Провідна установа: - Криворізький технічний університет (кафедра мінералогії, петрографії та кориснихкопалин), м. Кривий Ріг.

Захист відбудеться “29“ березня 2001 р. о 10^ООгод. на засіданні спеціалізованої вченої ради в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України. Адреса: 03680, м. Київ, пр. Палладіна, 34.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, м. Київ, пр. Палладіна, 34.

Автореферат розісланий “21“ лютого2001 р.

канд. геол.-мін. наук Л.Л. Томурко

Ємець Олександр Вікторович. Онтогенез мінералів срібного зруденіння Берегівського рудного поля. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.20 - мінералогія, кристалографія. - Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Київ, 2001.

Досліджені умови локалізації і динаміка формування, еволюції та руйнування срібного зруденіння Берегівського рудного поля. Промислові запаси срібла пов`язані з вкрапленістю піраргіриту та полібазиту в галеніті, які сформувалися шляхом дифузійного заміщення сингенних галеніту включень самородного стибію і буланжериту. Встановлена послідовність мінералоутворення: буланжеритбурнонітпіраргіритполібазит акантит, згідно з фізико-хімічним моделюванням, характеризує окиснення гідротермального середовища. Піраргірит-полібазитова мінералізація (300-400 г/т срібла) трансформувалась у біднішу полібазитову (100-150 г/т) протягом руйнування сульфідних агрегатів і зниження ТЕРС галеніту як n-, так і p-типу. Розчинення галеніту фіксувалося частковою затримкою Ag з формуванням Ag-Bi-сульфосольного, акантитового з англезитом та срібло-акантит-полібазитового парагенезисів.

Ключові слова: руди срібла, епітермальний, Ag-Sb-сульфосолі, онтогенез, галеніт, умови мінералоутворення.

Емец Александр Викторович. Онтогенез минералов серебрянного оруденения Береговского рудного поля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.20 - минералогия, кристаллография. - Институт геохимии, минералогии и рудообразования НАН Украины, Киев, 2001.

Исследованы условия локализации и динамика формирования, эволюции и разрушения серебрянного оруденения Береговского рудного поля. Промышленные запасы серебра обусловлены вкрапленностью пираргирита и полибазита в галените, сформированных путем диффузионного замещения сингенных галениту включений самородной сурьмы и буланжерита. Установленная последовательность минералообразования: буланжерит бурнонит пираргирит полибази такантит, согласно физико-химическому моделированию, отображает окисление гидротермальной среды. Пираргирит-полибазитовая минерализация (300-400 г/т серебра) трансформировалась в более бедную полибазитовую (100-150 г/т) при разрушении сульфидных агрегатов и снижении ТЭДС галенита как n-, так и p-типа. При растворении галенита Ag частично задерживался с формированием Ag-Bi-сульфосольного, акантитового с англезитом и серебро-акантит-полибазитового парагенезисов.

Ключевые слова: руды серебра, эпитермальный, Ag-Sb-сульфосоли, онтогенез, галенит, условия минералообразования.

Alexander V. Emetz. Ontogeny of silver ore minerals of the Beregovo ore field. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree of Geological science in speciality 04.00.20 - Mineralogy and crystallography. - Institute of geochemistry, mineralogy and ore formation of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2001.

Dynamics of formation, evolution and destruction of silver ores in the Beregovo ore field (Intercarpathian volcanic belt) were investigated. The ore bodies are presented by veins and stokworks. Sulfide (sphalerite+galena+pyrite), quartz-sulfide and quartz parts of the ore bodies are divided. Average content of silver in the sulfide parts varies from 300 to 400 ppm, in the quartz-sulfide - 100-150 ppm, and the quartz parts not contain economic silver ore. 5 galena and 3 sphalerite nucleations control internal structure of the sulfide aggregates. Galena contains singenetic boulangerite and native antimony blebs. Often galena individuums are zoned, that is a result of rhytmic fluctuation of Sb content in galena composition and is often underlined boulangerite “chains”. Thermoelectric power of primary galena is negative and indirectly depends on the Sb impurity content. It is established that quartz-sulfide aggregates were formed by selective destruction of the later nucleations of sphalerite and galena of the primary sulfide aggregates during quartz development. Chiefly silver resources are connected with Ag-Sb sulfosalt (pyrargyrite and polybasite) blebs formed in the way of diffusive replacement of earlier antimony-boulangerite assemblage in galena. The intensity of Ag-Sb-sulfosalts development strongly dependeded on primary permeability of sphalerite-galena aggregates. At the beginning the blebs of Ag-Sb sulfosalts formed thin bands in Sb-enriched galena along sphalerite-galena borders. Here n-type galena transforms into p-type. The minerals were formed and replaced in the sequence of Sb ejection and Ag enrichment of their compositions: burnonite-pyrargyrite-polybasite-acanthite. The sequential development of the minerals redounded to arising of circumferential zonality in galena aggregates. The size of individuums of every later sulfosalts grew larger, but with rarefaction. This behavior is an evidence of their growth due to dissolution of all earlier sulfosalts. Exploration of sulfosalt distribution in the ore bodies shows that Ag-enriched ores of sulfide veins are presented by both polybasite and pyrargyrite, which are accompanied by native antimony, boulangerite, bournonite, acanthite and tetrahedrite in galena and sometimes in sphalerite. But Ag-depleted ores of quartz-sulfide parts are characterised by rare polybasite and tetrahedrite grains only in galena. Therefore, the destruction and silification of the sphalerite-galena bodies led to transformation of Ag-rich ores into Ag-poor ones with dissolution of Sb- enriched sulfosalts. The depletion of silver contents is accompanied with lowering thermoelectric effect of both n- and p-type galena along the ore bodies. During galena destruction Ag was partially delayed in the mineral-forming system with redeposition as Ag-Cu-Bi-sulfosalts, acanthite with anglesite, native silver-acanthite-polybasite assemblages. Numerical modeling of forming conditions of the established paragenesises performed with "CHILLER" software package showed that the sequential formation: native antimony-bournonite-pyrargyrite-polybasite-acanthite is an indicator of oxidation of the mineral-forming environment. Sulfosalts are formed as a result of reaction between argentic chlorides and thioantimonite derivatives. Their contents increase and decrease accordingly because of oxidation. Since sulfosalts are also thioantimonites they are forming from Sb-enriched to Sb-depleted, but with increasing of Ag content. On the base of the performed investigations the range of evidences of silver ores in the ore bodies have been established. Economic significance of the presented work lies with possibility to forecast that during oredressing the main silver volume will be included in lead concentrate, but in zinc concentrate silver will be precipitated of the parts of the ore veins with unchanged sphalerite-galena aggregates. On the base of the created model of the silver ore formation it is possibly to predict the way of formation and localization of silver ores in similar ore objects.

Key words: silver ores, epithermal, Ag-Sb-sulfosalts, ontogeny, galena, mineral-forming conditions.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Берегівське рудне поле (БРП) містить Берегівське та Мужієвське родовища, які розглядаються як комплексні об`єкти на видобуток Au, Ag, Pb, Zn, Cd. Зараз з верхніх горизонтів Мужієвського родовища видобувається золото. З перенесенням експлуатаційних робіт на нижні горизонти родовище може стати важливим джерелом срібла в Україні. Тому існує необхідність створення підґрунтя для успішного видобутку срібла, а зокрема у встановленні основних його мінералів-концентраторів та умов їх локалізації у рудних тілах. Вивчення генетичного походження срібного зруденіння необхідне для прогнозування нових сріблоносних рудних тіл чи об`єктів з метою успішного розвитку мінерально-сировинної бази України. гідротермальний срібний зруденіння мінералоутворення

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася у рамках двох держбюджетних тем: Гм 349Б “Мінералого-генетичне моделювання родовищ золота, срібла і поліметалів України як основа прогнозування нових рудних об'єктів і технологічних властивостей руд“ (1995-1999 рр.) і Гм 20Б “Створення мінералого-генетичних моделей гідротермального мінералоутворення“ (із 2000 р.), та госпдоговірної теми “Аналіз мінералогічної зональності Берегово-Беганьського рудного району та детальні мінералогічні дослідження в ділянках пошуково-розвідувальних робіт“ (1995-1997 рр.). Частина дослідження фінансувалась з гранту, отриманого автором від Спілки Прикладної Геології (SEG) (США) у 1999 р.

Мета роботи - встановлення умов локалізації руд срібла в рудних тілах; генетична типізація та відтворення динаміки формування, еволюції та руйнування срібного зруденіння БРП.

Завдання досліджень: 1) вивчення варіацій концентрації срібла у рудних тілах; 2) встановлення закономірностей між розподілом вмісту срібла та мінеральним складомрудних тіл; 3) вивчення мінералогії руд срібла; 4) дослідження онтогенії та типоморфних особливостей мiнералiв-концентраторів срібла; 5) виявлення ознак сріблоносності рудних тіл; 6) встановлення закономірностей та динаміки формування срібного зруденіння БРП.

Наукова новизна. Вперше для епітермальних родовищ створена модель формування та еволюції сульфосолей стибію та срібла. Виділені два типи кондиційних сріблоносних руд у поліметалічних рудних тілах БРП. Прослідкована динаміка формування сфалерит-галенітових агрегатів, встановлена та досліджена поведінка стибію в галеніті БРП. Наукові положення, що захищаються:

1. Основний об`єм срібного зруденіння Берегівського рудного поля пов`язаний з Ag-Sb-сульфосольною (полібазит-піраргіритовою) мінералізацією в галеніті. Еволюція мінералоутворюючої системи вела до зміни термоелектричних властивостей галеніту та збідніння руд сріблом, яке перевідкладалося у вигляді Ag-Cu-Bi-сульфосольної, акантитової з англезитом та срібло-акантит-полібазитової парагенетичних асоціацій.

2. Ag-Sb-сульфосольна мінералізація є накладеною на поліметалічні руди. Її формування контролювалося наявністю стибій-буланжеритової парагенетичної асоціації, сингенної галеніту.

3. Формування мінералів в галеніті відбулося у послідовності збідніння стибієм зі зростанням сріблоносності: самородний стибій-буланжерит-бурноніт-піраргірит-полібазит-акантит. Така послідовність мінералоутворення є індикатором окиснення мінералоутворюючого середовища.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені закономірності просторового розподілу срібла в рудних тілах та встановлений комплекс ознак, які можуть використовуватися для прогнозу вмістів срібла у поліметалічній руді. Результати роботи можуть бути використані для розробки схем збагачення руди і технології вилучення срібла. Встановлені закономірності генезису руд срібла сприятимуть ефективному проведенню геолого-розвiдувальних робіт у межах подібних об`єктів українського сектору Внутрішньокарпатського вулканічного поясу.

Фактичний матеріал та особистий внесок здобувача. В основу роботи лягли результати лабораторних робіт та досліджень, які я виконав за період із 1994 по 2000 рік на кафедрі мінералогії Львівського національного університету ім. І. Франка. В дослідження було включено 600 мінералогічних проб із гірничих виробок та 400 зразків керну, які оброблялися для проведення мінералогічних, мікрозондових та термоелектричних аналізів. Описано 1200 аншліфів, виконано 5000 замірів ТЕРС галеніту на зрізах проб, протравлено 400 полірованих поверхонь галеніту, виконано 60 мікрозондових аналізів сульфосолей та галеніту. Для написання роботи були використані дані з фондової та опублікованої літератури. За результатами бороздового та кернового опробування рудних тіл автором побудовані плани розподілу срібла у рудних тілах БРП. Здійснене картування сульфосольних мінералізацій у рудних тілах. Встановлені генетичні типи срібного зруденіння та виявлені основні закономірності їх розподілу. Особисто виділені ознаки срібного зруденіння рудних тіл. За результатами комп`ютерного фізико-хімічного моделювання побудовані діаграми полів стабільності мінералів Ag та Sb; виконана інтерпретація результатів моделювання та встановлені закономірності їх генезису.

У статтю “Полібазит та піраргірит Мужієвського родовища“ ввійшли авторські результати досліджень розподілу вмістів срібла в рудних тілах та детального вивчення морфології індивідів сульфосолей в галеніті.

У праці “Числове моделювання умов формування срібного зруденіння Мужієвського родовища” на основі числового фізико-хімічного моделювання автор виявив деякі закономірності формування мінералів срібла.

Результати вивчення автором кореляційних зв`язків між елементами у хімічних складах бурноніту та його положення у складі Ag-Sb-сульфосольної мінералізації БРП використані для написання статті “Бурноніт Берегівського рудного поля”.

Результати досліджень внутрішньої будови сфалерит-галенітових агрегатів та положення стибієвих сульфосолей, виконаних автором, покладені в основу статті “Paragenezy mineralne i powstawanie rud zlota i srebra w rejonie Beregovo (Zakarpacie, Ukraina)”.

У праці “Минералогическая модель эпитермальных месторождений Береговского рудного поля“ автор інтерпретував місце мінералів Ag та Sb в полістадійному процесі мінералоутворення Берегiвської гідротермальної палеосистеми.

Апробація результатів дисертації. Дані роботи ввійшли до науково-дослідного звіту по держбюджетній темі Гм 349Б “Мінералого-генетичне моделювання родовищ золота, срібла і поліметалів України як основа прогнозування нових рудних об'єктів і технологічних властивостей руд“ за 1995-1999 р. Основні висновки та положення дисертаційної роботи доповідались на XVI конгресі КБГА (Відень, Австрія; 1998р.), на конгресі EUG 10 (Страсбург, Франція; 1999 р.), на міжнародних конференціях “Ore deposits exploration” (Бєлград, Югославія; 1998 р.), “Проблемы геологии и освоения недр“ (Томськ, Росія; 1998 р.), “Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота” (Львів, Україна; 1999 р.), “Textures and physical properties of rocks” (Гетінген, Німеччина; 1999 р.), “Minerals of the Carpathians” (Мішкольч, Угорщина, 2000 р.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 14 робіт, з них 5 статей у наукових журналах і 9 тез доповідей міжнародних конференцій. 11 робіт підготовлені у співавторстві, 3 (тези) - без співавторів. Проміжні результати викладено у науково-дослідному звіті Львівського держуніверситету.

Структура та об'єм роботи. Дисертація містить вступ, 6 розділів, висновки та список літератури з 172 найменувань, супроводжується 97 малюнками та 19 таблицями. Текстова частина викладена на 145 машинописних сторінках. Загальний обсяг дисертації - 243 сторінки.

Я щиро дякую моєму науковому керівнику кандидату геол.-мін. наук, доценту кафедри мінералогії, Л.З. Скакуну за допомогу та поради під час написання роботи та проведення досліджень. За поради висловлюю подяку кандидату геол.-мін. наук., доценту кафедри мінералогії І.Т. Бакуменку. Я вдячний В.О. Фаворову та С.В. Біруку за консультації та допомогу на окремих стадіях підготовки роботи. Особливо я вдячний моїй дружині В. В. Гайдучок-Ємець за постійну турботу і підтримку під час виконання даної роботи, та, зокрема, за допомогу в підготовці матеріалу для досліджень. Я дякую всім спеціалістам, які сприяли підготовці даної роботи.

ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі 1 “Постановкапроблеми та методика досліджень“ на основі аналізу літератури відмічається відсутність детальних мінералого-генетичних досліджень, присвячених рудам срібла епітермальних об`єктів, незважаючи на те, що генетична класифікація таких родовищ, їх геохімічна зональність, типізація і прогнозні критерії є детально розробленими. Серед таких об`єктів БРП не є винятком. Неоднорідний склад поліметалічних руд, наявність як жильних так і штокверкових рудних тіл, телескопованість у розподілі мінерально-парагенетичних асоціацій роблять родовища БРП типовими серед епітермальних родовищ. Тому вивчення умов формування срібного зруденіння БРП несе практичний інтерес для ряду подібних мінеральних об`єктів. З метою вирішення проблеми досліджувалися структурно-текстурні особливості сульфідно-поліметалічних руд, типоморфні особливості мінералів срібла та галеніту. Основну увагу було надано вивченню розподілу мінералів срібла та їх просторово-часового співвідношення в рудних агрегатах. Умови їх формування встановлювалися шляхом комп`ютерного фізико-хімічного моделювання, проведеного на основі мінералогічних спостережень.

У розділі 2 “Геологічне положення об`єкту досліджень“ даються загальні відомості про позицію об`єкту дослідження у Внутрішньокарпатському вулканічному поясі, який сформувався в неогені в тилу становлення складчато-насувної структури Карпат. Дається оглядова характеристика Берегівської вибухової кальдери сарматського віку, рама якої представлена мезозойським фундаментом, на якому залягає шар ріолітових туфів (нижня туфова товща) і піскувато-аргілітова товща (нижня осадова товща) баденію. Кальдера виповнена ріолітовими туфами середньої туфової товщі сармату, на якій залягає верхня осадово-вулканогенна товща, утворення якої пов`язують з існуванням кальдерного озера. Її перекривають нерівномірно еродовані по площі породи верхньої товщі ріолітових туфів сарматського віку, які складають пагорби Берегівського холмогір`я.

У розділі 3 “Характеристика локалізації та мінеральний склад срібловмісних руд Берегівського рудного поля“ розглядаються морфологія та мінеральний склад рудних тіл БРП, закономірності розподілу срібла в рудних тілах. Морфологія рудних тіл контролюєься зонами контрастної проникливості та тріщинами контракції туфів кальдери. Рудні тіла Берегівського родовища переважно штокверкові; жильні рудні тіла невитримані і, у більшості, є невід`ємними частинами штокверків. Мінеральний склад рудних тіл Берегівського родовища переважно кварцовий, кварц-сульфідний (піритгаленітсфалеритхалькопірит), кварц-карбонат-гематитовий. На Мужієвському родовищі домінують рудні тіла жильного типу переважно субширотного простягання. Більшість з них відгалужується від VI рудної зони Берегівського родовища, складеної кількома субмеридіональними жильними тілами, які, місцями зливаючись та знову розгалужуючись, прослiдковуються на глибину більш як -700 м. Рудні тіла Мужієвського родовища простежуються до глибини -100 м і складені сульфідними (пірит+сфалерит+галеніт), кварц-сульфiдними, кварц-баритовими, кварц-ґетитовими i кварцовими агрегатами. В залежності від інтенсивності перетворення та окварцування сульфідних агрегатів, які є найбільш ранніми утвореннями в рудних тілах, за мінеральним виповненням розрізняються сульфідні, кварц-сульфідні та кварцові (безсульфідні) ділянки жильних рудних тіл. Усі рудні тіла, навіть збіднені на Pb та Zn, супроводжуються ореолами підвищених концентрацій срібла (до 10 г/т) (Грибанов и др., 1973). Вивчення розподілу срібла в рудних тілах дало змогу встановити, що середні вмісти срібла у сульфідних ділянках рудних тіл становлять 300-400 г/т, а.у кварц-сульфідних ділянках - 100-150 г/т. Кварцові ділянки безперспективні за вмістами срібла. Встановлені додатні кореляції між вмістами Pb та Ag у рудних тілах, що вказує на знаходження основного об`єму срібла в галеніті, який визначає концентрацію Pb. Згідно різниці вмістів срібла, коефіцієнти кореляції різні для сульфідних та кварц-сульфідних ділянок рудних тіл і без просторового розділення проб залежність не виявляється. Поширеність у складі поліметалічних руд неперетворених сульфідних агрегатів обумовила чітку перевагу по запасах срібла Мужієвського родовища над Берегівським. Співвідношення Ag:Au у рудах Мужієвського родовища та у VI рудій зоні коливається від 5:1 до більш як 100:1. Агрегатам інших рудних тіл Берегівського родовища притаманне співвідношення від 1:2 до 10:1. Максимуми концентраційних ореолів золота приурочені до кварц-сульфідних ділянок рудних тіл, оконтурюючи максимуми ореолів срібла сульфідних ділянок, де вмісти золота менші 2 г/т. Отже, співвідношення Ag:Au зменшується синхронно руйнуванню сульфідних агрегатів, тобто осадження Au супроводжувалося виносом Ag.

Мінерально-парагенетичні асоціації. За результатами детальних мінералогічних досліджень виділяються мінеральні парагенетичні асоціації (МПА), послідовне формування яких зумовило неоднорідність складу рудних тіл БРП. Серед цих МПА виділяються 4 сріблоносних, у складі яких сформувалися асоціації мінералів срібла:

1) Ag-Sb-сульфосольна у сфалерит- галенітових агрегатах;

2) самородне срібло-акантит-полібазитова;

3) акантитова з англезитом;

4) Ag-Cu-Bi-сульфосольна на глибоких горизонтах.

Основними мінералами, які визначають срібне зруденіння (80% сумарних запасів), є Ag-Sb-сульфосолі (піраргірит та полібазит), які концентруються в галеніті.

Таблиця 1 - Мінеральні парагенетичні асоціації (МПА) рудних тіл Берегівського рудного поля (Скакун, 1994; Бирук, Емец и др., 1997). Жирним шрифтом виділені сріблоносні МПА

У розділі 2 “Геологічне положення об`єкту досліджень“ даються загальні відомості про позицію об`єкту дослідження у Внутрішньокарпатському вулканічному поясі, який сформувався в неогені в тилу становлення складчато-насувної структури Карпат. Дається оглядова характеристика Берегівської вибухової кальдери сарматського віку, рама якої представлена мезозойським фундаментом, на якому залягає шар ріолітових туфів (нижня туфова товща) і піскувато-аргілітова товща (нижня осадова товща) баденію. Кальдера виповнена ріолітовими туфами середньої туфової товщі сармату, на якій залягає верхня осадово-вулканогенна товща, утворення якої пов`язують з існуванням кальдерного озера. Її перекривають нерівномірно еродовані по площі породи верхньої товщі ріолітових туфів сарматського віку, які складають пагорби Берегівського холмогір`я.

У розділі 4 “Онтогенез та типоморфні особливості срібловмісних руд“ розглядається морфологія, фізико-хімічні властивості та онтогенез срібловмісних агрегатів. Сфалерит-галеніт-піритові жили сформувалися в результаті поступового розвитку гніздово-вкрапленої та прожилкової мінералізації. В сульфідних агрегатах нерідко зберігаються релікти туфів, фіксуючи їх метасоматичне походження. Дослідження вказують, що внутрішню неоднорідність цих агрегатів визначає ряд зароджень сфалериту та галеніту з різною кількістю піриту. Зародження послідовно-ритмічно наростають один на одному з утворенням ритмічно-смугастої, або концентрично-зональної текстур. Крустифікаційні текстури спостерігаються часто, однак кількість їх невелика, звичайно вони притаманні пізнім зародженням. Сульфідні агрегати були нестійкими і легко піддавалися впливам пізніх гідротермальних процесів. Встановлено, що впродовж руйнування сфалерит-галенітових агрегатів та трансформації сульфідних ділянок рудних тіл у кварц-сульфідні найпершими руйнувалися радіально-променисті агрегати залізистого сфалериту В. В результаті їх вибіркового розчинення всі сингенні їм зародження галеніту (С, D, E) ставали сильно пористими і піддатливими процесам руйнування та заміщення. Тому сфалерит-галенітові агрегати кварц-сульфідних ділянок рудних тіл одноманітно представлені ранніми зародженнями: сфалеритом А з включеннями галеніту А та агрегатами галеніту В, які зцементовані мінералами післясульфідних процесів. Пізніші зародження спостерігаються у вигляді реліктів. Найінтенсивніше руйнування сульфідних агрегатів відбулося в період кварц-баритової стадії мінералоутворення і супроводжувалося масовим осадженням криптокристалічного кварцу. Процес окварцування переважно носив метасоматичний характер і у кварцовій масі постійно зберігаються дрібні релікти сульфідів. Структурно-текстурні особливості кварц-сульфідних агрегатів успадковувалися від сульфідних. Сфалерит розчинявся швидше, ніж галеніт, через що окремі ділянки рудних тіл ставали суттєво галенітовими.Місцями сульфідні агрегати вибірково розчинялися вздовж ритмів з заміщенням кварцовою масою і кварц-сульфідні агрегати отримували смугасту текстуру. Криптокристалічний кварц цементував агрегати сульфідів вздовж міжзернових границь з утворенням плямистих і брекчієвидних текстур. Наприкінці кварц-баритової стадії у кварц-сульфідних рудах на верхніх горизонтах БРП відбувся розвиток англезиту, який заміщував галеніт. Спостерігається цементація англезитом галеніту вздовж тріщинок спайності та міжблокових границь. Таким чином, якщо під час розвитку криптокристалічного кварцу руйнувався переважно сфалерит, то в період формування англезиту в рудних тілах значно зменшився об`єм галеніту. На початку кварц-карбонатної стадії відбулося осадження карбонатів (переважав кальцит). На цьому етапі розвитку палеогідротермальної системи карбонатами заміщувалися усі сформовані на той час мінерали: сульфіди, кварц, барит, англезит. Регенерація росту кварцу відбулася на фоні продовження розчинення сульфідних агрегатів. Кварц продовжує кородувати ще збережені на той час сульфіди. Переважно на глибоких горизонтах у цей період відбулося утворення гематиту, який заміщував карбонати та сульфіди, а потім сам заміщувався марказитом. Марказит також розвивався по сфалериту у вигляді окремих ізометричних кристаликів та їх друз. Його утворення супроводжується інтенсивним вилуговуванням сульфідних агрегатів. Впродовж кварц-ґетитової стадії продовжувався розвиток кварцу, часто в асоціації з ярозитом та ґетитом. На верхніх горизонтах штокверкових рудних тіл ґетит стає основним рудним мінералом.

Природа сріблоносності галеніту. Сріблоносність галеніту можна розглядати як власну, так і агрегативну. Власна сріблоносність визначається вмістом ізоморфних домішок Ag, агрегативна також включає Ag з мінералів срібла, включення яких концентруються в галеніті. Згідно з експериментами по синтезу срібловмісного галеніту (Hook, 1960, Ненашева, 1967), у структуру галеніту Ag може входити у вигляді Ag2S, AgBiS2, AgSbS2. Хімічний склад галеніту БРП, за даними мікрозондового аналізу, характеризується багатьма елементами-домішками (Sb, Cu, Ag, Bi, Se, Mn, As, Zn). Зональні індивіди галеніту містять лише домішки Sb та Ag. Темні зони, які отримуються при протравлюванні зональних індивідів галеніту С, D, завжди містять меншу кількість Sb (0,01-0,04 ваг.%), ніж світлі (0,05-0,13 ваг.%). Вміст ізоморфного Ag в різних зародженнях галеніту, за даними мікрозондових аналізів, суттєво не змінюється, коливаючись від 0 до 0,03 ваг.%, місцями - до 0,05-0,08 ваг.% і, зрідка, на ділянках, збагачених Ag-Sb-сульфосолями, - до 0,18 ваг.%. У той же час найвища концентрація зерняток Ag-Sb-сульфосолей в окремих дрібних виділеннях галеніту досягає 20-25% від об'єму цих виділень. Такі значення відповідають 120 кг/т (0,85 г/см³ галеніту) вмісту Ag. Однак найвищі вмісти срібла, які встановлені у межах БРП, становили тільки 2,03 кг/т у галеніт-вмісній руді північного флангу VI рудної зони і визначалися включеннями полібазиту. За таких найвищих співвідношень виявляється, що одній об'ємній частині “Ag-Sb-сульфосольної“ руди відповідає більш як 60 об'ємних частин порожнього, без срібла, рудного концентрату.

Термоелектричний ефект галеніту БРП. Виявлено, що первинні галенітові агрегати характеризуються варіаціями ТЕРС від -250 до -750 мкВ/град. Блокові індивіди галеніту B, насичені Pb-Sb сульфосолями та емульсійною вкрапленістю самородного стибію, характеризується найнижчими значеннями ТЕРС (-400..-750 мкВ/град). ТЕРС зональних індивідів галеніту C, D коливається від -250 до -400 мкВ/град і від`ємно корелюється з вмістами домішок Sb. Домішки Ag не впливають на величину їх термоелектричного ефекту, що свідчить про відсутність структурного зв`язку між Sb та Ag у галеніті БРП. Як і у праці (Зациха и др., 1984) виявляється, що периферійні зони багатьох індивідів галеніту БРП характеризуються p-провідністю, або заниженою n-провідністю у порівнянні з їх центральними ділянками, які представлені галенітом n-типу. Ці зони часто збагачені сульфосолями срібла. Значення ТЕРС від +140 до +500 мкВ/град часто відповідають галеніту з густою вкрапленістю піраргіриту чи порівняно крупними (>5 мкм у ширину) зернами полібазиту. Систематичні заміри ТЕРС галеніту, виконані вздовж рудних тіл показали, що з процесами окварцування та перетворення сульфідних агрегатів, які супроводжуються зниженням вмістів срібла в рудних тілах, термоелектричний ефект галеніту як n-, так і p-типу знижується, через що галеніту кварц-сульфідних ділянок рудних тіл переважно властиві значення ТЕРС від -300 до +250 мкВ/град.

У розділі 5 “Онтогенез та мінералогія сріблоносних асоціацій“ розглядається мінералогія та закономірності розподілу і формування мінералів срібла у рудних агрегатах та тілах. Мінералогія парагенетичних асоціацій стибію та срібла визначається сукупністю мікромінералізацій, які є складовими МПА більш широкого плану (див. табл. 1) у рудних тілах БРП. Стибій-буланжеритова МПА є найоб`ємнішною Sb-вмісною мінералізацією в рудних тілах. Самородний стибій формує емульсію, а буланжерит - хаотичну вкрапленість та позонні ланцюжковидні вростки голковидних зерен і їх мікроагрегатів в галеніті. Зрідка включення буланжериту спостерігаються у сфалериті. Мінерали даної МПА були джерелом Sb для формування усіх більш пізніх сульфосолей. Мінерали бурноніт-піраргірит-полібазитової (акантит-1) МПА сформувались переважно в галеніті, заміщуючи буланжерит та самородний стибій у послідовності бурноніт-піраргірит-полібазит-акантит. Сульфосолі утворюють дрібну вкрапленість, розподіл якої в галеніті вкрай нерівномірний. Їх розвиток не супроводжувався помітними змінами сфалерит-галенітових агрегатів. Бляклорудна МПА представлена тетраедритом та тенантитом. Тетраедрит зустрічається у вигляді дрібної вкрапленості у сфалериті та галеніті, тенантит утворює прожилки та облямівки заміщення на галеніті. Тетраедрити переважно характеризуються низькими вмістами срібла (від 0 до 18 ваг. %). Тенантити містять мізерні домішки срібла, що пояснюються антагонією між As та Ag, яка встановлена експериментально (Ebel, Sack, 1991). Між Cu та Ag виявляється від`ємна кореляція. Більшість тетраедритів БРП Pb-вмісні. Акантит-англезитова МПА. Акантит-2 формується у вигляді оторочок вздовж реліктових виділень галеніту у фронті розвитку дисперсних зональних мас англезиту. З розвитком англезиту тилова частина оторочки руйнується і навколо реліктів галеніту виникають вузькі ореоли дрібної вкрапленості акантиту. Новоутворення мінералів срібла самородне срібло-акантит-полібазитової МПА представлені самородним сріблом, акантитом-3, полібазитом-2, макінстріїтом та ялпаїтом. Вони формують прожилки-мікроагрегати, аномально великі включення, окремі індивіди, порошковидні агрегати, які наросли на сульфідах та кварці.