Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національна гірнича академія України

УДК 622.271.3:553.3

Спеціальність 05.15.03 - "Відкрита розробка родовищ корисних копалин"

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

Наукові основи оцінки і вибору енергозберігаючих технологій відкритої розробки залізорудних родовищ

Темченко Анатолій Георгійович

Дніпропетровськ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Криворізькому технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант - доктор технічних наук, професор Михайлов Олексій Михайлович, Криворізький технічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри відкритих гірничих робіт.

Офіційні опоненти:

- доктор технічних наук, професор Гуменик Ілля Львович, Національна гірнича академія України Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри відкритих гірничих робіт, м. Дніпропетровськ;

- доктор технічних наук, професор Мец Юрій Семенович, Кременчуцький інститут економіки і нових технологій, професор кафедри металоведення;

- доктор технічних наук, професор Четверик Михайло Сергійович, Інститут геотехнічної механіки НАН України, завідувач відділу геомеханічних основ відкритої розробки родовищ корисних копалин, м. Дніпропетровськ.

Провідна організація - Державний науково-дослідний гірничорудний інститут Міністерства промислової політики України, м. Кривий Ріг.

Захист відбудеться 5 жовтня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.08.080.02 по захисту дисертацій при Національній гірничій академії України за адресою 49027, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної гірничої академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий "3" вересня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, канд. техн. наук, доцент В.В. Панченко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. При вирішенні проблеми підвищення економічного потенціалу України особлива роль відводиться розробці і широкому промисловому впровадженню енергозберігаючих технологій. На даний час в умовах зростаючого дефіциту енергоресурсів задача їхньої економії набуває особливої гостроти і перетворюється у стратегічну проблему.

Гірничовидобувна промисловість є однією із найенергоємніших галузей. Досить сказати, що близько 70% корисних копалин у нашій країні видобувається з використанням енергії вибухових речовин. Значну питому вагу займає також електрична і теплова енергія.

Рівень енерговитрат обумовлюється, насамперед, властивостями гірських порід, технологічними можливостями застосовуваного устаткування й організацією гірничого виробництва. При виконанні технологічних процесів поєднання зазначених факторів виявляється по-різному. Тому необхідно у кожному конкретному випадку виділяти ті з них, що впливають на енергоємність даного технологічного процесу. Це означає, що проблему енергозбереження необхідно вирішувати з використанням системного наукового підходу, розглядаючи основні технологічні процеси в єдиній організаційній сукупності. Тільки в цьому випадку можна визначити основні напрямки удосконалення виробництва, що мають за кінцеву мету економію енергоресурсів.

Необхідно відзначити, що на даний час стримуючим фактором при вирішенні цієї проблеми є відсутність теорії енергозбереження при відкритій розробці родовищ. Наявні окремі теоретичні розробки і практичні результати створюють лише необхідні передумови для теоретичних основ енергозбереження. Проблема набуває особливої актуальності при розробці глибоких залізорудних кар'єрів. Це викликано тим, що зі збільшенням глибини кар'єрів погіршуються гірничо-технологічні умови розробки.

Таким чином, виникла об'єктивна необхідність у розробці наукових основ оцінки і вибору енергозберігаючих технологій відкритої розробки залізорудних родовищ, що має важливе значення для гірничовидобувної галузі України.

Дослідження, результати яких наведені в дисертації, виконані автором в рамках пріоритетного напрямку розвитку науки і техніки України (Закон України "Про енергозбереження" 1 липня 1994р., Національна енергетична програма України до 2010 року, інші законодавчі акти та урядові Постанови з енергозбереження) на основі тематичних планів НДР Криворізького технічного університету в області енергозбереження при видобутку і переробці корисних копалин на 1996-2000 роки (шифр програми Р-96), держбюджетних НДР (№ держ. реєстрації: 0196U004934; 0197U017672; 010U006494 ).

Мета роботи підвищення ефективності відкритої розробки залізорудних родовищ на основі зниження енергетичних витрат гірничого виробництва.

В основу досліджень покладена ідея енергозбереження, заснована на використанні закономірностей зміни енерговитрат гірничої технології при зміні її параметрів з подальшою оцінкою усіх видів енергії одним комплексним кількісним показником.

Об'єкт досліджень технологічні комплекси відкритої розробки залізорудних родовищ Кривбасу.

Предмет досліджень енергоємність процесів і технологічних комплексів відкритої розробки родовищ корисних копалин.

Основні задачі дослідження. Для досягнення поставленої мети у дисертаційній роботі вирішені такі задачі:

1. Обґрунтований критерій оцінки ефективності гірничої технології, котрий комплексно враховує різні види енергії, що використовується, і який призначений для вирішення стратегічної задачі - заощадження енергоресурсів.

2. Встановлений вплив фізичних властивостей масиву і підірваних гірських порід, робочих параметрів гірничих машин і особливостей технологічних схем їхньої роботи на енергоємність гірничого виробництва.

3. Досліджений вплив основних організаційних факторів на енергоємність гірничих робіт.

4. Розроблені енерго- й економіко-математичні моделі функціонування основних технологічних комплексів та алгоритми вирішення відповідних задач.

5. Науково обґрунтовані і запропоновані для гірничо-збагачувальних комбінатів рекомендації, що забезпечують зниження енергоємності гірничого виробництва за рахунок оптимізації їх виробничих потужностей і переходу на енергозберігаючі технології.

У результаті виконаних досліджень у роботі сформульовані такі основні наукові положення:

1. Енергозбереження забезпечується технологічними рішеннями по всьому комплексу гірничих робіт у кар'єрі шляхом використання розробленої структури енергозберігаючих технологій на основі мінімізації питомих енерговитрат, що представляють собою суму витрат різного виду чистої енергії, уречевлюваної енергії в устаткуванні і матеріалах, витрат і збитків навколишньому середовищу від забруднення в енергетичному еквіваленті.

2. Зниження питомих енерговитрат забезпечується підвищенням одиничної потужності гірничо-транспортного устаткування, використанням транспортних комунікацій з компенсуючими ухилами і стабілізацією вантажопотоку гірничої маси, що подається на дробильно-конвейєрний комплекс.

3. Технологічні методи гірничих робіт повинні вибиратися з урахуванням імовірнісного характеру залежностей коефіцієнтів використання календарного часу і завантаженості гірничого устаткування від структури комплексу механізації, типу, терміну служби і його кількості на робочому уступі, що визначає продуктивність гірничих машин і енерговитрати та забезпечує підвищену точність їх розрахунку на 10-15%.

4. Раціональна технологія відкритих гірничих робіт вибирається з використанням математичних моделей розрахунків енергетичних та економічних витрат по технологічним комплексам і в цілому для залізорудного регіону на основі мінімізації інтегрального показника ефективності гірничої технології, який комплексно враховує різні види енергії і приведені економічні витрати на виробництво товарної продукції.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше одержані залежності енергоємності гірничої технології від фізико-механічних властивостей гірських порід, тріщинуватості масиву, висоти уступу, робочих параметрів гірничих машин, схем і режимів їхньої роботи, зміни річної виробничої потужності підприємства;

на відміну від відомих комплексним урахуванням факторів, що визначають енергоємність процесів розкриті закономірності зміни: технічної швидкості буріння верстатів шарошкового буріння від його режиму, межі міцності порід на сколювання, діаметра долота і коефіцієнта міцності порід; питомого виділення пилу і газів при масовому вибуху від питомих витрат ВР і кількості в ньому корисної роботи; швидкості руху локомотивоскладу від довжини ділянки шляху, опору руху від вантажопідйомності автосамоскида і його власної маси; коефіцієнта готовності автосамоскида від його " віку" і порядкового номера години робочої зміни;

вперше встановлені закономірності зміни коефіцієнта корисного використання енергії екскаватором від місткості його ковша і категорії порід за труднощами виїмки;

для технологічного транспорту запропоновано нове поняття компенсуючого ухилу, величина якого компенсує основний опір руху при переміщенні транспорту під ухил;

одержані нові залежності енергоємності і технічної продуктивності виймально-транспортного обладнання від компенсуючого ухилу робочої площадки, що дозволяє збільшити ширину відвальної західки;

вперше встановлені залежності енергоємності залізовміщуючої продукції від річної продуктивності діючих гірничорудних підприємств.

Наукове значення роботи полягає у розробці наукових основ оцінки і вибору енергозберігаючих технологій, з урахуванням взаємозв'язків природних, технічних та організаційних факторів, сукупний вплив яких на гірничі роботи оцінюється інтегральним показником ефективності відкритої розробки родовищ, котрий комплексно враховує витрати різного виду енергії, структуру, взаємозв'язки та імовірнісні характеристики всього технологічного ланцюга, що доповнює, розвиває і поглиблює сучасне уявлення про енергоємність гірничого виробництва.

Практичне значення роботи полягає у розробці методики оцінки енергоємності технологічних процесів і операцій, гірничої технології в цілому і практичних рекомендацій по її зниженню за рахунок:

обґрунтованого методу оптимізації буровибухового комплексу, виймально-навантажувального, транспортного й відвального устаткування;

обґрунтування висоти робочого уступу, кількості екскаваторів на уступі, ширини відвальної західки, розподілу розкривних порід по відвалах;

оптимізації транспортних схем, основних характеристик шляху, організації руху;

вибору технологічного комплексу, склад і параметри якого забезпечують зниження енергоємності гірничого виробництва;

оптимального розподілу обсягів виробництва залізовміщуючої продукції по гірничо-збагачувальних комбінатах Кривбасу.

Методи дослідження. Методичну основу досліджень складає системний підхід до вирішення проблеми енергозбереження при регіональному розгляді Криворізького залізорудного басейну. Відповідно до специфіки досліджень, спрямованих на розвиток теорії енергозбереження, у роботі використовуються такі методи: аналітичний - при дослідженні енергоємності основних технологічних процесів; лінійне програмування - для оптимізації розміщення розкривних порід; математичне моделювання - для опису функціонування основних технологічних комплексів; нелінійне програмування - для визначення оптимальних виробничих потужностей ГЗКів; теорія масового обслуговування - для вирішення задач функціонування вантажно-розвантажувальних систем.

Вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджена:

теоретичним узагальненням прийнятих передумов технології відкритої розробки родовищ корисних копалин;

системним підходом до визначення енергетичних витрат на гірничих підприємствах;

математичним моделюванням технічних, енергетичних та економічних показників гірничого виробництва з необхідним рівнем адекватності;

коректним використанням методів математичної обробки експериментальних даних;

результатами впровадження розроблених практичних рекомендацій на гірничозбагачувальних комбінатах, в проектних організаціях та навчальному процесі.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто сформульовані мета, ідея і задачі досліджень, наукове і практичне значення роботи, висновки і рекомендації; обґрунтований критерій оцінки ефективності технології відкритих гірничих робіт - мінімум суми питомих енерговитрат у грошовому вираженні і приведених економічних витрат; встановлений вплив властивостей гірських порід, технологічних можливостей гірничих машин і схем їхньої роботи на питому енергоємність основних виробничих процесів; запропоновані функціонування технологічних комплексів описувати за допомогою математичного апарата, що дозволяє передбачити простої гірничого устаткування, врахувати відносну інтенсивність ведення суміжних процесів, імовірність виникнення відмов від терміну служби автосамоскидів; запропоновано удосконалену технологію розробки уступів збільшеної висоти, що знижує енергоємність і збільшує кут укосу робочого борта; доведено, що стабілізація вантажопотоку знижує його енергоємність за рахунок удосконаленої організації робіт із застосуванням раціонального добового графіка роботи екскаваторно-автомобільно-конвейєрних комплексів; розроблена математична модель оптимального розподілу виробничих потужностей по гірничо-збагачувальних комбінатах Кривбасу, що забезпечує зменшення витрат енергії на умовну грошову одиницю товарної продукції в 1,5 рази; розроблені рекомендації по зниженню енергоємності гірничого виробництва.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідалися й одержали схвалення на науково-технічних конференціях та семінарах Національної гірничої академії України і Криворізького технічного університету (1992-2000 рр.), Краківської гірничо-металургійної академії (Польща, 1992 р.), Технологічного університету Нью-Джерсі (США, 1994 р.), на першому регіональному науково-технічному семінарі "Проблеми промислового енергозбереження" (м. Кривий Ріг, 1998 р.), другому міжнародному симпозіумі "Якість - 99" (м. Ялта, 1999 р.), на міжнародних науково-технічних конференціях "Проблеми створення нових машин і технологій" (м. Кременчук, 1998, 2000 р.), українсько-французькому семінарі "Інформаційні технології для підвищення якості продукції, оптимізації режимів роботи машин, підприємств, зменшення енергетичних та матеріальних витрат" (м. Кривий Ріг, 2001 р.), на технічних нарадах Державної акціонерної компанії "Укррудпром", Державного проектного інституту "Кривбаспроект", НКГЗКу, ПівнГЗКу.

Реалізація роботи. Основні положення дисертації використані Державною акціонерною компанією "Укррудпром" при розподілі планових обсягів виробництва по гірничозбагачувальних комбінатах (ГЗКах) Кривбасу, що забезпечує зменшення витрат енергії на умовну грошову одиницю товарної продукції в 1,58 рази та Державним проектним інститутом "Кривбаспроект" при проектуванні енергозберігаючих технологій на залізорудних кар'єрах, що дозволяє знизити енергоємність буріння на 35,3%, зменшити енергоємність руйнування порід вибухом на 16,6%, збільшити кут укосу робочого борта на 30%, зменшити енергетичні витрати на виймально-навантажувальні роботи на 17,7%.

На кар'єрі №3 НКГЗКу впроваджено розроблений раціональний добовий графік роботи екскаваторно-автомобільно-конвейєрних комплексів, що забезпечує зниження енергоємності до 39,7% і зменшення платежів за використовувану електроенергію на 10,7%.

Окремі положення роботи використовуються в навчальному процесі при вивченні курсу "Ресурсозберігаюча і маловідходна технологія" студентами спеціальності 8.090301 "Розробка родовищ корисних копалин".

Публікації. За темою дисертації опубліковано 35 друкованих праць, у тому числі: монографії - 4; навчальні посібники - 5, статті у провідних фахових виданнях - 22; патент - 1; тези доповідей на конференціях - 3.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновку, списку використаних джерел з 160 найменувань на 14 сторінках, викладена на 255 сторінках машинописного тексту, містить 45 рисунків, 29 таблиць і 6 додатків на 50 сторінках; загальний обсяг - 355 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи. Сформульовані мета, ідея і задачі досліджень, наукова новизна і практичне значення отриманих результатів. Наводяться основні наукові положення, що виносяться на захист, дані про публікації, апробацію і впровадження розробок і результатів досліджень, наукове та практичне значення роботи.

У першому розділі виконано аналіз і висвітлено стан проблеми енергозбереження на залізорудних кар'єрах України. Відзначається, що гірничодобувна галузь промисловості є найбільшим споживачем енергії. Сучасний гірничо-збагачувальний комбінат, що добуває і переробляє до 35 млн. т сирої руди на рік, оснащений устаткуванням із установленою потужністю порядка 700 МВт. Витрати електроенергії на 1т концентрату складають до 145 кВт.год. На 1 т руди витрачається 1,0-1,3 кг дизельного палива і 0,45 - 0,85 кг вибухових речовин (ВР).

Значущість енергозбереження обумовлюється загальним ростом потреби енергії, відносною обмеженістю і подорожчанням первинних енергоресурсів, жорсткістю економічних вимог до промисловості в цілому.

На залізорудних кар'єрах Кривбасу зниження енергоємності виробництва варто здійснювати шляхом цільового удосконалення технології видобутку руди як на базі існуючої техніки, так і нової, менш енергоємної.

Початок вивченню енергоємності гірських порід поклав проф. М.М. Протодьяконов. Пізніше руйнування гірських порід і енергоємність цього процесу вивчали Л.І. Барон, В.Х. Бергстром, А.А. Воробйов, Е.І. Єфремов. Енергоємність гірничого виробництва досліджували відомі вчені Н.Г. Домбровський, Ю.А. Вєтров, І.А. Тангаєв, В.В. Ржевський, Г.Я. Новик, М.Г. Новожилов, Ю.М. Мисник, Г.П. Демидюк, А.Н. Ханукаєв, Ю.І. Бєляков та ін.

Роботи, присвячені безпосередньо кар'єрному транспорту і його енергоємності, виконані М.В. Васильєвим, А.О. Спиваковським, В.В. Фадєєвим та ін.

В останні роки цій проблемі присвячені праці Ю.І. Аністратова, В.Ф. Бизова, І.Л. Гуменика, А.Ю. Дриженка, Б.М. Кутузова, Ю.С. Меца, О.М. Михайлова, К.Н. Трубецького, М.С. Четверика, А.Г. Шапаря і ін.

Досвід роботи підприємств регіону й аналіз наукової літератури свідчать про високу енергоємність гірничих робіт. Незважаючи на те, що в області енергозбереження велися і ведуться теоретичні і практичні роботи стосовно залізорудних кар'єрів Кривбасу, але важливі наукові дослідження з цієї проблеми практично не виконувалися.

У другому розділі наведено теоретичне обґрунтування енергозберігаючих технологій відкритих гірничих робіт.

Виконані дослідження представляють наукові основи теорії енергозбереження при розробці родовищ відкритим способом.

Основою теорії енергозбереження є принцип, що органічно зв'язує всі її елементи в єдине ціле, а саме: енергозбереження при відкритій розробці досягається технологічними методами, що забезпечують мінімум інтегрального показника ефективності гірничого виробництва. Останній представляє собою суму питомих енерговитрат у грошовому вираженні і приведених економічних витрат, що припадають на одиницю товарної продукції.

Оцінку ефективності технології відкритих гірничих робіт по енергоємності () можна визначити за формулою

МДжт, (1)

де - кількість власне (чистої) енергії, витраченої у визначений час за основними виробничими процесами;

- кількість уречевлюваної в матеріалах і устаткуванні енергії, що витрачена за розглянутий час;

- кількість енергії людини, що витрачена за цей же час;

- витрати і збитки від використання землі і забруднення навколишнього середовища, що виражені в енергетичному еквіваленті (величина економічного збитку навколишньому середовищу, що виражається в одиницях енергії, тобто скільки можна використати енергії за суму збитків);

- кількість виробленої товарної продукції за цей же період (зміна, місяць, рік).

Якщо допустити, що енергія має деяку граничну (максимально припустиму) для користувача ціну (), то величина їх складається з двох додатків

, грн.МДж, (2)

де - фактична ціна енергії, грн./МДж;

- додаткова цінність, що може бути отримана за рахунок використання цієї енергії, грн./МДж.

Відношення повинне бути меншим чи дорівнювати одиниці, у іншому випадку буде збитково придбати цю енергію. Значення цього відношення показує частку фактичної ціни у граничній і служить еквівалентом для приведення за ціною будь-якого виду енергії до енергії з граничною (максимальною) ціною.

Ціни на енергію різних енергоносіїв, що використовуються у кар'єрах, неоднакові і часто змінюються. Однак незмінно найвищою ціною є ціна енергії гранулотолу, яку можна прийняти як граничну.

Будь-який вид енергії, приведеної за ціною до енергії з граничною ціною, вимірюється не в істинних МДж, а в умовних, тому ми його позначаємо МДжУ.

У дисертації доведено, що енергію людської праці можна визначити за формулою

, МДжУ, (3)

де - заробітна плата людини, грн.

Уречевлювана енергія в матеріалах та устаткуванні визначається за формулою

, МДжУ (4)

де - ціна одиниці виміру матеріалу (устаткування), грн.;

- коефіцієнт, що враховує частку енергії в ціні товару і визначається за формулою

' (5)

де - середня норма прибутку для будь-якого етапу переробки;

кількість етапів переробки для одержання товару.

Витрати, пов'язані з використанням землі, цілком припустимо розглядати як витрати на звичайні види енергії і визначати за виразом аналогічному (3).

Величина річного збитку, заподіюваного викидами забруднень в атмосферу і скиданням забруднюючих речовин у водойми, визначається за відомими формулами, до яких як співмножник входить константа , значення якої є величиною економічного збитку, заподіюваного однією умовною тонною викиду шкідливих речовин (скидання) на рік. Тому коефіцієнт перерахування збитку в енергетичний еквівалент можна визначити за формулою

 (6)

Оцінка технології одним натуральним показником - енергоємністю виробництва явно недостатня. Необхідне доповнення натурального критерію економічним.

Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що вибір енергозберігаючої технології гірничих робіт може бути здійснений за критерієм оцінки, в основу якого покладено енергетичний фактор. Залежно від специфіки задачі цей критерій може мати такі модифікації:

1. Показник енергетичної ефективності гірничого виробництва у натуральних одиницях виміру, якщо використовується один вид енергії при наявному устаткуванні без зміни якості руди, що видобувається

МДжт. (7)

2. Показник енергетичної ефективності гірничого виробництва в умовних одиницях виміру, якщо на відміну від попереднього в технологічних процесах застосовуються різні види енергії

МДжУ/т (8)

де витрати енергії і-го виду;

ціна і-го виду енергії, грн.

3. Оцінка варіантів за двома показниками (енергетичним і економічним) при умові, якщо підібрати одиницю порівняння різного сполучення значень обох показників. Такою мірою одиниці може служити грн./т. Якщо варіанти відрізняються енергоємністю і іншими витратами (поточними і капітальними), які не враховані при розрахунку енергетичних показників, тоді вони оцінюються інтегральним показником оцінки енергетичних і економічних витрат гірничого виробництва

, грн.т, (9)

де приведені економічні витрати , що не враховані як енергетичні, грн.т.

4. Варіанти відрізняються якістю продукції, то в цьому разі використовується інтегральний показник ефективності гірничого виробництва

, грн.грн., (10)

де - ціна одиниці товарної продукції, грн.т.

5. Для оцінки діяльності регіону (наприклад, Кривбасу) варто застосовувати інтегральний показник ефективності гірничого виробництва у такому вигляді

, грн.грн., (11)

де - індекс комбінату;

індекс товарної продукції;

- річна продуктивність комбінату по товарній продукції, т.

Обґрунтування раціональної технології гірничих робіт полягає у виборі технологічного устаткування, режимів його роботи і схем його функціонування для всього комплексу робіт у конкретних умовах, що забезпечують мінімум прийнятого критерію оцінки.

Загальне формулювання математичної моделі функціонування технології гірничих робіт у термінах теорії великих систем може бути сформульовано таким чином. Дано стимул , що постійний на відрізку часу 0-t]. Маємо граф G і на ньому визначено припустиму безліч шляхів, від мінорант до мажорант. Треба знайти всю безліч можливих векторів дискретних фазових змінних і з усіх припустимих шляхів на графі знайти той, що забезпечує мінімум критерію оцінки. Можливі варіанти структур технології на залізорудних кар'єрах показано на графі (рис. 1). Стосовно графа G функція мети має такий вигляд

. (12)

Безліч функціоналів і структур для кожної технології може бути отримана тільки повним перебором усіх припустимих шляхів. Практично таке рішення утруднене в силу необхідності великої кількості варіантів. Спростити рішення даного завдання можна таким чином.

На підставі загального складного графа розділяємо велику систему на підсистеми, до яких входять тісно залежні процеси

- буровибуховий,

- екскаваторно-автомобільно-перевантажувальний,

- екскаваторно-залізнично-перевантажувальний,

- екскаваторно-залізнично-відвальний,

- перевантажувально-залізнично-відвальний.

Для кожної підсистеми розроблена програма визначення питомих енергетичних і економічних витрат за допомогою якої визначається найкращий варіант.

У третьому розділі розглядається вплив фізико-механічних властивостей масиву підірваних порід, робочих параметрів гірничих машин і схем їхньої роботи на енергоємність технологічних процесів.

На кар'єрах Кривбасу у найближчі роки найбільш реальним залишиться шарошковий спосіб буріння свердловин.

Енергоємність вибурювання 1 м³ породи зі збільшенням діаметра свердловин знижується, при цьому інтенсивне зниження відбувається при міцних і дуже міцних породах.

Енергоємність вибухового руйнування порід для одержання необхідного ступеня дроблення визначається за формулою

, (13)

де щільність порід, тм³; межа міцності порід на стиснення, МПа; модуль пружності, Па; середній діаметр окремості в масиві, м; діаметр заряду, м; розмір кондиційного куска, м; - висота уступа, м.

На рис. 2 показаний вплив питомої енергоємності вибухового руйнування гірських порід на величину збитку навколишньому середовищу в енергетичному еквіваленті. Графіки побудовані для випадку не використання способів пилогазопридушення при масових вибухах. З рис. 2 видно, що при малих значеннях питомої енергоємності руйнування гірських порід вибухом збиток навколишньому середовищу незначний і майже однаковий для всіх розглянутих ВР. Зі збільшенням питомої енергоємності руйнування порід вибухом величина збитку швидко збільшується зі значною різницею для різних типів ВР. Для підірваних скельних порід Кривбасу розрахунковим шляхом отримана формула питомого опору копанню.

, МПа, (14)

де середній розмір куска в розвалі, см;

kp - коефіцієнт розпушування;

f - коефіцієнт міцності за шкалою проф. М. М. Протод`яконова.

На рис. 3 показано вплив основних факторів на питомий опір копанню. Крива 1 побудована при таких даних: dср = 30 см; f = 12, = 3 тм³; крива 2 - при kр = 1,2, = 3 тм³; f = 12; крива 3 - при kр=1,2; = 3 тм³; dср = 30 см; крива 4 - при kр = 1,2, f = 12; = 3 тм³; dср = 30 см.

За ступенем впливу аргументів на КFф їх можна розташувати у такій послідовності: kр, dср, і f.

Аналіз статей витрат енергії на виймально-навантажувальні роботи дає змогу зробити такі висновки: найбільшу частку в загальній енергоємності складають питомі витрати електроенергії від 38,6 до 61,6%; питомі витрати електроенергії при навантаженні порід з КFФ до 0,25 МПа зі збільшенням місткості ковша зростає, а при КFФ більш 0,5 МПа знижується; питомі витрати уречевлюваної енергії в екскаваторах зі збільшенням місткості ковша знижуються, а зі збільшенням опірності порід виїмці збільшуються.

Енергоємність виймально-навантажувальних робіт гідравлічними екскаваторами при виїмці порід з малою опірністю виїмці - на 18% нижча в порівнянні з канатними і на 28% менша при навантаженні порід з великою опірністю виїмці. На енергоємність копання драглайнами домінуючий вплив складає діаметр середнього куска породи у розвалі, зі збільшенням якого вона швидко збільшується, особливо для екскаваторів з місткістю ковша менше 15 м³. У цілому енергоємність виймально-навантажувальних робіт драглайнами більша ніж у канатних мехлопат в середньому на 20-25% при виїмці дрібнокускової породи, і на 100 і більше відсотків - при виїмці крупнокускової гірської маси.

Основним видом переміщення кар'єрних вантажів є технологічний транспорт, що рухається по провідниках (рейках, полотну автодороги, роликах). Доставку гірської маси з кар'єру можна представити як переміщення кар'єрного вантажу по похилій поверхні. Для рівномірного переміщення вантажу по похилій поверхні до нього повинна бути прикладена сила, яка більша сили скочування на величину сили опору руху. Тому енергія на підняття вантажу вздовж похилої поверхні залежить від коефіцієнта корисної дії (к.к.д.) похилої площини.

К.к.д. похилого провідника можна підвищити для автотранспорту в більшій мірі за рахунок зниження опору руху і в меншій мірі за рахунок збільшення ухилу; для залізничного транспорту в основному за рахунок збільшення ухилу й у меншій мірі за рахунок зменшення коефіцієнта опору руху; для конвеєрного транспорту за рахунок зниження коефіцієнта опору руху, подальше збільшення ухилу не дає істотного збільшення к.к.д.

Ухил провідника, що при русі транспорту зверху вниз цілком компенсує основний питомий опір руху, можна назвати компенсуючим ухилом. Економія енергії за рахунок компенсуючого ухилу зростає зі збільшенням коефіцієнта тари, основного питомого опору руху і керівного ухилу. Ефективність застосування з'їздів з компенсуючим ухилом при транспортуванні вантажу зверху вниз у 3,5 рази більша, ніж при транспортуванні знизу вгору. Економія енерговитрат при автотранспорті приблизно у 4,5 рази більша, ніж при залізничному транспорті.

Відмінною рисою конвейєрного транспорту є велика залежність енерговитрат від коефіцієнта інтенсивності його роботи. Враховуючи, що конвейєрні установки на кар'єрах Кривбасу за своїми параметрами та умовами роботи дуже близькі, нами отримано залежність питомих витрат електроенергії конвейєрною лінією від коефіцієнта інтенсивності () її роботи і кута нахилу до горизонту ()

, кВт.годт.км. (15)

Конкурентноспроможним екскаваторному відвалоутворенню є бульдозерне при залізничному транспорті. Застосування на відвалі комплексу "англозер-бульдозер" дає змогу ефективно відсипати відвальну заходку шириною 47 м. Компенсуючий ухил робочої площадки для бульдозера дозволяє збільшити ширину відвальної заходки на 10-13% без збільшення питомих витрат.

У четвертому розділі розглянуто вплив організаційно-технічних факторів на енергоємність і продуктивність технологічних комплексів гірничих робіт.

Навантажувально-транспортно-відвальні комплекси описуються за допомогою математичного апарата, що дозволяє передбачити простої екскаваторів і транспортних машин і чистий час їхньої роботи. За цими показниками можна визначити експлуатаційну продуктивність і енергоємність комплексу із врахуванням імовірнісних його характеристик.

Теоретичну інтенсивність навантажень екскаватора корегує коефіцієнт завантаженості, що враховує відносну інтенсивність ведення двох суміжних процесів - навантаження і транспортування, визначену імовірність відхилень часу навантажування й інтервалу між під'їздами транспортних машин, кількість транспортних машин, організацію їхнього руху.

На рис. 5 показано вплив приведеної інтенсивності вимог () на коефіцієнт завантаженості екскаватора при різній кількості транспортних машин, з якого видно, що на коефіцієнт завантаженості найбільше впливає кількість транспортних машин у комплексі. Зі збільшенням інтенсивності вимог коефіцієнт завантаженості зростає, але ріст сповільнюється в міру наближення до значення =1.

Технічний стан автосамоскидів у значній мірі впливає на експлуатаційну продуктивність екскаваторно-автомобільного комплексу. У міру зносу автосамоскида підвищується імовірність його відмови. В останні роки технічний стан автосамоскидів на кар'єрах Кривбасу істотно змінився в гірший бік, і раніше отримані залежності не завжди відповідають дійсності, а тому виникла необхідність в проведенні додаткових досліджень.

На основі обробки фактичних даних отримана взаємозалежність, виражена експонентою, за якою можна визначити коефіцієнт готовності транспорту () в будь-який час роботи з урахуванням терміну його експлуатації.

, (16)

де термін служби автосамоскида, роки;

порядкова година робочої зміни.

Збільшення кількості екскаваторів, що працюють на одному уступі, знижує їхню експлуатаційну продуктивність. Коефіцієнт зниження продуктивності екскаватора від кількості екскаваторів на уступі назвемо коефіцієнтом навантаження (k(N)), фізичну сутність якого видно з формули

(17)

де експлуатаційна продуктивність екскаватора, як функція кількості екскаваторів на уступі;

розрахункова експлуатаційна продуктивність екскаватора без урахування впливу кількості екскаваторів на уступі.

Для екскаваторів ЕКГ-5, ЕКГ-8І, ЕКГ-12,5, що працюють із автомобільним і залізничним транспортом, ця залежність набуває такого вигляду.

 (18)

де і безрозмірні коефіцієнти, що знаходяться відповідно у межах: 0,03 0,08 і 1,031 1,084.

П'ятий розділ присвячений вибору енергозберігаючих технологій шляхом оптимізації режиму робіт і моделювання основних виробничих комплексів.

Витрати електроенергії дробильно-конвейєрними комплексами на ГЗКах Кривбасу складають біля половини електроспоживання на кар'єрах. Істотною причиною збільшених витрат енергії є нерівномірна подача гірської маси на ці комплекси.

Уникнути різких перепадів енергетичного навантаження в цілому по екскаваторно-автомобільно-конвейєрних комплексах можна за рахунок поділу екскаваторів і автосамоскидів на окремі групи. Це досягається за рахунок зміщення в часі робочих змін цих груп таким чином, щоб сума квадратів відхилень годинної продуктивності від середньої (100%) була мінімальною.

При переході на зонні тарифні ставки, графік споживання електроенергії протягом доби повинний бути таким, як показано на рис. 6: у нічну зміну варто працювати з максимальною потужністю (Nmax), у пікову зону з мінімальною споживаною потужністю (Nmin); у напівпікову зону з нормальною (проміжною) потужністю (Nн).

Однією із актуальних задач є оптимізація розміщення розкривних порід на відвалах. Для вирішення цієї проблеми можна виділити два типи задач:

1. Відвали мають близькі показники по площі і місткості, є незначний резерв по продуктивності (приймальній здатності) відвалів.

2. Відвали мають істотно різні показники по площі, залишковій місткості і можливості істотної зміни річної приймальної здатності.

Перший тип задач передбачає поліпшення енергетичних показників без істотної зміни відвального господарства за рахунок раціонального розподілу вантажопотоків, а другий - значне поліпшення енергоємності не тільки за рахунок раціонального розподілу вантажопотоків, але і за рахунок зміни термінів повного відсипання відвалів, що вимагає збільшення або зменшення відвального устаткування на окремих відвалах. При вирішенні цих задач доцільно використовувати лінійне програмування.

Обґрунтовувати енергозберігаючу технологію гірничих робіт доцільно на основі математичного моделювання взаємозалежних процесів. У роботі розроблені математичні моделі й алгоритм для визначення енергетичних і економічних витрат на буровибухові роботи, екскаваторно-автомобільний комплекс і екскаваторно-залізнично-відвальний комплекс.

В основу моделей покладено принцип розрахунку енергетичних та економічних витрат у визначеній послідовності для різних варіантів технології гірничого виробництва, що базується на використанні раніше одержаних залежностей енергоємності по всьому технологічному ланцюгу.

Шостий розділ присвячений реалізації технологічних рішень по енергозбереженню на ГЗКах Кривбасу. В умовах ринкової економіки головним критерієм оцінки діяльності підприємства є прибуток, що утворюється в процесі реалізації товарної продукції. ГЗКа Кривбасу виробляють три види товарної продукції: концентрат випускають усі ГЗКи, агломерат ПівдГЗК і НКГЗК, окотиші ЦГЗК і ПівнГЗК.

Комбінати мають неоднакові виробничі потужності по товарній продукції, різні енергетичні і фінансові витрати на їхнє виробництво і ціни. Отже, виробничі потужності комбінатів можуть бути оптимізовані шляхом їхнього перерозподілу для одержання максимального прибутку при зниженні загальної енергоємності гірничого виробництва.

Математична модель поставленої задачі має такий вигляд:

 , (19)

, (20)

, (21)

(22)

де інтегральний показник ефективності енергетичних і економічних витрат на виробництво товарної продукції, грн.т;

річна потреба в j-му виді товарної продукції, т;

і відповідно максимально можлива і мінімально припустима продуктивність по товарній продукції, т.

Під мінімально допустимою продуктивністю мається на увазі річний обсяг виробництва, при якому його собівартість дорівнює ціні.

Відомо, що собівартість продукції залежить від виробничої потужності підприємства. О.І. Арсентьєвим, наприклад, запропоновані залежності собівартості гірської маси від виробничої потужності рудного кар'єру. Для діючих гірничих підприємств із змінною продуктивністю аналогічні залежності не встановлені, а цей факт у сучасних умовах відіграє значну роль.

Ступінь зміни виробничої потужності (kj) можна характеризувати відношенням номінальної продуктивності () до фактичної ().

Величину можна також назвати коефіцієнтом зміни продуктивності з окремого виду продукції. Слід відзначити, що під номінальною потужністю ми розуміємо потужність комбінату, на яку він розрахований і побудований з урахуванням стану виробничої бази за розглянутий період.

Нами проаналізований статистичний матеріал роботи ГЗКів Кривбасу за 10 років (1989-1999), на основі якого отримано такі залежності:

, грн.т; (23)

, кВт.Ут, (24)

родовище гірничий енергозберігаючий технологія

де і відповідно собівартість і енергоємність продукції;

і безрозмірні коефіцієнти.

Грошові показники перераховано до базового 1999 р. через курсову вартість долара США тому, що в розглянутому періоді на Україні змінювалася назва грошової одиниці і відбувалися інфляційні процеси. Різні види енергії за ціною приведені до електричної, котра займає за споживанням перше місце.

Оптимальний розподіл виробничих потужностей по комбінатах Кривбасу в порівнянні з базовим розподілом (1999) дозволяє скоротити питому енергоємність у 1,58 рази й економічні витрати на умовну одиницю товарної продукції в 1,16 рази.

Запропонований нами перехід на енергозберігаючу технологію на кар'єрах Кривбасу, включає:

заміну бурових верстатів СБШ-250 на верстати комбінованого шарошково-вогневого буріння СБШ 250К-20, що забезпечує економію енергії від 36,2% до 40% і економію коштів від 30,6% до 35,3%;

перехід на роботу уступами висотою 30 м з використанням гідравлічних екскаваторів ЕГ-12АУ і ЕГО-8У за схемою, що приведена на рис. 7.

Даний спосіб у порівнянні з традиційним (висота уступу 15 м з екскаватором ЕКГ-8І) знижує енергоємність руйнування порід вибухом на 16,5%, збільшує кут укосу робочого борту на 30%, зменшує утворення пилу та оксидів азоту на 20-30%, скорочує витрати електроенергії на 0,25-0,27 кВт.год.м³, загальні приведені енергетичні витрати на 17,7%, а сумарні економічні витрати на 20%.

Заміна застарілих автосамоскидів на більш потужні вантажопідйомністю 120130 т знижує енергоємність транспортування на 15,8%, а впровадження компенсуючих ухилів дозволяє знизити витрати енергії при транспортуванні вантажу на 130260 Дж/ткм.

Дробильно-конвеєрні комплекси на кар'єрах є найбільшими споживачами електричної енергії. Встановлено, що електроспоживання можна знизити за рахунок стабілізації вантажопотоку гірської маси, що надходить на дробильно-конвеєрний комплекс. Крім того, споживана електроенергія залежно від часу доби має різну ціну.

Отже, економію електричної енергії й економію фінансів можна одержати за рахунок роботи екскаваторно-автомобільно-конвеєрного комплексу за раціональним добовим графіком (рис. 8), що побудований шляхом накладення на раціональний добовий графік споживання енергії (рис. 6) графіка інтенсивності вантажопотоку екскаваторно-автомобільного комплексу зі зміщенням початку його роботи на 2 години. Графіки сполучаємо таким чином, щоб пікові вантажопотоки по можливості припадали на нічні і напівпікові зони. Такий графік забезпечує зниження енергоємності в порівнянні з існуючим на 16,6-39,7% і зниження плати за використовувану електроенергію в цілому за добу на 10,7%.

Висновки

У результаті виконаних досліджень у дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і дано рішення актуальної науковопрактичної проблеми, котра заключається у розробці наукових основ оцінки і вибору енергозберігаючих технологій відкритої розробки залізорудних родовищ, яка дозволяє визначати витрати різних видів енергії одним показником, що враховує людську працю, уречевлену енергію в матеріалах і устаткуванні, збитки навколишньому середовищу в енергетичному еквіваленті по всьому технологічному комплексу із урахуванням імовірнісних характеристик його функціонування. Вирішення цієї проблеми має важливе народногосподарське і соціальне значення, оскільки дозволяє знизити енергоємність гірничого виробництва і підвищити загальну економічну ефективність розробки родовищ відкритим способом, що має велике значення для гірничовидобувної галузі України.

Основні наукові і практичні результати полягають у наступному:

1. Енергозбереження в гірничій справі є комплексною проблемою, для вирішення якої необхідний системний науковий підхід. Вирішення її можливе лише при розгляді основних технологічних процесів як єдиної організаційної сукупності. При цьому слід враховувати, що на відкритих гірничих роботах використовується декілька видів енергії, у тому числі енергія людської праці та енергія, що уречевлена в устаткуванні і матеріалах.

2. В якості критерію оцінки технології відкритих гірничих робіт доцільно використовувати мінімум суми питомих енерговитрат і приведених економічних витрат, що припадають на гривню товарної продукції.

3. Кількість уречевлюваної в матеріалах і устаткуванні енергії необхідно визначати коефіцієнтом загальної енергоємності товару. Значення цього коефіцієнта змінюється для матеріалів від 0,22 до 0,358; для устаткування - від 0,149 до 0,274. Витрати енергії людської праці і збитки від забруднення навколишнього середовища доцільно виражати в енергетичному еквіваленті шляхом ділення заробітної плати і збитку на граничну (максимальну) ціну одного МДж енергії.

4. Раціональну технологію відкритих гірничих робіт доцільно обґрунтовувати з використанням графа можливих структур технології, моделювання функціонування цих структур із визначенням енергетичних і економічних витрат по всьому комплексу робіт.

5. Збільшення висоти уступу , що підривається, з 15 до 30 м зменшує енергоємність руйнування на 15%. Енергоємність розширення частини свердловини, що підлягає зарядженню вогневим способом до 400 мм складає 21,6 МДжУ/м³. Це дозволяє запропонувати комбінований шарошково-вогневий спосіб буріння свердловин, що забезпечує економію енергетичних витрат до 95 МДжУ/м³ та економічних витрат більш ніж 250 грн./м3.

6. Встановлена залежність питомого опору копанню від коефіцієнта міцності порід, середнього діаметра куска, коефіцієнта розпушення і щільності порід. Обґрунтована залежність коефіцієнтів корисного використання енергії мехлопатами від місткості ковша і категорії порід за трудністю виїмки, що дозволяє знизити непродуктивні витрати енергії при екскавації, які змінюються від 20 до 38%.

7. На навантаженні скельних порід з великим опором виїмці і великою кусковатістю варто застосовувати зворотні гідравлічні і прямі канатні лопати з великою місткістю ковша; на навантаженні порід з опором копанню 0,25 МПа - меншу енергоємність забезпечують гідравлічні і канатні мехлопати з ковшами малої і середньої місткості.

8. При транспортуванні гірських порід економія енерговитрат забезпечується використанням компенсуючих ухилів. Визначено, що при застосуванні автотранспорту вона в 4,5 рази більша, ніж при залізничному транспорті. Компенсуючий ухил робочої площадки для бульдозера дозволяє збільшити ширину відвальної заходки на 10-13% без збільшення питомих енерговитрат.

9. Конкурентноспроможним екскаваторному відвалоутворенню є бульдозерне при залізничному транспорті. Застосування на відвалі комплексу "англозер-бульдозер" дозволяє ефективно відсипати відвальну заходку шириною 47 м.

10. Функціонування навантажувально-транспортно-відвальних комплексів доцільно описувати за допомогою математичного апарата, що дозволяє передбачити простої екскаваторів і транспортних машин, чистий час їхньої роботи, врахувати інтенсивність ведення суміжних процесів, ймовірність виникнення відмов від ступеню спрацювання автосамоскида, кількості екскаваторів, що працюють на одному горизонті, що дозволяє з більшою вірогідністю визначити енергетичні й економічні витрати.

11. Розроблені рекомендації щодо зниження енергоємності на ГЗКах Кривбасу, що включають мінімізацію середньозваженої енергоємності гірничого виробництва за рахунок оптимізації виробничих потужностей гірничо-збагачувальних комбінатів, перехід на енергозберігаючі технології на залізорудних кар'єрах, оптимізацію добового графіка роботи екскаваторно-автомобільно-конвейєрних комплексів. Запропоновано і впроваджено на кар'єрі №3 НКГЗКа раціональний добовий графік роботи екскаваторно-автомобільно-конвейєрних комплексів, що забезпечує зниження енергоємності в порівнянні з існуючим (у %) на: дробарках - 34,3; похилих конвейєрах - 16,6; горизонтальних конвейєрах - 39,7; зниження плати за використовувану електроенергію в цілому за добу на 10,7.

Оптимальний розподіл виробничих потужностей по комбінатах забезпечує зменшення витрат енергії на грошову одиницю товарної продукції в 1,58 рази, а економічні витрати в 1,16 рази. Ця рекомендація прийнята до впровадження Державною акціонерною компанією "Укррудпром".

12. Державним проектним інститутом "Кривбасспроект" прийнято для використання при проектуванні такі рекомендації:

розробку залізорудних родовищ здійснювати уступами висотою 30 м, що знижує енергоємність руйнування порід вибухом у порівнянні з 15-м уступом більш ніж на 15%; збільшує кут укосу робочого борта на 30%; скорочує кількість виділеного пилу та оксидів азоту на 20-30%.

заміна екскаваторів типу ЕКГ на гідравлічні зменшує витрати електроенергії на виймально-навантажувальні роботи на 0,25-0,27 кВт.год.м³, загальні приведені витрати енергії на 17,7% і зменшує сумарні приведені економічні витрати на 20%.

13. Окремі розробки з енергозбереження на кар'єрах, які викладені автором в учбових посібниках, використовуються в учбовому процесі при вивченні курсу "Ресурсозберігаюча і маловідходна технологія" студентами спеціальності 8.090301 "Розробка родовищ корисних копалин".

Основні положення і результати дисертації опубліковані у таких роботах

Монографії

1. Темченко А.Г., Ресурсосберігаючі технології гірничого виробництва. Кривий Ріг: Мінерал, 2000. 216 с.

2. Темченко А.Г., Жуков С.О. Економіка та планування комплексної розробки рудних родовищ. Кривий Ріг: Мінерал, 2001. 231 с.

3. Темченко А.Г., Жуков С.О. Ресурсозбереження: технології, економіка, менеджмент. Кривий Ріг: Мінерал, 2001. 173 с.

4. Турило А.М., Жуков С.О., Темченко А.Г. Інтенсифікація гірни-чорудного виробництва в умовах ринку. Кривий Ріг: Мінерал, 2001. 217 с.

Навчальні посібники

5. Темченко А.Г. Проектно-кошторисна справа. К.: Віпол, 1995. 200 с.

6. Шершнев А.А., Темченко А.Г. Капітальні вкладення та їх ефективність в умовах ринкової економіки. - Кривий Ріг: КТУ, 1995. 41 с.

7. Шершнев А.А., Темченко А.Г. Методы оценки экономической эффективности ресурсов и затрат в условиях рыночной экономики. Кривой Рог: Минерал, 1997. - 72 с.

8. Ресурси підприємства. А.Г. Темченко, А.М. Турило, С.В. Максимов, Л.М. Варава, Л.Ф. Борискеич. Кривий Ріг: Мінерал, 1998. - 128 с.

9. Нусинов В.Я., Турило А.М., Темченко А.Г. Экономический анализ деятельности предприятий и объединений в промышленности. Кривой Рог: Минерал, 1999. 172 с.

Наукові статті, патенти, матеріали конференцій

10. Михайлов А.М., Щека В.Г., Темченко А.Г. Выбор рационального способа рекультивации отвалов рудников Разработка рудных месторождений - К.: Техніка, 1982. Вып. 33. С. 8893.

11. Михайлов А.М., Темченко А.Г. Снижение удельного расхода электроэнергии дробильно-конвейерными комплексами путем стабилизации грузопотоков Проблемы создания новых машин и технологий. Кременчуг: ГПИ, 1998. Вып. 2. - С. 175178.

12. Михайлов А.М., Темченко А.Г. Опасность и экономичность высоких рабочих уступов на карьерах Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: КТУ, 1999 - Вып. 68. - С. 19-24.

13. Михайлов А.М., Темченко А.Г., Темченко А.А. Эффективность энергосбережения при циклично-поточной технологии на железорудных карьерах // Горная электромеханика и автоматика. Днепропетровск: НГА Украины, 2000. Вып. 65. С. 41-46.

14. Михайлов А.М., Темченко А.Г. Влияние количества экскаваторов на рабочем уступе на их производительность Разработка рудных месторождений. Кривой Рог: КТУ, 2000. Вып. 71. С. 37.

15. Михайлов А.М., Темченко А.Г. Снижение энергоемкости горного производства путем оптимизации производственных мощностей ГОКов Кривбасса Науковий вісник НГА України, 2000. №5. - С. 88-91.

16. Опыт применения нормированных заданий на горно-обогатительных комбинатах Кривбасса И.Е. Груздев, О.Ф. Никоненко, А.Г. Темченко, А.П. Гуревич Металлургическая и горнорудная промышленность, 1986. №4. С. 60-61.

17. Опыт отвалообразования и рекультивации нарушенных земель В.А Кузуб., Л.М. Коршок, С.Ф. Никоненко, А.М Михайлов., А.Г. Темченко, В.Г. Щека Горный журнал, 1979. №11. С. 26-29.

18. Темченко А.Г. Універсальний показник ефективності техніки, технології та організації відкритих гірничих робіт Відомості АГН України, 1997. №2. С. 3132.

19. Темченко А.Г. Эффективность организации компенсирующих уклонов при колесном транспорте Новое в технологии, технике и экономике переработки минерального сырья. Сб. науч. тр., ч. 1. Кривой Рог: Механобрчермет, 1998. С. 184189.

20. Темченко А.Г. Оцінка ефективності буріння вибухових свердловин станками шарошкового буріння на кар'єрах Кривбасу за приведеною енергоємністю Відомості АГН України, 1998. №1. С. 811.

21. Темченко А.Г., Темченко А.А. Оптимизация размещения вскрышных пород при комплексной оценке отвальной системы Разработка рудных месторождений. Кривой Рог: КТУ, 1999. Вып. 69. С. 1824.

...