи на автодорожніх мостах до 50 м повинні виділятися з числа робітників регулювальники-сигнальники, які зобов'язані спостерігати за рухом транспорту і подавати сповіщаючи сигнали робітникам.

Працюючі при отриманні сигналу про рух транспортних засобів повинні йти з проїжджої частини моста або небезпечного місця за межі моста.

При роботі на мостах більш 50 м працюючі повинні переховуватись на спеціальних майданчиках, які є в конструкціях мостів.

При виконання робіт на полотнині залізниці варто виставляти сигнальників (один перед по ходу, інший позаду) на таких місцях, відкіля можна знайти і попередити техніка умовним знаком про наближення потяга, на відстані не менш 1 км. Усі члени бригади повинні працювати в жовтогарячих демаскуючих жилетах.

На автомобільних дорогах сигнальники-регулювальники вставляються за 50-100 м по обох сторонах від місця роботи техніка. Побачивши сигнал про наближення потяга, робітники повинні піти зі шляху на узбіччя (знаходитися на відстані 2 м від крайньої рейки).

Небезпечно працювати на шляхах залізних і шосейних доріг у грозу, заметіль, туман. При наближенні грози і т.п. працюючі на дорогах завчасно повинні піти з полотнини дороги в намети табору. Не можна залишати на дорогах без нагляду геодезичні прилади, штативи, рейки й інше устаткування. При вимірах ліній сталевою стрічкою чи рулеткою поблизу рейок електрифікованої залізниці не можна допускати зіткнення стрічки з рейками.

Список використаної літератури

1. Топографо-геодезична та картографічна діяльність. Законодавчі та нормативні акти. Частина 1.

2. Геодезія. Грабовий В.М., Житомир, 2012 р.

3. Геодезия. Селиханович В.Г., Москва, Недра, 2008 г.

4. Высшая геодезия. В.А. Асур, М.Н. Кутузов, М.М. Муравин, Москва, Недра, 2010 г.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.