Сучасний субаквальний седиментогенез у внутрішньоконтинентальних басейнах гумідної зони

З іншого боку, така активна поглинальна здатність тонкодисперсних мулистих відкладів сприяє не тільки самоочищенню водної маси, а й перетворює ці відклади в потенційне джерело вторинного забруднення, в результаті чого погіршується якість води.

Для розміщення локальних або групових водозаборів найбільш придатними є лівобережні частини Київського водосховища (за виключенням зон активного мулонакопичення, які легко ідентифікуються й локалізуються за допомогою карт, що були наведені в дисертаційній роботі.

Матеріали про розподіл 137Cs (Кі/км2) в донних відкладах Київського водосховища виявляють основні закономірності його накопичення, а також вказують на можливі зв'язки з деякими компонентами, що увійшли до складу цих відкладів.

Спостерігається досить чіткий зв'язок концентрації 137Cs із гранулометричним складом осадків і, зокрема, вмістом в них пелітової фракції ( 0,01 мм). Із збільшенням її вмісту в донних осадках, збільшується вміст 137Cs. Досить висока кореляція цих параметрів спостерігається в тонкодисперсних відкладах (алевритові та пелітові мули).

Одним із найважливіших факторів осадконакопичення є потужність осадочного шару, яка істотно змінюється по акваторії і залежить від рельєфу дна та гідродинамічних процесів. Зв'язки з цим параметром менш чіткі і, мабуть, в більшій мірі обумовлюються розподілом власне абсолютних мас донних осадків. Враховуючи ці обставини, на нашу думку, найбільш чітка залежність вмісту радіонукліда від цього параметра буде спостерігатися в абсолютних масах пелітової складової та її розподілі по акваторії водосховища.

Аналіз мінерального складу піщано-алевритової частини донних відкладів і розподіл основних мінералів легкої й важкої фракції вказують на те, що помітних зв'язків концентрації 137 з окремими мінералами та мінеральними асоціаціями не існує. Поки що залишається відкритим питання про зв'язок радіонукліда з мінеральною складовою глинистої частини осадків. За попередніми даними, вважаючи приналежність накопичення цезію-137 до пелітової фракції донних осадків і те, що основним глинистим мінералом є монтморилоніт, а, у зв'язку з цим, враховуючи будову і хімічний склад цього мінералу, можна припустити можливість сорбування ним цього радіонукліда. Значно меншою є така можливість у каолініту, який також присутній у складі глинистої частини осадків Київського водосховища.

Розподіл заліза, марганцю, фосфору та органічного вуглецю, вказує на їхню приналежність (за умов найбільш значних концентрацій) до найдрібнодисперсних частин осадків. Значно сильнішими ці зв'язки є у біогенних елементів, особливо в органічного вуглецю. Ступінь вмісту цього елементу дуже добре корелюється із ступенем вмісту пелітової складової в донних відкладах глибоководних районів. Такий зв'язок існує й у заліза, якщо не брати до уваги ту його частину, яка входить до складу теригенних мінералів і розподіляється в зонах накопичення крупноуламкових осадків (піски, мулисті піски). Марганець і фосфор хоча й тяжіють до дрібнодисперсних осадків (алевритові та пелітові мули), але не проявляють більш-менш чітких зв'язків з пелітовою складовою. Певна кореляція цих елементів з фракцією менше 0,01 мм спостерігається тільки в окремих пробах.

Останнім часом у зв'язку із зниженням виносу радіонуклідів річками з площ первинної локалізації після аварії на ЧАЕС досить чітко прослідковується перерозподіл радіоактивного забруднення по площі дна. Він проявляється в очищенні мілководь від тонкодисперсного носія радіонуклідів і перевідкладені його під дією гідродинамічних факторів до зон стабільної седиментації

Проведено аналіз умов надходження й особливостей накопичення цезію-137 в донних відкладах Київського водосховища та можливостей подальшої міграції за каскадом в наслідок процесів десорбції.

Найбільш інтенсивне радіоактивне забруднення донних відкладів дніпровського каскаду завершилося в 1988 році, коли помітно зменшився винос радіонуклідів водами основних приток, котрі взяли на себе роль головних джерел надходження радіонуклідів після істотного зниження інтенсивності прямого аерозольного зараження водної поверхні. Як наслідок уповільнення радіоактивного забруднення в чаші Київського водосховища концентрація 137Сs у воді зменшилась у 1,45 рази і цей процес триває й досі [Радиоэкология водных объектов..., 1997].

Розрахунки зовнішнього балансу радіонуклідів указують на те, що в кожному з водосховищ, а також у каскаді в цілому, триває процес виведення радіонуклідів в донні відклади. Існує і зворотній процес ремобілізації 137Сs з донних відкладів в придонний шар води через поровий розчин, концентрації радіонуклідів в якому є вищими, ніж у водній товщі. Однак на даний час характерна швидкість ремобілізації 137Сs з донних відкладів на декілька порядків менша, а ніж характерна швидкість фіксації й відповідного результуючого потоку радіоцезію в донні відклади, який забезпечується процесами седиментогенезу, біонакопичення молюсками тощо.

Зараз водні маси, що забруднюються у верхів'ях Дніпровської водної системи, на своєму шляху через усі водосховища Дніпра до Чорного моря втрачають майже 100% 137Сs, що надходив у до водосховища з річковим матеріалом.

В донних осадках Дніпро-Бузького лиману загальна кількість чорнобильського 137Сs(в основному за рахунок аерозольного випадіння) складає приблизно 80 Кі (або 62% від того, що надійшов) Радиогеоекология водных объектов..., 1997.

На шельфі Чорного моря, у приповерхневому шарі, в залежності від типу донного осадку вміст 137Сs коливається від 5 до 94 Бк/кг, у глибоководних мулах не перевищує 45 Бк/кг. Запаси 137Сs в донних відкладах шельфу коливаються від 0,03 до 0,08 Кі/км2, при середньому значенні 0,047 Кі/км2, що значно перевищує його запаси у водній товщі над цими ділянками дна. Оскільки ділянки дна із глибинами менше 100 м складають 30% площі моря, то загальний запас 137Сs в донних відкладах Чорного моря 14% від запасу цього радіонукліда у воді або 5200 Кі С.М. Вакуловский и др., 1980.

Таким чином, радіаційне забруднення донних відкладів лиману відбулося внаслідок аерозольних випадень на акваторію, а також в результаті часткового виносу радіонукліда Дніпром; внесок більш забруднених вод Чорного моря є мінімальним і прослідковується тільки в нижній частині лиману. Це пов'язано зі значно меншою доступністю сорбційних місць твердої фази для 137Сs в системі “морська (солона вода тверда речовина”. Головний фактор виведення радіоцезію з водної товщі лиману і Чорного моря седиментаційні процеси, що залучають різний за своїм генезисом осадочий матеріал. Процеси вертикального перемішування морських вод прискорюють транспортування радіонуклідів з поверхневих шарів води до придонних та за певних умов в донні відклади.

Основні висновки

Водні геосистеми, що досліджувались, належать до внутрішньоконтинентальних басейнів гумідної зони і являють собою континентальні, перехідні та морські водойми, що розташовані в зоні Полісся, лісостеповій та степовій зонах області помірного клімату. Різне фізико-географічне положення водойм дозволило прослідкувати трансформацію осадочного процесу, в залежності від притаманних їм гідрогенних факторів, виявити особливості та проаналізувати зміни характеру осадконакопичення в середині гумідної зони та в її південних районах, де відбувається поступова аридизація існуючих кліматичних умов.

1. Аналіз основних джерел надходження осадочного матеріалу та детальна характеристика природної обстановки й умов седиментації в водосховищах Дніпровського каскаду дозволили провести підрахунки седиментаційного балансу. Були отримані дані, що характеризують кількість осадочного матеріалу, який накопичується на дні Київського, Кременчуцького та Каховського водосховищ упродовж року. Вони дають змогу оцінити термін існування водосховищ до їхнього остаточного замулення.

2. Регіональний аналіз процесів осадконакопичення визначив закономірності розподілу основних типів донних відкладів водосховищ та їх динаміку у часі. Було встановлено, що в більш проточних водосховищах, у зв'язку з гідротехнічними умовами експлуатації та особливостями гідродинамічних процесів, не спостерігається повномасштабного накопичення найбільш тонкодисперсних пелітових мулів і головна роль в мулонакопиченні належить седиментам алевритової розмірності.

Накопиченню ж пелітового матеріалу сприяють процеси коагуляції, в результаті чого утворюються агрегати глинистих мінералів. Здібність до коагуляції й утворення агрегатів найбільша у монтморилоніту, гідрослюди практично не коагулюють і відносяться до транзитних мінералів, каолініт займає проміжне положення.

3. Мінеральний склад донних відкладів водосховищ визначається літолого-петрографічним складом порід берегових провінцій живлення з типи змінами, які відбуваються під впливом процесів денудації, транзиту наносів в алювіальних системах, і перерозподілом в самих водосховищах, як басейнах седиментації. Було проведено теригенно-мінералогічне районування й виділенні провінції областей живлення й седиментації. Характерним для Дніпровського каскаду виявилось встановлення провінції трансседиментації в головному Київському водосховищі та її відсутність в інших водосховищах, це свідчить, що основна роль в їхньому живленні належить місцевому матеріалу.

4. Проаналізовані потужності й абсолютні маси донних відкладів, виявлені основні закономірності їх розподілу у водосховищах, картосхеми, що були побудовані, є основою для кількісних характеристик усіх основних компонентів, які беруть участь в осадконакопиченні, і можуть використовуватися при геоекологічному прогнозуванні та вирішенні наукових і практичних проблем регіональної седиментології. На основі застосування методу абсолютних мас була визначена кількість осадочного матеріалу, що утворився за час експлуатації Київського водосховища і вперше було проведено районування акваторії за ступенем інтенсивності осадконакопичення.

5. Концентрації й закономірності розподілу в осадках елементів, окрім їх загальних геохімічних особливостей визначаються всім комплексом природних умов кожної акваторії, включаючи своєрідну дію внутрішньоводоймених процесів і антропогенний вплив. Збільшення концентрацій деяких елементів в осадках і, особливо марганцю й фосфору, обумовлені додаванням до природного фону речовин техногенного походження. В теперішній час гідрохімічні умови водосховищ сприяють протіканню процесів, спрямованих, переважно, на міграцію важких металів із водних мас у донні відклади та їхню акумуляцію в останніх. На даному етапі поглинальна здатність донних відкладів забезпечує стабільну рівновагу концентрації більшості металів у воді, у випадку з марганцем, а також із залізом, можливі локальні підвищення їхніх концентрацій, які спостерігаються в періоди розвитку відновних умов у гіполімніоні.

6. Аналіз складових осадочної диференціації речовини донних відкладів водосховищ дозволив визначити особливості основних типів зональності осадконакопичення. Гіпсометрична (або батиметрична) зональність осадконакопичення починає проявлятися по мірі стабілізації режиму седиментації у водосховищах. Циркумконтинентальна зональність спостерігається тільки в окремих районах деяких водойм і не є характерною для рівнинних водосховищ дніпровського каскаду. Кліматична зональність проявляється в основному в межах водозбірного басейну і у водному середовищі, визначаючи інтенсифікацію або, навпаки, послаблення дії тих чи інших джерел надходження осадочного матеріалу. Так, у степовій зоні зростає абразійна діяльність берегів, посилюється роль еолового приносу; в той же час поступово зменшується надходження алотигенного матеріалу, вміст у воді органічної речовини тощо. Посилення карбонатонакопичення в Каховському водосховищі частково підпорядковано кліматичний зональності, а також доповнюється надходженням уламкового карбонату з прилеглої берегової частини, яка складена однойменними морськими породами неогенового віку (Причорноморська низовина).

7. Дніпро-Бузький лиман, як перехідний басейн являє собою досить складну природну гідроекосистему, де відбувається зміна річкових гідрологічних, гідрохімічних і гідробіологічних умов осадконакопичення на морські. Це басейн інтенсивного перетворення осадочного матеріалу, що надходить із суходолу, взаємодії різних за хімічним складом річкових і морських вод, складних біохімічних процесів масового накопичення теригенних часток. Втрати розчинних речовин у лимані незначні, тому вони переважають у воді, яка надходить до моря. Зростає геохімічна рухомість адсорбованих форм у зв'язку з відносним зростанням у складі зависі тонкопелітових фракцій. Кількість інертних форм заліза й марганцю, які знаходяться в кристалічних ґратках теригенних мінералів, знижується, тому лимани слід розглядати як області потужних седиментаційних бар'єрів, в яких відбувається зміна форм міграції металів, що надходять із річковим стоком і зростає їхня геохімічна рухомість.

8. Дослідження основних типів донних відкладів та особливості формування їхнього речовинного складу на шельфі Чорного моря показали, що на тлі глобального впливу клімату, що виражається в домінуючому накопиченні теригенного (пелітового) та біогенного (карбонатного) матеріалу, в кожному районі проявляється також вплив неотектонічної будови регіону, яка в значній мірі обумовила формування сучасних морфоседиментаційних комплексів. В геохімічному відношенні донні відклади шельфу, які знаходяться вище зони розповсюдження сірководню, являють собою типові окислені осадки, що є характерною рисою для водойм із нормальним гідрологічним режимом, де аерація водної товщі відбувається до самого дна. Під малопотужним поверхневим окисленим шаром залягають осадки, в яких у результаті діагенетичних перерозподілів елементів інтенсивно відбуваються відновлювальні процеси. Основними елементами індикаторами цих процесів виступають залізо, марганець та органічна речовина. Відповідну роль в геохімії донних відкладів відіграє вплив глибинних вод, які в результаті дії апвелингу центрального типу надходять до зони шельфу і сприяють накопиченню деяких елементів у донних відкладах.

9. Аналіз сучасного осадконакопичення дозволяє констатувати, що внутрішньоконтинентальні басейни гумідної зони характеризуються широким розвитком теригенних відкладів. У міру аридизації кліматичних умов у південних районах цієї зони зростає роль біогенного фактора (біогенне карбонатонакопичення). Проте, у зв'язку з недонасиченістю вод карбонатами, хемогенного накопичення цього компоненту не відбувається. Тому біогенне осадконакопичення набуло свого розвитку на загальному тлі теригенного, і значно впливає в басейнах седиментації на процеси механічної диференціації речовини.

Геохімічна диференціація, що призводить до відокремлення розчинних форм елементів від завислих у досліджених басейнах має більше фізичну природу, ніж хімічну, і визначається розмірами механічної седиментації кластичного матеріалу, а також формами міграції елементів та їх причетності до різних гранулометричних фракцій седиментів.

Ці положення необхідно враховувати при подальшому вивченні сучасного седиментогенезу у водоймах гумідної зони.

10. Зроблено аналіз радіаційного забруднення донних відкладів водосховищ Дніпро-Бузького лиману та шельфу Чорного моря внаслідок аварії на ЧАЕС. Установлено, що більше 97% 137Сs, який надходив із річковим стоком накопичувався в донних відкладах водосховищ каскаду. Тому в загальному процесі седиментогенезу водосховищ на протязі досить тривалого часу важливого значення будуть мати процеси, які пов'язані з накопиченням і перерозподілом радіонуклідів у донних відкладах.

Радіоактивне забруднення Чорного моря і Дніпро-Бузького лиману відбувалося в основному за рахунок аерозольного випадіння. Незважаючи на негативний (близький до нульового) водний баланс Чорного моря зараз відбувається поступове зменшення кількості радіонуклідів у воді у зв'язку з процесами радіоактивного розпаду та часткової міграції радіоактивної речовини в донні відклади.

11. Подальший розвиток наукових досліджень повинен бути спрямований на регіональний седиментологічний аналіз сучасних басейнових геосистем, включаючи цілу низку континентальних і морських водойм із різними умовами осадконакопичення і розташованих у певних природних зонах, для створення теорії сучасного субаквального седиментогенезу, що сприятиме вирішенню проблем сучасної літології і морської геології.

Основний зміст дисертації опубліковано в наступних роботах

Монографії:

1. Геология шельфа УССР. Твердые полезные ископаемые. - К.: Наук. Думка, 1983. - Гл. ІІІ. - С. 71-78 (в співавторстві з Є.Ф. Шнюковим, Ю.І. Іноземцевим).

2. Геология шельфа УССР. Литология. - К.:Наук. Думка, 1985. - Гл.. С. 122-130; гл., с. 141-164; гл. VIII, с. 173-176 (в співавторстві з Є.Ф. Шнюковим, Ю.І. Іноземцевим, Ю.С. Лебедєвим, О.М. Кириченком, Ю.К. Івановим, Б.І. Краковським, В.В. Шехоткіним)

Статті у наукових журналах та збірниках:

Геоморфологическая интерпретация процессов современного седиментогенеза на черноморском шельфе УССР // Физич. география и геоморфология. - 1988. - вып. 36. - С. 96-101.

Физико-георафические условия и роль гидрогенных факторов в осадконакоплении на шельфе Чукотского моря // Изв. Всес. геогр. об-ва. - 1990.- Том 122, вып. 4. - С.359-363.

Основные закономерности формирования современных субаквальных отложений в Киевском водохранилище // Физич. география и геоморфология. - 1992. - Вып. 39. - С.145-153.

Сучасні субаквальні відклади Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховища // Вісник Київ. ун-ту. - 1994.- №40. - С. 92-101.

Деякі риси сучасного осадконакопичення на чорноморському шельфі України //Вісник Київ. ун-ту. - 1995. -№41. - С. 151-158.

Питання класифікації сучасних субаквальних відкладів крупних водосховищ // Вісник Київ. ун-ту. - 1995. - №41. - С. 158-165.

Вплив донних відкладів на гідрохімічний режим та якість води Київського водосховища // Геоморфологія України: новітні напрямки і завдання. - К., 1999. - С. 104-108.

Субаквальний седиментогенез, як глобальний фізико-географічний процес в гідроекосистемах сучасних водойм // Вісник Київ. ун-ту. - 1999. - Вип. 45. - С. 52-53.

Проблема типізації основних складових сучасного субаквального седиментогенезу //Україна та глобальні процеси географічний вимір. т. 2. - Київ-Луцьк, 2000. - С. 130-133.

Особливості формування донних відкладів в великих рівнинних водосховищах // Вісник Київського ун-ту. сер. географія. - 2000. - №46. - С. 21-24.

Условия накопления железа в современных шельфовых осадках арктических морей // Осадочные породы и руды. - К.: Наук. Думка, 1978. - С. 20-23. (в співавторстві з В.П. Русановим).

Условия накопления и распределения аморфного кремнезема в донных осадках Чукотского моря. // Океанология. - 1978. Том ХVIII, вып. 6. - С. 1049-1052 (в співавторстві з В.П. Русановим).

Современные донные осадки шельфа Чукотского моря // Океанология. - 1980. - Том. ХХ, вып. 4. - С. 681-687 (в співавторстві з М.В. Логвиненком).

Новые данные по гранулометрии песчаных осадков шельфа Чукотского моря //Докл. АН СССР. - 1981. - Том 257, №6. - С. 1427-1430 (в співавторстві з Г.Ф. Рожковим).

К вопросу о влиянии тихоокеанских вод на осадконакопление в прилегающих районах шельфа Северного Ледовитого океана // Докл. АН СССР. - 1981. - Том. 260, №1. - С. 213-214 (в співавторстві з В.П. Русановим).

Теригенно-минералогическое районирование современных осадков Черноморского шельфа УССР // Докл. АН УССР. - 1981. - Сер. Б, №1. - С. 40-42 (в співавторстві з Є.Ф. Шнюковим, Ю.І. Иноземцевим, І.А. Францевою).

Условия осадконакопления и основные закономерности формирования гранулометрического состава донных осадков Чукотского моря // Литология и полезные ископаемые. - 1981. - №2. -С. 11-25 (в співавторстві з Ю.Д. Шуйським).

Состав, строение донных отложений, палеогеографические особенности и геологическая история Северного Ледовитого океана // Известия Всес. геогр. об-ва. - 1982. - Том 114, вып. 3. - С. 231-238 (в співавторстві з М.О. Беловим, В.П. Русановим).

О некоторых особенностях современного осадконакопления на шельфе Чукотского моря // Океанология. - 1983. - Том ХХIII, вып. 2. - С. 284-290 (в співавторстві з М.В. Логвиненком).

Органическое вещество в донных осадках Чукотского моря // Вопросы гидрохимии Северного Ледовитого океана. Тр. Арктич. и Антарктич. НИИ. - 1984. - Том. 368. - С. 53-57. (в співавторстві з В.П. Русановим).

Основные вещественно-генетические типы донных осадков и скорости современного осадконакопления на черноморском шельфе // Литология и полезные ископаемые. - 1984. - №1. - С. 126-135. (в співавторстві з Є.Ф. Шнюковим, Ю.І. Иноземцевим, М.М. Ковалюхом).

Современные осадки и скорости осадконакопления в голоцене на черноморском шельфе УССР // Изуч. геол. истории и совр. осадкообразования Черного и Балтийского морей. - К.: Наук. Думка, 1984. - С. 122-130 (в співавторстві з Є.Ф. Шнюковим, М.М. Ковалюхом, М.О. Маслаковим).

Залізо в сучасних осадках чорноморського шельфу УРСР // Доповіді АН УРСР. - 1984. - Сер. Б, №3. - С. 22-25 (в співавторстві з К.С. Красовським).

Марганець в сучасних осадках чорноморського шельфу УРСР // Доповіді АН УРСР. - 1984. - Сер. Б, №6. - С. 18-20 (в співавторстві с К.С. Красовським).

Железо-марганцевые конкреции морей СССР (распространение, морфология) // Литология мезозойско-кайнозойского осадочного чехла Мирового океана. - Москва: Наука, 1987. - С. 81-87 (в співавторстві з Є.Ф. Шнюковим, К.С. Красовським)

Железо-марганцевые конкреции морей СССР // Геол. журнал - 1987. - Том ХХVI, №1. - С. 32-43 (в співавторстві з Є.Ф. Шнюковим, К.С. Красовським).

Геолого-литологические исследования в восточной глубоководной части Черного моря // Геол. журнал. - 1988. - Том XXVII, №4. - С. 108-112 (в співавторстві з О.В. Скаржинським, В.В. Канивцем).

Донные осадки болгарского шельфа в районе мыса Емине // Пр-т ИГН АН УССР, №89-31. - К., 1989. - 55 с. (в співавторстві з В.А. Люстерником, С.Б. Крамаренком)

Литологические особенности прибрежно-морских осадков Северо-западной части Чукотского полуострова // Вестник КГУ. Сер. геология. - 1990. - Вып. 9. - С. 39-42 (в співавторстві з В.М. Усенковим, В.С. Сукачем).

Особенности накопления фосфора в современных осадках Чукотского моря // Литология и литодинамика. - СПб.: Ленингр. ун-т, 1991. - С. 99-104 (в співавторстві з Г.Є. Сидоренком).

Речовинний склад донних відкладів Київського водосховища. // Вісник Київського ун-ту. Сер. хіміко- біологічні науки та науки про Землю. -1992. - №5. - с. 70-74. (в співавторстві з В.С. Сукачем).

Донные отложения Киевского водохранилища // Труды УкрНИГМИ. - 1993. - Вып. 245. - С. 180-195 (в співавторстві з В.В. Канивцем).

О накоплении и распределении основных химических элементов в донных отложениях Киевского водохранилища // Труды УкрНИГМИ. - 1993. - Вып. 245. - С. 195-206 (в співавторстві з В.В. Канивцем).

Про розподіл та накопичення цезію-137 в природному середовищі та в зоні осадкоутворення Київського водосховища // Вісник Київ. ун-ту. Хіміко-біологічні науки та науки про Землю. -1992. - № 7. - С. 68-73. (у співавторстві з Е.Т. Палієнком).

Донные отложения Каневского водохранилища, их состав и свойства // Водные ресурсы. - 1995. - №3-4. - С. 282-291 (в співавторстві з В.В. Канивцем).

Донні відкладення: гідрохімічні умови, розподіл та накопичення елементів // Водне господарство України. - 1998. - №1-2. - С. 36-38 (в співавторстві з О. Дезіроном, В. Савицьким та ін).

Сучасні геоморфологічні процеси на берегах дніпровських водосховищ // Українська геоморфологія: стан і перспективи. Матеріали міжнар. науково-практ. конфер. - Львів, 1997. - С. 149-150 (в співавторстві з Е. Палієнком, В. Савицьким).

Тези доповідей на наукових конференціях, нарадах, симпозіумах

Роль черноморского апвелинга в накоплении фосфора на шельфе // Тез. докл. на ІІІ съезде советских океанологов. - Москва: Наука, 1987. - С. 136-137.

Морфоседиментогенез шельфа Черного моря // Экзогенный морфогенез в различных типах природной среды (-е Щукинские чтения). - Москва: МГУ, 1990. - С. 29-30.

Основные направления и методы изучения процессов морфолитогенеза в современных содоемах Экзогенный морфогенез в различных типах природной среды (-е Щукинские чтения). - Москва: МГУ, 1990. - С. 167-168. (в спіавторстві з Е.Т. Палієнком)

Морфолтогенез та эколого-географчн проблеми шельфу УРСР // Тези доповдей до зїзду географічного товариства УРСР. - К., 1990. - С. 32-33 (в співавторстві з Е.Т. Палієнком).

К методике изучения донных эрозионно-аккумулятивных процессов в водохранилищах Верхнего и Среднего Днепра // 6-е межвуз. кооорд. совещание по проблеме эрозионных, русловых и устьевых процессов. - Ташкент, 1991. - С.43-45 (в співавторстві з Е.Т. Палиенко).

Исследования донных отложений водохранилищ для целей экологического мониторинга седиментогенеза. // Проблемы экологической оптимизации землепользования и водохозяйственного строительства в бассейне р. Днепр. - К., 1992. - С.132-135 (в співавторстві з Е.Т. Палиенко, С.Ю. Бортником)

Геохимические условия седиментации в Кременчугском и Днепродзержинском водохранилищах // Проблемы эрозионных, русловых и устьевых процессов. - Москва: МГУ, 1994. - С. 108-109 (в співавторстві з Е.Т. Палиенком).

Вопросы экологического мониторинга седиментогенеза в крупных равнинных водохранилищах // Экологические аспекты теор. и прикл. геоморфологии ( -и Щукинские чтения). - Москва: МГУ, 1995. - С.38-40

Субаквальний морфоседиментогенез, як основа еколого-геоморфологічного вивчення сучасних морських та континентальних водоймищ // Тези доповідей на VII зїзд Укр. геогр. товариства. - К.,1995. - С. 78-79.

Дослідження процесів формування речовинного складу донних відкладів водосховищ Дніпра для вирішення водогосподарських проблем // Проблеми ефективного використання водних ресурсів та меліорації земель. - К.: Держводгосп України, 1996. - С. 22-23 (в співавторстві з Е.Т. Палієнком, В.М. Савицьким).

Співавтори не заперечують, що у надрукованих колективних працях питання, що захищаються у дисертаційній роботі розглянуті особисто дисертантом, який був ініціатором ідей та їх безпосереднім виконавцем.

Размещено на Allbest.ru