Геологія та пошукові критерії золоторудної мінералізації
Вивчення промислової золоторудної мінералізації родовища, розробка прогнозно-пошукових ознак і критеріїв, уточнення геологічної побудови району та встановлення в його межах потенційно перспективних на виявлення промислового зруденіння золота ділянок.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.02.2014 |
| Размер файла | 39,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Національна гірнича академія України
Мохсен
Наела Мохамед
УДК 553.411(434)
ГЕОЛОГІЯ ТА ПОШУКОВІ КРИТЕРІЇ ЗОЛОТОРУДНОЇ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ
МААБІР-ГАБАРСЬКОГО РАЙОНУ, ЙЕМЕН
(На прикладі родовища Медден)
Спеціальність 04.00.11 - Геологія металевих і неметалевих корисних копалин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
геологічних наук
Дніпропетровськ - 2000
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі мінералогії, кристалографії та родовищ корисних копалин Криворізького технічного університету, Міністерство освіти і науки України. золоторудний мінералізація геологія пошуковий
Науковий керівник - кандидат геолого-мінералогічних наук,
професор Легедза Василь Якович, Криворізький технічний університет, професор кафедри мінералогії, кристалографії та родовищ корисних копалин, Міністерство освіти і науки України.
Офіційні опоненти: доктор геологічних наук, доцент, Орлінська Ольга Вікторівна, завідуюча кафедри загальної та структурної геології Національної гірничої академії України, Міністерство освіти і науки України (м.Дніпропетровськ); кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник, Плотников Олександр Володимирович, завідувач лабораторії структурної геології і картування родовищ Державного Науково-дослідного гірничорудного інституту, Державний комітет промислової політики Міністерства економіки України (м.Кривий Ріг).
Провідна установа - Донецький державний технічний університет
Міністерства освіти і науки України, кафедра корисних копалин і екологічної геології.
Захист відбудеться “ 06 ” жовтня 2000 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 08.080.05 в Національній гірничій академії України (49027, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 19).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці НГА України за адресою: 49027, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 19.
Автореферат розісланий “ 5 ” вересня 2000 р.
Вчений секретар спеціалізованої ради Д 08.080.05,кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Лозовий А.Л.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Однією з головних задач, які стоять перед Департаментом геології Йемена, є задача розширення мінерально-сировинної бази країни. До недавнього часу питання геологічної будови території Йемена, пошуків та розвідки родовищ корисних копалин, а також експлуатація останніх вирішувалися при допомозі спеціалістів інших країн, у тому числі і країн СНД. При цьому практично всі геологічні дослідження були направлені на виявлення родовищ здебільше шляхом застосування геофізичних і геохімічних методів пошуків без глибокого вивчення геологічної будови територій.
На сьогоднішній день в країні відкрито цілу низку родовищ корисних копалин і золота зокрема, проте відсутні чіткі уявлення про перспективи регіону на пошуки нових родовищ, а також науково обґрунтовані прогнозні побудови, без чого не можна не тільки говорити про розширення мінерально-сировинної бази, але і планувати розвиток виробництва та економіки. В зв'язку з цим, дана робота - актуальна в плані розробки критеріїв та ознак пошуків промислових концентрацій золота медденского типу в межах Маабір-Габарского району, який за загально геологічними особливостями співставляється з родовищем Медден. Передбачається, що отримані результати дозволять науково обґрунтувати потенціально рудоносні території з промисловим золотим зруденінням.
Другий аспект актуальності роботи полягає в необхідності уточнення геологічної будови території Маабір-Габарського району шляхом застосування єдиних методів досліджень, що дозволить узагальнити фактичний матеріал, отриманий попередниками і створити в майбутньому єдину геологічну основу для прогнозних побудов.
Дисертаційна робота виконувалась у відповідності з програмою наукових робіт Департаменту геології Йемена, та за координаційним планом Міносвіти України №35 “Дослідження та науковий прогноз закономірностей розміщення і формування родовищ корисних копалин України”.
Мета дослідження полягає в всебічному вивченні промислової золоторудної мінералізації родовища Медден, розробці на базі отриманих результатів прогнозно-пошукових ознак і критеріїв, уточненні геологічної побудови Маабір-Габарського району Йемена та встановленні в його межах потенціально перспективних на виявлення промислового зруденіння золота ділянок.
Досягненню цієї мети сприяло вирішення наступних задач: 1) узагальнення геологічних матеріалів попередників з геології Маабір-Габарського району; 2) укладення його геологічної карти масштабу 1:50000; 3) розробка схеми розчленування стратигенних і інтрузивних комплексів району; 4) вивчення стратиграфії, тектоніки, магматизму родовища Медден; 5) всебічне вивчення речовинного складу золоторудних зон і тіл; 6) вивчення генетичних особливостей золоторудного кварцу; 7) встановлення зв'язку золоторудних зон і тіл з елементами розривної тектоніки та магматичними тілами; 8) вивчення морфології рудних зон і тіл; 9) узагальнення результатів всебічного вивчення структурних, генетичних, та інших особливостей промислової золоторудної мінералізації родовища та розробка на тій основі групи прогнозно-пошукових ознак і критеріїв; 10) виділення та обґрунтування в межах Маабір-Габарського района потенційно перспективних на виявлення промислової золоторудної мінералізації ділянок.
Об'єктом досліджень було золоторудне родовище Медден, результати всебічного вивчення якого покладені в основу розробки прогнозно-пошукових ознак і критеріїв промислової золоторудної мінералізації, а також Маабір-Габарський район, в межах якого зроблена спроба виділення потенційно перспективних для виявлення промислового зруденіння золота медденского типу ділянок.
Наукова новизна досліджень полягає в тому, що базуючись на результатах всебічного вивчення речовинних, структурних, магматичних, металогенічних, геохімічних, генетичних особливостей родовища Медден, встановлена група прогнозно-пошукових ознак і критеріїв, які можна використати з метою прогнозування промислового зруденіння золота медденського типу в Маабір-Габарському районі Йемена.
Другий аспект новизни полягає в тому, що використовуючи сучасні методики стратиграфічного розчленування стратигенних і плутонічних комплексів, розроблена нова стратиграфічна схема осадово-вулканогенних та інтрузивних утворень Маабір-Габарського району, яка використана при обґрунтуванні прогнозних побудов.
Положення для захисту:
Схема розчленування стратигенних та інтрузивних комплексів Маабір-Габарського району та родовища Медден. У розрізі докембрійсько-палеозойских утворень району виділено чотири серії (знизу до гори) ахварська, гахаширська, хіру і габарська, яким у віковому відношенні відповідають чотири інтрузивних комплексу: мігматит-гранодіоритовий, гранодіоритовий, граніт-ультрабазитовий і комплекс малих гранітоїдних інтрузій.
До основних прогнозно-пошукових критеріїв промислової золоторудної мінералізації медденського типу відносяться: структурно-тектонічний, стратиграфічний, формаційний, магматичний, геохімічний, мінералогічний, метаморфічний, віковий.
В межах Маабір-Габарського району перспективними на встановлення промислової золоторудної мінералізації медденського типу мають бути: зона глибинного розлому, яка відділяє Західний блок від Габарського грабена; зона Мохамдинського розлому, яка відділяє Західний блок від Східного; Центральна частина Західного блоку, яка характеризується розвитком системи дайок північно-західного і північно-східного простягання першої та третьої фаз проявлення інтрузивного магматизму; західний розлом Габарського грабену.
Практичне значення роботи полягає: 1) розробці суттєво нової для геологічної служби Йемена схеми розчленування стратигенних і інтрузивних комплексів Маабір-Габарського району; 2) виділенні трьох фаз проявлення інтрузивного магматизму в межах родовища Медден; 3) розробці групи прогнозно-пошукових критеріїв та ознак промислової золоторудної мінералізації; 4) виділенні та обґрунтуванні в межах Маабір-Габарського району потенційно перспективних для виявлення промислової золоторудної мінералізації ділянок.
Реалізація результатів роботи. Результати досліджень доповідались в Департаменті геології Йемена. Планується використання їх під час організації пошукових робіт на золото на найближчі 5 років з метою оцінки продуктивності рудних зон і тіл в межах родовища Медден і прилеглих територій Маабір-Габарского району.
Фактичний матеріал і особистий вклад дисертанта. В основу дисертаційної роботи покладений фактичний матеріал, що був зібраний автором в процесі навчання в аспірантурі кафедри мінералогії, кристалографії та корисних копалин Криворізького технічного університету під керівництвом професора В.Я.Легедзи (1997-2000 р.р.). В процесі підготовки роботи автор відвідала родовище Медден, а також провела 20 геологічних маршрутів в Маабір-Габарському районі. При проведенні польових досліджень було вивчено та задокументовано 35 свердловин і 365 п.м. гірничих виробок (канав, шурфів, штолень), описано 250 природних відслонень, а також проаналізовано та узагальнено матеріали попередніх робіт, викладені в 5 виробничих звітах. Особисто автором було відібрано 150 проб для виготовлення прозорих і полірованих шліфів, 350 проб для проведення спектрального аналізу, 120 проб для пробірного аналізу. Інша кількість полірованих та прозорих шліфів, а також результати аналітичних досліджень, використані при підготовці роботи, були запозичені з виробничих звітів. Статистичну обробку результатів хімічних аналізів, опис шліфів і аншліфів, термобарометричні дослідження включень мінералоутворюючого середовища в кварці, а також узагальнення результатів, виділення прогнозно-пошукових критеріїв та ознак, побудова геологічних карт, які виконані автором особисто.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на щорічних наукових конференціях Криворізького технічного університету (1998-2000 рр.), на щомісячних наукових семінарах кафедри мінералогії, кристалографії та корисних копалин, а також на семінарі Департаменту геології Йемена “Проблеми пошуку і розвідки родовищ і проявів золота в межах Маабір-Габарського рудного району” (м. Аден, 1998 р.).
Публікації: По темі дисертації опубліковано 4 статті, три з них підготовлено самостійно і надруковано у фахових виданнях.
Структура та об'єм роботи. Дисертація складається з вступу, 5 розділів, висновків та списку використаної літератури (назв), включаючи 21 рисунків і 11 таблиць. Текстова частина викладена на 118 машинописних сторінках.
Автор щиро вдячна своєму науковому керівнику - кандидату геолого-мінералогічних наук, професору кафедри мінералогії, кристалографії та корисних копалин Василю Яковичу Легедзі за постійну допомогу та підтримку, завідуючому кафедри мінералогії, кристалографії та корисних копалин Криворізького технічного університету доктору геолого-мінералогічних наук, професору В.Д.Євтєхову за консультації, а також Департаменту геології Йемена за надану допомогу при зборі фактичного матеріалу.
Основний зміст роботи
Перший розділ містить відомості з історії вивченості та геологічної будови Маабір-Габарського району. Район досліджень розташований в межах південно-східної частини зони Хаджар неоепіпротерозойського Червономорського складчастого поясу. Геологічне вивчення останнього почалося в кінці минулого століття, але до 1950р. дослідження носили, переважно, загальноописовий характер. Перші, відносно узагальнені відомості про геологію району були викладені в звіті Літа (1925 р) і стосувалися стратиграфії фанерозойських відкладів. Починаючи з 50-х років в районі проводяться інтенсивні пошукові роботи, в яких взяли участь фахівціі Англії, Китаю, Румунії, а також Радянського Союзу. Основними результатами цих досліджень слід вважати геологічну карту Східно-Аденського протекторату, куди входить і район досліджень, укладену під керівництвом З.Р.Бейдуна (1961 р.), відкриття групою румунських геологів рудопроявів міді (1971-1973 рр.), а також спеціалістами компанії "Хантинт" промислових концентрацій золота в кварцсульфідних жилах району (1976-1977рр.). Деталізація пошукових робіт на золото, проведена фахівцями Йеменського Департаменту геології в співпраці з геологами Радянського Союзу, дозволила в 1978 р. виявити родовище Медден, яке було впроваджено в експлуатацію в 1981р. В 80-х роках Департаментом геології проводилися в районі інтенсивні пошукові роботи на золото, було встановлено низку точок мінералізації та рудопоявів. В основу пошукових робіт були покладені геофізичні методи досліджень з підпорядкованим застосуванням геохімічних, без глибокого вивчення геологічної будови території, що, відповідно, позначилося на оцінці перспектив території в відношенні встановлення нових для пошуків ділянок, а також в промисловій оцінці виявлених рудопроявів. Відсутність детальних відомостей про геологічну будову району, негативно вплинуло на оцінку перспектив її металоносності.
Узагальнення накопиченого за попередні роки матеріалу, а також результатів власних досліджень автора свідчать, що в будові району бере участь два структурних поверхи. Нижній, який виступає в ролі фундаменту, складений пізньопротерозойськими та ранньопалеозойськими вулканогенними та теригенно-осадовими породами, прорваними інтрузіями основного, середнього та кислого складу раннього палеозою. Верхній поверх (чохол) представлений платформеними відкладами мезо-кайнозою.
В процесі проведення досліджень стратигенні утворення району були розділені автором на чотири серії (знизу догори): аварську, гахаширську, хіру та габарську. Перші три відносяться до утворень пізнього рифею, четверта є результатом ранньопалеозойського (кембрійського) часу геологічного розвитку району (табл. 1).
Таблиця 1
СХЕМА
Стратиграфічного розчленування утворень фундаменту
Маабір-Габарського району
|
Еоно-тема |
Еро-тема |
Система |
Метаморфізовані вулканогенні, вулканогенно-осадові утворення |
Інтрузивні, ультраметаморфічні та метасоматичні утворення |
|
|
Фанерозойська |
Палеозой |
Кембрійська |
Габарська серія Слабометаморфізовані вапняки, аргіліти, пісковики, глинисті сланці. Потужність 600-800м. |
Комплекс гранітоідних інтрузій Граніти, гранодіорити, діорити, сієніти, сієніт-діорити. |
|
|
Протерозойська |
Верхній рифей |
Серія Хіру Трахіти, трахіандезито-базальти, кластолави, трахібазальти, туфолави, туфи, туфопісковики, туфоконгломерати, базальні конгломерати. Потужність 2000-6000м. |
Таласький комплекс Граніти, ультрабазити. |
||
|
Гахаширська серія Метаморфізовані в умовах фації зелених сланців вулканіти основного та середнього складу; пісковики, гравеліти, карбонатні породи. |
Гранодіоритовий комплекс Граніти, діорити, гранодіорити. |
||||
|
Ахварська серія Біотитові, біотит-амфіболові гнейси та кристалічні сланці |
Мігматит-гранодіоритовий комплекс Мігматити, діорити, гранодіорити. |
У віковому та площовому відношеннях з кожною із серій зв'язані комплекси інтрузивних та ультраметаморфічних утворень. Це свідчить на користь того, що формування фундаменту відбувалося на протязі чотирьох самостійних послідовних тектоно-магматичних циклів. Найбільш інтенсивно серед утворень району метаморфізовані породи аварської серії (амфіболітові та епідот-амфіболітова фації), а догори за розрізом ступінь метаморфізму поступово знижувалася до зеленосланцевої (гахаширська серія) та низьких субфацій останньої (серія хіру та грабарська серія). Найдревніші інтрузивні та ультраметаморфічні утворення району (мігматит-гранодіоритовий комплекс) сформувалися в віковому діапазоні 850-800 млн. років, а вік комплексу гранітоїдних інтрузій становить 562-480 млн. років.
В будові осадового чохла беруть участь вапняки, доломіти, мергелі, глини, пісковики та конгломерати юрського, крейдяного, палеогенового та неогенового віку, які з кутовим неузгодженням залягають на породах фундаменту. Загальна потужність розрізу не перевищує 400 м.
В тектонічному відношенні район характеризується блоковою будовою, спричиненою широким розвитком розривних порушень субмеридіонального простягання. В межах району мають місце дві потужні зони розломів, які ділять його на Західний, Східний блоки. Характерною особливістю цих зон є широкий розвиток дайок і незначних за розмірами інтрузивних тіл палеозойського часу вкорінення, а також наявність таких продуктів тектонічних перетворень, як катаклазити, мілоніти і широкий розвиток метасоматичних і гідротермально-метасоматичних утворень у вигляді зон окварцювання, карбонатизації, хлоритизації та сульфідізації.
Внутрішня будова блоків характеризується широким розвитком незначних за розмірами ізоклінальних та віялоподібних складок. Пологі складки також визначають тектоніку осадового чохла.
Широке розповсюдження розривних порушень разом з інтенсивним проявленням процесів динамометаморфізму та метасоматозу, а також контрастний вулканогенно-осадовий склад стратигенних утворень району, разом з не менш контрастним інтрузивним магматизмом, обумовили своєрідну металогенічну спеціалізацію району. В межах останнього виявлено низку проявів галеніту, сфалериту, піриту, пірротину, халькозину, малахіту, халькопіриту, гематиту, а також точки мінералізації миш'яку, барію та бору. Особливе місце серед корисних копалин району належить золоту, промислові концентрації якого встановлені на півночі району. На відміну від золота, всі перераховані вище корисні копалини практично не вивчені і їх промислова цінність не встановлена.
Другий розділ присвячений опису геологічної будови золоторудного родовища Медден.
Родовище розташоване в північній частині Маабір-Габарського району, де територіально пов'язане з серією вузьколінійних зон розсланцювання та гідротермально-метасоматичного перетворення порід серії хіру, які контролюються дайками субмеридіонального та північно-західного простягання палеозойського віку.
Розріз осадово-вулканогенної товщі серії хіру в процесі проведення досліджень був розчленований автором на дві світи (знизу догори): мохамдинську та медденську (табл. 2). Основну частину мохамдинської світи складають покрови метаандезитів, розділених прошарками та лінзами туфів, туфітів і мармурів. Медденська світа згідно залягає на породах мохамдинської та розділена на три підсвіти: нижню, середню та верхню. Осадовий чохол в межах родовища представлений пісковиками та різногалечниковими конгломератами пліоценового віку, а також сучасними алювіадально-пролювіальними та делювіальними відкладами.
Таблиця 2
СХЕМА
Стратиграфічного розчленування метавулканогенно-осадового
розрізу родовища Медден
|
Вік |
Серія |
Світа |
Підсвіта |
Характеристика розрізу |
|
|
Верхній рифей |
Хіру |
Медденська |
Верхня |
Трахіандезити, трахіандезито-базальти з прошарками туфів і туфітів. |
|
|
Середня |
Піроксенові, роговообманково-піроксенові андезити, трахіандезити та трахіти, кластолави з рідкими малопотужними прошарками та лінзами туфів. |
||||
|
Нижня |
Піроксенові та олівін-піроксенові трахіандезито-базальти і трахібазальти з підпорядкованим розвитком кластолітів і туфітів. |
||||
|
Мохам-динський |
Андезити з прошарками та лінзами туфів, туфітів і рідко мармурів. |
Особливе місце в будові родовища належить інтрузивним утворенням, які виділяються як комплекс малих інтрузій, що об'єднує відносно різновікові дайки, штоки, невеликі за розмірами масиви та субзгідні тіла ранньопалеозойського (кембрійського) віку формування. Особливості речовинного складу, будови та взаємовідношення інтрузивних тіл свідчать, що формування комплексу відбувалося в три етапи (фази), які відрізняються не тільки морфологічними властивостями інтрузивних тіл, але і їх речовинним складом (табл. 3). Найбільш поширені серед інтрузивних тіл комплексу є дайки, які утворюють своєрідні зони субмеридіонального (І фаза) та субширотного (ІІІ фаза) простягання потужністю в декілька сот метрів і простяганням до 1,5-2,0 км. Інтрузивні тіла ІІ фази здебільшого утворюють незначні за розмірами штокоподібні та субзгідні тіла. Зони включають від 6 до 12 дайок потужністю 5-10, рідко до 20м.
Таблиця 3
СХЕМА
вікової послідовності формування утворень комплексу
малих інтрузій в межах родовища Медден
|
Вік |
Фаза вкорінення |
Склад |
Форма інтрузивних тіл |
|
|
Ранній палеозой (кембрій) |
ІІІ |
Трахібазальти, меланократові трахіандезити та трахіти, лейнократові сієніт-діорити, сієніт порфіри, мело-лейкократові сієніт-діорити |
Дайки та субзгідні тіла |
|
|
ІІ |
Порфіроподібні сієніти, монцоніти, діорити, габро, габро-монцоніти, габро-діорити. |
Штоки та штокоподібні тіла |
||
|
І |
Мезо- та лейкократові роговообманкові сієніт-діорити, мезо- та меланократові сієніт-діорити, роговообманкові габро-порфірити |
Дайки, рідко субзгідні та штокоподібні тіла |
Характерною особливістю інтрузивного магматизму родовища є те, що практично всі інтрузивні тіла контролюють зони глибинних розломів: утворення першої фази приурочені до розривних порушень субмеридіонального та, рідко, північно-західного простягання; тіла ІІ фази зв'язані з ділянками перетину розломів північно-західного та субширотного простягання, а інтрузії ІІІ фази прурочені до субширотних розривів.
Тектонічна будова родовища визначається розривною тектонікою, а плікативні порушення виражені відносно слабо. В північній частині родовища відклади серії хіру характеризуються субгоризонтальним і слабо похилим залаганням з падінням порід на південний захід під кутами 15-20. В межах південної частини вулканогенні породи серії утворюють пологу антиклінальну складку з падінням крил під кутами 15-40 і зануренням шарніру на південний схід. Розломи першого порядку належать до довгоживучих. Вони контролюються зонами мілонітизації, брекчіювання, розсланцювання порід серії хіру, а також широким розвитком гідротермально-метасоматичних продуктів, серед яких значне місце належить кварц-сульфідним, карбонат-кварц-сульфідним жилам та прожилкам.
Найдревнішими мають бути розломи субмеридіонального простягання. Система розривних порушень субширотного простягання належить до більш пізних і самими молодими слід вважати розриви північно-західного простягання. Як і субмеридіальні, дві інших системи розломів картуються у вигляді зон подрібнення, мілонітизації порід серії хіру, а також розсланцювання, хлоритизації, окварцювання та сульфідизації.
Речовинний склад стратигенних та інтрузивних комплексів району родовища, виражений у контрастності магматизму, тектонічні особливості, проявлені в інтенсивній розривній тектоніці, а також широкий розвиток епігенетичних процесів обумовили виникнення сприятливих для локалізації промислових концентрацій золота умов.
Третій розділ вміщує свідомості про особливості локалізації промислової золоторудної мінералізації родовища Медден і речовинний склад рудних зон.
Золоте зруденіння на родовищі приурочене до тектонічно порушених та епігенетично змінених порід серії хіру. Рудні тіла контролюють довгоживучі розривні порушення субмеридіонального простягання, які супроводжуються дайками І фази проявлення інтрузивного магматизму. Тіла характеризуються наявністю чітко обособлених пачок розсланцювання вулканітів серії хіру, а також хлорит-серицит-кварцевих метасоматитів. Потужність зон розсланцювання та метасоматичних змін коливається від 10см до 1,5-2,0м. Характерна особливість таких зон - широкий розвиток сульфідної мінералізації, а також сульфідно-кварцових прожилків та жил. Місцями кількість сульфідів досягає до 30% об'єму змінених порід, а по простяганню виділяються ділянки довжиною від перших метрів до 200-250м, в межах яких кварц-сульфідна мінералізація займає до 45-55% об'єму зони. В площині останніх такі інтервали являють собою витягнуті по падінню рудні стовпи, які чергуються зі слабо продуктивними інтервалами низької концентрації золота. В межах рудних зон нараховується від 1-2 до 5-8 відмінних за потужністю, довжиною та вмістом золота рудних стовпів. На робовищі виділено 13 рудних зон, які нараховують 44 рудних стовпів. З глибиною вміст золота в рудних стовпах збільшується від 10-12 до 20-21 г/т. Типовий розріз рудних зон можна представити в наступному вигляді: а) серицит-хлорит-кварцові сланці (результат динамометаморфізму порід серії хіру), які складають до 70-80% об'єму зони; б) жилоподібні гідротермально-метасоматичні утворення сульфідно-кварцевого складу, так звані "стержні" рудного тіла потужністю 2-10см (рідко 15-20см), представлені на 50-60% кварцом і 40-50% сульфідами; в) післярудні глинки тертя (1-4см), які приурочені до контактів рудних тіл з вміщуючими породами.
Рудні тіла, групуючись, утворюють рудні зони. В межах родовища вивчено 12 зон, які характеризуються субмеридіональним простяганням, контролюють зони розривних порушень і здебільшого приурочені до дайкових тіл І фази проявлення інтрузивного магматизму. Основна складова частина всіх зон - кварц-сульфідні, кварц-карбонат-сульфідні жили та прожилки, які локалізуються серед розсланцьованих, брекчійованих, катаклазованих, мілонітизованих відкладів верхньої, рідко нижньої, підсвіт медденської світи. Невід'ємною часткою всіх рудних зон є наявність вкрапленості галеніту, піриту, халькопіриту, сфалериту та халькозину. Вміст золота в таких зонах коливається від десятих долей грама на тону до 10-20, а в окремих випадках і 40 г/т.
Детальне вивчення речовинного складу зруденілих зон дозволило виділити чотири золотовмісних мінеральних асоціацій: 1) кварц-піротинову; 2) кварц-піритову; 3) кварц-карбонат-полісульфідну; 4) кварц-сульфовісмутинову. Найпоширенішою є кварц-піритова асоціація, яка здебільшого займає до 95% рудних зон; друге місце належить кварц-карбонат-полісульфідній (до 3%), а третє - кварц-сульфовісмутиновій (1-2%). Продуктивність рудних тіл підвищується при накладенні на основну кварц-піритову асоціацію кварц-карбонат-полісульфідної та кварц-сульфовісмутинової.
Кварц-піритова асоціація з мікроскопічним та тонкодисперсним золотом характерна для зон розсланцювання і виражена у вигляді розсіяної вкрапленості, гнізд, прожилків у змінених вулканітах світи медден. Вона характеризується лінійним поширенням і є основною продуктивною на родовищі.
Кварц-піритова асоціація складає здебільшого стержневі частини рудних тіл і характеризується нечітко вираженими границями. Кварц-карбонат-полісульфідна асоціація проявлена у вигляді мережі тонких прожилків в кварц-піритових рудних тілах. Головними її мінералами є кварц, доломіт, сидерит, сфалерит, халькопірит, галеніт та самородне золото. В тісному просторовому зв'язку з кварц-карбонат-полісульфідною асоціацією спостерігається кварц-сульфовісмутова з золотом, представлена концентрацією сульфосолей вісмута, які утворюють ниткоподібні прожилки в кварці. Золото спостерігається в зростанні з сульфовісмутинами. Окрім золота рудні мінерали даної асоціації представлені галенітом, матильдітом, айкінітом та віттенхінітом. Температури мінералоутворення даної асоціації визначені шляхом дослідження твердого розчину галеніту та мательдіту становлять 453-513 К.
Групу нерудних жильних мінералів продуктивних зон складають: кварц, кальцит і доломіт. Перший формує основний об'єм жильних тіл і представлений трьома відмінами: молочно-білий зливний, сірий і світло-сірий прозорий та напівпрозорий і напівпрозорий тонкокристалічний. Найбільш поширеним в продуктивних рудних зонах є світло-сірий, прозорий та напівпрозорий кварц. Визначення термобарометричних параметрів формування даних рудних зон показало, що ця відміна кварцу утворювалась в температурному діапазоні 473-493 К при тисках 0,69-0,76 МПа, що відповідає параметрам формування золоторудного кварцу (Ляхов та інш., 1995). Основними мінералами рудних тіл зони окислення є гетит, гідрогетит, кварц, кальцит, епідот, ціозит, анкерит, польові шпати, гідрослюди та хлорит. Спостерігається також малахіт, барит і інші мінерали. Найпоширенішими є гетит та гідрогетит.
За морфологічними особливостями, умовами залягання, внутрішньою будовою рудних тіл, а також характером поширення золота родовище Медден можно віднести до проміжного промислового типу поміж родовищами мінералізованих та жильних зон з однієї сторони та жильними з другої, запозичивши від мінералізованих зон складну внутрішню будову з прожилково-вкрапленою мінералізацією, а від жил - незначну потужність, вузьколінійну форму та перерваність промислового зруденіння по простяганню і падінню рудних зон. За мінеральним складом руд родовище відноситься до кварц-піритового мінерального типу золото-сульфідно-кварцової формації.
У четвертому розділі надається характеристика факторів локалізації та критеріїв прогнозування промислової золоторудної мінералізації медденського типу.
Базуючись на результатах вивчення структурного положення, геологічної будови речовинного складу родовища Медден, характеру взаємозв'язку продуктивних рудних зон та тіл з тектонічними елементами, магматизмом, метаморфізмом, їх генетичних особливостей тощо, встановлено групу прогнозно-пошукових діагностичних ознак, критеріїв та факторів розташування промислової золоторудної мінералізації медденського типу. До основних з них відносяться:
Структурно-тектонічні, які полягають у чіткому контролі промислової золоторудної мінералізації медденського типу зонами розсланцювання мілонітизації, катаклазу і брекчіювання вміщуючих вулканогенно-осадових відкладів верхньої підсвіти медденської світи серії хіру; це пов'язане з проявом розривних порушень субмерідіонального простягання, які обмежують блоки консолідованих утворень докембрію. Блоки складені інтенсивно дислокованими вулканогенно-осадовими відкладами ахварської і гахаширської серій і асоційованими з ними магматогенними утвореннями гранодіорітового і мігматит-гранодіорітового комплексів пізнього протеозою.
Магматичні, які характерізуються просторовим зв'язком рудних зон і покладів з дайками сієніт-діоритового, габро-диоритового складу ІІІ фази прояву інтрузивного магматизму, якій передувала І фаза, що відобразилась в утворенні габро-діоритових дайок субширотного простягання і ІІ фаза, наслідком прояву якої є невеликі за масштабом штоки і штокоподібні тіла порфіровидних сієнітів, монцонітів, діоритів, габро-діоритів і габро-монцонітів.
Металогенічні, які проявлені у тісному просторовому і генетичному зв'язку золоторудної мінералізації с проявами Cu, Pb, Zn, Mo, W, Bi.
Геохімічні, які відображають позитивну геохімічну спеціалізацію вміщуючих товщ на Au, Ag, Bi, As, Pb, Zn, Mo, W.
Мінералогічні, що полягають у присутності в межах продуктивних золоторудних тіл чотирьох типів генетично пов'язаних мінеральних парагенезісів: кварц-піротинового, кварц-піритового, кварц-карбонат-полісульфідного і кварц-сульфовісмутитового.
Генетичні, які відображають гідротермально-метасоматичний генезис рудних покладів і формування продуктивного золоторудного кварцу в температурному інтервалі 493-473 К, а кварц-карбонат-полісульфідної мінеральної асоціації у інтервалі 533-453 К.
Метаморфічні, що полягають у локалізації золотого зруденіння в зонах контактового і динамотермального метаморфізму, який відповідає умовам зеленосланцевої фації.
Вторинних змін рудних покладів і вміщуючих порід, який полягає у тяжінні золотої мінералізації до зон обкварцювання, карбонатизації, сульфідизації порід світи медден, а також у формуванні гетит-гідрогетитових шкаралуповато-коломорфних утворень в межах лінійних зон окислення рудоносних метасоматитів.
Морфологічні, проявлені у локалізації рудних покладів у жилах, що розташовані в межах зон розсланцювання і метасоматичних перетворень вулканітів верхньої підсвіти світи медден, або у їх приконтактових зонах з дайковими тілами І фази прояву інтрузивного магматизму.
Формаційні, які відображають зв'язок промислової золоторудної мінералізації з вміщуючими формаціями, серед яких головною є трахиандезит-базальтова, що відповідає у стратиграфічному відношенні верхній підсвіті світи медден серії хіру.
Вікові, що полягають у розташуванні продуктивних золоторудних покладів серед відкладів піздньорифейського часу і у рудогенеруючій ролі інтрузій раннього палеозою.
У п'ятому розділі дано прогнозну оцінку пошуків промислової золоторудної мінералізації в межах Маабір-Габарського району.
Базуючись на особливостях геологічної будови Маабір-Габарського району, також враховуючи встановлені при вивченні родовища Медден прогнозно-пошукові ознаки, виділені потенційно перспективні на пошуки промислового золотого зруденіння ділянки, серед яких першочергової уваги заслуговують:
зони регіональних глибинних розломів:
Габар-Мохамдинський розлом, який відокремлює Західний блок від Східного; потенційна перспективність його пояснюється широким розвитком в межах зони розлому слідів тектонічних і гідротермально-метасоматичних змін порід у вигляді зон мілонитизації, катаклазу, хлоритизації, окварцування, карбонатизації і сульфідизації вулканітів серії хіру;
розлом, який відокремлює Західний блок від Габарського грабена, зона якого заслуговує першочергової уваги на пошуки родовищ золота, про що свідчить широкий розвиток в її межах утворень комплексу малих інтрузій;
центральна частина Західного блоку, де має місце широкий розвиток дайок, аналогічних за складом, будовою і часом вкорінення дайковим утворенням І і ІІІ фаз прояву інтрузивного магматизму, а також розвинуті штокоподібні тіла монцонітів, які асоціюються з породами ІІ фази інтрузивного магматизму;
зони гіпергенних змін гідротермально-метасоматичних утворень, які формувались з заміщенням первинних золотовмісних мінеральних асоціацій; гіпергенні перетворення супроводжувались гетитизацією і каолінізацією вихідних мінералів, суттєвим підвищенням вмісту золота (в 1,3-2,1 рази) потужність кір вивітрювання і ступінь гіпергенних змін гідротермально-метасоматичних зон значно інтенсивніші у порівнянні з оточуючими метавулканітами і метакластолітами;
ділянки розвитку сучасних алювіально-пролювіальних і делювіальних відкладів, де геоморфологічна обстановка разом з кліматичними особливостями району обумовлюють формування розсипних проявів золота; до таких ділянок відносяться долини річок Хогер, Габар і Хіру.
Висновки
Узагальнені основні результати досліджень зводяться до наступного:
Розроблено суттєво нову для території району схему розчленування стратигенних та інтрузивних комплексів, яка базується на основних положеннях методики проведення геологозйомочних робіт, та складання стратиграфічних схем районів, розроблених колективами геологів СНД в цілому і України зокрема. В запропонованій схемі виділено серії та зв'язані з ними в віковому і структурному відношенні інтрузивні комплекси, що відображає як структурно-речовинні, так і історико-геологічні особливості району та може бути науково обгрунтованою основою для прогнозно-пошукових побудов.
В будові родовища Медден беруть участь вулканогенно-осадові відклади, які складають дві світи - мохамдинську та медденську. Остання поділяється на три підсвіти: нижню, середню та верхню. Продуктивне зруденіння золота здебільшого локалізується серед утворень верхньої підсвіти, складеної піроксеновими, олівін-піроксеновими трахіандезито-базальтами та трахібазальтами з прошарками туфів і туфітів.
Інтрузивний комплекс в межах родовища представлений ранньопалеозойськими інтрузіями, вкорінення яких проходило в три фази: І фаза характеризується вкоріненням дайок субмеридіального простягання, рідко субзгідних та штокоподібних тіл, мезо- та лейкократових сієніт-діоритів роговообманкового складу, а також дайок роговообманкового габро; другу фазу представляють штоки та штокоподібні тіла сієнітів, монцонітів, діоритів, габро-монцонітів і габро-діоритів; третя фаза характеризується вкоріненням дайок субширотного простягання та субзгідних тіл лейкократових сієніт-діоритів, а також меланократових трахіандезитів, трахібазальтів і трахітів.
Рудні тіла родовища Медден приурочені до зон розсланцювання та епігенетичних перетворень порід світи медден серії хіру, які контролюють зони розривних порушень та зв'язані з ними дайкові тіла і фази проявлення інтрузивного магматизму.
Основню складовою всіх рудних зон родовища мають бути кварц-сульфідні, кварц-карбонат-сульфідні жили та прожилки, які локалізуються серед розсланцьованих, пропілітизованих, брекчійованих, катаклазованих і мілонітизованих порід верхньої підсвіти світи медден серії хіру.
Всі рудні тіла одновікові та утворилися в близьких фізико-хімічних умовах, підтвердженням чого є результати вивчення термобарометричних особливостей включень мінералоутворюючого середовища; рудоутворення незалежно від складу мінеральних асоціацій проходило в температурному діапазоні 453-513 К.
На поверхні рудні зони чітко контролюються лінійними зонами окислення, характерною особливістю яких є широкий розвиток гетит-гідрогетитових агрегатів.
За морфологічними особливостями рудних зон і тіл, враховуючи їх склад, характер будови, умови залягання та особливості розподілення золота, родовище Медден відноситься до проміжного промислового типу, розташовуючись між родовищами мінералізованих зон та жильних тіл з одного боку, і жильними родовищами з другого, а за мінеральним складом руд його можна віднести до кварц-піритового мінерального типу золото-сульфідно-кварцової формації.
Група встановлених прогнозно-пошукових критеріїв та факторів локалізації зруденіння золота медденського типу включає:
структурно-тектонічні, які полягають в тому, що золоторудна мінералізація контролюється зонами розсланцювання, катаклазу, брекчиювання, мілонітизації порід медденської світи, зв'язаних з розривними порушеннями субмеридіонального простягання;
магматичні, які характеризуються просторовим зв'язком рудних зон з дайками сієніт-діоритового складу;
металогенічні, виражені в просторовому та генетичному зв'язку золоторудної мінералізації з проявами міді, свинцю, цинку, молібдену, вольфраму та вісмуту;
геохімічні, які відображають позитивну геохімічну спеціалізацію вміщуючих золоторудні зони порід світи медден на золото, срібло, вісмут, мишяк, свинець, цинк, молібден та вольфрам;
мінералогічні, які полягають в присутності в продуктивних золоторудних тілах чотирьох типів генетично зв'язаних мінеральних парагенезисів: кварц-пірротинового, кварц-піритового, кварц-карбонат-полісульфідного та кварц-сульфовісмутинового;
метаморфічні, виражені у тяжінні золотоносної мінералізації до проявів контактового та динамо-термального метаморфізму зеленосланцьової фації;
епігенетичні, які проявлені у локалізації золоторудного зруденіння в зонах обкварцуванні, карбонатизації, сульфідизації порід світи медден;
генетичні, які відображають гідротермально-метасоматичну природу золоторудних тіл і формування продуктивного золоторудного кварцу та рудних мінеральних парагенезисів в температурному діапазоні 473-493 К для кварцу та 453-513 К для кварц-карбонат-полісульфідної асоціації;
морфологічні, виражені в жильній формі золотоносних кварц-сульфідних, кварц-карбонат-сульфідних утворень;
формаційні, відображаючі зв'язок промислової рудної мінералізації з трахіандезит-базальтовою формацією, яка в стратиграфічному відношенні відповідає верхній підсвіті медденської світи;
вікові, які полягають в тому, що вміщуючими утвореннями продуктивних рудних тіл є відклади пізнього рифею, а рудопродуктуючими - інтрузії раннього палеозою.
В межах Маабір-Габарського району найбільш перспективними на встановлення промислової золоторудної мінералізації є: 1) зона глибинного розлому, який відділяє Західний блок від Габарського грабена; 2) зона Мохамдинського району, який відділяє Західний блок від Східного; 3) центральна частина Західного блока, яка характеризується розвитком системи дайкових тіл північно-західного та північно-східного простягання, І та ІІІ фаз проявлення інтрузивного магматизму; 4) західний розлом Габарського грабена.
В районі розвитку сучасних алювіально-пролювіальних та делювіальних відколів можливе встановлення розвинутої золоторудної мінералізації.
Результати досліджень автор рекомендує використовувати під час організації пошукових робіт на золото на найближчі 5 років з метою оцінки продуктивності рудних зон і тіл в межах родовища Медден і прилеглих територій Маабір-Габарського району.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Мохсен Н.М. Структурний і магматичний контроль промислової золоторудної мінералізації родовища Медден (Йемен) // Науковий вісник Національної гірничої академії України. - Дніпропетровськ. -2000.-№1.-С.40-43.
Мохсен Н.М. Фактори локалізації і критерії прогнозування промислової золоторудної мінералізації медденського типу (На прикладі вивчення родовища Медден, Йемен) // Науковий вісник Національної гірничої академії України. - Дніпропетровськ. - 2000. - №2. - С.39-41.
Мохсен Н.М. Геологічні особливості і мінеральні асоціації руд родовища Медден (Йемен) // Науковий вісник Національної гірничої академії України. - Дніпропетровськ. - 2000. - №3. - С.11-13.
Легедза В.Я., Мохсен Н.М. Геолого-мінералогічні особливості зони окислення руд родовища Медден (Йемен) // Геолого-мінералогічний вісник. - Кривий Ріг. - 1999. - №2. - С.51-53.
Особистий внесок автора в роботі, опублікованій у співавторстві полягає у наступному: [4] - обробка, узагальнення і аналіз вихідних данних, виконання мінералогічних петрографічних, мінераграфічних і геологічних досліджень, участь у проведенні спеціальних досліджень (мікрозондові, спектроскопічні та інші).
Анотація
Мохcен Н.М. "Геологія і пошукові критерії золоторудної мінералізації Маабір-Габарського району (на прикладі родовища Медден, Йемен)". - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 - геологія металевих та неметалевих корисних копалин. Національна гірнича академія України. Дніпропетровськ. 2000.
У роботі розглянуто питання геологічної будови Маабір-Габарського району Йемена в цілому та золоторудного родовища Медден зокрема, яке розташовано в північній частині останнього. Базуючись на результатах всебічного вивчення речовинного складу продуктивних золоторудних зон родовища, їх природи, взаємозв'язку з тектонікою, магматизмом родовища будовою та складом стратигенних комплексів останнього виділено групу прогнозно-пошукових ознак виявлення продуктивних ділянок золоторудної мінералізації медденського типу в межах Маабір-Габарського району. Рекомендовано для проведення пошукових робіт три ділянки в зазначеному районі з метою виявлення продуктивних золоторудних тіл. По-новому представлено схему стратиграфічного розчленування верхньорифейських та нижньопалеозойських утворень району, як основу для прогнозно-пошукових побудов.
Ключові слова: прогнозно-пошукові критерії та ознаки, золоторудна мінералізація, розривна тектоніка, рудні тіла та зони, мінеральні асоціації, рудопродуктуючі інтрузивні тіла, золото.
Аннотация
Мохcен Н.М. "Геология и поисковые критерии золоторудной минерализации Маабир-Габарского района (на примере Медден, Йемен)". - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.11 - геология металлических и неметаллических полезных ископаемых. - Национальная горная академия Украины, Днепропетровск, 2000.
В работе рассмотрены вопросы геологического строения Маабир-Габарского района Йемена в целом и расположенного в его северной части золоторудного месторождения Медден в частности. По-новому проведено расчленение стратигенных и плутонических комплексов района, создана существенно отличающаяся от принятой Департаментом геологии Йемена схема, которая может быть положена в основу поисково-прогнозных построений. Базируясь на всестороннем изучении геологического строения месторождения Медден, структурных, вещественных и генетических особенностей рудных тел и зон, минеральных парагенезисов продуктивной золоторудной минерализации, связи последней с тектоническими особенностями месторождения, магматизмом и вещественным составом вмещающих вулканогенно-осадочных толщ, разработана группа поисково-прогнозных факторов и критериев, позволяющих прогнозировать потенциально перспективные на поиски золоторудной минерализации участки в пределах Маабир-Габарского района. В пределах последнего выделено три участка, приуроченных к зонам глубинных разломов, характеризующихся развитием систем даек субмеридионального простирания и контролирующих зоны интенсивных эпигенетических изменений вулканогенно-осадочных отложений серии хиру. Последние выражены в виде интенсивного рассланцевания, брекчирования, катаклаза, милонитизации, окварцевания, карбонатизации, сульфидизации, злоритизации вмещающих пород.
Установлено, что рудопродуцирующими являлись дайки сиенит-диоритового состава I и III фаз проявления интрузивного магматизма. Диориты, монцониты, сиениты, габбро-монцо фаз проявления интрузивного магматизма. Диориты, монцониты, сиениты, габбро-монцониты, габбро-диориты II фазы, образующие штоки и штокообразные тела, играли подчиненную роль при формировании продуктивных золоторудных тел.
Формирование золоторудных минеральных ассоциаций происходило в температурном интервале 453-513 К.
Проведено расчленение разреза серии хиру в пределах месторождения на две свиты: мохамдинскую и медденскую, а последняя подразделена на три подсвиты. Показано, что продуктивная золоторудная минерализация локализуется в пределах развития пород верхней подсвиты свиты медден, которые нарушены разрывной тектоникой субмеридионального простирания и широким развитием систем даек как субмеридионального, так и субширотного простирания.
Типичной благоприятной обстановкой для обнаружения промышленных концентраций золота медденского типа обстановкой являются зоны развития систем даек сиенит-диоритового состава субмеридионального простирания, которые контролируют региональные разрывные нарушения такого же направления, выраженные в виде зон интенсивного рассланцевания вулканогенно-осадочных отложений серии хиру, преобразованных эпигенетическими процессами с образованием систем жил и прожилков кварц-сульфидного и карбонат-кварц-сульфидного состава.
Основные результаты работы могут быть использованы при определении потенциально перспективных участков на обнаружение промышленной золоторудной минерализации медденского типа в Маабір-Габбарском районе Йемена, а также других регионах с аналогичной геологической обстановкой, т.е. с развитием вулканогенно-осадочных толщ позднего протерозоя, прорванных интрузиями сиенит-диоритового и габбрового состава раннепалеозойского времени внедрения.
Ключевые слова: прогнозно-поисковые критерии и признаки, золоторудная минерализация, минеральные парагенезисы, разрывная тектоника, рудные тела и зоны, рудопродуцирующие интрузивные тела, золото.
sammary
Mohsen. N. M. Geology and exploration Criteria of Gold - ore mineralisation at Maabir - Gabar district (Based on Mineral - ore deposits at Medden). - Manuscript.
Thesis for Seeking Scientific degree of candidate of geological Sciences by the Speciality 04.00.11 - Geology of metallic and non - metallic mineral deposits. National academy of Ukraine, Dnepropetrovsk - 2000.
In the thesis question Concerning the geological formation of Maabir - Gabar district of Yemen and gold mining deposits of medden which is located in the northern part have been detailed Studied.
Based on the results of complex research of compound products of gold mineral deposits areas, their nature, inter - relation with techitonic and igneous deposits, location and composition stratigenetic complex of the last, a group of fore - cast search method of finding areas of Gold - mineralisation of medden type within Maabir - Gabar district have been Singled out. Three areas for carrying out exploration work in the Said area with the aim of finding rich gold mineral deposits.
For the first time a sketch of stratigraphic showing upperneriferic and lower paleozoic district formation as a basis for estimate - exploration creteria has been worked out.
Key words: estimate - exploration criteria and signs; Gold mineralisation; ore-body and area; mineral association; ore-progressing intrusive body; Gold.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Географо-економічна характеристика району досліджень. Загальні риси геологічної будови родовища. Газоносність і стан запасів родовища. Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та основні проектні технологічні показники.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 02.06.2014Геологічна характеристика району та родовища. Визначення основних параметрів кар’єру. Основні положення по організації робіт. Екскаваторні, виїмково-навантажувальні роботи. Відвалоутворення, проходка траншей, розкриття родовища, дренаж та водовідлив.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 23.06.2011Мінерало-петрографічні особливості руд і порід п’ятого сланцевого горизонту Інгулецького родовища як потенціальної залізорудної сировини; геологічні умови. Розвідка залізистих кварцитів родовища у межах профілей. Кошторис для інженерно-геологічних робіт.
дипломная работа [131,9 K], добавлен 14.05.2012Характеристика способів та методів побудови системи геологічної хронології. Історична геологія як галузь геології, що вивчає історію і закономірності розвитку земної кори і землі в цілому: знайомство з головними завданнями, аналіз історії розвитку.
реферат [29,5 K], добавлен 12.03.2019Історія розвідки і геологічного вивчення Штормового газоконденсатного родовища. Тектоніка структури, нафтогазоводоносність та фільтраційні властивості порід-колекторів. Аналіз експлуатації свердловин і характеристика глибинного та поверхневого обладнання.
дипломная работа [651,9 K], добавлен 12.02.2011Коротка геолого-промислова характеристика родовища та експлуатаційного об`єкта. Методика проведення розрахунків. Обгрунтування вихідних параметрів роботи середньої свердловини й інших вихідних даних для проектування розробки. Динаміка річного видобутку.
контрольная работа [1,5 M], добавлен 19.05.2014Географо-економічна та геологічна характеристика району робіт з виявлення родовища опоки, придатної для виробництва кремнезиту та активних мінеральних домішок. Властивості корисної копалини та методика підрахунку її запасів на Барвінківській ділянці.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 21.06.2011Геологічна характеристика району та родовища. Основні комплекси гірських порід. Одноковшева мехлопата ЕКГ-5А. Екскаваторні (виїмково-навантажувальні) роботи. Внутрішньокар’єрний транспорт. Відвалоутворення, проходка траншей, розкриття родовища, дренаж.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 07.06.2015Стратиграфічний поділ девонського періоду та його характерні ознаки: поширення червоноколірних відкладень, значні скупчення солей та строкатий літологічний склад. Еволюція життя на планеті та едіакарська фауна. Формулювання квантової парадигми геології.
реферат [31,5 K], добавлен 14.01.2011Образования самородного золота. Промышленно-генетические типы месторождений золота. Разработка метода количественного определения золота в морской воде. Эксперименты по добыче золота из ртути путем пропускания тока. Применение золота в современном мире.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 23.09.2011Коротка геолого-промислова характеристика Пролетарського родовища. Визначення режимів роботи нафтових і газових свердловий, розгляд технологічних схем їх експлуатації. Вивчення методів інтенсифікації припливів пластового флюїду у привибійній зоні.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 11.05.2011Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Підготовка гірських порід до виймання. Розкриття родовища відкритим способом. Система розробки та структура комплексної механізації робіт. Робота кар'єрного транспорту. Особливості відвалоутворення.
курсовая работа [136,1 K], добавлен 23.06.2011Фізико-географічні умови району: клімат, орогідрографія та економіка. Особливості геологічної будови території, що вивчається: стратиграфія та літологія, тектоніка, геоморфологія, історія розвитку та корисні копалини. Гідрогеологічні умови району.
дипломная работа [603,0 K], добавлен 12.10.2015Технология скважинной гидравлической добычи россыпных месторождений золота. Методы и порядок добычи золота кустарным способом. Методы непромышленного извлечения золота. Кучное выщелачивание золота. Основные золоторудные месторождения Казахстана.
реферат [328,0 K], добавлен 21.09.2016Геологічно-промислова характеристика родовища. Геологічно-фізичні властивості покладу і флюїдів. Характеристика фонду свердловин. Аналіз розробки покладу. Системи розробки газових і газоконденсатних родовищ. Режими роботи нафтових та газових покладів.
курсовая работа [7,8 M], добавлен 09.09.2012Загальні відомості про геологію як науку про Землю та її зовнішні оболонки, зокрема земну кору. Породи, які беруть участь в будові кори. Характеристика найважливіших процесів, що відбуваються на поверхні та в надрах Землі, аналіз їх природи та значення.
учебное пособие [789,9 K], добавлен 28.12.2010Коротка історія геолого-геофізичного вивчення та освоєння родовища. Літолого-стратиграфічна характеристика розрізу, його тектоніка та промислова нафтогазоносність. Фізико-хімічні властивості пластових флюїдів. Геолого-технічні умови експлуатації пластів.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 06.11.2012Особливості геологічної будови, віку і геоморфології поверхні окремих ділянок видимої півкулі Місяця та їх моделювання. Геолого-геоморфологічна характеристика регіону кратерів Тімохаріс та Ламберт. Розвиток місячної поверхні в різних геологічних ерах.
курсовая работа [855,4 K], добавлен 08.01.2018Фізико-географічна характеристика Пинянського газового родовища. Геологічні умови зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Водоносні комплекси та водотривкі породи. Геологічна будова та газоносність Пинянського родовища, мінералізація пластових вод.
дипломная работа [981,1 K], добавлен 18.02.2012Характеристика золота как химического элемента, его главные физические и химические свойства, история его становления как всеобщей меры стоимости. Геохимические особенности золота, промышленные минералы и типы руд на территории современной России.
реферат [22,2 K], добавлен 01.06.2010
